Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» icon

Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія»




Скачати 286.9 Kb.
НазваПрограма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія»
Дата29.07.2012
Розмір286.9 Kb.
ТипДокументи
1. /НП Наука _ рел_г_я.doc
2. /НП. Некласична лог_ка.doc
3. /НП._стор_я науки _ техн_ки.doc
4. /НП._стор_я ф_лософ_х в Украхн_.doc
5. /НП.Акс_олог_я знання.doc
6. /НП.Анал_тична ф_лософ_я.doc
7. /НП.Антична ф_лософ_я.doc
8. /НП.Вступ до спец_альност_.doc
9. /НП.Еп_стемолог_я.doc
10. /НП.Класична лог_ка.doc
11. /НП.Марксистська та неомарксистська ф_лософ_я.doc
12. /НП.Методика викладання ф_лосософських дисципл_н.doc
13. /НП.Методика викладання ф_лософськик дисципл_н у ВШ.doc
14. /НП.Онтолог_я та метаф_зика.doc
15. /НП.Основи психоанал_зу.doc
16. /НП.Основи ф_лософ_х творчост_.doc
17. /НП.Охорона прац_ в галуз_.doc
18. /НП.Позитив_зм та постпозитив_зм.doc
19. /НП.Прагматизм.doc
20. /НП.Проблема людини в _стор_х ф_лософ_х.doc
21. /НП.Синергетика.doc
22. /НП.Соц_альна ф_лософ_я.doc
23. /НП.Сучасна ф_лософська антрополог_я.rtf
24. /НП.Ф_лософ_я 19 ст.doc
25. /НП.Ф_лософ_я 17-18 ст.doc
26. /НП.Ф_лософ_я _ мова.doc
27. /НП.Ф_лософ_я _стор_х.doc
28. /НП.Ф_лософ_я Сереньов_ччя та доби В_дродження.doc
29. /НП.Ф_лософ_я б_знесу.doc
30. /НП.Ф_лософ_я гуман_тарних наук.doc
31. /НП.Ф_лософ_я пол_тики.doc
32. /НП.Ф_лософ_я права.doc
33. /НП.Ф_лософ_я та метолог_я науки.doc
34. /НП.Ф_лософськ_ проблеми природознавства.doc
35. /НП.Ф_лософський анал_з м_фолог_х.doc
36. /НП.Ф_лософсько-соц. проблеми науки _ техн_ки.rtf
37. /НП.Феноменолог_я.doc
38. /НП.Формальна лог_ка.doc
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни некласична логіка для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни історія науки І техніки для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни історія філософії в україні для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни аксіологія знання для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни аналітична філософія для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни антична філософія для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни вступ до спеціальності для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни епістемологія для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни класична логіка для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Марксистська та неомарксистська філософія для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Методика викладання філософських дисциплін для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Методика викладання філософських дисциплін у вш для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни онтологія та метафізика для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни основи психоаналізу для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни основи філософії творчості для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни охорона праці в галузі для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни позитивізм та постпозитивізм для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни прагматизм для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни проблема людини в історії філософії для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни синергетика для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни соціальна філософія для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Сучасна філософська антропологія для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія ХІХ ст для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія 17-18 ст для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія І мова для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія історії для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Філософія середніх віків та доби відродження для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія бізнесу для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія гуманітарних наук для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія політики для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія права для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософія та методологія науки для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни філософські проблеми природознавства
Програма (типова) навчальної дисципліни філософський аналіз міфології для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Філософсько-соціологічні проблеми науки І техніки для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни феноменологія для напряму підготовки 02. 03. 01 «Філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни формальна логіка для напряму підготовки 02. 03. 01 – «Філософія»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича


Програма


(типова)


навчальної дисципліни


НАУКА І РЕЛІГІЯ


для напряму підготовки 7.02.03.01; 8.02.03.01 «Філософія»


Чернівці 2011


Програма (типова) складена на основі освітньо-професійної програми (ОПП) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) напряму підготовки фахівців 7.02.03.01; 8.02.03.01 «Філософія».

Укладач –доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Марчук Михайло Георгійович

Рецензенти:

Балух Василь Олексійович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри релігієзнавства та теології;

Докаш Віталій Іванович – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціології.

Затверджено на засіданні кафедри філософії (протокол № 2 від 28.09. 2010).

Схвалено на засіданні методичної ради філософсько-теологічного факультету (протокол № 2 від 29.09. 2010).

Затверджено на засіданні вченої ради філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 1 від 30 серпня 2010).

Відповідальний за випуск завідувач кафедри філософії проф. Марчук М.Г.


НАУКА І РЕЛІГІЯ


Курс

V філософи

Напрям

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів

ECTS: 3


Модулів 3+ІНДЗ


Змістовних модулів: 2


Загальна кількість годин: 108


Тижневих годин: 3

філософія


Спеціаліст

Магістр

Лекції: 17


Семінари: 17


Самостійна робота: 74


Вид контролю: залік



Головна мета курсу «Наука і релігія» – всебічне висвітлення різноманітних аспектів взаємовідношення науки і релігії. Він призначений для студентів, які навчаються за фахом "філософія". Програма курсу передбачає знайомство студентів з основними підходами до релігії, вивчення поняттєвого апарату релігійного знання, знайомство з основними етапами становлення науки та особливостями її впливу на релігію.


ПЕРЕДМОВА

Наука і релігія розглядаються в курсі як форми свідомості, специфічні форми діяльності, що мають свої специфічні настанови, історію, поняття, категорії. В основу курсу покладено праці відомих теоретиків: Расела, Лакатоса, Куна, Барбура, Попера й ін. У межах курсу аналізуються своєрідність і взаємозв'язок наукових, філософських і релігійних підходів у розв'язанні світоглядних проблем. Курс “Наука й релігія” дає можливість познайомитися з різними типами співвідношення науки і релігії, характерними для культур Заходу й Сходу, а також для прихильників атеїстичного світогляду.

Метою курсу є також підготовка фахівців, які здатні ставити і на сучасному рівні розв’язувати ключові проблеми взаємодії та взаємозв’язку науки і релігії.

Курс містить дві частини, перша з яких присвячена історії взаємодії науки і релігії, а в другій розглядаються сучасні проблеми взаємодії науки і релігії.

Як розв’язується проблема походження життя та виникнення людини в релігійному й атеїстичному світогляді? Як можуть сприйматися сучасні наукові уявлення про матерію, час, енергію, простір у світлі наукового і релігійного світоглядів? Які уявлення науки і релігії про існування душі людини? Що таке чудо з погляду науки і релігії? Студенти вивчають різні відповіді на ці й багато інших найважливіших питань і самі роблять світоглядний вибір.

Серед основних завдань, які ставить перед студентами курс «Наука і релігія», можна виділити такі:

  • опанування цілісною системою знань з історії розвитку філософських, природничонаукових уявлень про людину та навколишній світ у їхньому нерозривному зв'язку з релігійними традиціями;

  • формування стійких уявлень про специфіку осмислення в релігійному та нерелігійному світогляді основних досягнень природознавства і НТР;

  • оволодіння прийомами порівняльного аналізу природничонаукових поглядів, які розвиваються в руслі креаціонізму й еволюціонізму;

  • розуміння взаємозв'язку та суперчливого характеру проблем, які виникають на стику релігійного, філософського та наукового світоглядів;

  • оволодіти навичками роботи з філософськими, віроповчальними, науковими текстами, пов'язаними з проблемами співвідношення науки і релігії;

  • вдосконалення вміння встановлювати зв'язок між науково-філософськими концепціями й відповідними системами життєвих і культурних цінностей.


Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра напряму «філософія».

Навчальна програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS).


СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

п/п

Тема

Лекції (год)

Семінари (год)

Самостійно-індивідуальна робота (год)

Змістовий модуль І. . Історичні трансформації взаємовідносин науки і релігії

Н.Е. 1.1

1

Наука і релігія: культурна єдність смислу.


4

2




2

Міфологічно-релігійні витоки знання Стародавнього світу


4

4




3

Античність: нові шляхи релігії і науки.


2

2

9

4

Наука у релігійно-культурному контексті середніх віків


2

2




5

Класичне природознавство та релігія: проблеми взаємовпливу


2

4




6

Наука і релігія у XX ст.: нові шляхи взаєморозуміння


4

2

9

Змістовий модуль ІІ. Взаємозв’язок релігії та науки в контексті сучасних глобальних викликів

Н.Е. 2.1

7

Наука і релігія: діалог у світі пізнання


2

10




8

Діалог науки і релігії в контексті сучасності

2

8







Годин загалом

34

17

57



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Філософія релігії (ФР) в контексті теоретичного релігієзнавства

ТЕМА 1. Предмет, форми та функції ФР

Філософія як рефлексія над світоглядним самовизначенням людини у світі. Релігія як тип світогляду. Релігія як предмет філософської уваги. Релігійні виміри зв’язку “людина – світ” в контексті філософської предметності. Філософія релігії як складник теоретичного релігієзнавства і його методологічне підґрунтя. Специфіка та форми філософського осмислення релігії. Релігія крізь призму основних розділів філософського знання – онтології, гносеології, теорії цінностей. Онтологічні, гносеологічні та аксіологічні основи релігієзнавства. Філософія релігії як рефлексивно-критичне осмислення буттєвих, соціокультурних, антропологічно-екзистенційних засад та форм людського духовно-творчого й ціннісного самовизначення, здійснюваного на основі уявлень про реальність надприродно-сакрального та його зв’язків з природою, суспільством, особистістю. Релігієзнавчий контекст основних функцій філософської свідомості – світоглядної (тлумачення релігійного образу світу та обґрунтування його філософських альтернатив), рефлексивно-критичної (осмислення й змістовна трансформація наявного релігійного досвіду), методологічної (визначення напрямів, методів і форм осягнення релігії), ціннісно-орієнтаційної (тлумачення, критика й трансформація релігійних уявлень про належне, ієрархію цінностей і антицінностей), людинознавчої (пізнання людської природи, розуміння антропологічного підґрунтя релігії).

ТЕМА 2. Історичні виміри становлення філософії релігії

Розвиток філософських уявлень про релігію як закономірний компонент історико-філософського процесу. Підходи до пояснення джерел та сутності релігії від античності до Нового Часу. Історико-філософський контекст теологічної, натуралістичної, гносеологічної, психологічної, конвенціональної та інших ідей щодо релігії. Історичні форми філософської критики релігії. Д. Юм про “природну історію релігії”, її походження, антропологічні основи та форми. Основи Кантової філософії релігії. Критика спекулятивного богопізнання й етикотеологія як його альтернатива. Розмежування віри одкровення (т.зв. “статутарної”) і “чистої” (морально мотивованої) релігійної віри. Історично-мінливий характер статутарної віри. Загальнолюдський характер “моральної віри”. Кант про єдність релігії і множину вір. Філософія релігії Геґеля як взірець філософської теології. Геґель про змістовну тотожність філософії і релігії. Бог, релігійне ставлення, доконечність релігії, форми релігійної свідомості, логіка історії релігії та засади тлумачення одкровення – основні проблеми філософії релігії Геґеля. Л. Фейєрбах про антропологічні чинники релігійної свідомості. Прагнення щастя і суперечність між сущим і належним, спроможністю і бажанням, наявним і сподіваним як основна передумова релігії. Фейєрбах про причини та форми занепаду справжньої релігійності в новітню добу. Феєрбахові ідеї щодо філософії і політики як своєрідних “замінників” релігії. Тенденції філософського тлумачення релігії в післяпросвітницьку добу (романтизм, позитивізм, марксизм, філософія життя).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Релігія як спосіб світоглядного самовизначення людини

ТЕМА 1. Онтологічні, життєво-екзистенційні, історично-соціокультурні чинники релігії

Етимологія, значеннєве поле та різномовні еквіваленти терміна “релігія” (лат. religio). Світоглядний характер релігії. Релігія та її зв’язки з іншими типами світогляду. Проблема дефініції поняття “релігія”. Релігія як історично неодмінний складник та активний чинник життєдіяльності людини і суспільства. Релігія і колізії людського самовідчуження. Релігія як специфічний образ дійсності. Релігія як суспільна підсистема. Моделі історичного й цивілізаційного становища релігійної підсистеми в суспільстві. Філософсько-методологічні підходи до типологізації релігій.

Онтологічні, історично-соціокультурні, життєво-екзистенційні чинники релігії. Поняття передумов або чинників (метафорично – “коренів”) релігії. Космофізичне тло суспільного життя та особливості його духовного освоєння. Людина як свідома істота. Неприродність потреб людини як вияв її духовно-суспільної сутності. Історичне й особистісне буття людини на межі сущого і належного, наявного і сподіваного. Ціннісний характер людського ставлення до світу. Усвідомлення смертності як чинник прагнення безсмертя. Мотиви, форми та способи аксіологізації й сакралізації образу світу. Психологічні та інтелектуальні (когнітивні) основи релігійної свідомості.

ТЕМА 2. Релігійна віра як основа релігійного досвіду. Світоглядні підходи до обґрунтування чи заперечення змісту релігійної віри

Релігійна віра як основа релігійного досвіду. Образ Бога та ідея безсмертя у світлі віри. Релігійний досвід як первинна, базова форма релігійного ставлення людини до світу. Релігійне відношення – ставлення до сакрального (божественного) як реальності. Різноманіття релігійного досвіду як вияв соціокультурної й особистісної своєрідності його носіїв. Віра як основа релігійного досвіду. Проблемне поле: “віра і знання”, “віра як “знання” (про Бога), “віра або знання”, “віра і таїна сакрального”. Структура віри: а)”знання” про сакральний об’єкт і б)специфічне (емоційно-ціннісне) ставлення до цього об’єкта – настанова довіри. Віра як уявлення і як акт. Теологічні підходи до тлумачення віри як духовно-практичного зв’язку, ініційованого Божим існуванням і обраного людиною. Відмінність між теологічним і філософським поглядами на віру. Філософська проблематизація джерел та змісту віри. Життя як безпосередня та усвідомлювана цінність. Факт смертності як чинник ідеї безсмертя.. Потреба життєвої нескінченності як вихідний антропологічно-буттєвий мотив волі вірити та чинник ціннісної значущості змісту релігійного знання. Уявлення про Бога як гаранта онтологічної адекватності ціннісних настанов. Ціннісна значущість змісту релігійного знання як фактор його “достеменності”. Віра в Бога як спосіб світоглядного олюднення вічності й увічнення людськості. Образи богів чи Бога у різних релігіях. Відмінність між особистісним і абстрагованим образами Божества. Зміст та метафізичний контекст філософського теїзму.

Світоглядні підходи до обґрунтування чи заперечення змісту релігійної віри. “Докази буття Бога” у світлі філософської рефлексії. Соціокультурна й внутрішньо-релігійна потреба концептуалізації досвіду “достеменності” релігійних уявлень (викладення цього досвіду у формі аргументованого міркування). Основні способи обґрунтування віри в Бога (“докази буття Бога”) та їхні функції на ґрунті релігійної і філософської теології. Поділ “доказів буття Бога” на традиційні і філософсько-антропологічні. Традиційні докази буття Бога: онтологічний (Августин, Ансельм Кентерберійський, Р.Декарт), космологічний (Аристотель, Г.Ляйбніц), телеологічний (Сократ, Платон, стоїки, Цицерон та ін.), Філософсько-антропологічні докази буття Бога: моральнісний (І.Кант), трансцендентал-філософський (Й.-Б Лотц, Р. Шеффлер), феноменологічні (М. Шелер, Ф. Гаммер), історичний. Форми філософської критики “доказів буття Бога”. Духовно-культурна вартість і смисложиттєвий потенціал богомислення.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

Релігія в системі культури та духовному житті людини і суспільства

ТЕМА 1. Зв’язки релігії з іншими формами духовної культури

Культура як універсум духовно-практичного самоздійснення людини. Особливе становище релігії і релігій у системі духовної культури. Теологія про “надкультурну” природу і смисл релігії. Богословські тлумачення релігії як смислового базису (або субстанції) всіх сфер духовної культури. П. Тілліх про релігійні виміри трьох типів культури – теономної, гетерономної та автономної. Світсько-гуманітарний погляд на релігію як іманентний елемент культури. Форми синтезу всередині релігії явищ мистецтва, моралі, права, політики, теоретичного знання. Історичні трансформації місця релігії в культурі та соціумі. Секуляризація як важлива прикмета новочасної і новітньої культури. Смисл та суперечності релігійно-культурних процесів у сучасному світі й Україні.

ТЕМА 2. Релігія і мораль. Релігія і безрелігійний світогляд

Поміркуйте над зв’язком релігії і моралі. Виявіть моральний потенціал релігійного і безрелігійного світогляду в умовах сьогодення. Обґрунтуйте цінність світоглядної толерантності. Проаналізуйте причини її нехтування та способи утвердження. Моральна свідомість в контексті релігійного і безрелігійного світогляду. Зв’язок віри в Бога і доброчесності. Моральний вибір в контексті співвідношення наявного і сподіваного. Моральна гідність і претензії на безсмертя та потойбічну віддяку. Обґрунтування моральних цінностей в контексті біблійних релігій. Християнська морально-етична програма і історичний досвід релігійно-церковної практики. Моральний потенціал безрелігійного світогляду. Чи “все дозволено, якщо Бога немає”? Смисложиттєві основи позарелігійної людяності.

СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМ

НЕ 1.1: 14, 18, 25, 27, 28, 41, 42, 44, 46, 51, 55, 57, 59, 64, 66, 68, 69, 70, 71, 76, 77, 79, 82, 83, 88, 90, 108, 112, 114, 118

НЕ 1.2: 1, 2, 3, 5, 9, 17, 18, 19, 22, 26, 27, 28, 32, 33, 38, 39, 40, 42, 52, 56, 60, 61, 62, 63, 65, 80, 82, 83, 91, 111

НЕ 2.1: 4, 6, 7, 8, 13, 14, 18, 21, 27, 29, 31, 44, 53, 56, 58, 59, 67, 68, 72, 73, 74, 80, 82, 83, 86, 87, 107, 108, 109 68, 72, 79, 81, 82, 83, 88, 93, 97, 103, 106, 108, 117

НЕ 2.2: 2, 8, 9, 11,15, 16, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 42, 44, 47, 54, 57, 64, 72, 76, 79, 81, 82, 83, 92, 94, 101, 103, 106, 108, 117, 120

НЕ 3.1: 9, 10, 12, 13, 14, 16, 18, 24, 26, 42, 45, 46, 48, 51, 58, 59, 61, 63, 78, 93, 95, 96, 98, 101, 104, 107, 108, 110, 113

НЕ 3.2: 2, 8, 9, 13, 14, 16, 27, 29, 30, 31, 35, 38, 39, 47, 54, 59, 78, 79, 104, 105, 108, 115, 117, 119, 120


ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1. Наука і релігія: культурна єдність смислу (2 год.)

1. Дж.Фрезер про сутність і призначення магії, релігії, науки.

2. Вчення Е.Тейлора про витоки релігії.

3. Аналіз К.Хюбнером раціональних аспектів міфу та релігії.


Тема 2. Міфологічно-релігійні витоки знання Стародавнього світу (4 год.)

1. Раціонально-ірраціональні передумови практичної діяльності.

2. Уявлення про гармонію та їх вплив на появу наукового знання.

3. Будівництво культових споруд і геометричне знання древніх.


Тема 3. Античність: нові шляхи релігії і науки. (2 год.)

1. Нерозривна єдність знання і мудрості в античності.

2. Натурфілософське підґрунтя формування наукового знання.

3. Становлення медицини і астрономії.


Тема 4. Наука у релігійно-культурному контексті середніх віків (2 год.)

1. Доля античної наукової спадщини у східних середньовічних країнах.

2. Поєднання магії і науки в середньовічній теоретичній думці.

3. Ставлення середньовічної науки до дивовижного і парадоксального.

4. Усвідомлення практичної корисності наукового знання.

5. Боротьба християнської теоло­гії з аристотелівською наукою.

6. Астрономія, астрологія, алхімія в Середні віки.


Тема 5. Класичне природознавство та релігія: проблеми взаємовпливу (4 год.)

1. Значення метафізичних принципів природознавства у взаємозближенні науки і релігії.

2. Критичне ставлення теологів до наукових програм XVII ст.

3. Атеїстичні засади науки доби Просвітництва.


Тема 6. Наука і релігія у XX ст.: нові шляхи взаєморозуміння (2 год.)

1. Наукове та позанаукове знання в XX ст.

2. К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабенд про можливості раціональної реконструкції розвитку науки.

3. Наука і позанаукові форми знання.

4. Межі науки і містичний досвід.


Тема 7. Наука і релігія: діалог у світі пізнання (4 год.)

1. Теорія пізнання в контексті суперечки науки і релігії.

2. Істинність і достовірність як характеристики наукового і релігійного знання.

3. Свідоме і несвідоме в науковому та релігійному знанні.

4. Ціннісні аспекти співвідношення науки і релігії.

5. Спірні питання виникнення Всесвіту.

6. Суть інформаційної концепції душі.


Тема 8. М.Планк. Релігія і природознавство (2 год.)

1. М.Планк про цивілізоване ставлення до релігії.

2. Можливості віри як стимулу до наукової творчості.

3. Атеїстичні спеку­ляції на протиріччі релігійної віри і природознавства.

4. Розуміння М.Планком істинної релігійності та науковості.


Тема 9. Б. Расел. Конфлікт розуму та віри (2 год.)

1. Б.Расел про цілі науки і релігійні цінності.

2. Полярні картини світу і проблема істини.

3. Проблема свободи в науковому пізнанні.

4. Сцієнтистська критика Б.Раселом релігії.

5. Б.Расел про внесок релігії в роз­виток цивілізації.


Тема 10. В. Вернадський. Наука і релігія в дзеркалі космізму (2 год.)

1. Методологічні засади наукового світогляду.

2. Роль релігії в генезі на­уки та її розвитку.

3. Соціокультурна зумовленість наукового світогляду.

4. Вернадський про неможливість заміни наукою релігії та філософії.


Тема 11. Т. де Шарден. Єретичний характер еволюціонізму (2 год.)

1. Еволюціонізм Теяра де Шардена, ідея синтезу науки і релігії.

2. Визна­чальна інтуїція концепції конвергуючого Всесвіту.

3. Ідея єдності науки і релігії в роботі «Феномен людини».

4. Пояснення гріховності людини і вчення про ноосферу.

5. Значення тейярдизму для сучасного світорозуміння.


Тема 12. Н.Вінер. Творець і робот (2 год.)

1. Проблеми науки і релігії в інтерпретації Н.Вінера.

2. Н.Вінер про логічні парадокси і божествене провидіння.

3. Роль нескінченності в науці та релігії.

4. Воля суб'єкта проти алгоритму комп’ютера.


Тема 13. І.Пригожин. Синергетичне мислення і оновлений креаціонізм (2 год.)

1. Синергетичне розуміння діалогу людини і природи.

2. Ідея самоорганізації проти креаціоністського розуміння світу.

3. Теоретична ймовірність і практична неймовірність.


Тема 14. Ф.Капра. Холістична парадигма: синтез раціоналізму Заходу і містицизму Сходу (2 год.)

1. Єдність, взаємозв'язок і цілісність у східному світорозумінні.

2. Ф.Капра про парадокси нау­ки і потребу в новому мисленні.

3. Про значення містичного досвіду в теоретичній фізиці.


ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

Об'єктивність природничих наук і суб’єктивність релігійного знання.

Труднощі об'єктивного підходу до теми "наука і релігія".

Конфлікти між науковим і релігійним розумінням світу.

Використання науки релігією.

Боротьба науки за незалежність від релігії.

Священні книги і підручники природознавства.

Місце богів у наукових і науково-популярних статтях і книгах.

Примат віри і незалежність від досвіду проти наукової об’єктивності.

Внутрішньорелігійна боротьба між сучасним і середньовічним підходом.

Комуністичне вчення: елементи науки і релігії, матеріалізму й ідеалізму.

Атеїзм – одна з релігій, що зменшила число богів до нуля?

Релігійність вульгарного атеїзму.

Інваріантність і питання про одиничність істини.

Виникнення й продовження життя релігії (з погляду атеїзму).

Виникнення й продовження життя атеїзму (з погляду релігії).

Наука і релігія про початок світу.

Логічні можливості пояснення створення світу.

Однократне виникнення (створення) без мети і з метою.

Багаторазове чи безперервне творення.

Астрономія і фізика про катастрофи й еволюцію світу.

Антропний принцип у контексті співвідношення науки і релігії.

Ситуації відсутності конкуренції релігії з наукою.

"Релігійний підхід" до расизму й фемінізму в сучасному світі.


РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛІВ



Модуль І

(max – 24 бали)

Модуль ІІ

(max – 23 бали)

Модуль контроль

Сума балів

Н.Е.1.1


Н.Е.2.1








35

35

30

100



ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ


Рейтингова оцінка дисципліни

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за національною шкалою

90-100

А

відмінно

82-89

В

добре

75-81

C

добре

69-74

D

задовільно

60-68

E

задовільно

35-59

Fx

незадовільно з можливістю перескладання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Важливим компонентом навчального процесу є контроль та оцінювання знань студентів (за рейтинговою системою).

Бал кожного навчального елемента виводиться викладачем (відповідно і самим студентом) із суми поточних видів контролю, що і є відображено в змістово-діяльнісній структурі модулів. Сума балів кожного навчального елементу складає число балів модуля. Питома вага модуля визначається його складністю, яка виражається його складовими навчальними елементами.

Сума балів за кожний навчальний елемент й буде складати кількість балів, які може отримати студент за модуль.

Підсумкова оцінка за навчальну дисципліну виводиться з суми балів поточного контролю за модулями та підсумкового контролю на екзамені. Підсумковий модуль – залік – 30 балів. Всі студенти обов'язково складають залік.

Максимальна кількість балів за навчальну дисципліну становить 100.

При поточному контролі студент може набрати 70 балів.

Мінімальна кількість балів для складання іспиту – 60. За умови набору цієї кількості студент може або автоматично отримати іспитову оцінку, що відповідає цьому балу, або брати участь в іспиті.

Якщо студент набрав менше 35 балів, він не допускається до складання екзамену.

Оцінка "А" виставляється студенту, який за результатами поточного, модульного і підсумкового контролю набрав у сумі від 90 до 100 балів й рівень знань якого відповідає таким умовам:

  • широка загально-гуманітарна й філософська ерудиція; високорозвинутий інтелект; наявність як критичних, так і конструктивних навичок абстрактно-логічного мислення

  • наявність сформованого й аргументованого світогляду

  • чітке розуміння функцій філософської свідомості та здатність співвідносити їх з проблемами науки і релігії

  • обізнаність з фундаментальними першоджерелами філософії релігії; здатність до самостійного аналізу їхнього змісту

  • знання провідних філософських ідей щодо релігії та розуміння їх теоретично-дослідницького потенціалу


На оцінки "В” і С" заслуговують студенти, що за результатами поточного, модульного і підсумкового контролю набрали відповідно бали у сумі від 82 до 89 (В) і від 75 до 81(С) і рівень знань яких відповідає таким умовам

  • наявність в цілому якісних знань у галузі історії філософії, історії релігії і науки

  • поінформованість щодо змісту базових першоджерел з проблем науки і релігії; здатність до їх аналітичної характеристики

  • розуміння проблемного поля філософії релігії й науки, їхніх методів та провідних концепцій

  • адекватне усвідомлення місця релігії і науки в системі культури та житті суспільства і особи

  • вміння переконливо обґрунтовувати власні світоглядні та ціннісні настанови, аргументовано сперечатися з ідейними опонентами

Оцінки "D” і Е" виставляються студентам, які за результатами поточного, модульного і підсумкового контролю набрали бали у сумі від 69 до 74 (D) і від 60 до 68 (Е) і рівень знань яких відповідає умовам:

  • наявність фрагментарних знань з історії та теорії релігії, основ філософських дисциплін

  • здатність викласти загальне уявлення про основні проблеми та функції науки і релігії

  • вміння дати загальну (не завжди адекватну) характеристику головних першоджерел і викласти провідні світоглядні ідеї щодо сутності науки і релігії

  • брак самостійності мислення; посередні творчі можливості інтелекту; домінування буденних чи догматичних уявлень над науково-теоретичними

Оцінки "F” і Fx" ставляться, якщо студент за результатами поточного, модульного і підсумкового контролю набрав у сумі від 35 до 59(F) і від 0 до 34 (Fx) балів і рівень знань якого відповідає таким умовам

  • нечіткі, безсистемні, спотворені уявлення про науку і релігію, їхню історію та призначення

  • нерозуміння природи філософської уваги до науки і релігії; нездатність пояснити проблематику та функції предмета

  • необізнаність зі змістом базової навчальної та першоджерельної літератури

При здійсненні поточного та модульного, а також підсумкового контролю використовуються такі його форми: АТ – аналітичний тест; ЕТ – експрес-тест; УО – усне опитування; ФО – фронтальне опитування; ПТ – підсумковий тест; РВ – розв’язування вправ; РЗ – розв’язування завдань; ТД – тематичний диктант; КМР – модульна контрольна робота; РД – реферативна доповідь; ЗР – захист реферату; ЗІНДЗ – захист індивідуального навчально-дослідного завдання; ОКП – оцінка конспекту першоджерел.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), першоджерела та хрестоматії першоджерел; методичні рекомендації та посібники з курсу.


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ З КУРСУ

До ЗМ 1


  1. Уявлення Дж.Фрезера про магію, релігію і науку як етапи духовної еволюції людства.

  2. Вчення Е.Тейлора про передумови виникнення релігій та її різновиди

  3. Зв’язок раціонального та ірраціонального в міфології та релігії за К.Хюбнером.

  4. Поєднання магічних і раціона­льних елементів у первісному досвіді.

  5. Раціонально-ірраціональні передумови писемності та математичного знання.

  6. Зв’язок астрологічних спостережень і практичної діяльності.

  7. Уявлення про гармонію та їх вплив на появу наукового знання.

  8. Будівництво культових споруд і геометричне знання древніх.

  9. Нерозривна єдність знання і мудрості в античності.

  10. Формування наукового знання в лоні античної філософії.

  11. Натурфілософське підґрунтя формування наукового знання.

  12. Значення піфагорійської школи для становлення математики.

  13. Виокремлення нау­ки з релігійного синкретизму в еллінську добу.

  14. Релігійні передумови становлення медицини і астрономії.

  15. Пріоритет морально-релігійних питань у середньовічному мисленні.

  16. Доля античної наукової спадщини у східних середньовічних країнах.

  17. Спроби науково пізнати дивовижне, незвичайне, парадоксальне в Середні віки.

  18. Ставлення середньовічної науки до дивовижного і парадоксального.

  19. Схоластика і вихідні принципи західноєвропейської науки.

  20. Усвідомлення практичної корисності наукового знання.

  21. Поєднання магії і науки в середньовічній теоретичній думці.

  22. Зв’язок астрономії та астрології в середньовіччі.

  23. Астрономія, астрологія, алхімія в Середні віки.

  24. Алхімічні пошуки філософського каменю.

  25. Виникнення принципу двоїстої істини в науці

  26. Боротьба християнської теоло­гії з аристотелівською наукою.

  27. Вплив християнської метафізики на становлення науки.

  28. Значення метафізичних принципів природознавства у взаємозближенні науки і релігії.

  29. Особливості деїстичних уявлень у науці XVII–XVIII ст.

  30. Критичне ставлення теологів до наукових програм XVII ст.

  31. Еволюціонізм і антиеволюціонізм у XIX–XX ст.

  32. Атеїстичні засади науки доби Просвітництва.

  33. Алхімія та астрологія в науковій свідомості XX ст.

  34. Наукове та позанаукове знання в XX ст.

  35. Історичні реконструкції науки в її зв’язку з позанауковим знанням.

  36. К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабенд про можливості раціональної реконструкції розвитку науки.


До ЗМ 2

  1. Наукові та релігійні виміри сучасного природознавства.

  2. Наука і позанаукові форми знання.

  3. Ірраціонально-ціннісні аспекти сучасної наукової картини світу.

  4. Межі науки і містичний досвід.

  5. Езотеричні витоки наукового пізнання дійсності.

  6. Теорія пізнання в контексті суперечки науки і релігії.

  7. Роль інтуїції в науковому пізнанні.

  8. Істинність і достовірність як характеристики наукового і релігійного знання.

  9. Аксіологія наукового і релігійного знання.

  10. Свідоме і несвідоме в науковому та релігійному знанні.

  11. Сучасна картина світу з погляду науки і релігії.

  12. Ціннісні аспекти співвідношення науки і релігії.

  13. Креаціонізм і еволюціонізм у сучасній космогонії.

  14. Спірні питання виникнення Всесвіту.

  15. Антроп­ний принцип очима вчених і теологів.

  16. Суть інформаційної концепції душі.

  17. М.Планк про потенціал віри у науковому пізнанні та творчості.

  18. М.Планк про цивілізоване ставлення до релігії.

  19. Спекуляції довкола питання про місце віри у природознавстві, за М.Планком.

  20. Можливості віри як стимулу до наукової творчості (М.Планк).

  21. Наукове розуміння релігійної віри сучасної людини, за М.Планком.

  22. М.Планк про атеїстичні спеку­ляції на протиріччі релігійної віри і природознавства.

  23. Відродження телеології та її значення для союзу науки і релігії, за М.Планком.

  24. Розуміння М.Планком істинної релігійності та науковості.

  25. Б.Расел про причини конфлікту релігії і науки.

  26. Б.Расел про цілі науки і релігійні цінності.

  27. Полярні картини світу і проблема істини, за Б.Раселом.

  28. Два типи раціональності: природничонаукова та теологічна (Б.Расел).

  29. Проблема свободи в науковому пізнанні, за Б.Раселом.

  30. Б.Расел про моральну сторону конфлікту між наукою і релігією.

  31. Філософія науки проти донаукової віри, за Б.Раселом.

  32. Сцієнтистська критика Б.Раселом релігії.

  33. Проблема безсмертя з погляду науки і релігії, за Б.Раселом.

  34. Б.Расел про внесок релігії в роз­виток цивілізації.

  35. В.Вернадський про науковий світогляд і метод.

  36. Методологічні засади наукового світогляду, за В.Вернадським.

  37. В.Вернадський про релігійні (позанаукові) витоки на­уки.

  38. В.Вернадський про роль релігії в генезі на­уки та її розвитку.

  39. Критика В.Вернадським наукової експансії як симптому наукового поступу.

  40. Соціокультурна зумовленість наукового світогляду, за В.Вернадським.

  41. В.Вернадський про взаємовпливи науки, релігії та філософії.

  42. Вернадський про неможливість заміни наукою релігії та філософії.

  43. Теяр де Шарден про синтез науки і релігії на ґрунті еволюціонізму.

  44. Еволюціонізм Теяра де Шардена, ідея синтезу науки і релігії.

  45. «Феномен людини» як обґрунтування еволюційного світогляду.

  46. Визна­чальна інтуїція концепції конвергуючого Всесвіту, за Теяром.

  47. Панпсихізм і фіналізм (точка Омега) в концепції Теяра.

  48. Ідея єдності науки і релігії в роботі «Феномен людини».

  49. Вчення Теяра де Шардена про ноосферу.

  50. Пояснення гріховності людини і вчення про ноосферу Теяра де Шардена.

  51. Евристичний потенціал учення Теяра.

  52. Значення тейярдизму для сучасного світорозуміння.

  53. Н.Вінер про демаркацію проблематики науки і релігії.

  54. Проблеми науки і релігії в інтерпретації Н.Вінера.

  55. Критика Н.Вінером ідей Всемогутності, Всезнайства, Абсолюту.

  56. Н.Вінер про логічні парадокси і божествене провидіння.

  57. Роль нескінченності в науці та релігії, за Н.Вінером.

  58. Н.Вінер: Гра і життя; Бог і диявол; Людина і машина.

  59. Магія технократизму і містика інформатизації, за Н.Вінером.

  60. Н.Вінер: Воля суб'єкта проти алгоритму комп’ютера.

  61. І.Пригожин про кризу креаціоністського розуміння світу.

  62. Синергетичне розуміння діалогу людини і природи.

  63. Синергетична парадигма й оновлення креаціо­нізму.

  64. Ідея самоорганізації проти креаціоністського розуміння світу.

  65. І.Пригожин: Експериментальний діалог і самоорганізуюча комуніка­ція.

  66. Теоретична ймовірність і практична неймовірність, за Пригожиним.

  67. Ф.Капра про містичне світосприйняття й фізичне дослідження.

  68. Єдність, взаємозв'язок і цілісність у східному світорозумінні, за Ф.Капрою.

  69. Ф.Капра: Апологія ціннісних засад східного світогляду.

  70. Ф.Капра про парадокси нау­ки і потребу в новому мисленні.

  71. Холістична парадигма як єдність стародавньої східної мудрості та сучасної західної науки, за Ф.Капрою.

Ф.Капра про значення містичного досвіду в теоретичній фізиці.


ЛІТЕРАТУРА:

Першоджерела

  1. Барбур Иен. Религия и наука: история и современность. – М., 2003.

  2. Божич С. П. Ошибки современной науки. – М., 1990.

  3. Брук Джон Хед.ш. Наука и религия: историческая перспектива. – М., Библейско-Богословский институт св. апостола Андрея, 2004.

  4. Вернадський В.И. Труды по всеобщей истории науки. – М., 1988.

  5. Винер Н. Творец и робот. М., 1966.

  6. Винер Н. Кибернетика. М, 1988.

  7. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки. – М., 1983.

  8. Гивишвили Г. В. Есть ли у естествознания альтернатива Богу? //Вопросы философии, № 2, 1995.

  9. Гивишвипи Г. В. О «сверхсильном» антропном принципе //Вопросы философии, № 2, 2000.

  10. Грюнбаум А. Происхождение против творения //Вопросы философии, № 2, 1995.

  11. Джеймс У. Многообразие религиозного опыта. – М., 1993.

  12. Ершова Г. Г.. Черносвитов П. Ю. наука и религия: новый синтез? – СПб., 2003.

  13. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания. – М., 1990.

  14. Касавин И.Т. Знание за пределами науки. – М, 1996.

  15. Комаров В. Н. Наука и миф. – М., 1990

  16. ЛазаревФ. В., Лшппгп Брюс А. Современная эпистемология: дух и проблемы. – Симферополь, 1999. – С. 61 – 72,98 – 130,146 – 169.

  17. Маркова Л. А. О возможностях соотношения науки и религии //Вопросы философии, №11, 1997.

  18. Научные и вненаучные формы мышления. – М., 1996.

  19. Напшов В. В. В поисках иных смыслов. – М., 1993.

  20. Пікашова Т. Д., Шашкова Л. О. Основи історії науки і техніки. – К., 1997.

  21. Планк М. Религия и естествознание //Вопросы философии, № 8, 1990.

  22. Поликарпов В. С. Наука и мистицизм в XX веке. – М., 1990.

  23. Пригожин И. Переоткрытие времени //Вопросы философии, N 8, 1989.

  24. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М., 1986.

  25. Пуанкаре А. О науке. М.: Наука, 1983

  26. Рассел Б. Почему я не християнин. – М, 1987.

  27. Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.

  28. Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

  29. Уайтхед А. Истоки современной науки //Философия и социология науки и техники. Ежегодник. – М., 1989. – С. 205 – 223.

  30. Уайтхед А. Религия и наука //Заблуждающийся разум? – М., 1990. – С. 448 – 462.

  31. Франко I. Сотворения світу. – W., 1994.

  32. Хокинг С. Краткая история времени. – СПб., 2001.

  33. Хюбнер К. Истина мифа. – М., 1996.

Схожі:

Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни 020301 Філософія любові напряму підготовки 0203 гуманітарні науки для спеціальності
Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальністю «філософія»
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни феноменологія часу-простору напряму підготовки 0203 гуманітарні науки для спеціальності
Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальністю „філософія. ­ 20 12.–...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconСадовніков О. К. Програма та робоча програма навчальної дисципліни «філософія»
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни “Філософія” для студентів 3 курсу заочної форми навчання...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни основні проблеми гендерної філософії напряму підготовки 0203-гуманітарні науки для спеціальності 0301 філософія
Основні проблеми гендерної філософії. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальністю...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни основні проблеми гендерної філософії напряму підготовки 0203-гуманітарні науки для спеціальності 0301 філософія
Основні проблеми гендерної філософії. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальністю...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни філософі я 03. 01 напряму підготовки 0701. фізика для спеціальності 8070101 -фізика
...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни
Філософія І методологія науки. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія,спеціальністю...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни герменевтика напряму підготовки: 020301 Філософія для спеціальності
...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань
Риторика. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки, напряму підготовки...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни 020301 Філософія напряму підготовки 0304 міжнародні відносини для спеціальності
Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки міжнародні відносини, спеціальністю „ міжнародні...
Програма (типова) навчальної дисципліни наука І релігія для напряму підготовки 02. 03. 01; 02. 03. 01 «Філософія» iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань
Філософія політики: Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки, напряму...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи