Вимоги до наукової статті icon

Вимоги до наукової статті




Скачати 111.13 Kb.
НазваВимоги до наукової статті
Дата30.08.2012
Розмір111.13 Kb.
ТипДиплом

Вимоги до наукової статті,

опублікованої у фаховому виданні

двнз «університет менеджменту освіти»

Збірник наукових праць

«Вісник післядипломної освіти»


(педагогіка, психологія)

План статті:

  1. Постановка проблеми:

  • вступ, постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими практичними завданнями (10–12 рядків);

  • аналіз основних досліджень та публікацій на які спирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття (звичайно ця частина статті становить близько 2/3 сторінки);

  • формулювання цілей статті (постановка завдання); вказаний розділ вельми важливий, бо з нього читач визначає корисність для себе пропоно-ваної статті; мета статті випливає з постановки загальної проблеми і огляду раніше виконаних досліджень, тобто дана стаття має на меті ліквідувати «білі плями» у загальній проблемі (обсяг цієї частини статті 5–10 рядків).

  1. виклад основного матеріалу дослідження (7–8 сторінок тексту). Невеликий обсяг потребує виділення головного у матеріалах дослідження; іноді можна обмежитися тільки формулюванням мети дослідження, корот-кою згадкою про метод вирішення задачі і викладом отриманих результа-тів; якщо на обсяг статті не має суворих обмежень, то доцільно описати методику дослідження повніше;

  2. у закінченні наводяться висновки з даного дослідження і стисло подаються перспективи подальших розвідок у цьому напрямку;

  3. література подається згідно вимог ВАК (бюлетень ВАК України,
    № 3, 2008 р.);

  4. прізвище, ім’я по батькові автора, назва статті, анотації до статті та ключові слова подаються трьома мовами: українська, російська, англійська):

^ Прізвище, ім’я по батькові

Назва статті

Анотація до статті:

Ключові слова:

Фамилия, имя, отчество

Название статьи

Аннотация к статье:

Ключевые слова:

Прізвище, ім’я по батькові (англійською)

Назва статті (англійською)

Annotation:

Key words:

  1. обов’язково відомості про автора: прізвище, ім’я та по батькові (пов-ністю), вчене звання (якщо є), посада (де і ким працює), телефон (моб.), електронна адреса.

Оформлення рукопису:

Електронний варіант статті виконується в редакторі Word for Windows 6.0 і вище, шрифтом Times New Roman, розмір 14 (малюнки, таблиці теж 14 шрифтом, 1,5 інтервалом). Текст статті обов’язково має бути пронумеровано (внизу сторінки, справа). Розмір полів:

ліве – 30 мм

праве – 15 мм

верхнє – 20 мм

нижнє – 20 мм.

інтервал – 1,5; формат А4

Загальні правила цитування та посилання

на використані джерела

При написанні статті автор повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати які наводяться в тексті. ^ Посилатися слід на останні видання публікацій.

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1–7] або [1, 7], [1; 6; 10]».

Якщо в тексті необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у винос-ках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: «…незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації» [6, 23].

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: навч. посіб. / М.С. Дороніна. — К.: “КМ Асаdеmіа”,1998. — 192 с.

^ Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій гра-матичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторсь-кого тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), слід давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо виявляється ставлення автора статті до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) якщо автор статті, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ста-виться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора статті, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. — М.Х.), (підкреслено мною. — М.Х.), (розрядка моя. — М.Х.).
^

Оформлення списку використаних джерел


Список використаних джерел (Література) — елемент бібліографіч-ного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Джерела можна розмішувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповід-но до вимог ВАК (бюлетень ВАК України, № 3, 2008 р.) з обов’язковим наве-денням назв праць.

У статті обов’язково мають бути посилання та список використаних джерел у кінці тексту.

Нумерація


Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додат-ках). В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщу-ють напис «Таблиця» із зазначенням її номера, наприклад: «Таблиця 1» потім іде назва таблиці.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці 1»:

Номери формул пишуть біля правою берега аркуша на рівні відповід-ної формули в круглих дужках.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснюваль-ні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Ілюстрації


Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елемента:

  • найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. »;

  • порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

  • тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

  • експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлі-кація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Приклад:

Рис. 1. Схема розміщення елементів касети:

1 — розмотувач плівки,

2 — сталеві ролики;

3 — привідний валик;

4 — опорні стояки.

Основними видами ілюстративного матеріалу в наукових працях є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Таблиці


Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.
^

Приклад побудови таблиці


Таблиця 1

Назва таблиці

№ з/п










1

2

3

4


























^ Продовження таблиці 1

1

2

3

4


























Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з вели-кої літери. Назву не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок) — у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику — всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальню-ючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боко-вика слова розмішують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; одно-рідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні — посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 1,5 інтервалу. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку — боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками, Ста-вити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули


При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розмішують на окремих ряд-ках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у фор-мулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (·) і ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вмішують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули запи-сують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула вхо-дить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.




Схожі:

Вимоги до наукової статті iconВимоги вак до наукової статті опублікованої
Електронний варіант статті виконується в редакторі Word for Windows 0 І вище, шрифтом Times New Roman, розмір 14. Розмір полів
Вимоги до наукової статті iconВимоги до наукової статті
move to 1812-11332
Вимоги до наукової статті iconВимоги вак до наукової статті опублікованої
move to 1812-11308
Вимоги до наукової статті iconВимоги до оформлення матеріалів публікації: Структура статті повинна
Необхідно виділити назви кожного з елементів у тексті статті за зразком, наведеним у додатку Невиконання або часткове виконання цієї...
Вимоги до наукової статті iconПрізвище, ім’я та по батькові автора статті Назва наукової статті

Вимоги до наукової статті iconВимоги до оформлення статті
Текст статті повинен бути поданий у форматі Word будь-якої версії з такими параметрами форматування
Вимоги до наукової статті iconВимоги до оформлення статті
Структура статті повинна відповідати вимогам вак україни. Текст має бути набраний у редакторі ms word шрифтом Times New Roman розміром...
Вимоги до наукової статті iconПриклад оформлення наукової статті (оригінал статті – російською мовою)
Каф. «Автоматика, телемеханика и связь», Днепропетровский национальный университет железнодорожного
Вимоги до наукової статті iconПриклад оформлення наукової статті (оригінал статті – російською мовою)
Каф. «Автоматика, телемеханика и связь», Днепропетровский национальный университет железнодорожного
Вимоги до наукової статті iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонськийдержавнийуніверсите т обсяг, структура та вимоги до оформлення випускної роботи
У вищому навчальному закладі всі види носіїв навчально-наукової ін-формації: курсові І випускні роботи, звіти, статті, тези, реферати,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи