Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання icon

Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання




НазваЛекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання
Сторінка1/3
Дата03.09.2012
Розмір0.59 Mb.
ТипЛекція
  1   2   3

Лекція 4


Оцінка статей балансу та методика його складання


4.1. Взаємозв'язок Балансу і Плану рахунків бухгалтерсько­го обліку.

4.2. Визнання та оцінка статей Балансу.

4.3. Зміст статей Балансу та методика його складання.


4.1. Взаємозв'язок Балансу і Плану рахунків бухгалтерського обліку


Форму Балансу підприємства побудовано таким чином, щоб використовуючи інформацію з балансових рахунків синтетично­го обліку, можна було без особливих труднощів його заповнити. Національний План рахунків бухгалтерського обліку активів, ка­піталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і орга­нізацій (затверджений наказом Міністерства фінансові України від 30.11.1999 р. №291 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 892/4185) включає 9 класів рахунків, які використовуються для складання фінансової звітності і ну­льовий клас за позабалансовими рахунками. Рахунки класів з 1 по 6 використовуються для складання Балансу, рахунки класів з 7 по 9 використовуються для складання Звіту про фінансові ре­зультати.

Рахунки класів з 1 по 6 називають балансовими або реальни­ми, а рахунки класів з 7 по 9 — номінальними або тимчасовими (операційними).

Загальний зв'язок рахунків бухгалтерського обліку з формами фінансової звітності наведено на рис. 13.

Схема взаємозв'язку Плану рахунків і Балансу наведена на рис. 14.

На рис. 14 за кожним розділом Балансу в дужках наведено номери синтетичних рахунків, які необхідно використовувати для заповнення Балансу. Така побудова Баланса і Плану рахунків відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку і є дуже зручною в практичній роботі бухгалтера.





Рис. 13. Групування рахунків бухгалтерського обліку за фінансовою звітністю


Рис. 14. Взаємозв'язок між Планом рахунків і Балансом


^ 4.2. Визнання та оцінка статей Балансу


Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, його активи, капітал і зобов’язання на звітну дату для прийняття економічних управлінських рішень.

На підготовку інформації, яка б відповідала цим трьом критеріям, суттєво впливає оцінка статей Балансу підприємства. ^ Правила визнання статей Балансу передбачені П(С)БО 2 «Баланс», а правила оцінки статей – відповідними П(С)БО, які розкривають їх облік, наприклад, П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 9 «Запаси» тощо.

Актив визнається та відображається в Балансі за умови, що:

  • оцінка його може бути достовірно визначена;

  • у майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, які не відповіда­ють зазначеним двом умовам, не можуть бути відображені в Ба­лансі, повинні включатися до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати (форма 2 або форма 2-м).

Таким чином, ресурс не визнається активом і відповідно не ві­дображається в Балансі, якщо були здійснені витрати, за якими отримання в майбутньому економічних вигод є малоймовірним по закінченні поточного облікового періоду.

Зобов'язання визнається та відображається в Балансі за умо­ви, що:

  • його оцінка може бути достовірно визначена;

  • існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбут­ньому внаслідок його погашення.


Приклад 2. Підприємство придбало у вітчизняного постачаль­ника товари за купівельною вартістю 18000 грн. Товари поступили в повному обсязі і оприбутковані (умовно без ПДВ і відображення торговельної націнки).

Запис на рахунках бухгалтерського обліку буде таким:

Д28 К 63 18 000 грн.

За дебетом рахунку 28 «Товари» визнано актив у сумі 18 000 грн., який у майбутньому буде продано і підприємство отримає економічну вигоду.

За кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підряд­никами» визнано поточне зобов'язання (кредиторська заборгованість за отримані товари) в сумі 18 000 грн., для погашення якого будуть вико­ристані активи, що призведе до зменшення економічних вигод.

Тобто за даною господарською операцією одночасно визнано акти­ви і зобов'язання в однаковій сумі.


^ Власний капітал визнається і відображається в Балансі одно­часно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.


Приклад 3. Оприбутковано в касу грошові кошти в сумі 100 грн. від пайовика Степчук О. М., як пайовий внесок.

Запис на рахунка бухгалтерського обліку буде таким:

Д30 К41 100 грн.

За дебетом рахунку ЗО «Каса» визнано актив (гроші) в сумі 100 грн., які в майбутньому принесуть економічну вигоду.

За кредитом рахунку 41 «Пайовий капітал» визнано власний капітал (пайовий) в сумі 100 грн.

Тобто, за даною господарською операцією одночасно визнано акти­ви і власний капітал в однаковій сумі.


На оцінку статей Балансу впливають ринкові відносини, які приводять до постійних змін оцінки. Загалом, для відображення активів в Балансі використовуються такі види оцінок:

  • історична (фактична) собівартість, за якою актив відо­бражається за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівале­нтів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент придбання. Тут доречно зазначити, що еквіваленти грошових коштів — це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються не значним ризиком зміни вартості;

  • поточна собівартість, за якою активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка б була сплачена у разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент;

  • теперішня вартість, за якою актив відображається за те­перішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надхо­джень грошових коштів, які, як очікується, має генерувати стат­тя активу під час звичайної діяльності підприємства. Для розу­міння цього виду оцінки необхідно пам'ятати визначення видів діяльності.

^ Звичайна діяльність — це будь-яка основна діяльність під­приємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Основна діяльність — це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу:

  • чиста реалізаційна вартість, за якою актив відображається за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна б було отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації;

  • справедлива вартість, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в господарській операції між незалежними, обізна­ними та зацікавленими сторонами.

Для відображення зобов'язань в Балансі використовуються

такі види оцінок:

  1. історична собівартість — це сума надходжень, отриманих в обмін на зобов'язання або, за іншими обставинами, сума грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть сплачеш з метою погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства;

  2. поточна собівартість — це недисконтована сума грошових коштів чи їх еквівалентів, яка б була необхідна для погашення зобов'язання на поточний момент;

  3. вартість погашення — це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності;

  4. теперішня вартість — це дисконтована вартість майбутніх чистих відпливів, які як очікується, будуть необхідні для пога­шення зобов'язань під час звичайної діяльності.

При складанні Балансу найбільш поширеною є оцінка за істо­ричною (первісною) вартістю, але вона комбінується з іншими видами оцінок активів, які передбачені П(С)БО.

Так, оцінка запасів на дату Балансу за П(С)БО 9 «Запаси» ві­дображається за найменшою з двох оцінок (п. 24—28):

  • первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Дебіторська заборгованість оцінюється на дату Балансу за П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» за:

  • первісною вартістю або чистою реалізаційною вартістю.

Зобов'язання оцінюються на дату Балансу за П(С)БО 11 «Зо­бов'язання» (п. 10, п. 12) за:

  • теперішньою вартістю або за сумою погашення.

Нематеріальні активи (П(С)БО 8 п. 10—18) та Основні засоби (П(С)БО 7 п. 7—14) відображаються за:

  • первісною або справедливою вартістю.

Власний капітал окремо не підлягає оцінці, а його величина відображається в Балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.


^ 4.3. Зміст статей Балансу та методика його складання


Баланс підприємства повинен містити загальні дані про назву підприємства, місце знаходження (країну де зареєстроване під­приємство), організаційно — правову форму власності, та назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву материнської (холдингової) компанії, галузь та вид економічної діяльності за відповідними державними реєстрами, валюту Балансу та одиницю її виміру (тис. грн.), повну адресу підприємс­тва та дату на яку складається Баланс.

При заповненні Баланса (графа 3) дані на початок звітного пе­ріоду заповнюється із попереднього звіту, а дані на кінець звітного періоду (графа 4) заповнюється за сальдо синтетичних рахунків з Головної книги за журнальною формою обліку або з оборотної ві­домості за синтетичними рахунками при інших формах обліку.

При цьому слід пам'ятати, що заповнення статей Балансу за формою № 1 за звітний рік, необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) організаційним змінам, що мали місце на підприємстві, наприклад, вибуття або приєднання частки, структурних підрозділів, цілих підприємств, які відбули­ся станом на 1 січня звітного року, а також врахувати виправлен­ня виявлених у звітному році таких помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), тобто наводиться скоригована величина відповідної статті Балансу станом на 31 грудня попереднього року.

Заповнюючи Баланс слід враховувати вимоги П(С)БО 2 «Ба­ланс», який не допускає згортання статей активів та зобов'язань, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.

Так, згортання сальдо допускається з внутрішньогосподарсь­ких розрахунків, а саме за субрахунком 683 «Внутрішньогоспо­дарські розрахунки» при складанні загального Балансу підприєм­ства яке є юридичною особою.

При складанні Баланса слід пам'ятати, що показники фінансо­вої звітності філій, відділень та інших відокремлених підрозділів включаються до загального фінансового звіту підприємства — юридичної особи.

В Україні Баланси підприємства складають за методом — нет­то, тобто валюта Балансу підраховується за виключенням сум за регулюючими рахунками. До регулюючих рахунків відносяться:

  • знос необоротних активів (13);

  • резерв сумнівних боргів (38);

  • вилучений капітал (45);

  • неоплачений капітал (46);

  • частка перестраховиків у страхових резервах (494—496).

Суми за регулюючими рахунками наводяться в Балансі у дуж­ках і при підрахуванні підсумків віднімаються.

Зміст статей Балансу та методика його складання наведені в табл. 8.

Баланс підприємства на 31 грудня 2006 р. наведено в табл. 9.


Таблиця 8


БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА (форма № 1)


^ Назва статті та номер рахунка, субрахунка

Код рядка

Зміст статей та їх оцінка в Балансі

^ Розділ І. Необоротні активи

Нематеріальні активи: П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» (Затв. Наказом Мінфіна України від 18.10.1999 р. № 242, Зареєст­ровано в Мінюсті України 02.11.1999 р. За № 750/4043)

Залишкова вартість

(p. 011 - р. 012)*

Первісна вартість {12) Накопичена амортизація (133)

010*

011

(012)

У цій статті наводиться окремо первісна (р. 011) та залишкова вартість нематеріа­льних активів (р. 010), а також нарахована в установленому порядку сума накопи­ченої амортизації (р. 012). Залишкова вартість визначається як різниця між перві­сною вартістю і сумою накопиченої амортизації, яка наводиться у дужках.

В даній статті відображаються залишки за рахунком 12 «Нема-теріальні активи» (р. 011) і за рахунком 13, субрахунок 3 «На-копичена амортизація» (р. 012).

Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який немає матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємст­вом з метою викорис-тання протягом періоду більше одного року (або одного опера-ційно­го циклу, якщо він переви-щує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам НМА поділяються на такі групи:

  • права користування природ-ними ре­сурсами;

  • права користування майном;

  • права на знаки для товарів і послуг;

  • права на об'єкт промислової власності;

  • авторські та суміжні з ним права;

  • незавершені капітальні ін-вестиції в нематеріальні активи;

  • інші нематеріальні активи




Первісна вартість придбаного НМА — складається з ціни (вартості) при­дбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат безпосередньо пов'яза­них з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням (п. 11П (С) БО 8).

Первісна вартість НМА, який придбано у результаті обміну на подібний об'єкт відображається за меншою з двох оцінок;

— або залишковою вартістю переданого НМА;

— або справедливою вартістю із включенням різниці до фінансових ре­зультатів (витрат) звітного періоду.

Первісна вартість НМА, який придбано у результаті обміну на неподібний об'єкт

— це справедлива вартість переданого об'єкта, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну. Первісна вартість безоплатно отриманих НМА — є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням втрат відповідно до п. 11 П(С)БО 8. Первісна вартість НМА, що внесена до статутного капіталу — це погодже­на засновниками (учасниками) справедлива їх вартість з урахуванням ви­трат, передбачених п. 11 П(С)БО 8.

Первісна вартість НМА, отриманого внаслідок об'єднання підприємства, це справедлива вартість.

Первісна вартість НМА, створеного підприємством, включає прямі витрати безпо­середньо пов'язані із створенням НМА та приведення його до стану придатності. Первісна вартість НМА може збільшуватись на суму витрат, пов'язаних із удоско­наленням НМА і підвищенням їх можливостей та строку використання, якщо це забезпечить збільшення очікуваних економічних вигод у майбутньому.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату Балансу тих НМА, щодо яких існує активний ринок (ринок, якому притаманні такі умови: предмети, які продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними; в будь-який час можна знайти зацікавлених продав­ців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною). Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація НМА = відповід­но первісній вартості або накопиченій амортизації х індекс переоцінки. Ін­декс переоцінки = справедлива вартість об'єкту / на залишкову вартість об'єкта, який переоцінюється.

Метод амортизації НМА обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх

економічних вигод.

При визначенні строку корисного використання (але не більше 20 років) враховуються: строк корисного використання подібних активів; моральний знос, що передбачається і правові та інші обмеження щодо строків його ви­користання та інші фактори. Ліквідаційна вартість, як правило, не визнача­ється, крім окремих випадків (П(С)БО 8 п. 28).

^ Незавершене будівництво (15, 163, 377)— це незавершені капітальні інвестиції в необо-ротні матеріальні активи, а саме у будівництво, виготовлення, ре-конструкцію, модернізацію, при-дбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату Балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінан-сування будівництва.

В даній статті відображається сальдо рахунків: 15 «Капітальні вкладення», 163 «Інша дебітор-ська заборгованість», 377 «Роз-рахунки з іншими дебіторами»

020

Відображається вартість незавершених капітальних інвестицій, здійснених підприємством, у будівництво, створення, виготовлення, добудову, дообладнання, модифікацію, реконструкцію, придбання та доставку основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, та устаткування в запасі), у придбання і виготовлення устаткування, що потребує і не потребує в подальшому монтажу, а також аванси, перераховані забудовником підряднику.

Не визнаються і не додаються до балансової вартості незавершеного будівництва — наднормативні витрати, витрати на реалізацію, інші витрати, не пов'язані з веденням будівельних робіт. Такі витрати є витратами поточного періоду і відображаються у Звіті про фінансові результати.

Вартість незавершених капітальних інвестицій не є об'єктом амортизації.

На рахунку 15 «капітальні інвестиції» не відображаються вартість необоро­тних активів, внесених до статутного капіталу, одержаних безоплатно, та сума переоцінки необоротних активів (крім переоцінки і внеску до статут­ного капіталу об'єктів незавершеного будівництва).

Основні засоби: П(С) БО 7 «Основні засоби» (Затверджено Наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, Зареєстровано в Мін'юсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509)

Залишкова вартість *

(р. 031 - р. 032)

Первісна вартість (10,11)

Знос (131,132)

Основні засоби — це мате-ріальні активи, які підприємство утримує з метою вико­ристання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, зда­вання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одно-го року (або операційно­го циклу, якщо він довший за рік). В даній статті відображаються залишки за рахун­ками: 10 «Основні засоби» і 11 «Інші не­оборотні матеріальні активи» (р. 031). А також рахунку 13, субрахунку 1 «Знос ос­новних засобів», субрахунку 2 «Знос ін­ших не-оборотних матеріальних акти-вів» (р. 032). До основних за-собів відносяться: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель (знос не нараховується), будинки, спо-руди та передавальні і пристрої машини та транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби.

До інших необоротних мате-ріальних ак­тивів відносяться: бібліотечні фонди, ма­лоцінні необоротні матеріальні активи,

тимчасові (не титульні) спору-ди, природ­ні ресурси, інвен-тарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

030*


031

(032)

Наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами).

У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів. В цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. Залишкова вартість (*) включається у валюту Балансу. Вона визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу. Первісна вартість об'єкта основних засобів включає суми, що сплачуються по­стачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без прямих податків), реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням чи отриманням прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодову­ються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засо­бів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. Переоцінена вартість основних засобів та сума зносу об’єкта визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкту на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартос­ті об'єкта який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Об'єктом амортизації не є вартість землі і незавершених капітальних інвестицій. Методи амортизації основних засобів та порядок визначення строку корис­ного використання визначається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. За П(С) БО 7 «Основні засоби» (п. 26 — п. 30) підприємства можуть нара­ховувати амортизацію за такими методами:

  • прямолінійного;

  • зменшення залишкової вартості;

  • прискореного зменшення залишкової вартості;

  • виробничого

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нарахо­вуватися за двома методами:

  • 50 % у першому місяці використання та решта 50 % у місяці їх вилу­чення з активів;

  • 100 % V першому місяці використання.

Довгострокові біологічні активи: П(С)БО 30 «Біологічні активи» (Затверджено наказом Мінфіну України від 18.11.2005 р. № 790. Зареєстровано в Мін'юсті України 05.12.2005 р. за № 1456/11736

Довгострокові біологічні ак-тиви:

  • справедлива (залишкова) вартість* (р. 036 -р. 037)

  • первісна вартість (16)

  • накопичена амортизація (134)

Довгострокові біологічні активи — біоло­гічні активи, здатні давати сільськогоспо­дарську продукцію та/або додаткові біо­логічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців.



035


036


037

Відображається вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 «Біологі­чні активи». У цій статті наводяться справедлива (первісна, переоцінена) вартість, сума накопиченої амортизації (у дужках) і залишкова вартість до­вгострокових біологічних активів. До підсумку балансу включається спра­ведлива або залишкова вартість, яка дорівнює різниці між первісною (пере­оціненою) вартістю і сумою накопиченої амортизації.

Довгострокові фінансові інвестиції: П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» (Затверджено наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. № 91. Зареєстровано в Мін'юсті України 17.05.2000 р. за № 284/4505

Довгострокові фінансові ін-вестиції: які обліковують за методом участі в капіталі інших підприємств (141); інші фінан-сові інвестиції (142,143)

Фінансові інвестиції — це акти-ви, які утримуються підприєм-ством з метою збі­льшення при-бутку (відсотків, дивідендів то-що), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

В даній статті показується саль-до рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Довгострокові фінансові інвес-тиції — це інвестиції, які не мо-жуть бути класифіко­вані як поточні.

До довгострокових відносяться інвестиції на строк більше року в доходні активи інших підпри-ємств, а саме в цінні папери — акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов'язання, про-центні облігації внутрішніх державних і місцевих позик, а також вклади до статутного капіталу інших підприємств і інші фінансові вкладення.

040

045

У ти статті відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які облікову­ються методом участі в капіталі (р. 040).

Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій згідно з яким Балан­сова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта ін­вестувань, тобто фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням усіх змін у власному капіталі об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату Бала­нсу відображаються за справедливою вартістю. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити не­можливо, відображаються на дату Балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення відображаються на дату Балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій

Довгострокова дебіторська заборгованість: П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (Затверджено Наказом Мінфіну України від 08.10.1999 р. № 237 Зареєстровано в Мін'юсті України 25.10.1999 р. за № 725/4018)

Довгострокова дебіторська заборгованість (181,182,183) — це сума дебіторської за боргова-ності, яка не виникає в ході нормального операційного цик-лу та буде погашена після два-надцяти місяців з дати Балансу.

У даній статті показується саль-до рахунках 181, 182, 183 рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»

050

У цій статті показується сума довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати Балансу. Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості

^ Відстрочені податкові активи (17) — це сума податку на прибуток, що підлягає вішко-дуванню у наступних періо-дах унаслідок виникнення тим-часової різниці між обліковою та податковими базами



060

Заповнюються із застосуванням норм П(С)БО 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 р. №353, і здійсненням облікових записів на рахунках 17 і 54 на дату Балансу. П(С)БО 17 має застосовуватися лише підприємствами, які є платниками податку на прибуток. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2001 р. № 101 П(С)БО 17 також не застосовується суб'єктами господарювання, які відповідають критеріям суб'єкта малого підприємництва, незалежно від того, що вони сплачують податок на прибуток. Однак платники податку на прибуток мо­жуть на квартальну дату відстрочені податкові активи і податкові зобов'язання не обчислювати. В цьому разі такі підприємства у графі 4 «На кінець звітного кварталу» наводять таку саму суму відстрочених податкових активів і відстроче­них податкових зобов'язань, що й у графі 3 «На початок звітного року». Підприємство у балансі повинно наводити згорнутий залишок за рахунками 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «відстрочені податкові зо­бов'язання» або у рядку 060 І розділу активу Балансу, крім випадків, пе­редбачених п. 17 П(С)БО 17, коли розгорнуте подання залишку є обов'язковим (наприклад, якщо адміністрування податку на прибуток відо­кремлених підрозділів підприємства здійснюється різними податковими органами, а також у зведеній та консолідованій фінансовій звітності)

Інші необоротні активи (184)— це суми необоротних активів, які не можуть бути відображені у наведених раніше статтях І роз-ділу активу Балансу

070

У цій статті наводиться сума фактичних витрат на придбання інших необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей першого розділу активу Балансу, крім гудвілу і гудвілу негативного, що виникають при придбанні.

Усього за розділом І

080

^ Сума рядків (010 + 020 + 030 + 035 + 040 + 045 + 050 + 060 + 070)

Розділ ІІ. Необоротні активи

Запаси: П(С)БО 9 «Запаси» (затверджено. Наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246. зареєстровано в Мін'юсті України 2.11.1999 р. за № 751/4044);

Поточні біологічні активи: П(С)БО 30 «Біологічні активи» (Затверджено наказом Мінфіну України від 18.11.2005 р. № 790. Зареєстровано в Мін'юсті України 05.12.2005 р. за №1456/11736)

Запаси — це активи, які утри-муються для подальшого прода-жу за умов звичайної господар-ської діяльності або перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва або утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконан-ня робіт та надання послуг, а також управління підприємством




У рядках 100—140 відображаються такі запаси:

  • виробничі;

  • поточні біологічні активи;

  • незавершене виробництво;

  • готова продукція;

  • товари, як призначені для споживання в ході нормального операційного циклу.

Придбані (отримані) або вироблені запаси відображаються в Балансі підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату с собівартість, яка вклю­чає: суми, що сплачуються за договором поставки, за вирахуванням непря­мих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з при­дбанням запасів, які не відшкодовуються підпри-ємству; витрати, які безпосередньо пов'язані з придбан-ням і доведенням їх до стану в якому во­ни придатні для використання у запланованих цілях (п. 9 П(С)БО 9).

Виробничі запаси (20,22) — це матеріальні ресурси, які вико-ристовуються в поточній вироб-ничій діяльності підприємства не більше одного року або нор-мального опера­ційного циклу, якщо він більше року.

До виробничих запасів відно-сяться: (сировина й матеріали, основні й допоміжні матеріали, паливо, купівельні напівфабри-кати та комплектуючі вироби, запасні частини, тара й тарні матеріали; будівельні матеріали малоцінні та швидкозношувані предмети на складі та інші матеріали призначені для спо-живання в ході нормального операційного циклу.

100

Не включаються до первісної вартості запасів, а визначаються витратами періоду:

  • понаднормові витрати і нестачі запасів;

  • відсотки за користування позиками;

  • витрати на збут;

  • загальногосподарські та інші подібні витрати, які не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та доведення їх до стану в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Запаси відображаються у звітності за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації

Чиста вартість реалізації запасів — це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за врахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

За чистою вартістю реалізації запаси відображаються, якщо на дату Балан­су їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застарілі, або іншим чином втрати­ли первісно очікувану економічну вигоду.
  1   2   3

Схожі:

Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconЛекція 9 Загальні вимоги та методика складання Звіту про власний капітал
Визначення власного капіталу, його функції та мета складання Звіту про власний капітал
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconЛекція 8 Зміст статей та методика складання Звіту про рух грошових коштів
Розкриття інформації про рух грошових коштів у При­мітках до фінансової звітності
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconЛекція 6 Зміст статей та методика складання Звіту про фінансові результати
...
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconЛекція 3 Загальні вимоги до складання балансу
Балансах надходження може бути більше витрат або менше І тоді Баланс є дефіцитним. Слово «зба­лансувати» означає зблизити або зробити...
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconМетодика визначення конкурсного бала для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів "Спеціаліст", "Магістр"
Бм =середній бал додатка до диплома + оцінка фахового вступного випробування + оцінка вступного екзамену з ін мови + оцінка бакалавр...
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconЛекція 10 Вимоги до Приміток до річної фінансової звітності та правила виправлення помилок
Зміст розділів І методика складання Приміток до річ­ної фінансової звітності за формою №5
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconТема 18. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага Блок І. Включає теоретичне опитування
Класифікація статей платіжного балансу за методикою Міжнародного валютного фонду
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconІнструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів І документів, розрахунків та інших статей балансу
move to 0-12921
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconМ. П. Драгоманова удк 372. 878 Падалка Галина Микитівна Лекція
Лекція з авторського курсу «Теорія І методика викладання мистецьких дисциплін» на тему: «Принципи навчання мистецтва»
Лекція 4 Оцінка статей балансу та методика його складання iconІнструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів І документів, розрахунків та інших статей балансу
Затверджено наказом Головного управління Державного казначейства України 30. 10. 98 N 90
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи