Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації icon

Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації




Скачати 48.41 Kb.
НазваІнна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації
Дата02.09.2012
Розмір48.41 Kb.
ТипДокументи

Інна Порхун

(Переняслав-Хмельницький)

ОСВІТА ЯК ВАЖЛИВИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ҐЕНДЕРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Проблема гармонізації ґендерних відносин є сьогодні надзвичайно важливою в усьому світі. Це зумовлено кардинальними змінами, що відбуваються в різних сферах сучасного суспільства. Розбудова дійсно демократичного суспільства, перехід до ринкової моделі економіки потребують нових взаємин між жінками та чоловіками, ставлять питання про рівні права та рівні можливості, про рівний доступ до всіх благ цивілізації, про рівноправні партнерські стосунки. Як показує світовий досвід, вирішення різноманітних ґендерних проблем залежить від формування в суспільстві культури рівності між чоловіком та жінкою, культури їх ґендерних відносин, які конструюються саме в процесі ґендерної соціалізації.

Соціалізація особистості – процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот ( група, соціальний інститут, соціальна організація ) шляхом засвоєння елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості [5, с.143].

Ґендерна соціалізація – це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначено для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася.

Відомо, що освіта є найважливішим соціальним інститутом, який виконує функції трансляції основної системи цінностей, норм, ролей від одного покоління до іншого, навчання певним знанням і умінням, розвитку здібностей людини, самореалізації і творчості, проте, освіта має, як показали дослідження А.Чекаліної [ 6], надзвичайно важливу особливість.

Справа в тому, що сама організація освіти, як і панівні тут ґендерні ролі, «вбудовують» модель «нормального» життя й диктують особі підлітка жіночі й чоловічі статусні позиції, відтворюють закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, шанобливих, які не прагнуть до досягнень, а про чоловіків – як домінуючих, незалежних, «таких, що досягають». Цей процес – не очевидна, але навмисна мета освіти, і небагато педагогів усвідомлюють, що відбувається.

До аналогічних висновків дійшли й зарубіжні вчені. Так, наприклад, американський дослідник М. Кіммел акцентує увагу на тому, що шкільна аудиторія є одним з провідних чинників ґендеризації, тобто засвоєння тих чи інших ґендерних стереотипів і ролей. Формально процес ґендеризації в освітній сфері починається, коли дитину віддають до навчального закладу, і триває упродовж усього навчання. Хлопчики й дівчатка пізнають і вивчають один одного, усвідомлюють, які заняття і поведінка відповідають хлопчикам, а які – дівчаткам, забезпечують відповідність вчинків кожної дитини накресленому плану. При цьому вчителі і навчальна програма, і це очевидно, підсилюють не тільки ґендерні відмінності, але і нерівність, яка супроводжує і формує ці відмінності [ 2, с.240].

Поєднання таких обставин, як гендерна знеособленість навчального курсу, ґендерні стереотипи в мас-медіа і часто непомітна дискримінація в самій навчальній атмосфері, призводить до формування статево-рольової відчуженості у хлопчиків і дівчаток в юнацькому віці. Незважаючи на те, що в початковій школі, де дівчаткам більшою мірою властиве відчуття власної гідності і вони досягають кращих результатів у порівнянні з хлопчиками-однолітками в усіх видах життєдіяльності, у середній школі самооцінка дівчат різко падає, а до старшого віку стає досить низькою. Так, наприклад, показник коефіцієнта IQ у дівчат знижується приблизно на тринадцять позицій, а у хлопців приблизно на три. Дівчата відкривають для себе той факт, що їх цінують більше за зовнішність, ніж за їх таланти. Внаслідок цього дівчата проводять свої юнацькі роки в школі абсолютно не так, як хлопці [ 2, с. 235-264].

Необхідно також відзначити, що в підлітковому віці встановлюється досить міцний з'язок між професійними і навчальними інтересами. Вибір старшокласниками майбутньої професії сприяє формуванню навчальних інтересів, вони починають цікавитися тими предметами, які їм потрібні у зв’язку з вибраною професією. Вибір професії сприяє зміні ставлення до навчальної діяльності. Усе це створює сприятливі умови для ознайомлення учнів із характеристикою професії і тими вимогами, які ставляться до уваги, спостережливості, волі, мислення, характеру та інших психологічних особливостей людини у тій чи іншій професії.

При цьому на вказані особливості накладають свій відбиток дві важливі обставини. Перша з них пов’язана з рівнем ґендерної соціалізації особистості, а друга – з гендерними особливостями професії, яка обирається. Іншими словами, кожна молода людина, абстрактно кажучи, може вибрати для себе свою майбутню справу з широкого різноманіття професій. Але насправді, практично, спектр можливих виборів для неї є значно вужчим. Неінформованість молодих людей про можливості професійного вибору або обмежена за ґендерними ознаками інформація про нього є на сьогоднішній день реаліями сучасного суспільства. Як наслідок, цілком очікуваний, молоді люди відтворюють застарілі ґендерні стереотипи. У цей же час, у науковій літературі знаходимо свідоцтва фахівців про те, що «невдалий вибір професії завдає не тільки окремим людям, але і суспільству в цілому, величезні збитки, економічні й соціальні» [ 4, с.165].

Поряд з цим в українській школі відсутній єдиний визначений підхід до ґендерного виховання. У той же час саме в школі закріплюється у свідомості дитини практичне значення ґендерних стереотипів, відпрацьовуються моделі взаємодії і поведінки, які визначають успіхи і невдачі суспільства з протилежною статтю і впливають на стосунки у власній сім'ї.

Безумовно, успішність ґендерної соціалізації дитини багато в чому залежить і від рівня педагогічної культури вчителя, складовою якої має стати ґендерна компетенція. Ґендерна компетенція вчителя дозволить створити і педагогічні умови для підготовки дівчаток та хлопчиків до виховання їх життєвих ролей [3].

Для вирішення означених проблем сьогодні вкрай необхідною є інтеграція ґендерного підходу до системи вищої, середньої, початкової освіти. Такий підхід передбачає: відсутність орієнтації на «особливе призначення» чоловіка та жінки; заохочення видів діяльності, що відповідають інтересам особистості; пом’якшення ґендерних стереотипів; врахування соціально-статевих відмінностей [1, с.17].

На думку багатьох науковців, ґендерний підхід в освіті сприятиме гармонійному розвитку дівчаток і хлопчиків, успішній ґендерній соціалізації і формуванню критичного ставлення до статевих стереотипів та дискримінації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вихор С.Т. Ґендерне виховання учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. педагогічних наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / С.Т. Вихор. – Тернопіль, 2006.-

23 с. [с. 17].

2. Кіммел М.С. Ґендероване суспільство / Кіммел М.С.- К. : Сфера. 2003. - 479с.

3. Куліш О.О. Ґендерні особливості педагогічної культури сучасного вчителя [Електронний курс] / Ольга Олександрівна Куліш. – Режим доступу : http: / / intkonf. org / kulish -oo- genderni- osoblivosti- pedagogichnoyi-kulturi-suchasnogo-vchitelya/.

4.Мир детства : Юность / Под. ред. А. Г. Хрипковой ; отв. ред. Г.Н. Филонов. – 2- е изд. – М. : Педагогика, 1991. – 256 с.

5.Ткалич М.Г. Ґендерна психологія : Навч. посіб. / М.Г. Ткалич. – К. : Академвидав, 2011. – 248с.

6.Чекалина А.А. О формировании Я мальчика и Я девочки мужчины и женщины // Чекалина А.А. Мир психологи//. – 2002. - № 2.- С.110-117.

Схожі:

Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconДитячий оперний театр в соціокультурному просторі києва
Отже, театральне мистецтво – це не тільки форма художнього відображення дійсності, джерело задоволення естетичних потреб, але і своєрідний...
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconВища педагогічна освіта
Педагогічні ідеї А. С. Макаренка й сучасність. Проблеми та перспективи [Текст] / Ін-т змісту І метод навчання, Переяслав-Хмельницький...
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconЛюбов Різник, Тетяна Герич
Діти постійно зіштовхуються зі змінами соціального середовища, зазнають певних труднощів, тому потребують підтримки педагогів. Здійснюючи...
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconНаказ №915 Про проведення Всеукраїнського конкурсу уроків з ґендерної рівності
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження...
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconВсеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Психологічна допомога особистості в різних умовах соціалізації»
Коцур Віктор Петрович – доктор історичних наук, академік, дійсний член напн україни, ректор двнз «Переяслав-Хмельницький державний...
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconНаказ №292 Про результати проведення моніторингу рівня соціалізації дітей шкіл-інтернатів
Чернівецької області провів моніторингове дослідження рівня соціалізації учнів випускних класів шкіл-інтернатів
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconІнна Йосипенко (Переяслав-Хмельницький) психологічні механізми застосування сугестивних методів у професійній діяльності майбутніх соціальних психологів
Дносно до сьогодення та його соціально-психологічних проблем. У всіх видах психологічної та соціальної допомоги знаходиться аспект...
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconМонографія “Теорія І практика формування ґендерної рівності студентської молоді” Коротке описання розробки
Монографія “Теорія І практика формування ґендерної рівності студентської молоді”
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Інститут проблем виховання напн україни Хмельницька обласна державна адміністрація Хмельницька обласна рада Хмельницький університет управління та права Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія Хмельницький національний університет Всеукраїнс
Всеукраїнська науково-практична конференція на тему “Виховання студентської молоді в процесі професійної підготовки: сучасний стан,...
Інна Порхун (Переняслав-Хмельницький) освіта як важливий соціальний інститут ґендерної соціалізації iconМальцева О.І. Вплив міграцій на процес соціалізації молоді
Вплив міграцій на процес соціалізації молоді // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2010. № – С. 77-81
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи