Податкова звітність за прямими податками icon

Податкова звітність за прямими податками




НазваПодаткова звітність за прямими податками
Сторінка1/7
Дата03.09.2012
Розмір1.49 Mb.
ТипЛекція
  1   2   3   4   5   6   7

Лекція 15

Податкова звітність за прямими податками


15.1. Податок на прибуток підприємства.

15.2. Податок з доходів фізичних осіб.

15.3. Плата за землю.

15.4. Податок з власників транспортних засобів.

15.5. Фіксований сільськогосподарський податок.


15.1. Податок на прибуток підприємства


Справляння податку на прибуток в Україні передбачене Зако­ном України «Про оподаткування прибутку підприємств» в реда­кції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР. 01.07.2004.ро­ку Законом України № 1957-IV (далі — Закон № 1957) були вне­сені останні редакційні зміни до цього Закону, які передбачили відмінний від попередніх порядок податкової звітності щодо податку на прибуток.

Згідно цього Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника подат­ку та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із нормами Закону № 1957.

Платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бю­джетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Сільськогосподарські то­варовиробники є платниками податку на прибуток за умови, як­що вони не перейшли на сплату фіксованого сільськогосподарсь­кого податку. Згідно статті 14 Закону № 1957 підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку і в розмі­рах, передбачених цим Законом, за підсумками звітного податко­вого року. Згідно ст. 11 п. 11.1 для виробників сільськогосподар­ської продукції річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Валові доходи і витрати підприємств-виробників сільськогос­подарської продукції, утримані (понесені) протягом звітного по­даткового року, підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем по­несення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного по­даткового року.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському виробни­чому обороті.

Ця умова не поширюється на підприємства, основною діяльні­стю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої у річках та закритих водо­ймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина і виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для пода­льшої переробки), які оподатковуються у загальному порядку.

У разі продажу товарів, безпосередньо пов'язаних з технологі­чними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, виробникам такої сільськогосподарської продукції на умовах то­варного кредиту, валові доходи кредитора збільшуються у подат­ковому періоді, на який відповідно до умов такого кредитного до­говору припадає строк здійснення розрахунків з позичальником.

У разі якщо об'єктом такого товарного кредиту є товари, витра­ти на які включаються до складу валових витрат, датою збільшен­ня валових витрат позичальника є дата здійснення розрахунків щодо погашення заборгованості по такому товарному кредиту.

Якщо об'єктом такого товарного кредиту є товари, витрати на які відповідно до статті 8 Закону № 1957 підлягають амортизації, датою збільшення балансової вартості відповідної групи основ­них фондів є дата здійснення позичальником розрахунків щодо погашення заборгованості по такому товарному кредиту.

Платники податку на прибуток самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок на прибуток нарахову­ється за ставкою 25 відсотків від об'єкта оподаткування. Пода­ток, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює сумі, визначеній згідно з податковою ставкою.

Податок за звітний період сплачується його платником до від­повідного бюджету у строк, визначений законом для квартально­го податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності. При цьому за звітні квартал, півріччя, три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року — повну.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сіль­ськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, за загально — встановленою формою.

Для цілей оподаткування для підприємств, основною діяльніс­тю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відно­сяться підприємства, валовий дохід яких від продажу сільського­сподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.

У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий дохід таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не пе­ревищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств під продажу продукції (робіт, по­слуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку.

Складання та подання декларації з податку на прибуток під­приємства здійснюється на основі затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143 По­рядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, узгодженого рішенням Комітету Верховної Ради України з пи­тань фінансів і банківської діяльності від 31. 03. 2003 №06-10/239.

Цей Порядок (далі — Порядок № 143) розроблено на підставі норм Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповнення­ми) (далі — Закон № 334), з урахуванням Перехідних положень Закону України від 24 грудня 2002 року № 349-1V «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств (далі — Закон № 349) та Закону України від 21 грудня 2000 ро­ку №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами і доповненнями) (далі — Закон № 2181).

Порядок застосовується всіма платниками податку на прибуток підприємств (далі — платники податку), крім страховиків та банків, для яких установлюються окремі порядки складання декларацій.

Відповідно до наказів ДПА України від 10.12.2003 р. № 593 та від 15.12.3003 р. № 600 підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подаватимуть де­кларацію про прибуток за формою, яка встановлена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143. Вказані підприємства повинні подавати декларацію про прибуток за звітний рік не пізніше 1 бе­резня наступного за звітним року та сплачувати суму податкового зобов'язання, зазначену у декларації, до 11 березня того ж року.

Декларація з податку на прибуток підприємства (далі декларація) та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зо­бов'язання чи ні.

Починаючи з податкового періоду— перший квартал 2006 ро­ку, декларація заповнюється в гривнях, без копійок, з відповід­ним округленням за загальновстановленими правилами. (Пункт 1.4 розділу 1 в редакції Наказу Державної податкової адміністра­ції N 448 від 12.10.2005)

Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується наростаючим підсумком з початку звітного кале­ндарного року.

У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсут­ність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випа­дків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись пер­винними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається пла­тником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та дода­тки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою.

Декларація заповнюється таким чином, що забезпечувати ві­льне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим спосо­бом, чорнильними або кульковими ручкам й у синьому або чор­ному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється..

У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможли­во прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, за­лиття чорнилом чи іншою рідиною.

Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 За­кону № 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі подат­кової декларації за будь-який наступний податковий період, про­тягом якого такі помилки були виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник пода­тку подає нову декларацію з виправленими показниками до за­кінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважа­ється уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону № 2181, не застосовуються.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зо­бов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму та­кої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181. Уточнюючий розрахунок, який відо­бражає виправлені показники, складається за окремою формою.

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом ві­дображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того по­даткового періоду, за який подається звітна декларація.

Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1РЗ) подаються виключно за рік. До­даток К1 складається з двох частин К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортиза­ційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком ко­рисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не запов­нюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповід­ним рядком декларації додатки. (Абзац перший пункту 3.1 розді­лу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податко­вої адміністрації N 448 від 12.10.2005)

У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстро­ваного в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса — за бажанням). В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом № 334 та Законом України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889). (Абзац другий пункту 3.1 розділу З із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації № 593 від 10.12.2003)

У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через від­сутність відповідних операцій, платники податку не подають подат­ковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки. У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстро­ваного в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса — за бажанням).

В табл. 38 представлено схему заповнення рядків декларації про прибуток підприємства згідно Порядку № 143 та відповідних додатків.

Таблиця 38

^ ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ РЯДКІВ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА ЗГІДНО З ПОРЯДКОМ № 143

Код рядка декларації

Назва показника

Положення Закону № 334, якими слід керуватися при заповненні рядків декларації




1

2

3




01

Валовий дохід від усіх видів діяльності, у тому числі:

ст. 4, п. 5.9 ст. 5




01.1

Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)

пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4




01.2 К 1

Приріст балансової вартості запасів

п. 5.9 ст. 5. У разі заповнення цього рядка скла­дається таблиця 1 додатка К1/1. Показник із зна­ком «-»-рядка А графи 6 зазначеної таблиці пе­реноситься у рядок 01.2 декларації без знаку




01.3 К 2

Доходи від виконання довгострокових договорів

П. 7.10 ст. 7




01.4 К 3

Прибуток від операцій з цінними паперами, фондови­ми та товарними деривативами

п. 7.6 ст. 7. Витрати на придбання цінних паперів та деривативів, здійснені до набрання чинності Законом № 349, визначаються за правилами, установленими пп. 7.6.3 п. 7.6 статті 7 Закону




01.5 К 1

Прибуток від операцій з землею

п. 8.9 ст. 8




01.6

Інші доходи, крім визначених у 01.1. — 01.5

пп. 4.1.2—4.1.6, крім 4.1.5 п. 4.1 ст. 4




02

Коригування валових доходів, у тому числі

згідно з формулою(+(-) 02.1. + (-) 02.2. + 02.3.




02.1

Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, по­слуг)

п. 5.10 ст. 5




02.2

Самостійно виявлені помилки за результатами мину­лих податкових періодів

пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4




02.3 К4

Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості

ст. 12, з урахуванням пунктів 5 і 10 Перехідних положень Закону № 349




03

Скоригований валовий дохід

згідно з формулою (01+ (-) 02)

04

Валові витрати, у тому числі

ст. 5

04.1

Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11

п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5

04.2 К1

Убуток балансової вартості запасів

п. 5.9 ст. 5. У разі заповнення цього рядка скла­дається таблиця 1 додатка К1/1. Показ-ник із зна­ком + рядка А графи 6 зазначеної таблиці пере­носиться у рядок 04.2 декларації без знака

04.3

Витрати на оплату праці

п. 5.6 ст. 5, крім абз. 2—3 пп. 5.6.2; пп. 7.8.7 п. 7.8 ст. 7

04.4

Сума страхового збору (внесків) до фондів державно­го загальнообов'язкового страхування

пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5

04.5 P1

Суму внесків на довгострокове страхування життя, недержавне пенсійне забезпечення

абз. 2—3 пп. 5.6.2 п. 5.6 ст. 5, п. 1.37 ст. 1

04.6 Р2

Сума податків, зборів, обов'язкових платежів, крім визначених у 04.4

пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5

04.7 К 2

Витрати, пов'язані з виконанням довгострокових до­говорів

п. 7.10 ст. 7

04.8 Р3

Добровільне перерахування коштів, передача товарів (робіт, послуг)

пп. 5.2.2—5.2.3, 5.2.11, 5.2.13, 5.2.17 п. 5.2 ст. 5

04.9

Від'ємне значення об'єкта оподаткування попере­днього податкового року

п. 6.1 ст. 6 з урахуванням п. 11 Перехідних поло­жень Закону № 349

04.10 Kl

Витрати на поліпшення основних фондів та нафтога­зових свердловин

пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, час-тина 2 п. 9.5 ст. 9. У разі одночасного заповне-ння дода­тків К1/1 та К1/2 у цей рядок перено-ситься сума рядка 04.10 таблиці 3 додатка К1/1 та рядка 04.10 таблиці 2 додатка К1/2 за відпо-відний звітний пе­ріод. При визначенні значень граф рядків 04.10 цих таблиць, які переносять-ся у рядок 04.10 де­кларації, обирається най-менша: або сума ліміту витрат на поліпшення, що включається до валових витрат, або сума фактичних поліпшень, розрахо­ваних нароста-ючим підсумком з початку року

04.11 Р4

85 % витрат від вартості товарів (робіт, послуг), при­дбаних у офшорних нерезидентів

п. 18.3 ст. 18

04.12 K1/1

Сума витрат зі страхування (крім витрат з довгостро­кового страхування життя та недержавного пенсійно­го забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)

пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5

04.13

Інші витрати, крім зазначених у 04.1—04.12

ст. 5; ст. 7; п. 8.1.4 п. 8.1, пп. 8.3.7 п. 8.3, п. 8.4.3, 8.4.7, 8.4.8, 8.4.10 п. 8.4, 8.9.4 п. 8.9 ст. 8; п. 9.5, 9.6 ст. 9, п. 22.25 ст. 22

05

Коригування валових витрат, у тому числі:

згідно з формулою (±05.1 ±05.2 +05.3)

05.1

Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)

п. 5.10 ст. 5

05.2

Самостійно виявлені помилки за результатами мину­лих податкових періодів

пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5

05.3 К4

Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості

ст. 12 з урахуванням пунктів 5 і 10 Перехідних положень Закону № 349

06

Скориговані валові витрати

згідно з формулою (04 +05)

07 К1

Сума амортизаційних відрахувань

пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7, ст. 8, ст. 9. У разі заповне-ння цього рядка складається таблиця 2 додатка К1/1 та/або таблиця 1 додатка К1/2. У разі од-ночасно­го заповнення додатків К1/1 та К1/2 у цей рядок переноситься сума рядка 07 таблиці 2 додатка К1/1 та рядка 07 таблиці 1 додатка К1/2

08

Об'єкт оподаткування позитивний (+),

від'ємний (-)

п. 3.1 ст. 3 згідно з формулою

(± 03 - (±) 06) - 07

09

Балансові збитки, некомпенсовані прибутками до 01.01.2003

п. 11 Перехідних положень Закону № 349. У ряд­ку 09 вказується від'ємне значення об'єкта опо­даткування, визначене за нормами п. 11 Пе-рехід­них положень Закону № 349 на підставі результатів інвентаризації балансових збитків за станом на 1 січня 2003 року

10 К5

Прибуток, звільнений від оподаткування

п. 7.12, п. 7.13, п. 7.19, п. 7.20 ст. 7, п. 18.1 ст. 18, ст. 19, п. 22.5 ст. 22

11

Прибуток, що підлягає оподаткуванню, у тому числі:

згідно з формулою (п. 11 Перехідних положень Закону № 349) (08 - 09 - 10)

11.1

За базовою ставкою

п. 10.1 ст. 10

11.2

За пільговою ставкою* .........%

п. 7.13, п. 7.14, ст. 7, п. 18.1 ст. 18, п. 22.5 ст. 22

12

Нарахована сума податку **, у тому числі:

сума рядків 12.1 і 12.2

12.1

За базовою ставкою

п. 10.1 ст. 10

12.2

За пільговою ставкою

п. 7.13, п. 7.14 ст. 7, п. 18.1 ст. 18, п. 22.5 ст. 22

13 К6

Зменшення нарахованої суми податку

пп. 7.8.3—7.8.4 п. 7.8 ст. 7, п. 16.3 ст. 16, пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2, п. 18.1 ст. 18, ст. 19, п. 22.3 ст. 22 (дія цього пункту призупинена на 2003 рік)

14

Податкове зобов'язання звітного періоду**

згідно з формулою (12 - 13)

15

Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року

п. 16.4 ст. 16

16

Сума надміру сплаченого податку минулих подат-ко­вих періодів (переплати)***

п. 16.16 ст. 16, п. 21.3 ст. 21

17

Сума податку до сплати

згідно з формулою (позитивне значення 14-15-16)

18

Сума надміру сплаченого податку минулих подат-ко­вих періодів (переплати), яка підлягає поверне-нню на поточний рахунок платника податку в бан-ку-резиденті

п. 16.16 ст. 16, п. 21.3 ст. 21

19

Суми податків, які утримуються при виплаті дохо-дів (прибутків), у тому числі:

п. 10.2 ст. 10, п. 13.1—13.2, 13.6 ст. 13

19.1 К7

3 доходів фізичних осіб, нарахованих у вигляді про­центів

пп. 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 Закону № 889 «про пода-ток з доходів фізичних осіб»

19.2

3 нерезидентів (крім 19.3)

п. 13.1—13.2, 13.6 ст. 13

19.3

3 фрахту

п. 13.5 ст. 13

20

Авансові внески, нараховані на суми дивідендів та прирівняних до них платежів

пп. 7.8.2 п. 7.8, пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7

21

Дивіденди та прирівняні до них платежі, що спла-чу­ються до бюджету державними не корпоратизо-ваними, казенними або комунальними підприємс-твами

п. 4 Прикінцевих положень Закону № 349

22

Сума штрафу, самостійно нарахованого у зв'язку з виправленням помилок

п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181

23 К4

Пеня, нарахована у зв'язку з урегулюванням сумнів­ної (безнадійної) заборгованості.

пп. 12.1.2 л. 12.1 ст. 12


* Пільгові ставки зазначаються платником самостійно.

** У разі позитивного значення.

*** Не заповнюється при заповненні рядка 18 декларації.


До декларації про прибуток підприємств згідно Порядку № 143 передбачено подання наступних додатків:

Додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10 та 07 декларації. Цей додаток складається з наступних таблиць:

Таблиця 1. Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Таблиця 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань.

Таблиця 3. Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат.

Таблиця 4. Прибуток від продажу землі.

Таблиця 5. Витрати зі страхування.

Додаток К1/2 до рядків 04.10 та 07 декларації. Цей додаток складається з наступних таблиць:

Таблиця 1. Розрахунок амортизації витрат, пов'язаних з видо­бутком корисних копалин.

Таблиця 2. Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат.

Таблиця 3. Довідкові відомості (у розрізі окремого родовища, окремої шахти, свердловини, крім нафтогазової).

Додаток К2 до рядків 01.3. та 04.7 деклараціїДоходи та витрати, пов'язані з використанням довгострокових договорів та Додаткова інформація щодо сум авансів або передоплат, не від­несених для цілей оподаткування до складу валового доходу зві­тного періоду, та кількості договорів, за якими провадився розра­хунок доходів та витрат, у тому числі договори, за якими продовжується їх виконання та виконання завершено.

Додаток КЗ до рядка 01.4. декларації Розрахунок фінансо­вих результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами.

Додаток К4 до рядків 02.3, 05.3 та 23 декларації Урегулю­вання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Додаток К5 до рядка 10 деклараціїРозрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування та зазначення підстав для за­стосування пільги.

Додаток К6 до рядка 13 декларації, який складається з двох таблиць:

Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку.

Таблиця 2. Розрахунок податку, що сплачується за місцем розташування філій.

Таблиця 3. Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховується у зменшення податкового зобов'язання платни­ка податку.

Додаток К7 до рядка 19.1 та 19.4. декларації, що складається з наступних таблиць:

Таблиця 1. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, на­рахованих у вигляді процентів.

Таблиця 2. Розрахунок відрахувань до Державного бюджету України оператора державної лотереї.

Додатки К1, К2, КЗ, К4, К5, Кб та К7 є обов'язковими при складанні квартальних (піврічної) декларацій та входять до річної податкової звітності.

Додатки P1, P2, РЗ входять лише до річної звітності і склада­ють наступні форми звітності:

Додаток Р1 до рядка 04.6 деклараціїСуми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ва­лових витрат.

Додаток Р2 до рядка 04.8 деклараціїВитрати на доброві­льне перерахування коштів, передачу товарів (робіт, послуг).

Додаток РЗ до рядка 04.11. декларації Розрахунок валових витрат при здійсненні операцій з нерезидентом, що має офшорний статус.

Порядок заповнення додатків К2, К4, К5, Кб, К7, PI, P2, РЗ визначаються формами цих додатків. Показники, відображені в декларації та у відповідних додатках з однаковим кодом рядків, повинні співпадати. Особливості використання показників дода­тка К1 визначено в рядках таблиці цього розділу з кодами 01.2, 04.2, 04.10,07, а додатка КЗ у рядку з кодом 01.4.

Декларація подається платником податку до державного подат­кового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступ­них за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Згідно Закону № 2181 та Порядку № 143 підприємства у разі самостійного виявлення помилки у декларації, за якою вже ви­знано узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток, у строки, передбачені як граничні щодо подання уточнюючих роз­рахунків, подають до податкових органів Уточнюючий розра­хунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням са­мостійно виявлених помилок.

Сплата податку здійснюється:

  • до дати подання уточнюючого розрахунку згідно з п.17.2 стат­ті 17 Закону №2181;

  • в інших випадках — у строки, визначені пунктом 5.3 статті 5 Закону №2181.

Якщо останній день строку подання декларації (сплати подат­ку) припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним (святковим) операцій­ний (банківський) день.

У додатку І представлена форма Декларації з податку на при­буток підприємства з додатками.


15.2. Податок з доходів фізичних осіб


Згідно Закону України від 22.05.2003 № 889-1У «Про податок з доходів фізичних осіб» з 2004 року передбачено справляння по­датку ^ доходів фізичних осіб, під якими розуміється сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, ін­ших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нара­хованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом як ха­бар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі, згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Під звітним податковим періодом розуміється проміжок часу, який починається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем остан­нього місяця такого періоду. В загальному випадку податковим періодом визначається календарний рік та календарний місяць.

Платниками податку є:

  • резидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

  • нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походжен­ня з території України.


Об'єктом оподаткування резидента є:

  • загальний місячний оподатковуваний дохід;

  • чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

  • доходи з джерелом їх походження з України, які підляга­ють кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

  • іноземні доходи.


Об'єктом оподаткування нерезидента є:

  • загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом йо­го походження з України;

  • загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

  • доходи з джерелом їх походження з України які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з су­ми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітно­го року.

Податок з доходів фізичних осіб— плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Законом.

Фізичні особи, платники податку, згідно з Законом мають право на податковий кредит в разі документального підтвер­дження витрат, які включаються до складу податкового кредиту. Податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платни­ком податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Зако­ном. Перелік витрат, дозволених до включення до податкового кредиту зазначений ст. 5 Закону.

Окремо будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримува­ного з джерел на території України від одного працедавця у ви­гляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги як­що розмір доходу, одержаного як заробітна плата не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Ставка податку в загальному випадку становить 15 % від об'єкта оподаткування. З 1 січня 2004 року до 31 грудня 2006 ро­ку ставка податку застосовувалась на рівні 13 %. З 1 січня 2007 року застосовуватиметься ставка податку на рівні 15 %.

Відповідальними за нарахування, утримання та сплату (пере­рахування) податку до бюджету особами згідно Закону визнано:

  • працедавця (самозайняту особу), який виплачує доходи на користь платника податку у вигляді заробітної плати;

  • податкового агента в разі оподаткування інших доходів, крім заробітної плати, з джерелом їх походження в Україні;

  • платника податку, отримувач доходів, в разі оподаткування іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або спла­ти (перерахування) податку до бюджету;

  • платника податку для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами.

Внаслідок цих норм Закону податковою звітністю з податку на доходи фізичних осіб є річна Декларація про майновий стан і доходи. Крім того, юридичні та фізичні особи, суб'єкти підпри­ємницької діяльності, що здійснюють нарахування та виплату доходів фізичним особам—платникам податку з доходів фізич­них осіб, подають до податкових органів Податковий розраху­нок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь плат­ників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Порядок подання річної Декларації про майновий стан і до­ходи (податкової декларації) визначено ст. 18 Закону, згідно якої:

Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова де­кларація) (далі — декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів або має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту. Якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звіт­ність з цього податку у встановленому порядку (відомості за фо­рмою 8ДР),то подання декларації не передбачається.

Платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому ор­гану декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду. Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначи­ти податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму по­датку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підста­вою для проведення митних процедур.

Платники податку звільняються від обов'язку подання декла­рації у таких випадках:

а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які:

  • є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

  • перебувають під арештом або є затриманими чи засудже­ними до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець зві­тного податкового року;

  • перебувають на строковій військовій службі станом на кі­нець звітного податкового року та в інших випадках, визначених Законом.

Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення. У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами Закону, то:

а) така уповноважена особа несе відповідальність за пору­шення порядку заповнення та/або подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника подат­ку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відпові­дальності;

б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких інших, ніж плат­ник податку, осіб:

  • на опікуна або піклувальника — щодо доходів, отриманих не­повнолітньою або недієздатною особою;

  • на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконав­ців) — щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

  • на державного виконавця, уповноваженого здійснювати захо­ди щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом.

У разі заповнення декларації іншою особою така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку.

Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, під­лягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені за­коном. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим перека­зом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

Форма декларації визначається центральним податковим ор­ганом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики, виходячи з та­ких умов:

  • загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку;

  • декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених ви­падків її подання;

  • розрахунки окремих видів доходів (витрат),які отримує (не­се) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими пла­тниками податку за наявності таких доходів (витрат);

  • декларація та додатки до неї повинні складатися з викорис­танням загальновживаної термінології державною мовою, а та­кож містити детальні інструкції щодо їх заповнення;

  • декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визна­чення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при за­стосуванні права на податковий кредит.

Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загально­доступними для населення.

Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового ор­гану з проханням заповнити річну податкову декларацію, а пода­тковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення де­кларації.

Подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ передбачено Порядком запов­нення та подання податковими агентами податкового розра­хунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь пла­тників податку, і сум утриманого з них податку, затверд­женого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року 451.

Порядок заповнення податкового розрахунку про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (далі — Порядок) регулює подання органам держа­вної податкової служби України податковими агентами звітності щодо нарахованих та виплачених фізичним особам сум доходів і сум утриманих з них податків, які передбачені статтею 9 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників по­датків та інших обов'язкових платежів» та постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 року № 1232 «Про заходи щодо впровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів». Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи, організації усіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні уста­нови (далі — юридична особа), і фізичних осіб — суб'єктів підпри­ємницької діяльності, які виплачують доходи фізичним особам.

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерези­дентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з до­ходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону.

Подання податковими агентами податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за період, у який здійснювалась ліквідація (припинен­ня діяльності) податкового агента, проводиться до оформлення його ліквідації (припинення діяльності).

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий подат­ковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо остан­ній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідній чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розраху­нку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за по­точний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санк­ції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше пода­ний податковий розрахунок скасовується.

У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам подат­ку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку,, яким нараховані (сплачені) доходи.

Податковий розрахунок подається до органу державної подат­кової служби за місцезнаходженням податкового агента — юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу дер­жавної податкової служби за місцем проживання фізичної осо­би — податкового агента (далі — органи державної податкової служби).

На непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується) розрахунок заповнюється машинопис­ним текстом чи друкованими літерами без замазок, закреслень, виправлень і уточнень. Указуються порядкові номери сторінок. Якщо в інформаційному рядку є не заповнені поля, вони запов­нюються прочерками. Подання ксерокопії розрахунку не дозво­ляється.

За наявності комп'ютерної техніки податкові агенти форму­ють і подають інформацію про доходи й утримані з них податки у вигляді файла даних, який передається в електронному вигляді (можна на дискеті), та його роздрукованої копії (за формою роз­рахунку).

Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірник подається до органу державної податкової служби. Другий з підписом особи, відповідальної за приймання розрахун­ку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби, — повертається податковому агенту.

Складання розрахунку починається з заповнення обов'язкових реквізитів:

  1. Навпроти напису «Стор.» податковим агентом проставля­ється номер сторінки податкового розрахунку.

  2. Відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Новий звіт­ний» чи «Уточнюючий» залежно від того, який податковий роз­рахунок подається.

  3. Навпроти напису «Порція» працівником органу державної податкової служби, відповідальним за приймання розрахунку, проставляється номер порції при обов'язковій реєстрації розра­хунку в органі державної податкової служби.

  4. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Податкова звітність за прямими податками iconПодаткова звітність за іншими податками І платежами 16 Збір за спеціальне використання водних ресурсів
Порядок видачі дозволів (із зазначен­ням у них лімітів) на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів...
Податкова звітність за прямими податками iconРегіональний семінар «Звітність за мсфз: реалії, виклики та застереження»
Огляд Директиви єс 2013/34 від 26. 06. 2013 «Про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність»
Податкова звітність за прямими податками iconПодаткова застава
Податкова застава спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк
Податкова звітність за прямими податками iconДокументи
1. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/1_щ-LTї.doc
2. /Куценко_Бюджетно-податкова...

Податкова звітність за прямими податками iconДокументи
1. /Куценко_Бюджетно-податкова пол_тика КНЕУ/1_щ-LTї.doc
2. /Куценко_Бюджетно-податкова...

Податкова звітність за прямими податками icon1. Сутність та види податків Тема Податкова система І податкова політика держави
Ці фінансові відносини впливають як кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання та їх інтереси у суспільному виробництві,...
Податкова звітність за прямими податками icon1. Сутність та види податків Тема Податкова система І податкова політика держави
Ці фінансові відносини впливають як кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання на їх інтереси у суспільному виробництві,...
Податкова звітність за прямими податками icon6. облік І звітність при реорганізації юридичних осіб та напрями удосконалення балансу підприємства верига Ю. А. Облік І звітність при реорганізації суб’єктів господарювання: досвід україни І російської федерації
Облік І звітність при реорганізації суб’єктів господарювання: досвід україни І російської федерації
Податкова звітність за прямими податками iconЗвіт про рух сировини, готової І попутної продукції та зворотних виробничих відходів n "­­ " 20 року (найменування цеху або складу) Найменування
Внутрішня бухгалтерська звітність – це звітність, яка складається бухгалтером-аналітиком І подається як адміністрації підприємства,...
Податкова звітність за прямими податками iconЗ навчальної дисципліни ”податки І податкова політика”
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни „Податки І податкова політика” для студентів заочної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи