Олександр Карпенко icon

Олександр Карпенко




Скачати 58.41 Kb.
НазваОлександр Карпенко
Дата02.09.2012
Розмір58.41 Kb.
ТипДокументи

Олександр Карпенко

(Переяслав-Хмельницький)

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ СТУДЕНТАМИ ВНЗ

Необхідність постійної адаптації до умов навчальної діяльності, до потоку інформації, який збільшується з кожним етапом навчання, провокує появу і розвиток у студентів систематичних навчальних стресів. Дослідження вітчизняних вчених, зокрема, В.Ф.Калошина, М.М.Панасюка, С.С.Ракитянської, Т.І.Рєзнік, пояснюють появу стресу у студентів через динаміку розумової працездатності при виконанні навчальних навантажень, появу підвищеного рівня стомлюваності в кінці навчального року, особливості темпераменту та ступінь опірності до стресу.

Навчальний та екзаменаційний стрес займає одне з провідних місць серед причин, що викликають психічне напруження у студентів, особливо першокурсників. Не вдала відповідь або не вдало зданий іспит можуть стати психотравмуючими факторами і бути пусковим механізмом реактивної депресії.

Особливу увагу дослідників привертає проблема екзаменаційного стресу, особливостей проведення іспитів та їх впливу на психіку студентів. Специфіка екзаменаційного стресу висвітлювалася в роботах Б.О. Бодрова, Т.Л. Крюкової, О.М.Леонтьєва, О.Р.Лурії, О.В.Овчиннікової, А.С. Фаустова, Ю.В. Щербатих та ін.

Екзаменаційний стрес – це подія у навчальній діяльності, яка охоплює проміжок від підготовки до екзаменів до постекзаменаційного періоду, а також психологічні та поведінкові реакції суб’єкта в даний час, що відображають стан внутрішнього неспокою перед здачею екзаменів або його пригнічення [3].

Вченими були отримані переконливі дані досліджень того, що екзаменаційний стрес негативно впливає на нервову, серцево-судинну та імунну систему [5; 6; 8]. В екзаменаційний період реєструється виражене порушення регуляції серцево-судинної системи, збільшуються − кількість серцевих скорочень, кров’яний тиск та кількість адреналіну. Довготривале та значне емоційне напруження може призводити до активації симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, а також до розвитку перехідних процесів, що супроводжуються порушенням вегетативного гомеостазу та підвищенню лабільних реакцій серцево-судинної системи на емоційний стрес.

До емоційно напружуючих факторів періоду підготовки до екзаменів можна віднести:

  • інтенсивну розумову діяльність;

  • підвищення статичного навантаження;

  • обмеження рухливої активності;

  • порушення режиму сну;

  • емоційні переживання, пов’язані з неочікуваними результатами іспитів та невпевненості в власних знаннях [6].

Все це призводить до перенапруження вегетативної нервової системи, що здійснює регуляцію нормальної життєдіяльності організму.

Після здачі екзаменів психофізіологічні показники не відразу повертаються до норми, а потребують декілька днів для того, щоб параметри артеріального тиску та серцебиття повернулися до початковим показникам. Таким чином, по даних досліджень більшості дослідників екзаменаційного стресу являє собою значну загрозу здоров’ю студентів.

У більшій частині випадків екзаменаційний стрес ініціюється студентами, оскільки саме вони приписують багатьом чинникам екзаменаційної ситуації стресогенний характер. Вони реагують на іспити відповідно до своєї інтерпретації зовнішніх стимул-реакцій. Це залежить від таких параметрів, як особистісні особливості, соціальний статус, соціально-рольова поведінка студента тощо [2].

Як правило студенти не в змозі усвідомити ту обставину, що вони переживають стрес. Про це можуть сигналізувати їх поведінка, самопочуття, загальний фон настрою. Дорослі часто не помічають подібних «дрібниць». Проте екзаменаційний стрес з часом перетворюється на справжню проблему і загрожує руйнуванням здоров'я, погіршенням успішності, порушеннями в поведінці студента не лише в стінах навчального закладу, але і поза ним.

Потрібно відзначити, що екзаменаційний стрес не завжди носить негативний характер. В окремих випадках психологічна напруга може мати стимулююче значення, допомагаючи студентам мобілізувати всі свої знання й особистісні резерви для вирішення поставлених навчальних завдань [3].

Спираючись на стадії стресу описаних Г. Сельє можна виділити три «класичних» стадій, що відображають процес психоемоційного напруження, пов’язаного із здачею іспитів.

І стадія (стадія мобілізації або тривоги) пов’язана з ситуацією невизначеності, в якій перебуває учень-старшокласник в період підготовки до екзамену. Психологічне напруження в цей період супроводжується надлишковою мобілізацією ресурсів організму, пришвидшенням серцевих скорочень, збільшення артеріального тиску, загальної перебудови метаболізму. Під час цього виникає невпевненість в своїх силах, знаннях та можливостях, тривога перед неочікуваним результатом, як результат - може знижуватись самооцінка, змінюватися чи втрачатися мотивація до навчання, збільшується агресивність, погіршуються міжособистісні відносини з оточуючими.

ІІ стадія - адаптація. Виникає після мобілізаційної стадії. У екзаменаційному стресі це період, коли учень приходить на екзамен та розпочинає підготовку до відповіді на екзаменаційний білет. Під час цього перебудова вегетативної регуляції організму проходить в області інтенсивної подачі кисню та вуглеводів до головного мозку, однак такий рівень функціонування організму є енергозбитковим та супроводжується інтенсивним використанням життєвих резервів. Якщо організм на протязі певного часу не може пристосуватися до екстремальної ситуації, а резерви організму закінчились, то друга стадія переходить в третю.

ІІІ стадія – виснаження. Важливо зазначити, що розвиток адаптаційної реакції залежить не скільки від характеру стресора, а від особистої значимості фактора. Тому здача екзаменів на одних учнів впливає таким чином, що виснажує їх, збільшує психоемоційну напругу, а на інших – майже не впливає [4].

Тривалість здачі екзаменів є досить значною (1-2 тижні), що може призводити до розвитку екзаменаційного синдрому. Він може проявлятися у вигляді різноманітних форм психічної активності: страх або тривога перед здачею екзамену з різко вираженими вегетативними проявами. В особливих випадках дані явища можуть переростати у невроз тривожного очікування. Однак у більшості випадках спостерігаються не неврози, а невротичні реакції, що мають схожі прояви, але протікають більш м’якше.

В.А. Семиченко підкреслює, що навчальні стрес-чинники породжують негативні емоційні реакції, які можуть дезорганізовувати навчальну діяльність, особливо в період підвищеної відповідальності за результати (екзаменаційна сесія) [7, с.16-17]. Серед цих чинників можна виділити низьку успішність під час семестру, конфлікти з викладачами, нерозуміння або недостатнє знання предмету, страх перед вірогідністю виявитися відрахованим з вузу через неуспішність, дефіцит часу, велику інтенсивність екзаменаційного періоду, високі темпи і швидкість здачі окремих іспитів і заліків, необхідність опрацьовування величезних об'ємів навчальної інформації.

Тому стреси, що виникають у період сесії, часто приймають хронічний і до того ж комбінований характер, оскільки викликаються одночасною дією декількох чинників. Неодноразовий або тривалий вплив комплексу стресових дій при недостатній стійкості нервової системи й організму в цілому утруднює цілеспрямовану розумову роботу, знижує ефективність праці студентів, погіршує результативність їх діяльності. Тому деякі студенти здають іспити гірше, ніж вчаться під час семестру [2].

Таким чином, з’ясування чинників, які впливають на розвиток екзаменаційного стресу, дозволить розробити заходи профілактики та корекції рівня нервово-психічної напруженості, що, у свою чергу, надасть можливість попереджувати розлади психічного та соматичного здоров’я студентів, підвищити задоволеність навчанням, поліпшити психологічний клімат у студентських групах.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие и преодоление / В.А. Бодров – М.: ПЭР СЭ, 2006. – 528 с.

  2. Волженцева И.В. Изменение психических состояний студентов в процессе учебной деятельности / И.В. Волженцева // Психологія: Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Серія № 12. – К.: НПК, 2004. – № 1(25). – С. 302-312.

  3. Владимирова Н.М. Влияние ситуации экзамена на течение ассоциативного процесса (у студентов) / Н.М. Владимирова // Человек и общество. – Вып. 13. – Л., 1973. – С. 31-54.

  4. Делікатний К.Г. Становлення студента: Питання адаптації випускників школи у вузі. / К.Г. Делікатний – К., 1993. – 47 с.

  5. Натаров В.И. Нервно-психическое напряжение и психопрофилактика состояний здоровья студентов / В.И. Натаров, Т.А.Немчин // Психологический журнал. – 1988. – Том 9, № 3. – С. 87-92.

  6. Овчинникова О.В., Пунг Э.Ю. Экспериментальное исследование эмоциональной напряженности в ситуации экзамена // Психологические исследования. Вып.4 / [Под ред. А.Н. Леонтьева, А.Р. Лурия, Е.Д. Хомской]. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. – С. 49-56.

  7. Семиченко В.А. Психические состояния / В.А. Семиченко. – К.: «Магистр – S», 1998. – 207 с.

  8. Щербатых Ю.В. Психология стресса. / Ю.В. Щербатых – М., 2005. – 304 с.

Схожі:

Олександр Карпенко iconE-mail: library ssu
Карпенко, В. Г. Современные подходы к диагностике и инсулинотерапии сахарного диабета у беременных женщин / В. Г. Карпенко, Н. М....
Олександр Карпенко iconE-mail: library ssu
Карпенко, В. Г. Современные подходы к диагностике и инсулинотерапии сахарного диабета у беременных женщин / В. Г. Карпенко, Н. М....
Олександр Карпенко iconМ. Ю. Карпенко > В. Б. Уфимцева > О. В. Димченко конспект
Конспект лекцій з курсу «Підприємство: 1С»(для студентів 3 курсу денної та 4 курсу заочної форм на вчання напряму підготовки 050304...
Олександр Карпенко iconМ. Ю. Карпенко програма І робоча програма навчальної дисципліни «управлінські інформаційні системи в аналізі І аудиті»
«Управлінські інформаційні системи в аналізі І аудиті» для студентів 5 курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня...
Олександр Карпенко iconБогів Олександр Ярославович
Богів Олександр Ярославович – кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін та української мови ЗакДУ
Олександр Карпенко iconБогів Олександр Ярославович
Богів Олександр Ярославович – кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін та української мови ЗакДУ
Олександр Карпенко iconСіончук Олександр Володимирович
Сіончук Олександр Володимирович. Народився 27. 06. 1966 р с. Прислуч,Полонського р-н,Хмельницької обл
Олександр Карпенко iconКорченко Олександр Григорович Національний авіаційній університет, завідуючий кафедрою безпеки інформаційних технологій кандидат технічних наук, доцент Шишкін Олександр Володимирович
Одеський національний політехнічний університет, доцент кафедри системного програмного
Олександр Карпенко iconПресс-релиз 13. 10. 2011 Вторые международные научные чтения памяти члена-корреспондента нан украины Ю. А. Карпенко
А. А. Потебни нан украины, Украинского комитета славистов, Украинской ассоциации преподавателей русского языка и литературы (уапрял)...
Олександр Карпенко iconОлександр Петрович Реєнт
Р33 Член-кореспондент нан україни Олександр Петрович Реєнт: Біобібліографічний покажчик / нан україни, Інститут історії України;...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи