1. Філософське знання: сенс та значення icon

1. Філософське знання: сенс та значення




Скачати 445.46 Kb.
Назва1. Філософське знання: сенс та значення
Сторінка2/3
Дата24.08.2012
Розмір445.46 Kb.
ТипДокументи
1   2   3
Тема 5 . Філософія та наука про засіб та форми буття

Актуальність теми полягає в тому, що рух, простір і час є умовами пізнання світу в культурно-практичному освоєнні світу. Вони відіграють важливу роль у відокремленні речей друг від друга, у конкретизації універсальних зв'язків речей і явищ у світі. Простір і час - універсальні форми організації всього розмаїття світу. Для студентів-медиків дана тема дає можливість усвідомити особливості організації простору і часу в живих системах, проблему біологічного часу («біологічних часів») і біологічного простору, соціальний простір і час і їхній гуманістичний вимір.

Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М„ 1990. 4.1. С. 21-88.

2. Основи философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.6-13.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 270 - 287.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г, Горак Г.І. та ін. - К., 1994. С. 66 – 70.

Цілі

Загальна ціль:

вміти аналізувати особливості руху, види простору і часу;

особливості організації простору і часу в живих системах і їхній гуманістичний вимір.

Конкретні: вміти

1) аналізувати рух як засіб буття, його форми і види;

2) трактувати простір і час як універсальні форми буття;

3) визначати особливості видів простору і часу взагалі і в живих системах;

4) трактувати гуманистичний зміст простору і часу.


Технологічна карта практичного заняття

.№ п/п


етапи


Час (хв)


Навчальне приладдя


місце


Г.


Вступна частина


5


Граф логічної структури


Ауд. каф.


2.


Висвітлення теоретичних питань, обговорення рефератів


60


Граф логічної структури


Ауд. каф.


3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд. каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд. каф.



^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться

відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.


^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»


^ Роздів III. Філософія пізнання(гносеологія)

Тема 6. Теорія пізнання в філософії докласичного періоду

Актуальність теми. Процес пізнання виникає одночасно з людиною. На основі пізнання людина освоює світ і усвідомлює своє місце в ньому, тому процес пізнання для людини виступає постійним переходом від непізнанного до пізнаного. Пізнання - один з інтересів серед різноманітних інтересів людини. Античних філософів цікавив процес пізнання, і вони намагалися осмислити і пояснити його зі свого рівня знань - це, з одного боку, показує один із ранніх етапів розвитку гносеології людства, а, з іншого боку, виступає відбитком поступового процесу формування пізнання окремо узятої людини на визначеному етапі його життєдіяльності і рівні знань.

Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. 4.1. С. 95-97.

2. Основи философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.16-20.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 56 - 76.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. - К., 1994. С. 43 - 58.

Цілі:

Загальні цілі:

уміти диференціювати інтереси пізнання античних філософів. Дасть можливість визначити особливість становлення гносеології в освоєнні світу людиною.

Конкретні: вміти

1) інтепретувати природу і джерело знання у філософії Сократа;

2) трактувати особливості пізнання у Платона;

3) аналізувати проблеми пізнаня у філософії Арістотеля;

4) аналізувати протиріччя чуттєвого і логічного пізнання в елейській школі.

^ Технологічна карта практичного заняття



















етапи


Час (хв)


Навчальне приладдя


місце


п/п














1.


Вступна частина


5


Граф логічної


Ауд. каф.











структури





2.


Висвітлення теоретичних питань,


60


Граф логічної


Ауд. каф.





обговорення рефератів





структури





3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд. каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд. каф.



^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.

^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»

^ Тема 7 . Німецька класична філософія: теорія пізнання


Актуальність теми. У німецькій класичній філософії гносеологія досягає свого розвитку в тому, що враховується особливість почуттєвої, розумової і розумної особливості пізнання, діалектичний розвиток не має межі, розробляється матеріалістичне навчання про природу. Розробляється діалектика як філософська наука з категоріями і законами, дає можливість установити внутрішній зв'язок між рухом і розвитком, що і зараз має величезне значення в процесі пізнання, тому що дає можливість бачити в розвитку і у взаємному зв'язку усього з усім, у тому числі й у зв'язку філософії з природознавством, розділами якого є медицина і біологія.

Джерела інформації:

1. Введення у філософію: Підручник для вузів: у 2 ч. /Під загальної ред. И.Т.Фролова.-М., 1990. 4.4. С.169-177,185-191.

2. Основи філософії: Учбово-методичний посібник для вузів /Під загальної ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.27-29.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк, В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 128 - 158.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Го-ракГ.І.таін.-К, 1994. С. 141 - 151.

Цілі:

Загальна ціль:

аналізувати синтез філософії і медицини на основі досягнень гно сеології німецької класики. Поширення матеріалізму, діалектики і рівнів пізнання філософії в медицині..

Конкретні: вміти

1) трактувати рівні пізнання Канта;

2) аналізувати рівні пізнання Гегеля;

3) інтерпретувати матеріалізм Фейєрбаха;

4) аналізувати взаємодоповнюваність вченнь Канта, Гегеля, Фейєрбаха.


Технологічна карта практичного заняття *



















етапи


Час (хв)


Навчальне приладдя


місце


п/п














1.


Вступна частина


5


Граф логічної


Ауд. каф.











структури








Висвітлення











2.


теоретичних питань, обговорення рефератів


60


Граф логічної структури


Ауд. каф.


3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд. каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд. каф.




^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. , Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати


^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»


^ Тема 8. Діалектика: об”єм та зміст.


Актуальність теми. Діалектика є філософською теорією розвитку й універсальним методом теоретичного і практичного освоєння дійсності, навчанням про розвиток у його найбільшому обсязі, глибокому і вільному від односторонніх поглядів. Тому діалектика надає найбільш загальні закони і категорії процесу пізнання, знання яких допоможе медикам врахувати всебічні процеси в живих організмах через структурно-функціональний і системний підходи, принцип цілісності, категорії. Допоможе встановити норму і патологію, установити діагноз і так далі. Гуманістичне утримання діалектики буде сприяти лікуванню хворого, а не хвороби.

Джерела інформації:

1. Введення у філософію: Підручник для вузів: у 2 ч. /Під загальної ред. И.Т.Фролова.-М., 1990. 4.4. С.95-184.

2. Основи філософії: Учбово-методичний посібник для вузів /Під загальної ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С.46-62

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Го-рак Г.1. та ін. - К., 1994. С. 226 – 256.

Цілі

Загальна ціль:

синтезувати основи діалектики з медичними знаннями для вибору оптимального методу і засобів профілактики або лікування, за хворобою бачити пацієнта, включеного в соціальну систему.

Конкретні: вміти

1) трактувати принципи, різновиди й альтернативні методи діалектики;

2) інтепретувати закони діалектики і їхню реалізацію в медицині;

3) аналізувати категорії діалектики в процесі пізнання і в лікарській діяльності;

4) узагальнювати гуманістичний зміст діалектики.


Технологічна карта практичного заняття



















етапи


Час (хв)


Навчальне приладдя


місце


п/п














1.


Вступна частина


5


Граф логічної


Ауд. каф.











структури





2.


Висвітлення теоретичних питань,


60


Граф логічної


Ауд.каф.





обговорення рефератів





структури





3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд. каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд.каф.



^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття – семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -Доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступу, коректує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводяться результати.


^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»


^ Тема 9. Наукового пізнання та т істина.


Актуальність теми. Наукове пізнання має розвиток у контексті історичного розвитку суспільства. Треба розуміти, як існує і розвивається соціальне життя людей, як воно виокремлює на різних етапах своєї історії стан і особливості наукової діяльності. Метод як засіб наукового пізнання має функцію внутрішньої організації та урегулювання процесу пізнання або практичного пе­ревтілення того чи іншого об'єкту. Важливою складовою пізнання є його етапи:

чуттєвий; раціональний; практичний, багатство форм практичного втілення пізнання.

Джерела інформації:

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. - М., 1990. Ч. 2. С. 318 - 356.

2. Основы философии: Учебное пособие для вузов. Спиркин А.Г. - М., 1988. С. 256-281.

3. Философия: Учебник для высших учебных заведений. — Ростов — на — Д., 1999. С. 419 - 438, 446 - 451.

Цілі.

Загальна ціль: уміти розрізняти методи наукового пізнання, використовува­ти ті методи для рішення певних задач, що сприяють досягненню мети дослідження.

Конкретні: вміти

інтерпретувати чуттєве та раціональне пізнання;

трактувати основні методи наукового пізнання;

аналізувати рівні наукового пізнання;

інтерпретувати істинні та хибні знання, помилки діагнозу та прогно­зу, критерії істини;

узагальнити гуманізацію, аксіологізацію та етику знань


Технологічна карта практичного заняття



















етапи


Час (хв)


Навчальне приладдя


місце


п/п














1.


Вступна частина


5


Граф логічної


Ауд. каф.











структури





2.


Висвітлення теоретичних питань, обговорення рефератів



60


Граф логічної структури


Ауд. каф.



3.


Поточний контроль


10


тести


Ауд. каф.


4.


Підведення результатів


5





Ауд. каф.



^ Короткі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар- практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі -доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання, робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


^ Оцінювання студентів

Викладач оцінює знання студентів з теоретичних питань до теми, згідно плану, участь в обговоренні рефератів та доповідей, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування проводиться згідно набору тестів за результатами якого виставляються оцінки:

90% - «5»

89-75% - «4»

74-60% - «3»

менше 60% - «2»


^ Розділ IV. Філософія суспільства та людини

1   2   3

Схожі:

1. Філософське знання: сенс та значення icon1. Філософське знання: сенс та значення
Вони включають: обґрунтовування актуальності кожної теми, цілі І задачі навчання, теоретичні питання, список основної І додаткової...
1. Філософське знання: сенс та значення iconТестові завдання з курсу “Релігієзнавство”
Конфесійне, богословське і релігійно-філософське та неконфесійне, академічне, філософське і конкретно-наукове
1. Філософське знання: сенс та значення iconМіжнародний Соломонів університет
Особливого значення вивчення етики набуває, звичайно, для майбутніх юристів, покликаних відновлювати І розвивати за складних сучасних...
1. Філософське знання: сенс та значення iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії і філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення iconМагістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія”
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
1. Філософське знання: сенс та значення icon“Затверджено”
Розуміння будови кісток черепа, знання будови окремих кісток черепа має важливе значення для подальшого вивчення інших розділів анатомії....
1. Філософське знання: сенс та значення icon“Затверджено”
Розуміння будови кісток черепа, знання будови окремих кісток черепа має важливе значення для подальшого вивчення інших розділів анатомії....
1. Філософське знання: сенс та значення iconЗапрошуємо всіх бажаючих!!!
«Значення соціально-психологічного знання у розв’язанні проблем сучасного суспільства»
1. Філософське знання: сенс та значення iconАнотація навчальної дисципліни «Культурологія»
Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні у студентів знання про сутність, закономірності існування і розвитку культури,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи