1. Філософське знання: сенс та значення icon

1. Філософське знання: сенс та значення




Скачати 445.46 Kb.
Назва1. Філософське знання: сенс та значення
Сторінка1/3
Дата24.08.2012
Розмір445.46 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3


Міністерство охорони здоров’я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького


Кафедра філософії соціально-гуманітарних дисциплін


Александровська В.М.,Смерічевський Е. Ф.,Огородник І.С.


ФІЛОСОФІЯ


методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять

для студентів I курсу

фармацевтичного факультету


Донецьк 2009


ББК 15


Ф 56


Александровська В.М., Смерічевський Е. Ф.,Огородник І.С.

Філософія: методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів студентів I курсу

фармацевтичного факультету. – Донецьк: Дон НМУ, 2009. 28 – с.


Методичні вказівки містять матеріали, необхідні для підготування до семінарів по філософії. Вони включають: обґрунтовування актуальності кожної теми, цілі і задачі навчання, теоретичні питання, список основної і додаткової літератури, граф логічних структур тем, комплекси навчальних завдань, характеристику форм проведення занять, технологічні карти.


Авторський колектив:

Огородник І.С., канд. філос. н., доцент., Смерічевський Е. Ф.,канд. філос. н.


Рецензенти:

Андрєєва Т.О., канд. філос. н., доцент, зав. каф. Філософії ДНУ

Бутєва Л.В., канд. мед. н., доцент, інспектор НМУ ДонНМУ

Затверджено на засіданні Вченої ради ДонНМУ 2009р.

Протокол №

© Огородник І.С.,Смерічевський Е. Ф.

Дон НМУ


^ Розділ I. Введення у філософію.

Тема 1. Філософське знання: сенс та значення.

Актуальність теми. Демократизація соціально-економічних процесів ставить перед суспільством задачу формувати різнобічно розвинену і гуманну особистість. Таку задачу може частково виконати філософія, що як світогляд, мусить виробляти чітке знання ціннісних орієнтирів особистості, показати взаємозв’язок фахових знань із переконаннями і ціннісними відношеннями особистості.

Студент-медик при вивченні даної теми одержує орієнтацію на загальнолюдські цінності, що допоможуть йому формувати гуманістичний світогляд.

Гуманізм світогляду сприяє тому, що студент – медик буде сумлінно ставитись до процесу одержання знань у вузі і до фахової діяльності, гуманно ставитися до пацієнтів, колег та товаришів по роботі.

Джерела інформації:

  1. Введение в философию: Ученик для вузов: в 2 ч./ Под общей ред.. И.Т.Фролова.-М., 1990.Ч.1.С. 21 – 88.

  2. Основы философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К., 1997.С. 6 – 13.

  3. Философия: Учебник для высших учебных заведений. - Ростов - н – Д, 1996.С. 6 – 35.

  4. Философский энциклопедический словар. – М., 1989. – Статья: «Міфологія» с. 377 – 378, «Мировоззрение» с. 375 – 376, «Философия» с. 726 – 727, «Релігія» с. 576 – 577, «Мораль» с. 387 – 388, «Наука» с. 403 – 407, «Искусство» с. 222 – 223.

Цілі

Загальна ціль: уміти виділяти й аналізувати загальнолюдські цінності з метою формування гуманістичного світогляду та сумлінного відношення до фахової діяльності.

Конкретні: вміти

  1. трактувати структурні елементи світогляду;

  2. трактувати складові світорозуміння;

  3. аналізувати специфічні риси історичних типів світогляду;

  4. аналізувати загальнолюдські гуманістичні цінності згідно предмету філософії, логики, етики, естетики.


Технологічна карта практичного заняття

№ п/п


етапи


Час (хв)


Навчальне приладдя


місце


1.


Вступна частина


5


Граф логічної структури


Ауд. каф.


2.


Висвітлення теоретичних питань, обговорення рефератів


60


Граф логічної структури


Ауд. каф.


3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд.каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд. каф.



^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підбиваються підсумки.

^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»

^ Розділ II Філософія буття (онтологія)

Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу та античності про проблему буття.

Актуальність теми. У кожної людини є природна життєва позиція щодо буття, що постає в процесі осмислення себе і свого місця у світі. Ставиться і вирішується їм питання "Що таке світ (буття)?", у якому протікає все його життя. Різномантність проявів буття призводить до постановки питання про те, що є загальним вихідним для всього існуючого.

Антична філософія намагається вирішити це основне для неї питання через пошук "першоелементів", осмислення першопричини і джерела першопочатку. Пошук першопочатку став одним найважливішим складовим у філософії. У цей час він носить "речовий" або "тілесно-речовий" характер.


Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. 4.1. С. 93 -102.

2. Основы философии: Учебно-методическое пособие для вузов / Под общей ред. Н.И. Гаврилова. - К, 1997. С. 16 - 20.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 56 - 76.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Го-рак Г.І. та ін. - К., 1994. С. 219 - 230, 315 - 330.

Цілі

Загальна ціль:

- трактувати специфічний характер вченнь про буття в античній час, для з'ясування існуючого розмаїття світу.

Конкретні: вміти

1) інтерпретувати раціонально-моністичний підхід у навчанні про буття;

2) аналізувати плюралістичні концепції буття;

3) трактувати дві течії у філософії: матеріалізм і ідеалізм;

4) аналізувати зв'язок античної і древної слов'янської філософію.


Технологічна карта практичного заняття



















етапи


Час (хв)


Навчальне приладдя


місце


п/п














1.


Вступна частина


5


Граф логічної


Ауд. каф.











структури








Висвітлення











2.


теоретичних питань, обговорення рефератів


60


Граф логічної структури


Ауд. каф.


3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд.каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд. каф.



^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.

^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»


^ Тема 3. Середньовічна філософія, філософія Відродження та Нового часу:проблема буття.

Актуальність теми. При вивченні цієї теми необхідно усвідомити нові етапи розвитку і вираження уявлень про буття:

- Середньовічяя: буття розглядається з духовно-особистістних або духовно-ідеальних орієнтацій засобу життя, і як слідство, усі "загадки буття" вирішуються в духовній сфері й містяться в божественному виявленні;

- Ренесанс: зміщення акцентів від Бога до природи і людини в навчанні про буття, де людина, природа, космос превозносяться до рангу "божественного" буття;

- Новий час: механістичне розуміння реальності, звільнення від гуманістичних орієнтацій у питанні про природу.


Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. 4.1. С. 21-88.

2. Основи философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.6-13.

3. Философия: Учебник для вьісших учебньїх заведений. - Ростов — н - Д, 1996. С.6-35.


Цілі

Загальна ціль:

уміти інтерпретувати особливості і новизну вчень про буття в зазначені історичні періоди для усвідомлення вираження світу.

Короткі: вміти

1) інтерпретувати специфіку духовно-ідеальних орієнтацій спосібу буття в Середньовіччі та подалання дуалізму;

2) трактувати зміщення акцентів про буття в ренесансній філософії;

3) визначати розмаїття підходів до питання про буття в Новий час;

4) трактувати зв'язок попередніх точок зору по питанню про буття з

поглядами французьких просвітителів.


Технологічна карта практичного заняття



















етапи


Час(хв)


Навчальне приладдя


місце


п/п














1.


Вступна частина


5


Граф логічної


Ауд. каф.











структури





2.


Висвітлення теоретичних питань, обговорення рефератів


60


Граф логічної структури


Ауд. каф.


3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд. каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд. каф.



^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. Основою навчання е робота відповідно до плану семінарського заняття.

Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.

^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»

^ Тема 4 . Філософське вчення про матерію та ідеальне

Актуальність теми. Подальше вивчення буття призводить до того, що виділяються структурні елементи: матеріальне й ідеальне, що є і самостійними і взаємозалежними.

Важливо з'ясувати рівні, види і форми буття на основі сучасних наукових уявлень, що дасть можливість найбільш повно уявити побудову і систему організації живої і неживої природи, розглянути життя як становлення нової форми упорядкування матерії, з'ясувати діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства і роль інформаційних процесів не тільки у світі, але й у живих системах.

Джерела інформації:

  1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М, 1990. 4.2. С. 15-65.

  2. Основи философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.63-86.

  3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 256 - 270.

  4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г, Горак Г.І. та ін. - К., 1994. С. 315 - 329.

Цілі

Загальна ціль:

трактувати взаємозв'язок, єдність і протиріччя між матеріальним і ідеальним, біологічним і соціальним, для визначення студентами-медиками побудови і організації живої природи, інформаційних процесів і життя як особливого упорядкування матерії.

Конкртені: вміти

1) аналізувати зміст категорії «буття»;

2) трактувати рівні, види і форми буття;

3) аналізувати матеріальне й ідеальне;

4) інтепретувати специфічні риси життя як особої форми матерії;

5) трактувати інформаційні процеси у видах буття.


Технологічна карта практичного заняття



















етапи


Час (хв)


Навчальне приладдя


місце


п/п














1.


Вступна частина


5


Граф логічної


Ауд.каф.











структури





2.


Висвітлення теоретичних питань, обговорення рефератів


60


Граф логічної структури


Ауд. Каф.


3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд.каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд.каф.



^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.

^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»


  1   2   3

Схожі:

1. Філософське знання: сенс та значення icon1. Філософське знання: сенс та значення
Вони включають: обґрунтовування актуальності кожної теми, цілі І задачі навчання, теоретичні питання, список основної І додаткової...
1. Філософське знання: сенс та значення iconТестові завдання з курсу “Релігієзнавство”
Конфесійне, богословське і релігійно-філософське та неконфесійне, академічне, філософське і конкретно-наукове
1. Філософське знання: сенс та значення iconМіжнародний Соломонів університет
Особливого значення вивчення етики набуває, звичайно, для майбутніх юристів, покликаних відновлювати І розвивати за складних сучасних...
1. Філософське знання: сенс та значення iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії і філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення iconМагістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія”
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення icon“Затверджено”
Розуміння будови кісток черепа, знання будови окремих кісток черепа має важливе значення для подальшого вивчення інших розділів анатомії....
1. Філософське знання: сенс та значення icon“Затверджено”
Розуміння будови кісток черепа, знання будови окремих кісток черепа має важливе значення для подальшого вивчення інших розділів анатомії....
1. Філософське знання: сенс та значення iconЗапрошуємо всіх бажаючих!!!
«Значення соціально-психологічного знання у розв’язанні проблем сучасного суспільства»
1. Філософське знання: сенс та значення iconАнотація навчальної дисципліни «Культурологія»
Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні у студентів знання про сутність, закономірності існування і розвитку культури,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи