Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні icon

Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні




НазваПрограма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні
Сторінка1/5
Дата26.03.2013
Розмір0.67 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5






Програма вступного екзамену зі спеціальностей 7.03020101,8.03020101 – “Міжнародні відносини” за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр». – К.: КГА, 2012. – 50 с.


Концепцію програми комплексного вступного екзамену в КГА на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», «магістр» розроблено групою у складі:

Завідувач кафедри міжнародних відносин – доктор історичних наук, професор Лещенко Л.О.

Доцент кафедри МВ - кандидат юридичних наук, доцент Авдошин І.В.

Доцент кафедри МВ - державний експерт Національного інституту з проблем міжнародної безпеки, кандидат політичних наук, с.н.с., Старобуб Т.С.

Доцент кафедри МВ - декан факультету МВ, кандидат філософських наук – Марчук В.П.

Доцент кафедри МВ – кандидат філософських наук, доцент Пилявець Л.Б.


Програму розглянуто та схвалено на засіданні кафедри міжнародних відносин Протокол № 1 від 30 серпня 2012 року.


ЗМІСТ


ВСТУП 3

І. ЗМІСТ ПРОГРАМИ………………………………………………………………….5

Модуль 1. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА....................5

Модуль 2. ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН………………………………..7

МОДУЛЬ 3. МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО…………………………………10

^ МОДУЛЬ 4. ДИПЛОМАТИЧНА ТА КОНСУЛЬСЬКА СЛУЖБА……………….12

МОДУЛЬ 5. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ………………………………………...16

ІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВИХ ВІДПОВІДЕЙ

НА ЕКЗАМЕНІ.…………………………………………………………………….....20

ІІІ. ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО КОМПЛЕКСНОГО

ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ…………………………………………………………..22

ІV. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА …………………………………………….27


ВСТУП


Мета вступного екзамену – з’ясування рівня знань та вмінь, необхідних абітурієнтам для опанування ними навчальних програм за спеціальностями 7.03020101, 8.03020101 «Міжнародні відносини» та проходження конкурсу.

Завданнями комплексного вступного екзамену є: оцінка теоретичної підготовки вступників з дисциплін фахової підготовки бакалавра; виявлення рівня і глибини практичних умінь і навичок; визначення здатності застосування набутих знань. Умінь і навичок під час розв’язання практичних ситуацій.

^ Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів. Для успішного засвоєння освітньо-професійної програми магістра та спеціаліста абітурієнти повинні мати базову вищу освіту за однойменною спеціальністю та здібності до оволодіння знаннями, уміннями і навичками в галузі загальнотеоретичних та конкретно – прикладних наук. обов’язковою умовою є вільне володіння державною мовою.

^ Характеристика змісту програми. Програма вступних екзаменів охоплює коло питань, які в сукупності характеризують вимоги до знань і вмінь особи, що бажає навчатись у магістратурі КГА з метою одержання освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю 8.03020101 «Міжнародні відносини», а також спеціаліста 7.03020101 «Міжнародні відносини». Програму розроблено відповідно до Освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра з міжнародних відносин, якою встановлено галузеві кваліфікаційні вимоги бакалавра з міжнародних відносин і державні вимоги до властивостей і якостей особи, котра здобула базову вищу освіту за професійним спрямуванням «Міжнародні відносини». Особливістю програми є те, що вона побудована за функціональними модулями і має міжпредметний синтетичний характер. Модулі програми відповідають функціям, для виконання яких має бути підготовлений бакалавр з напряму підготовки «Міжнародні відносини».

Під час формування модулів даної програми враховувалися дисципліни циклу професійної підготовки, передбачені Освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра з напряму підготовки «Міжнародні відносини» та її варіативної компоненти. У кожному модулі подається інтегрований матеріал певного функціонального спрямування з різних дисциплін. При цьому органічно поєднуються теоретичні і прикладні питання та матеріал практичного характеру, що дозволяє виявити знання і уміння використовувати понятійно-категорійний апарат, методи обґрунтувань й розрахунків за окремими функціями у системі міжнародних відносин

Порядок проведення екзамену визначається Положенням про приймальну комісію КГА.


І. ЗМІСТ ПРОГРАМИ


Модуль 1. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА


І. Міжнародні відносини в умовах біполярності

Тема 1. Особливості міжнародних відносин на заключному етапі Другої світової війни (1945-1947).

1.1. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Передумови та особливості формування ООН. Структура й функції ООН. Рішення Ялтинської конференції (4-11 лютого 1945 р.). Польське питання. Доля Німеччини після закінчення війни. Завершення бойових дій в Європі. Капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.). Повоєнний “переділ” кордонів європейських держав.

^ 1.2. Підготовка мирних договорів. Проблеми та етапи мирного врегулювання з європейськими союзниками Німеччини. Паризька конференція (липень-жовтень 1946 р.) і підготовка мирних договорів з сателітами Німеччини – Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією. Проблеми повоєнного врегулювання з Німеччиною. Порядок репараційних виплат. Перші протиріччя союзників по антигітлерівській коаліції. Ядерна зброя як засіб впливу на світові політичні процеси.

^ 1.3. Повернення миру на Далекий та Близький Схід. Тенденції повоєнного розвитку на Близькому Сході. Панарабізм. Створення Ліги арабських держав. Напруга між Францією та Великою Британією в регіоні. Проблема поділу сфер впливу між великими державами. Єгипетське питання. Військова присутність в Ірані. Туреччина як плацдарм протистояння США та СРСР. Мир на Далекому Сході. Капітуляція Японії та встановлення окупаційного режиму. Громадянська війна в Китаї. Створення КНР.

Тема 2. Початок “холодної війни” (1947-1955).

^ 2.1. Становлення біполярної системи. Проблеми повоєнного врегулювання в Європі та Азії. Принципи нової зовнішньої політики США. Економічні проблеми в Європі. Еволюція Бреттон-Вудської валютної системи. МВФ та МБРР. План Маршалла. Посилення співпраці європейських країн. Створення ОЄЕС та ГАТТ. Поділ Європи на два антагоністичні блоки. Поширення радянського впливу в Центрально-Східній Європі. Позиція Югославії і перша криза в соціалістичному таборі. Зближення відносин СРСР та Чехословаччини. Празький переворот.

^ 2.2. Початок інтеграції західноєвропейських держав. Брюссельський пакт 1948 р.

2.3. Німецьке питання. Роль об’єднання західних окупаційних зон в загостренні міжнародної ситуації. Бізонія і Тризонія. Погляди блоків на долю Німеччини. Проблема статусу Берліну та його блокада. Створення ФРН та НДР в 1949 р. Входження двох німецьких держав світову політику. Проблема Саару.

^ 2.4. Комуністична експансія на Далекому Сході. Проголошення КНР в 1949 р. та зростання ролі Китаю в регіоні. Війна в Індокитаї. Ідеологічне протистояння в Кореї. Поділ Кореї по 38-й паралелі. Окупаційним режим в Японії. Підписання мирного договору з Японією. Створення блоку АНЗЮС. Інтервенція США в Корею. Вступ КНР у корейську війну. Створення Північної та Південної Кореї.

^ 2.5. Інтеграційні процеси в євроатлантичному просторі. Атлантичний пакт. Створення НАТО. Структура й функції Альянсу. “План Даллеса”. Манільський пакт 1954 р. і створення СЕАТО. Каракаська (1954) та Панамська (1956) конференції. Декларація про припинення стану війни між СРСР та Японією (1956). Поглиблення економічного співробітництва в Європі. Створення Ради Європи (1949). План Р. Шумана (1950). Паризький договір й створення ЄОВС. Розширення НАТО. Суперечності всередині блоку. Конфлікт Туреччини та Кіпру.

^ 2.6. Формування соціалістичного табору. Організація Варшавського Договору. Рада економічної взаємодопомоги. Вплив “відлиги” в СРСР на міжнародно-політичну ситуацію. Роль “німецького питання” у відносинах між двома блоками. Зближення СРСР та СФРЮ.

^ 2.7. Перший етап деколонізації (1945-1955). Фактори деколонізації. Особливості ситуації в Латинській Америці. Деколонізація на Далекому та Близькому Сході. Завершення мандатів. Створення Держави Ізраїль. Англо-єгипетський конфлікт. Багдадський пакт 1955 р. Деколонізація в Азії (Індія, Бірма, Філіппіни, Індонезія). Проблема деколонізації Індокитаю. Вихід в світову політику Індії та Китаю.

Тема 3. Період мирного співіснування (1955-1962).

^ 3.1. Загальні тенденції розвитку міжнародно-політичної ситуації у світі. Бангдунгська конференція та її наслідки для міжнародних відносин. Суецька криза та її вплив на зміну геополітичної ситуації на Близькому Сході. Трансформація Багдадського пакту в СЕНТО.

^ 3.2. Другий етап деколонізації. Деколонізація в Північній Африці. Незалежність Тунісу (1956), Марокко (1956) та Алжиру (1962). Деколонізація англомовної Африки. Золотий Берег, Нігерія, Танганьїка, Кенія. Деколонізація французької Африки. Позиція генерала де Голля та Конституція V республіки. Надання незалежності Західній та Екваторіальній Африці. Деколонізація Бельгійського Конго. Незалежність Конго (1960). Незалежність Руанди та Бурунді (1962).

^ 3.3. Еволюція блоків та рівновага страху. Падіння авторитету ООН. Розвінчання культу особи Сталіна й вплив на світову політику. Початок масових виступів у Польщі та Угорщині. Польська криза 1956 р. Угорська криза. Відставка Ракоші. Перше радянське втручання (жовтень 1956 р.). Проголошення нейтралітету Угорщини та денонсування Варшавського договору. Придушення повстання (листопад 1956 р.). Арешт й страта Імре Надя. “Нормалізація” ситуації в Угорщині.

Відновлення європейського будівництва. Створення Євратому (1955). Заснування ЄЕС. Особлива позиція Великої Британії та створення ЄАВТ (1959). Врегулювання Саарського конфлікту (1957).

Тайванська криза (1958). Реакція США на запуск першого радянського супутника. Доктрина співрозмірного удару. Перші переговори з роззброєння.

Берлінська криза. Проблема біженців. Питання статусу Берліну у відносинах між блоками. Зведення Берлінського муру (1961).

Карибська криза. Революція на Кубі і відносини зі США. Створення ОАД (1961) та програма широкої допомоги “Союз для прогресу”. Блокада острова. Ядерний чинник у світовій політиці. Значення Карибської кризи для зняття міжнародної напруги.

Тема 4. Світ в епоху розрядки (1962- середина 1970-х рр.).

^ 4.1. Передумови розрядки. Гонка озброєнь та ліквідація радянського відставання. Зближення інтересів заради зниження міжнародної напруги. Угоди по обмеженню озброєнь. Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі та під водою (1963). Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968) та ін. Договір СНО-1 (1972). Зустріч на вищому рівні у Москві (1972).

^ 4.2. Розрядка в Європі. Нова східна політика Віллі Брандта (1969). Угода між СРСР та НДР. Визнання польсько-німецьких кордонів. Статус Берліна. Визнання двох Німеччин. Передумови формування системи європейської колективної безпеки. Гельсінська конференція з безпеки та співробітництва. Гельсінський Заключний Акт (1 серпня 1975 р.). НБСЄ.

^ 4.3. Кризи всередині блоків. Загроза американської переваги в НАТО. Французька політика національної незалежності. Китайсько-радянський розкол. Кризи в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі (Югославія (1963), Польща (1970), політика “активного нейтралітету” Румунії, “Празька весна” (1968)). Доктрина Брежнєва.

^ 4.4. Країни Третього світу в епоху розрядки. Створення ОПЕК (1960). Війна у В’єтнамі. Військова інтервенція США у В’єтнам. Протистояння в Камбоджі та Лаосі. Паризькі та Лаоські угоди (1973). Припинення американської інтервенції в Камбоджу. Встановлення режиму “червоних кхмерів” у 1975 р. Об’єднання В’єтнаму у 1975 р. та поразка політики США в регіоні.

Співвідношення сил в Південно-Східній Азії на початку 1970-х рр. Домінування В’єтнаму, Індії та Китаю в регіоні. Роль Індонезії в Південно-Східній Азії. Індо-пакистанський конфлікт. Нова зовнішня політика КНР (1971).

Міжнародні відносини в Латинській Америці на початку 1970-х рр. Збройні зіткнення в Латинській Америці. Антиамериканські настрої в регіоні. Державний переворот в Чилі (1973).

Наслідки деколонізації в Африці. Територіальні конфлікти в Африці. Війна в Біафрі.

Міжнародні відносини на Близькому Сході на початку 1970-х рр. Шестиденна війна 1967 р. Встановленню контролю Ізраїлю над західним берегом Йордану та Голанськими висотами. Позиції великих держав. Дипломатична діяльність США. Створення Організації визволення Палестини (1964). Наслідки шестиденної війни для зростання дестабілізації в Палестині. Операція “Червоний вересень” (1970). Загострення ситуації в Судані. Зближення Іраку та СРСР. Наслідки державного перевороту в Сирії. Лівія М. Каддафі. Створення Союзу арабських республік Єгипту і Лівії (1971). Арабо-ізраїльська війна 1973 р.

Тема 5. Провал розрядки і нових спалах конфронтації між Сходом і Заходом (кінець 1970-х рр. – 1980-ті рр.).

^ 5.1. Дві концепції розрядки – США та СРСР. Боротьба наддержав за “сфери впливу” у країнах “третього світу”. Інтервенція СРСР в Афганістан та міжнародна реакція. Події та заяви лідерів держав, що означали початок нового витку “холодної війни”.

^ 5.2. Початок нового курсу СРСР на міжнародній арені. Внутрішні та зовнішні чинники,що обумовили зміни у зовнішній політиці СРСР в ІІ-й половині 80-х рр. 20 ст. “Нове мислення” М. Горбачова та міжнародна реакція. Радянський проект “загальноєвропейського дому”. Радянсько-американські відносини у ІІ-й половині 80-х рр. 20 ст.

^ 5.3. Остаточне повоєнне врегулювання “німецького питання”. “Особливі відносини ФРН з НДР”.Руйнування “берлінського муру”. Об’єднання Німеччини: внутрішній та міжнародний аспекти.

^ 5.4. Переговори з роззброєння у 80-х рр. Радянсько-американські переговори з роззброєння у І-й половині 80-х рр. 20 ст. Договір РСМД. Договір СНО-1. Проблеми звичайних сил в Європі. Гельсінський процес на рубежі 70—80-х рр. 20 ст. Основні результати Віденської зустрічі країн-учасниць НБСЄ. Рішення Паризької наради НБСЄ.

^ 5.5. Проблеми деколонізації і постколоніального простору. Завершення процесу деколонізації. Громадянські війни та збройні конфлікти на постколоніальному просторі. Напрями діяльності Руху неприєднання у 80-ті рр.


ІІ Сучасна світова політика

Тема 1. Завершення “холодної війни”: перехід від біполярності до монополярності.

^ 1.1. Внутрішні та зовнішні чинники розпаду “соціалістичного табору” та СРСР. Виникнення нових незалежних держав. Створення СНД та його значення. Еволюція зовнішньої політики Росії з 90-х рр. 20 ст. до сьогодення. Особливості формування зовнішньополітичних стратегій пострадянських держав.

^ 1.2. Нові параметри безпеки і роззброєння в постконфронтаційний період. Сучасні завдання нерозповсюдження ядерної зброї. Приклад України. Договори СНО-1, СНО-2, СНО-3. Повна заборона хімічної зброї. Розвиток процесу скорочення звичайних збройних сил в Європі після 1990 р. Перетворення НБСЄ в ОБСЄ. Нові інститути ОБСЄ. Особливості еволюції НАТО в умовах постбіполярності.

^ 1.3. Становлення сучасної системи міжнародних відносин. Зростання ролі США у світовій політиці. Проблема моно/мультиполярності світу в політиці та політичній науці. Вплив процесів глобалізації та регіоналізації на міжнародні відносини. Сучасні тенденції розвитку взаємовідносин по лінії Північ – Південь.

Нові виклики та загрози міжнародній безпеці і реакція на них світового співтовариства. Міжнародний тероризм та пошуки шляхів боротьби з ним. Суспільно-політичні кризи та конфлікти в сучасному світі.

Міжнародні організації та їх роль у зміцненні міжнародної безпеки. Основні напрями діяльності ООН в умовах формування нового міжнародного порядку. Пропозиції щодо реформування ООН. Сучасні проблеми Руху неприєднання.

Інтеграційні процеси в сучасному світі. Роль регіональних організацій (ЄС, НАТО, ОБСЄ, РЄ, АС, ЛАД та ін.) у забезпеченні стабільності в різних міжнародно-політичних просторах світу.

Тема 2. Посилення ролі регіонів наприкінці 20 ст. – на початку 21 ст.

2.1. Європа. Держави Європи в умовах переходу від біполярності до постбіполярності. “Оксамитові революції” в Центрально-Східній Європі. Причини та наслідки громадянських війн в колишній Югославії. Роль міжнародних організацій у врегулюванні Боснійської кризи (1992-1995 рр.). Косовський прецедент у міжнародних відносинах. Роль Німеччини в процесах європейської інтеграції в 80-90-х рр. Підписання Маастрихтського договору (1993). Створення ЄС. Основні принципи Амстердамського договору (1997 р.). Лісабонська угода про внесення змін до Договору про ЄС та Договір про заснування Європейського співтовариства: чинники сприяння й гальмування європейської інтеграції України. Основні напрями зовнішньої політики держав Центрально-Східної Європи, колишніх членів ОВД, в 90-х рр. Напрями діяльності регіональних організацій Центрально-Східноєвропейського простору (ЦЄІ, Вишеградська група та ін.). Еволюція зовнішньополітичної стратегії України в умовах постбіполярності.

^ 2.2. Близький та Середній Схід. Регіональні конфлікти на Близькому та Середньому Сході. Відносини Ізраїлю з Ліваном з початку 80-х рр. Мадридська мирна конференція по Близькому Сходу. Проблема Палестинського державотворення.  11-денна палестино-ізраїльська війна 2008 р. Конфлікти в Афганістані та їх розвиток у 80-90-ті рр. Причини та наслідки воєнної операції США в Афганістані. Зовнішня політика Іраку у 80-90-х рр. Військова операція проти Іраку 2003 р. та її наслідки. Участь підрозділів Збройних Сил України в Іракській війні в складі коаліційних військ (2003-2008 рр.). Курдське питання в міжнародних відносинах. Відносини Ірану із США у 80-90 рр. Міжнародна ситуація навколо ядерної програми Ірану. Причини та наслідки “Арабської весни”.

2.3. Міжнародні відносини в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Держави АТР в умовах переходу від біполярної системи міжнародних відносин до сучасного міжнародного порядку. Курс СРСР створити в АТР “гельсінську” систему безпеки. Проблема участі Японії в миротворчих операціях ООН. Еволюція зовнішньої політики КНР з 80-х рр. 20 ст. до сьогодення. Роль КНДР та Республіки Корея у міжнародних відносинах на Далекому Сході. Міжнародна ситуація навколо ядерної програми КНДР. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.

^ 2.4. Міжнародні відносини в Латинській Америці. Міжамериканська система та війна Аргентини з Великою Британією. Силова політика США в Центральній Америці (Гренада, Гаїті, Колумбія, Панама) у 80-90-ті рр. Проблема наркобізнесу. Втручання США у громадянську війну в Нікарагуа та Сальвадорі. Особливості політики Куби в умовах постбіполярності.

^ 2.5. Міжнародні відносини в Африці. Причини та наслідки громадянських війн в Африці наприкінці 20-го – на початку 21 століть. Еволюція зовнішньої політики Лівії з 80-х рр. 20 ст. до сьогодення. Перетворення ПАР у регіональний “центр сили”. Відносини між хуту та тутсі в Центральній Африці та міжнародна реакція.


Модуль 2. ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН


^ 2. 1. Наукові та методологічні основи теорії міжнародних відносин.

Наукова сутність теорії міжнародних відносин. Об’ктта предмет дослідження. Місце в системі наук та взаємозв'язки з суміжними науковими дисциплінами. Наукові та практичні функції теорії міжнародних відносин. Структурні компоненти теорії та їх науковий зміст. Епіричний компонент. Проблема порівняльності досліджень. Найважливіші причини та наслідки відсутності єдиної понятійно категорійної системи теорії міжнародних відносин. Особливості застосування понять та категорій окремими напрямами теорії. Теоретичні, загальнонаукові та конкретні поняття та категорії. Методологічний компонент. Проблема теоретико-методологічних орієнтацій теорії міжнародних відносин. Методи і технічні прийоми теоретичного дослідження міжнародних відносин. Проблема методу та особливості наукового дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях. Поняття та специфіка наукового теоретизування. Принципи теоретизування Дж.Розенау. Первинний та вторинний експлананс. Зміст наукового припущення. Теоретичні концепції. Верифікація та її найважливіші особливості. Ендо та екзоверифікація. Парадигма та її роль у теорії міжнародних відносин. Зміст парадигми. Стадії теоретичного дослідження міжнародних відносин: проблема, ідея, принцип, гіпотеза, верифікація,концепція, парадигма. Предметна структура теорії міжнародних відносин.„Великі” теорії та субтеорії. Теорії: міжнародного середовища, міжнародних систем, стабільності, нестабільності. Субтеорії: географічного і соціального середовищ міжнародних відносин, суб’єктності, ієрархії, порядку, еволюції, турбулентності, експансії, конфронтації, конфлікту, безпеки, співіснування, співпраці, інтеґрації. Понятійно-категорійна система та її роль у розвитку теорії міжнародних відносин. Проблема порівняльності понять та категорій. Зміст категорій теорії міжнародних відносин. Загальнонаукові та спеціальні поняття.


^ 2.2. Особливості поляризації наукових концепцій у теорії міжнародних відносин.

Найважливіші причини наукових дискусій та полеміки у теорії міжнародних відносин. Особливості дискусійних питань. Поняття наукової дискусії. Послідовність, зміст та причини виникнення чотирьох найважливіших теоретичних дискусій. Особливості наукової полеміки та критики. Дискусія між представниками ідеалізму та політичного реалізму 20-40-х років ХХ ст., „Велика дебата” (60-70-х років ХХ ст.), полеміка між представниками класичної школи та неомарксистами (70-80-ті роки ХХ ст.), інтерпарадигматична дебата (90-ті роки ХХ ст.) Концепція А.Лінклейтера. Проблема групування теоретичних концепцій міжнародних відносин. Особливості дво- та однорівневих класифікацій наукових концепцій. Класифікаційні схеми Дж.Доггерті, Р.Пфальцґрафа, Ф.Брайяра, Б.Корані, П.Циганкова, Я.П’єтрася. Поняття експланаційної моделі в теорії міжнародних відносин. Напрями теорії міжнародних відносин. Поняття та структура наукової школи. Роль 9 парадигми у теоретичних дослідженнях та у практичній діяльності. Взаємозв’язок парадигм та політичних доктрин.


^ 2.3. Класична школа теорії міжнародних відносин.

Найважливіші принципи теорій класичної школи теорії міжнародних відносин. Суб’єктивізм, антропоморфізм, нормативізм. Зародження теорій класичної школи та особливості розвитку наукових ідей. Зміст та особливості розбіжностей та принципові дебати між теоріями класичної школи. Ідеалізм та його основні концепції. Зародження ідеалізму у працях Платона та рістотеля. Теологічний ідеалізм Августина і Ф.Аквінського. “Європрожектизм” та ідеї наддержавних утворень ХVІ-ХVІІІ. Ідея “Вічного миру”. Юридичний ідеалізм Х.Ґроція та К.Пуфендорфа. Ідеї Дж.Бентама та Е.Канта, як теоретична основа політичного ідеалізму. Програма кардинальної перебудови міжнародних відносин початку ХХ ст. Принципи В.Вільсона та їх зв’язок із теорією ідеалізму. Розвиток ідеалістичної теорії в наукових концепціях Г.Дікенсона та Н.Анджела. Ідея рудиментарності війни та її теоретичне обгрунтування. Ідеалістична парадигма. Теоретичні та методологічні зв’язки ідеалізму з лібералізмом. Реалізм та його основні концепції. Заснування реалізму у працях Фукідіда та Полібія. Теорія "балансу сил". Максими Н.Макіавеллі, як теоретична основа реалізму. Концепції Т.Гоббса, Г.Ф.Гегеля, Е.Карра, Р.Нібура, А.Волферса, Г.Кісінджера, Р.Арона та ін.. Класичні принципи Г.Морґентау. Реалістична парадигма. Взаємозв’язок політичного реалізму із консерватизмом. Специфіка неореалізму та його основні концепції. Концепції: К.Волтца та Р.Ґилпіна. Особливості системного 10 підходу в теоретичних концепціях неореалізму. Неолібералізм: плюралізм та ідея “глобального управління” в працях: Р.Кохена, Дж.Ная, Дж.Розенау, Ф.Фукуями, Р.Кларка, Л.Сона. Полеміка між прихильниками неореалізму та неолібералізму. Теорія міжнародного суспільства. Виникнення та становлення раціоналізму. Спільність та відмінність неореалізму і неолібералізму.

^ 2.4. Біхевіоризм (модернізм) теорії міжнародних відносин.

Визначальні методологічні принципи біхевіоризму (модернізму) та його найважливіші відмінності від класичних теорій. Об’єктивізм, індуктивність, емпіризм. Зміст та характер “Великої дебати”. “Біхевіористична революція”. Д.Зінгер та його критика принципів класичної школи. Ідеї “ізоморфізму” у працях Л.фон Берталанфі та А.Рапопорта. Принципи наукового дослідження Д.Істона. Міжнародна система як основна категорія біхевіоризму.

Різновиди теорій біхевіоризму. Системні теорії М.Каплана, Й.Гальтунга, Дж.Моделскі та ін. Теорії зв'язку К.Холсті та В.Хандрієдера. Факторні теорії. Теорія поля К.Райта. Географічне та Аналітичне поля міжнародних відносин та особливості взаємозв’язку між ними. Осі можливостей та цінностей та їх значення для моделювання дій у сфері міжнародних відносин. Найважливіші причини невдачі „біхевіористичної революції” та ймовірність консенсусу модернізму і класичної теорії. Загальна характеристика біхевіористичної парадигми.


^ 2.5. Сучасні теорії міжнародних відносин

Методологічна обмеженість біхевіоризму та спроби її подолання теоретичних концепціях Дж. Доггерті, Р.Пфальцграфа та Дж.Розенау. Особливості та зміст сучасних терій критицизму, постмодернізму та фемінізму. Зміст “інтерпарадигматичної дебати”. Рефлексіонізм та раціоналізм. Виникнення та розвиток постмодернізму. Принципи постмодернізму у концепції Дж.Васкеза. Наукова полеміка між раціоналістами і постмодерністами навколо питань про сутність людини та ідеї прогресу суспільства. Критична теорія та причини полеміки між її прихильниками та раціоналістами. Заперечення політичних та економічних структур у міжнародних відносинах. Теорія неомарксизму та її найважливіші розбіжності із класичним марксизмом. Поняття світової системи у концепціях Е.Валлерстайна, С.Аміна, П.Суізі, Б.Корані, Р.Кокса. Дилема суб’єктності у теоріях неомарксистів. Найважливіші причини та особливості сучасної кризи теорії міжнародних відносин.


^ 2.6. Теорії міжнародного середовища.

Поняття міжнародного середовища та специфіка його наукового дослідження.Особливості детермінізму та його принципові відмінності від інших парадигм теорії міжнародних відносин. Географічний детермінізм та геополітика. Геополітика, геостратегія та геоекономіка. Теоретичні та методологічні зв'язки геополітики з політичним реалізмом. Концепції Ф.Ратцеля, Л.Ґумпловича, 12 К.Хаусгофера, Х.Маккіндера, А.Мехена, Н.Спайкмена та ін. Расові теорії Ж. де Ґобіно, Х.Чемберлена, О.Аммона та Ж.Ляпужа. Марксистська інтерпретація міжнародних відносин. Соціально-класові теорії імперіалізму: Р.Гільфердінга, K.Каутського, М.Бухаріна, В.Леніна та Л.Троцького.

^ 2.7. Цивілізаційні теорії.

Поняття “цивілізація”. Цивілізаційний підхід до дослідження міжнародних відносин. Наукова полеміка навколо ідеї “суспільного прогресу” та її вплив на зовнішню політику держав світу. Критерії визначення типів цивілізацій. Теоретичні концепції А.Тойнбі, С.Хантингтона, Е.Тоффлера. Полеміка навколо питання про цивілізаційний характер міжнародних відносин. Ідея „зіткнення” цивілізацій та дискусія щодо майбутнього людства.


^ 2.8.Міжнародні системи.

Поняття "міжнародна система" та особливості його наукового тлумачення. Елементарна міжнародна система. Елементи міжнародної системи. Підсистеми учасників та відносин, їх взаємозв'язок та взаємообумовленість. Ієрархія міжнародних систем. Могутність як визначальний критерій місця держав у ієрархії системи. Складові могутності та її визначення за методиками Дж. Лі Рея, В.Фукса, К.Джермана, Р.Клайна. Абстрактність індексу могутності. Ранги учасників (держав) міжнародних відносин та їх можливості. Причинно-наслідкові зв'язки та 13 логіка процесів і явищ у міжнародних відносинах. Закономірності ієрархії в міжнародній системі. Наукові підходи до проблеми типологізації міжнародних систем. Теоретико-методологічні основи моделювання міжнародних систем та прогнозування їх еволюції. Стани міжнародних систем. Прогностична гіпотеза та способи її верифікації. Ймовірність міжнародних прогнозів. Проблема методу у міжнародних відносинах. Емпіричні та конструктивні методи дослідження. Кількісна та якісна оцінка ситуацій, явищ та процесів. Наукове та практичне значення дослідження міжнародних відносин.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconДата Група Мв-5 Група ммв Пн
Міжнародні відносини спеціальності 03020101 на період сесії з 20. 05. 2013 р до 02. 06. 2013 р
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconПрограма вступного іспиту з історії філософії Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, Спеціальність 03020101 «філософія» вступ
В загальній системі підготовки магістрів зі спеціальності «філософія» знання з історії філософії забезпечують необхідну ґрунтовну...
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconОкр магістра 03020101 Міжнародні відносини
Висока професійна компетенція магістра в сфері міжнародних відносин забезпечується його ґрунтовною теоретичною підготовкою І практичними...
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconПояснювальна записка програма вступного екзамену з географії для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра розроблена
Програма вступного екзамену з географії включає всі розділи програмних курсів з географії відповідно до стандартного та академічного...
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconЗміст пояснювальна записка зміст вступного екзамену в розрізі тем критерії оцінювання вступного екзамену з математики пояснювальна записка
Програма вступного екзамену з математики для здобуття освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавра на основі повної загальної середньої...
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconПрограма вступного екзамену з іноземної мови для зарахування на навчання за окр «магістр» для спеціальностей напрямів
Окр «магістр» для спеціальностей напрямів 050202 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології та 050101 Комп’ютерні науки
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconПрограма вступного екзамену з іноземної мови для зарахування на навчання за окр «магістр» для спеціальностей напрямів
...
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconПрограма вступного екзамену з іноземної мови для зарахування на навчання за окр «магістр» для спеціальностей напрямів
...
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconПрограма вступного випробування для вступників за освітньо-кваліфікаційним рівнем " спеціаліст ", " магістр"
Програма вступного екзамену містить найважливіші питання з навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки й дисциплін...
Програма вступного екзамену зі спеціальностей 03020101 03020101 Міжнародні iconПрограма вступного фахового випробування
Визначення даного вступного екзамену обумовлене необхідністю перевірки рівня професійної психолого-педагогічної підготовки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи