Лекція Облік імпортних операцій icon

Лекція Облік імпортних операцій




Скачати 285.92 Kb.
НазваЛекція Облік імпортних операцій
Дата04.09.2012
Розмір285.92 Kb.
ТипЛекція


Лекція 6. Облік імпортних операцій

1 .Загальні засади здійснення імпортних операцій

2.Бухгалтерський облік здійснення імпортних операцій за умови прямого виходу

підприємства на зовнішній ринок

3. Особливості обліку імпорту робіт, послуг

4.Облік авансів, сплачених іноземному постачальнику

1. Загальні засади здійснення імпортних операцій

В процесі господарської діяльності підприємства досить часто виникає потреба в товарах імпортного виробництва, а також в отриманні робіт та послуг іноземних спеціалістів.

Імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція - комерційна діяльність, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності До імпортних операцій відноситься:

придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;

ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;

ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок; придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою; отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги.

При цьому перед підприємством відкриваються три шляхи для придбання імпортних товарів.

1. Придбання товарів у вітчизняних оптових продавців. Цей спосіб є найшвидшим і
найпростішим, оскільки товар вже розмитнений і знаходиться на території України.
Недоліком роботи оптових продавців є відносно висока вартість товарів у порівнянні а їх
вартістю при самостійному ввезенні, а також обмеженість і непостійність асортименту
продукції ва складах українських оптових підприємств.

2. Самостійний імпорт товари. Щоб самостійно ввезти товари на територію
України, підприємство попередньо має зареєструватися в митних органах і відкрити в
банку валютний рахунок. Для декларування товарів, що ввозяться, підприємство може
прийняти до штату кваліфікованого декларанта або звернутися до послуг митного
брокера. Крім того, працівники, які займаються закупівлею таких товарів, повинні мати
досвід роботи з іноземними партнерами.

Передумовою здійснення імпортних операцій є проведення переговорів з іноземним контрагентом та укладання імпортного контракту.

Запит - звернення до продавця з проханням надіслати пропозицію Мета запиту - отримати від експортерів конкурентні пропозиції, з яких обираються найкращі. Для цього запити зазвичай відправляються не одній, а декільком фірмам різних країн, що конкурують між собою. У запиті вказують точне найменування потрібного товару, йогр якість, сорт, кількість. Ціна у запиті, як правило, не вказується. Це робиться для того, щоб покупець мав свободу дій при наступних переговорах з експортерами, якщо

оферта останнього представлятиме для нього інтерес. Однак питання ціни надто важливе для імпортера, щоб він міг залишити його вирішення повністю на розсуд оферента. Тому, як правило, імпортер виражає у запиті побажання стосовно валюти, ціни та базису постачання.

У запиті також вказується, скільки часу покупець очікуватиме на оферту. Такий термін зазвичай не перевищує часу, необхідного оференту для складання та надсилання пропозицій.

Відповіддю на запит є тверда оферта продавця

Замовлення - комерційний документ, в якому покупець зазначає необхідні умови щодо виготовлення товару, який замовляється, а також -уловн майбутньої угоди.

Замовлення зазвичай направляються постійним контрагентам, які вже достатньо вивчили потреби конкретного покупця. Тому у замовленні в багатьох випадках вказуються лише індивідуальні умови майбутньої угоди з усього іншого сторони можуть керуватися звичайними умовами постачання, укладеними між ними, або умовами раніше виданого замовлення (контракту).

До замовлення іноді додається специфікація.

Комерційний документ, який містить повідомлення майбутнього експортера про повне прийняття умов замовлення, називається підтвердженням замовлення.

Після того, як підприємства досягли попередньої домовленості, вони переходять до укладання імпортного контракту

3. Імпорт через посередників. Якщо підприємство планує здійснити разову закупівлю специфічних товарів або тільки починає свою зовнішньоекономічну діяльність, то на початковому етапі йому не обійтися без послуг посередників. Цей шлях дозволить швидко ввезти необхідні товари, а також дасть підприємству час, щоб зареєструватися на митниці, відкрити валютний рахунок і підготувати персонал до ведення зовнішньоекономічної діяльності.

2. Бухгалтерський облік здійснення імпортних операцій за умови прямого виходу

підприємства на зовнішній ринок

Основними завданнями бухгалтерського обліку імпортних операцій є:
перевірка правильності документального оформлення товарних та

розрахункових операцій;

дотримання вимог валютного та митного законодавства; формування достовірної інформації про рух імпортних товарів

(купівля, зберігання, реалізація); _.

формування достовірної інформації про курсові різниці. Облік імпортних товарно-матеріальних цінностей ідентичний загальним

вимогам обліку, за виключенням деяких особливостей, зокрема:

приймання імпортних товарів з обов'язковою участю експерту

торгово-промислової палати України із складанням приймального акту і акту

експертизи. При виявленні нестачі або дефекту товарів складається

рекламаційний акт;

обов'язкове декларування експортно-імпортних товарів при перетині

митного кордону України;

відображення в обліку приймання товарів, що імпортуються, за датою вантажної митної декларації;

необхідність відокремленого обліку імпортних товарів і розрахунків по їх придбанню, що випливає з особливостей оподаткування цих товарів;

організація аналітичного обліку за найменуваннями, кількістю товарів, обліковими партіями, контрактами, країнами та консигнаторами.

Українські підприємства відповідно до чинного законодавства можуть ввозити з-за

кордону необоротні, засоби, матеріали, сировину, товари та інші товарно-матеріальні цінності щодо яких немає обмежень.

Найбільш поширеними імпортними операціями є ввезення товарів, у зв'язку з чим умовні приклади розглядаються саме із ввезенням цього виду товарно-матеріальних цінностей.

Синтетичний облік імпортних товарів ведеться на рахунку 28 "Товари".

Імпортні товари відображаються в обліку з моменту і'х одержання за купівельними або продажними цінами 6 залежності від місця їх зберігання, тобто за обліковими цінами.

Облікова ціна на один і той же товар може бути різною в залежності від умов поставок і місцезнаходження товару. Так, на умовах поставки "франко-завод" початковою обліковою ціною буде контрактна ціна постачальника за акцептованими рахунками-фактурами. При перетині митного кордону України або при прийманні товару на складі покупця облікова ціна на цей товар буде збільшена на суму накладних витрат, понесених за кордоном, і на суму сплачених зборів, мита і податків. Товари, у тому числі імпортовані з-за меж митної території України, є запасами, оскільки вони відповідають всім критеріям цієї категорії активів. З огляду на це, їх оцінка та облік здійснюються відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", тобто оцінюються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає:

  1. вартість товару, що зазначена у документах на відвантаження у постачальника;

  2. витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування
    до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування;

  3. суми ввізного мита та митних зборів;

  4. суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

  5. інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до
    стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Це прямі
    матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на
    доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів.

Таким чином, повна імпортна вартість товару складається з його контрактної вартості, накладних витрат, сплачених в іноземній валюті, сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу.

При формуванні первісної вартості імпортних товарів на рахунок 281 "Товари на складі" буде відноситися їх митна вартість, тобто контрактна вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення 3 набуттям чинності П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" такий порядок формування облікової вартості імпортних товарів зберігається за умови, що надходження товарів передуватиме їх оплаті. Однак коли за імпортні товари буде перерахований аванс в іноземній валюті, то їх облікова вартість буде іншою, ніж митна вартість, зазначена у вантажній митній декларації, і визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на дату сплати авансу.

Реалізація організаціями-імпортерами імпортних товарів покупцям проводиться за вільними продажними цінами, що сформовані виходячи з купівельних цін, торгових надбавок та ПДВ. При цьому сума ПДВ, що підлягає внеску до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, отриманою від покупця, сумою податку, сплаченою на митниці при ввезенні товарів та сумами податків, що відносяться до оплачених матеріальних цінностей (робіт, послуг), вартість яких включається до витрат на збут.

В організації обліку імпортних операцій важливе місце займає облік комерційних (накладних) витрат, питома вага яких в ціні товару більше 50 %, Розміри їх визначаються базисними умовами поставки товару.

Деякі комерційні витрати безпосередньо відносяться до конкретних партій закуплених товарів, наприклад, витрати по транспортуванню, недостача товарів в дорозі, при зберіганні в межах норм природного убутку та деякі інші, їх прийнято називати прямими витратами. Інші витрати, такі як відсотки по комерційному кредиту, портові і вантажні збори та ін., в більшості випадків не мають прямого відношення до конкретних

поставок товарів. Такого роду комерційні витрати вважаються непрямими.

Для розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками". Облік по цьому рахунку необхідно вести паралельно в національній та іноземній валюті. За умови наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв'язку з чим слід пам'ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці на дату балансу та на дату здійснення операції. За умови зростання курсу іноземної валюти така курсова різниця .відображається на рахунку 945 "Втрати від операційної курсової різниці", а за умови зменшення курсу іноземної валюти, в якій обліковується заборгованість - на рахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці". З подальшим відображенням у складі фінансових результатів на рахунку 791 "Результат основної діяльності".

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати рахунок 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", облік на якому ведеться аналогічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974 "Втрати від неопераційних курсових різниць" та 744 "Дохід від Неопераційної курсової різниці" відповідно.

Синтетичний облік розрахунків з контрагентами по всіх послугах, пов'язаних з доставкою товарно-матеріальних цінностей до місця призначення, (транспортних, експедиторських, страхових) ведеться на рахунку 68 "Розрахунки по інших операціях". Ці послуги в залежності від місця розташування їх виконавця можуть бути оплачені як в національній, так і в іноземній валюті. В останньому випадку облік по рахунку слід вести в порядку, передбаченому для відображення в обліку імпортних операцій.

Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях рекомендується здійснювати в розрізі країн, а всередині їх - в розрізі постачальників, номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати. В будь-якому випадку повинен бути забезпечений чіткий контроль своєчасності розрахунків за кожною поставкою товарів. Аналітичний облік імпортних поставок ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу. Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред'явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахунком постачальника.

Як вже зазначалось в попередній лекції, при перетині товарно-матеріальними цінностями кордону України необхідно сплатити ГЩВ, акцизний збір, мито та митні збори, їх сума зазначається в вантажній митній декларації та перераховується шляхом надання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум на рахунок митниці. В бухгалтерському обліку сума сплаченого мита та митних зборів включається до вартості імпортних товарно-матеріальних цінностей проводкою:

Д-т рахунків 15 "Капітальні інвестиції", 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 28 Товари" К-т рахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами".

Сплата цих сум, як правило, проводиться з поточного рахунку, що в бухгалтерському обліку відображається проводкою: Д-т рахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" К-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Мито та інші митні платежі не стягуються з:

горілчаних виробів в кількості 1 літру, вина - 2 літрів, тютюнових виробів - 200 цигарок (або 200 г цих виробів) на одну особу;

предметів власного користування, що тимчасово ввозяться (пересилаються) в Україну під зобов'язання про їх зворотне вивезення або транзит;

речей, які ввозяться (пересилаються) при переїзді на постійне місце проживання в Україну;

  • речей, одержаних як спадок, оформлений на користь громадян-резидентів за межами
    України, при наявності документального підтвердження нотаріальними органами.
    Підтвердження підлягає легалізації в консульствах України, діючих в цих державах;

  • речей, які ввозяться на митну територію України після їх тимчасового вивезення при
    наявності документів, що підтверджують факт їх тимчасового вивезення.

Суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, а також інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, зобов'язані до або під час подання вантажної .митної декларації сплатити акцизний збір.

Акцизний збір на ввезені підакцизні товари обчислюється у відсотках до митної вартості за встановленими ставками або в твердих сумах в Євро з одиниці товару.

Сплата акцизного збору проводиться на момент розмитнення.

Акцизний збір стягується лише один раз, тому при наступній реалізації товарів, на які його було нараховано при ввезенні на митну територію України, акцизний збір не нараховується.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України і отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України; в тому числі операції по ввезенню власності за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість імпортних товарів, але не менше митної вартості, що зазначена у вантажній митній декларації.

При оподаткуванні імпортних товарів сума ПДВ визначається у розмір 20 % від митної вартості товару з врахуванням фактично сплаченого мита акцизного збору.

Підставою для нарахування та сплати ПДВ є вантажна мита декларація, де зарахована сума ІЩВ зазначається окремо. Сплата ПД] повинна проводитись до/або на момент приймання вантажної митне декларації до митного оформлення.

Імпорт деяких товарів та операції по передачі основних засобів вигляді внеску до статутного капіталу юридичних осіб не оподатковуються ПДВ. Ця норма поширюється як на безпосередніх постачальників, так і н посередників.

Ряд імпортних поставок звільнено від сплати ПДВ: поставки за програмами технічної допомоги Європейської Співдружності (ТАСІ5), п поставках за рахунок коштів Міжнародного Валютного фонду .Товари походженням з Росії.

По імпортних товарах, які не є підакцизними і не відносяться до груп 1-24 Класифікатора товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, на сплату ПДВ може бути оформлений вексель з відстрочкою платежу на ЗО календарних днів

Сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується і враховується в розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.

В наступному звітному (податковому) періоді сума, яка була вказана в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту,

^ Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ "Полісся " за квітень - червень ц.р.



оп.

Дата

^ Зміст господарської операції


Сума, гри

Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

\.

10.04

Сплачено мито та митні збори

2500

642

311

2

10.04

Видано податковий вексель на суму ПДВ

12000

644

621

3.

10.04

Одержано товари від постачальника

58000

281

632

4.

10.04

Нараховано мито та митні збори

2500

281

642

5.

т__І

Нараховано податкові зобов'язання

12000

621

641

6.

10.06

Нараховано податковий кредит

12000

641

644

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника в тому податковому періоді, в якому відбувалося таке погашення, і не включається до складу його податкових зобов'язань.

Отже, якщо податковий вексель оплачено підприємством до строку його погашення, то в місяці оплати його сума відображається в обліку таким чином (таблиця 6.1).

Таблиця 6Л. Погашення податкового векселя при оформленні взаємозаліку

п/п

Зміст господарської операції

^ Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

1.

Відображено видачу податкового векселя на суму ПДВ на дату оформлення ВМД і податкового векселя

644

621

2.

Відображено взаємо5арахування на вексельну суму

641

641

3.

Включено суму податкового векселя до податкових зобов'язань поточного періоду

621

641

4.

Включено суму податкового векселя до податкового кредиту поточного періоду

641

644

Таким чином, під час імпорту товарно-матеріальних цінностей видача податкового векселя може відображатися як відстрочені податкові зобов'язання по кредиту рахунка 621 "Короткострокові векселі, видані в національній валюті" і як можливе право на нарахування податкового кредиту по дебету рахунка 641 "Розрахунки за податками", субрахунок "ПДВ". У разі дострокового погашення податкового векселя податкові зобов'язання не нараховуються.

Податковий вексель має право пред'явити тільки особа, яка є платником податку на додану вартість, з присвоєнням йому індивідуального податкового номеру. Особа, яка не відповідає хоч одній з вказаних вимог, сплачує ПДВ у встановленому порядку, без надання податкового векселя.

Якщо імпортні товари використовуються частково для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість, а частково - для пільгових і тих, які не є об'єктом оподаткування, до податкового кредиту включається сума сплаченого податку в частині використання таких товарів (робіт, послуг) в операціях звітного періоду, які оподатковуються. Не дозволяється відносити до податкового кредиту по сплаті податку суми, не підтверджені платіжними документами та митними деклараціями.

Іншими словами, сплата ПДВ при митному оформленні імпорту означає відображення в бухгалтерському обліку як мінімум трьох господарських операцій:

  1. нарахування податкових зобов'язань;

  2. погашення податкових зобов'язань;

  3. нарахування податкового кредиту.

Не декларування предметів, що переміщуються через митний кордон, в тому числі транзитом, тобто неповідомлення у встановлених формах точних відомостей про них, а також декларування предметів не за своїм найменуванням веде до стягнення штрафу з громадян в розмірі до одного офіційно встановленого на день здійснення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати з конфіскацією предметів, які є безпосередніми об'єктами правопорушення, або без такої. А з посадових осіб - від двох з половиною до десяти мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією предметів.

При проведенні імпортних операцій у платника податку податковий кредит звітного періоду складається з сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів.

У випадку імпорту товарів (робіт, послуг) для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню, і тих, які звільнені від оподаткування, податок на додану вартість, що сплачений митним органам під час проведення митних процедур, до податкового кредиту не включається, а відноситься до вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей: Д-т рахунків 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари" К-т 641 "Розрахунки за податками".

Відображення операцій з імпорту товарно-матеріальних цінностей на митну територію України в бухгалтерському обліку узагальнено в табл. 6.2. .

Таблиця 6.2. Відображення в бухгалтерському обліки операцій з імпорту

п/п

Зміст господарської операції

^ Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

1.

Нараховано митні збори та мита за запасами, товарами та МШП

20.28, 22

642

2.

Погашено заборгованість підприємства перед митницею

642

311

3.

Нараховано суму ПДВ на товар, що ввозиться якщо товарне

644

641

4.

Погашено заборгованість підприємства з ПДВ та відображено податковий кредит

641

641

311 644

5.

Видано митним органам в погашення ПДВ податковий вексель.

644 621 641

621 641 644

6.

Перераховано грошові кошти за податковим векселем

621

311

7.

транспортних витрат, що входять в їхню ціну

632

312

8.

Оплачено транспортні послуги іноземному перевізнику у разі якщо вартість доставки не включено у вартість товарів і запасів, інших послуг

685

312

9.

Оплачено транспортні послуги вітчизняному перевізнику

685

311

10.

Оплачено страхові послуги і ризики іноземному страховику

655

312

11,

Оплачено страхові послуги і ризики вітчизняному страховику

655

311

12.

Оприбутковано запаси, товари та МШП, поставлені нерезидентом за курсом на дату розмитнення вантажу

20,28,22

632

13.

Включено у вартість запасів, товарів та МШП транспортні послуги на дату підписання

20,28,22

685

14.

Включено у вартість запасів, товарів та МШП страхові послуги

20,28,22

655

Правильне включення до складу первісної вартості імпортних товарів та запасів понесених витрат змінює залишки товарів на кінець періоду порівняно з початком звітного періоду.

Для узагальнення інформації про розрахунки з іноземними постачальниками та іншими кредиторами використовується Журнал 3 та відомості аналітичного обліку по відповідних рахунках, що також ведуться паралельно в національній та іноземній валютах.

Зразок ^ 6.2 ТзОВ "Полісся"

Журнал 3, відомості аналітичного обліку за квітень ц.р. за кредитом рахунку 63 З кредиту рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" в дебет рахунків



>

Дебет рахунків

Кредит

рахунків

Усього

з/п

63







1.

20 "Виробничі витрати"













2.

28 "Товари"

10000 54000







10000

54000

3.

94 "Інші витрати операційної діяльності"

1000







1000

4.

10,11,12













5.

Усього

10000 55000







10000 55000

Відомість 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63) за квітень ц.р.

Реєстра­ційний №

поста­чальника

Постачаль­ник



прибуткового документа

^ Сальдо на початок місяця

Дата виникнення

К-т

1

2

3

4

5

6

1.

156

"Моніка"

34























Усього за рахунком б

3









^ Продовження відомості 3.3

В дебет рахунка 63 з кредиту рахунків

^ 3 кредиту рахунка 63 в дебет рахунків

Сальдо на кінець місяця (кредит)

Дата

31

77

^ Усього за дебетом

28

94

Усього за кредитом




7

8

9

12

13

14

20

21

17.04

10000 54500

500

10000

10000

1000

10000




55000

54500

55000




























10000 54500

500

10000

10000

1000

10000 55000




55000

54500

3. Особливості обліку імпорту робіт, послуг Імпорт може включати також платне користування послугами іноземних фізичних і

юридичних осіб. Крім того, в зовнішньоекономічній діяльності використовують імпорт капіталів у вигляді іноземних кредитів та інвестицій, виробничих (будівельних, монтажних) і споживчих послуг, а також інжинірингу, який представляє собою інженерно-консультаційні послуги, узагальнені в самостійну сферу діяльності і спрямовані на підготовку та забезпечення процесу виробництва, реалізацію готової продукції, обслуговування підрядних будівельно-монтажних організацій, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об'єктів.

Облік імпорту робіт, послуг суттєво не відрізняється від обліку імпорту товарів, за винятком деяких особливостей;

) документом, який підтверджує факт виконання робіт (послуг), є акт виконаних

робіт (послуг), оформлений належним чином;

при імпорті робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата

події, яка відбулася першою, а саме:

або дата списання коштів з поточного рахунку платника податків в оплату

собівартості робіт;

або дата оформлення документу, який підтверджує факт виконання робіт

(послуг) нерезидентом;

не дозволяється відносити до податкового кредиту по сплаті податку суми, які

не підтверджені актом приймання робіт (послуг);

надані (виконані) суб'єктами підприємницької діяльності Росії роботи

(послуги), які використовуються або споживаються на митній території

України, пільговому оподаткуванню не підлягають.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій, пов'язаних з імпортуванням послуг від нерезидента, в цілому аналогічний порядку обліку операцій з імпорту товарів.

4. Об лік авансів, сплачених іноземному постачальнику

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, передана іншим особам в рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів) і отримання робіт і послуг при включенні у вартість цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності з застосуванням валютного курсу на дату виплати авансу.

Іншими словами, вартість отриманих в рахунок погашення попередньої оплати немонетарних активів визначається перерахунком вартості фактично отриманих немонетарних активів (але не більше попередньо оплачених) за валютним курсом на дату здійснення попередньої оплати (на дату перерахування авансу). Така вартість є історичною собівартістю отриманих немонетарних активів. Вартість отриманих немонетарних активів понад попередньо оплачену визначається із застосуванням валютного курсу на дату визнання їх активами. Якщо немонетарних активів отримано менше, ніж попередньо сплачено, і їх отримання вже не передбачається, а сума залишку попередньої оплати (авансу) підлягає поверненню грошима, то дебіторська заборгованість (у сумі залишку авансу) підлягає перерахунку за валютним курсом на кожну дату балансу (поки не відбудеться одержання грошей) і на дату її погашення (зарахування грошей на рахунок у банку).

Таким чином,

1) у бухгалтерському обліку необхідно чітко відстежувати суми іноземної валюти,
перераховані у вигляді авансів, і відокремлювати їх від проведення наступної оплати. Для
цього використовується рахунок 371 "Розрахунки за виданими авансами";

2) валютна складова бухгалтерської первісної вартості товарів визначається
виходячи з курсу валюти на дату сплати авансу;

10

  1. розрахована таким чином первісна вартість товарів бере участь в обліку
    приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей після їх оприбуткування на баланс. Це
    може мати позитивні наслідки, оскільки за дозволені для поставки товарів за імпортом 90
    днів курс валюти може зростати, а отже, валові витрати будуть коригуватися на меншу
    суму;

  2. для того, щоб не вийшло бухгалтерського розриву між вартістю товарно-
    матеріальних цінностей, що оприбутковуються, і відображуваною заборгованістю щодо
    них, на кожну дату балансу немонетарні статті, які відображені за історичною
    собівартістю і зарахування яких на баланс пов'язане з операцією в іноземній валюті,
    відображається за валютним курсом на дату здійснення операції. Отже, на відміну від
    монетарних статей дебіторська заборгованість у валюті, що утворилася в результаті
    здійснення передоплати за товари (роботи, послуги) на дату балансу відображається за
    курсом, що діяв на момент перерахування авансу;

5) бухгалтерські первинні документи не відповідають записам по рахунках. Так, у
вантажній митній декларації відображається вартість товарів за курсом НБУ на дату
митного оформлення, і ПДВ розраховується саме виходячи з цієї вартості.

Схожі:

Лекція Облік імпортних операцій iconЛекція №3 облік валютних операцій план лекції
Рахунки в банках в іноземній валюті: види, порядок відкриття, відображення операцій в бухгалтерському обліку
Лекція Облік імпортних операцій iconЛекція 4 нетарифні методи регулювання зед суть І класифікація нетарифних методів регулювання зед
Кількісні обмеження експортно-імпортних операцій (засоби нетарифного обмеження зед)
Лекція Облік імпортних операцій iconКонспект лекцій «Облік операцій в іноземній валюті»
Конспект лекцій дисципліни «Облік операцій в іноземній валюті» для студентів заочної форми навчання галузі знань 0305 – «Економіка...
Лекція Облік імпортних операцій iconЕкзаменаційні питання з дисципліни «Фінансовий облік» Напрям підготовки 030509 «Облік і аудит»
Облік операцій на поточному рахунку в банку: порядок відкриття рахунків; форми безготівкових розрахунків у господарському обороті...
Лекція Облік імпортних операцій iconРозділ 5 облік операцій з цінними паперами та довгострокових вкладень банку
Характеристика операцій з цінними паперами та вимоги щодо відображення їх у звітності
Лекція Облік імпортних операцій iconЛекція облік експортних операцій
Експорт продаж продукції (робіт, послуг) іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення продукції за межі митних кордонів...
Лекція Облік імпортних операцій iconПро затвердження Порядку взяття на облік Державним департаментом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу Відповідно до статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
Затвердити Порядок взяття на облік Державним департаментом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають
Лекція Облік імпортних операцій iconЛекція 10. Облік операцій з давальницькою сировиною
Операції з давальницькою сировиною, що здійснюються за межами України, регулюються Законом України "Про операції з давальницькою...
Лекція Облік імпортних операцій iconРозділ з облік коштів клієнтів та операцій за безготівковими розрахунками
Облік коштів на поточних рахунках та строкових коштів суб'єктів господарської діяльності
Лекція Облік імпортних операцій iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства облік кредитно-розрахункових операцій в банках конспект лекцій
Економіка І підприємництво” за спеціальністю 050106 – “Облік І аудит” кваліфікаційного рівня підготовки – спеціаліст
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи