Наталія Мильнікова icon

Наталія Мильнікова




Скачати 61.88 Kb.
НазваНаталія Мильнікова
Дата03.09.2012
Розмір61.88 Kb.
ТипДокументи

Наталія Мильнікова

(Переяслав-Хмельницький)

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ ОСМИСЛЕНОГО ОПАНУВАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ


Основною властивістю мови є її системна організація, адже мова – це система знаків. В основі організації цієї системи покладений єдиний принцип: кожний знак має унікальний набір диференційних ознак, які відрізняють його від іншого знаку даної мови і прихований від безпосереднього спостереження та проявляється лише в мовленні [4; 5], який опосередковується вираженням смислу, зберігає сутність людини, якою б мовою вона не спілкувалася (В.П. Зінченко, Т.М. Ушакова). Зокрема, з певним спрощенням можна прийняти значення засвоєного слова, що складається із сукупності ситуацій, які позначаються даним словом, а в мозку – репрезентативні структури, що відповідають відповідним впливам [2; 4].

Деякі шляхи формування іншомовного мовлення визначає М.І. Жинкін наголошуючи, що воно є пізнавальним процесом, оскільки добір слів здійснюється за допомогою інтелектуальних операцій припускаючи, що існує спеціальна зона, яка пов’язує блоки інтелекту і мови [1]. На його думку, щоб навчити дитину мові, треба вміти «оптимально говорити» з нею цією мовою. Відповідно, щоб навчити дорослого іноземної мови – треба говорити з ним на цій мові. Індивідуальні розходження у нюансах володіння іноземною мовою пояснюються різним мовним досвідом (зокрема, своєрідним словником і відтінком значень слів) та наявністю власного коду внутрішнього мовлення. Зауважимо, що кодування є системою репрезентації різнорідних думок, таких як уявлення, зображення, описи, реакції, епізоди, поняття, пропозиції і схеми. Провідну роль у внутрішньому мовленні виконують наочні уявлення і схеми, що попередньо були сформовані за допомогою словесного синтезу.

У контексті нашого дослідження необхідно звернути увагу на ще одну важливу функцію мовлення і мови в процесі пізнання і спілкування: за допомогою слова передається смисловий зміст (семантично орієнтована інформація). Сприймаючи мовлення чи формуючи його, людина орієнтується переважно на смисл: в кожній ситуації життя необхідно зрозуміти зміст почутого чи знайти такі слова і мовні форми, через які досягається прояв «внутрішнього замислу» того, хто говорить [2; 3].

Психологічний зміст мовлення і його осмислення, лежать у підвалинах розуміння і побудови мовлення та реалізуються у психіці людини через процеси й операції. Семантика може розглядатися в контексті «вербальний механізм» [5], що з’ясовує спосіб існування думки і розуміння, використання та добір слів під час висловлювання думки, фіксування значення слова. Це і обумовлює процес трансформації образу до поняття. При цьому, кожний структурно-функціональний компонент процесу слід розглядати двобічно: з динамічного боку – перебіг та розгортання процесу; з результативного боку – поява та наявність продукту. Отже, вирізнення груп предметів та явищ за істотними ознаками, спільними для цих груп відбувається за рахунок абстрагування, для того щоб загальне виділити в одиничному предметі, відділити його. Абстрагування – це вирізнення окремих ознак, елементів і відділення їх від інших об’єктів, що суттєво для виконання завдання, при якому ігноруються інші властивості, що не мають значення в даному контексті, але важливі в іншому.

Наявність семантичних полів в різному об’ємі, їх пересікання, можливість розуміти підтекст, що призводить до полісемії слів, – це класифікація, тобто пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основу для поділу об’єктів на групи, підгрупи, класи.

Для того, щоб отримати нові пізнавальні дані, піднятися на вищий рівень пізнання необхідне узагальнення, що спостерігається при відсутності іконографічного зв’язку з реальними чуттєво сприймаючими об’єктами, що емоційно наповнений особистісним смислом та пов’язаний з індивідуальним досвідом людини. Він дозволяє вільно оперувати ними без відповідника їх в реальному житті, що в свою чергу є основою для продукування нового знання, яке не сприймається. На цьому етапі оволодіння іноземною мовою особистість оперує образом, який, згідно психосемантики Ч. Осгуда, називається коннотат та чуттєва тканина (у психології значення О.М Лєонтьєва). Явище узагальнення в різних його формах займає досить значне місце у вербальній діяльності людини.

Різницю в значенні слова можна пояснити конкретизацією образного компоненту, оскільки понятійний зміст стабільний. Конкретизація – встановлення різниці схожих об’єктів та ідентифікація актуально відображеного образу з одним із тих, що зберігається в пам’яті.

Багатозначність створює ілюзію єдності, в якому різні сторони значення поняття існують у деякому взаємозв’язку. Для побудови єдиної системи знань необхідна систематизація, за допомогою якої всі факти різних сфер життя співвідносяться з традиційними уявленнями соціальної культури, що ототожнюють себе з можливими інтерпретаціями догматизованої традиційної істини.

Категоризація – це об’єднання схожих за певними ознаками (критеріями) об’єктів в групи (категорії), коли одним словом називається клас об’єктів , що дає можливість діяти з інформацією, спрогнозувати те, що не відбувалось. Унаслідок переходу від однієї категорії до іншої предмет, що вивчається відтворюється теоретично, в його зв’язках і відношеннях [4, с. 95-96].

Мовлення, як дія, пов’язується з намірами, бажаннями, відношеннями людини. У дослідженнях Т.М. Ушакової відзначено інтенціональну основу, що розуміється як суб’єктивний намір людини, спонукання, яке характеризує той чи інший мовленнєвий акт і відображає суб’єктивну семантику людини, яка говорить [5].

В основі вербалізації, мовлення закладено ініціюючий імпульс, який за своїм психологічним змістом є формою бажання, інтенції сказати щось. Інтенціональність, вмотивованість мови має органічне підґрунтя у функціонуванні мозку людини [5].

Як підкреслює науковець, функції інтенціонального механізму є ширшими за «енергетичний поштовх» мовленнєвого процесу. Це пов’язано з тим, що набір різноякісних інтенцій значно менший кількості виразів, які використовуються у мові, відіграючи роль механізму, який класифікує і акумулює вербальний матеріал у відповідності з інтенціональною категорією.

Не зважаючи на багатоманітність форм прояву інтенцій, що організовані за законами мови, слухачі могли осягнути їхню загальну спрямованість і з’ясувати у висловлюванні схвалення, засудження, загрозу тощо. Дослідження інтенціональних форм дозволяють зрозуміти словесне спонукання і впливи [5].

Зауважимо, що інтенціональна спрямованість суб’єкта, який говорить, є однією із важливих аспектів організації його психічної діяльності і практичних дій. Слово виступає в його дієвій силі. Інтенції є ієрархічно високим рівнем мовленнєвої системи, безпосередньо пов’язаної з особистістю людини, яка говорить, її прагненнями та життєдіяльністю.

На думку Т.М. Ушакової, у розвитку мови (а потім і в її функціонуванні) первинними є «внутрішні психологічні стани», які мають інтенціональну спрямованість. Вони представляють собою психологічний зміст свідомості (думку того, хто говорить) [5].

Здібність адекватно, тобто зрозуміло для оточуючих виразити свої інтенції потребує відпрацювання відповідної мовної навички. С.Ф. Жуйков виділяє три параметри: ступінь усвідомлення, форма абстракції, види узагальнення. В.В.Давидов виділяє дії: виявлення загального способу розв’язування проблеми на основі аналізу загальних відносин у матеріалі, що вивчається; моделювання загальних відношень навчального матеріалу й способи розв’язування навчальних проблем; конкретизації й збагачування окремих проявів загальних відношень і способів дій; контролю за ходом і результатом навчальної діяльності; співвідношення ходу та результату діяльності учня, поставленого перед ним навчального завдання та проблеми, які впливають.

Аналіз розглянутих моделей, теоретичне осмислення різних підходів до закономірностей і особливостей оволодіння іноземною мовою дає можливість запропонувати теоретичну модель механізму осмисленого опанування іноземної мови студентами ВНЗ.

Процес і результат опанування іноземною мовою є продуктом активної, творчої діяльності суб’єкта і, водночас, відображенням об’єктивної реальності [1; 2].

На наш погляд, успішне опанування іноземною мовою забезпечує психологічний механізм трансформації образності в понятійне оволодіння мовою, для якого характерним є усвідомлене оперування поняттями, які творчо, активно, цілеспрямовано відображують дійсність та передбачають синтез знань [3]. Оперування поняттями розглядається як головний критерій оволодіння іноземною мовою і основа об’єктивної характеристики суб’єкта пізнання.

Опанування іноземною мовою відбувається за допомогою сукупності мисленнєвих операцій у їх єдності, взаємозв’язку. Це і обумовлює процес трансформації образу до поняття. При цьому, кожний структурно-функціональний компонент процесу слід розглядати двобічно: з динамічного боку – перебіг та розгортання процесу, з результативного боку – поява та наявність продукту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи / Н.И. Жинкин // Избр. Труды. Язык-Речь-Творчество. – М., 1998. – С. 146-163.

2. Кожевникова К.О. О смысловом строении спонтанной устной речи / К.О. Кожевникова // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1985. – Вып. 15. – С. 512-523.

3. Копнин П.В. Логические основы науки / П.В. Копнин. – Киев: Наук, думка, 1968. – 239 с.

4.Леонтьев А.А. Эвристический принцип в восприятии, порождении и усвоении речи / А.А. Леонтьев // Вопр. Психологии. – 1974. - № 5. – С.61-79.

5. Ушакова Т.Н. Речь и язык в контексте проблем когнитивного развитие / Т.Н. Ушакова // Когнитивные исследования, 2009. – Т.3. – С. 237-255.

Схожі:

Наталія Мильнікова iconПилат наталія Іванівна
Пилат наталія Іванівна (14. IV. 1976, Городок Львів обл.) – психолог, канд психол наук (Соціальна ідентичність як чинник вибору стилю...
Наталія Мильнікова iconПилат наталія Іванівна
Пилат наталія Іванівна (14. IV. 1976, Городок Львів обл.) – психолог, канд психол наук (Соціальна ідентичність як чинник вибору стилю...
Наталія Мильнікова icon58 від 2 березня 2010 року
За це почесне звання змагалися студенти третього курсу спеціальності «Лісове та садово-паркове господарство» Анна Безручко, Анастасія...
Наталія Мильнікова iconРекомендації щодо організації самостійного пошуку роботи випускниками внз розробники: Слівінська Наталія Миколаївна
Слівінська Наталія Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри управління персоналом І регіональної економіки Тернопільського...
Наталія Мильнікова iconРуденко Наталія. Молодий Рух закликає до толерантності!
Вмго «Молодий Рух» здійснила набір учасників проекту „Толерантність української молоді – запорука демократії ”, одним з переможцем...
Наталія Мильнікова iconВипускники кафедри біохімії 2012 року Сич (Болюх) Наталія

Наталія Мильнікова iconМалець Наталія Богданівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін

Наталія Мильнікова iconКонтактні телефони та e-mail
Завідувач науково-організаційного відділу університету Коливушка Наталія Іванівна
Наталія Мильнікова iconВідомості про
...
Наталія Мильнікова iconЛитвинова Наталія
Форми та методи роботи з батьками підлітків групи ризику щодо профілактики наркоманії
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи