1. Філософське знання: сенс та значення icon

1. Філософське знання: сенс та значення




Назва1. Філософське знання: сенс та значення
Сторінка2/4
Дата24.08.2012
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4
Тема 3. Середньовічна філософія, філософія Відродження та Нового часу: проблема буття.

Актуальність теми. При вивченні цієї теми необхідно усвідомити нові етапи розвитку і вираження уявлень про буття:

- Середньовічяя: буття розглядається з духовно-особистістних або духовно-ідеальних орієнтацій засобу життя, і як слідство, усі "загадки буття" вирішуються в духовній сфері й містяться в божественному виявленні;

- Ренесанс: зміщення акцентів від Бога до природи і людини в навчанні про буття, де людина, природа, космос превозносяться до рангу "божественного" буття;

- Новий час: механістичне розуміння реальності, звільнення від гуманістичних орієнтацій у питанні про природу.

Цілі

^ Загальна ціль:

уміти інтерпретувати особливості і новизну вчень про буття в зазначені історичні періоди для усвідомлення вираження світу.

Конкретні: вміти

1) інтерпретувати специфіку духовно-ідеальних орієнтацій спосібу буття в Середньовіччі та подалання дуалізму;

2) трактувати зміщення акцентів про буття в ренесансній філософії;

3) визначати розмаїття підходів до питання про буття в Новий час;

4) трактувати зв'язок попередніх точок зору по питанню про буття з

поглядами французьких просвітителів.

^ Зміст навчання у відповідності з цілями

1.Основні теоретичні питання до теми

1.Теократичний характер філософії Середньовіччя. Патристика і схоластика про буття. Філософія - служниця теології (Августин, Абеляр, Аквінський).

2. Філософія пантеїзму в епоху Відродження. Бог є Природа.

3. Гелеоцентричний і антропологічний характер філософії Відродження: Г. Галілей, Дж. Бруно, М. Коперник.

4. Дуалізм як зняття протиріч між ідеалізмом і матеріалізмом: І. Ньютон, Р. Декарт, Ф. Бекон.

5. Вчення про "монади": Дж. Бруно, Г. Лейбніц.

6. Філософія французського просвітництва Д. Берклі, Д. Юм, П.-А. Гольбах, Ж.Ж. Руссо, К. Гільвецій, Д. Дідро, Ж.О. Ламетрі.

2.Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. 4.1. С. 21-88.

2. Основи философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.6-13.

3. Философия: Учебник для вьісших учебньїх заведений. - Ростов — н - Д, 1996. С.6-35.

3.Набір завдань для перевірки досягненя конкретних цілей навчання

Тест 1. Середньовічні філософи мають свою точку зору на буття. Вони реальним, справжнім буттям вважають:

А. божественний, духовний світ

В. земний, світ людей

С. небесний і земний світи

Д. духовний світ людини

Е. світ ідеї

Тест 2. Хто з філософів вважав, що філософія необхідна для обгрунтування віри і Бога:

А. Августин, Аквінський

В. Августин, Бекон

С. Аквінський, Спіноза

Д. Аквінський, Локк

Е. Бекон, Локк

Тест 3. У філософії буття розглядалося багатьма школами і напрямками. У розгляді буття філософи епохи Відродження роблять наголос на:

А. пантеїзм, натуралізм

В. пантеїзм, монізм

С. натуралізм, надраціоналізм

Д. пантеїзм, духовність

Е. раціоналізм, теїзм

Тест 4. У якому філософському навчанні рівнозначними виступають Бог і природа:

А. пантеїзм

В. дуалізм

С. натуралізм

Д. атеізм

Е. теїзм

Тест 5 Характерною й особливою рисою навчання про буття в Новий час є:

А. механіцизм

В. пантеїзм

С. натуралізм

Д. гуманізм

Е. антропологія

4.Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. Основою навчання е робота відповідно до плану семінарського заняття.

Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводяться результати.


^ Граф логічної структури до теми 3: . Середньовічна філософія, філософія Відродження та Нового часу: проблема буття.

^ Середньовічна філософія про буття




реальний світ




нереальний світ





божий, духовний, небесний




людський, плотський, земний

земной, греховный





подолання дуалізму




нераціональні, надраціональні, містико-раціональні шляхи їх «контактів»




^ Відродження про буття





пантеїзм




натуралізм




антропологізм




філософія Нового часу





механізм




дуалізм




монізм




плюралізм





^ Ф.Бекон

Т.Гоббс




Математизм

І.Ньютон




Р.Декарт




Б.Спіноза




Г.Лейбніц





філософія французького Просвітництва




^ Механістичне розуміння реальності


Тема 4 . Філософське вчення про матерію та ідеальне

Актуальність теми. Подальше вивчення буття призводить до того, що виділяються структурні елементи: матеріальне й ідеальне, що є і самостійними і взаємозалежними.

Важливо з'ясувати рівні, види і форми буття на основі сучасних наукових уявлень, що дасть можливість найбільш повно уявити побудову і систему організації живої і неживої природи, розглянути життя як становлення нової форми упорядкування матерії, з'ясувати діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства і роль інформаційних процесів не тільки у світі, але й у живих системах.

Цілі

^ Загальна ціль:

трактувати взаємозв'язок, єдність і протиріччя між матеріальним і ідеальним, біологічним і соціальним, для визначення студентами-медиками побудови і організації живої природи, інформаційних процесів і життя як особливого упорядкування матерії.

Конкртені: вміти

1) аналізувати зміст категорії «буття»;

2) трактувати рівні, види і форми буття;

3) аналізувати матеріальне й ідеальне;

4) інтепретувати специфічні риси життя як особої форми матерії;

5) трактувати інформаційні процеси у видах буття.

Зміст навчання у відповідності з цілями

1.Основні теоретичні питання до теми

1. Категорія «буття» у філософії: виникнення й зміст. Поняття «субстанції».

2. Рівні, види, форми буття, їхня характеристика.

3. Матерія як філософська категорія: об’єм і зміст.

4. Природа ідеального. Ідеальне як філософська категорія. Інформація.

5. Життя як становлення нової форми упорядкування матерії

6. Інформаційні процеси в живих системах. Самоорганізація живих систем. Біологічне і соціальне: взаємозв'язок, єдність і протиріччя.


2.Джерела інформації:

  1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М, 1990. 4.2. С. 15-65.

  2. Основи философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.63-86.

  3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 256 - 270.

  4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г, Горак Г.І. та ін. - К., 1994. С. 315 - 329.


4.Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1. Буття - одна з основних категорій у філософії. Категорія «буття» у філософії визначається як:

А - все сутнісне й існуюче

В - об'єктивна реальність

С - все існуюче в житті людини

Д - усі предмети і речі

Е - об'єктивні процеси

Тест 2 Буття існує і виявляється на різноманітних рівнях. Рівнями буття є:

А - мікросвіт, макросвіт, мегасвіт

В - світ мікроелементів, мікроорганізмів

С - макросвіт, світ людини

Д - світ людини, мегасвіт

Е - матеріальний світ

Тест 3 Одним із видів буття є «матерія».У філософії під матерією розуміють - це

А - об'єктивна реальність

В - об'єктивність свідомості

С - раціональність у пізнанні

Д - реальні події

Е - об'єктивні факти

Тест 4 У філософії є чітка градація між буттям і матерією. Співвідношення буття і матерії можна розглядати як:

А - матерія - частина буття

В - матерія узагальнює буття

С - буття підпорядкованне матерії

Д - рівні між собою елементи

Е - самостійні частини світу

Тест 5 Одним із станів буття є інформація. Інформаційні процеси можна віднести до:

А - матеріальним і ідеальним об'єктам

В - тільки до матеріальних об'єктів

С - матеріальним і природним об'єктам

Д - ідеальним об'єктам

Е - свідомості людини


4.Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підводяться результати.

^ Граф логічної структури до теми 4: Філософське вчення про матерію та ідеальне



Б


У


Т


Т


Я




Об’єктивне







ідеальне







Суб’эктивне













стани













матеріальне




рівні













види













форми










життя













біологічна




соціальна













матеріальна




природня










інформація













ідеальна




суспільна






^ Тема 5 . Філософія та наука про засіб та форми буття

Актуальність теми полягає в тому, що рух, простір і час є умовами пізнання світу в культурно-практичному освоєнні світу. Вони відіграють важливу роль у відокремленні речей друг від друга, у конкретизації універсальних зв'язків речей і явищ у світі. Простір і час - універсальні форми організації всього розмаїття світу. Для студентів-медиків дана тема дає можливість усвідомити особливості організації простору і часу в живих системах, проблему біологічного часу («біологічних часів») і біологічного простору, соціальний простір і час і їхній гуманістичний вимір.

Цілі

^ Загальна ціль:

вміти аналізувати особливості руху, види простору і часу;

особливості організації простору і часу в живих системах і їхній гуманістичний вимір.

Конкретні: вміти

1) аналізувати рух як засіб буття, його форми і види;

2) трактувати простір і час як універсальні форми буття;

3) визначати особливості видів простору і часу взагалі і в живих системах;

4) трактувати гуманистичний зміст простору і часу.

Зміст навчання у відповідності з цілями

1.Основні теоретичне питання до теми

1. Рух - засіб буття. Форми і види руху.

2. Простір і час як універсальні і загальні форми буття. Особливості простору і часу: класичні і сучасні уявлення.

3. Види простору і часу: фізичне, біологічне ,соціальне.Іхні особливості. Особливості організації в живих системах.

4. Гуманістичний зміст простору і часу, культурно-практичне значення.


2.Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М„ 1990. 4.1. С. 21-88.

2. Основи философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.6-13.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 270 - 287.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г, Горак Г.І. та ін. - К., 1994. С. 66 - 70.


3.Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1 Буття завжди пов'язане з рухом. Тому рух необхідно визначити як:

А - засіб бутя

В - форму буття

С - вид буття

Д - клас буття

Е - рід буття

Тест 2 Рух притаманний всьому буттю і його можна розділити по формах. Формами руху є:

А - механічне, фізичне, хімічне, біологічне, соціальне

В - механічне, фізичне, теплове

С -біологічне, соціальне, теплове

Д - механічне, біологічне, атомарне

Е - соціальне, теплове, атомарне.

Тест 3 Буття існує в русі і має свої форми. Формами буття вважають:

А - простір, час

В - простір, рух

С - простір, час, рух

Д - час, рух

Е - рух, розвиток

Тест 4 Простір і час властиві кожному об'єкту. Чим складніше об'єкт, тим складніші його форми. Простір і час мають специфічні форми, що класифікуються у видах. Видами простору і часу є:

А - фізичне, біологічне, соціальне

В - фізичне, соціальне

С - біологічне, соціальне

Д - фізичне, хімічне, соціальне

Е - біологічне, хімічне, соціальне

Тест 5 Кожному виду простору властиві його характерні і специфічні риси. Специфічними рисами біологічного простору виступають:

А - симетрія й асиметрія

В - симетрія і детермінізм

С - асиметрія і детермінізм

Д - симетрія і рух

Е - асиметрія і прямування


4.Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться

відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.


^ Граф логічної структури до теми 5: Філософія та наука про засіб та форми буття

Засіб буття





рух





форми




Види





форми буття




простір




Час




види простору і часу




фізичне




біологічне




соціальне





гуманістичний зміст

культурно-практичне значення



^ Розділ III. Філософія пізнання(гносеологія)

1   2   3   4

Схожі:

1. Філософське знання: сенс та значення icon1. Філософське знання: сенс та значення
Філософія: методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів студентів I курсу
1. Філософське знання: сенс та значення iconТестові завдання з курсу “Релігієзнавство”
Конфесійне, богословське і релігійно-філософське та неконфесійне, академічне, філософське і конкретно-наукове
1. Філософське знання: сенс та значення iconМіжнародний Соломонів університет
Особливого значення вивчення етики набуває, звичайно, для майбутніх юристів, покликаних відновлювати І розвивати за складних сучасних...
1. Філософське знання: сенс та значення iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії і філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення iconМагістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія”
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення icon“Затверджено”
Розуміння будови кісток черепа, знання будови окремих кісток черепа має важливе значення для подальшого вивчення інших розділів анатомії....
1. Філософське знання: сенс та значення icon“Затверджено”
Розуміння будови кісток черепа, знання будови окремих кісток черепа має важливе значення для подальшого вивчення інших розділів анатомії....
1. Філософське знання: сенс та значення iconЗапрошуємо всіх бажаючих!!!
«Значення соціально-психологічного знання у розв’язанні проблем сучасного суспільства»
1. Філософське знання: сенс та значення iconАнотація навчальної дисципліни «Культурологія»
Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні у студентів знання про сутність, закономірності існування і розвитку культури,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи