Людмила Білоусько icon

Людмила Білоусько




Скачати 116.77 Kb.
НазваЛюдмила Білоусько
Дата02.09.2012
Розмір116.77 Kb.
ТипДокументи

Людмила Білоусько

(Переяслав-Хмельницький)

МАТЕРІАЛІЗОВАНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КОМБІНАТОРНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ


Реформування змісту та гуманізація цілей дошкільної освіти України є складовою процесу оновлення світових та європейських освітніх систем, на часі реалізації компетентнісної парадигми, яка орієнтує педагогів на впровадження у педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості. Сучасна дошкільна дидактика орієнтує на реалізацію та самореалізацію особистісного потенціалу дитини-дошкільника. В сучасних інноваційних програмах пріоритетними є завдання розвитку розумових і творчих здібностей дітей.

Завдання педагога – допомогти дитині в означеній сукупності математичних знань, знайти значимі для себе смисли. А тому вихователю слід обирати теми, які наближають дітей до осмислення законів природи і соціуму. Враховуючи вікові особливості старших дошкільнят, пізнавальну діяльність слід будувати так, щоб візуалізувати (унаочнити) відкриття істини. Цьому сприяє створення разом з дітьми карти розумових дій. А карта розумових дій – це своєрідна матеріалізація. Оскільки здатність до матеріалізації у дошкільників ще тільки формується, то вихователь має бути саме тим помічником, який допоможе знайти їм власний символ, запропонує їм на вибір декілька варіантів, які допоможуть знайти, саме той, що відповідає їхньому власному баченню суті досліджуваного поняття – символізації.

З огляду наукових досліджень, проведених за останні роки (Бєлошиста Г. В. [1], К. Л. Крутій [6], Т. М. Степанова [8], А. А. Столяр[9], О. О. Фунтікова [10], К. Й. Щербакова [11] та ін.), можна виділити значущість використання матеріалізованих засобів наочності для розвитку у старших дошкільників комбінаторних здібностей у процесі навчання їх математики.

У науковій літературі дається повна характеристика здібностей (Л. С. Виготський [2], Л. А. Венгер [3], П. Я. Гальперін [4] та ін.). Учені В. Б. Колеватова, Н. А. Кривицька та ін. комбінаторні здібності розглядають як загальні і одночасно як компонент математичних здібностей. Комбінаторика (від латинського combination) – сполучення, поєднання. Комбінаторика в загальному вигляді – це система способів і прийомів пошуку і знаходження різноманітних поєднань, перестановок, сполучень, розміщення даних чи заданих частин та елементів у порядку і відношеннях, визначених метою та умовами якого-небудь завдання, а вправи в яких потрібно знайти число можливих варіантів для тієї чи іншої події тощо називаються комбінаторними. Основа комбінаторної діяльності – пошук, бажання до дії та інтуїція складають особливу здібність, розвиток якої залежить у значній мірі від типу навчання. Збагачення особистісно-розвивального середовища дітей дошкільного віку матеріалізованими засобами наочності є важливою умовою для формування у дітей комбінаторних здібностей, розвитку логічного і творчого мислення.

На нашу думку, необхідним компонентом розвивального середовища старших дошкільників для формування у них комбінаторних здібностей є матеріалізовані засоби наочності. Матеріалізовані засоби наочності можуть бути речовими (матеріальними) і графічними. Відповідно до використаних засобів матеріалізована дія може виступати у вигляді реального перетворення об’єкта (дія з речовими моделями) та у вигляді графічної дії: прописування, писемна мова, символіка, малювання, креслення схем, тобто у вигляді різних видів перетворення об’єкта, дії з опорою на схематизовані та знакові засоби .

Доцільне використання їх полегшує дітям пізнання навколишньої дійсності, сприяє засвоєнню математичного матеріалу, активізації розумової та практичної діяльності, розвитку комбінаторних здібностей. Ми виявили у дітей старшого дошкільного віку такі математичні уміння: знаходять оптимальну або задовільну комбінацію, що відповідає вимогам ситуації (шахматній, комерційній, комунікативній); бачать всі можливі варіанти, які можуть бути побудовані на основі вихідних елементів, що входять у відповідну ситуацію; прогнозують якомога більш широкі можливості (навіть досить віддалені) ефекти і наслідки комбінацій (О. М. Поддьяков [7]). Дослідження О. М. Поддьякова [7] показали, що діти п’яти років можуть при відповідних умовах самостійно виявляють і активно здійснюють прийоми комбінаторики практичних дій з об’єктами, що характеризують взаємодію декількох факторів, а такі перетворення пророблені дітьми дістали назву „комбінаторного експериментування”, розуміючи під цим терміном побудову комплексних, комбінованих впливів на об’єкт з метою виявлення системи утворювальних зв’язків. Комбінаторне експериментування може слугувати однією з передумов становлення у дітей старшого дошкільного віку початкових форм системного підходу до вивчення ними складних явищ та здійснити суттєвий вплив на пізнавальний розвиток дитини.

Метою статті є розкриття значущості та сутності використання матеріалізованих засобів наочності, як важливого засобу для розвитку у старших дошкільників комбінаторних здібностей. Розробити методику використання матеріалізованих засобів наочності для їх розвитку в навчанні елементів математики старших дошкільників.

Нами проведене дослідження показало, що шести – семирічні діти можуть знаходити все більш можливі комбінації декількох елементів, якщо запропонувати їм матеріал наочний та зрозумілий – геометричні фігури з яких вони будуть моделювати різноманітні варіанти птахів, тварин, людей, тощо. Розв’язування комбінаторних вправ та задач дає можливість розширити знання дітей старшого дошкільного віку про задачу в цілому, по вправлятися у вирішенні різноманітних завдань, наприклад, при навчанні дітей розв’язувати задачі на різницеве порівняння, діти самостійно доходять до висновку, що задача може мати не одне, а декілька запитань та розв’язків – відповідей тощо). Щодо процесу розв’язання то, щоб розв’язати задачу, не обов’язково виконувати які-небудь арифметичні дії. Окрім того, на думку науковців [5] навчання розв’язанню комбінаторних задач сприяє розвитку такої якості мислення як варіативність. А тому для формування комбінаторних здібностей у дітей старшого дошкільного віку необхідно створити особистісно-розвивальне середовище підібрати оптимальні засоби та методи.

Розвитку достатньо складних математичних знань (відношення еквівалентності, порядку, комбінаторики і т. д.) допомагає гра, в яку включені матеріалізовані засоби наочності: моделі, схеми, символи, які сприяють активному мисленню, знаходженню раціональних шляхів вирішення різних варіативних завдань, видів задач, оволодінню умінням застосовувати набуті знання для розуміння та розв’язання різних проблемних ситуацій, сприяють свідомому і міцному засвоєнню математичних знань, логіко-математичному розвитку та математичним (комбінаторним) здібностям дітей та є для них найбільш привабливим видом діяльності. Велика увага приділяється розвивальним логіко-математичним іграм, які є ефективним засобом передматематичної підготовки дітей дошкільного віку. Ці ігри як правило відносяться до інтелектуально-творчих. На думку З. А. Михайлової [5], розвивальній математичній грі властива послідовна зміна початково заданої конструкції в результаті покрокової трансформації, відтворення й комбінаторики.

У нашому дослідженні, ми мали на меті забезпечити у дітей старшого дошкільного віку розвиток пізнавальних процесів, комбінаторних, креативних здібностей, сприяли усвідомленню дитиною математичних дій (умінь) при спілкуванні відповідно до їх індивідуальних особливостей та можливостей.

Розробляючи навчально-розвивальну програму, виходили з положень передбачених Базовою програмою «Я у Світі», основаних на загальних особливостях старших дошкільників: цікавиться новим, активно вивчає навколишній світ та самого себе; виявляє допитливість; ставить дорослим багато запитань; на деякі з них намагається знайти відповіді самостійно; прагне дістати відповідь на кожне запитання; уміло використовує набуті знання для отримання нових; знаходить нове у знайомому та знайоме у новому; порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює, виробляє власні судження; знаходить кілька варіантів розв’язання проблеми; збирає інформацію через спостереження, практичні спроби і помилки; пов’язує свої знання з реальними життєвими ситуаціями, апробує їх; виявляє інтерес до математичної діяльності, прагне самостійно знаходити розв’язання математичних задач. Виходячи із вищеназваних особливостей, нами створена навчально-розвивальна програма для старших дошкільників, яка дещо відрізняється від звичайних: за змістом; процесом; необхідним результатом; середовищем навчання. Конкретно це виражається в тому, що нами було введено у зміст більш широкі питання теми або проблеми, що вимагають міждисциплінарного підходу до їхнього вивчення; постійно долучали дітей до поглибленого вивчення проблеми, яка обрана власне самою дитиною; особливу увагу надавали розвитку вміння самостійно працювати. Навчання організовували, орієнтуючись на розвиток продуктивного абстрактного мислення та розумових процесів; домагалися насиченості завданнями відкритого типу; особливо виділяли розвиток комбінаторних та дослідницьких умінь; враховували необхідність розвитку базових умінь і навичок поряд з вищими розумовими операціями; заохочували результати, які містять нові ідеї; вчили оцінюванню результатів роботи на основі конкретних критеріїв, пов’язаних із конкретними інтересами.

Програма реалізувалася у таких формах:

– виховання та навчання дитини в умовах вікової групи дошкільного закладу на засадах особистісно-орієнтованого підходу;

– система розвивальних ігор та вправ з включенням до їх змісту матеріалізованих засобів наочності (схем, моделей, символів);

– математичні заходи для дітей старшого дошкільного віку, які допомагали б їм спілкуватися та проявляти математичні (комбінаторні здібності);

– можливість демонструвати свої досягнення: активна участь старших дошкільників у заняттях, участь їх у проведенні занять для дітей молодших груп, (своєрідні сюжетоскладання із математичним змістом, елементи казкотерапії) для дітей, підготовлені разом із дорослим тощо;

– можливість спілкуватися з обдарованими дітьми.

1. У зміст навчальної програми з математики включили детальне, поглиблене вивчення важливих проблем, ідей, тем, які цікаві дитині.

2. Раціоналізували стандартний курс навчання «Цікава математика» та надали йому компактності та лаконічності.

3. Створили навчально-розвивальну програму «Математична карусель», яка спрямована на заохочення ініціативності та самостійності у дітей, можливості використання себе у різних областях знань та видах діяльності.

4. Індивідуалізована навчально-розвивальна програма «Математична карусель» спрямована також на розвиток пізнавальних та комбінаторних здібностей, продуктивного мислення та навичок їх практичного застосування.

5. Особливу увагу приділяли розвитку здатності до кмітливості, винахідливості, творчості, виконавчої майстерності.

6. Навчальна програма передбачає педагогічний та психологічний аспекти та має на меті:

а) забезпечення інтелектуального розвитку старших дошкільників;

б) включає матеріалізовані форми, які передбачають різноманітність матеріалу для моделювання, схематизації та символізації та його варіативність як необхідну умова для стимуляції пізнавальної активності дітей; вправи на моделювання різних математичних понять (числових, просторових, часових тощо) поєднують „роботу голови і рук”, є необхідним видом активної пізнавальної діяльності старших дошкільників;

в) різні види ігрової та дослідницько-проективної діяльності дітей, які орієнтують дітей в завданнях проблемних ситуацій, сприяють узагальненню та закріпленню в слові набутого досвіду дітей;

г) різні ігри змагального характеру: математичні КВК, свята та розваг з математичним змістом тощо, що сприятиме стимулюванню проявів пошукових способів дій, інтелектуальному розвитку дошкільнят.

Оволодіння вихователями методикою навчання старших дошкільників елементів математики у використанні матеріалізованих засобів (моделей, схем, символів) з урахуванням індивідуально-диференційованого підходу, сприятиме випередженню дітьми показників програми навчання певної групи, підвищить рівень засвоєння математичних знань дітей.

У експериментальній роботі використовували такі методи стимулювання та активізації старших дошкільників: співпраця співтворчість вихователя і дитини, навчання в парах, круглий стіл, групове дослідження та експериментування, сюжетно-дидактичні ігри; рольові ігри; ігри-стратегії, математичні свята та розваги, КВК, математичні цікавинки, ігри за сценарієм, проблемні ситуації, тощо. Окрім цього інтерактивні методи такі як: мозкова атака, світлофори, енерджайзери, метою яких було звільнення від гальмівного впливу критичних зауважень, абстрагування у процесі збирання ідей для вирішення конкретної проблеми.

Проілюструємо завдання, які були включені до методики формувального експерименту. Наприклад, завдання:

«Кольорові гноми». Завдання : знайти всі можливі комбінації кольорів гномів, їх будиночків, сундучків.

«Пропущена фігура». Завдання: На основі аналізу зорово сприйнятої інформації знайти пропущену фігуру за трьома властивостями;

«Диво – мішок» (2+2). Завдання: шляхом проведення серії дослідів пояснити можливі варіанти вийнятих кружечків. Варіанти представлені наочно.

«Веселий потяг» (палочки Кюізенера). Завдання побудувати потяг із двох – трьох вагончиків, що чергуються за кольором. Встановлення кількості можливих варіантів.

«Різнокольоровий килим» Завдання: дітям пропонується скласти килим, рівний за шириною фіолетовій палочці (6), яка складається із двох різних кольорова. Варіанти повторювати не можна.

«Простеж за напрямком». Розв’язування такої задачі вимагає підвищення стійкості уваги при простежуванні переплутаних ліній та доріжок. Ускладнення виконання завдання точки перетину.. Саме у таких місцях увага того, хто розв’язує задачу може «перестрибнути» з одного напрямку на інший.

«Порівняй два малюнки» – вправа на розвиток уваги та спостережливості. Порівняння зображень на малюнках слід починати з вибору якогось одного об’єкта на першому малюнку і знаходження його еквівалента на другому. Якщо виявиться, що на одному з малюнків того чи іншого об’єкта немає, задача може вважатися розв’язаною. Якщо на другому малюнку будуть усі предмети, що намальовані на першому, це означає, що на ньому слід відшукати зайвий предмет.

З метою забезпечення мотивації дитячої діяльності, в цикл занять були введені казкові персонажі – гноми (червоний, жовтий, синій). У відповідності із сюжетом заняття виготовлялись додаткові деталі – будиночки, мішечки для гномиків відповідних кольорів. З допомогою персонажів реалізовувалися можливості створення ігрових ситуацій на заняттях. Дітям пропонувалися розв’язання проблемних ситуацій, що вимагали концентрації уваги, здібностей аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, прогнозувати свою діяльність, виражаючи її в мові.

Висновки. Повторна діагностика математичних (комбінаторних) умінь та здібностей старших дошкільників дозволила оцінити ефективність експериментальної роботи. Була виявлена позитивна динаміка розвитку математичних умінь у дітей, щодо оволодіння різними математичними категоріями у дітей експериментальної групи за всіма використаними методикам. Відмітили уміння дітей варіювати, знаходити нові способи розв’язання в змінених умовах. На основі отриманих результатів прийшли до висновку про можливість та ефективне використання матеріалізованих засобів наочності, включення їх в логіко-математичні ігри, що сприяє розвитку комбінаторних здібностей у дітей старшого дошкільного віку при дотриманні визначених педагогічних умов для реалізації системи роботи як на заняттях, так і в роботі математичного гуртка, а також спільної й самостійної діяльності дітей. Отже, використання різноманітних матеріалізованих засобів наочності у формуванні елементарних математичних уявлень у старших дошкільників дозволяє моделювати різні логічні структури, розв’язувати логічні задачі, вправи з допомогою спеціально створених конкретних ситуацій; сприяє успішному проходженню психічних процесів.

Перспективи подальших розвідок. Означена проблема потребує подальшого наукового вивчення в більш широкому плані, з точки зору забезпечення продуктивного пізнавального процесу з розв’язанням питань інтеграції в навчанні старших дошкільників елементів математики та успішної підготовки їх до школи.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Белошистая А В. Дошкольный возраст: формирование и развитие математических способностей / А. В. Белошистая // Дошк. восп., 2000. – № 2.– С. 69–79.

  2. Венгер Л. А. О некоторых проблемах и путях развития умственных способностей в дошкольном возрасте (на материале овладения действиями пространственного моделирования). / Венгер Л. А. – М. : Педагогика, 1980. – С. 18.

  3. Выготский Л. С. Психология развития ребенка / Выготский Л. С – М. : Изд-во Смысл, Изд-во Эксмо, 2005. – С. 327-349.

  4. Гальперин П. Я. Формирование знаний и умений на основе теории поэтапного усвоения умственных действий / П. Я. Гальперин, Н. Б. Талызина. – М. : Москов. ун-т, 1968. – 56 с.

  5. Ковалетова В.Б., Кривицкая Н.А. Логико-математические игры – средство развития комбинаторных способностей у детей старшего дошкольного возраста / В.Б. Ковалетова, Н.А.Кривицкая. – М.: АРС-принт, 2011.– С.85–90.

  6. Крутий Е. Л. Развивайте ум ребенка: методические рекомендации по использованию схем-моделей / Крутий Е. Л.  – Запорожье : ДМ, 1994. – 62 с.

  7. Поддьяков Н. Н. Доминирование процессов интеграции: закон развития детей дошкольного возраста / Н. Н. Поддьяков. // Дошк. восп., 2000. – № 1. – С. 73.

8. Степанова Т. М.. Індивідуалізація і диференціація навчання математики дітей старшого дошкільного віку. Монографія/ Т. М. Степанова.– К. : Видавничий Дім «Слово», 2006. – 208 с.

9.Столяр А. А. Формирование элементарных математических представлений у дошкольников /. Столяр А. А. – М. : Просвещение, 1988. – 303 с.

10.Фунтикова О. А. Использование моделей в формировании знаний о времени у дошкольников 5-7 лет.: дис. …к. пед. н: 13.00.08 / Фунтикова О. А. – К. : НИИ педагогики Украины, 1992. – 205 с.

11.Щербакова Е. И. Организация обучения дошкольников математике по разноуровневым программам / Е. И. Щербакова, Т. М. Степанова. – Запорожье : Учебная книга, 1994. – 98 с.

Схожі:

Людмила Білоусько iconЛюдмила Білоусько, Таранущенко Анна
Л. А. Венгер [1]); необхідна умова ефективного навчання (П. Я. Гальперін [3], В. В. Давидов [4], О. О. Фунтікова [6]); критерії готовності...
Людмила Білоусько iconЛюдмила Красюк, Людмила Мельниченко
Ця різниця спостерігається І в наступних класах, а піднесення рівня зазначених особистісних характеристик значною мірою залежить...
Людмила Білоусько iconРижак людмила Віталіївна
Рижак людмила Віталіївна (14. VIII. 1948, с. Синьки, Кіровоград обл.) – математик, філософ, канд філос наук (Діалектика об’єктивного...
Людмила Білоусько iconКлючинська людмила володимирівна, асистент

Людмила Білоусько iconПсьоха Людмила Вікторівна Поза конкурс

Людмила Білоусько iconКравчук Людмила Дмитрівна
Фізична реабілітація хворих на екзогенно-конституціональну форму ожиріння та плоскостопість
Людмила Білоусько iconЛюдмила Мартинюк
Нституції задіяні у соціальному супроводі обдарованих дітей в умовах малого міста
Людмила Білоусько iconРибальченко Людмила Володимирівна
Робота виконана в Дніпропетровській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України
Людмила Білоусько iconЛюдмила Тимчишина
Розвиток рухових здібностей в учнів початкових класів на уроках фізичної культури засобами ігор
Людмила Білоусько iconЗаступники голови тарангул Людмила Леонідівна
Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету дпс україни, д ю н., с н с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи