1. Тематичний план лекцій з органічної хімії icon

1. Тематичний план лекцій з органічної хімії




Скачати 214.43 Kb.
Назва1. Тематичний план лекцій з органічної хімії
Дата29.08.2012
Розмір214.43 Kb.
ТипДокументи

1. Тематичний план лекцій з органічної хімії




п/п

Теми лекцій

Годи

ни

Модуль 1. Основи будови органічних сполук. Вуглеводні та їх функціональні похідні.

1.

Класифікація та номенклатура органічних сполук. Хімічний зв’язок та взаємний вплив атомів в органічних сполуках. Ізомерія органічних сполук. Просторова будова молекули. Кислотні та основні властивості органічних сполук. Класифікація органічних реакцій і реагентів.

2

2.

Алкани. Циклоалкани. Реакції радикального заміщення. Алкени, алкіни, алкадієни. Реакції електрофільного приєднання.

2

3.

Моноядерні арени. Реакції електрофільного заміщення в аренах. Правила орієнтації замісників. Багатоядерні арени з конденсованими і ізольованими ядрами.

2

4.

Галогенопохідні вуглеводнів. Реакції нуклеофільного заміщення та елімінування. Нітросполуки. Аміни. Діазо- та азосполуки. Теорія кольоровості.

2

5.

Спирти. Аміноспирти. Етери. Феноли. Амінофеноли.

2

6.

Аліфатичні альдегіди. Аліфатичні кетони. Ароматичні альдегіди та кетони.

2

7.

Монокарбонові кислоти. Дікарбонові кислоти.

2

8.

Функціональні похідні карбонових кислот.

2

9.

Гетеро-функціональні карбонові кислоти. Вугільна кислота. Похідні вугільної кислоти.

2

Модуль 2. Гетероциклічні та природі сполуки.

10.

Три- та чотиричленні гетероциклічні сполуки П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом.

2

11.

П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами.

2

12.

Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом.

2

13.

Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами. Конденсовані системи гетероциклів.

2

14.

Вуглеводи. Моносахариди. Ді-, полісахариди.

2

15.

Омиляємі ліпіди. Неомиляємі ліпіди. Білки. Нуклеїнові кислоти.

2




Всього

30


2. Тематичний план практичних занять з органічної хімії

№ п/п

^ ТЕМА ЗАНЯТТЯ.

Обсяг годин

Модуль 1. Основи будови органічних сполук. Вуглеводні та їх функціональні похідні.

Змістовий модуль 1. Основи будови органічних сполук.

1.

Класифікація та номенклатура органічних сполук. Хімічний посуд. Введення в органічний практикум.

4

2.

Хімічний зв’язок та взаємний вплив атомів в органічних сполуках. Елементний аналіз : визначення Карбону, Гідрогену, Нітрогену, Сульфуру, галогенів.

4

3.

Ізомерія органічних сполук. Просторова будова молекули. Визначення фізичних констант органічних сполук (температура плавління, температура кипіння).

4

4.

Кислотні та основні властивості органічних сполук. Класифікація органічних реакцій і реагентів.

4

Змістовий модуль 2. Вуглеводні, їх галоген- та нітрогенпохідні.

5.

Алкани. Циклоалкани. Реакції радикального заміщення

4

6.

Алкени, алкіни, алкадієни. Реакції електрофільного приєднання.

4

7.

Моноядерні арени. Реакції електрофільного заміщення в аренах. Правила орієнтації замісників.

4

8.

Багатоядерні арени з конденсованими і ізольованими ядрами.

4

9.

Галогенопохідні вуглеводнів. Реакції нуклеофільного заміщення та елімінування.

4

10.

Нітросполуки. Аміни.

4

11.

Діазо- та азосполуки. Теорія кольоровості.

4

Змістовий модуль 3. Оксигенпохідні вуглеводнів.

12.

Спирти. Аміноспирти. Етери.

4

13.

Феноли. Амінофеноли.

4

14.

Аліфатичні альдегіди. Аліфатичні кетони.

4

15.

Ароматичні альдегіди та кетони.

4

16.

Монокарбонові кислоти.

4

17.

Дікарбонові кислоти.

4

18.

Функціональні похідні карбонових кислот.

4

19.

Гетеро-функціональні карбонові кислоти.

4

20.

Вугільна кислота. Похідні вугільної кислоти.

4

21.

Колоквіум за темою: «Вуглеводні та їх функціональні похідні.»

3

22.

Підсумковий модульний контроль № 1.

4

Модуль 2. Гетероциклічні та природі сполуки.

Змістовий модуль 4. Гетероциклічні сполуки.

23.

Три- та чотиричленні гетероциклічні сполуки .

4

24.

П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом.

4

25.

Похідні піролу, фурану, тіофену. Індол.

4

26.

П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами.

4

27.

Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом. Піридин

4

28.

Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом. Хінолін, ізохінолін, акридин.

4

29.

Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами. ”

4

30.

Конденсовані системи гетероциклів.

4

Змістовий модуль 5. Природні сполуки.

31.

Вуглеводи. Моносахариди

4

32.

Вуглеводи. Ді-, полісахариди.

4

33.

Омиляємі ліпіди.

4

34.

Неомиляємі ліпіди.

4

36.

Білки. Нуклеїнові кислоти.

4

36.

Синтези органічних сполук

4

37.

Колоквіум за темою: «Гетероциклічні та природні сполуки.»

3

38.

Підсумковий модульний контроль № 2

4




Всього

150


^ 3. Тематичний план самостійної роботи студентів з органічної хімії



п/п

Теми самостійної роботи

Годи

ни

Модуль 1. ^ Основи будови органічних сполук. Вуглеводні та їх функціональні похідні.

1.

Складання назв органічних сполук за міжнародною номенклатурою

5

2.

Типи хімічного зв’язку в органічних сполуках. Мезомерний та індуктивний ефекти та властивості.

5

3.

Види ізомерії в органічних сполуках.

5

4.

Теорії кислот та основ Бренстеда та Льюіса. Порівняльна характеристика кислот та основ за різними теоріями. Класифікація органічних реакцій і реагентів .

4

5.

Алкани. Циклоалкани. Реакції радикального заміщення

4

6.

Алкени, алкіни, алкадієни. Реакції електрофільного приєднання.

4

7.

Моноядерні арени. Реакції електрофільного заміщення в аренах. Правила орієнтації замісників.

4

8.

Багатоядерні арени з конденсованими і ізольованими ядрами.

4

9.

Галогенопохідні вуглеводнів. Реакції нуклеофільного заміщення та елімінування.

4

10.

Нітросполуки. Аміни. Діазо- та азосполуки. Теорія кольоровості.

4

11.

Спирти. Аміноспирти. Етери.

4

12.

Феноли. Амінофеноли.

4

13.

Аліфатичні альдегіди. Аліфатичні кетони. Ароматичні альдегіди та кетони.

4

14.

Монокарбонові кислоти. Дікарбонові кислоти.

4

15.

Функціональні похідні карбонових кислот.

4

16.

Гетеро-функціональні карбонові кислоти. Вугільна кислота. Похідні вугільної кислоти.

4

17.

Підготовка до модульного контролю.

8

Модуль 2. Гетероциклічні та природі сполуки.

18.

Три- та чотиричленні гетероциклічні сполуки .

5

19.

П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом.

4

20.

Похідні піролу, фурану, тіофену. Індол.

5

21.

П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами.

5

22.

Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом. Піридин

5

23.

Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом.Хінолін, ізохінолін, акридин.

5

24.

Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами.

5

25.

Конденсовані системи гетероциклів.

4

26.

Вуглеводи. Моносахариди

5

27.

Вуглеводи. Ді-, полісахариди.

4

28.

Омиляємі ліпіди.

5

29.

Неомиляємі ліпіди.

4

30.

Білки. Нуклеїнові кислоти.

5

31.

Підготовка до модульного контролю.

8




Всього

144


^ 4. Кінцеві цілі дисципліни :

  1. Вміти інтерпретувати хімічні властивості органічних сполук на основі їх хімічної будови для використання у фармацевтичній практиці.

  2. Вміти проводити лабораторні досліди з підтвердження хімічних властивостей, сособів добування та ідентифікації органічних речовин.

^ 5. Перелік практичних навичок:

  1. Вмiти користуватись хiмiчною та довiдковою лiтературою, працювати з табличним та графiчним матерiалом.

  2. Вмiти складати oкpeмі лабораторнi установки.

  3. Володiти методами очищения рiдких i кристалiчних органiчних сполук та вмiти пiдтвердити їх чистоту.

  4. Вмiти визначити фiзичнi константи органiчних сполук (температуру плавления, температуру кипiния, питоме обертания).

  5. Самостiйно провести елементний аналiз органiчних сполук (вiдкриття вуглецю, водню, сiрки, азоту, галогенiв).

  6. Проводити якісні реакції на кратний зв'язок та основні функціональні групи (галоген, аміногрупу, спиртовий та фенольний гідроксили, альдегідну, кетонну та карбоксильну групи).

  7. Володiти окремими фiзико-хiмiчними методами iдентифiкацiї органiчних сполук.

  8. Самостiйно спланувати та провести синтез та аналiз запропонованої органiчної сполуки.

^ 6. Перелік питань для підсумкового контролю:

  1. Визначення понять «кислота» i «основа» за теорieю Бренстеда. Типи органiчних кислот. 3алежнiсть кислотностi органiчних сполук вiд їx будови i природи розчинника. Типи органiчних основ. Фактори, якi впливають на силу основ. Електронна теорiя кислот i основ (теорiя Льюїса).

  2. Види гiбридизацiї атомних орбiталей вуглецю, азоту, кисню. Ковалентнi - i -зв'язки. Електронна будова подвiйних i потрiйних вуглець-вуглецевих зв'язкiв. Спряженi системи. Взаемний вплив aтомів в органiчних сполуках. Iндуктивний та мезомерний ефекти. Електронодонорнi та електроно­акцепторнi замiсники.

  3. Номенклатура, будова, iзомерiя способи добування алканiв. Хiмiчнi влас­тивостi. Реакцiї SR.

  4. Циклоалкани. Номенклатура, будова, добування, хiмiчнi властивостi. Кон­формацiї циклопентану i циклогексану.

  5. Циклоалкани з малими циклами (циклопропан, циклобутан). Реакцiї при­єднання та замiщення.

  6. Будова, номенклатура, iзомерiя, способи добування алкенiв. Хiмiчнi властивостi. Механiзм реакції приєднання (АЕ). Правило Марковникова.

  7. Класифiкацiя, будова та номенклатура алкадiєнiв. Спряженi дiєни. Особли­востi реакцiй приєднання. Реакції полiмеризацїi.

  8. Будова, iзомерiя, номенклатура та способи добування алкiнiв. Хiмiчнi властивостi алкiнiв. Реакцiї приєднання та замiщення (СН-кислотний характер).

  9. Електронна будова бензолу. Ароматичнiсть. Номенклатура та iзомерiя похiдних бензолу. Хiмiчнi властивостi бензолу. Механiзм електрофiльного замiщення (SE)

  10. Правила орiєнтацїi у бензольному ядрi. Вплив електронодонорних та електроноакцепторних замicникiв на реакцiйну здатнiсть бензолу.

  11. Конденсованi арени. Будова нафталiну, антрацену, фенантрену. Хiмiчнi властивостi нафталiну. Правила орiєнтацїi у нафталiновому ядрi.

  12. Неконденсовані арени: дифеніл, дифенілметан, трифенілметан. Будова та номенклатура їх похідних. Хімічні властивості дифенілметану. Реакції заміщення.

  13. Хімічні властивості трифенілметану. Стійкість карбкатиону, карбаніону і трифенілметильного радикалу. Діамантовий зелений.

  14. Номенклатура та ізомерія галогенпохідних вуглеводнів аліфатичного і ароматичного рядів. Основні способи добування моно-, ди-, полигалогеналканів і галогенаренів.

  15. Хімічні властивості галогеналканів і галогенаренів. Відмінність в рухливості галогену. Механізми реакцій нуклеофільного заміщення (SN) і елимінування (Е) у ряді галогеналканів.

  16. Будова, номенклатура і ізомерія ненасичених галогенпохідних. Хімічні властивості. Рухливість галогену при sр2- і sр3-гібридизованому атомі карбону.

  17. Номенклатура, ізомерія і способи добування нітросполук. Будова нітрогрупи. Хімічні властивості нітросполук аліфатичного і ароматичного рядів. Реакція Зініна. Реакції ідентифікації первинних, вторинних і третинних нітросполук.

  18. Аміни. Будова, номенклатура, ізомерія. Способи добування алифатичних і ароматичних амінів. Хімічні властивості. Кислотно-основні властивості, нуклеофільність. Реакції алкілування і ацилювання.

  19. Якісні реакції на первинні, вторинні, третинні аміни аліфатичного і ароматичного рядів. Вплив аміногрупи в ароматичних амінах на реакційну здатність бензольного ядра.

  20. Діазосполуки. Реакція диазотування. Будова солей діазонію. Хімічні властивості діазосполук. Реакції з виділенням і без виділення азоту.

  21. Будова, класифікація, изомерія і номенклатура спиртів. Способи добування одно-, двух-, трьохатомних ненасичених спиртів.

  22. Хімічні властивості одно-, двух- і трьохатомних спиртів. Якісні реакції. Ідентифікація етанолу.

  23. Ненасичені спирти. Особливості хімічної поведінки.

  24. Будова, ізомерія і номенклатура простих ефірів. Способи добування. Хімічні властивості.

  25. Тіоспірти та тіоефіри. Номенклатура, способи добування, хімічні властивості.

  26. Будова, класифікація, номенклатура і способи добування фенолів. Порівняльна характеристика кислотних властивостей одно-, двух- і трьохатомних фенолів.

  27. Хімічні властивості фенолу. Реакції по гідроксильній групі і бензольному ядру. Вплив фенольного гидроксилу на реакційну здатність бензольного ядра. Якісні реакції.

  28. Аміноспірти і амінофеноли. Добування, хімічні властивості.

  29. Будова, класифікація і номенклатура альдегідів і кетонів аліфатичного і ароматичного рядів.

  30. Хімічні властивості альдегідів і кетонів. Реакції по карбонільній групі і вуглеводневому радикалу. Якісні реакції. Специфічні реакції альдегідів ароматичного ряду.

  31. Хінони. Способи добування і хімічні властивості.

  32. Класифікація, номенклатура, ізомерія і способи добування насичених, ненасичених і ароматичних монокарбонових кислот.

  33. Електронна будова карбоксильної групи. Хімічні властивості насичених монокарбонових кислот. Вплив природи замісників у вуглеводневому радикалі на реакційну здатність кислот.

  34. Хімічні властивості ненасичених монокарбонових кислот. Реакції по карбоксильній групі і вуглеводневому радикалові. Приєднання проти правила Марковникова.

  35. Хімічні властивості ароматичних монокарбонових кислот. Орієнтуюча дія карбоксильної групи в реакціях по бензольному ядру.

  36. Класифікація, номенклатура і способи добування дикарбоновых кислот. Хімічні властивості дикарбонових кислот як біфункціональних сполук.

  37. Складні ефіри. Способи добування складних ефірів. Реакція етерифікації і її механізм.

  38. Кислотний та лужний гiдролiз складних ефiрiв. Механiзми кислотного та лужного гiдролiзу. Хiмiчнi властивостi складних ефiрiв, їx ацитоюча дiя.

  39. МалоновиЙ ефiр, його будова. Використання малонового ефiру в орга­нiчному синтезi.

  40. Жири, воски. Гiдролiз жирiв. Мила.

  41. Будова, номенклатура та способи добування ангiдридiв карбонових кислот. Хiмiчнi властивостi ангiдридiв карбонових кислот.

  42. Будова, номенклатура, способи добування, хiмiчнi властивостi галогенангiд­ридiв карбонових кислот.

  43. Номенклатура, iзомерiя, способи добування галогенозамiщених карбонових кислот. Кислотнi властивостi та їх залежнiсть вiд кiлькостi та розмiщення галогену у вуглеводневому радикалi.

  44. Хiмiчнi властивостi галогенозамiщених карбонових кислот. Пiдвищена рухливiсть галогену бiля -вуглецевого атому.

  45. Номенклатура, iзомерiя i способи добування гiдроксикислот. Хiмiчнi влас­тивостi гiдроксикислот як бiфункцiональних сполук. Вiдношення -, -, -гiд­роксикислот до нагрiвання. Якiсна реакцiя на -гiдроксикислоти.

  46. Номенклатура, iзомерiя i способи добування фенолокислот. Хiмiчнi власти­востi салiцилової кислоти. Похiднi салiцилової кислоти як лiкарськi засоби.

  47. Номенклатура i способи добування оксокислот. Специфiчнi властивостi оксокислот, зумовленi взаемним розташуванням функцiональних груп.

  48. Ацетооцтовий ефiр. Добування, таутомерiя, двiйчаста реакцiйна здатнiсть. Кислотне та кетонне розщеплення ацетооцтового ефiру.

  49. Номенклатура, iзомерiя, способи добування та хiмiчнi властивостi амiнокислот. Специфiчнi реакцiї на -, -, -амiнокислоти.

  50. Похiднi вугiльної кислоти. Фосген, уретани, карбамiнова кислота, хiмiчнi властивостi сечовини. Бiурет, уреїди, уреїдокислоти.

  51. Будова i номенклатура 3-х, 4-х, 5-тичленних гетероциклiв з одним гетероатомом. Хiмiчнi властивостi оксирану i азиридину.

  52. Ароматичний характер п'ятичленних гетероциклiв з одним гетероатомом. Реакцii SE фурану, пiролу та тiофену. Ацидофобнiсть фурану i пiролу.

  53. Кислотнi властивостi пiролу. Реакцiйна здатнiсть пiролкалiю.

  54. Фурфурол. Добування, хiмiчнi властивостi. Синтез фурацилiну.

  55. Добування i хiмiчнi властивостi iндолу. Iндиго. Добування i властивостi. Лактам-лактимна таутомерiя iзатину.

  56. Номенклатура i будова п'ятичленних гетероциклiв з двома гетероатомами. Ароматичнiсть. Кислотно-основнi властивостi азолiв. Азольна таутомерiя. Реакцii вiдновлення i замiщення у рядi азолiв.

  57. Синтез пiразолону-5, таутомерiя пiразолону-5 і застосування в синтезi лiкарських препаратiв.

  58. Бензiмiдазол та 2-амiнотiазол. Добування i хiмiчнi властивостi.

  59. Номенклатура шестичленних гетероциклiв з одним гетероатомом. Власти­вості гетероциклiв групи пiрану. -, -Пiрони. Солi пiрилiю. Конденсованi похiднi пiронiв - кумарин, флавон, iзофлавон.

  60. Добування i хiмiчнi властивостi пiридину. Реакцii за участю гетероатома, електрофiльне i нуклеофiльне замiщення у ядрi, вiдновлення та окиснення.

  61. Гiдроксi- i амiнопiридини. Добування, таутомерiя, кислотно-основнi власти­вості

  62. Пiридинкарбоновi кислоти i їх функцiональнi похiднi., Добування, власти­востi, застосування в медицинi (вітамім РР, кордiамiн, iзонiазид, фтивазид).

  63. N-Оксид пiридину. Добування i особливостi хiмiчних властивостей.

  64. Добування i хiмiчнi властивостi хiнолiну i його похiдних (гiдроксi-, aмінoхiнолiни).

  65. Добування i хiмiчнi властивостi iзохiнолiну.

  66. Синтетичнi способи добування акридину та його хiмiчнi властивостi.

  67. 9-Амiноакридин. Добування, хiмiчнi властивостi.

  68. Класифiкацiя, iзомерiя i номенклатура шестичленних гетероциклiв з двома гетероатомами. Синтез барбiтурової кислоти.

  69. Кислотні власивості барбiтурової кислоти і барбітуратів. Кето-енольна і лактам-лактимна таутомерiя барбiтуровоi кислоти.

  70. Ароматичнi i основні властивостi дiазинiв на прикладi пiримiдину. Реакцii нуклеофiльного i електрофiльного замiщення. Пiримiдиновi основи (урацил, тимiн, цитозин).

  71. Номенклатура конденсованих систем iз гетероциклiв. Пурин i його похiднi (гiпоксантин, ксантин, сечова кислота).

  72. Добування сечовоi кислоти. Таутомерiя сечовоi кислоти її кислотно-основ­нi властивостi. Урати.

  73. Властивостi пуринових основ (аденiн, ryaнін). Значення азотистих основ у фiзiологii живих органiзмiв i медицинi. АТФ.

  74. Класифiкацiя, будова, номенклатура та способи добування моносахаридiв. D- i L-стереохiмiчнi ряди. Карбонiльно-ендiольна та цикло-ланцюгова таутомерiя моносахаридiв. Епiмернi монози.

  75. Хiмiчнi властивостi моносахаридiв. Глiкозиди.

  76. Будова i номенклатура дисахаридiв. Вiдновнi та невiдновнi сахари.

  77. Хiмiчнi властивостi дисахаридiв. Iнверсiя сахарози.

  78. Гомополiсахариди: крохмаль, глiкоген, целюлоза, декстрини. Гiдролiз полicахаридiв. Похiднi целюлози (нiтрати, ацетати, ксантогенати).

  79. Терпени. Моноциклiчнi терпени (ментан, ментол, лимонен), ix хiмiчнi влас­тивостi.

  80. Бiциклiчнi терпени. Камфора. Синтез, хiмiчнi властивостi.

^ 7. Перелік літератури.

Обов’язкова:


  1. Черних В. П., Зименковський Б. С., Гриценко I. С. Органiчна хiмiя: Пiдруч. для фармац. вузiв i фак. У 3 кн. - Xapкiв: Основа, 1993-1997.

  2. Степаненко Б. Н. Курс органической химии: Учеб. для студ. вузов: В 2 кн. - 6 ИЗД., перераб. и доп. М.: Высш. шк., 1981.

  3. Петров А. А., Бальян Х. В., Трощенко А. Т. Органическая химия: Учеб. для студ. вузов. / Под ред. А. А. Петрова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1981. - 592 с.

  4. Терней А. Современная органическая химия: В 2 кн. / Пер. с англ. под ред. Н. Н. Суворова. - М.: Мир, 1981.

  5. Посiбник до лабораторних та семiнарських занять з органiчної xiмiї / В. П. Черних, В. I. Гридасов, I. С. Гриценко та iH. - XapKiB: Основа, 1991. -376с.

  6. Рево А. Я., Зеленкова В. В. Малый практикум по органической химии. ­М.: Высшая школа, 1980. -175 с.

  7. Лабораторные работы по органической химии / Под ред. О. Ф. Гинзбурга, А. А. Петрова. -М.: Высшая школа, 1974. -286 с.



Додаткова:

  1. Нейланд о.я. Органическая химия: Учеб. для хим. спец. вузов. - М.: Высшая школа, 1990. -751 с.

  2. Гауптман З., Грефе Ю., Ремане Х. Органическая химия / Пер. с нем. под ред. В. М. Потапова. - М.: Химия, 1979.

  3. Моррисон Р., Бойд Р. Органическая химия / Пер. с англ. под ред. И. К. Коробицыной. - М.: Мир, 1974. - 1132 с.

  4. Робертс Дж., Касерио М. Основы органической химии: В 2 кн. / Пер. сангл. / Под ред. А. Н. Несмеянова. - М.: Мир, 1968.

  5. Неницеску К. Д. Органическая химия: В 2 кн. / Пер. с рум. под ред. М. И. Кабачника. - М.: Изд-во иностр. лит., 1962.

  6. Несмеянов А. Н, Несмеянов Н. А. Начала органической химии: В 2 кн. ­2-е изд., перераб. - М.: Химия, 1974.

  7. Марч Дж. Органическая химия: В 4 т. - М.: Мир, 1987.

  8. Тюкавкина Н. А., Бауков Ю. И. Биоорганическая химия. - М.: Медицина, 1985.

  9. Общая органическая химия: В 12 т. Пер. сангл. / Под ред. Д. Бартона, У. Д. Оллиса; -М.: Химия, 1985.

  10. Домбровський А. В., Найдан В. М. Органiчна хiмiя: Навч. посiбник. - К: Вища школа, 1992. - 503 с.

  11. Агрономов А. Н., Шабаров Ю. С. Лабораторные работы в органическом практикуме. - М.: Химия, 1974. - 375 с.

  12. Машковский М. Д. Лекарственные средства: в 2 кн. - 11-e изд., стереотип. - М.: Медицина, 1988.

Схожі:

1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconМетодичні рекомендації до лабораторного практикуму з органічної хімії для студентів спеціальностей
Повтяной М. В. – доктор хімічних наук, професор, кафедри органічної хімії Херсонського державного технічного університету
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconМетодичні рекомендації до лабораторного практикуму з органічної хімії для студентів спеціальностей
Повтяной М. В. – доктор хімічних наук, професор, кафедри органічної хімії Херсонського державного технічного університету
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconРобоча програма Вибрані розділи органічної хімії для студентів за спеціальністю
Речицький Олександр Наумович – завідувач кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат хімічних наук, доцент
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconРобоча програма Вибрані розділи органічної хімії для студентів за спеціальністю
Речицький Олександр Наумович – завідувач кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат хімічних наук, доцент
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет
Державний екзамен з вибраних розділів органічної хімії припускає перевірку знань теоретичних основ органічної хімії, уміння застосовувати...
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconИ для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету з кредитно-модульною системою навчання із самостійної підготовки до практичних занять з органічної хімії Модуль ІІ донецьк 2011
Це підкреслюють методичні розробки з усіх розділів органічної хімії, вказуючи на тісний взаємозв'язок базових та професійно орієнтованих...
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconКи для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету з кредитно-модульною системою навчання із самостійної підготовки до практичних занять з органічної хімії Модуль І донецьк 2011
Це підкреслюють методичні розробки з усіх розділів органічної хімії, вказуючи на тісний взаємозв'язок базових та професійно орієнтованих...
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconТематичний план лекцій з фізичної та колоїдної хімії
Модуль Хімічна термодинаміка. Фазові рівноваги. Колігативні властивості розбавлених розчинів. Електрохімія. Хімічна кінетика
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconНаціональний університет “києво – могилянська академія” Кафедра хімії Робочий тематичний план на 2007-2008 навчальний рік
Курс аналітичної хімії має підрозділи: загальна теоретична частина, якісний аналіз
1. Тематичний план лекцій з органічної хімії iconНаціональний університет “києво – могилянська академія” Кафедра хімії Робочий тематичний план на 2009-2010 навчальний рік
Курс аналітичної хімії має підрозділи: загальна теоретична частина, якісний аналіз
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи