Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів icon

Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів




Скачати 279.95 Kb.
НазваМорфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів
Дата31.08.2012
Розмір279.95 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело
1. /Ковтун _.М. Морфем_ка. Словотв_р.docМорфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Севастопольський міський гуманітарний університет


Кафедра української філології


МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР

методичні рекомендації

до проведення практичних занять та організації

позааудиторної самостійної роботи студентів

(частина І)




для студентів

філологічного факультету


Севастополь

2006


Ковтун І.М. Матеріали для проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів


Методичні рекомендації розроблені старшим викладачем кафедри І.М. Ковтун.


Загальна редакція – Н.В.Савельєва.


Рецензент: доктор педагогічних наук, професор М.І.Пентилюк.


Програму схвалено на засіданні кафедри української філології – 6 лютого 2006 р., протокол № 7.


Друкується за рішенням редакційно-видавничої ради Севастопольського міського гуманітарного університету


Все права данной публикации защищены и охраняются законом.


© СГГУ, 2006 год

© Ковтун І.М., 2006 год


ПЕРЕДМОВА


Слово є значеннєвою одиницею мови в структурі якого виділяються інші значеннєві одиниці нижчого рівня – морфеми. Кожна морфема виступає як носій певного лексичного чи граматичного значення й регулярно відтворюється в процесі мовлення відповідно до моделей, властивих мові. Учення про системно організовану сукупність морфем мови називають морфемікою чи морфемологією

Вивчення морфеміки – обов’язковий компонент фахової підготовки студентів-філологів.

Знання основних одиниць морфемної підсистеми мови, закономірностей взаємовідношення між морфе- мами та між класами морфем, різними за місцем розташування в слові, їхньою роллю, функціональними характеристиками, походженням, за формою вираження допомагає грунтовніше пізнати типологічні особливості української мови, засвоїти морфемні структури слів різних лексико-граматичних класів.

Методичні рекомендації складено відповідно до чинної програми з даної дисципліни.

До кожної теми подані питання, що найповніше розкривають її зміст, визначено основні поняття, знання яких необхідне для якісного засвоєння теоретичного матеріалу.

Завдання для самостійної роботи направлені на закріплення лекційного матеріалу, розвитку певних реконструктивних, творчо-пошукових умінь і навичок, а також підготовки до практичних занять.

Запропоновані практичні заняття усебічно охоплюють морфемікон української мови, сприяють осмисленню особливостей морфемної структури слова.

У посібнику теоретичний матеріал узагальнено в таблицях, подано короткий морфемний словник.


Тема 1. Морфеміка як розділ мовознавства


Мета: розширити знання про морфеміку як розділ мовознавства, значущі структурні одиниці мови, їх класифікацію.

Час за робочою навчальною програмою: ПЗ – 2 год., СР – 4 год.


У результаті вивчення теми студенти повинні

знати:

– одиниці морфеміки (морфемології), їх визначення;

– критерії класифікації морфем.

уміти:

– класифікувати морфеми за роллю в будові слова;

– характеризувати кореневу й афіксальні морфеми.

Зміст теми

  1. Поняття про морфеміку й морфемологію.

  2. Одиниці мофемології (морфеміки).

  3. Класифікація морфем за роллю в будові слова.

  4. Поняття про афіксоїди.


Основні поняття: морфеміка, морфемологія, морфотактика, морфонологія; морфема, морф, аломорф, варіант морфеми; обов’язкові морфеми, факультативні морфеми; корінь, афікси (префікс, суфікс, флексія, постфікс, інфікс, інтерфікс, конфікс, уніфікс); радиксоїди; афіксоїди (префіксоїди, суфік-соїди).


Рекомендована література


  1. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

  2. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова / Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К. 1999.

  3. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Г.І. Сучасна українська літературна мова. – К., 1976.

  4. Головащук С.І., Зайцева Т.В., Назарова І.С., Русанівський В.М. Орфографічний словник української мови. – К., 1974.

  5. Горбачук В.Т. Основні поняття і терміни морфеміки. – К., 1982.

  6. Морфемна структура слова. – К., 1979.

  7. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 1994.

  8. Сучасна українська мова./ За ред. О.Д. Пономарева. – К., 1993.

  9. Яценко І.Т. Морфемний аналіз: У 2 т. – К., 1980. – Т. 1; 1981. – Т. 2.


Завдання для самостійної роботи


  1. Опрацюйте рекомендовану літературу, дайте відповіді на запитання:

  1. Яке значення мають терміни морфеміка, морфемологія, морфотактика, морфонологія?

  2. У чому полягає різниця між морфемою, морфом й аломорфом?

  3. На які групи поділяються морфеми за роллю у будові слова?

  4. Чим відрізняються кореневі морфеми від афіксальних?

  5. Як називаються слова, що не мають у своєму складі афіксів?

  6. Які найхарактерніші ознаки афіксальних морфем.

  7. Які морфеми називають афіксоїдами?

  1. Складіть і запишіть тезисний план відповіді на питання:

  1. Морфеміка як розділ мовознавства. Одиниці морфеміки.

  2. Корінь – основна, обов’язкова морфема.

  3. Афікс – службова морфема, що є носієм додаткового значення.

  4. Афіксоїди – проміжні афіксальні морфеми.

  1. Випишіть з «Орфографічного словника» слова, які поєднуються з коренем: -кінь-, -ліс-, -стіл-, -віз-, -мудр -, -рук -, -тривог-.

Виділіть афіксальні морфеми. Назвіть іменникові, прикметникові, дієслівні, прислівникові суфікси й префікси.

  1. Доведіть, що дані морфеми можуть бути омонімічними.

Вод-, буд-, ніс-, пит-, газ-, хор-.


План практичного заняття


1. Висвітлення теоретичних питань:

  1. Морфеміка як розділ мовознавства. Одиниці морфеміки.

  2. Корінь – основна, обов’язкова морфема.

  3. Афікс – службова морфема, що є носієм додаткового значення.

  4. Афіксоїди – проміжні афіксальні морфеми.

2. Виконання практичних завдань.


Завдання 1.

Від поданих слів утворіть ряд однокоренневих, використовуючи префікси : з-, під-, о-, від-, над-, у-, за-, по-, при-, роз-, до-, ви-. Які префікси мають аломорфи? Назвіть їх.

Іти, їхати, садити, гнути, писати, радити.


Завдання 2.

Виберіть рядок, в якому всі слова є аломор- фами коренів:

а) зеленити, відловлювати, слушність, перечитування, людськість;

б) вибрати, замріяний, вихованість, прислужник;

в) п’ять, заморський, вощина, відгадувати, водомір;

г) козацтво, відродження, юнацтво, убозтво, волоський.


Завдання 3.

Випишіть окремо: іменники, що склада-ються лише з кореня, іменники з префіксами, іменники з суфіксами, іменники з префіксами й суфіксами.

І здається мені, що, минувши потемнілі вітряки, я входжу в синє крайнебо, беру з нього свою зірку та й навпростець полями поспішаю в село. А в цей час невидимий сон, що причаївся узголів’ї на другому покосі, торкається повік і наближає до мене зірки.

Їх стає все більше та більше, ось вони закружляли, наче золота метелиця, я почув їхній шелест, їхню музику… і поплив, поплив на хиткому човника по химерних ріках сну… (М. Стельмах.)


Завдання 4.

До поданих слів доберіть однокореневі з афіксами з-, по-, про-, най-, -ува-, -уч- (-юч-), -іш- (-ш-). Поясніть значення префіксів і суфіксів.

Довгий, їсти, кращий, переписати, синій, співати, читати, шити.


Завдання 5.

Від поданих слів утворіть по 5 похідних, використовуючи словотворчі суфікси й префікси.

Верх, дуб, дім, чорний, білий, нести, везти.


Завдання 6.

Поясніть, що означає кожна із складових частин у словах аеродром, гідропарк, дендропарк, барокамера, бібліотека, біосфера, мототрек.

Пригадайте, які слова можна утворити, використовуючи першу й другу частини кожного з наведених прикладів. Запишіть ці слова за таким зразком: аеродром, аероплан, ракетодром.


Завдання 7.

Використовуючи словотворчі афіксоїди авіа-, авто-, ультра-, міні-, електро-, фото-, -воз, -роб, -граф, -фон, -різ-, супер-, екстра- утворіть і запишіть слова.

Пригадайте й запишіть слова, при творенні яких використано по два з цих елементи.


Тема 2. Класифікація афіксальних морфем


Мета: розширити знання про службові морфеми, критерії їх класифікації, сформувати навички повного морфемного аналізу слів.

Час за робочою навчальною програмою: ПЗ – 2 год., СР – 6 год.


У результаті вивчення теми студенти повинні

знати:

– класи афіксальних морфем;

– критерії класифікації службових морфем.

уміти:

– визначати афіксальні морфеми;

– аналізувати службові морфеми за місцем розташування в слові, значенням, функціями, формою, структурою, походженням, продуктивністю.

Зміст теми

  1. Класифікація морфем за місцем розташування в слові.

  2. Класифікація афіксів за функцією та структурою.

  3. Класи морфем за формою та походженням.

  4. Класи морфем за походженням і продуктивністю.


Основні поняття: препозиційні, поспозиційні морфеми; словотворчі (дериваційні), словозмінні (реляційні) морфеми; модифікаційні, мутаційні морфеми; виражені, невиражені, сегментні, супрасегментні морфеми; прості, складні, питомі, запозичені (непитомі) морфеми.


Рекомендована література


  1. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

  2. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. / Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К. 1999.

  3. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Г.І. Сучасна українська літературна мова. – К.,1976.

  4. Горбачук В.Т. Основні поняття і терміни морфеміки. – К., 1982.

  5. Морфемна структура слова. – К., 1979.

  6. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник. – К., 1995.

  7. Сучасна українська літературна мова. / За ред. А.П. Грищенка.–К.,1997.

  8. Сучасна українська літературна мова. / За ред. М.Я. Плющ. – К.,1994.

  9. Сучасна українська мова. / За ред. О.Д. Пономарева. – К., 1993.

  10. Яценко І. Т. Морфемний аналіз: У 2 т. – К., 1980. – Т. 1; 1981. – Т. 2



Завдання для самостійної роботи


1. Опрацюйте рекомендовану літературу, підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

  1. Класифікація афіксів за функцією й семантикою.

  2. Класифікація морфем за формою та походженням.

  3. Класифікація морфем за структурою та продуктивністю.

2. Складіть і запишіть план характеристики кожної службової морфеми.

3. Виділіть у поданих словах аломорфи.

Піщина, дзвіночок, криворізький, висловлення, відловлюватимете, дрібновласницький, тогочасний, відрядження, відрядження, розіслати, козаччина, тогочасний, ткацький, вимощується, розіслати, всепереможно, прислів’я, щиросердно.

4. Зробіть морфемний розбір поданих слів. Проаналі-зуйте морфеми у виділених словах.


Зразок аналізу: шістка

Шіст

– основна, корінь, речове значення, незв’язаний, виражений, багатофонемний, змішаний, питомий;

-к-

– службова, поспозиційна, суфікс, дериваційна, лексико граматична, мутаційна, питома, виражена, проста, однфонемна, змішана;



– службова, поспозиційна, флексія, реляційна, граматична, питома, виражена, проста, однофонемна, вокалічна.


1. Поплутаний, кристалізуватися, заземлений, глядач, приятелювати, урядовець, кругозір, округлити, взимку, громадськість, нагородити, коли-небудь, сидячки, випробувальний.

2. Приятелька, проспати, сходження, незастелений, виноградарський, затінок, дзвінко, котрий-будь, шестигодинний, увімкнений, місточком, безсоння, пересвистуватися, держвидавництво.

План практичного заняття


  1. Висвітлення теоретичних питань.

  2. Характеристика префікса, суфікса, флексії, інтерфікса як службових морфем.

  3. Виконання практичних завдань:


Завдання 1.

Слова якого лексико-граматичного класу утворюють подані префікси й суфікси. Назвіть їх аломорфи.

Пра-, па-, су-, на-, при-, про-, за-, над-, по-, пере-, пре-, ре-, а-, де-, не-, від-;

-ок-, -ва-, -ну-, -о, -і-, -и-, -н-, -езн-, -ев-, -от-, -ищ-, -ик-, -тель, -н-, -юва-, -ець, -ор-, -уват-, -ав-.


Завдання 2.

Випишіть слова із словотворчими суфіксами. Укажіть, які вони є: мутаційні чи модифікаційні.

Сонце почало повертати під гору. Воно своїми косими парусами обливало землю, увесь світ. Як квіточка красувалася земля під його золотим сяйвом, небо, мов з синьої шовкової матерії намет: розкинулося-розляглося. По ньому де-не-де, як павутиння, розтяглися маленькі хмарочки; сонце пронизувало їх наскрізь, сріблило, золотило. Вітерець – і не дихне, тихо-тихо… світ наче любувався своєю красою, пишною вродою (П. Мирний).


Завдання 3.

Запишіть слова в дві колонки: перша – із словотворчими афіксами, друга – реляційними.

Везти, річечка, квіти, несли, чистилище, двічі, деколи, кривився, бородач, жінчин, білуватий, пишучи, синіший, найсприятливіший, рісши, потрушувати, сонечко, суцільний, сучасніший, безкрилий, грюкнути, співаючий, забуто.


Завдання 4.

Виділіть суфікси у поданих словах. Підкресліть слова із складними морфемами.

Торжествувати, батьківський, мелодичний, виклик, дзвоник, спростовувати, торічний, межувальник, міжнародник, медичний, поступальний, горьківський, капосничати, ліберальничати, аморальний, метелиця.


Завдання 5.

Випишіть слова із складними префіксами.

Занедбати, попоходити, занепокоїти, обезводити, знести, занести, обмежити, перебувати, позаздрити, оглянути, позавчора, знеболити, поповнити, понадпла-новий, понасаджувати.


Завдання 6.

Визначте, що покладено в основу групува-ння морфем. Запишіть з ними слова. Уведіть їх у речення.

  1. а-, архі-, -іст-, -із-, де-, -аж-, суб-, -ер-, ус-, дис-, -ад-, -фон-, про.

  2. у-, -тв-, до-, під-, -еч-, -юк-, -ц-, не-, -інь-.

  3. су-, па-, -тель-, воз-, -изн-, -знь-.

  4. проект-, мініатюр-, аромат-, радіо-.


Завдання 7.

Зробіть повний морфемний аналіз слів.

Усміхнувся, виготовляється, висаджуватиметесь, поназбирувалося, приєднаєтесь, спікся, наївшись, таких, виявлений, швидкоплинність, самозаохочення, цього, яка-небудь,
по-учительському, вміло.



Схема морфемного аналізу слів


  1. Записати слово.

  2. Виділити морфеми (закінчення, основу, корінь, префікс, суфікс, інтерфікс, постфікс).

  3. Обґрунтувати виділення кореня, добравши однокореневі слова.

  4. Охарактеризувати афіксальні морфеми: за місцем розташування в слові; за функцією й семантикою; за формою та походженням; за структурою та продуктивністю.


Тема 3: Поділ слів на морфеми.

Морфемний аналіз слів


Мета: поглибити знання про основи поділу слів на морфеми, розглянути складні випадки морфемного членування, навчитися аргументувати виділення морфем у слові.

Час за робочою навчальною програмою: ПЗ – 2 год., СР – 4 год.


У результаті вивчення теми студенти повинні

знати:

– основи поділу слів на морфеми;

– типи морфемного членування;

– причини ускладнення морфемного поділу слів.

уміти:

– правильно поділяти слова на морфеми;

– аргументовано визначати статус виділених відрізків.


Зміст теми

  1. Критерії поділу слів на морфеми.

  2. Труднощі морфемного аналізу.

  3. Типи морфемного членування.


Основні поняття: сегмент, сегментація, вертикальний і горизонтальний ряди, субституція, десемантизація, етимологічний аналіз, живе, умовне, дефектне членування.


Рекомендована література


  1. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

  2. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова / Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К. 1999.

  3. Горбачук В.Т. Основні поняття і терміни морфеміки. – К., 1982.

  4. Морфемна структура слова. – К., 1979.

  5. Клименко Н.Ф. Морфеміка сучасної української мови. – К., 199.

  6. Полюга Л.М. Морфемний словник. – К. 1983.

  7. Яценко І.Т. Морфемний аналіз: У 2 т. – К., 1980. – Т. 1; 1981. – Т. 2.



Завдання для самостійної роботи


1. Законспектуйте 1 параграф другого розділу із джерела № 5.

2. Дайте відповіді на запитання:

  1. На основі яких критеріїв у слові виділяють морфеми?

  2. За яким критерієм виділяють основні морфеми? Як називається такий ряд зіставлення?

  3. За яким критерієм виділяють афіксальні морфеми?
    Як називається такий ряд зіставлення?

  4. Які чинники знижують чіткість морфемного поділу?

  5. Що потрібно враховувати для правильного проведення морфемного поділу слів?

3. Підготуйтесь до висвітлення теоретичних питань.

4. Із морфемного словника випишіть 30 слів, у яких морфемний поділ ускладнюється різними причинами. Укажіть ці причини.


План практичного заняття


1. Висвітлення теоретичних питань:

  1. Критерії поділу слів на морфеми.

  2. Труднощі морфемного аналізу.

  3. Типи морфемного членування.

2. Виконання практичних завдань.


Завдання 1.

Укажіть рядки, в яких усі слова мають по два суфікси:

а) щасливий, злостивий, виготовлений, перенесли, взуття, дощаний;

б) прославляли, заробіток, зачитаний, новачок, зносити, згадуваний;

в) сутінки, відданий, візерунок, провулок, полум’яний;

г) безграмотність, дивування, знижати, стилістика, годинникар.


Завдання 2.

З’ясуйте, в яких словах наявний один пре- фікс, а в яких - два. Які значення подвійних префіксів?

Вивідати, винаходити, поназбирувати, повиводити, позашивати, попідкладати, повиснути, поскликати, узаконити, удосконалити, поз’їжджатися, відкидати, пооббирати, возз’єднати, порозсовувати, воздати, попрочитувати, знеболювати, обезводнити, віднайти, відполірувати, поприводити.


Завдання 3.

З’ясуйте, в яких словах виділяється, а в яких не виділяється сегмент –аж як словотворчий суфікс.

Гараж, вантаж, віраж, екіпаж, дренаж, тоннаж, фактаж, пілотаж, саботаж, пейзаж, пляж, камуфляж, вояж, масаж, дубляж, міраж, корсаж, абордаж.


Завдання 4.

З’ясуйте, в яких словах префікс наявний, а в яких він відсутній.

Аморфний, аморальний, апперцепція, револьвер, реевакуація, реанімація, реформація, контрастний, контрудар, контрольний, профашистський, променевий, суперечливий, супермодний, античний, антинародний.

Завдання 5.

Подані слова згрупуйте за типами морфемного членування.

Бувальщина, варяг, бобук, бочка, буженина, ганьбити, вирізьблювати, висівки, витривалий, виховувати, вишивка, вишка, шурхотіти, шукач, цуцик, ускач, указаний, торбиночка, танковий, схід, судина, стоншений, справа, совок, склад, скат, свинка, роликовий, розсіл, ринок, противний, прокат, перепел, примус посібник, дятел, завдаток, портвілий, калина, навколишній, обручатися, посперечатися, обруч, поуспадковувати, зонтик, студійований, посвяткувати, протинати, ліщина, спокуса, протикати, пружинити.


3. Графічний диктант.

Прослухавши слова, визначте їх морфемну структуру. Запишіть морфемні схеми слів.

А. Біжить, змалку, антинауковий, досліджують, взути, далекоглядний, навичка, переписуватимете, провулок, радіомовлення, запишімось, приєднався, збіжжя, тричі, саньми, відбулося, вп’ятеро, стільком, складність.

Б. Зупинка, бережімось, зверху, вільнодумствував, вулиця, відловлювання, всезнайка, блищить, прийти, ультрамодно, відстоявся, якнайвищий, страшилищем, вигін, надбрів’ям, котрогось, поліпшуймо.


Тема 4: Історичні зміни в морфеміці


Мета: виробити навички ідентифікації історичних змін у морфемній будові слова, навчитися обґрунтовувати ці зміни за допомогою лексикографічних джерел.

Час за робочою навчальною програмою: ПЗ – 2 год., СР – 4 год.


У результаті вивчення теми студенти повинні

знати:

– причини змін морфемної будови слів;

– наслідки зміни морфемної будови слова;

уміти:

– правильно визначати морфемну будову слова, ураховуючи опрощення, ускладнення, перерозклад, деко реляцію;

– виконувати етимологічний аналіз морфемної структури слів.


Зміст теми

1. Загальні зміни в морфеміці.

2. Запозичення морфем. Архаїзація морфем. Деетимологізація.

3. Історичні зміни у структурі слова.


Основні поняття: опрощення морфемного складу слова, ускладнення, перерозклад, декореляція; архаїзація, деетимологізація, запозичення морфем.


Рекомендована література


  1. Безпояско О.К., Городенська К. Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

  2. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова/ Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К. 1999.

  3. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Г.І. Сучасна українська літературна мова. – К.,1976.

  4. Горбачук В. Т. Основні поняття і терміни морфеміки. – К., 1982.

  5. Морфемна структура слова. – К., 1979.

  6. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка.-К.,1997.

  7. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ.- К.,1994.

  8. Сучасна українська мова./ За ред. О.Д. Пономарева. – К., 1993.

  9. Яценко І. Т. Морфемний аналіз: У 2 т. – К., 1980. – Т. 1; 1981. - Т. 2.


Завдання для самостійної роботи


1. Опрацюйте рекомендовану літературу, дайте відповіді на запитання:

  1. Що вплинуло на зміну морфемної структури слів?

  2. У чому полягає суть опрощення морфемного складу слова?

  3. Який процес розвитку структури слова називають ускладненням?

  4. Який процес називають перерозкладом?

2. Доберіть приклади (8 – 10 слів) до кожного типу історичних змін у морфемній структурі слова. Спробуйте визначити причини, внаслідок яких змінилася структура слова.


План практичного заняття


1. Висвітлення теоретичних питань:

  1. Опрощення морфемної структури слова.

  2. Ускладнення морфемної структури слова. Причини ускладнень.

  3. Перерозклад морфемної структури слова. Причини й наслідки перерозкладу.

2. Виконання практичних завдань.


Завдання 1.

Визначте, в якому рядку всі слова зазнали опрощення морфемної структур:

а) жир, мир, стіл, голова, відьма;

б) вікно, німець, калина, убогий, зерно;

в) пиво, стілець, жнець, олівець, старець;

г) смородина, малина, війна, мило, сало.


Завдання 2.

У якому рядку є слова з ускладненням:

а) добрий, хоробрий, пітьма, спокій, ребро;

б) танець, горобець, хлопець, стіна, війна;

в) срібло, сіромаха, кроква, свято, купець;

г) жук, полова, болото, висок, злидні, ялтинці?


Завдання 3.

З’ясуйте, в якому рядку є слова з пере розкладом:

а) вікно, майно, лукавий, учорашній, внутрішній;

б) січень, червень, котрий, парубок, простирадло;

в) поетеса, фляжка, страта, патока, котик.


Завдання 4.

Зробіть етимологічний аналіз слів.

В-1. Зубр, лукавий, ґатунок, внутрішній, байка, галопом, знак, вельможа, грудень, корито, зграбний, злидні, калина, закон, коровай, сіромаха, красоля, кучма, кульбаба.

В-2. Багно, жир, мило, ганок, бігом, миттю, взуття, відьма, гульвіса, добрий, жук, збіжжя, зодчий, корма, кропива, космос, кузня, кучугура.


Схема етимологічного аналізу


  1. Виокремити морфеми слова в синхронії та діахронії.

  2. Визначити вид історичної зміни.

Зразок виконання:

1) вікн- [о] – у синхронії;

2) вік -н-[о] – у діахронії (від око).

  1. Опрощення.


Термінологічний словник


Аломорф – морф певної морфеми, що зазнав фонетичних змін.

Асемантема – морфема, що не має чітко окресленого значення й виконує в слові конструктивну функцію.

Архаїзація морфем – поступовий вихід із ужитку морфем. Архаїзації зазнають усі морфеми крім флексій.

Афікси – морфеми, що виражають додаткове, службове словотворче або граматичне значення.

Афіксоїди – проміжні афіксоподібні морфеми, що є частиною складного або складноскороченого слова, здебільшого співвідносні з коренем, однак за словотвірними функціями наближаються до афіксів.

Варіант морфеми – морфи, які мають різне фонемне вираження (часто досить близьке), але тотожне значення і здатні замінювати один одного в складі того ж слова чи словоформи.

Вертикальний ряд зіставлення – розгляд морфемної структури слова в колі спільнокореневих слів.

Вокалічні морфеми – морфеми, що складаються з однієї голосної фонеми.

Горизонтальний ряд зіставлення – розгляд морфемної структури слова серед тотожних за структурою слів, тобто тих слів, що мають спільний з аналізованою одиницею афікс.

Виражені морфеми – морфеми, що мають звукове та графічне вираження й здатні сприйматися органами слуху та зору людини.

Деетимологізація – утрата словом внутрішньої форми.

Декореляція – зміна характеру чи значення морфем і їх співвідношень у слові при збереженні їх кількості.

Десемантизація – втрата фонемою значення.

Дериваційні морфеми – (теж саме, що словотворчі). Морфеми, основна функція яких полягає у творенні нового слова.

Дефектне морфемне членуваннявиділення в морфемній структурі слова сегментів, що не мають значення.

Етимологічний аналіз – аналіз спрямований на визначення первісної словотворчої структури слова із залученням даних історії мови.

Живе морфемне членування – виділення в слові живих сегментів, кожен з яких виражає певне значення.

Запозичені (непитомі) морфеми – морфеми, що прйшли в українську мову з інших мов.

Змішані морфеми – морфеми, що складаються голосних і приголосних фонем.

Інтерфікс – морфеми, що виконують роль з’єднувального елемента в складних словах. Цим терміном також позначають асемантичні морфеми, що позбавлені самостійного значення й виступають морфонологічним засобом, який полегшує сполучуваність службових морфем з коренем.

Інфікс – службовий морф, що знаходиться в середині кореня.

Конфікс – розірвані афіксальні морфеми, що стоять у пре – та постпозиції й виражають одне значення. Використовуються як один словотворчий формант при префіксально-суфіксальному способі словотворення.

Консонантні морфеми – морфеми, що складаються лише з приголосних звуків.

Корінь – основна, обов’язкова для кожного слова морфема, що виражає поняттєвий зміст, повторюється в усіх споріднених словах та їх граматичних формах.

Модифікаційні морфеми – афікси, що доповнюють, видозмінюють значення твірного слова.

Морф – найкоротший мінімальний відрізок словоформи, що наділений самостійним значенням і певною формою.

Морфема - найменша значуща частина слова, виражена окремим звуком або звукосполученням.

Морфеміка – системно організована сукупність морфем і морфів мови, її морфемний устрій.

Морфонологія – складник морфеміки, що досліджує фонемну структуру морфем, звукові зміни в морфемах, які виникають між ними в процесі взаємо-пристосування.

Морфемологія (Морфеміка) – розділ мовознавства, що вивчає поділ слова на морфем, типи морфем, формальні й семантичні відношення між ними.

Морфотактика – складник морфеміки, що розглядає правила формальної, семантичної, стилістичної сполучуванності морфем, типи морфемних структур.

Мутаційні морфеми – дериваційні морфеми, що вносять зовсім нову інформацію в значення твірного слова.

Невиражена (нульова) морфема – афікс, що не має вираженого звукового чи графічного показника граматичного або словотвірного значення.

Обов’язкова морфема – морфема, що є носієм денотативного (предметного) значення, центральна, постійна його частина, яка виражає ідею тотожності слова самому собі.

Опрощення – морфологічний процес, при якому членована на морфеми основа слова стає нечленованою. Термін увів В. О. Богородицький.

Перерозклад – морфологічний процес, при якому відбувається процес переміщення меж між афіксаль -ними морфемами.

Питомі – це власні, рідні споконвічні морфеми.

Поспозиційні морфеми - афіксальні морфеми, що стоять після кореня.

Постфіксаглютативна службова морфема, що роз-ташована в слові (словоформі) після закінчення або формотворчого суфікса, служить для творення нових слів та граматичних форм.

Препозиційніафіксальні морфеми, що стоять перед коренем.

Префіксоїд – проміжна афіксоподібна морфема, що виступає в ролі словотворчо префікса, однак здебільшого співвідносна з коренем.

Префікс – службова морфема, що розташована перед коренем або іншим префіксом, приєднується до всього слова, виконує словотворчу або граматичну функцію.

Продуктивні афікси – афікси за допомогою яких активно утворюються нові слова і форми.

Прості морфеми – елементарні морфеми, що в межах слова не поділяються на части, які мають значення. У сучасній мові вони не сприймаються як такі, що виникли внаслідок злиття кількох самостійних афіксів.

Радиксоїди – зв’язані корені, відомі лише в поєднанні з іншими афіксами.

Реляційні морфеми – (теж саме, що словозмінні). Морфеми, що служать для вираження граматичного значення слова.

Сегмент – відрізок, який виділяється з мовленнєвого потоку і відтворюється без утрати тотожності в інших лінійних послідовностях.

Сегментація – лінійне членування мовленнєвого потоку на сегменти.

Сегментні морфеми – морфеми здатні виділятися в процесі мовленнєвого потоку.

Складні морфеми – морфеми, які сприймаються в словах як такі, що виникли з двох елементів, кожен з яких в інших словах функціонує як окрема фонема.

Словозмінні (реляційні) морфеми – афікси, що змінюють граматичне значення слова.

Словотворчі (дериваційні) – афіксальна морфема, яка змінює лексичне значення кореня й утворює нове слово.

Субституція – підстановка виділеного в морфемній структурі сегмента в іншу позицію.

Супрасегментні морфеми – морфеми, що окремо не виділяються в потоці мовлення, а існують лише «накладаючись» на інші сегментні морфеми. До власне супрасегментних морфем належить наголос, що здатний змінювати значення слова, чи розрізняти граматичні форми слів.

Суфікс – службова морфема, що розташована після кореня чи іншого суфікса і служить для творення нових слів або граматичних форм.

Суфіксоїд – проміжна афіксоподібна морфема, що виступає в ролі словотворчо суфікса, однак здебільшого співвідносна з коренем.

Умовне морфемне членуванняподіл слів на морфеми залежно від значення. Спостерігається при омонімії.

Уніфікс – одинична зв’язана афіксальна морфема, що закріплена за певним словом.

Ускладнення – це процес перетворення непохідної основи в похідну, тобто здатну членуватися на морфеми.

Факультативні морфеми – морфеми, наявність яких необов’язкова у складі слова. Такими є афіксальні морфеми.

Флексія (закінчення) – словозмінний афікс, що виражає граматичні значення (роду, числа, відмінка, особи) і реляційні (синтаксичні відношення одного слова до інших слів у реченні, словосполученні).

Формотворчі морфеми – афікси, за допомогою яких утворюють форми того самого слова із збереженням його лексичного значення.


МОРФЕМІКА

(МОРФЕМОЛОГІЯ)


Морфотактика




Мофонологія

складник морфеміки, що розглядає правила формальної, семантичної, стилістичної сполучуванності морфем, типи морфемних структур


складник морфеміки, що досліджує фонемну структуру морфем, звукові зміни в морфемах, які виникають між ними в процесі взаємо-пристосування




ОДИНИЦІ

МОРФЕМОЛОГІЯ


Морфема




Морф

найкоротший мінімальний відрізок словоформи, що наділений самостійним значенням і певною формою


найменша значуща частина слова, виражена окремим звуком або звукосполученням.





Аломорф

морф певної морфеми, що зазнав фонетичних змін




Класифікація морфем





За роллю в будові слова




Основні

Службові



За місцем розта -шування в слові




Препозиційні

Постпозиційні




За семантикою




Семантичні

Лексико-граматичні




Граматичні



За функціями




Дериваційні

Реляційні




За будовою




Прості (первинні)

Складні (вторинні)




За походженням




Питомі

Запозичені




За вираженням




Виражені

Невиражені




За формою




Сегментні

Супрасегментні




Історичні зміни в морфеміці




Загальні зміни




Архаїзація

Запозичення

Деетимологізація

поступовий вихід із ужитку морфем

Збагачення морфемного складу за рахунок іноземних мов

Утрата

словом внутрішньої

форми



Зміни в структурі слова




Опрощення

Перерозклад

Ускладнення

морфологічний процес, при якому членована на морфеми основа слова стає нечленованою.

морфологічний процес, при якому відбувається переміщення меж між афіксальними морфемами.

це процес перетворення непохідної основи в похідну, тобто здатну членуватися на морфеми.



МОРФЕМНИЙ СКЛАД СЛОВА

Морфеми

Визначення

Умовне

позначення

Приклади

Корінь


Основна, обов’язкова для кожного слова морфема, що виражає поняттєвий зміст, повторюється в

(

дім

радість

Префікс


службова морфема, що розташована перед коренем або іншим префіксом, приєднується до всього слова, виконує словотворчу або граматичну функцію

¬

досвіт

безнадія

Суфікс


службова морфема, що розташована після кореня чи іншого суфікса і служить для творення нових слів або граматичних форм

^

росиця

зелено

Інтерфікс


морфеми, що виконують роль з’єднувального

елемента в складних словах

^

новотвір

снігопад

Постфікс


Аглютативна службова морфема, що розташована в слові (словоформі) після закінчення або формотворчого суфікса, служить для творення нових слів та граматичних форм

^

юрмитися

ходімте

Схожі:

Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки та завдання до практичних занять для студентів спеціальності 030507 „Переклад
Сучасна українська літературна мова. Ч. Морфеміка. Словотвір. Морфологія.: методичні вказівки та завдання до практичних занять /...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з дисципліни „ситуаційний менеджмент”
Методичні вказівки до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з дисципліни „Ситуаційний менеджмент” для студентів...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з дисципліни „Операційний менеджмент” / Укладачі:...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconЛ. А. Биченко мотивація персоналу методичні рекомендації
Методичні рекомендації з підготовки до практичних занять І організації самостійної роботи
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки для проведення практичних занять
Методичні вказівки для проведення практичних занять та організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Менеджмент персоналу"/Укладач:...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до організації самостійної роботи, практичних занять
Методичні вказівки до організації самостійної роботи, практичних занять, виконання контрольних робіт з дисципліни «Економічна теорія»...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу " Основи зовнішньоекономічних зв’язків "
Методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу “Основи зовнішньоекономічних зв’язків” (для...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconТа проведення практичних занять з дисципліни «контролінг»
Методичні вказівки до організації самостійної роботи та проведення практичних занять з дисципліни «Контролінг» (для студентів всіх...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconГ. В. Стадник методичні вказівки до виконання самостійної роботи та проведення практичних занять
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи та проведення практичних занять з курсу „ Маркетинг ” (для студентів денної форми...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconВ. В. Димченко методичні вказівки до проведення практичних занять, виконання розрахунково – графічної роботи
Методичні вказівки до проведення практичних занять, виконання розрахунково – графічної роботи та організації самостійної роботи студентів...
Морфеміка. Словотвір методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації позааудиторної самостійної роботи студентів iconХарківська національна академія міського госопдарства c. Ю. Юр’єва Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни „Фінанси будівельного підприємства” для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи