Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України icon

Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України




НазваНавчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України
Сторінка1/6
Дата09.10.2014
Розмір1.18 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6

М. В. Лазарович, Р. М. Матейко, Л. А. Родіонова




ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ




Навчально-методичний посібник

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський державний економічний університет

Кафедра українознавства


М. В. Лазарович, Р. М. Матейко, Л. А. Родіонова



ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ




Навчально-методичний посібник

Тернопіль

Економічна думка

2006

ББК 65.03(4УКР)я73+65.03


Л22

Рецензенти:

В.І. Гринчуцький,

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємств та корпорацій Тернопільського державного економічного університету
^ В.Ф. Чайковський,

кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри фундаментальних дисциплін Тернопільського комерційного інституту
Лазарович М. В., Матейко Р. М., Родіонова Л. А.

Л22 Економічна історія. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 68 с.

Затверджено на засіданні кафедри українознавства ТДЕУ, протокол № 9 від 13 грудня 2005 р.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою факультету економіки та управління, протокол № 4 від 26 грудня 2005 р.

У посібнику вміщено загальну характеристику навчальної дисципліни «Економічна історія», її мету, завдання та програму, подано зміст і структуру залікового кредиту курсу. Наводяться також тематика семінарських і самос-тійних занять, індивідуальні науково-дослідні завдання, критерії оцінювання знань студентів, короткий словник історико-економічних термінів і одиниць міри, перелік типових запитань для підготовки до іспитів, список рекомендованої літератури.

ББК 65.03(4УКР)я73+65.03 Л22


© М.В. Лазарович, Р. М. Матейко,

Л. А. Родіонова. 2006.

Передмова
Економічна історія відіграє творчу роль у системі сучасних економічних знань. Англійський історик Арнольд Тойнбі, який вперше у 1881–1882 рр. прочитав лекційний курс з економічної історії в Оксфорді, писав, що ця наука здатна слугувати філософією економічного розвитку. Англійський економіст Джон Невіл Кейнс у книзі «Предмет і метод політичної економії» (1890 р.) зазначав, що історія економіки не тільки ілюструє, а й обґрунтовує економічну теорію.

Яке значення має економічна історія для студентів у процесі навчання та надалі у професійній діяльності? Вона вчить:

  • розуміти парадигму економічного розвитку, сутність економічних процесів і причин успіху або неуспіху господарського розвитку країни, реґіону, людства в конкретну історичну епоху;

  • бачити і порівнювати соціально-економічні явища і процеси, розуміти їх відповідність історичним умовам та історичну минущість, альтернативність економічного розвитку;

  • практикувати порівняльний історико-економічний аналіз;

  • стимулювати теоретичну думку та перевіряти її істинність, виступати ініціатором постановки актуальних галузево-реґіональних проблем;

  • раціоналізувати економічну політику;

  • уникати повторень помилок в економічній політиці;

  • адаптувати економічні знання до умов дійсності.

Історико-економічні знання входять до структури кожної економічної науки у формі її історії, яка дає інформацію про напрямки, темпи і проблеми її розвитку. Студент, кваліфікований спеціаліст повинен знати історико-економічний розвиток сфери і галузі своєї діяльності, вміти зіставляти його з еволюцією теоретичних знань. Це дасть можливість інтеґрувати історико-економічні знання для поглибленого розуміння проблеми сфери діяльності, впровадження інноваційних заходів, раціоналізації практичної діяльності, отже, підвищити рівень особистої кваліфікації.

Економічна історія (історія господарства) – важлива гуманітарна дисципліна, складова частина вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку, починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.
^ Предмет і методи економічної історії
Навчальна дисципліна «Економічна історія» відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 0501 – «Економіка і підприємництво», затвердженої наказом № 330 від 06. 06. 2003 р. Міністерства освіти і науки України, визначена як нормативна дисципліна загально-економічного та природничо-наукового циклу. Для підготовки бакалавра напряму 0502 – «Менеджмент» економічна історія є обов’язковою за вибором навчального закладу.

Економічна історія – це фундаментальна економічна наука, предметом дослідження якої є економіка на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях у процесі історичного розвитку; конкретні форми становлення, розвитку і функціонування економічних систем у різні історичні епохи з урахуванням національних, природних, політичних та інших особливостей конкретних країн, груп, міжнародної економіки.

Економічна історія досліджує:

  • розвиток економічних систем, їх підсистем та елементів на різних етапах еволюції суспільства на прикладі окремих країн, реґіонів, світового господарства у поєднанні з соціально-політичними та духовними відносинами;

  • історію сфер і галузей народного господарства, економічних процесів та економічних інститутів;

  • економічну політику держави на різних етапах історичного розвитку, економічні причини та наслідки соціально-економічних реформ;

  • історію економіки України у системі світового цивілізаційного процесу, особливості економічного співробітництва з зарубіжними країнами;

  • особливості ринкових моделей господарювання та ринкової трансформації економіки зарубіжних країн, їх значення для України;

  • історію світогосподарських зв’язків і міжнародних економічних відносин.

До структури методу (способу дослідження) економічної історії входять такі методи пізнання:

  • історичний (історико-генетичний) – послідовний аналіз фактів і процесів еволюції об’єктів дослідження;

  • системно-структурний – вивчення цілого та його частин як взаємопов’язаної системи;

  • історико-порівняльний – порівняння об’єктів історико-економічного дослідження у часі та просторі;

  • історико-типологічний – виявлення однотипних властивостей та ознак у різних явищах і подіях економічного життя;

  • порівняльно-статистичний – отримання, обробка, відбір і аналіз історико-статистичної інформації;

  • монографічно-дедуктивний – встановлення загальних закономірностей через вивчення окремих економічних структур;

  • математичний – складання системи числових характеристик досліджуваних об’єктів;

  • соціологічних дослідів і соціальної психології;

  • спеціальні історичні методи дослідження: хронологічний, синхронний, дихронний (метод періодизації), історичне моделювання.

У системі сучасних економічних знань і практики економічна історія виконує теоретико-пізнавальну, практичну і виховну функції.

^ Мета і завдання курсу
Мета вивчення дисципліни:

  • оволодіння студентами теоретичними знаннями з історії економіки на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; формування системи знань з порівняльного історико-економічного аналізу моделей розвитку світового господарства;

  • дослідження вітчизняного та зарубіжного господарського досвіду минулих поколінь у різних країнах та різні епохи. Предметом особливої уваги є вивчення процесу становлення, розвитку та функціонування ринкової економіки для розуміння сучасної практики соціально-економічної трансформації України, формування наукового підходу до вироблення української моделі переходу до ринкового господарства;

  • забезпечення реалізації функцій економічної історії, формування стратегічного та оперативного фахового світогляду;

^ Завдання вивчення дисципліни:

  • формування цілісного бачення історії економіки, знань щодо зміни форм господарського розвитку в історичній послідовності, напрямів цих змін, зв’язку сучасних господарських форм та їх історичних аналогів, економічної політики з господарським досвідом попередніх поколінь;

  • опанування студентами навичками використання історико економічної інформації, методу історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства в його історичному, альтернативному (багато варі-антному) розвитку, дослідження довготривалих процесів розвитку, розкриття причинно-наслідкових зв’язків;

  • поглиблення та обґрунтування знань з економічної теорії, перевірка істинності економічних теорій, використання синтезу історико-економічних і теоретичних знань;

  • формування у студентів принципів економічного мислення, надання йому реалізму, історизму та масштабності; сприяння підвищенню соціальної активності студента – майбутнього спеціаліста народного господарства України;

  • вдосконалення вмінь студентів щодо методики усних виступів і повідомлень, дискусій, письмового викладу матеріалу, захисту реферативних і пошукових робіт.

Рівень сформованості вмінь та знань студентів, які повинні знати:

  • зміст робочої програми, предмет і періодизацію, понятійний апарат економічної історії, її місце в системі економічних наук;

  • сутність, основні характеристики типів економічних систем в контексті цивілізаційного процесу та залежно від різних критеріїв класифікації;

  • історичний розвиток типів і моделей економічних систем, їх структур-них підсистем та елементів на різних економічних рівнях і на прикладі провід-них країн світу (Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Японія) та України з урахуванням чинників політичної, соціальної та духовної сфер суспільного життя;

  • історію сфер і галузей народного господарства, економічних інститутів та процесів;

  • економічну політику провідних держав на різних етапах історичного розвитку, історичний досвід соціально-економічних реформ;

  • історію міжнародної економіки як системи світового господарства та міжнародних економічних відносин;

  • історію економіки України в контексті європейського та світового цивілізаційного процесу.

Вміти:

  • систематизувати, узагальнити, критично осмислити та адекватно оцінити нагромаджений в історії зарубіжний та вітчизняний історико-економічний досвід;

  • застосовувати здобуті знання для аналізу сучасної економіки, виявлення історичних коренів і причинно-наслідкового механізму сучасних економічно-соціальних проблем України та світового економічного розвитку;

  • аналізувати економічний розвиток як результат взаємодії з політичними, соціальними та духовними чинниками;

  • аналізувати в історико-економічному аспекті наукову літературу, статистичну інформацію;

  • використовувати здобуті знання при вивченні інших економічних дисциплін, у практичній діяльності.


^ Програма дисципліни «Економічна історія»
Тема 1. Вступ

Предмет і завдання економічної історії. Економічна історія в системі наук. Характеристика джерел і літератури. Періодизація економічної історії. Критерії періодизації.
Частина І. Економічна історія провідних країн світу
Тема 2. Господарські форми економіки стародавнього світу

Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика. Проблеми взаємодії людини та природного середовища в стародавньому суспільстві. Неолітична революція – перехідний період від привласнювального господарства до відтворювального (виробничо-переробної економіки), до аграрної цивілізації. Суспільні поділи праці. Розвиток землеробства, тваринництва, зародження ремесла. Поява металевих знарядь. Громада – головна господарська форма первісної доби.

Типи стародавніх цивілізацій. Становлення і розвиток рабовласницької системи господарства (східне та античне рабство). Економіка країн Стародавнього Сходу. Розвиток античного господарства Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Галузева структура економіки, основні форми організації виробництва в сільському господарстві та ремісництві, економічні функції держави. Господарсько-технічні досягнення давньосхідних та античних держав.

Внутрішня та зовнішня торгівля. Генеза грошей, кредиту та податків. Криза класичного античного полісу та рабовласницької економіки, її причини. Зародження протофеодальних відносин. Система колонату.
^ Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства

(V–XV cт. )

Основні риси та періодизація феодального господарства в Західній Європі. Загальна характеристика основних періодів феодальної економіки. Основні господарські форми (феодальне та селянське господарство, ремісничий цех, торгова гільдія)

Генеза феодального господарства. Форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Шляхи формування феодальної земельної власності та феодально залежного селянства. Становлення середньовічного господарства в Королівстві франків. Імунітети та привілеї.

Розвиток аграрних відносин і сільського господарства в XI–XV ст. Форми феодальної ренти. Комутація ренти.

Феодальне місто, його виникнення та економічна роль. Комунальні революції. Галузева структура середньовічного ремесла, значення його цехової організації. Переростання ремесла у дрібнотоварне виробництво. Роль міста у становленні ринку. Внутрішня та зовнішня торгівля. Торгові гільдії. Левантинська торгівля. Ганза. Фінанси, гроші, кредит.

Формування централізованих національних держав у Західній Європі. Особливості економічного розвитку Франції, Англії, Німеччини.
^ Тема 4. Мануфактурний період світової економіки (ХVІ–ХVIII ст.)

Загальна характеристика перехідної економіки від простого до розвиненого товарного господарства. Передумови Великих географічних відкриттів. Наукові та технічні досягнення. «Жага золота» як наслідок економічного розвитку. Криза левантійської торгівлі. Найважливіші географічні відкриття кінця ХV – початку ХVІ ст. Економічні наслідки Великих географічних відкриттів. Створення колоніальної системи. Становлення світового ринку, зміни в напрямках торгівельних зв’язків. «Революція цін», її причини та наслідки. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення ринкового господарства.

Первісне нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати.

Розклад феодальних відносин. Становлення ринкової економіки. Розвиток мануфактурного виробництва в Європі. Основні типи мануфактур. Формування ринкових відносин у сільському господарстві. Фінанси та грошовий обіг, кредит. Форми організації торгівлі. Політика меркантилізму та протекціонізму.

Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в провідних країнах світу – Англії, Нідерландах, Франції, Німеччині, США. Буржуазні революції в Європі та США, їх економічні причини, програми та результати.
^ Тема 5. Епоха переходу до індустріального суспільства

(кінець ХVІІІ – середина XIX ст.)

Передумови промислової революції. Промисловий переворот в Англії, його джерела, напрямки та соціально-економічні результати. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, США. Роль промислового перевороту в розвитку продуктивних сил.

Особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві (європейські країни, США). Формування національних моделей аграрного розвитку.

Формування міжнародної економіки як системи світового господарства та міжнародних економічних відносин. Міжнародний поділ праці.

Англія – світовий економічний лідер. Відставання у рівні економічного розвитку континентальної Європи. Економічний розвиток США.
^ Тема 6. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX –

на початку XX ст.

Друга науково-технічна революція. Прогрес світової науки, техніки та технології виробництва. Індустріалізація як економічний процес. Структурні зміни в економіці окремих країн та продуктивних сил світу. Концентрація промислового та банківського капіталу як передумова створення монополій.

Основні тенденції розвитку світової економіки. Завершення формування світового господарства. Формування світового ринку. Вивіз капіталу. Колоніальна система та економічний поділ світу.

Економіка Англії на межі ХІХ–ХХ століть. Причини втрати нею світової економічної першості.

Франція на рубежі ХІХ–ХХ століть. Аграрні протиріччя, парцелярне господарство. Причини промислового відставання.

Об’єднання німецьких земель за ініціативою Прусії. Причини швидкого економічного піднесення Німеччини, роль мілітаризації.

Перетворення США у провідну індустріальну державу світу. Причини швидкого економічного піднесення.

Соціально-економічні передумови і наслідки революції Мейдзі в Японії. Економічні причини Першої світової війни.
^ Тема 7. Господарство провідних країн світу в міжвоєнний період

Економічні наслідки Першої світової війни для США, Англії, Франції, Німеччини. Економічна суть Версальсько-Вашинґтонської системи.

Загальна характеристика основних етапів економічного розвитку провідних країн у 1920–1930-і рр. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.

Світова економічна криза 1929–1933 рр. та її особливості в США, Німеччині, Великій Британії, Франції. Варіантні шляхи виходу з неї. Початок державного регулювання економіки. «Новий курс» Ф.Рузвельта. Програма виходу з економічної кризи Дж. Мея у Великій Британії. Економічна політика уряду Народного фронту у Франції. Економічна політика фашистської Німеччини.

Становище провідних країн в світовому господарстві напередодні Другої світової війни. Економічні причини війни.
^ Тема 8. Господарство провідних країн світу після Другої світової війни

Економічні наслідки Другої світової війни для світової економіки. План Маршалла.

Розвиток індустріальної регульованої ринкової економіки. Завершення процесу індустріалізації. Науково-технічна революція як чинник економічного розвитку. Зрушення в галузевій структурі провідних країн ринкової економіки. Форми державного регулювання економіки. Транснаціональні корпорації. Утвердження моделей розвиненої ринкової економіки.

Розвиток світового господарства та міжнародних економічних відносин. Інтеґраційні процеси в економіці. «Спільний ринок» як форма економічної інтеґрації. Формування і розвиток трьох центрів світової ринкової економіки.

Економічні кризи 70–80-х рр. XX cт. Становлення економіки постіндустріальної цивілізації.

Основні тенденції розвитку економіки США. Причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки. Стан економіки країни в 1970-х рр. – на початку XXI ст. «Рейганоміка».

Економічні наслідки поразки Японії в Другій світовій війні. Реформи 1940-х – 1950-х рр. Джерела і зміст «японського економічного дива». Чинники економічного зростання Японії. Особливості японської моделі економічного розвитку.

Програма повоєнного відродження та розвитку економіки Л.Ерхарда в Німеччині. Становлення соціально-ринкового господарства. Фактори економічного піднесення ФРН у 1950-х – першій половині 1970-х рр. Економіка Німеччини в постіндустріальний період.

Особливості повоєнного розвитку економіки Франції. Економічний розвиток і особливості соціально-економічної політики. Місце Франції у світовому господарстві.

Основні тенденції розвитку англійської економіки. Посилення державного регулювання. Характер повоєнної націоналізації окремих галузей народного господарства, її мета. Крах колоніальної Британської імперії і його вплив на економіку Англії. Роль Великої Британії у світовому господарстві на сучасному етапі. «Тетчеризм».
^ Тема 9. Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються

Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалежних держав. Альтернативи їх соціально-економічного розвитку. Основні форми неоколоніальної залежності. «Нові індустріальні країни» та причини їх швидкого економічного зростання. Роль транснаціонального капіталу.

Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються на сучасному етапі: подолання відсталості, щораз більший зовнішній борг, залежність у сфері НТП, голод, хвороби, екологічні негаразди.
Частина 2. Економічна історія України
Тема 10. Господарство українських земель в період від найдавніших

часів до V ст н. е.

Господарство первісних племен на території України. Трипільська культура. Господарство скіфів і сарматів. Економічний лад грецьких і римських колоній у Північному Причорномор’ї.
^ Тема 11. Розвиток феодальної системи господарства на українських

землях (VІХV ст.)

Періодизація та типологізація феодальної економіки на українських землях.

Становлення феодальної економіки. Економічний розвиток східнослов’янських племен. Економічні фактори утворення державності на українських землях. Господарський розвиток Київської Русі. Процес феодалізації селян і земельні відносини. Данницькі відносини. Категорії залежного населення: смерди, рядовичі, закупи, холопи. Форми та характер землеволодіння. Міста та ремесло. Внутрішня торгівля. Зовнішньо-економічні зв’язки. Головні торговельні шляхи. Грошовий обіг. Лихварство.

Економіка українських земель періоду розвинутого феодалізму. Економічні причини феодальної роздробленості Київської Русі. Господарство періоду феодальної роздробленості. Економічний розвиток Галицько-Волинської держави.

Загарбання українських земель іноземними державами. Господарський розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського та королівства Польського. Зростання феодального землеволодіння. Вотчини та «держави». Громади і дворища. Початок формування фільваркової системи організації сільського господарства. Розвиток міст, ремесла та промислів. Цехова система організації ремесла. Розвиток внутрішніх економічних зв’язків і зовнішньої торгівлі.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconПолітична історія України навчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник «Політична історія України» з базового курсу для студентів інженерно-технічних, економічних І гуманітарних...
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconНавчально-методичний посібник для середніх загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням біології
Планування роботи дошкільного навчального закладу. Навчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconМіністерство освіти І науки України Херсонський державний університет Факультет культури І мистецтв паспорт кафедри психології та педагогіки мистецької освіти (навчально-методичний посібник)
Під загальною редакцією завідувача кафедри кандидата психологічних наук, доцента Т. А. Демидової
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconНавчально-методичний посібник для студентів професійно-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за напрямом підготовки 0902
З-38 Технологічні основи машинобудування: Навчально-методичний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. – 98 с
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconМіністерство освіти І науки України Херсонський державний університет Кафедра історії світової літератури І культури О. Мішуков Європейські студії (Навчально-методичний посібник)
Асоціації культурологів України, головою спеціалізованої вченою ради по захисту кандидатських дисертацій з літературознавства. Автор...
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconНавчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ 2001
Р 99 Міжнародні фінанси: Навч метод посібник для самост вивч дисц. — К.: Кнеу, 2001. — 119 с
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconНавчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник для практичних занять з модуля „Фінансовий менеджмент” (для магістрів спец. 8050106 „Облік І аудит”)....
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconНавчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2011 Рекомендовано до видання
Призначення покарання: Навчально-методичний посібник / Авт кол.; Відп ред. В. О. Туляков. – О.:, 2011. с
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconНавчально-методичний посібник Навчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс з курсу «Інженерна та комп’ютерна графіка. Частина», для студентів денної та заочної форм навчання...
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України iconМіністерство освіти І науки України Херсонський державний університет Кафедра історії світової літератури І культури О. Мішуков Історія зарубіжної літератури І культури (Навчально-методичний посібник)
Асоціації культурологів України, головою спеціалізованої вченою ради по захисту кандидатських дисертацій з літературознавства. Автор...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи