Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти icon

Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти




Скачати 180.26 Kb.
НазваМетодологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти
Дата13.09.2012
Розмір180.26 Kb.
ТипДиплом

Олександр Жосан


кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки і психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського


Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти


Наукові дослідження у системі післядипломної педагогічної освіти в більшості своїй мають певні особливості, головна з яких – їх практична спрямованість, яскраво виражений прикладний характер. Хочу розповісти про одне з таких досліджень.

Головним стратегічним завданням розвитку національної освіти є виховання освіченої творчої особистості, формування її духовного, психічного, та фізичного здоров’я, забезпечення пріоритетності гармонійного різнобічного розвитку молодого покоління. Реалізація нової освітньої парадигми в Україні викликає потребу в підвищенні результативності навчально-виховного процесу. Особливе значення надається проблемі удосконалення засобів навчання, передусім – навчальної літератури.

Модернізація загальної середньої освіти викликає потребу в удосконаленні процесу педагогічної діяльності, професійній переорієнтації вчителя на нові цілі, зміст, технології навчання. Заклади системи післядипломної педагогічної освіти покликані забезпечити адекватну запитам практики готовність учителя до роботи в умовах особистісно орієнтованої освіти, що передбачає зокрема піднесення рівня знань і вмінь щодо оптимального використання в навчально-виховному процесі шкільної навчальної літератури та оволодіння сучасним інструментарієм здійснення експертизи її якості. Це актуалізує необхідність підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

Педагогічні явища, що стосуються проблеми поліпшення якості навчальної літератури, в усі часи та епохи привертали увагу педагогів. Вагомим внеском у розв’язання багатьох питань проблеми були праці відомих педагогів-класиків Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, Г.Г. Ващенка, В.О. Сухомлинського та ін.

На сучасному етапі означена проблема залишається досить важливою. Ряд науковців (О.В. Аніщенко, Т.С. Антонова, Р.А. Арцишевський, П.С. Атаманчук, В.Г. Бевз, Л.Д. Березівська, Н.М. Бібік, М.І. Бурда, Н.М. Буринська, А. Н. Гірняк, В.О. Грищенко, І. П. Ґудзик, Л.І. Денисенко, Ю.І. Завалевський, С.П. Когутенко, Я.П. Кодлюк, Ю.Б. Кузнецов, Т.О. Лукіна, О.І. Ляшенко, В.М. Мадзігон, І.В. Малафіїк, Н.Ю. Матяш, О.Я. Савченко, Ю.І. Терещенко, О.М. Топузов, О.Л. Харитонова та ін.) у своїх науково-педагогічних дослідженнях акцентують увагу на питаннях удосконалення програм і підручників, на необхідності піднесення рівня проведення їх експертизи та на ролі вчителя у цьому процесі. Аналіз педагогічної, психологічної літератури свідчить про те, що ґрунтовних наукових досліджень, присвячених проблемі підготовки вчителів до апробації навчальної літератури, не здійснювалось.

Питанням розроблення навчальної літератури нового покоління приділяється багато уваги Міністерством освіти і науки та Академією педагогічних наук України. Останніми роками видано чимало важливих документів, які регламентують діяльність науковців і педагогів щодо видання нових підручників, поліпшення їх якості. Наразі, проблема якісного підручника, адаптованого до вікових особливостей учнів, з гарним методичним і дидактичним апаратом залишається ще до кінця не розв’язаною. Однією з головних причин цього є недостатньо якісна апробація підручників, яка щорічно проводиться обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти на базі загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України. Незважаючи на те, що процес апробації чітко регламентований, у вчителів, які ії здійснюють, виникає чимало проблем стосовно практичної реалізації завдань апробації, що значною мірою спричинено недостатнім рівнем їхньої готовності до такого виду діяльності.

В освітній практиці в Україні відсутня спеціальна підготовка студентів вищих навчальних закладів до апробації навчальної літератури. Це пов’язано з тим, що відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки до апробації навчальної літератури мають допускатися лише висококваліфіковані та досвідчені педагоги. Найкращий випускник вищого навчального закладу таким вимогам не відповідає. Тому підготовка вчителів до цього виду діяльності здійснюється у системі післядипломної педагогічної освіти. Основною формою такої підготовки є обласний постійно діючий науково-практичний семінар для вчителів, що здійснюють апробацію шкільної навчальної літератури, заняття якого проводяться, як правило, не частіше одного разу на рік.

Аналіз сучасної освітньої практики з апробації навчальної літератури показує наявність протиріч:

- між високими вимогами суспільства і державних стандартів освіти до експертизи якості навчальної літератури та реальним станом справ у цій сфері;

  • між необхідністю підвищення рівня результативності й якості проведення апробації шкільної навчальної літератури та недостатнім рівнем готовності вчителів до здійснення даного виду діяльності;

  • між необхідністю удосконалення професійної компетентності вчителя з метою успішного здійснення апробації шкільної навчальної літератури та існуючими змістом, формами і методами підготовки вчителів до цього виду діяльності.

Основною причиною існування таких протиріч, на наш погляд, є відсутність науково обґрунтованої та експериментально перевіреної системи підготовки вчителів до апробації навчальної літератури.

Саме цій проблемі й було присвячене дослідження, що проводилося на базі КОІППО імені Василя Сухомлинського протягом останніх 4 років.

^ Об’єкт дослідження - процес підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи та умови підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

^ Мета дослідженн полягала в науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці змісту, форм, методів та умов підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

Були визначені такі завдання дослідження:

  1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній науці та освітній практиці.

  2. Визначити критерії та рівні готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

  3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель професійної підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

  4. Визначити педагогічні та методичні умови підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

  5. Розробити програмно-методичне забезпечення підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

^ Методологічною основою дослідження є: основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ і процесів; сучасні теорії пізнання, теорії неперервної освіти; положення особистісно орієнтованого та суб’єктно-діяльнісного підходів у процесі професійного розвитку педагога; основні засади розвитку освіти, що окреслені в Законах Україні “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про загальну середню освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХI століття), Національній доктрині розвитку освіти в Україні.

^ Теоретичну основу дослідження складають: провідні психолого-педагогічні теорії й концепції: формування й розвитку особистості (Г.Г. Ващенко, Е.О. Голубєва, О.О. Леонтьєв, В.Г. Панок, Г.В. Рудь, В.О. Сухомлинський); діяльності й діяльнісного підходу в навчанні (Є.П. Ільїн, М.С. Каган, О.М. Леонтьєв, А.В. Хуторський); дидактики загальної середньої та вищої освіти (О.І. Вишневський, Д.Г. Левітес, Ю.І. Мальований, В.Ф. Паламарчук, І.П. Підласий, Дж. Равен, О.Я. Савченко); професійної освіти (В.І. Горова, І.А. Зязюн, Л.М. Карамушка, Я.П. Кодлюк, Л.І. Даниленко, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, В.С. Маслов, Л.М. Мітіна, О.М. Пєхота, Т.І. Руднєва, Л.М. Сергеєва, С.О. Сисоєва, А.І. Чміль); післядипломної освіти (Ю.К. Бабанський, А.С. Бик, В.В. Дивак, Г.В. Єльникова, О.І. Зайченко, С.В. Крисюк, Ю.М. Кулюткін, В.І. Маслов, В.В. Олійник, Н.Г. Протасова, Л.П. Пуховська; В.І. Пуцов); методології наукових досліджень (М.Т. Білуха, С.У. Гончаренко, М.І. Грабарь, Л.І. Даниленко, О.В. Крушельницька, О.М. Новиков); створення й удосконалення навчальної літератури (Р.А. Арцишевський, В.Г. Бевз, В.Г. Бейлінсон, В.П. Беспалько, Н.М. Бібік, Т.Є.Бойченко, М.І. Бурда, Н.М. Буринська, Г.Г. Ващенко, Ф.-М. Жерар, Ю.І. Завалевський, Д.Д. Зуєв, Г.В. Касьянов, Я.П. Кодлюк, Я.А. Коменський, Ю.Б. Кузнецов, Т.О. Лукіна, О.І. Ляшенко, В.М. Мадзігон, Н.О. Менчинська, Є.І. Перовський, К. Роеж’єр, О.Я. Савченко, А.М. Сохор, Ю.І. Терещенко, О.М. Топузов; К.Д. Ушинський).

^ Використовувалися такі методи дослідження:

  • теоретичні: аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури для вивчення теоретичних і методологічних засад проблеми; аналіз сучасних наукових підходів до проблеми; пізнання (узагальнення, абстрагування, порівняння, класифікація та систематизація) – використовувалися для поглиблення теоретичної сутності проблеми;

  • емпіричні: анкетування, тестування, педагогічне спостереження, експертне оцінювання для визначення рівнів знань учителів і методистів із проблеми та операційних умінь; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) – застосовувалися з метою перевірки ефективності моделі підготовки вчителів до апробації нової навчальної літератури;

  • методи математичної і статистичної обробки даних (кількісний та якісний) – з їх допомогою здійснювалося забезпечення достовірності отриманих результатів.

^ Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають в тому, що:

- вперше було розроблено та науково обґрунтовано модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури;

- розроблено критерії та визначено рівні готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури засобами аналізу наукових досліджень з педагогіки і психології, нормативних документів та науково-методичної літератури;

- набули подальшого розвитку теоретичні положення проблеми якості шкільної навчальної літератури шляхом здійснення історико-логічного аналізу поглядів на проблему;

- уточнено та збагачено зміст дефініції “підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури” шляхом здійснення системного аналізу стану теорії й практики проведення апробації шкільної навчальної літератури та ролі вчителя у цьому процесі.

^ Практичне значення дослідження:

  • розроблено та впроваджено комплексну програму підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури в системі післядипломної педагогічної освіти на рівні обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та на рівні районної (міської) методичної служби;

  • розроблено, затверджено в установленому порядку та використовується в освітній практиці Положення про опорний загальноосвітній навчальний заклад з апробації шкільної навчальної літератури, визначено завдання й умови його функціонування та роль опорного закладу у процесі піготовки вчителів до цього виду діяльності.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані у практиці роботи закладів післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) методичних кабінетів (центрів) та безпосередньо в процесі дидактичного й методичного супроводу апробації шкільної навчальної літератури у загальноосвітньому навчальному закладі.

^ Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалася на базі Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, семи районних методичних кабінетів та трьох міських методичних центрів системи післядипломної педагогічної освіти Кіровоградської області. Загалом експериментальною роботою було охоплено 582 учителя.

^ Вірогідність наукових положень і висновкі дослідження забезпечена відповідним методологічним підходом до вивчення предмета дослідження; використанням комплексу взаємопов’язаних дослідницьких методів, адекватних меті та завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом одержаних результатів; непротиріччям головних теоретичних і методологічних позицій; обґрунтованістю основних положень та висновків; результатами успішно здійсненої експериментальної роботи; ефективним впровадженням отриманих результатів у систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

^ Модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури являє собою комплекс взаємопов’язаних елементів педагогічного процесу, які забезпечують формування у вчителів системи якостей, знань та вмінь, необхідних для успішного здійснення цієї діяльності (рис. 1).





Рис. 1. Структурно-логічна схема моделі підготовки вчителя до апробації шкільної навчальної літератури


Структурними елементами моделі є: мета, завдання, принципи, методи, форми та умови навчання вчителів на двох рівнях системи післядипломної освіти: підвищення кваліфікації в обласному закладі, методична робота на рівні району (міста); прогнозовані результати підготовки: структура готовності з визначенням професійних вимог до вчителів, що мають здійснювати апробацію шкільної навчальної літератури.

Підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури розглядається нами як процес формування професійної готовності до цього виду діяльності. Така готовність, як якісний показник рівня підготовленості спеціаліста, може формуватися лише в умовах цілеспрямовано організованої педагогічної системи. Для успішної підготовки вчителів до апробації шкільної

навчальної літератури є необхідною реалізація умов: педагогічних (цілепокладання, відбір матеріалу, відбір адекватних методів, форм і засобів навчання) та методичних (способи постановки мети й мотивації діяльності; способи формування змісту та методики його реалізації; рефлексія і корекція).

Формувальний експеримент у ході дослідження складався з трьох етапів: проектувального, операційно-діяльнісного та аналітичного. На

проектувальному етапі експерименту було реалізовано тактичну мету

дослідження, яка передбачала досягнення суттєвих результатів у доборі змісту, форм та методів навчання. Реалізація оперативної мети забезпечувалася під час проведення операційно-діяльнісного етапу експерименту (здійснення навчального процесу). Під час проектувального етапу експерименту було розроблено Комплексну програму підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури, у якій об’єднані основні компоненти навчального процесу: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний. Програма передбачає певні форми навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації, обласних науково-практичних семінарах та в процесі методичної роботи на рівні району (міста).

У ході операційно-діяльнісного етапу експерименту було організовано й забезпечено: викладання спецкурсу “Науково-методичні засади апробації шкільної навчальної літератури” на курсах підвищення кваліфікації вчителів різних фахів; проведення обласного постійно діючого науково-практичного семінару; навчання вчителів на рівні районної (міської) методичної служби; самостійну роботу вчителів у процесі підготовки до апробації шкільної навчальної літератури на обласному та районному (міському) рівнях.

^ Аналітичний етап формувального експерименту засвідчив суттєве зростання рівня готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури. Для кількісної характеристики інтенсивності зростання рівня готовності вчителів використовувалися теорії просування рівнів професійної підготовленості – професійної компетентності (за Ф.М. Вівдичем) та прирощення знань і вмінь (за В.І. Масловим і В.І. Пуцовим). Просування рівнів професійної підготовленості визначалося як співвідношення числа переміщень слухачів на більш високий рівень до загальної кількості слухачів.

Якщо на момент проведення констатувального експерименту більшість учителів фактично не була готовою до апробації, то після здійснення навчання згідно з Комплексною програмою переважна їх більшість знаходиться на достатньому та високому рівнях готовності, і це стосується усіх трьох її компонентів. Питома вага вчителів з високим рівнем збільшилася на 30,6%, з достатнім – на 47,6%; а з середнім і низьким рівнем зменшилася відповідно на 6,6% та на 71,6% (табл. 1).

^ Таблиця 1


Готовність

учителів до апробації шкільної навчальної літератури


(порівняння результатів констатувального та формувального експериментів)


№ пор.





Рівні

Компоненти

Усереднені дані

Дина-міка

Мотиваційний

Змістово- процесуальний

Рефлексив-ний

% вчителів

% вчителів

% вчителів

% вчителів


% вчителів

Констатувальн.

Формувальний

Констатувальн.

Формувальний

Констатувальн.

Формувальний

Констатувальн.

Формувальний

1.

Низький

42%

-

84%

-

89%

-

71,6%

-

-71,6%

2.

Середній

29%

4%

15,7%

13%

11%

19%

18,6%

12,0%

-6,6%

3.

Достатній

18%

55%

0,3%

51%

-

55%

6,1%

53,7%

+47,6%

4.

Високий

11%

41%

-

36%

-

26%

3,7%

34,3%

+30,6%



Крім порівняння готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури до і після формувального експерименту нами було проведено дослідження зазначеної готовності у вчителів експериментальної та контрольної груп, яке показало, що вчителі експериментальної групи суттєво випереджають вчителів контрольної групи за усіма показниками: низького рівня у них немає, а в контрольній групі є (32,7%); на середньому – їх менше, ніж у контрольній групі на 33%, а на достатньому й високому рівнях їх більше відповідно на 33,2% та 32,7% (табл. 2).


Таблиця 2


^ Узагальнені результати

дослідження готовності до апробації шкільної навчальної літератури вчителів контрольної та експериментальної груп


Компоненти готовності

Рівні

Учителі

контрольної групи

Учителі

експеримен-тальної групи


Мотиваційний

Низький

32%



Середній

45%

4%

Достатній

20%

55%

Високий

3%

41%


Змістово-процесуальний

Низький

36,3%



Середній

49%

13%

Достатній

14,7%

51%

Високий



36%


Рефлексивний

Низький

30%



Середній

36%

14%

Достатній

27%

55%

Високий

7%

31%














Усереднені дані

Низький

32,7%



Середній

43,3%

10,3%

Достатній

20,5%

53,7%

Високий

3,3%

36%



У результаті проведення формувального експерименту було досягнуто стратегічної мети дослідження – розвитку певних компонентів навчального процесу в післядипломній освіті, що мають забезпечити формування готовності вчителів до апробації навчальної літератури.

Впровадження системи спеціальної підготовки вчителів сприяло піднесенню рівня проведення апробації навчальної літератури та поліпшенню якості її експертної оцінки у загальноосвітніх навчальних закладах Кіровоградської області. За останні п’ять років вчасність подання матеріалів з апробації районними й міськими відділами освіти та якість проведення апробації й оформлення звітів про її результати поліпшилися вдвічі. Якщо у травні 2004 року вчасно подали матеріали 47% районів і міст, де проходила апробація, а якісними за змістом і правильно оформленими були лише 32% усіх звітів, то у травні 2008 року ці показники склали відповідно 97% і 68% (табл. 3). Відповідну позитивну динаміку можна простежити на діаграмі (рис. 2).


Таблиця 3


^ Зрушення у результативності проведення апробації

навчальної літератури у закладах освіти Кіровоградської області


Параметри \ роки

2004

2005

2006

2007

2008

Вчасність подання матеріалів з апробації (% )

47

68

96

96

97

Якість проведення апробації та оформлення звітів про її результати (% )

32

45

62

64

68






Рис. 2. Динаміка результативності проведення апробації навчальної літератури


Результати дослідження дозволяють зробити висновок про вчасність виконання роботи, її актуальність, а також про ефективність обраних методик. Це підтверджується тим, що впровадження системи спеціальної підготовки вчителів сприяло піднесенню рівня проведення апробації навчальної літератури та поліпшенню якості її експертної оцінки.

Модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури або її окремі елементи, педагогічні та методичні умови підготовки можуть бути використані у практиці роботи закладів післядипломної педагогічної освіти: обласних інститутів, районних (міських) методичних кабінетів (центрів) та безпосередньо у процесі організаційно-методичного забезпечення апробації шкільної навчальної літератури у загальноосвітньому навчальному закладі.

Проведене дослідження не вичерпує усіх можливих аспектів вивчення означеної проблеми, а відкриває перспективи для організації досліджень за напрямками: дидактичні умови апробації шкільної навчальної літератури; опорний загальноосвітній навчальний заклад у системі апробації шкільної навчальної літератури; методичний супровід підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури у загальноосвітньому навчальному закладі.

Схожі:

Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconРішення вченої ради Університету менеджменту освіти про результати виконання теми «формування психологічної компетентності керівників закладів педагогічної освіти в системі післядипломної освіти»
Олективу, який виконує дослідження теми «Формування психологічної компетентності керівників закладів освіти в системі післядипломної...
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconПро конкурс на кращу науково-методичну розробку в системі післядипломної педагогічної освіти
Це Положення визначає принципи та процедуру проведення конкурсного відбору науково-методичних розробок в системі післядипломної педагогічної...
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconЛабудько с. П. Розвиток професійної компетнетності вчителів засобами блога в системі післядипломної освіти
...
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства І. М. Рассоха Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Методологія І організація наукових досліджень»
«Методологія І організація наукових досліджень» для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності 03060101 “Менеджмент організацій...
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconЕкзаменаційні питання з дисципліни „Кримінологія”
Методологія кримінологічної науки. Методи, методика процедури наукового дослідження
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Кафедра психології
Методологія наукового дослідження. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconПаспорт спеціальності 19. 00. 01 загальна психологія, історія психології
Методологія: загальні принципи, категорії, поняття, закони І закономірності в системі психологічних знань; винайдення, застосування...
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconФ. В. Стольберг конспект лекцій з дисципліни «методологія та організація наукових досліджень»
Конспект лекцій з дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень» ( для магістрів 5-го курсу денної форми навчання спеціальності...
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconРішення вченої ради Університету менеджменту освіти про результати виконання теми «формування психологічної компетентності керівників закладів педагогічної освіти в системі післядипломної освіти»
move to 1812-11328
Методологія й організація наукового дослідження у системі післядипломної освіти iconПорядок денний (протокол №8 від 19 жовтня 2011 року)
Про результати виконання теми «формування психологічної компетентності керівників закладів освіти в системі післядипломної педагогічної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи