Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського icon

Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського




Скачати 84.63 Kb.
НазваХміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського
Дата18.10.2012
Розмір84.63 Kb.
ТипДокументи

Хміль С.В., Маланчук Л.М., Маланчук С.Л.

Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського

вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки – Проведено аналіз обслідування і лікування 255 жінок з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які були поділені на дві групи. І групу склали 170 хворих, які проживали в зонах радіаційного забруднення і знаходились під впливом малих доз радіації не менше 5 років; ІІ групу – 85 хворих, які проживали на радіаційно незабрудненій території. Розроблений і за­пропонований алгоритм вибору методів лікування гнійно-запальних захворювань придатків матки дає можливість своєчасно визначити ступінь ризику клінічного перебігу захворювання, визначити межі та обсяг консервативної терапії та своєчасно обгрунтувати необхідність оперативного лікування.

выбор метода лечения больных гнойно-воспалительнымы заболеваниями придатков матки – Проведен анализ обследования и лечения 255 женщин с гнойно-воспалительными заболеваниями придатков матки, которые были разделены на две группы. В І группу вошли 170 больных, которые проживали в зонах радиационного загрязнения и находились под влиянием малых доз радиации не менее 5 лет; во ІІ группу – 85 больных, которые проживали на радиационно незагрязненной территории. Разработанный и предложенный алгоритм выбора методов лечения гнойно-воспалительных заболеваний придатков матки дает возможность своевременно определить степень риска клинического течения заболевания, определить границы, объем консервативной терапии и своевременно обосновать необходимость оперативного лечения.

treatment choise Algorithm for the patients with purulent adnexitis who have been exposed to long-period low-dosed radiation – The examination of 255 women with purulent inflammation of the adnexa was been carried out. The patients were divided into two groups: the first group was represented by 170 patients who have lived in radiation polluted zones and exposed to low-dosed radiation effect not less than 5 years, the second group was represented by 85 patients who had lived in non-polluted zones. The proposed algorithm of choise of treatment procedure of purulent adnexitis allows to determine the degree of risk of the disease clinical course to define the limits and the extent of conservative therapy and to prove the necessity of operative treatment.


^ Ключові слова: гнійно-запальні захворювання придатків матки, малі дози радіації.

Ключевые слова: гнойно-воспалительные заболевания придатков матки, малые дозы радиации.

^ Key words: purulent adnexitis, low-dosed radiation.


Вступ Використання нових методів діагностики і лікування: ендолімфатичної антибактеріальної та антиоксидант­ної терапії; місцевої параметральної імунотерапії; оперативних втручань з використанням сучасних лапароскопічних технологій, а також прицільних пункцій під контролем ультразвуку в комплексній терапії гнійно-запальних захворювань придатків матки дозволило в деякій мірі змінити тактику надання медичної допомоги цим хворим. Особливо це стосується пацієнтів, які тривалий час проживали на радіаційно забруднених територіях і знаходились під впливом малих доз радіації. За результатами наших дослі­джень у цих хворих на фоні зниження реактивності організму, активності загальних і місцевих імунологічних реакцій ризик виникнення різних ускладнень, пов’язаних з гнійно-запальними процесами в придатках матки, є найвищим.

Питання вибору методу лікування хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час знаходились під впливом малих доз радіації, залишається невирішеним.

^ Матеріали і методи Нами проведено аналіз обстеження і лікування 255 жінок з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки. З них 170 хворих (І група) проживали в зонах радіаційного забруднення і знаходились під впливом малих доз радіації не менше 5 років; 85 хворих (ІІ група) не проживали на радіаційно забруднених територіях.

Залежно від вираженості клінічних проявів, наявності ускладнень, показників загального і місцевого імунітету та процесів перекисного окислення ліпідів, даних ультразвукових та лапароскопічних обстежень ми виділили ступені ризику гнійно-запальних захворювань зі сприятливим, невизначеним і несприятливим прогнозом перебігу захворювання. Таке групування хворих дало можливість розробити алгоритм-систему вибору методу лікування гнійно-запальних захворювань придатків матки, уточнити і диференціювати покази, встановити межі консервативного та своєчасно обгрунтувати необхідність оперативних втручань в кожному конкретному випадку.


1. Аль-Кудеймат Ю.А. Клінічне спостереження терапевтичної дії флуренізиду: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – Львів, 1995. – 20 с.

2. Гриневич Ю.А., Каменец Л.Я. Основы клинической иммунологии опухолей. – К.: Здоров’я, 1986. – 160 с.

3. Досвід використання флуренізиду у хворих з урогенітальним хламідіозом / А.Ю.Франчук, Л.І.Петрух, А.В.Бойчук, Л.А.Матвійчук // Інфекційні хвороби. – 1998. – № 2. – С. 47 – 49.

4. Козлюк А.С., Анисимов Л.А., Шройт И.Г. Иммунологические методы в гигиенических исследованиях. – Кишинев: Штиинца, 1987. – 115 с.

5. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С. Иммунологические методы исследования в клинике. – К.: Здоров’я, 1978. – 159 с.


Таблиця. Алгоритм-система вибору методу лікування гнійно-запальних захворювань придатків матки


Результати досліджень та їх обговорення Консервативний метод лікування запальних захворювань придатків матки залишається основним. Він дає кращі результати в гострій стадії захворювання. Використання ендолімфатичної антибактеріальної та антиоксидантної терапії у хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час перебували під впливом малих доз радіації, в значній мірі потенціювало консервативне лікування. В деяких випадках була виправдана ефективність поєднання антибактеріального лікування з періодичним відсмоктуванням ексудату через кольпотомний розріз під час виконання прицільних пункцій під контролем ультразвуку або через дренаж, залишений після лапароскопічних втручань.

Застосування оперативного лікування, на нашу думку, при гострій стадії захворювання обгрунтоване у випадку розриву піосальнгса або в разі неефективності антибактеріального лікування на фоні проведення численних маніпуляцій з метою відсмоктування гною під контролем УЗД чи лапароскопії.

У хворих з хронічними запальними захворюваннями придатків матки з частими загостреннями оперативне лікування виправдане, якщо комплексна консервативна терапія з застосуванням ендолімфатичної медикаментозної терапії і параметральної імунотерапії залишається безрезультатною протягом тривалого часу. При цьому необ­грунтованим слід вважати проведення радикальних операцій – видалення придатків, оскільки вміст хронічних запальних утворів часто стерильний. Проводячи оперативні втручання при тубооваріальних утворах ми намагалися зберігати хоча б частину тканини яєчника за умови відсутності пов­ного його гнійного або пухлинного переродження. Особливо важливе значення це мало у жінок репродуктивного віку.

При необхідності оперативного втручання методом вибору залишались лапароскопічні операції. Питання про необхідність лапаротомії ставилося у випадку розвитку перитоніту.

Під час лікувальної лапароскопії при гнійних запаленнях придатків матки виконували такі основні види ендохірургічних втручань: 1) евакуація патологічного випоту і санація черевної порожнини розчинами антисептиків; 2) розсічення злук між матковими трубами, яєчниками та навколишніми тканинами; 3) розкриття гнійних тубооваріальних утворів з метою евакуації гною, санації порожнини патологічного утвору та проведення місцевої параметральної імунотерапії. З лапароскопічних оперативних втручань при гнійно-запальних захворюваннях придатків матки слід використовувати фімб­ріолізис, сальпінголізис, сальпінгостомію, сальпінгонеостомію, сальпінгоектомію і аднексектомію. Оваріоектомія виконується рідко, оскільки самостійне запалення яєчника зустрічається не часто. При наявності вираженого злукового процесу в малому тазі від ендоско­пічних операцій слід відмовитися на користь лапаротомії.

Висновок Таким чином, приймаючи рішення про вибір методу консервативної терапії або оперативного втручання у хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, а особливо у тих пацієнток, які знаходились тривалий час під впливом малих доз радіації, необхідно враховувати ряд факторів, що стосуються загального стану орга­нізму, імунорезистентності, клінічного перебігу запального процесу, його локалізації і поширеності. Питання про необхідність оперативного втручання виправдане лише після використання всіх засобів консервативної терапії, включаючи ендолімфатичне введення препаратів та параметральну імунотерапію. При виборі методу оперативного втручання перевагу слід надавати малоінвазивним оперативним втручанням із застосування сучасних лапароскопічних технологій та прицільних пункцій під контролем ультразвуку.


^ Результати досліджень та їх обговорення Консервативний метод лікування запальних захворювань придатків матки залишається основним. Він дає кращі результати в гострій стадії захворювання. Використання ендолімфатичної антибактеріальної та антиоксидантної терапії у хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час перебували під впливом малих доз радіації, в значній мірі потенціювало консервативне лікування. В деяких випадках була виправдана ефективність поєднання антибактеріального лікування з періодичним відсмоктуванням ексудату через кольпотомний розріз під час виконання прицільних пункцій під контролем ультразвуку або через дренаж, залишений після лапароскопічних втручань.

Застосування оперативного лікування, на нашу думку, при гострій стадії захворювання обгрунтоване у випадку розриву піосальнгса або в разі неефективності антибактеріального лікування на фоні проведення численних маніпуляцій з метою відсмоктування гною під контролем УЗД чи лапароскопії.

У хворих з хронічними запальними захворюваннями придатків матки з частими загостреннями оперативне лікування виправдане, якщо комплексна консервативна терапія з застосуванням ендолімфатичної медикаментозної терапії і параметральної імунотерапії залишається безрезультатною протягом тривалого часу. При цьому необ­грунтованим слід вважати проведення радикальних операцій – видалення придатків, оскільки вміст хронічних запальних утворів часто стерильний. Проводячи оперативні втручання при тубооваріальних утворах ми намагалися зберігати хоча б частину тканини яєчника за умови відсутності пов­ного його гнійного або пухлинного переродження. Особливо важливе значення це мало у жінок репродуктивного віку.

При необхідності оперативного втручання методом вибору залишались лапароскопічні операції. Питання про необхідність лапаротомії ставилося у випадку розвитку перитоніту.

Під час лікувальної лапароскопії при гнійних запаленнях придатків матки виконували такі основні види ендохірургічних втручань: 1) евакуація патологічного випоту і санація черевної порожнини розчинами антисептиків; 2) розсічення злук між матковими трубами, яєчниками та навколишніми тканинами; 3) розкриття гнійних тубооваріальних утворів з метою евакуації гною, санації порожнини патологічного утвору та проведення місцевої параметральної імунотерапії. З лапароскопічних оперативних втручань при гнійно-запальних захворюваннях придатків матки слід використовувати фімб­ріолізис, сальпінголізис, сальпінгостомію, сальпінгонеостомію, сальпінгоектомію і аднексектомію. Оваріоектомія виконується рідко, оскільки самостійне запалення яєчника зустрічається не часто. При наявності вираженого злукового процесу в малому тазі від ендоско­пічних операцій слід відмовитися на користь лапаротомії.

Висновок Таким чином, приймаючи рішення про вибір методу консервативної терапії або оперативного втручання у хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, а особливо у тих пацієнток, які знаходились тривалий час під впливом малих доз радіації, необхідно враховувати ряд факторів, що стосуються загального стану орга­нізму, імунорезистентності, клінічного перебігу запального процесу, його локалізації і поширеності. Питання про необхідність оперативного втручання виправдане лише після використання всіх засобів консервативної терапії, включаючи ендолімфатичне введення препаратів та параметральну імунотерапію. При виборі методу оперативного втручання перевагу слід надавати малоінвазивним оперативним втручанням із застосування сучасних лапароскопічних технологій та прицільних пункцій під контролем ультразвуку.


1. Давыдов А.И. Оперативная лапароскопия в гинекологии. – М.: Медицина, 1995. – 184 с.

2. Стрижаков А.Н., Давыдов А.И. Трансвагинальная эхография. М.: Медицина, 1994. – 184 с.

3. Стрижаков А.Н., Подзолкова Н.М. Гнойные воспалительные заболевания придатков матки. – М.: Медицина, 1996. – 256 с.

4. Эндоскопия в гинекологии / Под ред. Г.М.Савельевой. – М.: Медицина, 1983. – 200 с.

5. Gomel V. Operativ Laparoscopy: time for acceptance // Fertil. Steril. – 1989. – Vol. 52, № 1-2. – P. 1-11.

6. Reich H., McGlynn F. Laparoscopic treatment of tuboovarian and pelvic abscess // J. reprod. Med. – 1987. – Vol. 32, № 10. – P. 747-752.


1. Давыдов А.И. Оперативная лапароскопия в гинекологии. – М.: Медицина, 1995. – 184 с.

2. Стрижаков А.Н., Давыдов А.И. Трансвагинальная эхография. М.: Медицина, 1994. – 184 с.

3. Стрижаков А.Н., Подзолкова Н.М. Гнойные воспалительные заболевания придатков матки. – М.: Медицина, 1996. – 256 с.

4. Эндоскопия в гинекологии / Под ред. Г.М.Савельевой. – М.: Медицина, 1983. – 200 с.

5. Gomel V. Operativ Laparoscopy: time for acceptance // Fertil. Steril. – 1989. – Vol. 52, № 1-2. – P. 1-11.

6. Reich H., McGlynn F. Laparoscopic treatment of tuboovarian and pelvic abscess // J. reprod. Med. – 1987. – Vol. 32, № 10. – P. 747-752.

Схожі:

Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського icon№71 Запальна хвороба матки, за винятком шийки матки
Гостре запальне захворювання матки №71. 1 Хронічне запальне захворювання матки №71. 9 Запальне захворювання матки, неуточнене №72...
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського iconМетодичні вказівки для студентів 2,3 курсів стоматологічного факультету з самостійної підготовки до практичних занять з хірургіі
Модуль 1 Ендоскопічні та рентгенологічні методи дослідження, гнійно запальні захворювання легенів та плеври. Загальні принципи діагностики...
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського iconО. С. Полянська методична вказівка
Вияснення теоретичних знань інтернів, формування навиків клінічного мислення, засвоєння діагностики, лікування фурункула та карбункула....
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського iconМетодичні рекомендації для студентів при підготовці до практичного заняття післяпологові запальні та септичні захворювання. Етіологія, патогенез, клінічні форми.
Післяпологові запальні та септичні захворювання. Етіологія, патогенез, клінічні форми. Акушерський перитоніт. Генералізована септична...
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського iconНеспецифічні запальні захворювання
Неспецифічні запальні захворювання (парапроктит, параректальні нориці; тріщини слизової анального каналу, проктит, неспецифічний...
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського iconV. Науково-дослідна робота кафедри
Уфо та озонування крові для лікування хворих із гнійно-септичними ускладненнями
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського iconCписок літератури в електронному варіанті (cd-r)
Термінальні стани: Підручник. Тернопіль: Тернопільська дма ім. І. Я. Горбачевського
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського iconВищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” Кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань “Ідіопатичні захворювання з прогресуючим лізисом тканин пародонта.
України "Українська медична стоматологічна академія" Кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань...
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського icon№3: запальні захворювання жіночих статевих
Знання причин, методів діагностики та особливості лікування даної патології необхідно лікарю-гінекологу та лікарям іншого профілю...
Хміль С. В., Маланчук Л. М., Маланчук С. Л. Вибір методу лікування у хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського iconТема: хронічні запальні захворювання середнього вуха, хронічні негнійні захворювання вуха
Ор-захворювань. Несвоєчасне, неспеціалізоване лікування або ж відсутність такого призводить інколи до тяжких наслідків, навіть до...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи