Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна icon

Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна




Скачати 412.36 Kb.
НазваФізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна
Сторінка1/2
Дата03.09.2012
Розмір412.36 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ


Коваленко Тамара Миколаївна


УДК:615.825+796.035:613.25-055.26


ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ

ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ


24.00.03 – Фізична реабілітація


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту


Київ – 2012

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту

України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


^ Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Владимирова Наталія Іванівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри фізичної реабілітації


^ Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Товстановська Валентина Олександрівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології №1


доктор медичних наук, професор

^ Григус Ігор Михайлович, Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. акад. Степана Дем’янчука»,

професор кафедри фізичної реабілітації


Захист відбудеться 29 серпня 2012 року о 12 год. 30 хв. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м.Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розісланий 25 липня 2012 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Коробейніков


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здоров’я нації є найбільшим багатством суспільства, тому що лише здорові люди можуть постійно відновлювати економічний потенціал країни, створювати базис для її стабільного майбуття, народжувати здорових дітей, що стануть новими носіями генофонду нації.

Вагітність є фізіологічним процесом у житті кожної жінки і для його забезпечення характерна висока метаболічна активність та підвищені енерговитрати. В останнє десятиріччя у світі зростає кількість вагітних з аліментарно-конституційною формою ожирінням, яка обумовлена гіподинамією під час вагітності, надмірним вживанням неякісних продуктів харчування із значним вмістом модифікованих домішок, консервантів, тощо (Шелестова Л.П., 2009).

Відсутність фізичної активності вважається четвертим з найважливіших факторів ризику, які є причинами смерті в глобальному маштабі (на її частку доводиться 6 % від загальної кількості випадків смерті в світі). Наступними факторами є високий кров’яний тиск – 13%, куріння – 19 % і високий рівень глюкози в крові – 6 %. Частка зайвої ваги і ожиріння становить 5 % від загальної кількості випадків смерті в світі (ВООЗ, 2010).

Сьогодні дедалі більше наголошується на необхідності забезпечення права людини на збереження та зміцнення здоров’я. Сприяння здоров’ю та здоровому способу життя визначено законодавством України як один із основних напрямів державної політики охорони здоров’я. Антенатальна охорона плоду, профілактика материнської та перинатальної захворюваності і смертності у вагітних з акушерською та екстрагенітальною патологією є однією з проблем сучасного акушерства та реабілітації (Кривоногова Т.С., 2009; Товстановська В.О., 2008).

Складна екологічна ситуація в країні, стан здоров’я, незбалансоване харчування, соціальна нестабільність, навантаження змушують учених працювати над проблемою покращення психофізичного стану та пов’язаного з ним стану фізичного здоров’я вагітної жінки (Абрамченко В.В., 2007).

Одним із актуальних питань сьогодення є реабілітація вагітних жінок при патологічному перебігу вагітності. Поліпшення здоров'я вагітної є пріоритетним напрямом розвитку не лише акушерства, але й галузі фізичного виховання, спорту та здоров’я людини (Камінський В.В., 2009; Жилка Н.Я., 2006).

Тільки у третини вагітних спостерігається фізіологічний перебіг вагітності та пологів (Жабченко І.А., 2003; Савельева Г.М., 2000). У той же час зростає кількість вагітних із аліментарно-конституційною формою ожиріння, оскільки ця патологія спостерігається у 10–24 % випадків (Богослав Ю.П., 2008). Це обумовлено частково нераціональним харчуванням, гіподинамією, що, в першу чергу, пов’язане зі станом здоров’я вагітної жінки і недооцінкою стану плоду в антенатальний період (Артимук Н.В., 2010; Рожковська Н.М., 2006).

Зміни серцево-судинної та дихальної систем (Григус І.М., 2011), які відбуваються під час вагітності у хворих із ожирінням, призводять до значного функціонального перенавантаження, призводять до розвитку патологічного перебігу такої вагітності та до порушення адаптації (Вдовиченко Ю.П., 2004; Паращук Ю.С., 2004).

На сьогодні існує багато робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, що висвітлюють деякі окремі питання реабілітації жінок із ожирінням впродовж вагітності (Поляев Б.А., 2003; Dixit A., 2008). Однак вплив програми допологової фізичної реабілітації та вивчення стану функціональних систем вагітних, причини розвитку багатьох акушерських ускладнень, які викликані ожирінням, розроблені недостатньо, що підтверджує актуальність обраної теми.

^ Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України і «Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.» за темою 4.3.1. «Удосконалення оздоровчо-реабілітаційних програм профілактики і корекції дисфункцій, обумовлених порушеннями в різних системах організму» (№ державної реєстрації: 0106U010794), та у межах наукової теми відділення патології вагітності та пологів Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» і «Зведеного плану НДР у сфері акушерства і гінекології на 2007-2010 рр.» Міністерство охорони здоров’я України, за темою «Вивчення перебігу вагітності та пологів у жінок з фіброзно – кістозною хворобою молочних залоз та розробка системи заходів щодо запобігання і корекції виявлених у них акушерських та перинатальних ускладнень», (№ державної реєстрації 0107U001077).

Роль автора полягає у розробці програми допологової фізичної реабілітації вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням в умовах стаціонару.

^ Мета роботи – вивчити функціональні можливості організму вагітних з ожирінням і на основі отриманих даних науково обґрунтувати, розробити та впровадити програму допологової фізичної реабілітації у комплексне лікування вагітних з ожирінням в умовах стаціонару, спрямовану на зниження частоти ускладнень пологів та антенатальну охорону плода.

^ Завдання роботи:

1. Вивчити та узагальнити науково-методичні знання і результати використання засобів різних видів реабілітації в комплексному лікуванні вагітних з ожирінням.

2. Визначити функціональний стан дихальної системи та серцево-судинної системи у вагітних із ожирінням.

3. Визначити толерантності до фізичного навантаження у вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням перед пологами.

4. Проаналізувати психологічний статус та вивчити стан фактичного харчування у вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням перед пологами.

5. Розробити і перевірити ефективність програми допологової фізичної реабілітації у комплексному лікуванні вагітних із ожирінням в залежності від ступеню ожиріння.

^ Об’єкт дослідження – функціональний стан вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням перед пологами.

Предмет дослідження – програма допологової фізичної реабілітації вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням і визначення її ефективності.

^ Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічні методи дослідження (педагогічні спостереження, педагогічний експеримент); контент-аналіз історій пологів; клінічні методи (тест 6-ти хвилинної ходьби; оцінка рівня стрес-реакцій за допомогою спеціальних анкет; аналіз стану фактичного харчування за допомогою спеціалізованих анкет; методи інструментальних досліджень (кардіоінтервалографія, кардіотокографія, спірографія,); методи математичної статистики.

^ Наукова новизна отриманих результатів:

• вперше виявлено функціональні порушення в організмі вагітних з ожирінням, що проявились з боку системи зовнішнього дихання, вегетативної системи, психоемоційного стану і фактичного харчування та встановлено їх роль в розвитку ускладнень вагітності та пологів;

• вперше вивчена толерантність до фізичного навантаження у вагітних з аліментарно-конституційною формою ожиріння напередодні пологів;

• вперше науково обґрунтовано, розроблено та апробовано програму допологової фізичної реабілітації у комплексному лікуванні вагітних із ожирінням в умовах стаціонару;

• доповнено, що активне впровадження засобів фізичної реабілітації під час вагітності використовується з метою покращення адаптаційних можливостей і профілактики перинатальних і материнських ускладнень.

^ Практична значущість отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в розробці програми допологової фізичної реабілітації у комплексному лікуванні вагітних із ожирінням в умовах стаціонару, яка дозволяє враховувати ступінь ожиріння, індивідуальні особливості вагітних та сприяє покращенню функціонального стану організму матері і плода. Програма складається з ранкової гігієнічної гімнастики, комплексів лікувальної гімнастики в залежності від ступеня ожиріння, а також адекватності на фізичне навантаження, дихальної гімнастики, прогулянок, дозованої лікувальної ходьби, збалансованого харчування та аутогенного тренування.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес і практичну діяльність наступних закладів освіти та охорони здоров’я: навчально-педагогічний процес Інституту фізичної культури, Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, кафедра здоров’я людини та фізичної реабілітації, Київського обласного центру охорони «Здоров’я матері і дитини», Полтавського міського клінічного пологового будинку, Київського міського пологового будинку № 1, Сімферопольську центральну клінічну лікарню.

^ Особистий внесок автора полягає у розробці наукової проблеми, виборі методів, організації та проведенні досліджень, математичній обробці, аналізі, систематизації, описі й обговоренні отриманих результатів; оформленні й написанні дисертаційної роботи; розробці й виконанні всіх реабілітаційних заходіві і підготовці публікацій.

Автором сформульовані й обґрунтовані особливості побудови раціонального рухового режиму та запропоновано методику рухової активності при різному ступені ожиріння в залежності від адекватності на фізичне навантаження перед пологами. У спільних публікаціях авторові належить розробка програми допологової фізичної реабілітації, дані педагогічного експерименту й інструментальних досліджень.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались на науково-практичних конференціях: «Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи» (Київ, 2005 р.), «Медична наука: Сучасні досягнення та інновації» (Харків, 2007 р.), «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2009 р.), «Науково – практичні завдання зниження материнської смертності в Україні» (Київ, 2009 р.), наукових конференціях молодих вчених ДУ «Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» (Київ, 2007-2009 р.), медичному форумі «Здоров’я дітей – майбутнє нації» (Київ, 2009 р.), «Молода спортивна наука України» (Львів, 2010 р.), «Молода спортивна наука України» (Львів, 2011 р.), «Актуальні питання медичної реабілітації, курортології та фізіотерапії дорослих і дітей» (Євпаторія, 2011 р.), «Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України» (Суми, 2011 р.), «Молодь та олімпійський рух» (Київ, 2012 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 11 наукових працях, з яких 5 – у спеціалізованих фахових виданнях (з них чотири одноосібні), 5 – у наукових журналах та збірках, одержано один патент України на корисну модель.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертація вміщує список умовних позначень, вступ, шість розділів, практичні рекомендації, висновки, список використаних джерел, додатки. Дисертаційна робота написана українською мовою, викладена на 193 сторінках основного тексту та вміщує 31 таблицю і 9 рисунків. У роботі використано 297 джерел наукової й спеціальної літератури.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначена мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрита наукова новизна, практична значущість роботи і особистий внесок здобувача; описана сфера впровадження й апробації результатів дослідження, вказана кількість публікацій.

У першому розділі дисертації «^ Сучасні напрямки реабілітації вагітних з ожирінням» проведений аналіз даних літератури з проблеми відносно аліментарно-конституційного ожиріння при вагітності, викладені основи й загальні принципи реабілітації вагітних з екстрагенітальною та акушерською патологією, описані види реабілітації; визначена роль засобів і методів реабілітації при підготовці вагітних до пологів; проаналізовані основні реабілітаційні й профілактичні заходи, спрямовані на попередження дистресу плода у пологах, а також акушерського травматизму; розглянуті патофізіологічні механізми розвитку аліментарно-конституційного ожиріння при вагітності й запропоновані комплексні методи реабілітації.

У результаті аналізу літератури встановлено, що перебіг вагітності у жінок за наявності ожиріння негативно впливає на результат вагітності. Крім того, науково доведено цілеспрямоване використання засобів фізичної реабілітації у вагітних з метою профілактики ускладнень та нормального перебігу вагітності. Разом з тим слід зазначити той факт, що кількість наукових праць за даною проблемою є обмеженою.

Так, на сьогодні не повною мірою вивчено та не розроблено науково обґрунтованих заходів комплексного використання програми допологової фізичної реабілітації в профілактиці та запобіганні можливих ускладнень у вагітних за наявності ожиріння.

У другому розділі дисертації «Методи й організація досліджень» обґрунтовані й описані взаємодоповнюючі методи дослідження, які є адекватними до об’єкту, предмету, меті і завданням дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічні методи дослідження (педагогічні спостереження, педагогічний експеримент); контент-аналіз історій пологів; клінічні методи (тест 6-ти хвилинної ходьби; оцінка рівня стрес-реакцій за допомогою спеціальних анкет; аналіз стану фактичного харчування за допомогою спеціалізованих анкет; методи інструментальних досліджень (кардіоінтервалографія, кардіотокографія, спірографія,); методи математичної статистики.

Дослідження проводилися у відділенні патології вагітності та пологів Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». Під нашим спостереженням перебувало 90 вагітних жінок з аліментарно-конституційною формою ожирінням перед пологами (основна група) та 20 вагітних без ожиріння, також перед пологами (контрольна група).

Жінки основної групи були розділені на три групи: 1 підгрупа – 30 вагітних із ожирінням І ступеня, 2 підгрупа – 34 вагітні із ожирінням ІІ ступеня та 3 підгрупа – 26 вагітних із ожирінням ІІІ ступеня. Для апробації і впровадження програми допологової фізичної реабілітації у комплексне лікування, вагітні основної групи були розподілені на дві групи – експериментальну (45 жінок) та групу порівняння (45 жінок). Обстежені жінки, були переважно у віці з 25 до 35 років, який є найбільш сприятливим для народження дитини.

Дослідження проводилися у 3 етапи з 2008 до 2011 року.

На першому етапі (2008–2009 рр.) був присвячений детальному аналізу сучасної літератури вітчизняних та закордонних авторів, що дозволило скласти загальне уявлення про стан проблеми, визначити мету, завдання і методи дослідження, узагальнити принципи побудови програми допологової фізичної реабілітації у комплексному лікуванні вагітних з ожирінням. Було визначено терміни дослідження вагітних, обрано контингент основної та контрольної груп. Відповідно поставленій меті та завданням для отримання вихідних показників було обрано адекватні клінічні та експериментальні методи оцінки функціонального стану вагітних за наявності ожиріння.

^ На другому етапі (2009–2010 рр.) проведено основні функціональні дослідження. Отримано матеріали, які дозволили об’єктивно оцінити функціональний стан вегетативної нервової та дихальної систем, толерантності до фізичного харчування, аналіз стану фактичного харчування та психоемоційного напруження у вагітних з різним ступенем ожиріння напередодні пологів. На основі тестувань складено реабілітаційний прогноз, сплановано реабілітаційні дії, розроблено програму допологової фізичної реабілітації при комплексному лікуванні вагітних з аліментарно-конституційним ожирінням в умовах стаціонару. Проведено первинну обробку результатів досліджень.

^ На третьому етапі (2010–2011 рр.) було здійснено ґрунтовний аналіз результатів дослідження, визначено ефективність розробленої програми допологової фізичної реабілітації у комплексному лікуванні вагітних із ожирінням в умовах стаціонару за допомогою статистичної обробки наукових даних, та порівняння вихідних і кінцевих показників функціонального стану обстежуваних груп, їх аналізу та інтерпретації. На цьому ж етапі, були сформульовані загальні висновки і практичні рекомендації, оформлено текст дисертації та викладено основні результати дослідження на наукових конференціях.

У третьому розділі дисертації «Вивчення функціонального стану вагітних із ожирінням» наведені результати другого етапу дослідження, на якому проведені опитування й анкетування, фізіологічні методи, що забезпечило здійснення аналізу стану об’єкта дослідження. Аналіз результатів анамнезу показав, що переважна кількість вагітних основної групи та контрольної групи займалися розумовою працею 57,8 % та 65 % відповідно. Більша частина як серед жінок основної, так і контрольної груп, мали в анамнезі перенесені дитячі інфекції та вірусні захворювання, хронічні джерела інфекції, спостерігались захворювання шлунково-кишкового тракту та захворювання серцево-судинної системи, переважна кількість яких репрезентована вегето-судинною дистонією та гіпертонічною хворобою.

Значний відсоток жінок з ожирінням 38,9 % становлять вагітні з порушенням менструального циклу. Переважними серед запальних захворювань статевих шляхів були ерозії шийки матки, хронічні сальпінгіти, безпліддя та полікістоз яєчників. Серед обстежених основної групи перша вагітність була у 42,2 % жінок, повторна вагітність – 57,8 % жінок.

При вивченні вегетативної системи у вагітних основної групи з різними ступенями ожиріння переважав симпатикотонічний вихідний вегетативний тонус. Зростання кількості гіперсимпатикотонічних та асимпатикотонічних варіантів вегетативної реактивності було характерне при збільшенні ступеня ожиріння. У вагітних основної групи зафіксовано надмірну активність центрального контуру регуляції серцевого ритму та зниження автономності синусового вузла.

Можна припустити, що ожиріння у вагітних провокує активізацію симпатичної ланки вегетативної нервової системи та напружену регуляцію ритму серця.

При вивченні толерантності до фізичного навантаження встановлено, що вагітні з ожирінням І ступеня за 6-ть хвилин змогли подолати відстань 442 м, вагітні з ІІ ступенем ожиріння – 375 м, з ІІІ ступенем – 234 м, це свідчить про те, що чим менший ступінь ожиріння, тим вище гемодинамічне забезпечення. Залежно від результатів подоланої відстані, вагітні були розподілені на класи ходьби.

За результатами тесту 6-ти хвилинної ходьби у вагітних з ожирінням залежно від класу ходьби, встановлено, що до ІІІ класу ходьби увійшли всі жінки з ІІІ ступенем ожиріння. Це з’ясувалося при аналізі гемодинамічних параметрів: коли навіть ще до навантаження частота серцевих скорочень (ЧСС1) становила 94,1 ударів за хвилину, що перевищувало цей показник у хворих І та ІІ класами ходьби.

Таким чином, було виявлено зниження економічності функціонування серця та знижену адаптацію до фізичних навантажень порівняно із вагітними контрольної групи, що зумовлює необхідність підвищення адаптаційних можливостей вагітних основної групи перед пологами з більш активним використанням засобів фізичної реабілітації.

Дані дослідження життєвої ємності легенів у вагітних із ожирінням суттєво не змінювалися, хоча із-за високого рівня розташування діафрагми, підвищення внутрішньочеревного тиску, структурно-фізіологічних змін м’язів передньої черевної стінки відбувалася перебудова структури загальної ємності легень, що створювало передумови для перерозподілу реґіонарних об’ємів вентиляції зміни яких зростали із збільшенням ступеню ожиріння (табл. 1).

Таблиця 1

^ Показники об’ємів вентиляції у обстежених вагітних



Показники

Значення показників

основна група

(n=90)


контрольна група

(n=20)

1 підгрупа

(n=30)

2 підгрупа

(n=34)

3 підгрупа

(n=26)



S



S



S



S

ЖЄЛ, л

3,66

0,09

3,66

0,14

3,92

0,19

3,79

0,09

ЖЄЛ, %

99,6

2,3

99,1

4,0

106,5

2,4

99,8

2,7

РО вид., л

0,49*,**

0,06

0,49*,**

0,09

0,27*

0,03

0,80

0,13

РО вид., %

38,9*,**

5,4

38,9*,**

7,8

21,1*

2,2

60,7

9,7

РО вдих., л

2,36

0,11

2,31

0,17

2,55*

0,19

2,21

0,17

ХОД, л/хв.

11,5

0,8

12,4

0,7

15,1

1,2

12,2

0,8

ЧД, дих./хв.

14,9

0,9

15,07

0,63

14,3

0,5

15,8

0,8

ДО, л

0,80**

0,05

0,84**

0,05

1,08*

0,11

0,78

0,04

Примітки:

*- різниця статистично достовірна в порівнянні з групою контролю (р<0,05).

**- різниця статистично достовірна в порівнянні з третьою підгрупою (р<0,05).

ЖЄЛ – життєва ємність легенів, л, %;

РО вид. – резервний об’єм видиху л, %;

РО вдих. – резервний об’єм вдиху, л;

ХОД – хвилинний об’єм дихання, л/хв;

ЧД – частота дихання, дих./хв;

ДО – дихальний об’єм видиху, л;


Дані зміни у вагітних при ожирінні 1 та 2 підгрупи полягали у зменшенні резервного об’єму видиху майже вдвічі порівняно із здоровими вагітними. У вагітних із ожирінням ІІІ ступеня - 3 підгрупа зміни були більш вираженими – достовірно збільшені показники резервного об’єму вдиху та дихального об’єму, резервний об’єм видиху зменшувався втричі, що вказувало на порушення прохідності дрібних бронхів.

При вивченні психоемоційного статусу встановлено (табл. 2), що у вагітних з ожирінням має місце зниження показників індексу стресостійкості у порівнянні із контрольною групою, що проявляється високим рівнем тривоги та низьким рівнем щодо функціональних можливостей психологічної адаптації.


Таблиця 2

^ Показники розподілу вагітних із ожирінням за рівнем стресостійкості



Показники

Значення показників


1 підгрупа

(n=30)







контрольна

група

(n=20)

2 підгрупа

(n=34)

3 підгрупа

(n=26)

абс. ч.

%

абс. ч.

%

абс. ч.

%

абс. ч.

%

Високий

6

20,0

4*

11,8

4*

15,4

9*

45,0

Помірний

14

46,6

15*

44,1

12**

46,2

8

40,0

Низький

10

33,4

15*

44,1

10

38,4

3

15,0

Примітки:

* – різниця статистично достовірна відносно 1 підгрупи.

** – різниця статистично достовірна відносно 2 підгрупи.

При аналізі вивчення стану фактичного харчування слід відмітити значний дефіцит вживання білків у середньому на 40 %, значне перевищення споживання жирів – на 30 % та вуглеводів – на 25 %. Зазначені вище тенденції сприяють підвищенню ваги тіла вагітної і призводять до розвитку ускладнень перебігу пологів та народження дітей з надмірною вагою.

Виявлені зміни функціональних систем у вагітних з ожирінням, дозволили визначити засоби фізичної реабілітації для ефективного проведення реабілітаційного процесу. Представлена програма буде принципово новою у сфері фізичної реабілітації в акушерстві яка проводитиметься в умовах стаціонару.

Четвертий розділ дисертації «^ Програма допологової фізичної реабілітації при комплексному лікуванні вагітних із ожирінням» присвячений теоретичному обґрунтуванню й розробці програми допологової фізичної реабілітації вагітних із ожирінням. Вона містить детальний опис всіх методів, які використовувалися підчас підготовки і відображені у блок-схемі (рис. 1).

Підґрунтям для розробки програми допологової фізичної реабілітації вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням стали результати аналізу науково-методичної літератури, контент-аналізу історій пологів з метою визначення наявності ожиріння та для написання підрозділу клінічної характеристики, клінічні методи (тестування) для вивчення толерантності до фізичного навантаження, визначення фактичного харчування, психологічного статусу, інструментальні методи досліджень для вивчення функціональних систем.

Допологова програма фізичної реабілітації включала: ранкову гігієнічну гімнастику, комплекси лікувальної гімнастики в залежності від ступеня ожиріння, а також адекватності на фізичне навантаження і вміщувала у заключній частині дихальну гімнастику та аутогенне тренування, проводились у музикальному супроводі, а також дозовану лікувальну ходьбу, прогулянки, збалансоване харчування.

Як показали дослідження, провідне місце в програмі допологової фізичної реабілітації вагітних із ожирінням належить комплексам лікувальної фізичної культури і дихальній гімнастиці в залежності від ступеню ожиріння, а також збалансоване харчування. Програма починалася з 37 тижня вагітності і тривала до



^ ПРОГРАМА ДОПОЛОГОВОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВАГІТНИХ ІЗ ОЖИРІННЯМ

ЗАВДАННЯ:

- поліпшити діяльність серцево-судинної і дихальної систем та плодово-плацентарного кровообігу;

- зміцнити м’язи тазового дна і промежини; зменшити напругу на м’язи спини та ніг;

- покращити процеси крово - і лімфообігу;

- тренування режимів дихання і потуг; закріплення навичок розслаблення м’язів;

- виконання фізичних вправ з напругою одних м’язових груп і одночасним розслабленням інших;

- покращити психоемоційний стан вагітної; дотримуватися режиму харчування.

^ ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ:

І ступінь ожиріння

ІІ ступінь ожиріння

ІІІ ступінь ожиріння

Ранкова гігієнічна гімнастика

Комплекси лікувальної гімнастики з дихальною гімнастикою та аутогенним тренуванням

Лікувальна дозована ходьба: 500-900м (перші 3 заняття), темп 70-80кр./хв. Потім до 1500м-90кр./хв.

Лікувальна дозована ходьба: 400-800м

(перші 3 заняття), темп 60-75кр./хв.

Потім до 1200м-80кр./хв.

Лікувальна дозована ходьба: 300-700м (перші 3 заняття), темп 50-60кр./хв. Потім до 1000м-70кр./хв.

Прогулянки: дистанція 1500м

Прогулянки: дистанція 1000м

Прогулянки:дистанція 500м

Збалансоване харчування:

(5 разів на добу)

Збалансоване харчування: (5 разів на добу та один розвантажувальний день)

Збалансоване харчування: (5 разів на добу та два розвантажувальних дні)



Рис.1. Блок-схема програми допологової фізичної реабілітації вагітних із ожирінням на стаціонарному лікуванні


пологів. Основою фізичної реабілітації вагітних з ожирінням на стаціонарному етапі являвся режим, який включав режим відпочинку та фізичних навантажень.

При призначенні форм рухової активності ми брали до уваги загальні протипоказання. Фізичне навантаження та зміст занять яке ми пропонували поєднували з відпочинком на протязі дня.

Враховуючи, що негативний вплив ожиріння на організм матері і плода викликає гіпоксію, головною метою було збільшення оксигенації організму вагітних шляхом стимуляції легеневої вентиляції, тренування дихальних м’язів. Цикл фізичних вправ був спрямований на підвищення рівня фізичної працездатності, вправи сприяли посиленню діяльності функціональних систем і органів вагітних та позитивно вплинули на психоемоційну сферу жінки. Це у значній мірі забезпечувало нормальний перебіг і закінчення вагітності і було одним із засобів профілактики ускладнень пологів.

Ранкову гігієнічну гімнастику виконували щодня протягом 10-15 хвилин. Основною формою лікувального рухового режиму було заняття з лікувальної гімнастики. Для його проведення нами були сформовані однорідні групи по 3–5 жінок. Групові заняття проводили в першій половині дня через годину після другого

сніданку. Беручи до уваги що більшість тематичних жінок були фізично не підготовлені, під час проведення фізичних вправ дотримувались наступних методичних вказівок:

- вправи виконувалися з послідовним переходом від легких до більш складних;

- навантаження збільшували послідовно;

- повтори вправ виконували в залежності від реакції на фізичне навантаження (за тестом 6-ти хвилинної ходьби);

- обирались вправи з урахуванням фізіологічних особливостей організму вагітних у третьому триместрі;

- використовували вправи не складні, які не потребують значних зусиль;

- вправи мали переважно аеробний характер;

- використовували вправи на зміцнення м’язів тазового дна та черевного пресу, а також вправи на підвищення еластичності м’язів та зв’язок нижніх кінцівок, спини;

- виконували вправи на корекцію постави;

- кожне заняття проводилося у музикальному супроводі;

- вихідні положення використовували сидячи, лежачи на спині та стоячи;

- виконували вправи з елементами фітболаеробіки;

- обмежували вправи з підйомом рук угору;

- активно використовували дихальні вправи статичного та динамічного руху;

- не використовували вправи пов’язані з різкими поворотами.

Кожне заняття лікувальної гімнастики мало вступну, основну та заключну частини та тривало від 45 до 60 хвилин.

Лікувальну дозовану ходьбу та прогулянки виконували кожного дня, як засіб поступової тонізації організму. Довжина дистанції і темп ходьби призначалися залежно від ступеню ожиріння.

Рекомендований режим харчування передбачав 5 разовий прийом їжі: 3 основних прийоми їжі та два додаткові 2-й сніданок і полуденок. У вагітних з ІІ ступенем ожиріння додатково до раціону було введено один розвантажувальний день кисломолочний або овочево-фруктовий, а при ІІІ ступені ожиріння було введено дворазовий розвантажувальний день на початку та у середині тижня. Калорійність харчового раціону зменшували за рахунок жирів та вуглеводів. Всі представлені засоби фізичної реабілітації використовувалися комплексно з урахуванням їх взаємного впливу. Загальна тривалість запропонованої програми склала 21 день.

У п’ятому розділі дисертації «^ Ефективність розробленої програми допологової фізичної реабілітації у вагітних із ожирінням» представлені результати педагогічного експерименту – порівняльний аналіз оцінки ефективності запропонованої нами програми допологової фізичної реабілітації (експериментальна група) і загальної програмою підготовки до пологів за методикою лікувального закладу акушерського відділення патології вагітності та пологів (група порівняння).

У результаті анкетування, тестування й педагогічного експерименту з використанням інструментальних методів дослідження встановлена перевага проведених нами комплексних реабілітаційних заходів із застосуванням лікувальної фізичної культури, збалансованого харчування і психотерапії в залежності від ступеню ожиріння та адекватності на фізичне навантаження.

При вивченні стану плода середнє значення серцевих скорочень у всіх групах було в межах загальноприйнятої норми і не мало достовірної різниці. Базальна частота серцевих скорочень не залежала від наявності ожиріння та певного ступеня ожиріння. При аналізі амплітуди миттєвих осциляцій відмічена достовірна різниця убік покращення цього показника у експериментальній групі порівняно з контрольною групою на 7,6 %, а відносно до групи порівняння вища на 14 %, що підтверджує ефективність допологової програми фізичної реабілітації.

Показник частоти осциляцій достовірно не змінився. Достовірно збільшилась й кількість та амплітуда акцелерацій у вагітних експериментальної групи відповідно до групи порівняння на 27 % та 33,1 % відповідно.

Кількість децелерацій достовірно зменшилась у експериментальні групі відповідно до групи порівняння на 30 %. За основними показниками кардіотокографії відмічається значне покращення стану плода після проведеної допологової програми фізичної реабілітації.

Так, дані інструментальних досліджень показали, що проводячи порівняння параметрів реґіонарних об’ємів вентиляції у експериментальної групі спостерігалось зменшення частоти дихання порівняно з початком реабілітації на 23,9 %. Відмічено покращення параметрів функцій зовнішнього дихання зростання резервного об’єму видиху та зменшення частоти дихання.

Отримані показники обумовлюють найкращу функціональну підготовку вагітних експериментальної групи безпосередньо до етапу потужного періоду пологів.

Порівнюючи результати вегетативної реактивності в експериментальні групі та у групі порівняння слід зазначити позитивний вплив розробленої програми допологової фізичної реабілітації щодо показника нормальної вегетативної реактивності який збільшився на 13,3 % (табл. 3).

  1   2

Схожі:

Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconПитання до державного іспиту з теорії І методики фізичного виховання для студентів 4 курсу заочної форми навчання Інституту фізичного виховання І спорту спеціальності "фізичне виховання" розділ І. Загальна теорія фізичного виховання
Поняття про засоби фізичного виховання. Фізична вправа – основний І специфічний засіб фізичного виховання
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНаціональний університет фізичного виховання та спорту україни маслова Олена Володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання та спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни чернявський максим вікторович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconФізичного виховання І спорту україни радченко юрій анатолійович
Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconПитання до державного іспиту з теорії І методики фізичного виховання для студентів 4 курсу заочної форми навчання Інституту фізичного виховання І спорту спеціальності "спорт" розділ І. Загальна теорія фізичного виховання
...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту України
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни
Работа виконанана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconАціональний університет фізичного виховання І спорту україни лі Бо
...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНауковий керівник доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Кашуба Віталій Олександрович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconЗєнкова анна миколаївна удк 796. 42. 092 Організаційні основи проведення легкоатлетичних змагань в умовах комерціалізації
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти та науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи