Міністерство охорони здоров’я України icon

Міністерство охорони здоров’я України




НазваМіністерство охорони здоров’я України
Сторінка1/4
Дата29.08.2012
Розмір0.95 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4


Міністерство охорони здоров’я України


Донецький національний медичний університет ім. М. Горького






„ЗАТВЕРДЖУЮ”

перший проректор ДонНМУ

професор Талалаєнко О. М.

________________________

„____”_____________ 2011 р.



РОБОЧА ПРОГРАМА

З ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ


Для спеціальності 7.110201 – фармація

Факультет фармацевтичний

Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії

Нормативні дані




Форма навчання

Курс

Кількість годин







Кредитів

ВСЬОГО

Аудиторних

СРС







Лекцій

Практичні







денна

3,4

14,5

522

60

240

222












Робочу програму склали: д.х.н. Матвієнко А.Г.

ас. Корнева Л.О.





Програму обговорено на засіданні кафедри „____” __________ 2011 р.

Протокол № __

Завідувач кафедри _______________ д.х.н. Матвієнко А.Г.

Програму ухвалено на засіданні методичної комісії

„_____” ______________ 2011 р. протокол № ______

Голова методичної комісії _____________ д.ф.н. Хоменко В.Н.

Програму розроблено на підставі типової програми навчальної дисципліни «фармацевтична хімія» для студентів вищого фарм. закладів та фармацевтичних факультетів ВНЗ III-IV рівнів акредитації, схваленої на засіданні Науково-методичної комісії з фармації Міністерства освіти України (протокол № 2 від 26.06.1996 р.)



п/п

Теми занять та вузлові питання до них

Кількість годин (кредитів)

^ Рік навчання

Вид контролю

Всього год/кредит

аудиторних

лекцій

практичн.

СПРС




Всього

522/14,5

60

240

222

3,4

Тестовий контроль, контроль практичних навичок




Модуль 1 Загальна фармацевтична хімія. Лікарські засоби неорганічної природи.

126/3,5

14

60

52

3







Цілі модуля:

  1. Визначити етапи аналізу, обґрунтувати та вибрати метод та методику хімічного аналізу лікарських засобів з метою здійснення контролю якості. Інтерпретувати результати аналізів. Формулювати висновок про якості та можливості подальшого медичного застосування

  2. Виконувати реакції ідентифікації на катіони елементів I, II, III, IV, V, VIII груп Періодичної системи в лікарських речовинах

  3. Виконувати реакції ідентифікації на аніони елементів IV, V, VI, VII, VIII груп Періодичної системи в лікарських речовинах

  4. Уміти виконувати випробування на граничний вміст домішок іонів: амонію, мишьяку, кальцію, магнію, хлора, фтора в лікарськіх речовинах для їх подальшого застосування в аналізі лікарськіх засобах на чистоту.

  5. Уміти виконувати випробування на припустимий вміст домішок іонів: заліза, фосфора, калію, сульфатів, алюмінію, цинку, важких металів у лікарськіх речовинах для їх подальшого застосування в аналізі лікарськіх засобів на чистоту.

  6. Уміти трактувати властивості та методи контролю якості лікарських речовин, похідних галогенідів з гідрогеном , лужними металами тасулфуру для подальшого медичного застосування..

  7. Уміти трактувати властивості та методи контролю якості лiкарських речовин, які містять азот та вісмут, бор та карбон, магній, кальцій та та барій, мекурій та арґентум для подальшого медичного застосування...

  8. Умiти використовувати загальнi методи аналiзу лiкарських засобiв органiчного ряду: температури плавлення, кипiння, густини. Умiти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв хлоретил, хлороформ, йодоформ для подальшого медичного застосування.

  9. Умiти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв спирт етиловий, глiцерин , засобiв формальдегiду, гексаметилентетрамiна, хлоралгiдрата для подальшого медичного застосування..

  10. Умiти використовувати загальнi методи аналiзу лiкарськiх засобiв органiчного ряду: температури плавлення, кипiння, густини. Умiти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв хлоретил, хлороформ, йодоформ для подальшого медичного застосуваня.

  11. Умiти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв спирт етиловий, глiцерин для подальшого медичного застосування.

  12. Аналіз лiкарськiх речовин, похiдних альдегiдiв. Розчин формальдегiду, гексаметилентетрамiн, хлоралгiдрат. Методи аналiзу.




^ Змістові модулі:



















1


2


3


4

Предмет та завдання фармацевтичної хімії.

    1. Основні етапи розвитку фармацевтичної хімії

Термінологія. Сучасний стан та основні проб­леми фармацевтичної хімії. Зв’язок фармацев­тичної хімії з досягненнями інших наук.

Основні етапи розвитку фармацевтичної хімії. Роль вітчизняних учених в розробці спо­собів добування різноманітних груп лікарських речовин. Завдання медичної промисловості у забезпеченні населення України лікарськими засобами. Методологічні основи та принципи класифікації лікарських речовин. Номенкла­тура.

1.2. Державна Фармакопея України

Державні принципи та положення, що регламентують якість лікарських засобів. Організація контролю якості лікарських засобів в Україні. Державна Фармакопея України.

1.3. Фармацевтичний аналіз згідно з ДСТУ та ТУ

Особливості фармацевтичного аналізу у зв'язку зі специфікою застосування лікарсь­ких засобів та професійна відповідальність провізора. Порівняння фармакопейних вимог та методів контролю з нормами та методами конт­ролю іншої продукції, що випускається згідно з ДСТУ та ТУ.

Фармацевтичний аналіз

2.1. Фармацевтичний аналіз. Хімічні методи аналізу лікарських препаратів

Опис зовнішнього вигляду лікарської речо­вини та оцінка її розчинності як загальна орі­єнтовна характеристика досліджуваної речо­вини.

2.2. Реакції ідентифікації на катіони. Хімічні методи аналізу, реакції ідентифікації на аніони

Ідентифікація лікарських речовин. Зага­льна фармакопейна стаття "Ідентифікація".

Удосконалення способів ідентифікації у зв'язку з розвитком хімічних та фізичних наук (на прикладі Державної фармакопеї України та ведучих фармакопей світу). Застосування фізичних та фізико-хімічних методів аналізу при ідентифікації лікарських засобів.

    1. Випробовування на припустимі межі вмісту домішок. Еталонні розчини.

Титриметричні та інструментальні мето­ди аналізу. Вплив поліфункціонального ха­рактеру лікарських речовин на вибір мето­ду кількісного визначення. Статистична оброб­ка результатів кількісного аналізу.

Випробування на граничний вміст домішок (випробування на чистоту). Природа та харак­тер домішок. Загальні та окремі методи вияв­лення домішок. Значення фізичних конс­тант як показників відносної чистоти лікар­ських речовин.

    1. Фармакопейне визначення домішок, що зустрічаються найчастіше.

Фармакопейне визначення до­мішок, що зустрічаються найчастіше. Способи кількісної та напівкількісної оцінки вмісту до­мішок. Розвиток вимог щодо досліджень на чистоту лікарських речовин.

Неорганічні лікарські речовини. Лікарські засоби похідні елементів VI, VII груп Періодичної системи Д.І. Мендєлєєва.

3.1. Лікарські засоби галогенів

Значення неорганічних сполук як лікарських речовин у медицині. Використання загальних методів аналізу неорганічних лікарських речо­вин для оцінки їх якості.

Лікарські засоби галогенів. Бактерицидна ак­тивність хлору. Вапно хлорне. Кислота хлоро­воднева. Натрію та калію хлориди. Натрію та калію броміди. Йод. Добування йоду з водорос­тей та бурових вод. Очищення, властивості, зас­тосування йоду. Розчини йоду спиртові 5% та 10%. Йодинол. Натрію та калію йодиди. Джерела добування та очищення. Хімічні влас­тивості. Спільні та окремі методи аналізу спо­лук з лужними металами. Вимоги до якості та зв'язок з медичним застосуванням, засоба­ми добування.

    1. Підгрупа марганцю. Лікарські засоби кисню, водню та сірки

Підгрупа марганцю. Калію перманганат. Добування, властивості, фармакопейне дослідження. Лікарські засоби кисню. Кисень як лікарський засіб. Способи добування та очищення. Властивості, дослідження. Правила зберігання та відпуску.

Вода очищена, вода для ін'єкцій. Фізичні та хімічні властивості. Вимоги до якості. Методи добування, застосування. Зберігання. Контроль якості води очищеної та води для ін'єкцій в умо­вах аптеки.

Перекис водню та перекис магнію. Добуван­ня, загальні методи аналізу. Застосування в ме­дицині. Лікарські засоби сірки. Сірка осаджена. Натрію сульфат. Натрію тіосульфат. Способи добування, властивості, дослідження за фарма­копеєю, застосування, зберігання.

Лікарські засоби похідні елементів II - V груп Періодичної системи Д.І. Мендєлєєва

4.1. Лікарські засоби похідні елементів ІІ, ІІІ, IV, V груп Періодичної системи Д.І. Мендєлєєва

Лікарські засоби азоту. Розчин аміаку, азоту закис, натрію нітрит. Добування, властивості, дослідження, застосування, умови зберігання. Лікарські засоби миш'яку. Миш'яковистий ан­гідрид. Якісні реакції та кількісне визначення. Доза препарату з точки зору філософської кате­горії "міра". Умови зберігання.

Лікарські засоби вісмуту. Вісмуту нітрат ос­новний. Утворення комплексів з йодидом ка­лію та динатрієвою сіллю етилендіамінтетра­оцтової кислоти та використання цих реакцій у контролі якості препарату.

Лікарські засоби вуглецю. Вугілля активо­ване, значення його як адсорбента. Визначення домішки ціанідів. Застосування. Натрію гідро­карбонат. Способи добування та вимоги до якості у відповідності з застосуванням у меди­цині. Фактори, що впливають на стабільність натрію гідрокарбонату у водних розчинах.

Лікарські засоби бору. Кислота борна, натрію тетраборат. Фізичні та хімічні властивості. Ме­тоди аналізу. Застосування у медицині. Збері­гання.

Лікарські засоби алюмінію. Алюмінію гід­роксид. Добування, дослідження, застосування у медицині.

Лікарські засоби кальцію, магнію, цинку, ба­рію.

Кальцію хлорид, магнію оксид, магнію карбонат основний, магнію сульфат, цинку оксид, цинку сульфат. Медичне значення неор­ганічних сполук кальцію, магнію та цинку. Вимоги до якості цих препаратів у зв'язку з застосуванням. Джерела та способи добування, методи аналізу. Фізіологічний антагонізм іонів кальцію та магнію.

Барію сульфат для рентгеноскопії. Його властивості, застосування в медицині, вимоги до чистоти, зберігання.

Лікарські засоби ртуті. Ртуті дихлорид, ртуті окис жовтий, ртуті оксиціанід. Порівняльна характеристика хімічних властивостей у вза­ємозв'язку з антибактеріальною дією. Загальні та окремі хімічні реакції, що використовують­ся для контролю якості. Застосування в меди­цині. Зберігання.

4.2. Лікарські засоби похідні елементів І, VІІІ груп Періодичної системи Д.І. Мендєлєєва

Лікарські засоби міді. Міді сульфат. Добуван­ня, дослідження, застосування.

Лікарські засоби срібла. Срібла нітрат. Добу­вання, дослідження, застосування. Колоїдні пре­парати срібла: коларгол, протаргол. Добування, методи аналізу, застосування.

Лікарські засоби заліза

Заліза (II) сульфат. Значення препаратів заліза в медицині. Добування, зберігання, методи ана­лізу.

4.3. Радіофармацевтичні препарати

Передумови застосування радіоактивних речовин з діагностичною та лікувальною ме­тою. Термінологія (радіоізотоп, період напів­розпаду та ін.). Особливості стандартизації радіофармацевтичних препаратів. Радіоізо­топна та радіохімічна чистота, методи аналізу. Специфіка встановлення та дотримання термі­ну зберігання у зв'язку з радіохімічною ста­більністю та вмістом радіоізотопної домішки.



14


26


41


45



2


2


4


6



6


12


21


21

6


12


16


18

3


3


3


3

Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок





Модуль 2 Лікарські засоби похідні аліфатичних та ароматичних сполук.

144/4

16

60

68

3







Цілі модуля:

  1. Вміти виконувати аналіз лікарських речовин: кальцію глюконату, натрію цитрату, кальцію лактату.

  2. Вміти виконувати аналіз лікарських речовин: кислота глютамінова, кислота γ-аміномасляна, метіонін.

Вміти виконувати аналіз лікарських речовин: динатрію едетат, розчину тетацина-кальція.

  1. Вміти виконувати аналіз лікарських речовин: діетилового ефіру, димедролу.

  2. Вміти виконувати аналіз лікарських речовин: нітрогліцерину, кальцію гліцерофосфату, фітину.

  3. Вміти виконувати аналіз лікарських речовин: бромізовалу, мепротану.

  4. Вміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: фенол, тимол для послідуючого медичного застосування.

  5. Вміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: резорцин, ксероформ, оксолін для послідуючого медичного застосування.

  6. Вміти проводити аналіз лікарських субстанцій: парацетамол, фенацетин для послідуючого медичного застосування.

  7. Вміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: ксикаїн, тримекаїн для послідуючого медичного застосування.

  8. Вміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: кислота бензойна, натрію бензоат для послідуючого медичного застосування.

  9. Ароматичні кислоти та їх похідні, як лікарські засоби. Кислота саліцилова, натрію саліцилати. Методи аналізу.

  10. Вміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: кислоти ацетилсаліцилової, фенілсаліцилату, саліциламіду, оксафенаміду для послідуючого медичного застосування.

  11. Вміти виконувати аналіз лікарських субстанцій та препаратів: новокаїн .прокаїна гідро хлорид), анестезін; лікарська форма, що містить анестезін, для подальшого медичного застосування.

  12. Вміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: новокаїнамід .прокаїнаміду гідрохлорид), дикаїн для послідуючого медичного застосування.

  13. Вміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: натрію n-аміносаліцилат, бепаск для послідуючого медичного застосування.

  14. Вміти провести хімічний аналiз лiкарських засобiв хлорамiна Б та пантоцида для контролю якості лікарських препаратів групи сульфокислот ароматичного ряду.

  15. Вміти провести хімічний аналiз лікарських засобiв бутамiда, букарбана, хлорпропамiда для контролю якості лікарських препаратів, похiдних алкiлуреїдiв сульфокислот.

  16. Вміти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв похiднiх амiдiв сульфанiлової кислоти - стрептоцида, стрептоцида розчинного для подальшого медичного застосування.

  17. Вміти виконувати аналiз лiкарськiх засобів сульфацил - натрiя, сульгiна, уросульфана, норсульфазола, норсульфазол-натрiя як лiкарських речовин для подальшого медичного застосування.

  18. Вміти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв похiднiх амiдiв сульфанiлової кислоти - сульфалена, фталазола, сульфадимезина, етазола для подальшого медичного застосування.

  19. Вміти виконувати аналiз сульфазина, сульфадиметоксина, сульфаметоксазола як лiкарських речовин для подальшого медичного застосування.




^ Змістові модулі:



















1


2


3


4


Аліфатичні органічні сполуки

    1. Класифікація, загальні способи аналізу аліфатичних органічних сполук

Класифікація. Методи синтезу та аналізу. Вивчення взаємозв'язку "хімічна будова – фармакологічна дія" як передумова цілеспря­мованого синтезу лікарських засобів. Номен­клатура: хімічні та тривіальні назви.

Загальні способи аналізу. Загальні поло­ження та статті Державної фармакопеї щодо дослідження якості органічних лікарських речовин.

Хімічні методи дослідження. Елементний аналіз та аналіз за функціональними групами. Застосування окремих типів реакцій для аналізу лікарських речовин залежно від хімічної структури (наявності певних функціональних груп та їх взаємовпливу). Розвиток і вдоско­налення хімічних методів аналізу органічних лікарських речовин.

    1. Парафін, масло вазелінове, хлоретил,хлороформ

Парафін, масло вазелінове. Джерела добу­вання, методи аналізу залежно від вимог до якості. Показники якості (розчинність, темпе­ратура застигання, густина). Загальні хімічні способи виявлення сторонніх речовин, які регламентуються фармакопеєю.

Хлоретил, хлороформ, йодоформ. Добування, загальні методи аналізу галогенопохідних органічних сполук. Характеристика домішок, передбачених НТД, залежно від способів до­бування та процесів руйнування речовин під час зберігання.

Лікарські засоби похідні спиртів та альдегідів та карбонових кислот.

2.1. Спирти

Спирти. Загальна характеристика. Зв'я­зок між будовою та фармакологічною дією.

Спирт етиловий, гліцерин. Методи аналізу. Вимоги ДФУ щодо якості цих субстанцій. Ви­користання в медицині.

2.2. Формальдегід

Розчин формальдегіду, гексаметилентетра­мін, хлоралгідрат. Взаємозв'зок хімічних влас­тивостей та біологічної дії. Методи аналізу. Причини нестійкості розчину формальдегіду, особливості зберігання. Солі карбонових кислот.

Застосування солей карбонових кислот у медицині. Кальцію глюконат, натрію цитрат, кальцію лактат. Вимоги до якості та фарма­копейні методи аналізу. Використання іоно­обмінної хроматографії для аналізу солей карбонових кислот.


Амінокислоти жирного ряду. Ефіри як лікарські речовини. Похідні амідів вугільної кислоти та біс-(β-хлоретил)-аміну

3.1. Кислота глутамінова. Ефіри

Кислота глутамінова. Кислота γ-аміномас­ляна (аміналон), метіонін, цистеїн, натрієва кальцієва сіль етилендіамінтетраоцтової кисло­ти (тетацин – кальцій). Загальні та окремі реак­ції підтвердження тотожності та кількісного визначення. Застосування в медицині.

Ефіри прості та складні. Діетиловий ефір, димедрол, нітрогліцерин, ерініт. мієлосан, спазмолітин, апрофен. Особливості реакції окислення діетилового ефіру (вибухонебез­печність). необхідність особливих умов зберігання та використання. Застережні заходи під час аналізу з урахуванням можливих хіміч­них перетворень. Ефір медичний та ефір для наркозу.

Хімічні властивості та реакції, які зумовлю­ють вибухонебезпечність нітрогліцерину та правила роботи з ним. Особливості якісного та кількісного аналізу нітрогліцерину та ерініту як складних ефірів азотної кислоти.

    1. Похідні амідів вугільної кислоти та біс-(β-хлоретил)-аміну.

Похідні повного та неповного аміду вугільної кислоти (уреїди, уретани). Бромізовал, мепро­тан. Зв'язок між структурою та фармако­логічною дією. Загальні хімічні властивості. Методи аналізу. Застосування в медицині.

Похідні біс-(β-хлоретил)-аміну. Новембіхін, циклофосфан, сарколізин, хлорбутин. Загаль­ні та окремі реакції дослідження цих препа­ратів. Зв'язок будови з фармакологічною дією.

    1. Лікарські речовини, похідні аліфатичних циклічних сполук.

Вплив функціональних груп на характер фармакологічної дії. Характеристика та ана­ліз лікарських речовин залежно від замісника. Мідантан, глюдантан, ремантадину гідрохло­рид.

Порівняльна характеристика та застосуван­ня в медицині. Джерела добування. Викорис­тання комплексу фізичних та хімічних методів для оцінки якості лікарських засобів групи терпеноїдів. Хімічна структура та стабільність.

Моноциклічні терпеноїди: ментол, валідол, терпінгідрат.

Біциклічні терпеноїди: камфора, бромкамфо­ра, сульфокамфокаїн.

Ароматичні органічні сполуки

4.1. Препарати групи фенолів, хінонів, ацетамінопохідні ароматичного ряду

Цілеспрямований пошук лікарських засобів серед окси-, оксо- та амінопохідних ароматич­ного ряду. Джерела та способи добування. Зна­чення фізичних та фізико-хімічних показни­ків для оцінки якості. Вибір методів аналізу залежно від функціональних груп.

Феноли: фенол, тимол, резорцин, ксероформ. Оксолін – препарат групи хінонів. Фізико-хі­мічні властивості, методи аналізу.

Створення лікарських препаратів на основі вивчення їх метаболізму: парацетамол. Синтез, вимоги до якості, ідентифікація та методи виз­начення кількісного вмісту.

Похідні діетиламіноацетаніліду: тримека­їн, ксикаїн (лідокаїну гідрохлорид). Вимоги до якості, методи аналізу.

4.2. Ароматичні кислоти та їх похідні

Бензойна кислота, натрію бензоат, кислота саліцилова, натрію саліцилат. Аміди саліци­лової кислоти (саліциламід, оксафенамід) та її складні ефіри (кислота ацетилсаліцилова, фенілсаліцилат). Порівняльна оцінка фар­макологічних властивостей залежно від бу­дови. Способи добування. Методи аналізу.

4.3. Препарати, похідні ароматичних амінокислот

Основні передумови та способи отримання місцевоанестезуючих лікарських засобів. Ефіри п-амінобензойної кислоти: анестезин, прокаїну гідрохлорид, дикаїн. Спільні та ок­ремі методи аналізу. Прокаїнаміду гідрохло­рид та методи його аналізу.

Похідні п-аміносаліцилової кислоти (протиту­беркульозні засоби): натрію п-аміносаліцилат, бепаск. Способи добування, застосування, збе­рігання. Типи можливих перетворень та вимоги до чистоти п-аміносаліцилату натрію.

Похідні антранілової кислоти: мефенамінова кислота, її натрієва сіль. Похідне фенілоцтової кислоти: диклофенак натрію (вольтарен). Зв'я­зок між будовою та фармакологічною дією. Вимоги до якості та методи контролю.

4.4. Лікарські препарати групи сульфокислот ароматичного ряду. Сульфаніламіди

Хлорпохідні арилсульфаміду: хлорамін, пан­тоцид. Методи аналізу. Особливості зберігання та застосування.

Заміщені сульфонілсечовини як антидіа­бетичні засоби: бутамід, букарбан, хлорпро­памід.

Історія створення та застосування. Скринінг та цілеспрямований синтез у ряду сульфаніл­амідів. Загальний метод синтезу. Вибір хіміч­них та фізико-хімічних методів для іденти­фікації та кількісного визначення сполук, вихо­дячи з кислотно-основних властивостей, реак­цій ароматичного циклу, наявності замісників в амідній та аміногрупах. Методи аналізу (спі­льні та окремі). Стрептоцид, сульфацил-натрій, норсульфазол, норсульфазол-натрій, сульфа­лен, фталазол, сульфадимезин, етазол, етазол-натрій, сульфадиметоксин, сульфапіридазин, сульфаметоксазол, фтазин, салазопіридазин.


18


14


46


66

2


2


4


8

9


6


15


30

7


6


27


28

3


3


3


3

Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок





Модуль 3 Лікарські речовини похідні гетероциклічних органічних сполук.

126/3,5

14

60

52

4







Цілі модуля:

  1. Вміти виконувати аналiз лiкарськiх засобів фурацилiн, фурадонiн, фуросемiд для подальшого медичного застосування.

  2. Вміти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв пірацетама, полівінілпіролідона для подальшого медичного застосування.

  3. Вміти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв антипірина, анальгіна, бутадіона для подальшого медичного застосування.

  4. Вміти виконувати аналiз лiкарськiх засобiв анальгіна, бутадіона для подальшого медичного застосування.

  5. Уміти провести хімічний аналіз лікарських субстанцій: мерказолілу, метронідазолу, клофеліну для контролю якості лікарських препаратів, похідних імідазолу і імідазоліну.

  6. Уміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: діетиламіду нікотинової кислоти, кордіаміну і нікодину для контролю якості лікарських препаратів.

  7. Уміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: фтивазида, ізониазида для подальшого медичного застосування.

  8. Уміти виконувати аналіз лікарських субстанцій : промедола, ацеклідину, оксилидина і фенкаролу для подальшого медичного застосування.

  9. Вміти виконувати аналіз лікарських речовин: барбітала, фенобарбітала, етамінала-натрія, гексенала, тіопентала-натрія, бензонала.

  10. Вміти виконувати якісний та кількісний аналіз лікарських речовин: гексамідину, метилурацилу, калія оротату, фторафуру.

  11. Вміти виконувати якісний та кількісний аналіз неодикумарину.

  12. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин: дібазола, індометацина.

  13. Вміти виконувати якісний та кількисний аналіз похідних нітроксоліну.

  14. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин: хінгамін, хіноцид, офлоксацин, норфлоксацин, ломефлоксацин, ципрфлоксацин.

  15. Вміти виконувати якісний та кількісний аналіз похідних етакрідину лактату.

  16. Вміти виконувати якісний та кількисний аналіз аміназину, дипразину, пропазину.

  17. Вміти виконувати якісний та кількісний аналіз хлозепіду, сибазону, нозепаму, феназепаму.




^ Змістові модулі:



















1


2



Лікарські речовини похідні 5 – ти та 6 -членних гетероциклів

    1. Загальна характеристика лікарських речовин гетероциклічної структури, їх класифікація, номенклатура

Загальна характеристика лікарських речовин гетероциклічної структури, їх класифікація, номенклатура.

Синтез, методи аналізу, особливості зберіган­ня, фармакологічна дія.

Похідні фурану: нітрофурал, фуразолідон, фурадонін, фуросемід (лазикс).

Похідні піролу: пірацетам (ноотропіл), по­лівінілпіролідон та його препарати.

Похідні піразолу. Значення досліджень у гру­пі піразолону для отримання лікарських речо­вин направленої дії: антипірин, анальгін, бута­діон. Методи синтезу похідних піразолону і піразолідиндіону. Спільні та окремі методи аналізу. Вимоги до якості, зберігання.

    1. Лікарські речовини похідні

6-членних гетеро циклів

Похідні піридину. Спільні методи синтезу і аналізу. Зв'язок між структурою і біологіч­ною дією.

Похідні піридин-3-карбонової кислоти: діе­тиламід нікотинової кислоти, нікодин.

Похідні піридин-4-карбонової кислоти. Про­титуберкульозні засоби на основі ізонікотино­вої кислоти: ізоніазид, фтивазид, салюзид розчинний (опініазид). Методи добування і аналізу.

Похідні піперидину: промедол.

Похідні хінуклідину: ацеклідин, оксилі­дин, фенкарол. Якісний і кількісний аналіз, застосування у медицині.

    1. Лікарські речовини, похідні піримідину

Похідні піримідин-2,4,6-триону (барбіту­рової кислоти). Взаємозв'язок між біологіч­ною дією і структурою в ряді: барбітал, фено­барбітал, етамінал-натрій, гексенал, тіопентал-натрій, бензонал. Спільні та окремі методи ана­лізу кислотних і сольових форм. Специфічні домішки. Стабільність, зберігання.

Гексамідин як структурний аналог барбітура­тів.

Похідні піримідин-2,4-діону: метилурацил, калію оротат.

Нуклеозиди піримідину: фторафур. Мето­ди аналізу, стабільність, зберігання, застосу­вання у медицині.

Лікарські речовини похідні конденсованих гетеро циклів.

2.1. Лікарські речовини похідні конденсованих гетеро циклів

Похідні бензопірану. Кумарини як антикоагу­лянти: неодикумарин.

Хімічні властивості, методи аналізу.

Похідні індолу. Зв'язок між будовою і фар­макологічною дією в ряду похідних індолу. Індометацин.

Похідні бензімідазолу: дибазол.

Похідні хіноліну. Залежність біологічної дії від структури.

8-Оксихіноліни як антибактеріальні лікар­ські засоби: нітроксолін (5-НОК).

Похідні 4-,8-амінохіноліну. Шизонтотропна і гаметотропна дія.

Хінгамін, хіноцид. Вимоги до якості, методи аналізу.

Фторхінолони як лікарські засоби високої антибактеріальної активності. Норфлоксацин, офлоксацин, ципрофлоксацин, ломефлоксацин.

Похідні акридину: етакридину лактат. Властивості, методи аналізу і синтезу. Засто­сування.

Похідні фенотіазину: прометазину гід­рохлорид, хлорпромазину гідрохлорид, про­пазин, етаперазин, трифтазин, етмозин. Зв'язок між будовою і дією. Методи синтезу. Загальні властивості, правила техніки безпеки під час роботи з похідними фенотіазину. Вимоги до якості, вибір методів аналізу, стабільність.

Похідні бензотіадіазину. Дихлотіазид. Якіс­ний і кількісний аналіз, застосування в меди­цині.

Похідні бензодіазепіну, як лікарські засоби направленої дії. Вплив замісників на фармако­логічну активність в ряду: хлордіазепоксид, діазепам, оксазепам, нітразепам, феназепам. Вимоги до якості, методи аналізу, що грунту­ються на гідролітичному розщепленні моле­кули.

Похідні пурину. Ацикловір.

Нуклеозиди пурину: аденозинтрифосфорна кислота, рибоксин. Методи аналізу.

63


63



6


8



30


30



27


25



4


4



Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок





Модуль 4 Лікарські речовини природного походження.

126/3,5

16

60

50

4







Цілі модуля:

  1. Уміти виконувати аналіз лікарських субстанций: цитизин, пахікарпіну гідройодид для наступного медичного застосування.

  2. Вміти проводити аналіз лікарських субстанцій: атропіну сульфату, скополаміну гідро броміду, кокаїну гідро хлориду для подальшого медичного застосування.

  3. Уміти виконувати аналіз лікарських субстанций: солей хініну; папаверину і дротаверина гідрохлоридів для наступного медичного застосування.

  4. Вміти проводити аналіз лікарських субстанцій: морфіну гідрохлорид, кодеїн, кодеїну фосфат, етилморфіну гідрохлорид, апоморфіну та глауцину гідрохлориди для подальшого медичного застосування.

  5. Вміти проводити аналіз лікарських субстанцій: кофеїну, теоброміну, кофеїн – бензоату натрію, еуфіліну, дипрофіліну для подальшого медичного застосування.

  6. Уміти виконувати аналіз лікарських субстанцій: фазостигміну саліцилат, прозерин, пілокарпіну гидрохлорид, ефедрину гидрохлорид для подальшого медичного застосування.

  7. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи вуглеводів.

  8. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи глікозидів.

  9. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи вітамінів аліфатичного ряду.

  10. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи вітамінів аліциклічного та ароматичного ряду.

  11. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи вітамінів гетероциклічного ряду.

  12. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи вітамінів.

  13. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи вітамінів.

  14. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи гормонів.

  15. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи гормонів.

  16. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи гормонів.

  17. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи гормонів.

  18. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи антибіотиків.

  19. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи антибіотиків.

  20. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин групи антибіотиків.

  21. Вміти проводити якісне та кількісне визначення лікарських речовин органічної природи та багатокомпонентних лікарських форм.




^ Змістові модулі:



















1


2


3



1.1. Лікарські речовини, що належать до групи алкалоїдів. Похідні хінолізину, піролідизину, піперидину, пропану, хіноліну, ізохіноліну

Похідні бензопірану. Кумарини як антикоагу­лянти: неодикумарин.

Хімічні властивості, методи аналізу.

Похідні індолу. Зв'язок між будовою і фар­макологічною дією в ряду похідних індолу. Індометацин.

Похідні бензімідазолу: дибазол.

Похідні хіноліну. Залежність біологічної дії від структури.

8-Оксихіноліни як антибактеріальні лікар­ські засоби: нітроксолін (5-НОК).

Похідні 4-,8-амінохіноліну. Шизонтотропна і гаметотропна дія.

Хінгамін, хіноцид. Вимоги до якості, методи аналізу.

Фторхінолони як лікарські засоби високої антибактеріальної активності. Норфлоксацин, офлоксацин, ципрофлоксацин, ломефлоксацин.

Похідні акридину: етакридину лактат. Властивості, методи аналізу і синтезу. Засто­сування.

Похідні фенотіазину: прометазину гід­рохлорид, хлорпромазину гідрохлорид, про­пазин, етаперазин, трифтазин, етмозин. Зв'язок між будовою і дією. Методи синтезу. Загальні властивості, правила техніки безпеки під час роботи з похідними фенотіазину. Вимоги до якості, вибір методів аналізу, стабільність.

Похідні бензотіадіазину. Дихлотіазид. Якіс­ний і кількісний аналіз, застосування в меди­цині.

Похідні бензодіазепіну, як лікарські засоби направленої дії. Вплив замісників на фармако­логічну активність в ряду: хлордіазепоксид, діазепам, оксазепам, нітразепам, феназепам. Вимоги до якості, методи аналізу, що грунту­ються на гідролітичному розщепленні моле­кули.

Похідні пурину. Ацикловір.

Нуклеозиди пурину: аденозинтрифосфорна кислота, рибоксин. Методи аналізу.

1.2. Лікарські речовини, що належать до групи алкалоідів. Похідні індолу, пуріну і речовини, що містять екзоциклічний азот. Лікарські речовини із групи вуглеводів і глікозидів

Пуринові алкалоїди та їх солі: кофеїн, теофілін, теобромін, кофеїн-натрію бензоат, еуфілін. Спільні методи синтезу, якісного і кількісного аналізу. Реакція на ксантини. Чистота, зберігання, застосування в медицині. Синтетичні похідні пурину: дипрофілін, ксан­тинолу нікотинат, пентоксифілін (трентал). Структура, аналіз, фармакологічна дія.

Похідні індолу. Алкалоїди раувольфії – ре­зерпін. Похідні лізергінової кислоти – алкалої­ди маточних ріжків: ергометрину малеат, ерго­таміну тартрат. Похідні езероліну: фізостиг­міну саліцилат і його синтетичний аналог – прозерін. Похідні групи стрихніну: стрихніну нітрат, секуриніну нітрат.

Алкалоїди, похідні імідазолу – пілокарпіну гідрохлорид.

Алкалоїди, що містять екзоциклічний азот: ефедрину гідрохлорид.

Загальна характеристика вуглеводів. Глю­коза, крохмаль, сахароза, лактоза. Доброякіс­ність, якісний і кількісний аналіз. Константи оптичної активності як показники якості. Яви­ща інверсії та мутаротації. Загальна характе­ристика і класифікація глікозидів. Серцеві глікозиди. Зв'язок між будовою і біологіч­ною дією, роль стеричних факторів. Кислот­ний та ферментативний гідроліз природних глі­козидів і добування лікарських речовин. Якісні реакції глікозидів. Стандартизація, вимоги до якості. Біологічні і фізико-хімічні методи кількісної оцінки глікозидів. Глікозиди на­перстянки (дигітоксин, ацетилдигітоксин, ди­гоксин) і строфанту (строфантин). Дубильні ре­човини – танін.


Лікарські речовини із групи вітамінів

2.1. Вітаміни ароматичного, аліциклічного та ароматичного рядів

Історія розвитку хімії вітамінів. Вітаміни як лікарські речовини, класифікація, методи дослідження.

Вітаміни аліфатичного ряду: кислота аскор­бінова; окислювально-відновлювальні і кис­лотні властивості, причини нестійкості. Пан­тотенова кислота, пангамова кислота. Кальцію пантотенат, кальцію пангамат.

Вітаміни аліциклічного ряду: ретиноли (віта­міни групи А), кальцифероли (вітаміни групи Д). Механізм утворення. Фізичні і хімічні властивості, стабільність. Вимоги до якості і методи аналізу. Особливості зберігання.

Вітаміни ароматичного ряду. Нафтохіно­ни (вітаміни групи К): філлохінон, фарнохі­нон та їх синтетичний аналог – вікасол.

2.2. Вітаміни гетероциклічного ряду

Хроманові вітаміни – токофероли (вітаміни групи Е). Токоферолу ацетат. Окислювально-відновлювальні властивості, вимоги до якості, методи аналізу.

Фенілхроманові вітаміни (група Р). Флаво­ноїди - рутин, кверцетин. Роботи М.О. Валяш­ка в цій галузі.

Похідні піридину (вітаміни групи РР). Кисло­та нікотинова та її амід.

Оксиметилпіридинові вітаміни (група В6). Пі­ридоксину гідрохлорид.

Вітаміни, похідні птерину. Кислота фолієва та її антагоніст - метотрексат.

Піримідинотіазолові вітаміни (тіаміни). Тіамі­ну хлорид, тіаміну бромід; якісний і кількіс­ний аналіз. Коферментні препарати: кокар-боксилаза, фосфотіамін, бенфотіамін.

Ізоаллоксазинові вітаміни – рибофлавін (віта­мін В2). Біотрансформація, вимоги до якості, методи аналізу.

Корринові вітаміни (група В12). Ціанокоба­ламін. Аналіз структури, вимоги до якості, методи аналізу.


Лікарські речовини, що належать до групи гормонів і їх синтетичні аналоги

3.1. Загальна характеристика, класифікація Передумови до вживання гормонів як лікар­ських засобів. Діалектичний взаємозв'язок між хімічною будовою і фізіологічною дією гормонів.

Гормони – похідні амінокислот. Гормони щи­товидної залози. Тиреоїдин, вимоги до якості і методи аналізу.

Гормони мозкового шару надниркових залоз: адреналін, норадреналін. Адреналіну гідрохло­рид і адреналіну та норадреналіну гідротарт­рати та їх синтетичний аналог – мезатон. Мето­ди синтезу. Окислювально-відновлювальні властивості, проблема стабільності, якісний і кількісний аналіз.

Гормони підшлункової залози – інсулін.

Гормони стероїдної структури

Гормони коркового шару надниркових залоз.

Розвиток і сучасний стан хімії кортикос­тероїдів як лікарських засобів. Залежність між будовою і біологічною активністю: мінералокортикостероїди, глюкокортикостеро­їди. Шляхи підвищення біологічної актив­ності. Дезоксикортикостерону ацетат, кортизо­ну ацетат, гідрокортизон, преднізолон. Галоге­нопохідні напівсинтетичних аналогів кортикос­тероїдів. Дексаметазон, триамцінолон, флуоці­нолону ацетонід.

Гормони статевих залоз.

Андрогенні гормони як лікарські засоби: тес­тостерону пропіонат, метилтестостерон. Біо­логічні передумови створення напівсинте­тичних лікарських речовин анаболічної дії (метандростенолон, метиландростендіол, фено­болін, ретаболіл).

Гестагенні гормони і їх синтетичні анало­ги. Прогестерон, прегнін. Вимоги до якості, методи аналізу.

Естрогени. Естрон і естрадіол як лікарські ре­човини. Етинілестрадіол. Синтетичні аналоги нестероїдної структури: синестрол.

Простагландини як лікарські речовини. Влас­тивості, застосування.

3.2. Лікарські речовини, що належать до групи антибіотиків

Загальна характеристика. Розвиток нау­ки про антибіотики. Роботи І.І. Мечнікова, Л. Пастера, А. Флемінга. Встановлення струк­тури пеніциліну, відкриття стрептоміцину, граміцидину. Становлення промисловості антибіотиків. Методи добування антибіоти­ків і шляхи створення нових антибіотиків (скринінг, хімічна трансформація, частковий направлений синтез). Біологічні, хімічні і фі­зико-хімічні методи кількісного визначен­ня антибіотиків. Поняття одиниці антибіо­тичної активності. Стандарти антибіотиків. Класифікація антибіотиків.

Антибіотики аліциклічного ряду. Діалек­тичний взаємозв'язок між будовою і біологіч­ною дією. Епімеризація тетрациклінів, епіме­ризовані ангідропохідні. Тетрациклін; його напівсинтетичні похідні: метациклін (рондо­міцин), доксициклін (вібраміцин), морфоцик­лін. Вимоги до якості, методи аналізу.

Антибіотики ароматичного ряду. Левомі­цетин. Стереоізомерія, зв'язок між будовою, біологічною активністю і токсичністю. Синтез левоміцетину і його ефірів (стеарату, сукцина­ту). Методи аналізу, застосування.

Антибіотики гетероциклічного ряду. Пеніциліни. Загальна характеристика хіміч­ної структури, порівняльна стійкість до хіміч­них реагентів і ферментів. Бензилпеніцилін, йо­го натрієва, калієва і новокаїнова солі, фенокси­метилпеніцилін. Напівсинтетичні пеніциліни на основі 6-АПК. Оксациліну натрієва сіль, ампіциліну натрієва сіль, амоксицилін, амокси­клав, карбеніциліну динатрієва сіль. Загальні фізико-хімічні властивості. Методи кількісного визначення. Стабільність, хімічна несумісність, зберігання.

Цефалоспорини. Хімічна структура, синтез похідних на основі 7-АДЦК (цефалексин) і 7-АЦК (цефалотин, цефотаксим).

Тієноміцини: іміпенем.

Антибіотики-аміноглікозиди. Стрептомі­цину сульфат, канаміцину сульфат, гентамі­цину сульфат. Одержання напівсинтетичних похідних (амікацин). Загальні вимоги до якос­ті. Методи аналізу.

Антибіотики – анзаміцини. Рифаміцин, ри­фампіцин.

Антибіотики – макроліди. Еритроміцин.

Атибіотики – поліпептиди. Поліміксин.

Полієнові антибіотики. Ністатин, леворин.

Протипухлинні антибіотики. Олівоміцин, карміноміцин, рубоміцин.

3.3. Функціональний та кількісний аналіз лікарських речовин органічної природи

Основні напрямки та перспективи створення нових лікарських речовин. Нові лікарські засо­би. Аналіз ліків в умовах контрльно-аналі­тичних лабораторій та заводів.

22


40


64



2


4


10



9


21


30



11


15


24



4


4


4



Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок





  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я України iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи