Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни icon

Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни




НазваРозділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни
Сторінка1/6
Дата03.09.2012
Розмір0.67 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6

РОЗДІЛ 1


ОСНОВИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ В БАНКАХ УКРАЇНИ


1.1. Сутність та основні принципи бухгалтерського обліку в банках.

1.2. Характеристика фінансового, управлінського та податкового об­ліку, їх взаємозв'язок.

1.3. Огляд фінансових звітів.

1.4. Облікова політика банку.

1.5. Організація операційної роботи та організаційна структура у бан­ках.

1.6. Документування банківських операцій.

1.7. Аналіз операцій та правила і методи контролю реєстрації опе­рацій в обліковій системі. Використання рахунків для збору інфор­мації.

1.8. Характеристика Плану рахунків комерційних банків України.

1.9. Основні функції бухгалтерського обліку.

1.10. Порядок формування та характеристика параметрів аналітич­ного рахунка.

1.11. Бухгалтерський облік на базі нарахування.

Запитання і завдання для самоконтролю.

Практичні завдання.

Основні поняття розділу.


Вивчивши цю тему, ви зможете:

  1. Визначити сутність бухгалтерського обліку в банках та зрозуміти важливість використання облікової інформації при прийнятті управ­лінських рішень.

  2. З'ясувати структуру фінансових звітів банку, визначити сутність та дати порівняльну характеристику фінансового й управлінського обліку.

  3. Зрозуміти призначення та основні положення облікової політики.

  4. З'ясувати вимоги до організації операційної роботи та операційного дня банку.

  5. Визначити правила документообігу.

  6. Зрозуміти вимоги щодо побудови організаційної структури банку.

  7. Визначити види внутрішнього контролю та його зміст.

  8. Класифікувати банківські документи та визначити обов'язкові рек­візити документів.

  9. Використовувати рахунки для збирання інформації про операції банків.

  10. Здійснити аналіз операцій та застосувати методи контролю реєст­рації операцій в обліковій системі.

  11. Визначити характеристику та структуру Плану рахунків.

  12. З'ясувати призначення балансових, позабалансових рахунків та ра­хунків доходів та витрат.

  13. Зрозуміти сутність та складати регістри синтетичного та аналітич­ного обліку.

  14. З'ясувати порядок формування параметрів аналітичного рахунка.

  15. Застосовувати метод нарахування шляхом складання коригуючих про­водок.

  16. Використати вивчене і набути професійні навички при виконанні практичних завдань.



1.1. Сутність та основні принципи бухгалтерського обліку в банках


Щоб раціонально вирішувати економічні питання і досягти успіху, банки потребують інформації про те, як найкращим чином одержати і використати грошові ресурси. Облікова інформація призначена задовольнити саме такі запити. Отже, основною інформаційною системою для управ­ління комерційним банком є облік.

Бухгалтерський облік у банках — це сукупність правил, методів та про­цедур для отримання, накопичення, підготовки та тлумачення інформації про операції банків з метою її розгляду і прийняття оптимальних рішень зацікавленими особами.

Обіг економічної інформації безпосередньо пов'язаний з діяльністю банку, її місце в системі обліку показано на рис. 1.1.





Рис. 1.1. Обіг економічної інформації в системі обліку


Таким чином, облік охоплює збирання, оцінювання, тлумачення фінан­сових даних та звітування про фінансову діяльність банку. Кінцевим про­дуктом системи обліку є фінансові звіти, підготовлені для зацікавлених осіб, що приймають рішення.

Для прийняття правильного рішення стосовно діяльності банку в май­бутньому зацікавленим особам необхідно враховувати інформацію про минулі події, які мали відношення до діяльності банку. Таку інформацію також надає облік.

Облік забезпечує зворотний зв'язок за кожним прийнятим рішенням, і фінансові звіти, які періодично складаються для зацікавлених осіб, містять у собі відомості про економічні наслідки раніше прийнятих рішень.

Отже, бухгалтерський облік у банках — це інформаційна система для управління банком, яка є важливою складовою цього процесу. Роль еко­номічної інформації в процесі прийняття та виконання рішень показано на рис. 1.2.


Процес прийняття рішень

Система обліку


Рис. 1.2. Обіг економічної інформації в процесі прийняття та виконання рішень


Управління банком полягає в прогнозуванні основних параметрів роз­витку банківського бізнесу. До елементів управління належать:

  • планування як процес визначення стратегічних та тактичних цілей розвитку банківського бізнесу;

  • процес вирішення структурної побудови банку, визначення функцій і характеру діяльності структурних підрозділів та делегування їм певних повноважень;

  • контроль як процес вимірювання та оцінювання реального стану ви­конання накреслених завдань порівняно з заданими параметрами, ви­значення відхилень та внесення коректив;

  • управління персоналом — визначення потреби в кадрах, зарахуван­ня на посаду, підвищення кваліфікації тощо;

  • мотивація — управління поведінкою людей з метою досягнення на­креслених завдань.


Тому бухгалтерська інформація необхідна широкому колу користувачів — внутрішнім та зовнішнім — для прийняття відповідних рішень.

До внутрішніх користувачів економічної інформації належать: акціо­нери банку, рада банку, правління банку, внутрішні аудитори банку, пра­цівники банку. Вони використовують інформацію з метою планування, оцінювання та контролю за щоденними операціями банку, зокрема, за використанням його ресурсів відповідальними за це особами.

Зовнішні користувачі — це Національний банк України, наявні та потен­ційні кредитори і банки-кореспонденти, наявні та потенційні клієнти (вкладники) й інші користувачі. їм ця інформація потрібна для оцінюван­ня минулих та майбутніх результатів діяльності банку.

Таким чином, є постійний взаємозв'язок бухгалтерського обліку і управ­ління діяльністю банку.

Отже, практика бухгалтерського обліку спрямована на об'єктивне ви­значення й відображення фінансових результатів діяльності банку, його фінансового стану, ринкових ризиків; урахування впливу ринку на діяльність банку. Метою обліку є визначення прибутку та оцінювання чистої вартості банківської установи.

Важливим є розуміння основи національної системи обліку, яка базуєть­ся на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах бухгалтер­ського обліку. Облікова система, яка створюється відповідно до міжнародних стандартів, сприяє розвитку процесів економічної інтеграції країн, реалізації спільних проектів, зміцнює довіру інвесторів.



Рис. 1.3. Взаємозв’язок бухгалтерського обліку як інформаційної системи та управління діяльністю банку

До основних принципів бухгалтерського обліку в банках належать:

  • повнота бухгалтерського обліку — всі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків;

  • дата операції — операції відображаються в бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зо­бов'язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за ними;

  • превалювання сутності над формою — операції обліковуються та роз­криваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;

  • автономність — активи та зобов'язання банку мають бути відокрем­лені від активів та зобов'язань інших банків (підприємств) і власників цього банку;

  • окреме відображення активів та пасивів — усі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними, за винятком клірингових, транзитних або технічних рахунків;

  • оцінка — активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній ва­люті мають переоцінюватися на звітну дату;

  • обачливість — застосування в бухгалтерському обліку методів оці­нювання, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуть­ся, а зобов'язання та/або витрати не занижуватимуться;

  • безперервність — оцінювання активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в далекому майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, це має розкриватися у фінансових звітах;

  • нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення результатів діяльності банків за звітний період необхідно зіставити доходи за звітний період з витратами, що були здійснені для отри­мання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності під час їх виникнення, а не під час надходження або сплати грошей;

  • прийнятність вхідного балансу — залишки за балансовими рахунка­ми на початок поточного звітного періоду мають відповідати залиш­кам на кінець попереднього звітного періоду;

  • суттєвість — у фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівниками банку чи інве­сторами;

  • відкритість — фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати опе­рації установи з необхідними поясненнями в записках про правила оці­нювання активів і пасивів. Операції мають відповідати змісту статей звітів. Інформація у звітах має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;

  • консолідація — складання зведеної фінансової звітності в цілому по банку з урахуванням його дочірніх і спільних підприємств та органі­зацій банку, за винятком залишків за взаємними розрахунками та вкладеннями;

  • сталість — постійне із року в рік застосування методів обраних бан­ком. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і роз­криття у фінансових звітах.


^ 1.2. Характеристика фінансового, управлінського та податкового обліку, їх взаємозв'язок

Бухгалтерський облік — це складна економічна система, що скла­дається з взаємопов'язаних між собою підсистем, кожна з яких має свої завдання, функції і способи утворення інформації відповідно до запитів користувачів. Спільним для всіх підсистем бухгалтерського обліку є єдність інформаційної бази, на основі якої здійснюється трансформація даних відповідно до запитів користувачів, а також строків, обсягів і форм надан­ня інформації (рис. 1.4). При цьому збір первинної інформації для всіх типів обліку здійснюється за єдиними правилами, що дозволяє уникнути дублювання даних, і тим самим підвищити оперативність надання інфор­мації для потреб управління.




Рис. 1.4. Система обліку


Фінансовий облік — це сукупність правил і процедур, які забезпечу­ють підготовку та публікацію інформації про фінансовий стан та результа­ти діяльності банку згідно з вимогами чинного законодавства і стандартів бухгалтерського обліку.

Фінансовий облік — це комплексний системний облік діяльності бан­ку. Ведення фінансового обліку є обов'язковим для всіх суб'єктів госпо­дарської діяльності. Користувачами такої інформації можуть бути зовнішні органи щодо банку: вкладники, інвестори, кредитори, органи державного управління, податкові органи тощо.


Управлінський облік — це процес збирання і підготовки інформації, необхідної менеджерам для планування, аналізу, контролю та оцінювання поточної діяльності банку за різними критеріями. Управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, вихо­дячи зі специфіки та особливостей діяльності й структури управління.


Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати відповідно до законодавства і використовується для складання податкової звітності. Форма, правила, порядок і термін подання податкової звітності визначаються Державною податковою адмі­ністрацією, що наділена повноваженнями збору податків.


Головна риса, що визначає спільність всіх підсистем, полягає в тому, що на основі інформації, створюваної кожною з підсистем, приймаються управлінські рішення. Так, інформація фінансового обліку про отримані фінансові результати діяльності дає змогу зовнішнім користувачам, зок­рема інвесторам, приймати рішення про можливості вкладення інвестицій у даний банк. Інформація управлінського обліку про фінансові результати діяльності, що надається менеджерам, спрямована на вирішення кола питань, пов'язаних з ціноутворенням, контролем за матеріальними ресур­сами тощо. Дані податкового обліку, на основі яких визначається величи­на податкових зобов'язань, в кінцевому підсумку дають змогу визначити суму прибутку, що залишається в розпорядженні банку, і порядок його розподілу.

Щодо відмінностей кожної з названих підсистем, то вони зумовлені кон­кретними завданнями, що вирішуються кожною з підсистем на основі за­питів користувачів, а також строків, обсягів і форм надання інформації (табл. 1.1).


^ Таблиця 1.1. Відмінності між фінансовим та управлінським обліком


Ознака

Фінансовий облік

Управлінський облік

Зорієнтованість обліку на певного користувача

Державні регулюючі й конт­ролюючі органи, акціонери або власники банку, керів­ництво банку

Керівництво банку

Потрібний вид інформації

Інформація про підсумки роботи за рік

Оперативна, щоденна ін­формація, прогнозування

Форми і період звітності

Форми і період звітності зовнішньо регламентовані

Форми і період звітності регламентуються кожним банком самостійно



^ 1.3. Огляд фінансових звітів


Звіти є головним засобом повідомлення інформації про стан банку та його діяльність.

Підготовка звітів ґрунтується на принципах, покладених в основу органі­зації бухгалтерського обліку.


Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку є чоти­ри основні види фінансових звітів, обов'язкові для зовнішньої фінансової звітності банку:

  • звіт про прибутки та збитки;

  • балансовий звіт;

  • звіт про зміни в акціонерному капіталі;

  • звіт про рух грошових коштів.


Структуру основних фінансових звітів визначає МСБО № 30.


Звіт про прибутки та збитки оцінює діяльність банку за звітний період і складається із доходних та витратних статей, які групуються за їх характером та основними видами згідно з принципами відповідності та нарахування.


До елементів, за допомогою яких оцінюють діяльність банку, зарахо­вують:

доходи — збільшення майбутніх економічних вигод протягом звітного періоду, що приводить до збільшення власного капіталу;

витрати — зменшення економічних вигод у звітному періоді, що веде до зменшення власного капіталу.

Облікова форма звіту про прибутки та збитки має такий вигляд:


^ Доходи - Витрати = Фінансові результати (Прибутки чи Збитки).


Прибуток — це економічний показник, який використовується аналі­тиками для визначення рейтингу банків на основі їх балансів.


Балансовий звіт відображає фінансовий стан банку на певну дату, в якому активи і зобов'язання групуються за їх характером і надається пе­релік у порядку їх відносної ліквідності.


^ Фінансовий стан — це сума активів та пасивів банку. Пасив включає зобов'язання та капітал.

До основних елементів балансового звіту належать:

активи — ресурси, що контролюються банком як результат минулих подій, які згодом дадуть економічну вигоду, вони характеризують склад, розміщення і використання грошових коштів;

зобов'язання — це обов'язки банку, які виникли з минулих подій і згодом приведуть до відпливу ресурсів, вони характеризують джерела формування грошових коштів банку;

капітал — залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобо­в'язань.

Облікова формула бухгалтерського балансу банку має такий вигляд:


^ Активи = Зобов'язання + Капітал (Доходи - Витрати).


Звіт про зміни в акціонерному капіталі відображає зміни та рух ак­ціонерного капіталу протягом звітного періоду.

Облікова формула звіту про зміни в акціонерному капіталі має такий вигляд:


^ Збільшення акціонерного капіталу - Зменшення акціонерного капіталу =

= Зміни в акціонерному капіталі (Збільшення чи Зменшення).


Звіт про рух грошових коштів розкриває джерела отриманих банком готівкових та безготівкових коштів і напрям їх використання у звітному періоді, розмежовує рух коштів протягом певного періоду згідно з поділом діяльності на операційну, інвестиційну та фінансову.

Звіт формується на основі балансу, оборотно-сальдового балансу, звіту про прибутки та збитки.

Облікова формула звіту про рух грошових коштів має такий вигляд:


^ Надходження коштів - Використання коштів = = Зміни у сумі грошових коштів (Збільшення чи Зменшення).


Звіт про прибутки та збитки, балансовий звіт, звіт про зміни в акціо­нерному капіталі та звіт про рух грошових коштів взаємопов'язані.

Форми фінансової звітності та інструкції щодо їх заповнення, періо­дичність, способи та порядок їх надання затверджуються Правлінням На­ціонального банку України.


^ 1.4. Облікова політика банку


Щоб зрозуміти сутність фінансової звітності банку, потрібно ознайоми­тися з його обліковою політикою.


Облікова політика банку — це сукупність визначених у межах чинно­го законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються банківською установою для складання та подання фінансової звітності.

Положення про облікову політику банку затверджується наказом керів­ника до початку нового календарного року. Цим документом визначаєть­ся методологія обліку окремих операцій та особливості організації і веден­ня бухгалтерського обліку банку.

Внесення змін до Положення про облікову політику банку протягом року, як правило, не допускається (крім випадків істотних змін у діяль­ності або правовій базі).

Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтер­ського обліку, вона має охоплювати методи оцінювання активів та зобов'я­зань, методи врахування доходів і витрат, порядок створення та використан­ня резервів на підставі чинного законодавства та нормативних актів На­ціонального банку України.


Обов'язково мають бути розроблені та затверджені основні складові об­лікової політики банку:

  • характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;

  • додаткові регістри аналітичного обліку та форми первинних доку­ментів, на підставі яких здійснюються операції (крім тих, що визна­чені в загальному порядку), включаючи форми документів для внут­рішньої бухгалтерської звітності;

  • правила документообігу та технології обробки облікової інформації;

  • перелік визначених прав працівників банку на підписування доку­ментів;

  • перелік операцій, що вимагають додаткового контролю;

  • порядок проведення інвентаризації і методи оцінювання активів та зобов'язань;

  • порядок контролю за здійсненими внутрішніми банківськими опера­ціями;

  • порядок розрахунків між філіями та іншими структурними підроз­ділами банку (внутрішньосистемні розрахунки);

  • порядок фінансування структурних підрозділів банку;

  • порядок консолідації фінансової звітності асоційованих та дочірніх компаній;

  • порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів та ви­трат (включаючи порядок амортизації активів банку, створення та використання резервів);

  • політика банку щодо роботи з цінними паперами (як придбаними, так і емітованими);

  • процедури вивірки та контролю (операцій, звітності тощо);

  • порядок реєстрації договорів;

  • інші документи та рішення, необхідні для організації бухгалтерсько­го обліку.


Зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бути описані з зазначенням їх при­чин і змін у відповідних статтях.

Не вважається зміною в обліковій політиці:

  • нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;

  • нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються за суттю від попередніх і не здійснювалися раніше.

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconБразілій Н. М., к е. н., доц. Голик Г. О
Реформування бухгалтерського обліку та прийняття національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку призвело до вдосконалення...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconШигун М. М., д е. н., проф. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана концептуальна основа як складова системи бухгалтерського обліку
Ключові слова: парадигма бухгалтерського обліку, глобалізація, концептуальна основа, міжнародні стандарти фінансової звітності, модель...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Вимоги до бухгалтерського обліку. Загальне поняття про облік. Види обліку. Облікові вимірники. Міжнародні та національні стандарти...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Бухгалтерський облік
Види господарського обліку І їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Бухгалтерський облік
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconЯкі виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconЕкзаменаційні питання з «Організації бухгалтерського обліку»
Основи організації бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconІсторія становлення аудиту в банках
Аудит – це перевірка стану обліку, звітності, їх достовірності та відповідності чинному законодавству
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconІсторія становлення аудиту в банках
Аудит – це перевірка стану обліку, звітності, їх достовірності та відповідності чинному законодавству
Розділ 1 основи побудови бухгалтерського обліку та звітності в банках україни iconМсбо. Завдання курсу
Мета дисціплини “Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку” – формування системи теоретичних знань І набуття практичних навичок...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи