В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 icon

В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008




НазваВ. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008
Сторінка3/4
Дата24.08.2012
Розмір0.8 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4
Стосунки Сходу та Заходу України: суб'єкти, інтереси, цінності: Зб.наук. пр./ Наук.ред. І.Ф. Кононов. - Луганськ: Знання, 2007. - 472 с.

Додаткова:

  1. Андрусишин С., Гуз А. Від етносу до нації.-Віче.-2002.-№1.

  2. Антонюк А.Е. Формування етнополітики української держави: історичні та теоретико-методологічні засади.-К,1999.

  3. Арон А. Мир і війна між націями: Пер. з фр.-К., 2000.

  4. Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.Н. Этносоциология: пройденное и новые
    горизонты //Социс. - 2000. - №4.

  5. Дюльберова Л. Кримські татари: національна ідея і національна
    політика //Політологічний вісник. - 2002. - №12.

  6. Євнух В. Культури етнічних спільнот Криму і процеси глобалізації і українська перспектива//Віче.-№5.-2003.

  7. Копиленко О. Правове регулювання національно-етнічних відносин//Віче,- 2003.-№6.

  8. Лаллукка С. Диаспора. Теоретический и прикладной аспект //Социс. -
    2000. - №7.

  9. Маликова О.Ю. В поисках национализма со знаком плюс//Полис.-№6.-2002.

  10. Маликова О.Ю. Либерализм и концепт нации//Полис.2003.№2

  11. Межэтнические культурные связи в Донбассе: история, этнография,
    культура. Сборник статей. - Донецк, 2000.

  12. Мицик В. На захист національних меншин//Віче.-2001.№1

  13. Морозли А. А. Проблема расизма, ксенофобии и нетерпимости в среде крымских старшеклассников. // Ученые записки ТНУ. Серия: Политические науки. 2006. — Т. 19 (58). 3. — С. 119-139.

  14. Селиванова В.Ю. Национализм-патриотизм: попытка переосмысления понятия.//Вестник Моск.ун-та.-2003.-№1.

  15. Слободян О. Етнос і етнополітика. Корені та крона //Віче.-2002.-№5

  16. Сміт Е. Національна ідентичність.-К.,1998

  17. Степаненко В.Перспективи громадянської нації//Віче.-2002.-№5

  18. Степико М. Становлення політичної нації//Віче.-2001.-№4.

  19. Уткін О. Нескорений дух української діаспори //Віче.-2003.-№1.

  20. Шестопал М. Євреї на Україні: історична довідка. - К., 2002.

  21. Ян Э. Государственное и этническое понимание нации: противоречия и сходство //Полис. - 2000. - № 1.



Цільові навчаючі завдання


1. Сфера суспільного життя в поліетнічних державах

  1. Етноконфліктологія

  2. Екологія

  3. Економіка

  4. Етнополітика

  5. Етнополітологія


^ 2. Етнополітична спільнота, що має спільну територію, політичну культуру, економічну, правову та політичну системи

  1. Мікроетнос

  2. Мегаетнос

  3. Макроетнос

  4. Суперетнос

  5. Нація


^ 3. Автохтонним етносом на території України є

  1. Українці

  2. Руські

  3. Білоруси

  4. Молдованє

  5. Кримські татари



4. Політика знищення етнічних груп, дії, що здійснюються із наміром ліквідувати повністю чи частково якусь етнічну, національну, расову чи релігійну групу як таку


  1. Шовінизм

  2. Расизм

  3. Сегрегація

  4. Геноцид

  5. Ксенофобія

^ 5. Бантустаны в ЮАР (до 1980 г.) були проявом


  1. сегрегації де-юре (інституціональної та територіальної)

  2. сегрегації де-факто (інституціональної та територіальної)

  3. сегрегації де-юре и де-факто (інституціональної)

  4. сегрегації де-юре и де-факто (територіальної)

  5. сегрегації де-юре и де-факто (інституціональної та територіальної)


Еталони відповідей: 1 D, 2 D,E, 3 A,E, 4 D, 5 D


Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підбиваються підсумки.

^ Тема 11. Особа та політика


Актуальність теми


Політика здійснюється не лише в інституціоналізованих формах – через державу, політичні партії, громадські організації, а й у персоналізованих – рядовими громадянами, політичними лідерами, політичною елітою. За всієї багатоманітності проявів політичного життя в кінцевому підсумку воно є діями конкретних осіб. Тому аналіз політики на рівні суспільства та його структурних елементів – соціальних спільностей, політичних інститутів – має бути доповнений аналізом на рівні особи, її політичної поведінки. При цьому мова має йти про роль у політиці не лише видатних осіб – політичних лідерів, державних діячів – а й рядових громадян, ні чим особливо не видатних особистостей.

Кожна особа є членом якогось суспільства і більш-менш постійно перебуває на конкретній, державно-оформеній території, тому є, з одного боку, (майже завжди) громадянином певної держави, а з другого – членом тієї чи іншої мірою відокремленого від держави суспільства.

Наука не може дійти до вивчення кожної окремої людини, вона оперує загальними поняттями. В аналізі місця і ролі людини в системі політичних відносин таким найбільш прийнятним поняттям є «особа». Це поняття надає змогу розглядати людину як члена тих чи інших соціально-політичних спільностей, суб'єкта політичних відносин, політики.

Вивчення участі особи в політиці, шляхів та засобів реалізації її громадянських і політичних прав є одним з найважливіших завдань політології.

Цілі навчання

Загальна мета: трактувати роль особи як суб'єкта і об'єкта політики.

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

  1. Визначати різні типи політичних акторів;

  2. Характеризувати процес політичної соціалізації особистості;

  3. Виокремити основні форми політичної участі;


Зміст навчання у відповідності з цілями

Теоретичні питання

Практичне заняття № 1. «Особа та політика»

  1. Особистість як первинний суб'єкт і об'єкт політики

  2. Політична соціалізація особистості.

  3. Політична поведінка та діяльність особи у політиці


Практичне заняття № 2 «Політичне лідерство».

    1. Концепції лідерства

    2. Політичний лідер, його сутність, головні риси та типологія.

    3. Головні типи та стилі політичного лідерства

Граф логічної структури теми «Особа та політика»





П^ ОЛІТИЧНІ АКТОРИ




Потенційні політичні

актори




Індивідуальні




Групові




Інституціональні

Рядові громадяни (електорат)




Неформальні та офіційні





Представницькі

Політичні діячі




Темпоральні та стійкі







Одиничний індивід, що діє за принципом парціональності




Локальні та транснаціональні




Виконавчі




^ ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І ВЛАДИ


Патерналізм

(Конфуцій)





Етатизм

(Аристотель)




Лібералізм

(Локк, Джеферсон)




Парадигма солідарності і субсидарності

(Монтеск'є, Руссо)






















^ ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ

Суб'єкти




Об'єкти (соціалізанти)

Агентури

родина, система освіти, ЗМІ, політ.інститути




Агенти

Батьки, друзі, викладачі, журналісти, політики, політологи










^ ЕТАПИ ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

За віком







^ За характерними рисами

Перші 3-4 роки життя – родина







Політизація

Шкільні роки







Персоналізація (персоніфікація)

Після закінчення школи до 25-30 років




Ідеалізація

Стабільне місце у житті




Інституціоналізація

Похилий вік













РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ







^ ТИПИ (МОДЕЛІ) ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Гегемоністський




Плюралістський




Конфліктний




Гармонійний




^ Типи людей у політиці (за Єжи Вятром)










Активісти










^ Умови політичної участі

Компетентні спостерігачі










Компетентні критики







^ Мотиви політичної діяльності

Пасивні громадяни













Відчужені аполітичні люди (абсентеїзм)










Типи політичної участі

Література

Основна:

  1. Бородинов В.Д. Политология: Учебное пособие. – Д. 2002. — 392 с.

  2. Преснякова Л.А. Структура личного восприятия политической власти//Полис.-2000.-№4. - с. 135-140.

  3. Чемшит А.А. Государственная власть и политическое участие. - К.: Укр.центр дух.кулътуры, 2004.- С. 156-256.

Додаткова:

  1. Ануфриев В.А. Политическая социализация личности как проблема современной политологии/Вестник Московского университета.Сер.18.Социология и политология.-1997.-№3.

  2. Козак В. Форми політичної участі громадян у державотворчих процесах//Розбудова держави.-1998.-№1-2.

  3. Козак В. Сенс і пріоритети політичної участі//Віче.-1998.-№1.

  4. Остапенко М. Політична соціалізація студентської молоді в сучасній
    Україні //Нова політика. - 1999. - №4.

  5. Рибачук М., Фещенко П.Світогляд і політичне самовизначення особи.//Віче.- 1997.-№9.

  6. Хабермас Ю. Понятие личности//Вопросы философии.-1989.-№2.


Цільові навчаючі завдання


^ 1. Всі громадяни України, що відчужені від політики – це

  1. Індивідуальні політичні актори

  2. Неформальні групові актори

  3. Представницькі інституціональні актори

  4. Потенційні політичні актори

  5. Електорат


2. Високий ступінь втручання держави в економічну, соціальну, культурну сфери життя суспільства. Пріоритет держави над людиною.

Це характеристика якої з парадигм взаємодії особистості та влади?

  1. Патерналізм

  2. Етатизм

  3. Лібералізм

  4. Абсентеїзм

  5. Парадигма солідарності та субсидарності



^ 3. Агентами політичної соціалізації можуть бути

  1. Політичні партії

  2. Друзі

  3. Потенційні політичні актори

  4. Владні структури

  5. Політики

^ 4. Формальні та неформальні молодіжні об'єднання мають приоритетний вплив.

Це характеристика якого з етапів процесу політичної соціалізації?

  1. Персоніфікація (персоналізація)

  2. Після закінчення школи до 25-30 років

  3. Політизація

  4. Особа займає стабільне місце у житті

  5. Інституціоналізація


5.Лояльність до власної групи та нетолерантність до інших – це ________ тип політичної соціалізації

  1. Гегемоністський

  2. Плюралістичний

  3. Конфліктний

  4. Гармонійний

  5. Парохіальний


Еталони відповідей: 1 D, 2 B, 3 B,D, 4 B, 5 C


Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


^ Тема 12. Соціальні конфлікти


Актуальність теми

Зміст суспільних відносин визначає суперечності між різними суспільними групами, їхніми потребами, суспільними очікуваннями, побажаннями, напрямами соціальної активності. Ці соціальні конфлікти виникають на всіх етапах суспільного розвитку, виникають постійно, хоча і в різних формах та з різною мірою активності. Вони є рушійною силою розвитку суспільства й його політичної системи. Соціальне призначення політики полягає в тому, що вона виступає засобом вираження, задоволення та узгодження соціальних інтересів, розв'язання соціальних суперечностей і конфліктів, забезпечення цілісності та стабільності функціонування суспільства. Для розуміння сутності та змісту політики суспільству необхідно з'ясувати, з яких саме спільностей воно складається, в чому полягають корінні інтереси цих спільностей, як розв'язуються соціальні конфлікти між ними. Тема «соціальні конфлікті» є вузловою проблемою політології, адже по кожній темі основного курсу політології простежуються конфлікти.


Цілі навчання

Загальна мета: розуміти сутність та природу соціальних і політичних конфліктів

^ Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

  1. Характеризувати джерела та причини конфліктів;

  2. Виділяти негативні і позитивні функції конфліктів, типи конфліктів за різними критеріями;

  3. Визначати етапи та шлях розв'язання конфліктів;

  4. Аналізувати особливості конфліктів в Україні.


Зміст навчання у відповідності з цілями


Теоретичні питання

  1. Конфлікти як вузлова проблема політології

  2. Сутність і форми соціальних конфліктів

  3. Динаміка, основні етапи конфліктів

  4. Методи регулювання і особливості конфліктів в Україні.


Граф логічної структури теми

«Соціальні конфлікти»


^ СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ




ПОЛІТИЧНИЙ КОНФЛІКТ



















^ Джерела та причини політичних конфліктів






















ФУНКЦІЇ




НЕГАТИВНІ




ПОЗИТИВНІ


Матеріально-руйнівна




Вияв невдоволеності

Життєво-небезпечна




Розрядка напруженості

Владо-руйнівна




Активізація соціальних зв'язків (внутрішньогрупова згуртованість)

Соціально-підривна




Консолідаційна (інтегративна) – пошук союзників

Духовно-деградуюча, аксіологічна




Комунікативно-інформаційна

Дестабілізаційна




Інноваційна

(стимул соціальних перетворень)

Дезінтеграційна




Вияв активності, творчості










ТИПОЛОГІЯ


^ За масштабами

За сферами

За характером

За часом

За психологією (М.Дейч)

Локальні

Політичні

Неантагоністичні

Короткострокові

Справжній

Міждержавні

Економічні

Випадковий

Глобальні

Соціальні

Антагоністичні

Довгострокові

Зміщений




Національні

(мовні)

Неправильно

приписаний






















Латентний

^ ЕТАПИ КОНФЛІКТУ




Неправдивий



Передконфліктна ситуація



Початок

конфлікту



Загострення

конфлікту



Вирішення

конфлікту



Література

Основна:

  1. Анцупов АЛ., Шипилов Конфликтология: учебник для вузов.-М.,2000. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учебное пособие для
    вузов. - Харьков. - 1997. - 352с.

  2. Розкошний А.П. Основи конфліктології.-Донецьк, 1997.

Додаткова:

  1. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социс, 1994.
    - № 5. - с. 142 - 147

  2. Дзвінчук Д. Конфлікти та способи їх подолання//Віче.-1999,- №5.

  3. Духовна криза суспільства і шляхи її подолання. Матеріали парламентських слухань//Віче.-2003.- №12.

  4. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода: основа когнітивної теорії конфліктів.
    -К., 1996.-190С.

  5. Капітоненко М. Відповідно до силового потенціалу. Форми
    міжнародних конфліктів: порівняльний аналіз //Політика і час. - 2003. -
    №5.

  6. Капустин Б.Г. К понятию политического насилия//Полис.-2003.- №6.

  7. Клаузевиц К. О войне. - М, С-Пб: Terra Fantastica, 2002.

  8. Ларченко М. Етнополітичні конфлікти. Ставка на виважені стратегії//Віче.-2003.- №7.

  9. Перепелиця Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі//Політична думка.-2000.-№1.

  10. Прокопчук І. Імовірність конфлікту цінностей "свобода-демократія" //Віче. - 2000. - М. - С. 140-149.

  11. Чумиков А.Н. Управление конфликтом и конфликтное управление как новые парадигмы мышления и действия//Социс.-1995.- №3.



Цільові навчаючі завдання


1. Суб'єктами внутрішнього державного конфлікту не можуть виступати

    1. Індивіди

    2. Мова

    3. Партії

    4. Транснаціональні корпорації

    5. Територія


2. За сферою конфлікт між групами населення і владою щодо високих цін є конфліктом ________.

  1. Політичним

  2. Економічним

  3. Соціальним

  4. Національним

  5. Вертикальним


3. Міжкласові конфлікти проявляються у взаємодії між

  1. Директором школи і вчителем

  2. Бідними і багатими

  3. Психічнохворими і лікарями

  4. Підлітками і пенсіонерами

  5. Партіями і урядом

4. За психологією, коли конфлікт лише побіжно пов'язаний з об'єктивними причинами, звичайно знаходить вираз в символічній формі – це ______ конфлікт.

  1. Справжній

  2. Випадковий

  3. Зміщений

  4. Неправильно приписаний

  5. Латентний


5. Причинами Курдського конфлікту є

  1. Мова

  2. Релігія

  3. Територія

  4. Безробіття

  5. Нафтові родовища

Еталони відповідей: 1 B,E, 2 C, 3 B, 4 D, 5 C


Стислі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


1   2   3   4

Схожі:

В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconВ. М. Александровська, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів фармацевтичного факультету Донецьк 2008
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconВ. М. Александровська, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки із самостійної підготовки до практичних занять для студентів факультету «Сестринська справа» Донецьк 2008
Політологія. Вони включають обґрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconВ. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconВ. А. Кречетова політологія методичні рекомендації
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconВ. А. Кречетова політологія методичні рекомендації
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconВ. А. Кречетова політологія методичні рекомендації
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconОперативна хірургія І топографічна анатомія методичні вказівки до практичних занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк, 2010
Оперативна хірургія І топографічна анатомія : зб метод вказівок для студентів стомат факультету. Донецьк, 2010. 100 с
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconВ. М. Александровська, В. Ю. Білоусова Основи економічної теорії методичні вказівки до семінарських занять для студентів
Рецензенти: М.І. Шутов, д економ н., проф каф організації вищої освіти, управління охорони здоров’я та епідеміології фпо
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconВ. М. Александровська, В. Ю. Білоусова Основи економічної теорії методичні вказівки до семінарських занять для студентів
Рецензенти: М.І. Шутов, д економ н., проф каф організації вищої освіти, управління охорони здоров’я та епідеміології фпо
В. М. Александровська, Е. Ф. Смеричевський, В. А. Кречетова політологія методичні вказівки до семінарських занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк 2008 iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки, програма І плани семінарських занять
Етичний кодекс: Методичні вказівки, програма І плани семінарських занять (для студентів I курсу спеціальностей денної І заочної форм...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи