«Фінанси І кредит» icon

«Фінанси І кредит»




Назва«Фінанси І кредит»
Сторінка4/11
Дата04.09.2012
Розмір1.89 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

^ 5.13. Проведення аналізу зібраного практичного матеріалу


Кваліфікований аналіз стану проблеми на підприємстві проводиться на основі групування, обробки даних і узагальнення фактичного матеріалу.

Нагадаємо, що метод аналізу застосовується як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях досліджень. Це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини.

У процесі здійснення аналізу студент повинен:

  1. У думках розчленити об'єкт, предмет, явище на окремі складові частини, що мають певне функціональне значення;

  2. Виявити у окремих блоках характерні особливості, деталі предмета, що вивчається;

  3. Подумати про причини такого поділу на блоки.

Аналіз, взаємопов'язаний із синтезом - метод пізнання, який дає змогу у думках здійснити з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле. Синтез слід починити зі знаходження відповіді на запитання: на основі чого відбувається поєднання частин, що вивчаються в єдине ціле. Для відповіді на це питання слід провести детальний аналіз явищ, які вивчаються. Потім потрібно знайти зв'язки між окремими частинами явища, об'єднати їх і узагальнити отримані результати.

Аналіз стану справ в організації припускає обробку зібраних статистичних матеріалів, наприклад, з виробничої діяльності організації за останні 4-5 років. Аналіз і обробку цифрової інформації необхідно проводити за допомогою сучасних методів економіко-математичного, соціологічного і психологічного аналізу, які допомагають виявити закономірності, визначити вплив факторів на динаміку показників. Так, кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподіливши матеріали за роками, звівши їх у статистичні таблиці, таблиці для порівняння та ін., що дозволить зробити конкретні висновки. Особливу увагу слід надати вивченню тенденцій (позитивних або негативних), відобразити їх у динаміці, початок і розвиток за конкретними показниками. Потім слід виявити причини або умови виникнення цих рецензій. Ще раз наголосимо, що для встановлення об'єктивних тенденцій і закономірностей важливим є те, що всі дані про проблему повинні бути достовірними.

Важливо використовувати можливості ВНЗ при виборі визначених методів аналізу й синтезу для роботи на ПЕОМ. Згідно вимог ГСВО МОНУ, з метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ, кожен студент-випускник рівнів "спеціаліст" та "магістр" не можуть обмежитися використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних і фінансових показників під час стислої характеристики об'єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку й оформлення тексту та ілюстрацій, оскільки мета використання при виконанні ПКР комп'ютера у них ширша: підтримка набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм. При підготовці матеріалів для написання тексту аналітичного (рівень "спеціаліст") і аналітико-дослідницького (рівень "магістр") розділів потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудомістких розрахунків.

Отже, аналіз зібраних матеріалів слід проводити з використанням комп'ютера, у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядаються, простежити зміни, що сталися в роботі організацій протягом останніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

Результатом виконання цього завдання повинні стати нотатки до аналітичних підрозділів аналітико-дослідницького розділу магістерської роботи, які містять результати вивчення фінансової діяльності.


^ 5.14. Написання другого і третього (рівні "спеціаліст", "магістр") розділів ПКР


Слід виходити з того, що аналітичний розділ дипломної роботи спеціаліста (2-3 підрозділи) та аналітико-дослідницький розділ магістерської роботи (2-3 підрозділи) повинні поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій. Вони повинні містити діагностування (рівні "спеціаліст", "магістр") діяльності підприємства (залежно від теми ПКР), аналіз (а для дипломної роботи спеціаліста й магістерської роботи - ґрунтовний аналіз, при цьому в магістерській роботі він обов'язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у теоретичному розділі) із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань і певного методичного інструментарію, результати висновків з аналізу. Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Текст цих розділів має бути ілюстрованим таблицями, схемами, діаграмами, іншими матеріалами, які розміщують або по ньому (тексту), або у вигляді додатків, а також реальними документами, які обов'язково розміщують у додатках і супроводжують стислим коментарем. Усі аналітичні розрахунки, таблиці та ілюстрації, мають супроводжуватись тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

У третьому розділі дипломної роботи спеціаліста і магістерської роботи слід розробити конкретні рекомендації, пропозиції, інновації, моделі управління параметрами розвитку та фінансової діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у теоретичному розділі ПКР, а також висновків з аналізу проведеного у другому розділі дослідження, виявлених відхилень, проблем та недоліків.

Згідно вимог ГСВО МОНУ, під час опису етапу виконання ПКР, на якому використовується комп'ютер, слід зазначити:

  • поставлену задачу;

  • програму, за якою вона буде вирішуватися;

  • базу даних;

  • формули розрахунку;

  • блок-схему алгоритму розв'язання задачі;

  • результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

  • коментар до результату (рівень "магістр") або аналітичний опис результату (рівні "спеціаліст", "магістр").

Використання ЕОМ слід обов'язково зазначити у назві відповідного пункту плану : "... із застосуванням ЕОМ".

Обсяг другого розділу, а саме: аналітичного розділу дипломної роботи

спеціаліста й аналітико-дослідницького розділу магістерської роботи, може знаходитися в межах 30 - 35 %, а обсяг третього, а саме: рекомендаційного розділу дипломної роботи спеціаліста і проектно-рекомендаційного розділу магістерської роботи, - сягати 30 % загального обсягу ПКР.

Результатом виконання цього завдання повинна стати повністю готова

для подання науковому керівнику на перевірку чернетка другого й третього (рівні "спеціаліст", "магістр") розділів


^ 5.15. Підготовка заключної частини ПКР


Логічним завершенням ПКР є її заключна частина, що має назву "Висновки". У "Висновках" студент викладає у тезисній формі висновки - найбільш важливі наукові й практичні результати, одержані в ПКР, які повинні містити формулювання розв'язаної проблеми, її значення для науки й практики. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень. Висновки робляться чіткі, конкретні та доказові. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного функціонування організацій та управління ними.

У першому пункті заключної частини ПКР коротко оцінюється стан питання. Далі розкриваються методи вирішення поставленої наукової проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. Необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів.

Основна вимога до заключної частини — не повторювати змісту вступу, основної частини роботи й висновків, зроблених у розділах.

Обсяг "Висновків " повинний складати для дипломної роботи спеціаліста і магістерської роботи - 4-5 сторінок.

Результатом виконання цього завдання повинна стати чернетка заключного розділу ПКР "Висновки "


^ 5.16. Написання вступу до роботи


Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина ПКР.

Вступ - це частина ПКР, у якій розглядаються основні тенденції вивчення і розвитку проблеми; на підставі критичного аналізу літературних джерел і вивчення практики, характеризується її існуючий стан; коротко й чітко обґрунтовується теоретична і практична актуальність обраної теми ПКР з позицій сьогодення та важливості на перспективу, її практична значущість; обґрунтовуються особливості постановки й вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження; чітко формулюються (спираючись на план) мета й завдання ПКР; визначаються предмет і об'єкт дослідження, подається коротка інформація про останній (власність, організаційно-правова форма, галузева приналежність; ким і коли засновано, місце знаходження; характеризуються використані методи, за допомогою яких проводилось дослідження, та інформаційні джерела дослідження.

Орієнтовний обсяг вступу – 2-3 сторінки для дипломної роботи спеціаліста і магістерської роботи.

Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Результатом виконання цього завдання повинна стати чернетка вступу ПКР.

^ 6. ЛІТЕРАТУРНЕ Й ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПКР


6.1. Загальні вимоги оформлення ПКР


ПКР має виглядати як сполучення тексту, ілюстрацій і таблиць. Її виконують рукописним (розбірливим почерком), машинописним або машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм), У разі необхідності, можна використати для розміщення таблиць та інших ілюстративних матеріалів аркуші формату A3 (297×420 мм), однак, не більше за 40 рядків на сторінку, допускається окремі частини ПКР виконувати різними способами — машинним або машинописним.

При виконанні ПКР машинним способом слід дотримуватися вимог стандарту ДСТУ 3008-95 і стандарту на виконання документів з використанням друкувальних і графічних пристроїв виведення ЕОМ. Слід дотримуватися наступних вимог до друкування. При оформленні звичайних (не портативних) друкарських машинок при друкуванні через 2 інтервали на папері формату А4 або комп'ютерів з використанням шрифтів текстового редактора Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст ПКР друкують, залишаючи, зазвичай, береги таких розмірів: лівий — 30 мм, правий — 10 мм, верхній — 20 мм, нижній — 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка — чорного кольору середньої жирності.

Вписувати в текст ПКР окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Мова ПКР - державна (за виключенням випадків, коли студент отримує дозвіл від ректора на написання й захист роботи іншою мовою), стиль - науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність – логічна. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання ПКР, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Допускається не більше ніж два виправлення на одній сторінці.

Надруковані на ЕОМ програмні документи мають відповідати формату А4 (за потреби розрізують), їх включають до загальної нумерації сторінок ПКР і розміщують, як правило, в додатках.

Текст основної частини ПКР поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин ПКР «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів — маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу по ширині сторінки. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Приклад: РОЗДІЛ 1

^ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ НАПРЯМКІВ ОПТИМІЗАЦІЇ

РОБОТИ ФІЛІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ



1.1. Основні види послуг комерційних банків на банківському ринку України





Текст пункту





    1. Принципи кредитної політики, як напрямку оптимізації роботи філії банку

Кожну структурну частину ПКР (розділ) починають з нової сторінки.

До загального обсягу ПКР, визначеного «Порядком», не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів ПКР підлягають суцільній нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою ПКР є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини ПКР, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини ПКР, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати в ПКР безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках ПКР, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші від формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в ПКР подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в ПКР одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в ПКР (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Після передруку рукопис ПКР треба ретельно вичитати. Навіть найдосвідченіші й грамотні друкарки можуть припуститися помилок (особливо це стосується правил бібліографічного опису літературних джерел).

Всі помилки і описки потрібно виправити. Кількість виправлень повинна бути мінімальною: на одній сторінці не більше двох виправлень від руки чорним чорнилом.


^ 6.2. Подання текстового матеріалу


Текстовий матеріал наукового твору вельми різноманітний. До нього (крім розглянутих вище елементів) належать складні числівники, літерні позначення, цитати, посилання, перерахування тощо, тобто те, що при оформленні ПКР потребує знання особливих техніко-орфографічних правил.

У ПКР працях гуманітарного та соціального напрямків використовується, як правило, цифрова та словесно-цифрова форма запису інформації. Розглянемо спочатку правила запису кількісних числівників.

Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами. Наприклад, п'яти верстатів (не: 5 верстатів), на трьох зразках (не: на 3 зразках).

Складні кількісні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац (такі числівники пишуться словами). Числа із скороченим позначенням одиниць ви­міру пишуться цифрами. Наприклад, 7 л, 24 кг. Після скорочення «л», «кг» і т.ін. крапка не ставиться.

При перерахуванні однорідних чисел (величин і відношень) скорочена назва одиниці виміру ставиться тільки після останньої цифри. Наприклад, 3, 14 та 25 кг.

Кількісні числівники узгоджуються із іменниками у всіх відмінкових формах, крім називного та знахідного відмінків. Наприклад, від п'ятдесяти гривень (род. відм.), шістдесяти банкам (дав.відм.) і т.ін. У формах називного та знахідного відмінків чисельники керують іменниками. Наприклад, є п'ятдесят (наз.відм.) гривень (род.відм.), одержати п'ятдесят (знах.відм.) гривень (род.відм.).

Кількісні числівники при запису їх арабськими цифрами не мають на письмі відмінкових закінчень, якщо вони супроводжуються іменниками. Наприклад, на 20 сторінках (не: на 20-ти сторінках).

При написанні порядкових числівників треба дотримуватися таких правил. Прості та складні порядкові числівники пишуться словами. Наприклад, третій, тридцять четвертий, двісті шостий. Винятком є випадки, коли написання порядкового номера зумовлено традицією, наприклад, 4-й Український фронт.

Числівники, що входять до складних слів, у наукових текстах пишуться цифрами. Наприклад, 15-тонна вантажівка, 30-відсотковий розчин. Останніми роками дедалі частіше використовуються форми без нарощування відмінкового закінчення, якщо контекст не припускає ніяких подвійних тлумачень, наприклад , у 3% розчині.

Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, мають відмінкові закінчення. При запису після риски пишуть: а) одну останню літеру, якщо вони закінчуються на голосний (крім «о» та «у») або на приголосний звук; б) дві останні літери, якщо закінчуються на приголосний та голосний «о» чи «у». Наприклад, третя декада— 3-я декада (не: 3-тя), п'ятнадцятий день— 15-й день (не: 15-ий), тридцятих років — 30-х років (не: 30-их), десятого класу — 10-го класу (не: 10-о або 10-ого), у сьомому рядку — у 7-му рядку (не: 7-у або 7-ому).

При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться тільки один раз. Наприклад, товари 1 та 2-го сорту.

Після порядкових числівників, позначених арабськими цифрами, якщо вони стоять після іменника, якого стосуються, відмінкові закінчення не ставляться. Наприклад, у розділі 3, на рис. 2.

Так само без відмінкових закінчень записуються порядкові числівники римськими цифрами для позначення порядкових номерів століть (віків), кварталів, томів видань. Наприклад, XX століття (не: ХХ-е століття).

У наукових працях часто зустрічаються скорочення. Це частина слова, або усічене ціле слово. Такий скорочений запис слів і словосполучень використовується для зменшення обсягу тексту з метою дати максимум інформації.

Для утворення таких слів використовуються три основних способи: 1) залишається тільки перша (початкова) літера слова (рік — р.); 2) залишається частина слова, відкидається закінчення та суфікс (рисунок — рис.); 3) пропускається кілька літер у середині слова, замість яких ставиться дефіс (університет — ун-т).

Тут треба мати на увазі, що скорочене слово повинне закінчуватися на приголосний, окрім «й».

У науковому тексті трапляються такі види скорочень: 1) літерні абревіатури; 2) складноскорочені слова; 3) умовні графічні скорочення за початковими літерами слів; 4) умовні графічні скорочення за частинами слів і початковими літерами.

^ Літерні абревіатури складаються з перших (початкових) літер повних найменувань і розподіляються на: а) такі, що читаються за назвами літер (США, ФРН); в) такі, що читаються за звуками, позначеними відповідними літерами (ДЕК — Державна екзаменаційна комісія, МОЗ — Міністерство охорони здоров'я).

Крім загальновживаних літерних абревіатур використовуються запроваджені авторами літерні абревіатури, які скорочено позначають якісь поняття з відповідної галузі знань. При першому згадуванні ці абревіатури вказуються у круглих дужках після повного найменування, надалі вживаються у тексті без розшифровки.

Іншим видом скорочень є складноскорочені слова, які складаються із поєднання: а) усічених та повних слів (профспілка — професійна спілка); б) тільки усічених слів (колгосп — колективне господарство). У наукових текстах крім загальноприйнятих складноскорочених слів використовуються також складноскорочені слова, розраховані на вузьке коло спеціалістів.

Ще один вид скорочень — умовні графічні скорочення за початковими літерами (к.к.д. — коефіцієнт корисної дії) застосовуються переважно в технічних текстах. Від літерних абревіатур вони відрізняються тим, що читаються повністю, скорочуються тільки на письмі і пишуться з крапками на місці скорочення.

І нарешті, в тексті ПКР зустрічаються умовні графічні скорочення за частинами і початковими літерами слів. Вони поділяються на: а) загальноприйняті умовні скорочення; б) умовні скорочення, прийняті у спеціальній літературі, зокрема в бібліографії.

Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються: а) після перерахування (і т.ін. — і таке інше, і т.д. — і так далі, і т.п. — і тому подібне); б) при посиланнях (див. — дивись, пор. — порівняй); в) при позначенні цифрами століть і років (ст. — століття, ст.ст. — століття, р. — рік, рр. — роки). Існують також такі загальноприйняті скорочення: т. — том, н.ст. — новий стиль, ст.ст. — старий стиль, н.е. — наша ера, м. — місто, обл. — область, гр. — громадянин, с. — сторінки, акад. — академік, доц. — доцент, проф. — професор).

Слова «та інші», «і таке інше» всередині речення не скорочують. Не допускається скорочення слів «так званий» (т.з.), «наприклад» (напр.), «формула» (ф-ла), «рівняння» (р-ня), «діаметр» (діам.).

У наукових текстах і формулах дуже поширені літерні позначення. Такі позначення повинні відповідати затвердженим стандартам та іншим нормативним документам. В ідеальному випадку у кожній ПКР повинна бути створена така система, в якій кожній літері відповідає одна величина, і навпаки, кожна величина репрезентується однією літерою. Іншими словами, ідеальна система не повинна містити багатозначних і синонімічних літерних позначень.

Наукові тексти відзначаються великою кількістю перерахувань (переліків), які складаються як із закінчених, так і незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається. Є два варіанти оформлення таких фраз.

Перший варіант: перерахування складаються з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків всередині), які пишуть в підбор з іншим текстом і відокремлюють один від одного комою. Наприклад:

За об'єктом страхування виділено три його галузі: 1) майнове, 2) особисте і 3) відповідальності.

Другий варіант: перерахування складаються із розгорнутих фраз із власними розділовими знаками. Тут частини перерахування найчастіше пишуться з нового рядка відокремлюються один від одного крапкою з комою. Наприклад: «Новий верстат відрізняється від старого:

  1. наявністю щита, який є екраном;

  2. великою швидкістю обертання свердла;

  3. кращою ізоляцією електропроводки, розподільчих щитів і пульта управління.

Коли частини перерахування складаються із закінчених фраз, вони пишуться із абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюються один від одного крапкою. Наприклад:

За принципом дії автомобільні та мотоциклетні двигуни поділяються на дві основні групи:

1. Карбюраторні двигуни. До їх числа належать двигуни автомашин і двигуни мотоциклів.

2. Дизельні двигуни. Це насамперед двигуни важких вантажних автомобілів, що працюють на дизельному пальному.

Текст усіх елементів перерахування граматично підпорядковується головній ввідній фразі, котра передує перерахуванню. Основну ввідну фразу не можна переривати на прийменниках або сполучниках (на, із, від, те, що, як і т.ін.).

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

«Фінанси І кредит» iconПерелік запитань, які виносяться на екзамен з дисципліни «Фінанси» для студентів напряму 03050 «Фінанси і кредит» спеціальності 03050801 «Фінанси і кредит»
Міжгалузевий характер курсу „Фінанси”, його зв'язок з іншими теоретичними і прикладними навчальними економічними дисциплінами
«Фінанси І кредит» icon7. 03050801„Фінанси І кредит (за спеціалізованими програмами)”
Розглянуто І затверджено науково-методичною радою за напрямом підготовки “Фінанси І кредит”
«Фінанси І кредит» icon8. 03050801„Фінанси І кредит (за спеціалізованими програмами)”
Розглянуто І затверджено науково-методичною радою за напрямом підготовки “Фінанси І кредит”
«Фінанси І кредит» iconПерелік екзаменаційних питань з дисципліни «Податкова система» напрям підготовки 030508 «Фінанси і кредит» спеціальність 03050901 «Фінанси і кредит»
Порядок обчислення І сплати пдв: податкове зобов’язання та податковий кредит; дата виникнення податкового зобов’язання
«Фінанси І кредит» iconПрограма фахового випробування для вступу за напрямом 030508 «Фінанси І кредит»
«Фінанси І кредит» на основі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста
«Фінанси І кредит» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
До вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр” зі спеціальності „Фінанси І кредит” допускаються вступники,...
«Фінанси І кредит» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
До вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” зі спеціальності „Фінанси І кредит” допускаються...
«Фінанси І кредит» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
До вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр” зі спеціальності „Фінанси І кредит” допускаються вступники,...
«Фінанси І кредит» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
До вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” зі спеціальності „Фінанси І кредит” допускаються...
«Фінанси І кредит» iconОкр «спеціаліст» за спеціальністю: 03050801 «Фінанси І кредит»
«Фінанси І кредит» для зарахування на навчання за окр «спеціаліст» за спеціальністю: 03050801 «Фінанси І кредит»
«Фінанси І кредит» iconОкр «спеціаліст» за спеціальністю: 03050801 «Фінанси І кредит»
«Фінанси І кредит» для зарахування на навчання за окр «спеціаліст» за спеціальністю: 03050801 «Фінанси І кредит»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи