Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні icon

Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні




Скачати 56.59 Kb.
НазваОлена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні
Дата03.09.2012
Розмір56.59 Kb.
ТипДокументи

Олена Поліщук

(Переяслав-Хмельницький)

ПРИЧИНИ ПОЯВИ КОМУНІКАТИВНИХ БАР’ЄРІВ

У МІЖОСОБИСТІСНОМУ СПІЛКУВАННІ


За останні роки в розробку проблеми міжособистісної взаємодії та комунікативних бар’єрів внесено чимало нового. Пізнання та взаємний вплив обов’язковий елемент будь-якої спільної діяльності, навіть якщо її мета не пов’язана з завданнями виховання. Головними видами діяльності, у яких люди виступають суб’єктами пізнання інших людей є спілкування та праця.

При вивченні комунікації виявляється роль комунікативних бар’єрів – психологічних перешкод на шляху розповсюдження та прийняття інформації, що виникають з різних причин (упередження, соціальні, політичні, моральні, професійні та інші відмінності між людьми).

Ступінь розробленості даної проблеми досить високий. Проаналізувавши зарубіжну i вітчизняну психологічну літературу, можна зробити висновок, що комунікативні бар’єри вивчались переважно у міжособистісному спілкуванні. Розкрито змістовий аспект поняття "комунікативний бар’єр" (Г.Андрєєва, Т.Базаров, В.Галигін, Л.Дмитрієва, Л.Новікова, З.Ноліу, Б.Паригін, Н.Подимов, Л.Подлєсная, Л. Шихірєв, Є. Цуканова та ін.), виокремлено і охарактеризовано типи психологічних та комунікативних бар’єрів (Г.Гібш, Б.Поршнєв, Б.Паригін, М.Форверг) та чинники їх виникнення (А.Аронсон, Г. Гібш, В. Бенніс, Є.Залюбовська, Б. Паригін, К.Роджерс, В. Столін, Г. Шепард, М. Форверг та ін.).

Найбільшу складність, на наш погляд, представляє завдання розмежування понять “комунікативний бар'єр” і “психологічний бар'єр”. У своєму дослідженні ми підтримуємо думку Б.Д. Паригіна, який розуміє комунікативний бар'єр як “частковий прояв психологічного бар'єра, що діє в межах людської комунікації й виконує функцію “фільтра інформації” як у процесі взаємодії індивіда із середовищем, так і в міжособистісній взаємодії” [4, с. 31-34].

Аналізуючи комунікативні бар’єри, що виникають в освітніх організаціях, учені приходять до думки, що вони можуть бути зумовлені об’єктивними (зовнішніми) та суб’єктивними (внутрішніми) чинниками [5].

До групи об’єктивних (зовнішніх) чинників, що обумовлюють виникнення комунікативних бар’єрів в організації, автор відносить:

  • особливості соціально-політичного розвитку суспільства, які визначають загальний рівень демократичності комунікативних процесів, їхню орієнтацію на міждержавні та міжнаціональні зв´язки;

  • рівень матеріально-технічної оснащеності каналів інформації як загалом у суспільстві, так і конкретно в кожному місці, де здійснюється комунікація;

  • характеристику мікроситуації, пов’язаної зі спілкуванням, у конкретній освітній організації;

  • особливості проблеми, яка становить предмет комунікації.

Негативний вплив об’єктивних чинників призводить до таких видів комунікативних бар’єрів:

  • соціально-політичних;

  • технічних;

  • конкретно-ситуативних;

  • предметно-проблемних тощо.

До групи суб’єктивних (внутрішніх) чинників, що обумовлюють виникнення комунікативних бар’єрів в організації, відносяться:

  • особливості спрямованості учасників комунікації (потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, соціальні настанови, життєві плани);

  • характеристики пізнавальної сфери суб’єктів та об’єктів комунікації (рівень інтелектуального розвитку, наявність загальних та професійних знань);

  • особливості емоційно-динамічної сфери учасників комунікації (рівень емоційної стабільності — нестабільності, емоційно-фізіологічний етап у момент комунікативної взаємодії, тип темпераменту);

  • особливості, які визначають стратегію взаємодії учасників спілкування (стиль спілкування учасників комунікації, рівень психологічної готовності до спілкування, соціально-психологічний клімат у колективі).

Суб’єктивні чинники зумовлені, як правило, національно-культурними, соціально-професійними, віковими, статевими, індивідуально-психологічними відмінностями учасників комунікації. Вплив суб’єктивних чинників спричиняє вплив таких комунікативних бар’єрів:

  • мовно-національних;

  • професійних;

  • освітніх;

  • вікових;

  • статевих;

  • особистісних;

  • власне комунікативних (вербальних чи невербальних) [5].

Комунікативні бар'єри можуть мати й інший, суто психологічний характер. Вони можуть виникати або з індивідуально-психологічних особливостей партнерів (наприклад, надмірної сором'язливості, скритності, некомунікабельності та ін.) або через сформовані між партнерами неприязні стосунки. У цьому випадку особливо наочно виступає той складний зв'язок, що існує між спілкуванням і ставленням, який відсутній у технічних системах.

Звідки ж походять причини комунікативних бар’єрів? Відомо, що люди по-різному сприймають, обмірковують і оцінюють взаємостосунки в залежності від особливостей свого внутрішнього світу та положення у зовнішньому соціальному оточенні. Бар’єри виникають при зіткненні стилів спілкування, у яких простір відчинений для власних індивідуальних проявів та закритий для розуміння індивідуальності іншої людини, а також, коли зіштовхуються люди, які належать до різноманітних соціальних груп, культур. Взаємне нерозуміння народжує уявлення про темряву в чужій душі, не передбачувану жіночу логіку та примітивну чоловічу, про розпусну молодь та консервативних старих людей, єдину правильну культуру спілкування, прийняту у власному середовищі.

Якщо виходити з того, що будь-яка інформація, що надходить до людини, несе в собі елементи впливу на її поведінку, думки і бажання з метою їхньої зміни, то в цьому змісті комунікативні бар'єри — це форма психологічного захисту. Тобто комунікативні бар'єри ніби захищають нас від стороннього психічного впливу, що виникає в процесі обміну інформацією між учасниками спілкування [6].

Звичайно виділяють два основних типи комунікативної дії: авторитарну і діалогічну. Основною відмінністю між цими двома типами комунікації є особливості відносин і установок, що виникають у того, хто говорить, по відношенню до слухача [3].

У випадку авторитарного впливу реалізується установка "вниз", у випадку діалогічного — установка на рівноправне спілкування. Установка "вниз" припускає не тільки підлеглий стан слухача, а й те, що комунікатор сприймає його як пасивний об'єкт своїх впливів. У цьому випадку комунікатор говорить, а слухач слухає і некритично вбирає інформацію. Передбачається, що в реципієнта немає своєї стійкої думки з певного питання, а якщо і є, він легко може змінити його в потрібному комунікатору напрямі.

У випадку установки на рівноправність слухач оцінюється як активний учасник процесу спілкування, що має право відстоювати власну думку. Тому в діалогічному, рівноправному спілкуванні слухач не виступає як пасивний споглядач, а змушений займатися активним внутрішнім пошуком власної позиції питання, яке обговорюється [3].

Отже, ми з’ясували, що бар’єри взаєморозуміння виникають на різних етапах взаємостосунків.

Таким чином, в умовах людської комунікації можуть виникати специфічні комунікативні бар'єри. На думку М.М.Філоненко, вони мають соціальний або психологічний характер [6]. Це може бути не тільки відсутність загальної мови і загального розуміння ситуації, а й соціальні, політичні, релігійні й інші відмінності, що можуть породжувати зовсім різну інтерпретацію тих самих подій, а також різний світогляд, світорозуміння. Такі бар'єри породжені об'єктивними соціальними причинами, належністю партнерів по комунікації до різних соціальних груп, а при їх проявленні особливо чітко виступає включеність спілкування в більш широкий контекст суспільних відносин. Однак процес комунікації може здійснюватися і при цих бар'єрах.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Гришина Н.В. Психология конфликта. — СПб.: Изд-во "Питер", 2000. - 464 с.

  2. Дунець Л.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник для студентів спеціальностей “Соціальна педагогіка” та “Практична психологія” / Л. М.Дунець. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 142 с.

  3. Залюбовская Е.В. Преодоление коммуникативных барьеров в условиях совместной деятельности: Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.05 / Залюбовская Е. В. – Моск. гос. ун-т. – М., 1984. – 192с.

  4. Парыгин Б.Д. Психологический барьер и его природа // Социальная психология и философия / Под ред. Б. Парыгина. – Л.: ЛГПИ, 1975. – Вып.3. – С. 3-13.

  5. Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / За наук. ред. Л.М. Карамушки. — К.: Фірма «ІНКОС», 2005. — 366 с.

  6. Філоненко М.М. Психологія спілкування. Підручник для студентів ВНЗ. - К.: Центр учбової літератури, 2008. — 224 с.

Схожі:

Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconВища педагогічна освіта
Педагогічні ідеї А. С. Макаренка й сучасність. Проблеми та перспективи [Текст] / Ін-т змісту І метод навчання, Переяслав-Хмельницький...
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconПричини дитячих неврозів та засоби їх подолання грузинська Ірина
Невропатологи дошкільний вік називають колискою неврозу, періодом упертості, негативізму, тому що дитина бурхливо протестує проти...
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconОбсяг державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у 2012 році Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди Прийом Бакалавр
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconОбсяг державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у 2012 році Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди Прийом Бакалавр
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconЯка ваша життєва позиція?
Тест призначений для виявлення основних життєвих позицій людини. Під життєвою позицією тут мається на увазі елемент життєвої стратегії...
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconОлена Пюра (Переяслав-Хмельницький) підготовка майбутніх соціальних педагогів до педагогічної практики в дитячих оздоровчих закладах
Проблема підготовки фахівців до роботи в дитячих оздоровчих закладах є актуальною в світлі реалізації основних завдань соціальної...
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconЩодо внесення змін до Правил прийому до двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» у 2012 році
До внз», у Правилах прийому до державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені...
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconЩодо внесення змін до Правил прийому до двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» у 2012 році
До внз», у Правилах прийому до державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені...
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconОлена Усик (Переяслав-Хмельницький) до проблеми комунікативності в процесі взаємодії соціального педагога з батьками
Льного виховання. Передача знань, досвіду, багатства моральної та духовної культури народу, формування всебічно розвиненої особистості,...
Олена Поліщук (Переяслав-Хмельницький) причини появи комунікативних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні iconОлена Кравченко (Переяслав-Хмельницький) сутність та структура толерантності майбутнього соціального педагога
«не гірший, ніж я», а по-справжньому визнати чиєсь перевершення здатна лише людина високої особистісної організації. Тому виховання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи