Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів icon

Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів




Скачати 119.63 Kb.
НазваРозвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів
Дата02.09.2012
Розмір119.63 Kb.
ТипДокументи

Надія Недвига

(Севастополь)

РОЗВИТОК РЕФЛЕКСИВНО-ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ

МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ


Спеціальна освіта у вищому навчальному закладі є головною метою в системі безперервної освіти, яка базується на основі вивчення дисциплін фундаментального і гуманітарного циклів. Зміст навчання у вузі включає обов’язкові компоненти фундаментальної і гуманітарної освіти, варіативний компонент гуманітарної, фундаментальної і професійної підготовки по вибору, поглиблення загальнолюдських цінностей в процесі вивчення всіх навчальних курсів і дисциплін. Важливою складовою ефективного функціонування системи професійної підготовки спеціалістів являється наукове, навчально-методичне забезпечення вузів. Університетська підготовка спеціалістів в галузі техніки і технології передбачає два етапи: спочатку глибока фундаментальна, а потім широка технічна підготовка на базі меншої кількості дисциплін, які мають значно більший об’єм, ніж у технічному вузі.

Така широка технічна і глибока фундаментальна підготовка дає випускникам технічного університету можливість швидко адаптуватися до умов динамічного розвитку технічно і технологічно, не відстаючи від досягнень. Випускник технічного вузу часто людина з вищою освітою, а не представник технічної інтелігенції. Університетська освіта ліквідує цю прогалину. На першому етапі підготовки відбувається розкриття індивідуальності студента, його особистісно-орієнтованих і професійних якостей , а на другому (магістерському) етапі навчання остаточно формує уявлення відносно загальнолюдських цінностей. Центр тяжіння в університеті зміщується у сферу фундаментальних дисциплін. Нове освітнє середовище передбачає і новий зміст технічної освіти, нові технології навчання, виховання розвитку студента. Це розвиток інтелектуальних здібностей майбутніх інженерів з метою виведення його на виховання культури творчого мислення. Досягнення цієї мети визначає і завдання вищого технічного закладу: створення умов розвитку і виховання творчого мислення, творчої індивідуальності особистості студента; розвиток і впровадження інновацій в освітніх технологіях, координація і стимулювання пошукових розробок педагогів; соціалізація студентів, вплив на їх моральну орієнтацію, виховання інтелігентних якостей особистості студентів в процесі навчання; формування творчості – основополагаючої характеристики особистості студента. Сприятливою умовою в даному аспекті виступає наявність в освітньому просторі технічного закладу, на наш погляд, наявність різноманітних парадигм, що склалися під час викладання дисциплін та на практиці. До таких парадигм ми віднесли креативну, особистісну і парадигму самовизначення[1]. На сьогодні ще не визначена чітка система критеріїв результативності навчально-виховного процесу технічного закладу в умовах впровадження відповідних концептуальних підходів, на стадії розробки знаходяться педагогічні технології і методики. Це спонукає вищі навчальні технічні заклади до системної інноваційної діяльності. Тому для створення педагогічної інновації та забезпечення її впровадження в практику педагогу потрібно створити умови дослідницької діяльності на занятті з метою розвитку творчого потенціалу кожного студента, враховуючи розвиток їх комунікативних та рефлексивних здібностей (самоусвідомлення себе як суб’єкта спілкування, як суб’єкта професійної діяльності, як індивіда в цілому ).

Проблема розвитку рефлексивно-творчого потенціалу привертає увагу багатьох вчених. Зокрема, ними було зазначено: розширене поняття рефлексії як цілеспрямованого мислення на самого себе; розгляд рефлексії в 3-х напрямках: при вивченні мислення, самосвідомості особистості, в розумінні процесів комунікації (О.З.Анісімов, А.А.Маркова, Є.О.Яблокова, К.Я.Вязіна, К.В.Вербова, І.Ф.Ісаєв, Т.М.Давиденко, П.І.Третьяков, Т.І.Шамов, Г.В.Єльнікова). Важливе місце в роботах, присвячених комплексному багатоаспектному характеру рефлексії, посідають питання проблематики психології мислення (В.В.Давидов, Ю.М.Калюткін, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов); вивчення рефлексивних закономірностей організації комунікативних процесів (В.С.Біблер, С.Ю.Курганов); педагогічний напрямок, представники якого розуміють рефлексію в якості інструментального засобу організації навчальної діяльності (М.Є.Боцманов, А.В.Захаров); особистісний напрямок, де розглядаються знання як результат осмислення своєї діяльності (А.А.Зинов’єв, Г.П.Щедровицький); дослідження рефлексії як фундаментального механізму самопізнання і саморозуміння (В.В.Знаков). Чільне місце серед досліджень посідають праці І.Д.Беха, І.М.Семенова, А.В.Карпова, які присвячені розвитку саморегуляції, що передбачає цілеспрямоване формування і створення умов для прояву готовності правильно сприймати вимоги інших людей, колективу, суспільства в цілому, готовності до аналізу ситуації, у якій знаходиться і діє людина у зв’язку з реалізацією цих вимог, готовності до аналізу власних можливостей успішно виконувати вимоги, вміння планувати різні сфери діяльності відповідно зовнішнім умовам і внутрішнім можливостям; готовності ставити вимоги самому собі, вміння блокувати інші мотиви і зосереджуватися на виконанні вимог, готовності, якщо це необхідно, витримувати великі навантаження. Як зазначає І.М.Семенов, для того, щоб стати конкурентоспроможним спеціалістом, студенту і магістранту необхідно не тільки нарощування професійних знань(освіта, досвід),але і розвиток рефлексивно-творчого потенціалу особистості[2]. Рефлексивний компонент, на нашу думку, є домінуючим, так як він сприяє виробленню особливого мислення, яке передбачає відсторонений погляд на реальність, на власну особистість як носія певної професійної позиції Тому метою даної статті є розгляд педагогічних умов розвитку рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх спеціалістів технічного профілю щодо розвитку професійних компетенцій під час кожного етапу заняття зі студентами, з’ясування стану та якості підготовки сучасних інженерів до рефлексивно-творчої професійної діяльності, обґрунтування сутності рефлексивно-творчої діяльності спеціаліста технічного профілю як чинника його професійного забезпечення.

Ефективність підготовки майбутнього інженера до рефлексивно-творчої професійної діяльності визначається, на нашу думку, рівнем розвитку його рефлексивно-творчого потенціалу і відбуватиметься за таких педагогічних умов: відображення у змісті навчальних предметів рефлексивного відношення студента до власної діяльності, критичного аналізу і конструктивного вдосконалення; створення у навчальному процесі ситуацій ,що спонукають майбутнього інженера до самостійного усвідомлення змісту і засобів відтворення професійної діяльності крізь призму усвідомлення себе в цій позиції і оцінкою ефективності своєї діяльності; використання прогресивних інноваційно-комунікативних технологій особистісно орієнтованого навчання, що сприяють набуттю майбутніми інженерами особистого досвіду регулювання відносин з партнерами в технічному середовищі на основі рефлексивно-діяльнісного підходу. У дослідженні під новоутворенням, що виникає в результаті спеціальної цілеспрямованої підготовки до професійної діяльності, ми розглядаємо модель індивідуальності конкурентоспроможного спеціаліста, зокрема розвиток його рефлексивно-творчого потенціалу. Рефлексивно-творча професійна діяльність майбутнього інженера може здійснюватися на різних рівнях і різними засобами. Але у будь-якому випадку вона вибудовується на засадах його певної компетентності й готовності в умовах організації виробничого процесу з урахуванням стандартів, що існують. Традиційно ефективність підготовки майбутніх спеціалістів технічного профілю до виконання професійних функцій у виробничому процесі досліджується в межах утворень пізнавальної сфери (знання, уявлення, вміння. навички) або особистісних новоутворень таких, як готовність до діяльності, спрямованість особистості, компетентність тощо

У контексті професійної діяльності конкретної особистості рефлексивно-творча діяльність виявляє себе не тільки як володіння знаннями щодо розуміння рефлексивності, але й як дії, що забезпечують усвідомлене виконання вимог у просторі тих функцій, що визначаються означеною професією. На нашу думку, доцільно виокремити рефлексивно-творчі знання, вміння та навички особистості, що належить до певної соціальної і професійної групи. Вони диктуються груповими інтересами, характерними рисами світогляду: загальної культури певної професійної групи;проявляються і реалізуються особистістю як невід’ємний атрибут її професійної діяльності, як система досконалого володіння рефлексивними прийомами, формами і методами, що дасть змогу ефективно використовувати свої знання і набутий досвід у професійній діяльності.

Обґрунтовуючи впровадження рефлексивно-творчого механізму у професійну діяльність, ми виходили з того, що особистість існує не тільки у природному, фізичному світі, але й у соціально-культурному середовищі, яке вона створює сама. Освітнє середовище, в якому педагог здійснює свою освітню діяльність, спрямовану на розвиток професійних умінь майбутніх інженерів, є однією з підсистем соціокультурного середовища, і існує як сукупність історично складених і соціально обумовлених зовнішніх чинників, обставин, ситуацій та системи спеціально організованих самим педагогом умов розвитку студента. Рефлексивно-творче відношення студентів до особистої діяльності є однією з психолого-педагогічних умов більш глибокого і усвідомленого, критичного аналізу і конструктивного вдосконалення. На підставі аналізу нами була створена авторська методика впровадження рефлексивно-творчих елементів у навчально-виховний процес. При обґрунтуванні педагогічних умов підготовки майбутніх інженерів до професійної діяльності ми виходили з відношення «діяльність – особистість», наголошуючи на понятті «конкурентоспроможна особистість».Професійна діяльність розглядається нами не як жорстко детермінована система у процесі формування особистості, а як простір для прояву творчих можливостей індивідуальності. Принциповою рисою цього підходу є те, що він зорієнтований на саморозвиток, самоактуалізацію особистості, на збільшення ступеня її свободи у професійному самовираженні, формуванні якісно своєрідного індивідуального стилю діяльності, розширенні власних можливостей і сфер їх реалізації.

З урахуванням цього у дослідженні було виявлено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх інженерів до професійної діяльності, які передбачають: відображення у змісті навчальних предметів рефлексивно-творчої взаємодії учасників педагогічного процесу; створення в навчальному процесі ситуацій ,що спонукають майбутніх інженерів до самостійного усвідомлення змісту і засобів відтворення професійної діяльності скрізь призму рефлексивності; використання інноваційних технологій, зокрема, інтерактивних форм навчання, що сприяють набуттю майбуттю інженерами особистого досвіду регулювання відносин з партнерами в технічному середовищі. Важливим джерелом ідей для викладача, на наш погляд, служить особистий професійний досвід, інтуїція, практичне педагогічне мислення, тобто особиста творчість. Дане джерело припускає особисті розробки, задум ідеї через рефлексивно-творчу діяльність, в результаті якої народжуються ідеї, структури, розробки, алгоритми, програми розвитку. Важливою технологією активного навчання, яке дозволяє, дозволяє вирішити поставлені завдання, є ігрова форма дидактичної гри – імітаційний тренінг. Тренінг – це багатофункціональний метод гармонізації професійного і особистісного буття людини. Він є засобом впливу на особистість з метою її розвитку, спрямований на придбання знань, соціальних установок, умінь і досвіду в міжособистісному спілкуванні, а також формує навики самореалізації і самовдосконалення особистості майбутнього спеціаліста в цілому. Тренінги дають можливість відстежити сильні і слабкі сторони діяльності студента, дозволяє надати йому необхідну допомогу, скласти програму його розвитку, швидше виправити недоліки. Тренінг як метод гармонізації професійного і особистісного буття людини розглянуто в роботах наступних дослідників: Т.В.Ексакусто, С.Ф.Ісмагілової,Л.В.Грачової, Д.У.Джонсона, Е.Кристофер, Л.Смит, А.С.Прутченкова, В.Г.Ромек, К.Фопеля, Л.Б.Шнейдера та інших. Тренінг, являючись інтенсивною формою навчання з практичною спрямованістю, відрізняючись від навчання в рамках освітніх програм, спрямований на розвиток навиків, засвоєння учасниками нового досвіду, набуття, на наш погляд, нових особистісних конкурентоспроможних якостей. В основу тренінгових занять з метою підготовки конкурентоспроможного спеціаліста нами була покладена технологія рефлексивного управління навчальної діяльності студентів. Виділимо декілька її етапів: вивчення об’єктивного досвіду студентів шляхом створення проблемної ситуації, рефлексія постановки проблеми, конструювання послідовності, визначення критеріїв успішної діяльності, побудова плану роботи навчальної діяльності, корекція виконаних навчальних дій, самооцінювання[3].

Змістом взаємодії між викладачем і студентом можна також назвати аналіз особистого досвіду, визначення контексту навчання, формування цілей і проблеми, виявлення причин виникнення проблеми, визначення рівня знань, аналіз досвіду з рефлексивною позицією, прогнозування результатів, оцінювання плану роботи з точки зору значущості, обробка навчальної інформації, освоєння способів навчальної діяльності, аналіз причин утруднень, аналіз особистої діяльності і поведінки, активне слухання і рецензування відповідей інших. Ми припускаємо, що результатами такої взаємодії повинні стати: регенерування інформації, інтересів студентів, їх суб’єктивного досвіду, вміння самостійно через рефлексію визначати проблеми, ставити конкретні цілі, планувати діяльність з максимальним використанням своїх можливостей, розширення умінь самоуправління, а також інформації відносно особистості студента, вміння усувати причини виявлених недоліків, змінювати способи, форми і методи навчання, мобілізація студентів на рефлексію своєї діяльності і використання внутрішнього рефлексивного потенціалу. Професійна ідентичність визначається ступінню рефлексії людиною своїх професійних якостей, а також сукупністю індивідуальних особливостей людини, які впливають на успішність засвоєння будь-якої трудової діяльності і ефективність її виконання. Професійна компетентність визначається не стільки кар’єрою людини, скільки його професійним розвитком. Таким чином, тренінги дають можливість вирішувати майбутні задачі: організувати зворотний зв’язок зі студентами з приводу їх освіти; розробляти ефективні програми навчання і розвитку майбутніх спеціалістів. Постійний тренінг суб’єктивної здатності вільного вибору і відповідальності мотивує діяльність студентів, а тому – прияє становленню розвинутої особистості конкурентоспроможного спеціаліста. Саме рефлексія через тренінгову діяльність, на наш погляд, здатна забезпечити безпосередній самоконтроль поведінки студента, аналіз того, що відбувається, здатність майбутнього спеціаліста співвідносити свої дії з ситуацією[4]. Проведені нами дослідження показали необхідність розробок спеціальних тренінгових занять, тренінгової програми саморозвитку і самовдосконалення студентської молоді. На базі СевНТУ були проведені ряд тренінгових занять, які передбачали саме такі мотиваційні і стимулюючі функції[4].

Особистісно-орієнтована педагогіка спрямована на розвиток особистості студента, його самосвідомості, саморозвиток, самопізнання, самореалізацію, самозахист. Самосвідомість є початком мотивації, яка підсилюється по мірі розвитку потреб студента, і, перш за все, пізнавальних, освітніх. За глибоким пізнанням починає розвиватися саморегуляція. Всі ці глибинні процеси і складають природу рефлексивного самоуправління особистості і важливі для формування конкурентоспроможного спеціаліста[4]. Рефлексія як базова складова корекційної діяльності дозволяє «запустити» ці механізми і формує стійку самосвідомість майбутнього конкурентоспроможного спеціаліста. Даний процес, на нашу думку, здійснюється педагогом за допомогою рефлекторно-корекційної функції управління: рефлективних способів, які допомагають оперативно здійснювати зворотній зв’язок і своєчасну корекцію самого процесу навчання і поведінки студента .З цією метою, окрім тренінгів, ми використовували рефлективно-рольові ігри, рефлективні прийоми в структурних елементах навчальних занять, а також певні рефлексивні прийоми при проведенні лекційних та практичних занять:

Позитивних результатів досягнуто при впровадженні на кожному етапі заняття методів і прийомів психолого- педагогічної підтримки діяльності студента: заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальних ігор, створення проблемних ситуацій, пошук альтернативних рішень, виконання творчих завдань, кооперація студентів, створення ситуації взаємодопомоги. Рефлексивні процеси є необхідною умовою для організації взаємодії між викладачем і студентом. Самосвідомість (рефлексія) є початком мотивації, яка підсилює потреби, і, перш за все ,освітні. За глибокою самосвідомістю починає розвиватися саморегуляція. Для активного протікання процесів рефлексії від самосвідомості до саморегуляції необхідні механізми – регулятори мислення, комунікації, підготовки до входження в пошукову діяльність, стимулювання її проведення, активного пошуку і фіксації результатів. Рефлексія як особиста якість впливає на розвиток потреби майбутнього спеціаліста в самореалізації, само удосконаленні і тісно пов’язана з творчістю в професійній сфері, усвідомленні себе в цій позиції і оцінкою ефективності своєї діяльності.

Рефлексивно-творчий підхід до професійної діяльності дозволяє ефективно сформувати загальні знання, вміння і навички; особистісно-орієнтоване навчання дозволяє максимально активізувати внутрішні ресурси майбутніх інженерів, з тим, щоб вони успішно справлялись з навчальними і виробничими завданнями.

Проведені нами дослідження визначають необхідність розробки спеціальної тренінгової програми саморозвитку і самоудосконалення студентської молоді, віра в свої сили і успіх, стимулюючі заохочення, співпраця і взаємодопомога з урахуванням кожного сприяють успішності навчання, що реалізується через різні форми індивідуальної і спільної роботи в парах, малих і великих групах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Козлакова Г. А. Вища технічна освіта (педагогічний, дидактичний і соціально-психологічні аспекти):монографія / Козакова Г. А. Марігодов В. К. Слободянюк А. А. – Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2001. – 268с.

2. Семенов І. М.  Соціокультурні і рефлексивно-психологічні аспекти розвитку інноваційної освіти в світі Болонського процесу// Підсумки Болонського процесу : психолого-педагогічні основи формування особистості конкурентоспроможного фахівця. – 2010, – Севастополь. – С.96.

3 Недвига Н.І. Рефлексивний підхід до формування моделі творчого процесу в діяльності студента технічного профілю/ Н.І.Недвига// Вісник СевНТУСер.Педагогіка:зб.наук.пр. – Севастополь, 2010, – Вип.104. – С.57 – 63.

4. Моторна С.Є. Тренінг як інноваційний метод рефлексивної діяльності конкурентоспроможного спеціаліста / С.Є. Моторна, Н.І.Недвига // Вісник СевНТУСер.Педагогіка: зб.наук.пр. – Севастополь.2010, - Вип.105. - С. 93-98).

5. Мацько Л.І.,. Культура української фахової мови/ Л.І.Мацько, Л.В.Кравець;. – К.:ВЦ «Академія»,2007. – 360с.

Схожі:

Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів iconФормування навичок нестандартного творчого мислення у майбутніх інженерів педагогів

Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів iconУдк 378. 036: 63. 001. 2 О. Б. Осаульчик
Розвиток творчого потенціалу як єдність інтелектуального І емоційного в навчально-виховному процесі
Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів icon1 Мета і завдання практики
Виробнича практика направлена на розвиток і практичне використання творчого потенціалу студентів на базі отриманих ними в процесі...
Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів iconФормування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми
Льства. Серед них проблема якості підготовки майбутніх та перепідготовки діючих інженерів-педагогів до виховної діяльності, а саме:...
Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів icon«Кібернетичний всесвіт»
Метою конкурсу є стимулювання інтелектуального та культурного розвитку молоді, підвищення її соціальної активності; сприяння ознайомленню...
Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів iconЛатеральне мислення та методи його розвитку постановка проблеми
Сучасному суспільству необхідні конкретні програми, спрямовані на розвиток творчого потенціалу особистості. Ці програми треба впроваджувати...
Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів icon© Хрипунова А. Л. Компоненти та критерії сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів фахівців цивільного захисту постановка проблеми
Компоненти та критерії сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів фахівців цивільного захисту
Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів iconПрофесійна орієнтація курсу “Електротехніка” для майбутніх інженерів машинобудівних спеціальностей Постановка проблеми
Професійна орієнтація курсу “Електротехніка” для майбутніх інженерів машинобудівних спеціальностей
Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів iconМодель формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю постановка проблеми
Модель формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю
Розвиток рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх інженерів iconМетодика формування просторової уяви майбутніх інженерів із застосуванням динамічних стереоскопічних моделей постановка проблеми
Методика формування просторової уяви майбутніх інженерів із застосуванням динамічних стереоскопічних моделей
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи