В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський icon

В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський




Скачати 330.79 Kb.
НазваВ. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський
Дата24.08.2012
Розмір330.79 Kb.
ТипДокументи




В.М.Александровська, Е.Ф. Смеричевський,

В.А.Кречетова


ПОЛІТОЛОГІЯ


методичні вказівки з самостійного вивчення позааудиторних тем

для студентів І курсу стоматологічного факультету


Донецьк - 2008


Міністерство охорони здоров’я України


Донецький національний медичний університет ім. М.Горького


В.М.Александровська, Е.Ф. Смеричевський,

В.А.Кречетова


ПОЛІТОЛОГІЯ


методичні вказівки з самостійного вивчення позааудиторних тем

для студентів І курсу стоматологічного факультету


Донецьк - 2008

ББК 60.5.73.

УДК 316 (075.8)


В.М.Александровська , Е.Ф. Смеричевський, В.А.Кречетова


Методичні вказівки містять матеріали, необхідні для студентів під час підготовки до практичних занять з курсу „Політологія". Вони включають обгрунтування актуальності тем і цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел інформації, графи логічної структури тем, комплекс навчаючих завдань.


Рецензенти:


Затверджено на засіданні

Ради УМК ДонНМУ .0.2008р. (протокол №).


© Александровська В.М,

© ДонНМУ


^ Тема 1. Предмет політології


Актуальність теми


Політика як явище виростає із самої природи людини, що приречена жити в суспільстві і взаємодіяти з іншими людьми. Політика – одна із найважливіших сфер суспільства. Саме в політиці концентруються і виражаються інтереси різних спільнот, а сама політика набуває різноманітних форм прояву. Кінцевою метою політичної діяльності є оволодіння та використання людьми державної влади для захисту своїх інтересів. На характер політичного життя здійснюють вплив ряд факторів – економічні, культурні, соціальні, правові, релігійні та ін.

Суспільна потреба у вивченні політики як суспільного явища визначає предмет політичної науки. Політологія виникає як інтегративна наука про політику та сутність політичного процесу, має свої власні категорії та поняття. Наука опрацювала свої методологічні засади та інструментарії аналізу політичних явищ. Як наука та навчальна дисципліна політологія виконує теоретико-пізнавальні, методологічні, світоглядні, прогностичні, інтегративні та прикладні функції. Будучи суспільно - гуманітарною наукою та навчальною дисципліною, політологія органічно взаємодіє з філософією, соціологією, юриспруденцією, психологією, історією, культорологією.


Цілі навчання

Загальна мета: визначити сутність предмету «політологія».


Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

  1. Порівнювати, аналізувати та виділяти стрижневі поняття, через які розглядається поняття «політика» у різних її визначеннях;

  2. Виділяти типи політики за різними критеріями;

  3. Визначити зв'язок політики із сферою охорони здоров'я.

  4. Трактувати сутність поняття «політичний інститут» і перерахувати політичні інститути;

  5. Розуміти зв’язок політології з гуманітарним знанням;

  6. Визначити співвідношення понять «теоретична» і «прикладна» полі­тологія, розумітися на методах і функціях політології як науки та навчальної дисципліни.

Зміст навчання у відповідності з цілями

Теоретичні питання

  1. Роль та місце політичних відносин у суспільстві (вплив політики на сферу охорони здоров'я).

  2. Феномен політики: сутність, типи, засоби, ресурси і функції політики як соціального інституту

  3. Предмет, основні методи і функції політології.

^ Граф логічної структури теми «Предмет політології»



Polis





Politiea





Politike





Polites
















ПОЛІТИКА




За сферами

суспільного

життя






За масштабами





За орієнтацією






За суб'єктами














ІНТЕРЕС

























Сила




Право





Мораль











^ ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ






Держава



Органи державної влади

(за 3 гілками влади )

Політичні

партії

Політичні

об'єднання

ЗМІ політичної спрямованості







Законодавча

Виконавча

Судова































ПОЛІТОЛОГІЯ






















Функції політології

















Теоретико-пізнавальна


Методологічна


Світоглядна


Прогностична


Інтегративна


Прикладна
Джерела інформації

Основні:


  1. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія,
    практика. - К.: МАУП, 2000.

  2. Сидельников Т.Т., Темников Д.А., Шарагин И.А. Политология: комментарии, схемы, афоризмы: Учеб.пособие. - М.: Владос, 1999

  3. Шляхтун П.П. Політологія. Підручник. - К.: 2002.


Додаткові:


  1. Гаджиев К.С. Методологические принципы политологии //Вестн. МГУ.
    Сер. 12. Социально-политические исследования. - 1994. - №3.

  2. Ильин М.В., Мельвиль А.Ю., Фёдоров Ю.Е. Основные категории
    политической науки //Полис. - 1996. - №4.

  3. Краснов Б.И. Политология как наука и учебная дисциплина.//Социально-политический журнал. - 1995. -№1.

  4. Попик Я. Чим є і чим не с політична теорія //Нова політика. — 1997. -
    №4.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


1. Термін «політика» з'явився ______________

A. більш ніж 5 тис. років тому

B. більш ніж дві з половиною тисячі років тому

C. у II столітті

D. у XII столітті

E. у XV столітті


2. Міжнародна, локальна, регіональна – ці типи політики виділили ______.

A. За ідеологією

B. За масштабами

C. За сферами суспільного життя

D. За орієнтацією

E. За суб'єктами


^ 3. Сукупність матеріальних і організаційних засобів тиску та насильства (відкритого та прихованого) — це

A. Політика B. Право C. Сила D. Держава E. Ідеологія


^ 4. До якої гілки влади належить Кабінет міністрів?

A. Законодавчої

B. Виконавчої

C. Судової

D. «четвертої» гілки влади

E. Не має вірної відповіді

^ 5. Охоплює засоби, методи та принципи теоретичного дослідження політики та практичної реализації отриманих знань. Це визначення якої з функцій політології?

A. методологічна

^ B. теоретико-пізнавальна

C. світоглядна

D. прогностична

E. прикладна


Еталони відповідей: 1 B, 2 B, 3 C, 4 B, 5 A


Тема 5. Сутність та функції держави


Актуальність теми


Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Держава як соціальна організація має виняткову природу походження, до трактування якої у політологічній літературі існують різні концептуальні підходи. Ознайомлення з ними дає більш широке уявлення про сутність держави, її структуру, атрибути та ознаки. Держава виконує відповідні функції як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Важливе місце в системі знань про державу займає окреслення типів та форм державного устрою. Саме відмінність республіки та монархії, унітарної та федеральної чи конфедеративної держави дає уяву про істотні відмінності однієї держави від іншої.

В системі державотворення особливе місце посідають форми та засоби реалізації державної влади, структури та компетенції державних владних органів.


Цілі навчання


Загальна мета: Визначати місце держави у політичній системі та у житті суспільства, розуміти відмінності однієї держави від іншої.

^ Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

  1. Визначати поняття «держава», основні ознаки, властивості та функції держави;

  2. Виділяти держави за формою правління та формою територіального державного устрою;

  3. Характеризувати різні політичні режими.


Зміст навчання у відповідності з цілями


Теоретичні питання

  1. Теорії походження, сутність, функції та основні ознаки держави.

  2. Форми державного правління.

  3. Форми територіального державного устрою.

  4. Політичні режими та їх типологізація.

Граф логічної структури теми

«Сутність та функції держави»





ДЕРЖАВА




^ Походження держави

Теологічна теорія




Патріархальна

теорія




Договірна

теорія




Психологічна

теорія




Теорія

насильства







^ ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ




Наявність особливої системи органів та установ, що здійснюють функції державної влади

Наявність громадянства і певної території, на яку поширюється юрисдикція даної держави




Політична організація громадянського суспільства





Головний інструмент реалізації політичної влади




Наявність права як системи норм, встановлених або санкціонованих державою

Поряд з родиною, мовою, культурою тощо – фундаментальний інститут, що складає інфраструктуру діяльності людини як суспільної істоти.

Наявність бюджетно-фінансової системи, збройних сил, державної символіки







^ ВЛАСТИВОСТІ ДЕРЖАВИ
















^ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ







Внутрішні функції




Зовнішні функції










^ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ







Монархія




Республіка































Абсолютна (необмежена)

Конституційна (обмежена)




Президентська

Парламентська

Змішана






















Дуалістична

Парламентська




^ Різновиди республік в історії




Рабовласницька

Аристократична




Теократична

Радянська

Та інші




^ ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ

Унітарна




Федеративна




Конфедеративна



















Централізована




Децентралізована













^ ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ










Тоталітарний




Авторитарний




Демократичний



Джерела інформації

Основні:

  1. Кульчицький С. Еволюція державного устрою в Україні: від тоталіаризму до демократії //Віче.-1997.№1.

  2. Сафонов В.Н. Соотношение форм правления и режимов правления//Социально-политический журнал.-1998.-№1.

  3. Тарасов Е.Н. Государство как институт политической системы //Социально-политический журнал.-1994.-№1-2.


Додаткові:

  1. Авторитаризм и демократия в развивающихся странах/В.Г.Хорос, , Г.И.Мирский, К.Л.Майданик и др. РАН Ин-т мировой экономики и международных отношений.-М..Наука, 1996.

  2. Дем'янець В. Інститут президентства в країнах Центрально-Східної Європи //Нова політика.-1999.-№3.

  3. Медушевский Л.И. Демократия и авторитаризм: Российский конституализм в сравнительной перспективе.-М.,1998.

  4. Політичні режими сучасності та перехід до демократії /С.Давимука А.Колодій, Ю.Кужелюк та ін.-Львів,1999.

  5. Політологія: історія та методологія /за заг. ред.проф.Ф.М..Кирилюка.-К: 3доров'я, 2000.

  6. Работяжев Н.В. Политическая система тоталитаризма: структура и характерные особенности// Вестник Московского университета. Серия 12.-Политические науки.- 1998.-№1.

  7. Цыганков А.Т. Политический режим //Социально-политический журнал.-1996.-№1.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


1. Обгунтовує положення про те, що держава – це результат історичного розвитку сім'ї; тому абсолютна влада монарха є продовженням влади батька в сім'ї.

  1. Теологічна теорія

  2. Патріархальна теорія

  3. Договірна теорія

  4. Психологічна теорія

  5. Теорія насильства


2. Ознаками монархії є:

  1. Передача влади шляхом наслідування

  2. Строковість (певний строк правління)

  3. Незалежність від волі населення

  4. Вибірність влади

  5. Залежність від волі виборців

3. Хоча керівник уряду офіційно не є главою держави, реально він – перша особа у політичній ієрархії. Це опис якої республіки?


  1. Змішана

  2. Теократична

  3. Президентська

  4. Аристократична

  5. Парламентська

4. Не допускається політична опозиція, але зберігається автономія особистості та суспільства у неполітичних сферах. Це характеристика якого політичного режиму?

  1. Президентсько- пропорційного

  2. Парламентсько- мажоритарного

  3. Демократичного

  4. Авторитарного

  5. Тоталітарного

5. Цей політичний режим може існувати протягом десятиліть, оскільки формує такий тип особистості, котрий не уявляє іншого способу правління та постійно відтворює риси політичної культури та механізм функціонування цього режиму навіть у політичних умовах, що різко змінюються. Це характеристика якого політичного режиму?

  1. Тоталітарного

  2. Авторитарного

  3. Демократичного

  4. Президентсько-мажоритарного

  5. Парламентсько-пропорційного


6. Крупні регіони користуються широкою автономією і навіть мають власні парламенти, уряди, адміністративно-управлінськими структурами та самостійно вирішують питання, що передали їм у ведення справ центральні органи (найчастіше, у сфері освіти, комунального господарства, охорони громадського порядку тощо). Проте у сфері оподаткування їх компетенції дуже обмежені, що ставить їх у сильну фінансову залежність від центру. Це опис якої з форм територіального державного устрою?

    1. Централізована унітарна держава

    2. Децентралізована унітарна держава

    3. Федерація

    4. Конфедерація

    5. Парламентська монархія


Еталони відповідей: 1 В, 2 А,C 3 Е, 4 D, 5 A, 6 B


Тема 8. Політична демократія


Актуальність теми


Утворення в тій чи іншій країні демократичного політичного режиму не є результатом прагнення певних політичних сил чи бажання окремих осіб. Демократія дедалі чіткіше проявляється як об'єктивна закономірність світового політичного розвитку. Політична демократія на сьогодні характеризується гармонійним поєднанням правової соціальної держави і розвиненого громадянського суспільства, де реалізовані демократичні принципи.

Вона є багатоманітним суспільним явищем. Але попре всю багатоманітність, концептуальність підходів політичної демократії суть її залишається незмінною і полягає в участі народу в здійсненні державної влади. Сутність цієї участі визначає сутність політичного демократизму. При чому наявність демократичних інституцій – виборчого права, представницьких органів влади, політичних партій, груп інтересів, незалежних засобів масової інформації – і формальна реалізація принципів демократії ще не означають реального народовладдя. Демократичні форми здійснення влади далеко не завжди наповнюються відповідним змістом. Демократичні ідеї і гасла взагалі нерідко використовуються для прикриття фактично олігархічного правління. З цього виходить, що вивчення сутності, змісту політичної демократії є важливим аспектом освіченості, політичної грамотності громадян, виокремлення ними суті, змісту політичної демократії.


Цілі навчання


Загальна мета: розуміти змістовне наповнення поняття «політична демократія».

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

  1. Порівнювати форми та ідеї демократії на різних етапах розвитку;

  2. Знати теоретичні моделі демократії;

  3. Виділяти основні ознаки й умови демократії;

  4. Аналізувати проблеми розвитку демократії в Україні.



Зміст навчання у відповідності з цілями

Теоретичні питання

  1. Історія розвитку ідей і форм демократії.

  2. Теоретичні моделі демократії.

  3. Основні ознаки й умови демократії.

4. Проблеми розвитку демократії в Україні.


Граф логічної структури теми «Політична демократія»








demos




kratos
































ДЕМОКРАТІЯ







Форма устрою будь-якої організації, основаної на рівноправності участі її членів в управлінні і прийнятті рішень по принципу більшості.




Оснований на певній системі цінностей ідеал суспільного устрою і відповідний йому світогляд. Головними цінностями є свобода, рівність, права людини, народний суверенітет.




Соціальний і політичний рух за народовладдя, здійснення демократичної мети і ідеалів. Виник в Європі для боротьби з абсолютизмом.






















ДЕМОКРАТІЯ







Пряма

Представительська

Ліберальна (конституційна)

Політична чи соціальна система, що ставить за мету мінімізувати соціальні та економічні відмінності

























^ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ










Плюралістична




Партиціпаторна




Ринкова




Плебісцитарна




Консоціативна




Соціалістична










^ ОСНОВНІ ДЕМОКРАТИЧНІ ПРИНЦИПИ

Права людини


(свобода слова, асоціацій, організацій, переконань та власності)


Договірний принцип


Принцип представництва

Рівність всіх громадян перед законом

«одна людина – один голос».































Формальна

?

«Сутнісна», «соціальна», «справжня»













Демократія



Конституція













Демократія



Капіталізм

Джерела інформації

Основні:

  1. Даль Р. О демократии / Пер. с англ. А.С.Богдановского, под ред. О.А.Алякринского. - М.: Аспект Пресс. - 2000. - 208с.

  2. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищіх навчальних закладів./Авт колектив: М.Бессонова, О.Бірюков та ін., Заг.ред. А.Колодій. -К: "АйБі". - 2002. - 684с.

  3. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце XX века./ Пер. с англ. - М.: «Российская политическая энциклопедия», 2003.


Додаткові:

  1. Демократические переходы: варианты путей и неопределенность результатов (Круглый стол) // Полис. - 1998.- №3

  2. Карл Т.Л., Шмиттер Ф. Демократизация: концепты, постулаты, гипотезы. (Размышления по поводу применимости транзитологической парадигмы при изучении посткоммунистических трансформаций)// Полис. - 2004. - №4

  3. Лоуренс Ле Дюк. Учасницька демократія: референдуми у теорії та на практиці/Пер з англ.. Р.Ткачук, Гол.ред. Дж.Перлін. - Харків: Центр Освітніх Ініціатив. – 2002.

  4. Мельвиль А.Ю. Демократические транзиты. Теоретико-методологические и прикладне аспекты. - М.,1999.

  5. Мельвиль А.Ю. О траектории посткоммунистических трансформаций // Полис. - 2004. - №2.

  6. Салман А. Современная демократия: очерки становлення. - М.: Ad Marginem, 1997.-448с.

  7. Харитонова О. Генезис демократии // Полис. - 1996. - №5.

  8. Шумпетер И.А. Капитализм, Социализм и Демократия: Пер с англ./ Ред. В.С.Автомонова.- М.: Экономика- 1995.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. Система правління, заснована не на засадах участі більшості, а на принципі пропорційної участі у здійсненні влади політичних, релігійних та етнічних груп

  1. Плебісцитарна демократія

  2. Консоціативна демократія

  3. Ринкова демократія

  4. Пряма демократія

  5. Елітарна демократія


2. Правління меншості, обраної народом на конкурентних засадах. Термін для емпіричного (на відміну від нормативного) розуміння і розгляду демократії.

  1. Охлократія

  2. Поліархія

  3. Політія

  4. Ідеальна демократія

  5. Реальна демократія


3. Ліберальна демократія

  1. Форма правління, за якою право приймати політичні рішення здійснюється всіма без винятку громадянами, тобто прямо у відповідності із діючими правилами правління більшості

  2. Така форма правління, за якої громадяни здійснюють своє право не особисто, а через представників, обраних ними і відповідальними перед ними

  3. Використовується для характеристики політичної та соціальної систем, котрі незалежно від того, чи є вони дійсно демократичними чи ні, ставлять собі за мету мінімізувати соціальні та економічні відмінності.

  4. Форма правління, за якої влада більшості реалізується у межах конституційних обмежень, що мають за мету гарантувати меншості умови для здійснення певних індивідуальних та колективних прав, таких, наприклад, як свобода слова, віросповідання тощо.

  5. Фундаментальна настанова, шкала цінностей, певна концепція людини та її місця у суспільстві. У деякому сенсі становлює також спосіб життя.


4. Елементи прямої демократії, що залишилися у спадок представницькій демократії

  1. Загальне виборче право

  2. Тайне голосування

  3. Громадянська ініціатива

  4. Референдум

  5. Гарантії прав меншин


5. «Демократія – жахлива форма правління, якщо не враховувати всі інші» сказав

  1. У. Черчиль

  2. І. Гете

  3. Р.Даль

  4. Ф.Кастро

  5. Е.Вятр


Еталони відповідей: 1 B, 2 B, 3 D, 4 C,D, 5 A


Тема 13. Політична культура.


Актуальність теми


Як і будь-який інший вид людської діяльності, політика має свідомий характер. Визначаючи у кінцевому підсумку об'єктивними економічними та соціальними чинниками, вона водночас здійснюється під впливом свідомості та культури людей. Саме політична культура визначає політичну поведінку індивідів і соціальних спільнот, надаючи їй певного змісту та спрямування. Політична культура багато в чому визначає також характер і особливості конкретної політичної системи, політичний режим, динаміку і спрямованість політичних процесів.

Без вивчення і врахування об'єктивного чинника політичного життя, впливу свідомості і культури не можливо осягнути сутність політичних явищ і процесів, визначити тенденції і перспективи їх розвитку. Поняття політичної культури дає можливість перейти від поверхневого сприйняття політичної системи, функціонування її інститутів до розуміння глибинних причин політики, ролі в ній ідеалістичного чинника, традицій, уявлень, переконань. Про важливість вивчення політичної культури свідчить те, що політологію іноді визначають як науку про закономірності розвитку та функціонування політичної культури.

Велике значення політичної культури в житті суспільства зумовлює прагнення різних політичних сил, передусім політичних партій, узяти під свій контроль процес формування політичної культури, засвоєння індивідом політичних знань, норм і цінностей, впливати на нього у вигідному для себе напрямі.


Цілі навчання


Загальна мета: розуміти сутність політичної культури.

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

1. Визначити структуру політичної культури

2. Знати типи політичної культури

3. Охарактеризувати вплив політичної культури на політичну систему


Теоретичні питання

  1. Сутність і структура політичної культури

  2. Типи та функції політичної культури

  3. Політична культура сучасної України


Граф логічної структури теми




^ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА









Політична свідомість





Політичні

інтереси

Політ.

знання

Політ.

ідеї

Політ.

погляди

Політ.

уявлення

Політ.

настрої

Політ.

традиції









































^ Політична поведінка (діяльність)








Норми політичної

поведінки

Навички

Способи політичної

діяльності

Вміння

Досвід



































^ Прояви політичної культури











Стереотипи політичної

поведінки




Способи функціонування політичних

інститутів
























































^ ТИПИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

(Г.Алмонд, С.Верба)





















Парохіальна






Підданська






Активістська



Джерела інформації

Основні:

  1. Бородинов В.Д. Политология: Учебное пособие. – Д. 2002. — 392 с.

  2. Кокорська О.І., Кокорський В.Ф. Політична культура: теоретико-
    методологічні проблеми //Наук. зап. Нац. ун-ту „Києво-Могилян. акад."
    - 2002. - Т. 20: Політ. науки.

Додаткові:

  1. Бебик В., Корнєв М. Політична культура і політична соціалізація //Політична думка.-1994.-№1.

  2. Григор'ев В. Вітчизняна політична культура в контексті теоретичного

пошуку.//Нова політика.-1998.-№5.(19)

  1. Лясота Л. Причини відтворення авторитарних цінностей в Україні //Нова політика.-2001.-№5.

  2. Політологія: Історія та методологія /За ред.Ф.М.Кирилюка.-К.,2000.

  3. Політологія /За ред.Бабкіної О.В., Горбатенка В.П. - 2-е вид. перероб і доп.-К.,2001.

  4. Поліщук І. Синдром радянськості.// Нова політика.-2001.-№3.

  5. Рудакевич О.М., Гутор М.С. Політичне відродження" українського народу (шляхи формування новітньої української політичної культури).- Київ-Тернопіль,1998.

  6. Соловьев А.И. Политическая культура: проблемное поле метатеории.//Вестник Моск. Ун-та. - Серия 12. Политические науки.-1995.-№3.

  7. Яременко О., Міщенко М. Політичні уподобання українців як чинник
    впливу на політичні процеси//Політична думка. - 2000. -№1.- С.3-18.



Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


^ 1. Найвідомішою в сучасній політології є типологія політичної культури

    1. Аристотеля

    2. Платона

    3. К.Маркса, Ф.Енгельса

    4. Г.Алмонда і С.Верба

    5. Ш.Монтеск'є

^ 2. Термін «політична культура» вперше до наукового вжитку ввів

  1. Томас Мор

  2. Ленін

  3. Іоган Гердер

  4. Юрген Хабермас

  5. Фома Аквінський


^ 3. Що не входить до політичної культури

  1. Політична свідомість

  2. Політична поведінка

  3. Політичні знання

  4. Політичний досвід

  5. Сімейні традиції


4. Особливостями демократичної політичної культури є

  1. Плюралізм думок

  2. Тотальний контроль

  3. Цензура

  4. Ідеологічна багатоманітність

  5. Економічний розвиток


5. Функцією політичної культури не є

  1. Нормативно-регулятивна

  2. Прогностична

  3. Заспокійлива

  4. Виховна

  5. Комунікативна


Еталони відповідей: 1 D, 2 C, 3 E, 4 A,D, 5 C

Схожі:

В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський iconВ. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський iconІМ'я по батькові александровська

В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський iconВ. М. Александровська, В. Ю. Білоусова Основи економічної теорії методичні вказівки до семінарських занять для студентів
Рецензенти: М.І. Шутов, д економ н., проф каф організації вищої освіти, управління охорони здоров’я та епідеміології фпо
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський iconВ. М. Александровська, В. Ю. Білоусова Основи економічної теорії методичні вказівки до семінарських занять для студентів
Рецензенти: М.І. Шутов, д економ н., проф каф організації вищої освіти, управління охорони здоров’я та епідеміології фпо
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський iconВ. М. Александровська, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів фармацевтичного факультету Донецьк 2008
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський iconВ. М. Александровська, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки із самостійної підготовки до практичних занять для студентів факультету «Сестринська справа» Донецьк 2008
Політологія. Вони включають обґрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи