Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) icon

Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.)




НазваНаталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.)
Дата02.09.2012
Розмір58.2 Kb.
ТипДокументи




Наталія Єлагіна


РОЛЬ САМООСВІТИ У РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧИТЕЛЯ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX – НА ПОЧАТКУ XX СТ.)


Самоосвіта важкий процес, але він також може принести високі результати за умови щирого бажання майбутнього учителя вчитися, знати. Говорячи про самоосвіту, слід зазначити, що вона необхідна не тільки тим хто не отримав належної педагогічної підготовки, але і для тих, хто закінчив учительські семінарії та інститути. Першим і найголовнішим джерелом самоосвіти є читання, вивчення того, що вже зроблено їх попередниками, а саме: читання наукових праць із педагогіки, суміжними з нею науками, предметом вивчення яких є природа людини. Важливими у процесі самоосвіти є вивчення історії виховання та навчання. Знайомство з усіма сферами людських знань, а саме знаннями, які є предметами навчання у школах, а також знаннями, які виступають засобом загального розвитку самого учителя. Другим засобом самоосвіти є безпосереднє вивчення живої дійсності та власна практика. Постійне та уважне спостереження учителя за своєю діяльністю є головною умовою практичного успіху у шкільній справі [4, с. 175-176]. Одним з найважливіших засобів самоосвіти учителя є взаємне спілкування учителів між собою та обмін думками щодо педагогічної діяльності у навчально-виховного процесі, яке реалізується під час проведення тимчасових педагогічні курсів та з’їздів.

У своїй статті “Свобода вчительської творчості” В. Вахтеров стверджував, що педагогічна справа може бути успішною тільки тоді, коли учитель здатний до самодіяльності та творчості [1, с. 3]. Також він зазначав, що “педагогічна діяльність – це поєднання мистецтва та науки”. “Якщо навчання – мистецтво, то це найвище з усіх мистецтв, тому що має справу не з мармуром, не з полотном та фарбами, а з живими людьми. Школа виступає вищою художньою студією” [1, с. 3]. Специфіка педагогічної творчості полягає, перш за все, у тому, що її об’єктом та результатом є створення особистості (не образу, як у мистецтві, не механізму чи конструкції, як у техніці) [9, с. 7].

Узагалі, розгляд проблеми розвитку творчої особистості у другій половині XIX – початку XX ст. пов’язувався з теорією вільного виховання. В основу останньої покладено положення про те, що особа повинна мати право “вільно та творчо формувати сама себе” [2, с. 7].

Особливої уваги заслуговують погляди С. Миропольского щодо підготовки вчителя. Учений вказував на те, що існують два головних способи для педагогічної підготовки учителя: а) шлях освіти; б) шлях самоосвіти. Педагогічна справа буде успішною тільки тоді, коли вчитель використовує широкий спектр методів та прийомів навчання для самодіяльності та творчості [4, с. 175].

Стара школа позбавляє індивідуальності вчителя, позбавивши його будь-якої самодіяльності, творчості і авторитету, оскільки тільки вчитель позбавлений своєї індивідуальності виконує всі розпорядження без роздумів, критики.

М. Пирогов вважав, що вчителів необхідно готувати у спеціальних педагогічних навчальних закладах і на педагогічних курсах. Велику увагу він приділяв самоосвіті вчителя, творчому пошуку у роботі [4, с. 126].

М. Пирогов звертав увагу і на роль вчителя у навчально-виховному процесі. Він вважав, що “дієвими особами у класі є більше самі учителі, ніж учні” [7, с. 633]. У школі вчитель й учні повинні взаємодіяти [7, с. 138]. У початковій школі основою навчання є наочне навчання, у старших класах – це бесіда або “розмовний метод”, а саме “літературні бесіди як підготовчі до наукової роботи вправи” [7, с. 718]. Власне, на думку М. Пирогова, літературні бесіди – засіб учнівської самоосвіти. При підготовці до бесіди учитель повинен пропонувати знайомий для учнів матеріал, а також враховувати її складові, а саме: її зміст, предмет обговорення, володіння учнями технічною стороною цього методу навчання, бачення внутрішньої логіки предмета обговорення в процесі спілкування [3, с. 274].

Цікавими є думки М. Пирогова щодо викладання сократичним методом. Він розглядав використання його у старших класах гімназії і вважав, що цей метод вимагав від учителя високого рівня майстерності: самостійності мислення, різнобічних знань, логіки у викладі уміння ставити запитання, щоб збуджувати мислення школярів і керувати ходом їх думок [3, с. 274]. “Учитель ніколи не може проводити межі між так званим опитуванням і проведенням уроку. Метода навчання, яка найбільше відповідає духу гімназійного навчання – сократична. Сократів спосіб вимагає високої спритності і логіки. Не багато учителів уміють робити логічні підказки таким чином, щоб учні добровільно і невимушено доходили до свідомої відповіді на поставлене питання. Але наскільки не були б відмінні особисті здібності, знання і рівень розвитку наших учителів, все ж таки вони зобов’язані утримування увагу свого класу у постійній напрузі” [8, с. 171]. Але у школі ситуація зводиться до механічного запам’ятовування.

На особливу увагу у роботі учительських інститутів заслуговує самостійне навчання, тому важливо правильно та доцільно організувати самостійні заняття. “Перш за все необхідно самостійні заняття об’єднати у певні групи: усні, письмові і вправи з креслення, і на кожну призначати певну кількість часу у відповідності до її важливості і значення. До усних занять належить: підготовка і повторення уроків за підручником, самостійне читання за хрестоматією і заучування напам’ять літературних зразків. До письмових занять належать вправи: орфографічні, граматичні (виклад думок), арифметичні і каліграфічні. Самостійні заняття з креслення проводяться у зв’язку із уроками креслення, геометрії та географії. У виборі та завданні самостійних робіт рекомендується дотримуватися таких правил: 1) кожна самостійна робота має тісний зв'язок із уроками вчителя; 2) між самостійним роботами окремих груп витримана сувора послідовність; 3) робота посильна для учнів, а за обсягом відповідає кількості відведеного на її виконання часу; 4) учні достатньо підготовлені, щоб виконати завдання без особливих труднощів і не потребувати додаткових пояснень учителя. У перших класах можна задавати такі роботи: списування з книг, письмо, вивчення віршів тощо. У старших класах під час письмового викладу прочитаного і у письмових роботах варто дозволити учням звірятися з книгою для читання, щоб вони не робили помилок хоча б у таких словах, які зустрічаються у статті. Самостійні роботи повинні перевірятися у класі, і тільки більш важливі письмові роботи ретельно виправляються вчителем удома” [6, с. 159-159].

Цікаві є погляди педагога М. Демкова щодо самодіяльності студентів, яку вчений пов’язував із індивідуалізацією навчально-виховного процесу. Педагог зазначав, що індивідуальність є джерелом творчості, оскільки творчість – створення нового, раніше “не бувалого”. Це нове може зародитися тільки у людині, яка наповнена “власним особливим змістом”. Найкраща школа для розвитку індивідуальності – самодіяльність та самостійна творчість [5, с. 36]. Самодіяльність, за М. Демковим, полягає у вмінні учителя пробудити інтерес учнів на уроці, що реалізується за умови залучення усі учнів до роботи на уроці. Учитель має пам’ятати, що суть навчально-виховного процесу не полягає у простій пам’яті, чи в утриманні в пам’яті інформації, що демонструвалася на уроці, а у вмінні привчити учнів творити нове. У цьому і полягає творчість учителя, яка матиме місце серед предметів шкільного курсу, при навчанні мови, письма, малювання, усім механічним видам роботи (ручна праця, рукоділля) [5, с. 50-51].

Отже, кожен педагог-майстер повинен розвивати індивідуальність, вдосконалюватися, а для її формування використовувати усі можливі засоби розвитку творчості.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вахтеров В. П. Свобода учительского творчества / В. П. Вахтеров // Народный учитель. – 1914. – № 1. – С. 3 – 4.

  2. Вентцель К. Н. Воспитание творческой личности / К. Н. Вентцель // Народный учитель. – 1916. – № 9. – С. 7 – 12.

  3. Вихрущ В. О. Дидактична думка в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.): проблеми розвитку теорії / В. О. Вихрущ; за ред. Л. П. Вовк. – В 2-х частинах. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2000. – Ч. I. – 433 с. [моногр.].

  4. Демков М. И. Старые и новые педагоги, их жизнь, мысли и труды / М. И. Демков. – М., 1912. – 216 с.

  5. Демков М. И. Уроки в народной школе. Краткое методическое руководство, с рядом уроков, для народных учителей и учительниц, учительских семинарий, женских гимназий и епархиальных женских училищ / М. И. Демков. – М. : Издание А. С. Панафиденой, 1915. – 154 с.

  6. Олесницький М. Курс педагогики. Руководство для женских институтов и гимназий, для высших курсов и для всех занимающихся воспитанием детей. Вып. II. Теория обучения. – К. : пит. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1887. – 280 с.

  7. Пирогов Н.И. Избранные педагогические сочинения / Н. И. Пирогов. – М.: АПН РСФСР, 1953. – 752 с. [Сост. и вводная статья В.З. Смирнова].

  8. Пирогов Н. И. О предметах суждений и прений педагогических советов гимназий / Н. И. Пирогов // Изб. пед. соч. / Сост. А. Н. Алексюк, Г. Г. Савенюк. – М. : Педагогика, 1985. – 496 с.

  9. Поташник М. М. Педагогическое творчество: проблемы розвития и опыт: Пособие для учителя / М. М. Поташник. – К. : Рад. шк., 1988. – 187 с.

Схожі:

Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) iconНаталія Янц, Ірина Пономарчук, (Переяслав-Хмельницький) проблема формування позитивної «я-концепції»
Національна доктрина розвитку освіти проголосила необхідність створення умов для розвитку особистості та її творчої реалізації, що...
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) icon1. Предмет Тімфв як науки І навчальної дисципліни
Внесок українських педагогів в теорію фв (друга половина ХІХ перша половина ХХ ст.)
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) iconШтольцепете р удк 796. 32. 071. 24(420) роль ринкових факторів у розвитку професійного футболу в німеччині наприкінці ХХ початку ХХІ сторіччя
Роль ринкових факторів у розвитку професійного футболу в німеччині наприкінці ХХ початку
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) iconРозвиток уяви у дітей молодшого дошкільного віку в процесі проведення сюжетно-рольової гри багаліка Наталія
Діти України” визначено, що центром виховного впливу має стати дитина, а метою – формування соціально активної, творчої, гуманістично...
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) iconСамовиховання студентської молоді як проблема формування творчої особистості постановка проблеми
Усі ці фактори роблять значний, не завжди позитивний, вплив на особистості юнацького віку. Це означає, що існує необхідність у переконанні...
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) iconТороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості
Очевидно, із зростанням темпу розвитку економіки зростає число професій, які вимагають уміння приймати самостійні рішення в ході...
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) iconОрганізація мовленнєвотворчої діяльності як засіб розвитку особистості дошкільника
У статті автор розкриває суть поняття творча діяльність, мовленнєвотворча діяльність та її роль у розвитку особистості дошкільника,...
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) icon„магістр ” Зміст програми Розділ І тема Музичне мистецтво як педагогічний процес
Місце музичного виховання в загальній системі розвитку творчої особистості. Визначення мети музичного виховання школярів – формування...
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) iconТема держава І право галицько-волинського князівства (друга половина 11 – середина 15 ст.)
Тема держава І право галицько-волинського князівства (друга половина 11 – середина 15 ст.) (2 год.)
Наталія Єлагіна роль самоосвіти у розвитку творчої особистості учителя (друга половина XIX – на початку XX ст.) icon«Роль самоосвіти педагогічних працівників у підвищенні рівня їх професійної компетентності»
Прізвище, ім’я, по батькові (повністю)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи