Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра icon

Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра




Скачати 85.21 Kb.
НазваСвітлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра
Дата02.09.2012
Розмір85.21 Kb.
ТипЗакон

Світлана Гриб

(Київ)

НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ, ЯК ФАКТОР ЦІЛІСНОГО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА


Однією з найважливіших педагогічних закономірностей є та, що в процесі формування особистості, а отже, й підростаючого покоління, найефективніші шляхи пізнання - від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до міжнаціонального, світового. Національна система виховання, яка ґрунтується на міцних підвалинах культури рідного народу минулих епох і сучасності, найбільшою мірою сприяє соціальному престижу інтелектуальності, освіченості та інтелектуальності як складових духовності людини.

Корені національної системи виховання заглиблюються в далеку історію, яка є свідком появи перших принципів, підходів, форм і методів виховної роботи, утвердження пріоритетності етнопедагогіки і
народознавства, родинного виховання і сімейних духовних цінностей, формування національної свідомості і духовності [2, с.143].

До національних традицій виховання, відстоюючи їх пріоритетність перед вітчизняними і зарубіжними теоріями виховної роботи серед учнівської молоді, постійні звертались і пропагували їх невичерпні можливості К.Ушинський, М.Драгоманов, І.Огієнко, М.Грушевський С.Русова.

Багатим джерелом творчості В.О.Сухомлинського була народна педагогічна мудрість, найкращі виховні традиції трудових мас. "Народ - живе, вічне джерело педагогічної мудрості, - говорив великий педагог, - якби у нас не було постійного духовного спілкування з людьми, ми не могли б успішно вчити і виховувати молоде покоління" [9].

Важливі положення про національне виховання сформулював письменник Микола Євшан (1889-1920). Він зазначав, що "українська національна ідея мусить увійти в основу виховання українських поколінь, стати для них новою релігією, увійти в їх кров".

Микола Євшан визначив завдання національного виховання: "Пробудження і витворення історичної свідомості, усвідомлення та показ історичного буття нації - це головне завдання національного виховання - це використання всіх культурних цінностей нації, творення й підготовлення ґрунту, на якому ті цінності могли би примножуватись... Третє завдання національного виховання - громадська свідомість...”[3].

Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної свідомості, патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України Ціновим засобом відродження нації є формування в людини національної гідності й гордості за свою Батьківщину, відмова від почуття національної меншовартості, від почуття національно неповноцінності, що формувалося віками.

У справі відновлення почуття національної гідності величезне значення має висвітлення правдивої історії українського народу, історії культури та освіти нашого народу, повернення до культурних надбань, відкриття
наново призабутих пам'яток нашої спадщини, повернення імен видатних українських вчених, художників, композиторів, видатних політиків, імен тих українців які збагачували чужу культуру, починаючи з відомих імен
Юрія Котермака, Феофана Прокоповича, Георгія Кониського і завершуючи постатями наступного століття: Михайла Остроградського, Архипа Люльки, Івана Пулюя, Юрія Кондратюка, Сергія Корольова, Володимира
Вернадського не кажучи вже про такі популярні в культурі постаті як Ілля Рєпін, Петро Чайковський, Микола Гоголь, Костянтин Ушинський, Володимир Короленко та багато інших.

Особливу увагу необхідно зосередити на пріоритетних напрямках реформування виховання:

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання .працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

- формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх етносів, що населяють Україну;

- утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, добра, працелюбності, інших доброчинностей;

- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- формування у дітей і молоді вміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин [10, с.173].

Отже, головна мета національного виховання - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості моральної; художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Надзвичайно великий потенціал містить в собі історія українського народу, особливо події пов’язані з Днем Соборності нашої держави. Пропонується для прикладу орієнтовний сценарій виховного заходу, присвяченого Дню Соборності України.

^ Захід проводиться в залі, прикрашеному українською атрибутикою.

У центрі сцени розміщено державні символи України, портрет Т.Г. Шевченка, плакат із назвою свята. На сцену під звучання приспіву пісні «Одна калина» ( музика Р.Квінта, слова В.Куровського), піднімаються ведучі та учні-читці в українських костюмах.


Ведучий.

Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято - День соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.

^ Ведуча.

Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна — Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Українець.

Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!


^ Звучить Державний Гімн України.


Ведучий.

Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

Ведуча.

Бринять дитячі голоси, синіє небо, тішить ясним промінням сонце, щебечуть птахи.

^ Демонструється відеокліп -

мальовничі куточки України.


Ведучий.

Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведуча.

Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

Українець.

Не вір у те щастя, Що десь в чужині, Хоч і зове, і кличе,

На світі є Україна одна –

Там журавлі курличуть.

Українка.

Я україночка від роду

Землі цієї я краплинка

Я – доля рідного народу

Його дитина – українка.


^ Виконується пісня “Україночка”

муз. Г.Татаренка, сл. А.Демиденка.

Ведуча.

Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

Ведучий.

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки.

«Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. - Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

^ Лине тиха музика.

На тлі музики звучать слова.

Ведуча.

Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Ведучий.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель. А чи знаєте ви, що означає слово соборність? (об’єднання). Доберіть до цього слова синоніми.


^ Відповіді учнів.

Ведучий.

Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча.

Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий.

Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - ^ День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Ведуча.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

Українка.

Соборність – це символ.

Українець.

Символ боротьби за волю,

Українка.

Порозуміння між людьми…

Українець.

І часточка надії і віри у майбутнє.

^ Ведуча.

Так, віри в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

Ведучий.

20 років ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн. Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ.

^ Звучить Державний Гімн України.

Ведучий.

Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведуча.

Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. Серед них – наш Кобзар і пророк Т.Г.Шевченко.

Українка

Він жив надією, що кращий час настане,

Він вірив, що народ підніметься з колін

І що розірве віковічнії кайдани,

Й ходити більш не буде у ярмі.

Українець.

Уже здійснилося, Тарасе наш великий,

Твоє могутнє і пророче слово,

Живемо ми в державі незалежній

Плекаємо чудову нашу мову.

Ведучий.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

^ Лунає пісня «Україно, Україно…»,

муз. і сл. Т.Петриненка.

Українець.

Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Українка.

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в ній – перлина,

Не вмре повік!

^ Українка і українець (разом)

- Ми вірим в майбутнє твоє, Україно! -

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

Ведучий.

Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Звучить «Козацький марш».


ЛІТЕРАТУРА

  1. Державна національна програма «Освіта». – К, 1994.

  2. Дробۥязко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність. – К.: Вид. центр «Академія»», 1997. – 184 с.

  3. Євшан М. Під прапором Мистецтва. Літературно-критичні статті. – Київ, 1910.

  4. Журнал "Шкільна бібліотека" . - 2009. - №12.

  5. Журнал "Шкільна бібліотека". - 2006. - №1.

  6. Національне виховання учнівської молоді /Ніна Гаврик, Ганна Ситник ; упоряд. Ж.М. Сташко. – К. : Шк. Світ, 2011. – 128 с.

  7. Позакласні заходи з історії /Авт.-упорядн. Ф.Л. Левітас. – Х.: Вид. гр. «Основа», 2004. – 160 с.

  8. Пишаємося Вітчизною своєю. Сценарії /Упоряд. Н.В. Борисова. – Х.: Ранок-НТ, 2007. – 144 с.- (Виховні заходи).

  9. Сухомлинський В.О.Вибрані твори в 5-ти т. – К., 1976.

  10. Щербань П. Національне виховання в сім’ї. – К.: Либідь, 2000. – 254 с.

http://shvets.at.ua/load/scenariji/den_sobornosti_ukrajini/4-1-0-3

Схожі:

Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconФормування естетичної діяльності інженера-педагога швейного профілю як фактор цілісного розвитку його особистості постановка проблеми
Постановка проблеми. Оновлення змісту освіти та пошук пріоритетних напрямків виховання студентської молоді в умовах об’єктивно існуючої...
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconТема виховання як складова цілісного педагогічного процесу лекція 3 сутність процесу виховання, його мета план
Процес самовдосконалення особистості. Самовиховання, перевиховання. Вихованість як інтегральна властивість особистості, результат...
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconНаціональне виховання – провідний напрямок виховання у сучасній школі
Тому сьогодні є актуальною необхідність національного виховання в умовах загальноосвітньої школи, щоб це формування не було викривленим,...
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconМоніторинг стану та розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку
Тому на часі залишається відслідковування цілісного підходу до освіти дошкільнят, забезпечення самоцінності дитинства, формування...
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconМета курсу: Ознайомлення студентів зі змістом, сутністю, принципами, закономірностями, методами та організаційними формами виховання молодших школярів. Завдання курсу
Методичні: забезпечити оволодіння учителями основними категоріями виховного цілеспрямованого впливу на формування особистості молодшого...
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра icon„магістр ” Зміст програми Розділ І тема Музичне мистецтво як педагогічний процес
Місце музичного виховання в загальній системі розвитку творчої особистості. Визначення мети музичного виховання школярів – формування...
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconІнформаційний лист
Формування адекватної самооцінки як фактор реалізації професійного потенціалу особистості”
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconСьомкіна Інна м. Луганськ неблагополучна сім’я та її вплив на формування особистості дитини
Молодь І сім’я є головним людським ресурсом для відтворення, збереження та покращення кількісного та якісного показника населення...
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconУкраїнська народна казка як засіб морального виховання дітей старшого дошкільного віку
Головна мета виховання, визначена в концепції національного виховання, полягає у передачі молодому поколінню багатств духовної культури...
Світлана Гриб (Київ) національне виховання, як фактор цілісного формування особистості школяра iconМ. П. Драгоманова яшник світлана Валеріївна удк 378: 37. 064. 3 Педагогічні умови виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів 13. 00. 07 теорія та методика виховання Автореферат
Роботу виконано в Національному аграрному університеті, Кабінет Міністрів України, м. Київ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи