Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності icon

Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності




Скачати 211.43 Kb.
НазваЛекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності
Дата04.09.2012
Розмір211.43 Kb.
ТипЛекція

ЛЕКЦІЯ 5, ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1, Митні процедури та порядок формування митної вартості

2.Документальне забезпечення експортно-імпортних операцій

3.Обмеження строків розрахунків за експортно-імпортними операціями

1. Митні процедури та порядок формування митної вартості

Для сучасного світового ринку характерна багатоманітність цін, викликана відповідною економічною політикою компаній зовнішньоторговельними операціями держав, торгово-політичними та валютними факторами

Найчастіше в міжнародних угодах застосовується поняття світової ціни

Під світовими цінами розуміють ціни великих комерційних угод, які укладаються в найголовніших центрах світової торгівлі, що передбачають окремі, не пов'язані експортні та імпортні операції.

При цьому платежі повинні здійснюватись у вільноконвертованій валюті.

Крім світових, розрізняють наступні види цін

/. ^ Довідкові ціни. До них відносяться ціни оптової та зовнішньої торгівлі, що публікуються в газетах, журналах, спеціальних бюлетенях, експортних прейскурантах. Вони зазвичай відображають загальний напрям їх динаміки за попередній період. Довідкові ціни можна використовувати при укладанні контрактів на строкову поставку невеликих партій товарів.

  1. ^ Розрахункові ціни. Застосовуються значно рідше, а саме у випадку відсутності
    необхідної цінової інформації, на підставі якої можна обґрунтувати зовнішньоторговельну
    ціну за конкретною угодою. Серед цін, що використовуються, перевага надається
    розрахунковим на основі індексів оптових цін.

  2. ^ Ціни статистики зовнішньої торгівлі. Вони відображають ціни реальних угод в
    міжнародній торгівлі. Визначаються шляхом ділення вартості експорту чи імпорту
    окремих товарів на їх кількість.

  3. ^ Біржові котирування. Вони відображають реальні ціни угод на біржі. Однак, з
    врахуванням наявності спекулятивних операцій на біржі, зміни біржових котирувань
    можуть не відображати дійсних тенденцій в зміні цін.

  4. ^ Ціни аукціонів. Характеризують реальні ціни укладених угод на аукціонах, на
    яких відбувається почерговий продаж реальних товарів на підставі конкурсу.

Додатково до вказаних цін, що публікуються, доцільно використовувати ціни фактичних угод інших підприємств, так як вони е детальним критерієм для визначення рівня ціни в контракті. Отримати ці відомості найчастіше досить складно, тому що ціна угоди є комерційною таємницею підприємства. Співставлений ж їх з довідковими цінами дає можливість вірніше визначити рівень ціни в контракті, що дозволяє також виявити найбільш типовий розмір їх відхилень одне від одного.

6. ^ Ціни фактичних угод і контрактів.

Інформація про ціни на ідентичні та подібні товари у провідних країнах-експортерах, яка формується на підставі даних митних документів, прайслистів, каталогів торговельних підприємств та інших довідників, міститься в базі даних цінової інформації Державної митної служби України.

В міжнародній торгівлі, при регулюванні відносин між продавцем і покупцем в договорах купівлі-продажу, особливе місце відводиться обговоренню транспортних питань. Міжнародна торговельна пракхика розробила різні типи базисних умов поставок

Ціни, що спочатку оголошуються постачальниками, є попередніми і, як правило, в ході переговорів з покупцями підлягають коригуванню за рахунок цінових знижок.

Існує біля 40 видів знижок, за допомогою яких визначається сприятлива ціна як для постачальника, так і для покупця. Розглянемо найбільш поширені види знижок (рис.5,2),



В світовій торгівлі цінові знижки досить поширені, їх загальний рівень досягає 50 % від первісних цін, а по окремих видах товарів та послуг можуть бути і вище.

Правильний порядок формування цін - один з основних факторів, що
забезпечують фінансову стабільність підприємства, яке здійснює

зовнішньоекономічну діяльність.

Передусім при формуванні ціни потрібно знати, підлягає чи ні оподаткуванню митом, ПДВ, митним та акцизним збором даний вид товару.

При експорті та імпорті товарів слід розрізняти їх контрактну, фактурну, митну та облікову вартість.

Контрактна вартість - це продажна вартість експортних товарів у валюті контракту

відповідно до базисних умов поставки.

При перетині митного кордону України подається вантажна митна декларація, в якій вказується фактурна вартість товару.

Фактурна вартість - це вартість, зазначена в супровідних документах.

Фактурна вартість відображається у вантажній митній декларації в іноземній та національній валюті за курсом НБУ на дату її подання до митного органу.

Ключовий момент процедури митного оформлення товару, який є об'єктом експортно-імпортних операцій - визначення митної вартості.

Митна вартість імпортного товару - це фактурна вартість товару, визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату імпорту.

Митна вартість імпортованих товарів визначається шляхом перерахунку скоригованої фактурної вартості по документах постачальника за курсом НБУ на дату подання ввізної вантажної митної декларації.

При визначенні митної вартості в розрахунок береться вартість товарів з урахуванням витрат по його транспортуванню до митного кордону України.

Країни, які застосовують дану систему оцінки, основним методом визначення митної вартості вважають перший метод.

Митна вартість експортною товару - це фактурна вартість в перерахунку по курсу НБУ на дату подання вантажної митної декларації з урахуванням транспортних витрат до митної території України.

Це сума, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону держави (тобто коли виконано всі належні формальності щодо ввезення товару в країну чи його вивезення з неї).

До митної вартості товару включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також наступні фактичні витрати (якщо їх не враховано в рахунку-фактурі):

витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, переміщення та страхування до пункту перетину митного кордону;

комісійні та брокерські витрати на час проведення митного та інших видів оформлення в інших державах на шляху перевезення товару;

плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що відноситься до цього товару і які мають бути оплачені імпортером або експортером прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).

Особливість визначення митної вартості товарів, що плануються до експорту на підставі договорів, відмінних від купівлі-продажу або обміну, полягає в необхідності документального підтвердження витрат, на величину яких необхідно здійснити коригування сум фактурної вартості (транспортування, страхування тощо).

Облікова вартість Імпортного товару складається з фактурної вартості, витрат в інвалюті по доставці товару, сплачених митного збору, мита, акцизного збору.

По імпортних товарах, що реалізуються за готівку, до облікової вартості включаються товарна націнка в сумі торгової надбавки підприємства-імпортера, податку на додану вартість, сплаченого при розмитненні, і податку на додану вартість на торгову націнку.

При переміщенні товарів через митний кордон України вони оподатковуються митними платежами та іншими зборами (рис. 5.4).



Єдиний митний збір нараховується за митне оформлення імпортного товару вартістю від 100 дол. США та вище, а також в оплату інших зборів, встановлених законодавче. Крім того, до митного збору включаються суми за надходження товарів під митним контролем (0,05 % за день), за митне оформлення в неробочий час митниці (від 20 до 250 дол. США за 1 годину роботи).

При митній вартості:

до 100 доларів США - митні збори не стягуються;

  • від 100 до 1000 доларів США - 5 доларів США;

  • понад 1000 доларів США - 0,2 % митної вартості, але не більше 1000 доларів
    США.

Митна вартість імпортованих підакцизних товарів (продукції), у тому числі в межах бартерних операцій, є об'єктом оподаткування акцизним збором.

Сума акцизного збору, якщо її встановлено у відсотках до митної вартості, обчислюється за формулою:

Са = Вм х А

де: Са - сума акцизного збору;

Вм - митна вартість;

А - ставка акцизного збору.

Сума акцизного збору, якщо її встановлено у грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:

Са=НхА

де: Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру (л, кг).

Товари, що ввозяться на митну територію України, в більшості випадків підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (20 %) незалежно від того, є імпортер платником ПДВ чи ні. Базою для нарахування ПДВ є митна вартість товару, сума сплаченого акцизного збору та ввізного мита. Митні збори до бази оподаткування ПДВ не включаються. Таким чином, сума ПДВ імпортних товарів визначається за формулою:

Спдв = (Вм + Са + М) х 20 %

де: Спдв - сума податку на додану вартість;

М - сума ввізного мита.

2. Документальне забезпечення експортно-імпортних операцій

Підставою для бухгалтерського запису є первинний документ, тому складання документів бухгалтером є першочерговим завданням. Невід'ємною умовою бухгалтерського обліку є документальне оформлення кожної господарської операції. Оскільки на підприємстві здійснюється велика кількість різноманітних господарських операцій^ існує безліч різних за своїм змістом та формою первинних документів. Первинні документи складаються на бланках типових або спеціалізованих форм. Документи, що застосовуються в операціях зовнішньоекономічної діяльності, можна поділити на групи (див. рис. 5.8).

Використання в бухгалтерському обліку первинних документів можливе лише за умови надання і'м юридичної сили та доказовості, тобто при наявності заповнених обов'язкових реквізитів, підписів відповідальних осіб та печаток установ, що передбачені для кожної конкретної форми первинного документу.

Працівники бухгалтерії зобов'язані перевіряти первинні документи на їх відповідність встановленій формі та за змістом.

Основним документом при переміщенні матеріальних цінностей через митний кордон України є вантажна митна декларація.

Вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.



ДІЯЛЬНОСТІ

Вантажна митна декларація призначена для:

декларування митним органом угоди, що виконується учасниками зовнішньоекономічної діяльності в частині кількості, якості та інших даних про товар;

функціонування в якості обліково-статистичного документу митної інформації при веденні зовнішньоекономічної діяльності.

Декларуванню підлягають лише ті матеріальні цінності, фактурна вартість яких

перевищує 100 доларів США, за виключенням випадків, передбачених законодавством.

Законодавством України передбачено два варіанти декларування товарів при ввезенні або вивезенні з митної території України:

  1. декларування може проводитися власником товарів;

  2. декларування може проводитися іншою юридичною чи фізичною особою, що діє
    на підставі договору з власником цих товарів (митним брокером (декларантом)),

Митний брокер - юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавчих актів України здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу та уповноваженим Державним митним комітетом України на таку діяльність

Законодавством України зафіксоване інше найменування суб'єкта підприємницької діяльності, який надає послуги з декларування на митниці -декларант.

Під декларантом розуміється юридична та фізична особа, яка здійснює декларування товарів чи інших предметів.

Оскільки проведення декларантом на митниці операцій з декларування транспортних засобів, товарів або інших предметів відбувається без передачі декларанту права власності на об'єкти декларування, то між декларантом і резидентом України (експортером або імпортером) укладається договір у письмовій формі, за яким останній доручає декларанту провести за обумовлену в договорі винагороду декларування.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Бухгалтерам підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, необхідно знати порядок подання, оформлення та використання вантажної митної декларації

Вантажна митна декларація заповнюється на кожну товарну партію, на які встановлений один і той же митний режим.

За товарну партію приймається певна кількість однорідного товару, відправлена за одним контрактом в одному напрямку, оформлена одним транспортним документом та від фактуровано постачальником за одним рахунком.

При наявності в партії товарів декількох найменувань використовуються додаткові листи.

Вантажна митна декларація складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору і відповідної кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документа форми МД-3, В окремих випадках, визначених Державною митною службою України, замість аркушів форми МД-3 допускається документування специфікацій форми МД-8. Митниця перевіряє валютну митну декларацію, надану декларантом до оформлення, на достовірність зазначених у ній відомостей і на відповідність її заповнення чинним правилам.

Вантажна митна декларація вважається оформленою належним чином, якщо на всіх її аркушах є відповідна позначка (поставлена особиста номерна печатка інспектора митниці, який здійснив митне оформлення).

Тільки правильно оформлена вантажна митна декларація є документом, який підтверджує:

а) надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів
у зазначеному в ній митному режимі;

б) права та обов'язки зазначених в ній осіб щодо здійснення ними правових,
фінансових, господарських та інших операцій з товарами, що заявлені у вантажній митній
декларації і на які вона оформлюється;

в) вивезення (експортування) платником податків товарів за межі митної території
України і правомірність застосування нульової ставки ПДВ;

г) право платника податків на включення до податкового кредиту витрат,
пов'язаних зі сплатою ПДВ при Митному оформленні ввезених (імпортованих) товарів.

Ще один специфічний документ - Дозвіл (заключення) на право вивезення,

8

ввезення та транзиту товарів (див. додаток М), що оформлюються та видаються Державним експортним контролем у встановленому порядку і є підставою для приймання товару до митного оформлення. Але це не звільняє від надання митним органам вантажної митної декларації та інших документів, необхідних для митного контролю відповідно до законодавства.

Крім цього, обов'язковими документами є: контракт і копія контракту; ліцензія -при експорті товару, що є ліцензійним; довідка банку про надходження 100 % передоплати (при експорті товарів за валюту країн СНД або за гривні). .

Підставою для обліку імпортних товарів та їх руху є документи іноземної фірми-постачальника, транспортно-експедиційних компаній по навантажувально-розвантажувальних і транспортних послугах, документи на послуги по зберіганню товару, розрахункові документи про сплату мита, зборів і податків.

Оприбуткування імпортних товарів на складі покупця проводиться на підставі приймального акту і акту експертизи Торговельно-промислової палати. При виявленні нестачі або дефекту товарів приймання не зупиняється, а складається акт рекламації. У випадку ввезення товарів, які повертаються в Україну, на підставі актів рекламації або в результаті переривання контракту з технічних або інших причин, ці товари звільняються від оподаткування акцизним збором і ПДВ.

В рекламаційному акті зазначаються наступні реквізити: особи, які беруть участь в прийманні; дата, час початку і закінчення приймання; місце складання акту; номер контракту, місця партії; найменування, адреса, країна постачальника; найменування товару; номер коносамента; номер накладної та інших документів; найменування покупця; кількість товару по кожній позиції асортименту; невідповідність якості, комплектності даним супровідних документів; стан тари, упаковки і маркування тари.

Рекламаційні акти складаються окремо по кожному іноземному постачальнику на кожну партію товару, що надійшла за одним транспортним документом.

Одержувач складає акт рекламації в 10-денний строк з дня надходження товару, а стосовно товарів, на які іноземним постачальником надаються гарантії, то акт складається протягом 5 днів з дня виявлення дефекту.

Акти рекламації та інші документи направляються іншій стороні відразу ж після оформлення рекомендованим листом в 4-х примірниках акту рекламації, де зазначається, чи потрібно довантажити товари, виправити виявлені дефекти тощо.

У випадку виявлення внутрішньотарної нестачі або невідповідності якості поставленого товару, покупець має право протягом встановленого строку, з моменту надходження товару в Україну виставити продавцю претензію. Документом, що підтверджує обґрунтованість претензії, сторони визнають акт експертизи Торгово-промислової палати України. Продавець зобов'язаний розглянути отриману претензію протягом 10 днів. При рекламації на якість покупець повертає забракований товар продавцю з утриманням 10 % штрафу від вартості поверненого товару. Всі транспортні та інші витрати, пов'язані з поставкою і поверненням дефектного товару, оплачуються продавцем.

Облік розрахунків за претензіями ведеться на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями": аналітичний - у валюті контракту, а синтетичний - в гривнях за курсом ЯВУ на дату складання комерційного акту і акту експертизи Торгово-промислової палати України. На 1 -ше число місяця проводиться до оцінка по цьому рахунку у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти. Погашення заборгованості відображається за курсом на валютний рахунок. При експортно-імпортних поставках по продукції, на яку дається гарантія, передбачається утримання з продавця у визначеному розмірі претензійної суми. Утримання гарантійної суми проводиться після акцепту рахунку іноземного постачальника і поточна заборгованість перед ним переводиться на субрахунок 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".

У міжнародній торгівлі використовуються також різноманітні сертифікати. Один з них - сертифікат походження товару.

Сертифікат походження - це своєрідна декларація країни, в якій був виготовлений товар.

Цей документ необхідний для підтвердження виготовлення товару. Сертифікат описує товар. Він може бути випущений і підписаний Торговельною палатою або завірений консульством країни-імпортера. Якщо в рахунку-фактурі зазначено, де був виготовлений товар, то достатньо ще одного примірника рахунку із заголовком "Сертифікат виготовлення" (кількості, якості, ваги та ін.) "Специфікація", "Свідоцтво" (наприклад, свідоцтво про вагу (дорожній сертифікат ваги для автомобільного транспорту) або пакувальний лист).

Однак необхідна інформація (про вагу й упакування) може бути включена в рахунок. В такому разі приймаються до розгляду із заголовками "Свідоцтво про вагу" та "Пакувальний лист". Іноді вимагається, щоб "Свідоцтво про вагу" випускала третя сторона. Свідоцтво відображає вагу товару (брутто, нетто, вагу тари), яка повинна співпадати з вагою, вказаною в інших документах, де фігурує вага, а саме: пакувальні листи, які підтверджують кількість, якість товару, та інші свідоцтва комплектності; інши (документ, який підтверджує час навантаження і розвантаження судна в порту, за підписом капітана і представника фрахтівника); інші документи, передбачені контрактом, наприклад, штурманська розписка. Штурманська розписка - це розписка в отриманні товару на борт судна. Вона не є товаророзпорядчим документом. Даний документ необхідний тоді, коли зроблені деякі розпорядження про передачу коносаментів безпосередньо вантажоотримувачу, і свідчить, передусім, про те, що товар отриманий в задовільному стані на борт судна для відвантаження з одного порту в інший, в якому при описанні товару можуть бути зазначені навантажувальні примітки щодо розвантаження-навантаження товару.

3. Обмеження строків розрахунків за експортно-імпортними операціями

Однією з основних вимог зовнішньоекономічного законодавства України є дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності строків повернення валютних цінностей в Україну.

Строки повернення валютних цінностей в Україну у зовнішньоекономічній діяльності наведено в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4. Строки повернення валютних цінностей „____

Строк повернення в Україну

Вид зовнішньоекономічної операції

1

Виручка в іноземній валюті за експорт товарів (робіт, послуг) підлягає зарахуванню на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку

Не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення експорту товарів або з моменту підписання акта виконаних робіт, послуг або іншого документа, що засвідчує виконання таких робіт, послуг, експорт прав інтелектуальної власності


Виручка в іноземній валюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва (коди ТН ЗЕД 30.01 - 30.06) підлягає зарахуванню на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку

Не пізніше 180 календарних днів з моменту митного оформлення фармацевтичної продукції

10

Надходження товарів (робіт, послуг) за імпортом на умовах відстрочки поставки

Не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу чи виставлення векселя на користь постачальника товарів (робіт, послуг), а за документарним акредитивом - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента


Ввезення товарів (робіт, послуг) за бартерним договором (контрактом) на митну територію України

Не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення експортної операції договору (контракту), а за роботами, послугами - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, послуг


Ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України у разі експорту високоліквідних товарів

Не пізніше 60 календарних днів з моменту митного оформлення експорту таких високоліквідних товарів. У разі переоформлення форми розрахунків з бартеру на грошову форму розрахунків - не пізніше 90 календарних днів з

Контроль за дотриманням вказаних . строків покладений на уповноважені банки, які зобов'язані інформувати НБУ про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушили вказані строки.

Якщо з певних причин здійснити розрахунки з іноземним партнером у встановлені строки неможливо, керівництво підприємства повинно звернутися в регіональне управління НБУ за індивідуальним дозволом на продовження встановлених законодавством строків розрахунків. Для цього резидент повинен надати комісії при регіональному управлінні НБУ заявку (див. зразок 5.1) та матеріали з висновком щодо обґрунтованості зміни попередніх строків.

Індивідуальний дозвіл може бути наданий тільки з дня представлення резидентом повного пакета документів. Комісія має розглянути представлені документи у двотижневий строк з часу їх надходження. Індивідуальний дозвіл на продовження законодавче встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями надається регіональним управлінням НБУ на підставі протоколу засідання комісії, підписаного всіма представниками, на строк не більше 90 календарних днів. Як виняток, в окремих випадках при наявності достатніх підстав, регіональні управління НБУ можуть за повторним рішенням комісії пролонгувати строки наданих індивідуальних дозволів. Але загальний термін перевищення строків розрахунків не може бути більшим за 270 днів. Пролонгування індивідуальних дозволів на продовження законодавче встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями, які були надані регіональними управліннями НБУ, на строк, що перевищує один рік, здійснюється лише у виняткових випадках Національним банком України. При цьому комплект документів надається регіональними управліннями НБУ з висновками комісії.

Підставою для продовження законодавче встановлених строків надходження валютної виручки може бути наявність договору на страхування експортної операції або факторингової угоди з іноземним банком, який бере на себе зобов'язання утримати з покупця-нерезидента вартість експортної продукції.

Порушення цієї вимоги призводить до застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності фінансових санкцій. А це, у свою чергу, сприяє відверненню власних оборотних коштів підприємства, що негативно позначається на фінансових результатах роботи такого суб'єкта.

Порушення законодавче встановлених строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, за винятком наявності у підприємства-резидента індивідуальної ліцензії

10

Надходження товарів (робіт, послуг) за імпортом на умовах відстрочки поставки

Не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу чи виставлення векселя на користь постачальника товарів (робіт, послуг), а за документарним акредитивом - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента


Ввезення товарів (робіт, послуг) за бартерним договором (контрактом) на митну територію України

Не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення експортної операції договору (контракту), а за роботами, послугами - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, послуг


Ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України у разі експорту високоліквідних товарів

Не пізніше 60 календарних днів з моменту митного оформлення експорту таких високоліквідних товарів. У разі переоформлення форми розрахунків з бартеру на грошову форму розрахунків - не пізніше 90 календарних днів з

Контроль за дотриманням вказаних . строків покладений на уповноважені банки, які зобов'язані інформувати НБУ про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушили вказані строки.

Якщо з певних причин здійснити розрахунки з іноземним партнером у встановлені строки неможливо, керівництво підприємства повинно звернутися в регіональне управління НБУ за індивідуальним дозволом на продовження встановлених законодавством строків розрахунків. Для цього резидент повинен надати комісії при регіональному управлінні НБУ заявку (див. зразок 5.1) та матеріали з висновком щодо обґрунтованості зміни попередніх строків.

Індивідуальний дозвіл може бути наданий тільки з дня представлення резидентом повного пакета документів. Комісія має розглянути представлені документи у двотижневий строк з часу їх надходження. Індивідуальний дозвіл на продовження законодавче встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями надається регіональним управлінням НБУ на підставі протоколу засідання комісії, підписаного всіма представниками, на строк не більше 90 календарних днів. Як виняток, в окремих випадках при наявності достатніх підстав, регіональні управління НБУ можуть за повторним рішенням комісії пролонгувати строки наданих індивідуальних дозволів. Але загальний термін перевищення строків розрахунків не може бути більшим за 270 днів. Пролонгування індивідуальних дозволів на продовження законодавче встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями, які були надані регіональними управліннями НБУ, на строк, що перевищує один рік, здійснюється лише у виняткових випадках Національним банком України. При цьому комплект документів надається регіональними управліннями НБУ з висновками комісії.

Підставою для продовження законодавче встановлених строків надходження валютної виручки може бути наявність договору на страхування експортної операції або факторингової угоди з іноземним банком, який бере на себе зобов'язання утримати з покупця-нерезидента вартість експортної продукції.

Порушення цієї вимоги призводить до застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності фінансових санкцій. А це, у свою чергу, сприяє відверненню власних оборотних коштів підприємства, що негативно позначається на фінансових результатах роботи такого суб'єкта.

Порушення законодавче встановлених строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, за винятком наявності у підприємства-резидента індивідуальної ліцензії

11

(дозволу) на подовження строку, тягне за собою застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності фінансових санкцій у вигляді пені (табл. 5.5). Таблиця 5.5. Розмір пені і порядок її нарахування


Примітка




Вид операції




Розмір і порядок нарахування пені.




Експорт-імпорт (перша операція - перерахування авансу або виставлення векселя на користь поста­чальника продукції (робіт, послуг)



Бартер




Пеня нараховується у розмірі 0,3% за кожний день прострочення від суми виручки, що не надійшла (або митної вартості недопоставленої продукції), в іноземній валюті, перерахованій у грошову валюту України за курсом



Пеня нараховується у розмірі 0,3 % за кожний день прострочення від суми недоотриманих товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (контрактом), перерахованої у грошову одиницю України за курсом НБУ на день нарахування пені




Даний порядок нарахування пені поширюється і на експортно-імпортні операції, розрахунки за якими здійснюються у валюті України



Розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості

Утримання пені проводяться державними податковими органами, до яких банки подають інформацію про порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Пеня за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, включаючи бартерні, нараховується податковими органами на підставі акта перевірки і стягується за встановленою формою на підставі рішення начальника державної податкової служби або його заступника.

Схожі:

Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconІ. Я. Романків Світовий ринок товарів і послуг курс лекцій
Разом з тим, суб’єкти підприємництва, що мають намір займатися зовнішньоекономічною діяльністю, стикаються з необхідністю самостійного...
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconМетодичні рекомендації щодо нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади 2001 р червень розділ загальні засади, види І юридична сила нормативно-правових актів
Розділ загальні засади, види І юридична сила нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconЛекція Наукові засади соціального управління
А оскільки йдеться про соціальну систему, яка є зібранням індивідів, то управлінська енергія системи пропускається через людину,...
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconЛекція 4 нетарифні методи регулювання зед суть І класифікація нетарифних методів регулювання зед
Кількісні обмеження експортно-імпортних операцій (засоби нетарифного обмеження зед)
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconТипове положення
Дане Положення визначає загальні завдання, основні організаційні та правові засади й умови діяльності регіональної експертної ради...
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconЛекція 7 Загальні вимоги до складання Звіту про рух грошових коштів
Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconСемінар Тема. Лінгвістичні засади методики навчання дітей української мови (2 год.)
Загальні питання, засади методики навчання української мови в дошкільному навчальному закладі
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconКитайская Народная Республика: Конституция и закон
Ця система правових норм відповідної держави визначає положення людини в суспільстві та державі, засади суспільного ладу, засади...
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconЛекція 7 зустрічна торгівля причини існування та сутність зустрічної торгівлі Бартерні операції як вид зустрічної торгівлі
За та­ких умов велике значення для розвитку зовнішньоекономічних зв'яз­ків між країнами має зустрічна торгівля. Операції зустрічної...
Лекція 5, загальні засади експортно-імпортної діяльності iconЛекція 23. Захист Grid-технологій Загальні положення
Технологія Grid призначена для створення географічно розподіленої обчислювальної інфраструктури, що об'єднує ресурси різних типів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи