Учителів icon

Учителів




Скачати 68.55 Kb.
НазваУчителів
Дата02.09.2012
Розмір68.55 Kb.
ТипДокументи

Анастасія Ратушинська

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ 

УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Сучасному суспільству потрібні люди, які можуть самостійно приймати рішення у ситуації вибору, здатні до співробітництва, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, готові до міжкультурної взаємодії, володіють почуттям відповідальності за долю країни.

Якісні зміни в економічній і науково-технічній сфері, входження України у світовий економічний і освітній простір визначають об'єктивну потребу у кардинальному реформуванні процесу підготовки фахівців у різних сферах діяльності.

В даний час на ринку праці склалася ситуація, яка свідчить про те, що тільки компетентні, самоорганізовані та ініціативні фахівці, здатні самовдосконалюватися як у професійному, так і в особистісному плані, є конкурентоспроможними і найбільш затребуваними [5,с.58].

Соціальна і професійна діяльність вимагає від особистості наявності таких якостей: активність, мобільність, уміння планувати свою діяльність самостійно за власною ініціативою, вміння визначати об'єктивно якісний рівень результатів своєї діяльності, вміння організувати життєву траєкторію і власні ресурси на досягнення соціальних і професійних цілей. Усі ці якості знаходять відображення в інтегральній якісній характеристиці особистості - компетентності, яка тепер визначається як результат освіти. Особистість представляється як сукупність компетенцій, що виступають як міра здатності людини включатися у різні види діяльності.

Дослідження спиралося на фундаментальні праці, присвячені: специфіці педагогічної діяльності (В.І.Загвязинський, В.А.Сластьонін); природі педагогічного знання (В.В.Краєвський); педагогічної діагностики (А.І.Кочетов, О.Я.Савченко, М.І.Шилова); цілісності навчально-виховного процесу (В.П.Беспалько); педагогіці творчого саморозвитку (В.І.Андрєєв, Н.П.Волкова); розвитку особистості у системі безперервної освіти (С.Г.Вершловський, А.І.Кузьмінський); формування професійної компетентності педагога у системі підвищення кваліфікації (Р.X.Гільмеева); особистісно-цілісного підходу (Є.В.Бондаревська, В.В.Сєріков); формування педагогічного моніторингу (Л.П.Качалова, А.А.Орлов, П.Є.Решетніков); неперервної освіти педагогів (Н.М.Ващенко, Р.А.Ісламшін) та ін.

Компетентність сучасного фахівця як інтегративна (системна) властивість особистості, характеризує його глибоку обізнаність у психолого-педагогічній галузі знань, професійні вміння і навички, особистісний досвід і освіченість, націленого на перспективність (прогностичність) у роботі, відкритого до безперервної самоосвіти, впевненого у собі і здатного досягати значимих результатів у професійній діяльності.

Що ми розуміємо під «компетентністю»?

Компетентність (від англ. сompetence) - наявність знань і досвіду, необхідних для ефективної діяльності у заданій предметній області.
Компетентність є складним утворенням, інтегрованим результатом навчання. Їх можна розділити на три групи.


1. Соціальні компетентності пов'язані з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості (здатність до співпраці, вміння вирішувати проблеми у різних життєвих ситуаціях, навички взаєморозуміння, соціальні та суспільні цінності та вміння, комунікаційні навички, мобільність у різних соціальних умовах).

2. Мотиваційні компетентності пов'язані з внутрішньою мотивацією, інтересами, індивідуальним вибором особистості (здатність до навчання, винахідливість, навички адаптуватися і бути мобільним, вміння досягати успіхів у житті, інтереси і внутрішня мотивація особистості, практичні здібності, вміння робити власний вибір).

3. Функціональні компетентності пов'язані з умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом (технічна і наукова компетентність, вміння впроваджувати знання у життя і навчання, використовувати джерела інформації для власного розвитку) [3,с.115].

Основним безпосереднім результатом освітньої діяльності є формування ключових компетентностей. Так з усіх компетентностей виділяють наступні ключові компетентності:

1. Пізнавальна компетентність: навчальні досягнення, вміння вчитися й оперувати знаннями.

2. Інформаційна компетентність - здатність володіти інформаційними технологіями, працювати з усіма видами інформації.

3. Особистісна компетентність: розвиток індивідуальних здібностей і талантів; розвиток особистісних якостей, знання своїх сильних і слабких сторін; здатність до саморозвитку, самовизначення, рефлексії.

4. Самоосвітня компетентність: здатність до самоосвіти, організації власних прийомів самонавчання, постійний самоаналіз, контроль своєї діяльності.
5.
 Соціальна компетентність: здатність діяти у соціумі з урахуванням позицій інших людей, уміння визначити особистісну роль у суспільстві, здатність приймати власні рішення, прагнути до усвідомлення власних потреб і цілей.
6.
 Комунікативна компетентність: співпраця і робота в команді, комунікативні навички, здатність вступати у комунікацію з метою
бути зрозумілим.


7. Компетентне ставлення до власного здоров'я: рівень валеологічних знань, уміння зберігати фізичне здоров'я

Проаналізувавши змістовне наповнення названих груп компетентностей, можна помітити, що практично у кожній з них присутній той або інший елемент, що характеризує собою навчальну самостійну діяльність. Наприклад, ціннісно-смислові компетентності забезпечують механізм самовизначення студента; навчально-пізнавальні компетентності забезпечують сферу самостійної пізнавальної діяльності, рефлексію і самооцінку; інформаційні компетеності відображають уміння самостійно оперувати інформацією; соціальні компетеності означають володіння знаннями і досвідом в області професійного самовизначення, а компетеності особистісного самовдосконалення практично повністю грунтуються на самостійній діяльності, так як спрямовані на освоєння способів самопізнання, саморозвитку, саморегуляції, самопідтримки і т.п. [4,с.50] Таким чином, змістовними елементами ключових компетеностей є самоосвітня компетентність.

Самоосвітня компетентність є підгрунттям будь-якої компетентності, які повинні бути сформовані у майбутнього вчителя початкових класів в освітньому процесі ВНЗ.  Вона формується і розвивається у процесі діяльності, спрямованої на вироблення певних сценаріїв поведінки і тільки створення певних умов сприятиме формуванню та розвитку самоосвітньої компетентності.

Формування самоосвітньої компетентності розглядається як процес і результат розвитку особистості майбутнього вчителя початкових класів під впливом таких умов, які не мають кінцевих обрисів і тривають протягом усього життя людини. Однак, на відміну від розвитку особистості, її формування усвідомлюється самою особистістю і оточуючими відносно дискретно, тому що пов'язано з появою в структурі особистості нових, раніше відсутніх якостей [1.с.58].

Специфіка праці вчителя початкових класів спонукає його поповнювати знання і вміння все життя. Психологи встановили: тільки ті знання стають переконаннями людини, які самостійно обдумані і пережиті [2,с.305]. А це можливо тільки коли майбутній вчитель початкових класів активно займається самостійною діяльністю у стінах ВНЗ, усвідомлює необхідність розвитку самоосвітньої компетентності, яка є стрижнем безперервної освіти.

Розвиток цієї компетентності має велике значення в будь-якому вигляді освітньої (науково-дослідної, проектної, творчої і т.д.) і професійної діяльності. Особливо гострою стає ця проблема тоді, коли цей вид діяльності лише формується. Самоосвітня компетентність розглядається сьогодні як важлива професійна якість. Для того, щоб фахівець міг підтримувати високий рівень своєї кваліфікації, він повинен бути учасником безперервної освіти. Тому перед вищими навчальними закладами стоїть завдання створення необхідних умов і розробки ефективних засобів розвитку самоосвітньої компетентності студентів. Необхідно, щоб потреба у самоосвіті перейшла у контекст проблем майбутніх учителів початкових класів, його смислову сферу, стала основою розвитку особистісного досвіду студента.

Самоосвітня компетентність формується на основі набуття досвіду самостійних проб і досягнень у самоосвітній діяльності, вироблення власної індивідуальної системи навчання, переходу від копіювання зразків самоосвіти до вироблення його власної моделі, включення самоосвіти у спосіб життя студента.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ващенко Н.М. Повышение квалификации кадров в системе непрерывного образования /Н.М. Ващенко //Советская педагогика. 1988. -№8.-с. 65-68.

2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія». 2001. — 576 с.

3. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно целевая основа компетентностного подхода в образовании. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004.– 240 с.

4. Фомина Е.Н. Формирование самообразовательной компетентности средствами модульной технологии // СПО №12, 2006. - с.50-52.

5. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования // Народное образование. – 2003. – № 2. – С. 58–64.

Схожі:

Учителів iconВельмишановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у V всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів»
Професійна підготовка майбутніх учителів у контексті інтеграції України до європейського освітнього простору
Учителів iconОсобистісно зорієнтоване навчання як один із шляхів формування предметних компетентностей майбутніх учителів філологічних спеціальностей
У статті розглянуто переваги особистісно зорієнтованого навчання під час процесу професійної підготовки майбутніх учителів-філологів,...
Учителів iconТренінгові заняття як важлива умова формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації
У статті розглядаються питання застосування тренінгових занять під час вивчення дисциплін педагогічного циклу з метою формування...
Учителів iconПерова Світлана м. Луганськ Критерії сформованості ключових компетентностей майбутніх учителів-філологів
В свою чергу, переорієнтація змісту соціального замовлення на спеціалістів нового типу передбачає науковий пошук технологій навчання...
Учителів iconПедагогічне колекціонування – особлива форма діяльності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки
На основі проведеного експериментального дослідження автором визначено особливості і розкрито значення такої нетрадиційної форми...
Учителів iconЛ. О. Нікітченко
У статті проаналізовано вплив фахової практики на формування у студентів професійно значущих вмінь. Визначено та описано вміння майбутніх...
Учителів iconНаказ №42 Про підсумки обласного огляду конкурсу на краще шкільне методичне об’єднання учителів навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного циклу
«Про проведення обласного конкурсу на краще шкільне методичне об’єднання учителів навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного циклу»...
Учителів iconНаказ №676 Про підсумки обласного семінару методистів рмк/ммк, керівників районних/міських методичних об’єднань учителів інформатики «Розвиток творчих здібностей на уроках інформатики»
Реваківської зош І-ІІІ ст. Кіцманського району 8 грудня 2011 року проведено семінар з проблеми «Розвиток творчих здібностей на уроках...
Учителів iconВладислав Ніжегородцев
Методичні компетентності як показник професійної готовності майбутніх учителів фізики
Учителів iconКонференція 2012
«Організація практичної підготовки майбутніх учителів: від планування до оцінки результатів»
Учителів iconУдк 37. 02 О. О. Лаврентьєва
Шляхи формування готовності майбутніх учителів до управління самостійною роботою учнів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи