Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах icon

Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах




НазваТема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах
Сторінка1/16
Дата04.09.2012
Розмір2.55 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

ТЕМА 1


ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВАХ


1.1. Загальні положення


«Як засвідчує світовий досвід розвитку малого бізнесу, під час найважчих станів економічного становлення історія віддає жезл ліде­ра і поводиря саме представникам малого та середнього бізнесу» [14].

Підприємництво є одним з найважливіших чинників регіональ­ного економічного розвитку, процесом, який забезпечує створення нових робочих місць та підвищення добробуту населення регіону. Тому пошук шляхів розширення сфери підприємницької діяльності є важливим завданням як органів місцевої влади, так і приватних структур та недержавних громадських організацій.

Головними перешкодами для створення малих підприємств в Україні, вважає В. Воронкова [14] є:

  • високий рівень податків;

  • часті зміни у податковій системі;

  • недосконале податкове право;

  • труднощі в отриманні низькопроцентних кредитів;

  • недостатня інформація в офіційних виданнях про проблеми біз­несу; • слабкий розвиток ринку нерухомості.

Водночас виробничо-господарська діяльність малих підпри­ємств має ряд переваг перед державними, а саме:

  • динамічність організаційної форми, здатної в залежності від змін потреб виробництва оперативно перебудуватися на нові технології та продукцію;

  • готовність до комерційного ризику з метою завоювання ринку в умовах конкуренції;

  • більш високий рівень залежності від кінцевого результату праці робітників.

Перехід до ринкової економіки вимагає якісної зміни організа­ційної структури управління та формування нових організаційно-правових форм господарської діяльності. Як показує світовий до­свід, у ринковій економіці важливе місце займають малі підприєм­ства, котрі протистоять монополіям і є економічним фактором отри­мання росту цін і насичення ринку товарами та послугами. В розви­нених країнах на частку малого бізнесу припадає 70 % ВНП. Тому більшість розвинених країн заохочує діяльність малого бізнесу. На­приклад, у США малий бізнес дає 2/3 приросту нових робочих місць і майже 1/2 приросту національного продукту.

В Україні було прийнято ряд законодавчих та нормативних ак­тів, що сприяли подальшому розвитку малого підприємництва:

  1. Указ Президента України «Про спрощену систему оподатку­вання, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98;

  2. Закон України «Про державну підтримку малого підприємницт­ва» від 19.10.2000 р. № 2063-ІП;

  3. Господарський кодекс України від 16.01.03 p. 436-IV.

Згідно з Господарським кодексом України від 16.01.03, до ма­лих підприємств, незалежно від форм власності, відносять підпри­ємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих не більша 50 чоловік, а обсяг валового доходу від реалізації продукції не біль­ший € 500 000 за середньорічним курсом НБУ.

Відповідно до Господарського кодексу (ст. 63) України підпри­ємства, залежно від кількості працюючих та обсягу реалізації, поді­ляються на:

  • великі;

  • середні;

  • малі.

Господарський кодекс України визначає наступні види підпри­ємств:

  • приватні підприємства, що діють на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання;

  • колективні підприємства, які діють на основі власності трудо­вого колективу;

  • державні підприємства, що діють на основі державної власності;

  • змішані підприємства, які діють на основі об'єднання майна різних форм власності.

В Україні можуть діяти інші види підприємств, зокрема Зако­ном «Про власність» передбачені:

  • індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи та виключно на її праці;

  • сімейні підприємства, засновані на власності членів сім'ї. Законом України «Про державну підтримку малого підприєм­ництва від 19.10.2000 р. № 2063 - III визначено поняття «суб'єкт ма­лого підприємництва», до яких належать, зокрема, юридичні особи — суб'єкти підприємництва будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річно­го валового доходу не перевищує € 500 000 .

У чинному законодавстві такі поняття, як «мале підприємство», «суб'єкт малого підприємництва», «платник єдиного податку», тісно пов'язані.

Поняття «мале підприємство» є широким і включає як платни­ків єдиного податку, так і інші підприємства, що підпадали до 01.01.2004 р. під дію п. 2 ст. 2 Закону про підприємства в Україні і є такими з 01.01.2004 р. відповідно до ч. 7 ст. 63 Господарського ко­дексу України. Тобто основним критерієм до 01.01.2004 р. була сфе­ра діяльності підприємства, другорядним — чисельність працівни­ків, а з 01.01.2004 р. такими критеріями є чисельність працюючих і обсяг валового доходу від реалізації продукції.

Зазначені критерії, наведені в Господарському кодексі України для віднесення підприємств до малих, застосовуються також і при визначенні поняття «суб'єкт малого підприємництва» в розумінні Закону № 2063. Проте, на відміну від Господарського кодексу Украї­ни, відповідно до Закону № 2063 суб'єктами малого підприємництва не є довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фі­нансово-кредитні та небанківські фінансові установи, суб'єкти під­приємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками та ім­портерами підакцизних товарів, а також суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка внесків, що належить юридичним особам — засновникам і учасникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищує 25 %. У той же час перелічені вище суб'єкти, що відповідають критеріям, наведеним у Господарському кодексі України, є малими підприємствами, оскіль­ки в цьому документі такі обмеження відсутні, а в ч. 7 ст. 63 міс­титься уточнення — «незалежно від форми власності».

Отже, зазначені суб'єкти підприємництва не можуть вважатися суб'єктами малого підприємництва для цілей державної підтримки суб'єктів малого підприємництва. Крім того, вони не можуть застосо­вувати норми П(С)БО 25, спрощений План рахунків, затверджений наказом № 186, і регістри бухгалтерського обліку для малих підпри­ємств, затверджені наказом № 422, оскільки норми цих нормативних документів поширюються тільки на суб'єктів малого підприємництва.

Що стосується поняття «платник єдиного податку», то таким платником є суб'єкт малого підприємництва, який побажав перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності й отримав Свідоцтво про право сплати єдиного податку. Отже, поняття «суб'єкт малого підприємництва» ширше від поняття «платник єди­ного податку» і включає як ті підприємства, що скористалися пра­вом переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітно­сті, так і ті, які таке право мають, але реалізувати його не вважають за потрібне (або вигідне).


У бухгалтерському обліку для узагальнення методом подвійно­го запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'я­зань і фактів фінансово-господарської діяльності підприємств, орга­нізацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ), незалежно від форми власності, організаційно-правових форм і ви­дів діяльності (у тому числі й суб'єктами малого підприємництва), наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99року №291 за­тверджено загальний План рахунків, а також Інструкцію про засто­сування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, господарських операцій підприємств і організацій № 291.

Інструкцією № 291 дозволено для малих підприємств та інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, ведення обліку витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Крім того, для суб'єктів підприємницької діяльності — юри­дичних осіб, які визнані, згідно з чинним законодавством, суб'єк­тами малого підприємництва і складають фінансову звітність від­повідно до норм П(С)БО 25, наказом Міністерства фінансів Украї­ни № 186 від 19 квітня 2001 року затверджено План рахунків бух­галтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, так званий спрощений План рахунків.

Спрощений План рахунків має рекомендаційний, а не обов'яз­ковий характер. Підтвердженням тому служать слова «можуть за­стосовувати» (п. 2 наказу № 186), а звідси випливає висновок: який саме План рахунків застосовувати (спрощений чи загальний План рахунків), суб'єкти малого підприємництва вирішують самостійно.

Проте зазначимо, що саме використання спрощеного Плану рахун­ків є підставою для застосування на сьогодні регістрів бухгалтерсь­кого обліку для малих підприємств.

Спільним як для загального, так і для спрощеного Плану рахунків є облік активів і зобов'язань на позабалансових рахунках. Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

  • цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної операційної) оренди основних засобів, матеріальні цін­ності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажу);

  • умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зо­бов'язання тощо);

  • бланків суворого обліку;

  • списаних активів (нестачі цінностей, списаної дебіторської за­боргованості) для спостереження за можливістю їх відшкоду­вання винними особами (боржниками);

  • амортизаційних відрахувань.

Бухгалтерський облік таких цінностей, амортизаційних відраху­вань, умовних прав і зобов'язань ведеться за простою системою (без застосування методу подвійного запису), за якою записи про надход­ження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, блан­ків суворого обліку, виникнення умовних прав і зобов'язань, списан­ня з балансу майна в результаті нестачі, псування і дебіторської за­боргованості провадиться тільки на одному позабалансовому рахун­ку, із зазначенням змісту і кількісно-вартісних показників операції.

Товарно-матеріальні цінності відображаються за договірною вар­тістю або за вартістю, зазначеною в приймально-передавальних актах.

Орендовані основні засоби відображаються за вартістю, зазна­ченою в договорах оперативної (операційної) оренди.

Бланки суворого обліку відображаються за умовною вартістю в установленому порядку.

Умовні права і зобов'язання відображаються за вартістю, зазна­ченою в документах про гарантії та зобов'язання.


^ Загальний План рахунків


У бухгалтерському обліку для відображення і узагальнення ме­тодом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, ка­піталу, зобов'язань і фактів фінансово-господарської діяльності під­приємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бю­джетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-пра­вових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філіалів, відділень та інших відокремлених підрозділів юридичних осіб призначено загальний План рахунків.

Він є переліком рахунків і схем реєстрації та групування фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бух­галтерському обліку. У загальному Плані рахунків за десятковою системою наведено коди (номери) і найменування синтетичних ра­хунків (рахунків першого порядку) та субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою — номер синтетичного рахунка, третьою — номер субрахунку.

Бухгалтерській облік на субрахунках ведеться в аналітичному розрізі з вимогою забезпечити кількісно-сумову і якісну (марка, сорт, розмір тощо) інформацію про наявність і рух об'єктів бухгал­терського обліку на відповідних синтетичних рахунках класів 1 «Не­оборотні активи», 2 «Запаси» і 0 «Позабалансові рахунки».

Слід зазначити, що рахунки класів 0-7 загального Плану рахун­ків є обов'язковими для всіх підприємств.

Щодо використання рахунків класів 8 і 9 Інструкцією №291 допускається три варіанти:

^ 1-й варіант — використання одночасно рахунків класів 8 «Ви­трати за елементами» та 9 «Витрати діяльності»;

2-й варіант — використання тільки рахунків класу 9 «Витрати

діяльності»;

^ 3-й варіант — використання тільки рахунків класу 8 «Витрати

за елементами».

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприєм­ствами, крім суб'єктів малого підприємництва, а також іншими організаціями, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної ді­яльності, з використанням на власний вибір рахунків класу 8 «Вит­рати за елементами». Отже, всі підприємства, крім малих, можуть на власний вибір застосовувати тільки перший або тільки другий варіант.

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спря­мована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерсь­кий облік витрат із використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами» або в порядку, передбаченому для всіх підприємств.

Водночас суб'єктам малого підприємництва дозволено застосо­вувати спрощений План рахунків (див. табл. 1.1, стор. 27). Отже, ма­лі підприємства можуть на власний вибір застосовувати будь-який із трьох варіантів, передбачених Інструкцією №291, або спрощений План рахунків. Такий вибір має бути зафіксовано в наказі про облі­кову політику малого підприємства.

При виборі варіанта використання рахунків — загального Пла­ну рахунків чи спрощеного — зазначимо, що обороти за рахунками класу 8. «Витрати за елементами» використовуються для заповнення рядків 090-130 Звіту про фінансові результати форми № 2-м.

Підприємства, що використовують для відображення господар­ських операцій у бухгалтерському обліку рахунки класів 8 і 9, зібра­ні (згруповані) витрати операційної діяльності в розрізі економічних елементів на рахунках класу 8 «Витрати за елементами» (80 «Мате­ріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витра­ти») щомісячно списують у кореспонденції з рахунками:

  1. 23 «Виробництво» — у частині прямих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг);

  2. класу 9 «Витрати діяльності»:

  • 91 «Загальновиробничі витрати» — у частині загальновиробничих витрат;

  • 92 «Адміністративні витрати» — у частині адміністративних витрат;

  • 93 «Витрати на збут» — у частині витрат на збут;

  • 94 «Інші витрати операційної діяльності» — у частині інших витрат операційної діяльності.

Отже, рахунки класу 8 є транзитними і використовуються для формування інформації про витрати операційної діяльності, згрупо­вані за елементами витрат.

Інформацію про витрати, пов'язані з інвестиційною і фінансо­вою діяльністю, а також витрати від надзвичайних подій та щодо податку на прибуток підприємствами, які застосовують рахунки класів 8 і 9, не підлягає відображенню на рахунках класу 8 «Витрати за елементами». Ці витрати відразу (з рахунків їх обліку) списують­ся на відповідні рахунки: 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», 98 «Податок на прибуток», 99 «Надзвичайні витрати».

У той же час такі витрати підлягають відображенню на рахунку 85 «Інші затрати» тільки у разі, якщо підприємства не використову­ють рахунки класу 9 «Витрати діяльності». Таким чином, на рахун­ку 85 «Інші затрати» відображається інформація, для якої в класі 9 «Витрати діяльності» призначено рахунки 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», 98 «Податок на прибуток», 99 «Надзвичайні витрати».

Малі підприємства, що застосовують для відображення госпо­дарських операцій у бухгалтерському обліку тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами», зібрані (згруповані) витрати діяльності за економічними елементами на рахунках класу 8 «Витрати за елемен­тами» (80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати») щомісячно списують у ко­респонденції:

  • з рахунком 23 «Виробництво» — у частині витрат на вироб­ництво продукції (робіт, послуг) і загальновиробничих витрат;

  • з відповідними субрахунками рахунка 79 «Фінансові результа­ти» — у частині адміністративних, збутових, інших витрат опе­раційної діяльності, а також у частині витрат, пов'язаних з інве­стиційною і фінансовою діяльністю, і витрат від надзвичайних подій та щодо податку на прибуток.

Для підприємств, що застосовують тільки рахунки класу 8 «Ви­трати за елементами», існують такі особливості:

    1. облік загальновиробничих витрат ведеться на окремому відкри­тому підприємством субрахунку до рахунка 23 «Виробництво». У такому разі розподіл загальновиробничих витрат здійснюєть­ся записом:

      • Дт 23 «Виробництво» — Кт 23 «Виробництво», а списання нерозподілених постійних загальновиробничих витрат:

      • Дт 79 «Фінансові результати» — Кт 23 «Виробництво»;

    2. облік витрат, пов'язаних з інвестиційною і фінансовою діяльні­стю, і витрат від надзвичайних подій та щодо податку на прибу­ток ведеться по дебету рахунка 85 «Інші затрати», з подальшим списанням у дебет субрахунків:

  • 79 «Результат операційної діяльності» — у частині податку на прибуток;

  • 79 «Результат фінансових операцій» — у частині витрат, пов'я­заних із фінансовою діяльністю;

  • 79 «Результат іншої звичайної діяльності» — у частині витрат, пов'язаних з інвестиційною діяльністю та іншою звичайною ді­яльністю;

  • 79 «Результат надзвичайних подій» — у частині витрат від над­звичайних подій.

Таким чином, при використанні рахунків класу 8 «Витрати за елементами» підприємства, які використовують одночасно рахун­ки класів 8 і 9, можуть застосовувати тільки рахунки 80 «Матері­альні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні ви­трати». У той же час підприємства, що використовують тільки ра­хунки класу 8, застосовують усі рахунки класу 8 «Витрати за еле­ментами».

Для наочності схему кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку малих підприємств, що використовують рахунки тільки класу 8 «Витрати за елементами», наведемо на рис. 1.1.

Якщо ж підприємство застосовує рахунки класів 8 «Витрати за елементами» та 9 «Витрати діяльності», то зібрані (згруповані) ви­трати операційної діяльності в розрізі економічних елементів на ра­хунках класу 8 «Витрати за елементами» (80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні захо­ди», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати») повинні бути списані в кореспонденції з рахунками:

  1. 23 «Виробництво» — у частині прямих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг);

  2. класу 9 «Витрати діяльності»:

    • 91 «Загальновиробничі витрати» — у частині загальновиробничих витрат;

    • 92 «Адміністративні витрати» —у частині адміністративних витрат;

    • 93 «Витрати на збут» — у частині витрат на збут;

    • 94 «Інші витрати операційної діяльності» — у частині інших витрат операційної діяльності.

Витрати підприємства, що обліковуються на рахунку 85 «Інші затрати» (при застосуванні тільки рахунків класу 8), відразу з рахун­ків їх обліку (без групування на рахунках класу 8) списуються в ко­респонденції з рахунками 9f «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», 98 «Податок на прибуток», 99 «Надзвичайні витрати».

Отже, таке підприємство повинні ввести рахунки класу 9 «Ви­трати діяльності», виключивши при цьому рахунок 85 «Інші затра­ти», що використовується.





^ Спрощений План рахунків


Суб'єкти малого підприємництва самі приймають рішення щодо застосування спрощеного чи загального Плану рахунків. Використан­ня спрощеного Плану рахунків є однією з умов застосування на сьо­годні регістрів бухгалтерського обліку для малих підприємств, форму і методичні рекомендації щодо застосування яких затверджено нака­зом Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 року № 422.

На відміну від загального Плану рахунків, у спрощеному Пла­ні рахунків передбачено тільки синтетичні рахунки, кількість яких дорівнює 25. При цьому облік і узагальнення інформації про поза­балансові активи та зобов'язання ведеться підприємствами з вико­ристанням позабалансових рахунків класу 0 «Позабалансові рахун­ки», передбачених загальним Планом рахунків.

При необхідності деталізації та аналітичності обліково-економічної інформації до синтетичних рахунків спрощеного Плану рахунків підприємством вводяться субрахунки, виходя­чи з призначення рахунків, потреб управління підприємством, використання назв рахунків і субрахунків загального Плану ра­хунків.

Записи на рахунках спрощеного Плану рахунків, а також позабалансових рахунках здійснюються відповідно до Інструк­ції № 291.

До характерних особливостей спрощеного Плану рахунків відносять:

  • порівняно з рахунками загального Плану рахунків рахунки спрощеного Плану застосовуються, як правило, для обліку і узагальнення інформації про групи активів, капіталу і зобо­в'язань;

  • назви рахунків спрощеного Плану збігаються з назвами ана­логічних рахунків загального Плану рахунків, за винятком рахунків 40, 70 і 84, які у спрощеному Плані рахунків відпо­відно мають такі назви: рахунок 40 «Власний капітал», ра­хунок 70 «Доходи» і рахунок 84 «Витрати операційної ді­яльності»;

  • у спрощеному Плані рахунків немає окремого синтетичного рахунка для обліку товарів. Так, облік товарів, транспортно-заготівельних витрат і торгової націнки ведеться на рахунку 26 «Готова продукція» спрощеного Плану рахунків. Цей раху­нок також призначено і для обліку готової продукції;

  • спрощений План рахунків не містить рахунків класу 9 «Витра­ти діяльності», що пов'язано з Інструкцією № 291, якою перед­бачено можливість невикористання рахунків цього класу суб'єк­тами малого підприємництва;

  • у спрощеному Плані рахунків відсутні рахунки 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов'язання», оскільки п. 43 П(С)БО 25 передбачено заповнення рядка 170 «Податок на прибуток» Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) у розмірі поточного податку на прибуток, тобто зазначе­ного в податковій декларації. Отже, суб'єкти малого підприєм­ництва не обчислюють тимчасових різниць щодо податку на прибуток, які обліковуються на рахунках 17 і 54 загального Плану рахунків;

  • спрощений План рахунків не містить таких рахунків, як 49 «Страхові резерви», 76 «Страхові платежі» (оскільки їх перед­бачено для суб'єктів страхової діяльності, на яких П(С)БО 25 не поширюється), рахунка 19 «Гудвіл при придбанні», ра­хунка 25 «Напівфабрикати».

Для забезпечення необхідної інформації про доходи та витра­ти в розрізі показників «Звіту про фінансові результати» (форма № 2-м) деталізації вимагають також рахунки 70 «Доходи», 84 «Витрати операційної діяльності» і 85 «Інші затрати». Очевидно, що на рахунку 70 має бути відкрито субрахунки «Доходи від реа­лізації продукції (товарів робіт, послуг)», «Інші операційні дохо­ди» та «Інші надзвичайні доходи»; на рахунку 84 для відображен­ня елементів витрат слід відкрити субрахунки за елементами («Матеріальні витрати», «Витрати на оплату праці», «Відрахуван­ня на соціальні заходи», «Амортизація», «Інші операційні витра­ти»); а на рахунку 85 — субрахунки для обліку інших звичайних і надзвичайних витрат.

Погодження рахунків загального і спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку наведемо в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Спрощений План рахунків

Загальний План рахунків

код

назва рахунка

код

назва рахунка

10

Основні засоби

10

Основні засоби

11

Інші необоротні матеріальні активи

12

Нематеріальні активи

13

Знос необоротних активів

13

Знос (амортизація) необо­ротних активів

14

Довгострокові фінансові інвестиції

14

Довгострокові фінансові ін­вестиції

15

Капітальні інвестиції

15

Капітальні інвестиції

18

Інші необоротні активи

16

Довгострокова дебіторська заборгованість

18

Інші необоротні активи

20

Виробничі запаси

20

Виробничі запаси

21

Тварини на вирощуванні і від­годівлі

22

Малоцінні та швидкозношувані предмети

23

Виробництво

23

Виробництво

24

Брак у виробництві

26

Готова продукція

26

Готова продукція

27

Продукція сільськогосподар­ського виробництва

28

Товари

30

Каса

30

Каса

33

Інші грошові кошти, а саме: 331 «Грошові документи в національній валюті» 332 «Грошові документи в іно­земній валюті»

31

Рахунки в банках

31

Рахунки в банках

33

Інші грошові кошти, а саме: 333 «Грошові кошти в дорозі в на­ціональній валюті» 34 «Грошо­ві кошти в дорозі в іноземній валюті»

35

Поточні фінансові інвестиції

35

Поточні фінансові інвестиції

37

Розрахунки з різними дебіторами

34

Короткострокові векселі одержані

36

Розрахунки з покупцями та замовниками

37

Розрахунки з різними дебіторами

38

Резерв сумнівних боргів

39

Витрати майбутніх періодів

39

Витрати майбутніх періодів

40

Власний капітал

40

Статутний капітал

41

Пайовий капітал

42

Додатковий капітал

43

Резервний капітал

45

Вилучений капітал

46

Неоплачений капітал

44

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

44

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

47

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

47

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

48

Цільове фінансування і цільові надходження

55

Інші довгострокові зобов'язання

50

Довгострокові позики

51

Довгострокові векселі видані

52

Довгострокові зобов'язання за облігаціями

53

Довгострокові зобов'язання з оренди

55

Інші довгострокові зобов'язання

64

Розрахунки за податками та платежами

64

Розрахунки за податками та платежами

65

Розрахунки за страхуванням

66

Розрахунки з оплати праці

66

Розрахунки з оплати праці

68

Розрахунки з іншими операціями

60

Короткострокові позики

61

Поточна заборгованість за

довгостроковими

зобов'язаннями

62

Короткострокові векселі видані

63

Розрахунки з постачальниками та підрядниками

67

Розрахунки з учасниками

68

Розрахунки з іншими операціями

69

Доходи майбутніх періодів

69

Доходи майбутніх періодів

70

Доходи

70

Доходи від реалізації

71

Інший операційний доход

72

Доход від участі в капіталі

73

Інші фінансові доходи

74

Інші доходи

75

Надзвичайні доходи

79

Фінансові результати

79

Фінансові результати

84

Витрати операційної діяльності

80

Матеріальні витрати

81

Витрати на оплату праці

82

Відрахування на соціальні заходи

83

Амортизація

84

Інші операційні витрати

85

Інші витрати

85

Інші витрати


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconЕкзаменаційні питання з «Організації бухгалтерського обліку»
Основи організації бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconАнотація дисципліни «Організація обліку»
Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві можливо за умови їхньої правильної організації. Курс „Організація обліку”...
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconАнотація дисципліни «Організація обліку»
Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві можливо за умови їхньої правильної організації. Курс „Організація обліку”...
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Бухгалтерський облік
Види господарського обліку І їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Бухгалтерський облік
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconЯкі виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Вимоги до бухгалтерського обліку. Загальне поняття про облік. Види обліку. Облікові вимірники. Міжнародні та національні стандарти...
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconВольська К. О., аспірант Житомирський державний технологічний університет роль ефективної організації документообігу в системі бухгалтерського обліку
Важливими етапами управління процесом документування на підприємстві є його моніторинг та оцінка, які передбачають виявлення слабких...
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconФірко Н. Б., аспірантка Львівська комерційна академія організація бухгалтерського обліку доходів від реалізації товарів на підприємствах гуртової торгівлі
Організація бухгалтерського обліку доходів від реалізації товарів на підприємствах гуртової торгівлі
Тема 1 основи організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах iconРобоча програма з дисципліни «бухгалтерський облік» Мета курсу у зв’язку зі змінами, що
У зв’язку зі змінами, що відбуваються в організації й техніці ведення бухгалтерського обліку, а також уведенням міжнародних національних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи