Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками icon

Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками




НазваРозділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками
Сторінка2/4
Дата04.09.2012
Розмір0.56 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4

^ Бухгалтерські проводки

  1. Залишок коштів і надходження їх готівкою і безготівково на рахун­ки клієнтів обліковуються за кредитом поточних рахунків:

^ Д-т Різні рахунки

К-т 262

  1. Списання і видача коштів готівкою з рахунків клієнтів обліковують­ся за дебетом рахунків:

Д-т 262

К-т Різні рахунки

  1. Нарахування процентів за коштами на рахунках фізичних осіб:

Д-т 7040

К-т 2628

  1. Сплата процентів за коштами на рахунках фізичних осіб:

Д-т 2628

К-т 2620


  1. Отримання комісійних доходів від розрахунково-касового обслуго­вування клієнтів:

Д-т 2620

К-т 6110


Депозитні рахунки фізичних осіб призначені для обліку коштів, вне­сених фізичною особою. Кошти на депозитні рахунки фізичних осіб мо­жуть бути внесені готівкою, перераховані з власного депозитного рахунка в іншому банку чи з поточного рахунка. Депозити фізичних осіб можуть бути власне строковими та ощадними депозитами (вкладами).


Особливості власне строкових депозитів:

  • мають чітко фіксований строк зберігання;

  • оформляються депозитною угодою;

  • при достроковому вилученні депозиту банк запроваджує штрафні санкції.


Ощадні депозити (вклади) мають такі особливості:

  • оформлення вкладу супроводжується видачею ощадної книжки;

  • для виконання операцій щодо внесення чи вилучення коштів з вкла­ду вкладник подає в банк ощадну книжку, в якій здійснюються запи­си за кожною операцією;

  • вклади можуть не мати чітко фіксованого строку зберігання;

  • можливе часткове вилучення коштів з вкладу.


За коштами на строкових депозитах банки нараховують та сплачують проценти. Проценти нараховуються щомісячно та виплачуються при по­гашенні депозиту, періодично, авансом. Строкові кошти фізичних осіб обліковуються за видами в розділі 26 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України:

263 Строкові кошти фізичних осіб

2630 П Короткострокові депозити фізичних осіб

2635 П Довгострокові депозити фізичних осіб


Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб облікову­ються за рахунком

2638 П Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб


Витрати майбутніх періодів обліковуються за рахунком

3500 А Витрати майбутніх періодів


Процентні витрати за строковими коштами фізичних осіб обліковують­ся за рахунком

7041 А Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб


^ Бухгалтерські проводки

  1. Розміщення строкового депозиту, ощадного вкладу:

Д-т 2620, 1200, 1001

К-т 263

  1. Погашення строкового депозиту, ощадного вкладу:

Д-т 263

К-т 2620, 1200, 1001

  1. Нарахування процентів за строковим депозитом, ощадним вкладом:

Д-т 7041

К-т 2638

  1. Сплата процентів за строковим депозитом, ощадним вкладом:

Д-т 2638

К-т 2620, 1200, 1001, 263

  1. Безпосереднє зарахування суми процентів за строковим депозитом, ощадним вкладом на рахунок витрат у кореспонденції з поточним рахунком вкладника:

Д-т 7041

К-т 2620, 1200, 1001

  1. Сплата процентів авансом за строковим депозитом:

  • сплата процентів авансом одночасно із зарахуванням коштів на депо­зит:

Д-т 3500

К-т 263

  • амортизація сплачених авансом процентів з зарахуванням відповід­ної суми на процентні витрати:

Д-т 7041

К-т 3500

  1. Сплата процентів за зниженою процентною ставкою при поверненні строкового депозиту до закінчення дії депозитного договору:

    • якщо протягом дії депозитного договору проценти депоненту не спла­чувалися:

^ Д-т 2638 — на суму нарахованих процентів

К-т 2620 1200, 1001, 263 — на суму процентів за депозитом за зниженою ставкою

К-т 7041 — на різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою

  • якщо протягом дії депозитного договору проценти депоненту сплачува­лися:

Д-т 2620,1200,1001,263 На суму різниці між раніше сплаченими та перера-

К-т 7041 хованими за зниженою ставкою процентами

^ 3.4. Основні правила обліку безготівкових розрахунків між клієнтами в межах одного банку і між банками


Безготівкові розрахунки — це перерахування банками певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб кош­тів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів кош­тів.


Загальні правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків визна­чає Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній ва­люті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 № 135.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків поточні рахунки, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операція­ми (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями влас­ників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів. Доручення плат­ників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків плат­ники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових доку­ментів. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків при­ймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих ра­хунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі ненаявності чи недостатності коштів на цих рахунках. Списання коштів з рахунка платника, залежно від конкретного випадку, документально оформляється в банку платника розра­хунковим документом.

Розпорядження стягувачів про примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконуються ними частково в межах наявного залишку коштів, а розпорядження на суму, яка залишається несплаченою, повертаються стягувачам.

У разі відсутності чи недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснен­ня банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.


Банк, який не може виконати операції за розрахунковим документом на списання або примусове списання (стягнення) коштів з рахунка клієнта банку в установлений чинним законодавством термін через відсутність чи недостатність коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'яза­ний:

  • взяти розрахунковий документ платника/стягувача на облік за відпо­відним позабалансовим рахунком;

  • надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконан­ня операції за його розрахунковим документом із зазначенням причи­ни: "Відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахун­ку банку";

  • вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.


При безготівкових розрахунках можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за роз­рахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.


При здійсненні розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти у формі:

  • меморіального ордера;

  • платіжного доручення;

  • платіжної вимоги-доручення;

  • платіжної вимоги;

  • розрахункового чека;

  • акредитива;

  • платіжної картки;

  • векселя.


Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Банк на підставі інформації, що міститься в розрахункових докумен­тах на паперових носіях та в електронному вигляді, складає регістри ана­літичного обліку (особові рахунки клієнтів), в яких відображаються у вигляді дебетових і кредитових оборотів суми за кожним виконаним доку­ментом. Вимоги до форми та потрібних реквізитів особових рахунків ви­значені Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, та передбачаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування банками клієнтів.


^ 3.4.1. Платіжні рахунки


Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням платіжних ра­хунків, які подано на рис. 3.2, шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів.



Рис. 3.2. Платіжні рахунки


Для обліку коштів на поточних рахунках суб'єктів господарської діяль­ності використовується балансовий рахунок 2600. Для обліку коштів на поточних бюджетних рахунках клієнтів, які утримуються з бюджетів використовуються балансові рахунки: 2520, 2540, 2541, 2542. Облік коштів на поточних рахунках фізичних осіб ведеться на балансовому рахунку 2620. Облік коштів у розрахунках ведеться на балансових рахунках: 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. Облік коштів для розрахунків платіжними картками ведеться на балансових рахунках: 2605, 2625.

Для обліку розрахункових документів у випадках, коли не можливе здійснення розрахунків, використовуються позабалансові рахунки:

9803 А Розрахункові документи клієнтів, що обліковуються банком відповідно до укладених цивільно-правових договорів

9804 А Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку


За умов закриття рахунка згідно з законодавчими актами України та нормативними актами НБУ сума з недіючого поточного рахунка перерахо­вується на рахунок 2903 П "Кредиторська заборгованість клієнтів за не­діючими рахунками". З цього рахунка здійснюється погашення заборгова­ності клієнтів або суми перераховуються за напрямками, визначеними чин­ним законодавством.


3.5. Облік розрахунків при використанні різних форм платіжних інструментів: платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог, розрахункових чеків, акредитивів, платіжних карток, векселів


^ 3.5.1. Облік розрахунків з використанням платіжних доручень


Платіжне доручення — це розрахунковий документ, що містить пись­мове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержу­вача.


Це найбільш поширена форма розрахунків між клієнтами, з бюдже­том, позабюджетними структурами.

Платіжне доручення оформляється платником за формою, що відпові­дає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, або за довільною формою, передбаченою договором між платником та банком. Платіжне доручення приймається банком платника до виконан­ня протягом десяти календарних днів з дати його виписки. Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, що сума цього пла­тіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку. Платіжні дору­чення платника у разі відсутності чи недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, якщо порядок приймання та виконання таких платіжних доручень передбачено договором між платником та банком.


Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і не­товарними платежами:

  • за фактично відвантажену чи продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);

  • у порядку попередньої оплати, якщо такий порядок розрахунків уста­новлено законодавством та обумовлено в договорі;

  • для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, складеними не пізніше строку, установленого чинним законодавством;

  • для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;

  • для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів;

  • в інших випадках відповідно до укладених договорів та чинного зако­нодавства.


Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахуван­ня коштів зі своїх поточних та депозитних рахунків згідно з режимом використання цих рахунків.

Платіжне доручення в довільній формі обов'язково має містити всі рек­візити платіжного доручення, передбачені формою Інструкції про безго­тівкові розрахунки в Україні в національній валюті, та вказівки платника щодо порядку виконання банком цього платіжного доручення.


Платіжні доручення в довільній формі використовуються при розра­хунках у разі:

  • періодичного перерахування платником фіксованих сум одним і тим самим одержувачем коштів;

  • перерахування підприємством заробітної плати, пенсії тощо на осо­бисті рахунки одержувачів;

  • інших випадків відповідно до чинного законодавства та укладених до­говорів.


Якщо фізична особа не має рахунка в банку, то платник може здійсню­вати розрахунки з нею, перераховуючи кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійсню­ватиме виплату коштів готівкою. Якщо фізична особа не має рахунка в банку або розрахунки безпосередньо з фізичною особою чи підприємством через банк неможливі, то платник також може здійснювати розрахунки з ними через підприємство поштового зв'язку шляхом перерахування відпо­відної суми на рахунок з переказних операцій підприємства зв'язку.

Для перерахування коштів підприємству зв'язку платник подає до об­слуговуючого банку платіжне доручення, в якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунка якого сплачуватимуться пере­кази їх одержувачам, та номери списків одержувачів коштів.


Через підприємства поштового зв'язку здійснюються перекази:

  • на ім'я окремих фізичних осіб — коштів, що належать їм особисто (пенсій, аліментів, заробітної плати, витрат на відрядження, автор­ського гонорару тощо);

  • підприємствам — коштів на виплату заробітної плати, для організо­ваного набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції тощо в тих населених пунктах, у яких немає банків.


Для перерахування коштів підприємству зв'язку платник подає до об­слуговуючого банку платіжне доручення, в якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунка якого сплачуватимуться пере­кази їх одержувачам, та номери списків одержувачів коштів. Механізм розрахунків платіжними дорученнями показано на рис. 3.3.


Бухгалтерські проводки

  1. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в одному банку:

Д-т 2600 платника

К-т 2600 одержувача

  1. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в різних банках:

  • в банку платника:

Д-т 2600 платника

К-т 1200

  • в банку одержувача:

Д-т 1200

К-т 2600 одержувача


Платник

Банк платника


Рис. 3.3. Документообіг при розрахунках платіжними дорученнями (якщо клієнти обслуговуються в різних банках):

  1. — укладення угоди-контракту;

  2. — відвантаження продукції, товарів, здавання робіт, послуг;

  3. — платіжне доручення на списання суми платежу;

  4. — витяг із поточного рахунка про списання коштів;

  5. — платіжне доручення про зарахування суми платежу;

  6. — витяг із поточного рахунка про зарахування коштів.



^ 3.5.2. Облік розрахунків з використанням платіжних вимог-доручень


Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої — вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів, нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначе­ної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.


Платіжні вимоги-доручення можуть використовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Верхня частина вимоги-до­ручення оформляється одержувачем коштів за формою, яка відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті і передається безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на до­говірних умовах.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (від руки чи з застосуванням технічних засобів, не­залежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового до­кумента) і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник пого­джується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги-дору­чення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення. Банк платника при­ймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника. Причини несплати платником вимоги-доручення з'я­совуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів. Механізм розрахунків платіжними вимогами-дорученнями показано на рис. 3.4.



Платник

Банк платника


Рис. 3.4. Документообіг при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями (якщо клієнти обслуговуються в різних банках):

  1. – угода з зазначенням форми розрахунків платіжними вимогами-дорученнями;

  2. – відвантаження продукції, товарів, здавання робіт, послуг;

  3. – документи на відвантаження, передачу і платіжна вимога-доручення;

  4. – дооформлена платником вимога-доручення;

  5. – витяг із поточного рахунка про списання коштів;

  6. – здійснення платежу;

  7. – витяг із поточного рахунка про зарахування платежу.


Бухгалтерські проводки

  1. Проведення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в одному банку:

Д-т 2600 платника

К-т 2600 одержувача

  1. Проведення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в різних банках:

  • в банку платника:

Д-т 2600 платника

К-т 1200

  • в банку одержувача:

Д-т 1200

К-т 2600 одержувача


^ 3.5.3. Облік розрахунків з використанням платіжних вимог


Платіжні вимоги застосовуються в разі здійснення примусового спи­сання (стягнення) коштів та в разі договірного списання коштів з рахунків платників.


Примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників до­зволяється лише у випадках, установлених законами України, а саме: на підставі рішень судів та інших державних і недержавних органів. Розпо­рядження про примусове списання (стягнення) коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги за формою, яка відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Платіжна вимога про примусове списання (стягнення) коштів на підставі виконав­чого документа оформляється та подається державним виконавцем, на списання податкового боргу за рішенням податкового органу — податко­вим органом, на підставі визнаної претензії — підприємством-кредитором.

Банки виконують платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств (у тому числі поточних, депозитних, відкритих за рахунок підприємства для здійснення розрахунків за акре­дитивами) та платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків фізичних осіб (у тому числі поточних і депозитних). Сума пла­тіжної вимоги визначається стягувачем, але банк не приймає платіжну вимогу до виконання, якщо її сума перевищує суму, яка підлягає сплаті відповідно до наданого разом з нею листа-відповіді про визнання претензії, на підставі якого її оформлено. Платіжну вимогу та супровідні документи стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із реєстром платіжних вимог. Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календар­них днів з дати їх складання, а банк платника — протягом ЗО календар­них днів з дати їх складання.

Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконання неза­лежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. У разі недостачі коштів платіжні вимоги виконуються банком частково в межах наявного залишку коштів платника, а вимоги на суму, яка зали­шається несплаченою, повертаються разом із супровідними документами стягувачам. Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіаль­ним ордером.

Договірне списання коштів з рахунка платника за його дорученням можуть передбачати у договорах між собою фізичні та юридичні особи. Це право отримувач може використати в разі настання строку платежу, обумов­леного в договорі з платником, або прострочення платником цього строку.

Право банку на здійснення договірного списання з рахунка платника за його дорученням обумовлюється у договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг. До­ручення платника банку, що його обслуговує, складається у формі розпо­рядження про списання коштів зі свого рахунка. Отримувач для здійснен­ня договірного списання оформляє платіжну вимогу і подає її до банку, що обслуговує платника. Платіжна вимога оформляється за формою, яка відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Платіжні вимоги про здійснення договірного спи­сання коштів з рахунків платників банки приймають і виконують у ме­жах залишків коштів на рахунках клієнтів.

1   2   3   4

Схожі:

Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconРозділ 2 облік наявних коштів банку
Характеристика грошових коштів згідно з Міжнародними та національними Стандартами бухгалтерського обліку
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconПерелік екзаменаційних питань з дисципліни «Бухгалтерський облік і звітність у комерційних банках» напрям підготовки 3050801 «Фінанси і кредит» спеціальність 03050801 «Фінанси і кредит»
Облік операцій з купівлі – продажу іноземної валюти та банківських металів за дорученням клієнтів на дату розрахунку
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconРозділ 5 облік операцій з цінними паперами та довгострокових вкладень банку
Характеристика операцій з цінними паперами та вимоги щодо відображення їх у звітності
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconРозділ 4 облік кредитних операцій
...
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconКонспект лекцій «Облік операцій в іноземній валюті»
Конспект лекцій дисципліни «Облік операцій в іноземній валюті» для студентів заочної форми навчання галузі знань 0305 – «Економіка...
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconЛекція №3 облік валютних операцій план лекції
Рахунки в банках в іноземній валюті: види, порядок відкриття, відображення операцій в бухгалтерському обліку
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconЕкзаменаційні питання з дисципліни «Фінансовий облік» Напрям підготовки 030509 «Облік і аудит»
Облік операцій на поточному рахунку в банку: порядок відкриття рахунків; форми безготівкових розрахунків у господарському обороті...
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconПро затвердження Порядку взяття на облік Державним департаментом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу Відповідно до статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
Затвердити Порядок взяття на облік Державним департаментом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства облік кредитно-розрахункових операцій в банках методичні вказівки
Економіка І підприємництво” за спеціальністю 050106 – “Облік І аудит” кваліфікаційного рівня підготовки – спеціаліст
Розділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства облік кредитно-розрахункових операцій в банках конспект лекцій
Економіка І підприємництво” за спеціальністю 050106 – “Облік І аудит” кваліфікаційного рівня підготовки – спеціаліст
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи