Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон icon

Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон




Скачати 123.54 Kb.
НазваЛ. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон
Л.Л.Ляхоцька <> <><><><>ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО КОНТРОЛЮ
Дата10.09.2012
Розмір123.54 Kb.
ТипЗакон


В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька


ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ


Діагностика, як відомо, - це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закономірностей їх проходження.

Залежно від об’єкту (суб’єкту) дослідження діагностика може бути медичною, технічною, педагогічною тощо.

Діагностика – складна, багатопланова процедура, обов’язковою складовою якої є контроль.

Контроль (від франц. controle – перевірка) – фундаментальне поняття живої та неживої природи, основний сенс, якого полягає в отриманні інформації про стан об’єкта, суб’єкта, явища тощо.

Контроль – це процес, зміст якого визначається сферою застосування (медицина, техніка, освіта та ін.), поставленими цілями та завданнями, а також умовами та факторами протікання.

Сучасна освітня діяльність неможлива без педагогічної діагностики, під якою розуміють усі обставини, за яких відбувається дидактичний процес та точне визначення його результатів.

Педагогічна діагностика (далі – ПД) – суттєвий компонент освітньої діяльності, регулятивна основа навчального процесу, база прогнозування, розвитку й управління.

За структурою до ПД належить низка відносно самостійних процедур, найважливішими з яких є: педагогічний контроль; оцінювання; накопичення статистичних даних; аналіз ситуації, прогнозування; виявлення динаміки змін і тенденцій.

У контексті теми першочергово розглянемо теоретичні та практичні основи педагогічного контролю та оцінювання навчальних досягнень слухачів та успішності підвищення ними кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти (далі – ППО).

Педагогічний контроль – найважливіша форма організації навчального процесу, складова частина контрольних заходів [1]. Його суть полягає в отриманні інформації щодо результатів навчальної діяльності тих, хто навчається.

З одного боку, педагогічний контроль – це єдина дидактична та методична система перевіреної діяльності, з іншого, – система виявлення та оцінки результатів навчальної діяльності.

Педагогічний контроль як дидактична та методологічна система перевіреної діяльності має свою теорію.

У теорії педагогічного контролю розрізнюють як змістові, так і організаційні аспекти проблеми.

Основу змістової складової теорії педагогічного контролю складають принципи, функції, форми та методи (рис. 1).



Рис. 1. Структура змісту теорії педагогічного контролю


Основу організаційної складової теорії педагогічного контролю складають: рівні, види, умови тощо (див. рис. 2).




Рис. 2. Структура організаційної складової теорії педагогічного контролю


Теорія та практика різних аспектів педагогічного контролю розглянута в роботах вітчизняних та зарубіжних учених А.Алексюка, С.Архангельського, І.Булах, Я.Балюбаша, Г.Дмитренка, К.Корсака, М.Мруги, Л.Одерія, В.Олійника, І.Підласого, С.Полота, І.Філончука та ін.

Зазначимо, що теорія та практика педагогічного контролю в системі підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти розроблена недостатньо. Основними причинами є:

    • відсутність державних і галузевих стандартів підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

    • особливості контингенту;

    • малий бюджет навчального часу;

    • відсутність системного підходу до проблеми [4].

У результаті, в окремих інститутах ППО педагогічний контроль зводиться, в основному, до вхідного та вихідного комп’ютерного тестування слухачів, за результатами якого робляться висновки про якість підвищення кваліфікації. Випускні роботи слухачів оцінюються за двобальною шкалою: „зараховано”, „не зараховано”.

У цілому, така система педагогічного контролю абсолютно не задовольняє сучасним вимогам та не забезпечує можливість якісної діагностики процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Виникає необхідність в інноваційних підходах до проектування структури та змісту системи педагогічного контролю. Це можливо досягти при переході до кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі – КМСОНП) в умовах очно-дистанційної форми навчання.

При цьому необхідно вирішити два взаємопов’язаних завдання: розробити сучасну систему педагогічного контролю та встановити порядок оцінювання результатів її функціонування. Нова система педагогічного контролю повинна відповідати сучасним дидактичним вимогам, до найважливіших з яких відносяться:

    • ясність та конкретність мети контролю;

    • об’єктивність результатів контролю, їх наочність та доступність;

    • професійна направленість;

    • систематичність;

    • всебічність контролю – забезпечення перевірки теоретичних знань, інтелектуальних умінь і навичок;

    • різноманітність видів, форм організації і методів контролю;

    • доброзичливість, забезпечення позитивної емоційної атмосфери в ході контролю та ін. [2].

Для підвищення достовірності та надійності результатів педагогічного контролю доцільно мати в системі зовнішню та внутрішню складову. Зовнішня складова – контроль здійснюється спеціально уповноваженою структурою, яка не приймає безпосередню участь у навчальному процесі, внутрішня – кафедрами навчального закладу.

Варіант системи педагогічного контролю, що задовольняє вище наведеним вимогам представлений на рис. 3. Система педагогічного контролю розроблена в УМО АПН України для Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти з урахуванням переходу до КМСОНП.



Примітка: за КМСОНП у структуру внутрішнього контролю може входити поточний контроль


Рис. 3. Варіант системи педагогічного контролю


Як видно з рис. 3, зовнішній контроль включає: вхідний, модульний, вихідний, внутрішній – диференційований залік і захист випускної (атестаційної) роботи. Основні характеристики видів контролю наведені в табл. 1.

Основними методами педагогічного контролю є: зовнішнього – комп’ютерне тестування, в тому числі – дистанційне; внутрішнього – усне опитування, яке може бути за диференційованим заліком замінене на комп’ютерне тестування.


^ Таблиця 1

Характеристики основних видів педагогічного контролю [3]



п/п

Вид контролю

Характеристика

^ 1. Зовнішній педагогічний контроль

1

Вхідний

Вхідний контроль призначено для визначення стартового рівня знань та умінь слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання (в період організаційно-настановної сесії) методом комп’ютерного тестування.

2

Модульний

Модульний контроль – обов’язковий компонент кредитно-модульної організації навчального процесу. Проводиться з метою виявлення результатів засвоєння слухачами змісту кредитних модулів, які вивчають слухачі на організаційно-настановній сесії та під час самостійної роботи на дистанційному етапі навчання.

3

Вихідний

Вихідний контроль призначено для оцінювання результатів підвищення кваліфікації слухачами. Проводиться в період залікової сесії методом комп’ютерного тестування за тестами, близькими за змістом до тестів вхідного контролю. Організація та забезпечення такі самі, як під час вхідного контролю.

^ 2. Внутрішній педагогічний контроль

4

Поточний

Поточний контроль – здійснюється під час навчального процесу (кожного заняття). Він стимулює слухачів до роботи з навчальною інформацією, дає можливість виявити прогалини в їхніх знаннях, підвищує їхню відповідальність за систематичну роботу з навчальним матеріалом.

5

Диференційований

Диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчального матеріалу з певних навчальних модулів. Може проводитися усно, письмово, за допомогою комп’ютерних програм у індивідуальній, груповій формах або фронтально.

6

Захист випускної (атестаційної) роботи

Захист атестаційної роботи – форма педагогічного контролю, яка має виявити рівень та якість виконання слухачами індивідуальних завдань на дистанційному етапі навчання. Вид атестаційної роботи (проект, випускна творча робота тощо) визначається рішенням ради факультету для кожної категорії слухачів з урахуванням обґрунтованих рекомендацій кафедр.


Тести зовнішнього педагогічного контролю розробляються кафедрами для кожної категорії слухачів, проходять експертизу та апробацію, затверджується проректором з навчальної роботи Університету. На їх основі формується „банк даних”, який регулярно поповнюється, коригується тощо.

Результати тестування визначаються балами за 100-бальною шкалою.

При внутрішньому педагогічному контролі використовується національна шкала оцінок вищих навчальних закладів „відмінно”; „добре”; „задовільно”; „незадовільно”.

Перелік питань, що виносяться на диференційований залік, розробляють кафедри та затверджують за встановленою формою. Кількість питань – не менше двох на кожного слухача навчальної групи.

Попереднє оцінювання випускних робіт слухачів проводиться їхніми науковими керівниками за спеціальною методикою [3].

Остаточне – комісією за результатами захисту слухачами своїх випускних (атестаційних) робіт.

Результати педагогічного контролю оцінюється за двома різними шкалами – в балах і в національних оцінках. Для їх приведення до єдиної шкали оцінок, в тому числі і до ECTS, використовується спеціальна перекладна таблиця 2 [3].

У системі педагогічного контролю за кожним її видом визначаються індивідуальні навчальні досягнення слухачів (ІДС), під якими розуміють ступінь засвоєння слухачами даного конкретного навчального матеріалу. ІДС – залежно від необхідності можуть бути відбиті в одній із шкал (балах, національних оцінках, ECTS). Усі останні показники – розрахункові.

^ Таблиця 2

Механізм приведення системи оцінювання знань до системи ECTS


ОЦІНКА

За національною шкалою

За шкалою ECTS

Цифрова (у балах)

«відмінно»

А

^ ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

90-100

«добре»

B

^ ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками

86-89

C

ДОБРЕ – хороша робота, але з помітними помилками

76-85

«задовільно»

D

ЗАДОВІЛЬНО – пристойно, але зі значними недоліками

70-75

E

ДОСТАТНЬО – є відповідною мінімальним вимогам

60-69

«незадовільно»

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО – недостатньо: необхідно допрацювати

35-59

F

НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідно переробити

1-34


ІДС фіксуються в індивідуальних планах підвищення кваліфікації слухачів у спеціальній відомості (табл. 3).

^ Таблиця 3

Зразок відомості

Вид контролю

Оцінка

бали

національна шкала

ECTS

Вхідний

40

незадовільно

FX

Модульний 1

78

добре

C

Модульний 2

88

добре

B

Вихідний

90

відмінно

A

Диференційований залік

90

відмінно

A

Захист випускних робіт

88

добре

B



До основних показників, які розглядаються за результатами педагогічного контролю, відносяться:

  • індивідуальна успішність підвищення кваліфікації слухачам (далі – ІУПК), під якою розуміється ступінь досягнення ним навчальних цілей;

  • успішність підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи (далі – УПКГ) – ступінь досягнення навчальних цілей для навчальної групи в цілому;

  • успішність підвищення кваліфікації навчальної категорії (далі – УПКК).

Індивідуальна успішність підвищення кваліфікації слухачем:

, (1)

де – середнє значення успішності підвищення кваліфікації слухачів, в балах;

– сума індивідуальних досягнень слухача по кожному виду контролю за виключенням вхідного, в балах;

– кількість видів контролю, вхідний не враховується.

Приклад: дані з таблиці 3.

балів.

За таблицею 2 ІУПК:

  • за національною шкалою – добре;

  • за шкалою ECTS – дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками, В.

Успішність підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи:

, (2)

де – середнє значення успішності підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи, в балах;

– сума індивідуальних успішностей підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи, в балах;

– кількість слухачів у групі, чол.

Успішність підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи розраховується в балах, а потім, як в попередньому випадку, переводиться за таблицею 2 в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

Успішність підвищення кваліфікації певної категорії слухачів (УПКК) визначається аналогічним способом та, як правило, за результатами навчального року. Враховується кількість навчальних груп одного профілю та їх успішність підвищення кваліфікації ().

Дана система педагогічного контролю - універсальна, так як із деякими змінами може використовуватись при різних формах підвищення кваліфікації: очній, заочній, очно-дистанційній та ін.

При очно-дистанційній формі підвищення кваліфікації види педагогічного контролю розподіляються наступним чином: вхідний контроль – організаційно-настановна сесія (очна); модульний 1, 2 – етап керованої самостійної роботи (дистанційний); вихідний контроль, диференційований залік, захист випускної роботи – залікова сесія (очна) (рис. 4).



Рис. 4. Розподіл видів педагогічного контролю за очно-дистанційною формою підвищення кваліфікації

Принцип діагностичності при переході до КМСОНП передбачає обов’язкове забезпечення об’єктивності оцінювання рівня досягнення цілей підвищення кваліфікації та її успішності [6].

Отже, перед тим як проектувати перехід до КМСОНП за очно-дистанційною формою підвищення кваліфікації необхідно створити відповідну систему педагогічного контролю, один із варіантів якої представлений нами.

Сьогодні, на нашу думку, системи педагогічного контролю, які використовуються в інститутах ППО, не відповідають сучасним вимогам, а значить і процес підвищення кваліфікації слухачів - слабо керований.

Як відомо, індивідуальна успішність підвищення кваліфікації, яка виражається в оцінках за національною та ECTS шкалами, є основним показником його навчальних досягнень. Вона характеризує як особистість слухача, так і різні аспекти процесу навчання. Це стосується, передусім, змісту навчання і його організаційного та методичного забезпечення.

Аналіз середніх значень успішності підвищення кваліфікації конкретних категорій (навчальних груп) слухачів за визначений проміжок часу (1–2 роки) надає цінну інформацію про стан навчального процесу, його науковим, методичним та матеріально-технічним забезпеченням.

Отже, сучасна система педагогічного контролю, якісне нормативне, організаційне та методичне забезпечення її функціонування підвищує керованість процесом підвищення кваліфікації, створює передумови для успішного переходу до КМСОНП при різних формах навчання.

Необхідно мати на увазі, що залежність продуктивності навчання від кількості, якості, своєчасності (оперативності), глибини, об’єктивності педагогічного контролю – загальна закономірність дидактичного процесу [5].

ЛІТЕРАТУРА


  1. Закон України „Про вищу освіту” // Урядовий кур’єр. - № 86. – 15 травня 2002 р. – 15 с.

  2. Кудіна В.В., Соловей М.І., Спіцин Є.С. Педагогіка вищої школи. – К.: Ленвіт, 2007. – 194 с.

  3. Олійник В.В., Гравт В.О., Кліменко А.Л. Діагностика підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання: метод. рек. – К.: УМО АПН України, 2008. – 24 с.

  4. Олійник В.В., Биков В.Ю., Гравіт В.О. та ін. Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання. / За заг. ред. В.В.Олійника. – К.: Логос, 2006. – 408 с.

  5. Подласый И.П. Педагогика: учеб. для студ. высших пед. учеб. заведений. – М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1996. – 432 с.

  6. Тимчасове положення „Про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”. – Наказ МОНУ України від 23 січня 2004 р., № 48.


Схожі:

Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconІнформація за 2009 рік про друк статей в журналах «Післядипломна освіта в Україні»
Віктор Олійник, В. Гравіт, Л. Ляхоцька — Теорія І практика контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників (...
Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconНаказ №484 Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти області в 2009-2010 навчальному році з метою підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів навчальних закладів області наказую
Навчальному році (додаток 2), план підвищення кваліфікації педагогічних працівників області (додаток 3), перелік базових закладів...
Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconМодель підвищення кваліфікації педагогічних працівників у післядипломній педагогічній освіті на засадах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (В. В. Олійник, В. О. Гравіт, Л. Л. Ляхоцька)

Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconПоложення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних І науково-педагогічних працівників Одеського національного університету імені І.І. Мечникова І. Загальні положення
України від 24. 01. 2013р. №48 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26. 03. 2013р. №488/23020), визначає види, форми, зміст,...
Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconПоложення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів
Нове положення визначає порядок підвищення кваліфікації та стажування педагогічних І науково-педагогічних працівників вищих навчальних...
Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconПоложення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів
Нове положення визначає порядок підвищення кваліфікації та стажування педагогічних І науково-педагогічних працівників вищих навчальних...
Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconПоложення про організацію навчального процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників при Чернівецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Типового положення про атестацію педагогічних працівників
...
Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон icon"Концепція дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників"
Проблема впровадження дистанційного навчання (ДН) в ппо вперше розроблена доктором педагогічних наук, професором, член-кореспондентом...
Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconНаказ № м. Севастополь Про організацію і проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчальних закладів в 2013-2014 навчальному році
«Типового положення про атестацію педагогічних працівників України», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних...
Л. Л. Ляхоцька теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників діагностика, як відомо, це встановлення ознак та характеристик процесів з метою визначення закон iconНаказ №498 м. Севастополь Про організацію і проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчальних закладів в 2012-2013 навчальному році
«Типового положення про атестацію педагогічних працівників України», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи