Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» icon

Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа»




Скачати 49.83 Kb.
НазваЯрослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа»
Дата02.09.2012
Розмір49.83 Kb.
ТипДокументи

Ярослава Логвінова


ТЕХНОЛОГІЯ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-БІОЛОГІЇ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У СИСТЕМІ «СУСПІЛЬСТВО-ПРИРОДА»


На сьогодні намітились найрізноманітніші підходи до підвищення якості підготовки молоді до праці у системі професійної освіти. Їх автори намагаються створити дидактичні умови розвитку пізнавальних, а ширше - професійних мотивів та інтересів. Однак часто активізація зводиться або до посилення контролю за роботою студентів, або до спроб інтенсифікувати передачу і засвоєння інформації за допомогою технічних засобів навчання, комп’ютерних інформаційних технологій, резервних можливостей психіки.

Як зазначає А.О.Вербицький, «найбільш характерним напрямком підвищення ефективності вузівської освіти є створення таких психолого – педагогічних умов, у яких студент може зайняти активну особистісну позицію і в найбільш повній мірі розкритись як суб’єкт навчальної діяльності. Без елементарного рівня активності людини не може відбутись навіть найпростіший факт пізнання» [3, С.45].

Ми відмічаємо, що будь-який навчальний процес передбачає активність з боку його суб’єктів, але використання активних методів навчання (АМН) дозволяє у більш короткі терміни і з меншими зусиллями оволодіти необхідними знаннями й уміннями за рахунок свідомого (високий рівень мотивації, усвідомлена потреба у засвоєнні знань й умінь) формування досвіду діяльності, тобто студент стає активним учасником процесу засвоєння та конструювання.

У 60-х роках ХХ сторіччя Е.Я. Голантом були запропоновані „пасивна” й „активна” моделі навчально-виховного процесу. У такій класифікації автор використовує „пасивність” як визначення низького рівня активності учнів, переважно репродуктивної діяльності. Саме до цієї групи належить лекція-монолог, у процесі якої учні не виконують якихось творчих завдань. „Активний” тип навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність особистості, які проявляються у створенні проблемних та творчих завдань [4].

Активізація пізнавальної діяльності, на думку В.Лозової, характеризується не лише рисами самої діяльності, а й ставленням студента до процесу діяльності. Активність виявляється в стані готовності до самостійної діяльності, породжується внутрішніми та зовнішніми суперечностями [5].

Серед основних факторів, що спонукають особистість студента до активності, А.М.Смолкін виділяє наступні: 1) професійний інтерес; 2) творчий характер навчально – пізнавальної діяльності; 3) змагальність; 4) ігровий характер проведення занять; 5) емоційна дія названих вище факторів [7].

При використанні АМН у процесі викладання природничих дисциплін, ми виходили з того, що їх застосування дозволяє вирішити одночасно три навчально – організаційні задачі: підпорядкування процесу навчання управлінському впливу викладача; забезпечення активної участі у навчальній роботі як підготовлених, так і непідготовлених студентів; установлення неперервного контролю за процесом засвоєння навчального матеріалу [2].

Вибір методу навчання має бути зумовлений, насамперед, темою і метою заняття, його змістом, рівнем підготовленості групи, індивідуальними властивостями викладача. Першим етапом у виборі АМН є аналіз змісту і мети заняття. Застосування проблемно – пошукових методів, на думку Ю.Бабанського, є доцільним у випадках, коли зміст навчального матеріалу:

а) спрямований на формування наукових понять, законів, теорій, тобто має здебільшого теоретичний характер, виявляє причинно – наслідкові зв’язки між явищами; б) не є принципово новим, логічно продовжує раніше вивчене; в) проблемні ситуації, що створюються на основі змісту, перебувають у зоні найближчого розвитку пізнавальних можливостей особистості [1].

Аналіз основних методик викладання фахових у підготовці викладача біології дисциплін свідчить, що проблемні ситуації чи виклад біологічного й екологічного матеріалу з метою екологічного виховання та формування екологічної компетентності використовуються рідко. Це означає, що студенти можуть не повністю усвідомити значення багатьох екологічних та біологічних понять, законів і в подальшому не знати, де їх застосувати.

Активні методи навчання відіграють важливу роль у вихованні, навчанні та розвитку студентів і є засобом психологічної підготовки до прийняття рішень у майбутніх життєвих та професійних ситуаціях при взаємодії людини з природою, формують досвід прийняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних норм та правил поведінки у природі. Зважаючи на означені переваги, уважаємо за доцільне використання при викладанні дисциплін природничого циклу, у професійній підготовці фахівця, ряду наступних АМН: дискусії, дебати, метод «мозкового штурму», метод «аналізу конкретних ситуацій», ігрові методи, експеримент.

Дискусії дозволяють проводити обмін інформацією між її учасниками. Проблемність у поєднанні з груповим обговоренням створювали ситуацію «конфлікту» ідей, що надає екологічним знанням особистісно значимий смисл. Багатоаспектний характер екологічних проблем дозволяє організувати міжпредметні семінари-дискусії, коли студентам пропонується поглянути на проблему з різних позицій.

«Круглий стіл» у рамках теми «Геоекологія», «Екологічні проблеми України» полягає у обговоренні впливу антропогенної діяльності на природу регіону і шляхів виходу із ситуації, що склалась. Особливість даного методу полягає у рівності позицій і висловлювань студентів.

«Мозковий штурм» - це обговорення будь-якої проблеми, коли процес генерації ідей відділений від їх критики. Він зручний своєї стисненістю у часі і нетрадиційністю висловлюваних ідей.

Застосовуючи метод «аналізу конкретних ситуацій» під час формування екологічної компетентності студентів-біологів, ми ставили перед собою ціль – допомогти студентам навчитись аналізувати нову для них інформацію, виявити ключові проблеми, вибирати альтернативні шляхи вирішення, оцінювати їх, приймати рішення і формулювати програми дій. Розробка конкретних ситуацій на заняттях по дисциплінам «Екологія» та «Охорона природи» здійснювалась двома шляхами: на основі опису реальних подій та на основі штучно сконструйованих ситуацій.

Наш досвід застосування МАН для формування екологічної компетентності майбутнього викладача біології показав, що відбувається: інтенсифікація процесів засвоєння і творчого застосування екологічних знань для вирішення практичних завдань; інтелектуальний розвиток студента, формування готовності до застосування наявних знань у реальних життєвих ситуаціях; включення особистості у різноманітні види діяльності, що дозволяє йому визначити ступінь значимості екологічних проблем, вносити особистий вклад у їх вирішення, формувати особистий досвід діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход: Метод. пособие. – М.: Высш.шк., 1991. –

  2. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса: (В вопросах и ответах). К., 1982. – С.80-81

  3. Смолкин А.М. Методы активного обучения: Науч.- метод. пособие. – М.: Высш. шк, 1991. – 176с;

  4. Пащенко М.І. Технологія використання активних методів навчання: Навч.посібник / М.І.Пащенко, В.Ф.Мішкурова, О.М.Середницька. – К.: Наук.світ, 2003. – 94с;

  5. Балаев А.А. Активные методы обучения. – М.: Профиздат, 1986. – С.12-23;

  6. Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання: навч. посіб. / В.І.Лозова, Г.В.Троцко; Харк. держ. пед. ун-т ім..Г.С.Сковороди. – 2-е вид., випр. і доп. – Х.: ОВС, 2002. – 400с;

  7. Гез Н.И. Формирование коммуникативной компетенции как объект зарубежных методический исследований // Иностранные языки в школе. – 1985. – №2. – С. 17-24.

Схожі:

Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconРобоча навчальна програма предмет психологія прийняття рішень
Мета курсу: сформувати у слухачів загальне уявлення про психологічні концепції ухвалення рішень, типи рішень, специфіку індивідуальних...
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconВ. М. Дубовой, д т. н., проф.; О. О. Ковалюк, аспірант аксіоматична основа прийняття рішень в умовах комбінованої невизначеності
Анотація. Проведено аналіз основних аксіоматичних методів прийняття рішень. Запропоновану систему аксіом прийняття рішень в умовах...
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconСекція 1 прийняття рішень у системі управління корпоративною економікою шмідт М. П., Жуковська Т. О., Кудря Я. В. Сучасний стан корпорацій в машинобудуванні
Шмідт М. П., Жуковська Т. О., Кудря Я. В. Сучасний стан корпорацій в машинобудуванні України та формування національного механізму...
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconНазва модуля: Оптимізація прийняття рішень
Змістовна та формалізована постановки задачі прийняття рішень. Етапи прийняття рішень. Структура множини альтернатив. Методи та алгоритми...
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconНавчальної дисципліни „моделі І методи прийняття рішень в аналізі І аудиті”
Моделі І методі прийняття рішень в аналізі І аудиті” для студентів 6 курсу та слухачів другої вищої освіти фпо та зн напряму підготовки...
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconТести з дисципліни „Системи І методи прийняття рішень
Назвіть переваги використання в системах прийняття рішень байєсівського класифікатора
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «моделі І методи прийняття рішень в аналізі І аудиті» для студентів денної та заочної форм навчання
Моделі І методи прийняття рішень в аналізі І аудиті ” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 050106 – “Облік...
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «моделі І методи прийняття рішень в аналізі І аудиті» для студентів денної та заочної форм навчання
Моделі І методи прийняття рішень в аналізі І аудиті ” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 050106 – “Облік...
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconТести з дисципліни „Системи і методи прийняття рішень" (на „задовільно")
Назвіть переваги використання в системах прийняття рішень байєсівського класифікатора
Ярослава Логвінова технологія активного навчання як засіб підготовки студентів-біології до прийняття рішень у системі «суспільство-природа» iconТема прийняття управлінських рішень
У науковій літературі зустрічається як розширене, так і вузьке розуміння процесу прийняття рішень в управлінні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи