1. Філософське знання: сенс та значення icon

1. Філософське знання: сенс та значення




Назва1. Філософське знання: сенс та значення
Сторінка3/4
Дата24.08.2012
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4
Тема 6. Теорія пізнання в філософії докласичного періоду

Актуальність теми. Процес пізнання виникає одночасно з людиною. На основі пізнання людина освоює світ і усвідомлює своє місце в ньому, тому процес пізнання для людини виступає постійним переходом від непізнанного до пізнаного. Пізнання - один з інтересів серед різноманітних інтересів людини. Античних філософів цікавив процес пізнання, і вони намагалися осмислити і пояснити його зі свого рівня знань - це, з одного боку, показує один із ранніх етапів розвитку гносеології людства, а, з іншого боку, виступає відбитком поступового процесу формування пізнання окремо узятої людини на визначеному етапі його життєдіяльності і рівні знань.

Цілі:

^ Загальні цілі:

уміти диференціювати інтереси пізнання античних філософів. Дасть можливість визначити особливість становлення гносеології в освоєнні світу людиною.

Конкретні: вміти

1) інтепретувати природу і джерело знання у філософії Сократа;

2) трактувати особливості пізнання у Платона;

3) аналізувати проблеми пізнаня у філософії Арістотеля;

4) аналізувати протиріччя чуттєвого і логічного пізнання в елейській школі.

Зміст навчання у відповідності з цілями

1.Основні теоретичні питання до теми

1. Природа і джерело знання у філософії Сократа. Від діалогу до діалектики. «Пізнай самого себе».

2. Питання пізнання у філософії Платона. Пізнання як процес формування загальних понять («спогад»).

3. Проблеми пізнання у філософії Арістотеля: навчання про активність «форми».

4. Елейска школа - протиріччя між чуттєвими і логічними формами пізнання. Апорії Зенона Елейського.


2.Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. 4.1. С. 95-97.

2. Основи философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.16-20.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 56 - 76.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. - К., 1994. С. 43 - 58.


3.Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1 Одним із поворотів в античній філософії є напрямок до природи людини. Хто з філософів вважає, що знання можна придбати в контакті з іншими людьми:

А - Сократ

В - Парменід

С - Демокріт

Д - Емпедокл

Е - Платон

Тест 2 Сократовська теза «Пізнай самого себе» є центральним у його гносеології. Цією тезою він підкреслює, що в основі знань стоїть:

А - діалог людей, полеміка

В - практична діяльність

С - знання істини

Д - категорії і закони

Е - принципи і закони

Тест 3 У теорії пізнання Платона формуються загальні поняття. Яка загальна категорія в його вченні виступає головною:

А - ідея як така

В - красота як така

С - знання взагалі

Д - уміння як таке

Е - реальність як така

Тест 4 У теорії пізнання античності закладаються основи формальної логіки. Хто є фундатором формальної логіки:

А - Арістотель

В -Сократ

С - Платон

Д - Демокріт

Е – Епікур

Тест 5 У елейскій школі намічаються протиріччя між чуттєвим і раціональним пізнанням. Чиє вчення виявляє це протиріччя:

А - Зенона Елейського

В- Арістотеля

С - Платона

Д - Сократа

Е-Демокріта

4.Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.


^ Граф логічної структури до теми 6: Теорія пізнання в філософії докласичного періоду


гносеологія античної філософії





діалог і діалектика Сократа





^ Пізнання загальних понять Платона





^ Вчення про активність форм Аристотеля





^ Апорії Зенона Егейського



Тема 7 . Німецька класична філософія: теорія пізнання


Актуальність теми. У німецькій класичній філософії гносеологія досягає свого розвитку в тому, що враховується особливість почуттєвої, розумової і розумної особливості пізнання, діалектичний розвиток не має межі, розробляється матеріалістичне навчання про природу. Розробляється діалектика як філософська наука з категоріями і законами, дає можливість установити внутрішній зв'язок між рухом і розвитком, що і зараз має величезне значення в процесі пізнання, тому що дає можливість бачити в розвитку і у взаємному зв'язку усього з усім, у тому числі й у зв'язку філософії з природознавством, розділами якого є медицина і біологія.

Цілі:

^ Загальна ціль:

аналізувати синтез філософії і медицини на основі досягнень гно сеології німецької класики. Поширення матеріалізму, діалектики і рівнів пізнання філософії в медицині..

Конкретні: вміти

1) трактувати рівні пізнання Канта;

2) аналізувати рівні пізнання Гегеля;

3) інтерпретувати матеріалізм Фейєрбаха;

4) аналізувати взаємодоповнюваність вченнь Канта, Гегеля, Фейєрбаха.

^ Зміст навчання у відповідності з цілями

1.Основні теоретичні питання

1. Коперніканський переворот І.Канта у філософії. Нове формулювання проблеми пізнання. Апріорні й апостеріорні види знання. Межі пізнання:

«річ у собі» і «річ для нас».

2. Феноменологія Г.-В.Гегеля: тотожність мислення і буття. Діалектика Гегеля.

3. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

4. Розвиток ідей Канта, Гегеля, Фейєрбаха в матеріалістичній діалектиці К.Маркса, Ф.Енгельса.


2.Інформаційні джерела:

1. Введення у філософію: Підручник для вузів: у 2 ч. /Під загальної ред. И.Т.Фролова.-М., 1990. 4.4. С.169-177,185-191.

2. Основи філософії: Учбово-методичний посібник для вузів /Під загальної ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.27-29.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 128 - 158.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Го-ракГ.І.таін.-К, 1994. С. 141 - 151.


3.Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1 Кант розробляв багато питань у філософії. Яку проблему по-новому

розробив Кант?

А - пізнання

В - людини

С - суспільства

Д - свідомості

Е-буття

Тест 2. Кантовська «річ у собі» і « річ для нас» указують на межі пізнання. Що приховує для пізнання «річ у собі»?

А - сутність

В - форму

С - зміст

Д- причину

Е – явище

Тест 3. У феноменології Гегель намічає багато проблем теорії пізнання. Основним у його навчанні була приділена увага питанням:

А - діалектики

В - свідомості

С - матерії

Д - буттю

Е - суспільству

Тест 4. Німецька класична філософія - новий етап у розвитку філософської

думки. Хто з філософів цього періоду розробляв матеріалізм?

А - Фейербах

В - Шеллінг

С - Гегель

Д - Фіхте

Е - Кант

Тест 5. Маркс і Енгельс продовжили розробляти навчання німецьких класиків.

Які основні ідеї знайшли вираження в їхніх навчаннях?

А - матеріалізму і діалектики

В - матеріалізму й ідеалізму

С - діалектики і свідомості

Д - ідеалізму і свідомості

Е - діалектики і суспільства


4.Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. , Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати


^ Граф логічної структури до теми 7: Німецька класична філософія: теорія пізнання .

Ніецька класична філософія


Феноменологія Гегеля

Філософія Канта

Філософія Фейербаха

Ідеалістична діалектика

Антропологічний матеріалізм

Нове формулювання теоріі пізнання

Зв’язок філософії та природознавства

Філософія Маркса, Енгельса

Взаємодоповнюваність вчень

Матеріалістична діалектика



^ Тема 8. Діалектика: об”єм та зміст.


Актуальність теми. Діалектика є філософською теорією розвитку й універсальним методом теоретичного і практичного освоєння дійсності, навчанням про розвиток у його найбільшому обсязі, глибокому і вільному від односторонніх поглядів. Тому діалектика надає найбільш загальні закони і категорії процесу пізнання, знання яких допоможе медикам врахувати всебічні процеси в живих організмах через структурно-функціональний і системний підходи, принцип цілісності, категорії. Допоможе встановити норму і патологію, установити діагноз і так далі. Гуманістичне утримання діалектики буде сприяти лікуванню хворого, а не хвороби.

Цілі

^ Загальна ціль:

синтезувати основи діалектики з медичними знаннями для вибору оптимального методу і засобів профілактики або лікування, за хворобою бачити пацієнта, включеного в соціальну систему.

Конкретні: вміти

1) трактувати принципи, різновиди й альтернативні методи діалектики;

2) інтепретувати закони діалектики і їхню реалізацію в медицині;

3) аналізувати категорії діалектики в процесі пізнання і в лікарській діяльності;

4) узагальнювати гуманістичний зміст діалектики.


^ Зміст навчання у відповідності з цілями

1.Основні теоретичні питання до теми.

1. Діалектика як наука про загальні закони розвитку. Принципи діалектики. Різновиди.діалектики й альтернативні методи мислення.

2. Закони діалектики. Протиріччя, якість, кількість, міра. Реалізація законів діалектики в медицині і біології. Поняття закону в гносеології.

3. Категорії діалектики і їхня характеристика. Діалектичні категорії в лікарській діяльності. Поняття норми і патології в медицині.

4. Гуманістичний зміст діалектики.


2.Джерела інформації:

1. Введення у філософію: Підручник для вузів: у 2 ч. /Під загальної ред. И.Т.Фролова.-М., 1990. 4.4. С.95-184.

2. Основи філософії: Учбово-методичний посібник для вузів /Під загальної ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.46-62

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Го-рак Г.1. та ін. - К., 1994. С. 226 - 256.


3.Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1. Діалектика як навчання про розвиток заснована на принципах. Такими принципами діалектики є:

А - розвитку, руху, системності, взаємозв'язку.

В - розвитку, руху

С - руху, взаємозв'язку

Д - системности, об'ємності

Е - взаємозв'язку, об'ємності

Тест 2. Діалектика - універсальний метод теоретичного і практичного освоєння дійсності. Альтернативні методи мислення це:

А - метафізика, консерватизм, релятивізм, плюралізм

В - метафізика, консерватизм, ідеалізм

С - релятивізм, плюралізм, матеріалізм

Д - ідеалізм, соліпсизм і

Е - метафізика, матеріалізм, схоластика

Тест 3. Діалектика має свої закони. Що з перерахованого є законом діалектики:

А - закон єдності і боротьби протилежностей

В - закон кількісних змін

С - закон якісних змін

Д - закон виключенного третього

Е - закон непротиріччя

Тест 4. Кожний закон діалектики має своє значення. Яке значення закону

заперечення заперечення.

А - спрямованість розвитку

В - механізм розвитку

С - якість розвитку

Д - протилежність розвитку

Е - результат розвитку

Тест 5. Закони діалектики засновані і реалізуються з визначеними категоріями. Основними категоріями для закону заперечення заперечення є:

А - теза, антитеза, синтез

В - теза, якість

С - антитеза, міра

Д - синтез, протиріччя

Е - синтез, міра, кількість

4.Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття – семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -Доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.


Граф логічної структури до теми 8. Діалектика: об”єм та зміст.

Діалектика



Різновиди діалектики

Альтернативні до діалектики методи



принципи



Закони діалектики



Категорії діалектики



Реалізація законів і категорій в медицині та біології






Гуманістичний зміст діалектики



Лікування пацієнта включеного в соціальну систему

^ Тема 9. Наукове пізнання та істина.


Актуальність теми. Наукове пізнання має розвиток у контексті історичного розвитку суспільства. Треба розуміти, як існує і розвивається соціальне життя людей, як воно виокремлює на різних етапах своєї історії стан і особливості наукової діяльності. Метод як засіб наукового пізнання має функцію внутрішньої організації та урегулювання процесу пізнання або практичного пе­ревтілення того чи іншого об'єкту. Важливою складовою пізнання є його етапи:

чуттєвий; раціональний; практичний, багатство форм практичного втілення пізнання.

Цілі.

^ Загальна ціль: уміти розрізняти методи наукового пізнання, використовува­ти ті методи для рішення певних задач, що сприяють досягненню мети дослідження.

Конкретні: вміти

інтерпретувати чуттєве та раціональне пізнання;

трактувати основні методи наукового пізнання;

аналізувати рівні наукового пізнання;

інтерпретувати істинні та хибні знання, помилки діагнозу та прогно­зу, критерії істини;

узагальнити гуманізацію, аксіологізацію та етику знань

Зміст навчання у відповідності з цілями

1.Основні теоретичні питання до теми.

1. Основні види чуттєвого та раціонального пізнання;

2. Методи наукового пізнання та їх класифікація. Специфіка медико-біологічного експерименту;

3. Істина та її види. Критерії істини. Клінічна практика як критерій пра­вильного діагнозу і прогнозу;

4. Гносеологічна специфіка лікарської діагностики. Діалектика діагностичного процесу. Типи діагнозів. Суб'єкт і об'єкт діагностичного процесу;

5. Тенденції гуманізації та аксіологізації знань. Відповідність медико-біологічних досліджень етичним нормам.


2.Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. Ч. 2. С. 318 - 356.

2. Основы философии: Учебное пособие для вузов. Спиркин А.Г. - М., 1988. С. 256-281.

3. Философия: Учебник для высших учебных заведений. — Ростов — на — Д., 1999. С. 419 - 438, 446 - 451.


3.Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1. Одним з видів пізнання є чуттєве пізнання. Які складові чуттєвого

пізнання існують?

А. відчуття, сприйняття, уявлення;

В. фантазія, логічне обгрунтування, сприйняття;

С. практика, сприйняття, уявлення;

Д. логічне обгрунтування, відчуття, синтез;

Е. аналіз, синтез, логічне обгрунтування.

Тест 2. Одним з видів пізнання є раціональне пізнання. Які складові раціонального пізнання існують?

А. аналіз, синтез, спостереження;

В. практика, сприйняття, уявлення;

С. поняття, аналіз, ідеї, судження;

Д. відчуття, синтез, практика, "знання по істині";

Е. синтез, логічне обгрунтування, практика, "знання по істині".

Тест 3. Матерія має певні властивості. Однією з властивостей матерії є

відображення. Що це означає?

А. відображення є ознакою живої матерії;

В. відображення є ознакою живої і неживої матерії;

С. відображення є ознакою високорозвиненої істоти - людини;

О. відображення є ознакою практично діючої людини;

Е. відображення є ознакою ссавців.

Тест 4. В філософії існує теорія істини. Згідно з цією теорією що таке істина?

А. адекватне відображення об'єкта, поза і незалежно від людської свідомості;

В. істина - є постійною і незмінною;

С. істина - у вині;

Д. істина полягає в тому, щоб досконало, в повному об'ємі вивчити все те, що стосується обраного фаху;

Е. істина — абсолютні знання.

Тест 5. Істина може бути абсолютною і відносною. Що таке абсолютна істина?

А. - що існує в свідомості окремої людини;

В. - що є надбанням усього людства;

С. це те, що існує як недосяжний взірець;

Д. це світовий дух;

Е. це знання, що повністю вичерпує предмет і не може в подальшому бути спростованим.


4.Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар- практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


^ Граф логічної структури до теми 9:

« Наукове пізнання та істина»


Процесс пізнання



Рівні пізнання


Чуттєве

раціональне











Методи наукового процессу пізнання






спеціальні

загальні

універсальні



Рівні наукового пізнання





емпіричний

теоретичний

Медико-біологічний експеримент





знання



істині

хибні

Помилки діагнозу і прогнозу








Критерії істини



практика


Клінічна практика


Аксиологізація науки

Єтична регуляція медико-біологічних досліджень


Гуманізація науки



^ Розділ IV. Філософія суспільства та людини

1   2   3   4

Схожі:

1. Філософське знання: сенс та значення icon1. Філософське знання: сенс та значення
Філософія: методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів студентів I курсу
1. Філософське знання: сенс та значення iconТестові завдання з курсу “Релігієзнавство”
Конфесійне, богословське і релігійно-філософське та неконфесійне, академічне, філософське і конкретно-наукове
1. Філософське знання: сенс та значення iconМіжнародний Соломонів університет
Особливого значення вивчення етики набуває, звичайно, для майбутніх юристів, покликаних відновлювати І розвивати за складних сучасних...
1. Філософське знання: сенс та значення iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії і філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення iconМагістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія”
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення icon“Затверджено”
Розуміння будови кісток черепа, знання будови окремих кісток черепа має важливе значення для подальшого вивчення інших розділів анатомії....
1. Філософське знання: сенс та значення icon“Затверджено”
Розуміння будови кісток черепа, знання будови окремих кісток черепа має важливе значення для подальшого вивчення інших розділів анатомії....
1. Філософське знання: сенс та значення iconЗапрошуємо всіх бажаючих!!!
«Значення соціально-психологічного знання у розв’язанні проблем сучасного суспільства»
1. Філософське знання: сенс та значення iconАнотація навчальної дисципліни «Культурологія»
Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні у студентів знання про сутність, закономірності існування і розвитку культури,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи