А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації icon

А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації




Скачати 267.27 Kb.
НазваА. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації
А.Л.Кліменко<><> <> <>Діагностика підвищення кваліфікації керів
Дата10.09.2012
Розмір267.27 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


Академія педагогічних наук УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

В.В.Олійник, В.О.Гравіт, А.Л.Кліменко

Діагностика підвищення кваліфікації керівних

І педагогічних кадрів освіти

за очно-дистанційною формою навчання

Методичні рекомендації

Київ — 2009

ББК 74р

О 54
Схвалено і рекомендовано до друку науково-методичною радою Університету менеджменту освіти АПН України
(протокол № 1 від 27 листопада 2008 р.)

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри

систем відкритої освіти ЦІППО
^
Університету менеджменту освіти АПН України

(протокол № 11 від 11 листопада 2008 р.).

Рецензенти:

Г.А.Дмитренко, доктор економічних наук, профессор, завідувач кафедри економіки й управління персоналом;

Ю.О.Жук, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії моніторингових досліджень якості освіти Інституту педаго-гіки АПН України

^ Олійник, В.В.

Діагностика підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання : метод. рек. / В.В.Олійник, В.О.Гравіт, А.Л.Кліменко ; АПН України, Ун-т менедж. освіти. — К., 2008. — 24 с.

У методичних рекомендаціях розглянуто структуру та зміст діаг-ностики процесу підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання, описано організацію педагогічного контролю й оцінювання досягнень слухачів та успішності їх навчання.

призначено для працівників і слухачів системи підвищення квалі-фікації керівних і педагогічних кадрів освіти.

ББК 74р

© УМО АПН України, 2009

ЗМІСТ





Вступ ………………………………………………….

4

1.

Діагностика як компонент навчання ………………..

5

2.

Система педагогічного контролю …………………..

8

3.

Оцінювання навчальних досягнень слухачів ………

13

4.

Оцінювання успішності підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти ………………


19




Висновки ……………………………………………...

22




Література …………………………………………….

23


ВСТУП

Необхідність підвищення рівня й якості освітньої діяльності в Україні у контексті Болонського процесу визначає доцільність іннова-ційних підходів до різних аспектів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти. Передусім це стосується організації підви-щення кваліфікації, її змісту, форм, методів і засобів навчання.

У Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Уні-верситету менеджменту освіти АПН України, починаючи з 2005 р., підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти здійсню-ється за інноваційною — очно-дистанційною — формою. За чотири роки за цією формою навчання підвищили кваліфікацію понад 12 тис. слухачів.

Принципові зміни відбулися в організації та змісті навчального процесу, його методичному, дидактичному, технічному й інформаційному забезпеченні.

Нині в ЦІППО ведеться інтенсивна підготовка до переходу на кре-дитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП) у структурі очно-дистанційної форми підвищення кваліфікації слухачів. При цьому виникає необхідність перегляду існуючих підходів до проб-лем діагностики, педагогічного контролю й оцінювання успішності під-вищення кваліфікації слухачів, переходу до європейської системи ECTS (European Credit Transfer System — Європейська система перезарахування кредитів).

Метою даних методичних рекомендацій є розроблення технології діагностики процесу підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти й оцінювання успішності навчання слухачів відповідно до загальноєвропейської системи ECTS.

Актуальність проблеми зумовлена новим більш високим рівнем освітньої діяльності в Університеті та переходом підвищення квалі-фікації на кредитно-модульну систему організації навчального процесу.

^ 1. ДІАГНОСТИКА ЯК КОМПОНЕНТ НАВЧАННЯ

Сучасна освітня діяльність неможлива без педагогічної діагнос-тики, під якою розуміють усі обставини, за яких відбувається дидак-тичний процес та точне визначення його результатів [6].

Педагогічна діагностика — суттєвий компонент освітньої діяль-ності, регулятивна основа навчального процесу, база прогнозування роз-витку й управління.

За структурою до діагностики належить низка відносно самос-тійних процедур, найважливішими з яких є:

  • педагогічний контроль;

  • оцінювання;

  • накопичення статистичних даних;

  • аналіз ситуації;

  • прогнозування;

  • виявлення динаміки змін і тенденцій.

Педагогічний контроль — найважливіша форма організації нав-чального процесу [3], сутність якої полягає в отриманні інформації щодо результатів навчальної діяльності тих, хто навчається.

Теорія і практика педагогічного контролю достатньо повно розгля-нута у працях вітчизняних та зарубіжних учених: І.Булах, Я.Балюбаша, І.Подласого, М.Мруги, Є.Полата, К.Корсака, І.Філончук та ін.

Водночас у вітчизняній літературі питання педагогічного конт-ролю в системі підвищення кваліфікації спеціалістів розглянуті недос-татньо. Передусім це стосується системи підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти та педагогічних працівників.

Під час педагогічного контролю необхідно забезпечити реалізацію двох його основних функцій — контролюючої та мотиваційної. Здебільшого цього можна досягти за кредитно-модульною системою організації нав-чального процесу.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу забезпечує дотримання психолого-педагогічних вимог щодо організації засвоєння знань слухачами, оперативне управління навчальним процесом та спонукає слухачів до систематичної навчальної роботи, яка забезпечує не тільки організацію повного засвоєння слухачами певного обсягу знань, а й результативний контроль за їх засвоєнням кожним слухачем.

Оцінювання — це процес формулювання висновків на підставі порівняння отриманих результатів зі стандартами (еталонами). Оціню-ванню підлягають, як правило, різні програми, процеси тощо. Розріз-няють формуюче та підсумкове оцінювання, а також оцінювання результатів і процесів. Зразками формуючого оцінювання можуть бути: результати тестування, результати виконання індивідуальних завдань слухачами та результати інших видів педагогічного контролю, які передбачені навчальними планами.

Усі види оцінювання повинні мати чітко сформульовану мету відповідно до певних навчальних цілей.

Оцінювання — одна з обов’язкових процедур моніторингу якості освіти та надання освітніх послуг.

Питанням оцінювання педагогічних процесів і результатів присвя-тили свої праці такі вітчизняні вчені, як Я.Балюбаш, І.Булах, К.Корсак, М.Мруга, І.Філончук та ін.

Відповідно до Болонських домовленостей, вітчизняні вищі нав-чальні заклади мають опанувати систему оцінювання знань за шкалою ECTS та відпрацювати технологію взаємопереведення оцінок, прий-нятих у вітчизняній практиці, до оцінок ECTS.

Накопичення статистичних даних, їх опрацювання й аналіз — найважливіші компоненти педагогічної діагностики. Лише на базі достатніх масивів даних, опрацьованих за законами математичної статистики, можливий якісний аналіз ситуації.

Під час формування банку даних необхідно визначити та обґрун-тувати його структуру, номенклатуру, вид і параметри одиниць інфор-мації, порядок розміщення, поповнення, зберігання даних та організацію доступу до них.

Аналіз даних педагогічного контролю — суттєвий та відповідаль-ний етап діагностики. До його процедур, змісту, методів висувається низка вимог, найважливішими з яких є:

  • відповідність цілям і задачам діагностики;

  • відповідність та адекватність змісту;

  • сучасність, науковість та технологічність методів і засобів аналізу;

  • наявність системи науково обґрунтованих критеріїв;

  • об’єктивність результатів.

За результатами аналізу даних можна зробити висновки щодо досягнення (недосягнення) цілей, аспектів навчальної діяльності, які досліджуються.

Науково обґрунтовані висновки є основою (вихідною позицією) щодо прогнозування тенденцій та перспектив розвитку. Крім того, виходячи з їх змісту, ухвалюються рішення про внесення змін, корекцію тощо щодо аспектів освітньої діяльності, які досліджуються.

Усі процедури діагностики слугують втіленню основних функцій перевірки й оцінювання результатів навчання: освітньої, стимулюючої, аналітико-корекційної, виховної та розвивальної, контрольної [3].

Отже, педагогічна діагностика процесів і результатів — база наукового управління освітньою діяльністю.

Реформування системи підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти в контексті євроінтеграції та Болонського процесу обумовлює необхідність розроблення нових підходів до проблем педагогічного контролю, оцінювання результатів навчання, діагностики успішності підвищення кваліфікації слухачів.

^ 2. СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

У традиційній системі підвищення кваліфікації педагогічних пра-цівників контроль, як правило, є найслабкішим компонентом навчального процесу. Основними причинами цього факту є:

  • недостатня увага до контролю суб’єктів підвищення кваліфікації: керівників, викладачів, слухачів та ін.;

  • недосконала розробленість проблеми щодо теорії та практики підвищення кваліфікації;

  • відсутність у недавньому минулому комп’ютерних, Інтернет-технологій тощо.

Нині ситуація з педагогічним контролем змінилася кардинально. По-перше, кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) пропонує нові підходи до контролю й оцінювання знань слухачів з метою підвищення його об’єктивності, надійності та валід-ності. По-друге, сучасні інформаційні, комп’ютерні й Інтернет-технології допомагають значно удосконалити процедури педагогічного контролю, підвищити їх ефективність та якість.

У ЦІППО запровадження в навчальному процесі інноваційної системи педагогічного контролю було обумовлено тим, що Інститут в 2005 р. перейшов на очно-дистанційну організацію підвищення квалі-фікації керівних і педагогічних кадрів освіти.

Відповідно до «Положення про організацію очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти», були встановлені наступні види педагогічного контролю: вхідний, поточний, вихідний, самоконт-роль, захист атестаційних робіт, комплексний залік [7].

На сьогодні, у зв’язку із зазначеними вище обставинами, слід уточнити номенклатуру видів педагогічного контролю.

Відповідно до принципів КМСОНП, усі види педагогічного контролю доцільно поділити на дві групи — зовнішні та внутрішні.

Зовнішній педагогічний контроль здійснюється спеціально уповно-важеною структурою — відділом моніторингу якості освіти Університету менеджменту освіти — та включає вхідний, модульний та вихідний контроль. Внутрішній — здійснюється кафедрами Інституту та включає поточний контроль, захист атестаційних робіт і диференційований залік (див. рис. 2.1).

Охарактеризуємо види зовнішнього педагогічного контролю.

Вхідний контроль призначено для визначення стартового рівня знань і вмінь слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання (організаційно-настановна сесія) методом комп’ютерного тестування.

Результати вхідного контролю можуть бути використані для науково обґрунтованого вибору змісту навчання слухачів, розроблення індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачів тощо.

Модульний контроль — обов’язковий компонент кредитно-модульної організації навчального процесу. Проводиться з метою виявлення результатів засвоєння слухачами змісту кредитних модулів, які вивчають слухачі на організаційно-настановній сесії та під час самостійної роботи на дистанційному етапі навчання.

Тести модульного контролю пропонуються слухачам на дистан-ційному етапі підвищення кваліфікації не раніше того, як пройде половина терміну його загальної тривалості. Технологія проведення модульного контролю (тестування) визначається спеціальною інструк-цією.

^ Вихідний контроль призначено для оцінювання результатів підвищення кваліфікації слухачами. Проводиться в період залікової сесії методом комп’ютерного тестування за тестами, близькими за змістом до тестів вхідного контролю. Організація та забезпечення такі самі, як під час вхідного контролю.

Основним методом зовнішнього педагогічного контролю є комп’ютерне тестування.





Для комп’ютерного тестування слухачів доцільно за відділом моніторингу якості освіти закріпити сучасний комп’ютерний клас, який би був здатен забезпечити проведення вхідного та вихідного контролю навчальної групи слухачів одночасно (25–30 комп’ютерів). Наявність комп’ютерного класу у структурі відділу моніторингу якості освіти обу-мовлене також проведенням різних соціологічних, психологічних та інших досліджень із застосуванням методик, які базуються на викорис-танні комп’ютерних технологій.

Тести зовнішнього педагогічного контролю розробляються у вста-новленому порядку, проходять експертизу та апробацію, затверд-жуються проректором з навчальної роботи Університету.

Довжина тестів (кількість тестових завдань) установлюється залеж-но від цілей контролю та з урахуванням даних табл. 2.1 [5].

^ Таблиця 2.1

Точність вимірів залежно від довжини тесту


Точність вимірювання,

%

Довжина тесту

(кількість тестових завдань)

5

400

10

100

25

25



Внутрішній педагогічний контроль включає: поточний контроль, захист атестаційних робіт, диференційований залік.

Поточний контроль — здійснюється під час навчального процесу (кожного заняття). Він стимулює слухачів до роботи з навчальною інформацією, дає можливість виявити прогалини в їхніх знаннях, підвищує їхню відповідальність за систематичну роботу з навчальним матеріалом.

Здійснюється, як правило, викладачами, а також тьюторами навчальних груп.

Основний метод — опитування (очне, дистанційне) слухачів.

Захист атестаційної роботи — форма педагогічного контролю, яка має виявити рівень та якість виконання слухачами індивідуальних завдань на дистанційному етапі навчання. Вид атестаційної роботи (проект, випускна творча робота тощо) визначається рішенням ради факультету для кожної категорії слухачів з урахуванням обґрунтованих рекомендацій кафедр.

Захист атестаційних робіт проводиться в період залікової сесії (3-й етап), організується деканатом Інституту, здійснюється комісією, яка призначається у встановленому порядку. Склад: голова комісії (професор, доцент) та два члени комісії , в тому числі тьютор навчальної групи.

Попереднє оцінювання атестаційної роботи слухача здійснює його науковий керівник відповідно до існуючої методики.

Диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчального матеріалу з певних навчальних модулів. Може проводитися усно, письмово, за допомогою комп’ютерних програм у індивідуальній, груповій формах або фронтально.

Здійснюється викладачами (2 особи) провідних кафедр з обов’яз-ковою присутністю тьютора.

Самоконтроль призначено для самооцінювання слухачами ефек-тивності особистої навчальної роботи щодо засвоєння змісту модулів (тем) програми. З цією метою в навчально-методичних комплексах (навчальних посібниках тощо) для кожного модуля передбачаються питання для самоконтролю. Найбільша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами у структурі дистанційних модулів.

^ 3. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СЛУХАЧІВ

Оцінювання, взагалі, — це процес систематичного збирання та інтерпретації свідчень, що веде до установлення цінності одержаних результатів.

Педагогічне оцінювання включає низку процесів, що застосо-вуються для визначення знань і вмінь тих, хто навчається.

Основою оцінювання є результати педагогічного контролю, які відбиті в оцінках.

Оцінка — спосіб і результат, що підтверджує відповідність знань, умінь, навичок слухачів цілям і завданням навчання.

Оцінка може відбиватися якісно та кількісно. Кількісна оцінка — відмітка, може виражатися за різними шкалами, місцем у рейтингу тощо.

При очно-дистанційній організації підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти в ЦІППО результати зовнішнього педагогічного контролю оцінюються кількісно — в балах, а внутріш-нього — за системою, яка прийнята в Україні у вищій школі: «відмінно» (5 балів), «добре» (4 бали), «задовільно» (3 бали), «незадовільно» (2 бали).

У європейській системі оцінювання використовується семиступе-нева шкала та такі літерові позначення: А — відмінно; В — дуже добре; С — добре; Д — задовільно; Е — достатньо; FX — незадовільно (недостат-ньо: необхідно допрацювати); F — незадовільно (необхідно переробити).

Для приведення результатів усіх видів педагогічного контролю до загальноєвропейської системи оцінювання ECTS в Інституті використо-вується стобальна шкала та спеціальний механізм перерахунку, сутність якого наведена в таблиці (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1 дозволяє здійснити перехід до системи ECTS як за наявності оцінок у балах, так і за наявності оцінок за прийнятою національною шкалою.

^ Таблиця 3.1

Механізм приведення системи

оцінювання знань до системи ECTS

ОЦІНКА

за національною шкалою

за шкалою ECTS

цифрова

(у балах)

«відмінно»

А

ВІДМІННО — відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

90-100

«добре»

B

ДУЖЕ ДОБРЕ — вище середнього стан-дарту, але з деякими поширеними помил-ками

86-89

C

ДОБРЕ — хороша робота, але з помітни-ми помилками

76-85

«задовільно»

D

ЗАДОВІЛЬНО — пристойно, але зі знач-ними недоліками

70-75

E

ДОСТАТНЬО — є відповідною мінімаль-ним вимогам

60-69

«незадовільно»

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО — недостатньо: необхід-но допрацювати

35-59

F

НЕЗАДОВІЛЬНО — необхідно переро-бити

1-34


У процесі підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання в Інституті оцінюються наступні показники:

  • індивідуальні навчальні досягнення слухача (далі — ІДС);

  • індивідуальна успішність підвищення кваліфікації слухача (далі — ІУПК);

  • успішність підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи (далі — УПКГ);

  • успішність підвищення кваліфікації певної категорії слухачів (далі — УПКК);

  • ступінь реалізації запитів слухачів у процесі підвищення квалі-фікації (далі — СРС).

ІДС — оцінюються за кожним видом педагогічного контролю у шкалі ECTS. При зовнішньому педагогічному контролі результати тестування в балах переводяться в оцінки за шкалою ECTS (табл. 3.1).

Результати зовнішнього педагогічного контролю оцінюються спів-робітниками відділу моніторингу якості освіти та подаються тьюторам навчальних груп для їх документування (залікова книжка).

Результати внутрішнього педагогічного контролю оцінюються відпо-відними комісіями (захист атестаційних робіт, диференційований залік) за національною шкалою оцінювання та за табл. 3.1 переводяться у шкалу ECTS.

Виконання атестаційної роботи — важливий етап самостійної роботи слухача на дистанційному етапі підвищення кваліфікації. Відповідно до цього, оцінювання атестаційної роботи слухача здійснюється за спеціальною методикою, сутність якої полягає в наступному.

У ЦІППО розроблені «Методичні рекомендації щодо виконання атестаційних робіт слухачами курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання» [4]. Відповідно до цих рекомендацій, розроблено критерії оцінювання атестаційних робіт слухачів. А саме: актуальність обраної теми; теоретико-методологічні основи розроблення теми; професійна та практична направленість атестаційної роботи; упровадження результатів атестаційної роботи; відповідність оформ-лення роботи зазначеним вимогам. Окрім цих критеріїв, враховуються також додаткові умови, які впливають на загальну оцінку атестаційної роботи. Докладніше сутність критеріїв подано в табл. 3.2.

^ Таблиця 3.2

Оцінювання атестаційних робіт слухачів

№ з/п

Критерій оцінювання

Показники змісту

Оцінка

1

2

3

4

1

Актуальність теми

(20 балів)

  • Відповідність законодавчій базі України;

  • значущість;

  • обґрунтованість;

  • ілюстративність;

  • логічність;

  • розкриття проблеми в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених;

  • чіткість формулювання

16–20

Не повною мірою розкриті показники змісту

11–15

Частково розкриті показники змісту

6–10

Здебільше не розкриті показники змісту

0–5

^ Продовження таблиці 3.2

1

2

3

4

2

Теоретико-методологічні основи розроблення теми

(20 балів)

  • Визначення об’єкта і предмета дослід-ження;

  • визначення мети, завдань, методів дослід-ження;

  • аналіз стану розробленості та вивченості проблеми;

визначення напрямів розв’язання завдань;

  • теоретична модель реалізації;

  • структурність і логічність змісту;

    • наочність та доказовість змісту

16–20

Не повною мірою розкриті показники змісту

11–15

Частково розкриті показники змісту

6–10

Здебільше не розкриті показники змісту

0–5

3

Професійна та практична направленість

(30 балів)

  • Відповідність змісту роботи професійній діяльності;

  • визначення сфер (об’єктів) впровадження;

  • обґрунтування доцільності та можливості упровадження;

  • наявність реальної моделі (програми) впро-вадження;

  • види забезпечення упровадження (засоби, умови, матеріально-технічна база тощо)

23 – 30

Не повною мірою розкриті показники змісту

16–22

Частково розкриті показники змісту

8–15

Здебільше не розкриті показники змісту

0–7

4

Упровадження результатів

(20 балів)

  • Об’єкт упровадження;

  • методика упровадження;

  • організація упровадження;

  • етапи проведення експерименту;

  • аналіз отриманих результатів;

  • наявність висновків та рекомендацій

16–20

Не повною мірою розкриті показники змісту

11–15

Частково розкриті показники змісту

6–10

Здебільше не розкриті показники змісту

0–5

^ Продовження таблиці 3.2

1

2

3

4

5

Оформлення роботи

(10 балів)

  • Наявність чіткої структури;

  • відповідність обсягу роботи до існуючих вимог;

  • відповідність оформлення роботи до існу-ючих вимог;

  • наявність переліку літературних джерел, їх актуальність та сучасність;

  • наявність посилань у тексті роботи на літературні джерела;

  • наявність додатків

9–10

Не повною мірою розкриті показники змісту

6–8

Частково розкриті показники змісту

3–5

Здебільше не розкриті показники змісту

0–2


Фіксування результатів ІДС доцільно здійснювати у спеціальній відомості, зразок якої подано в табл. 3.3.

^ Таблиця 3.3

Зразок відомості




Слухач ________________________________________________________




Навчальна група ________________________________________________

з/п

Вид контролю

Оцінка (шкала ECTS)

1

Вхідний

Задовільно

D

2

Модульний (1)

Відмінно

A

3

Модульний (2)

Дуже добре

B

4

Захист атестаційної роботи

Добре

C

5

Диференційований залік

Дуже добре

B

6

Вихідний

Добре

C


Навчальні досягнення за кожним видом контролю окремої нав-чальної групи оцінюються через середнє значення суми індивідуальних досягнень слухачів за кожним з чотирьох видів контролю (модульний 1; модульний 2; захист атестаційних робіт; диференційований залік) за формулою:


,

де:

ДГсрМ1середнє значення досягнень навчальної групи за даним видом контролю (у даному випадку — модульний 1), у балах (у словесній формі за табл. 3.1);

ІДСМ1 — сума індивідуальних досягнень слухачів навчальної групи за відповідним видом контролю (у даному випадку — модульний 1), у балах;

n — кількість слухачів у навчальній групі.

Дані за індивідуальними і груповими досягненнями слухачів збері-гаються на кафедрах та, як правило, використовуються під час прове-дення наукових досліджень і корекції змісту навчальних планів та програм.

^ 4. ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ І ПЕДАГОГІЧНИХ

КАДРІВ ОСВІТИ

Результат підвищення кваліфікації визначають успішністю, яку розуміють як ступінь досягнення навчальної мети слухачами.

Навчальні цілі підвищення кваліфікації слухачами вказані у відпо-відних освітніх стандартах: державних, галузевих, вузівських. Їх досяг-нення в навчанні забезпечується змістом навчальних програм, навчаль-них, навчально-тематичних планів та ін.

Ступінь засвоєння слухачами змісту підвищення кваліфікації вияв-ляється системою педагогічного контролю.

Розглянута система педагогічного контролю, елементи якої апро-бовані в навчальному процесі ЦІППО за 2005–2008 рр., дає змогу, на наш погляд, достовірно оцінити успішність підвищення кваліфікації кожним слухачем, навчальною групою або, якщо виникне потреба, успішність підвищення кваліфікації окремою категорією слухачів (директорів ПТНЗ, директорів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, методистів РМК тощо).

Результат підвищення кваліфікації кожним слухачем визначається індивідуальною успішністю (ІУПК), під якою ми розуміємо ступінь досягнення ним навчальних цілей. Індивідуальна успішність підвищення кваліфікації слухачем визначається як середнє значення суми індиві-дуальних навчальних досягнень слухача за п’ятьма видами контролю (модульний 1, модульний 2, вихідний, захист атестаційної роботи, дифе-ренційований залік) за формулою:


,

де:

ІУПКср — середнє значення індивідуальної успішності підвищення кваліфікації слухачами, в балах;

ІДС — сума навчальних досягнень слухача за результатами п’яти видів контролю, в балах.

ІУПКср визначається в балах та за допомогою табл. 3.1 переводиться у шкалу системи ECTS. Оцінюється успішність підвищення кваліфікації кожним слухачем: «відмінно», «дуже добре», «добре» «задовільно», «достатньо», «незадовільно» та «незадовільно».

Успішність підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи визначається як середнє значення успішності всіх слухачів за формулою:


,

де:

УПКГср — середнє значення успішності підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи, в балах;

N — кількість слухачів у навчальній групі.

Перехід до шкали ECTS такий самий, як і у попередньому випадку.

Аналогічний підхід застосовується при оцінюванні успішності підвищення кваліфікації певної категорії слухачів (УПКК).

На рис. 4.1 подано структуру діагностики процесів і результатів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів за очно-дистан-ційною формою навчання.

Ступінь реалізації запитів слухачів виявляється шляхом їх анкету-вання на заключному етапі навчання.

Підсумкове анкетування слухачів — один із способів опитування слухачів для отримання статистичних даних про їх відношення до різних аспектів підвищення кваліфікації (змісту, організації, забезпечення тощо), виявлення рівня задоволеності результатами навчання.

Дані підсумкового анкетування використовуються в діагностиці очно-дистанційного підвищення кваліфікації слухачів, корекції змісту, організації, методів навчання тощо.



Діагностика процесів і результатів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання





Система педагогічного контролю



Відділ моніторингу якості освіти

Кафедри, тьютори





Зовнішній контроль:

  • модульний 1;

  • модульний 2;

  • вихідний

Внутрішній контроль:

  • захист атестаційних робіт;

  • диференційований залік





Оцінювання результатів

Оцінювання результатів





Оцінювання успішності підвищення кваліфікації

(індивідуальної, групової, професійної)



Рис. 4.1. Структура діагностики процесів і результатів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання

Анкетування організується деканатом факультету за спеціально розробленими анкетами на заключному етапі залікової сесії. Опрацю-вання анкет здійснює відділ моніторингу якості освіти. Узагальнені результати за певною формою і у встановленому порядку доводяться до проректорів, декана факультету і завідувачів кафедр.

ВИСНОВКИ

У методичних рекомендаціях визначено поняття «діагностика», розглянуто її структуру та зміст компонентів щодо підвищення квалі-фікації керівних та педагогічних кадрів освіти.

Описано систему педагогічного контролю, чіткий розподіл обов’яз-ків відповідно до видів контролю між зовнішніми структурами (відділ моніторингу якості освіти) та внутрішніми (кафедри Інституту). Отже, удосконалено існуючу систему контролю, підвищено об’єктивність, надійність та валідність результатів.

Введено чіткі показники (критерії) діагностики: індивідуальні та групові навчальні досягнення слухачів, індивідуальна та групова успіш-ність підвищення кваліфікації.

Розроблена сучасна методика оцінювання всіх показників за євро-пейською шкалою ECTS сприяє виконанню рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. щодо приведення системи оцінювання знань до системи ECTS.

Методичні рекомендації певною мірою універсальні й можуть застосовуватися при різних формах організації підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти, в тому числі і при кредитно-модульній організації навчального процесу.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вища освіта і болонський процес: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / М.Ф.Дмитриченко, Б.І.Хорошун, О.М.Язвінська, В.Д.Данчук. — К.: Знання України, 2006. — 440 с.

  2. Концептуальні засади підвищення кваліфікації керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів за очно-дистанційною формою навчання / В.В.Олійник, В.Ю.Биков, В.О.Гравіт та ін. / за заг. ред. В.В.Олійника. — К.: ЦІППО, 2007. — 104 с.

  3. Кудіна В.В. Педагогіка вищої школи. – 2-ге вид., доп. і переробл. / В.В.Кудіна, М.І.Соловей, Є.С.Спіцин. — К.: Ленвіт, 2007. — 194 с.

  4. Ляхоцька Л.Л. Методичні рекомендації щодо виконання атеста-ційних робіт слухачами курсів підвищення кваліфікації за очно-дистан-ційної формою навчання / Л.Л.Ляхоцька. — К.: Міленіум, 2005. — 20 с.

  5. Педагогічне оцінювання і тестування: правила, стандарти, відпові-дальність: наук. вид. / Я.Я.Болюбаш, І.Є.Булах, М.Р.Мруга та ін. — К.: Майстер-клас, 2007. — 272 с.

  6. Подласый И.П. Педагогика: учеб. для студ. высших пед. учеб. заведений / И.П.Подласый. — М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1996. — 432 с.

  7. Положення про організацію очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти / за заг. ред. В.В.Олійника. — К.: ЦІППО, 2005. — 40 с.

  8. Теория и практика дистанционного обучения: учеб. пособие для студ. высших пед. учеб. заведений / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева; под ред. Е.С.Полат. — М.: Академия, 2004. — 416 с.

  9. Устеримов К. Профессиональная педагогика / К.Устеримов, Н.Р.Шаметов, И.Б.Васильев. — Алматы, 2005. — 432 с.

  10. Якісна освіта — запорука самореалізації особистості: наук. вид. / за заг. ред. С.М.Ніколаєнка, В.В.Тесленка. — К.: Пед. преса, 2007. — 176 с.

Навчально-методичне видання

Олійник Віктор Васильович,

^ Гравіт Володимир Олександрович,

Кліменко Андрій Лукич

Діагностика підвищення кваліфікації

керівних і педагогічних кадрів освіти

за очно-дистанційною формою навчання

Методичні рекомендації

Редактор Л.Є.Івашень

Коректор В.М.Майоров

Комп’ютерна верстка Я.Й.Васильченко

Підписано до друку 16.02. 2009 р. Формат 60х84/16.

Папір офсетний № 1. Гарнітура Таймс.

Тираж 300. Друк офсетний. Зам. 316.

Університет менеджменту освіти АПН України


04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3.


Схожі:

А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconПерелік видань, що були затверджені Науково-методичною радою умо
В. Олійник, В. Гравіт, А. Клименко «Діагностика підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною...
А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconАкадемія педагогічних наук україни університет менеджменту освіти
Про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі при підвищенні кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти...
А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації icon«Організація підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти за дистанційною формою навчання: проблеми та перспективи»
Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації щодо виконання атестаційних робіт слухачами курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання
Автор – Ляхоцька Л. Л., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри систем відкритої освіти ціппо апн україни
А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconПлан-графік підвищення кваліфікації керівних, педагогічних І науково-педагогічних кадрів освіти на 2013 рік
План-графік підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів освіти на 2013 рік: відомче вид. — К. Держ...
А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconНаказ №436 Про підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів навчальних закладів Чернівецької області при іппочо у 2013 році
«Про підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів навчальних закладів Чернівецької області при іппочо у ІІ семестрі (вересні-грудні)...
А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconНаказ №484 Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти області в 2009-2010 навчальному році з метою підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів навчальних закладів області наказую
Навчальному році (додаток 2), план підвищення кваліфікації педагогічних працівників області (додаток 3), перелік базових закладів...
А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconПлан підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів закладів освіти

А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconПерелік спеціальностей керівних та педагогічних кадрів, за якими передбачено підвищення кваліфікації на факультеті підвищення кваліфікації Сумського оіппо

А. Л. Кліменко Діагностика підвищення кваліфікації керівних І педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання Методичні рекомендації iconПерелік спеціальностей керівних та педагогічних кадрів, за якими передбачено підвищення кваліфікації на факультеті підвищення кваліфікації Сумського оіппо

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи