Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна icon

Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна




Скачати 412.36 Kb.
НазваФізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна
Сторінка2/2
Дата03.09.2012
Розмір412.36 Kb.
ТипАвтореферат
1   2

Таблиця 3

^ Показники варіабельності ритму серця обстежених до та після реабілітації



Показники

Значення показників

експериментальна група

(n=45)

група порівняння

(n=45)

до

реабілітації

після

реабілітації

до

реабілітації

після

реабілітації



S



S



S



S

МО, с

0,59

0,09

0,72*

0,01

0,68

0,01

0,74**

0,02

АМО, %

23,2

0,7

18,5

1,1

18,6

1,6

19,6

0,8

ΔХ, с

0,086

0,003

0,132*

0,003

0,114

0,01

0,113

0,004

ІН, ум. од.

188,0

11,2

99,7*

7,4

162,6

34,7

118,5

4,9

ВР, ум. од.

1,3

0,1

1,4

0,2

1,6

0,1

1,6

0,2

ВПР, %

7,4

0,6

10,4

0,8

10,8

0,8

9,5

0,8

ПАПР, %

18,1

1,4

26,1

1,4

23,1

1,8

21,4

1,4

Примітки:

* - достовірна різниця в експериментальні групі після реабілітації р < 0,05.

** - достовірна різниця в групі порівняння після реабілітації р < 0,05.

МО – миттєві осциляції, с;

АМО – амплітуда миттєвих осциляцій, %;

ΔХ - діапазон коливань значень кардіоінтервалів, с;

ІН – індекс напруження, ум.од.;

ВР – вегетативна реактивність, ум.од.;

ВПР – вегетативний показник ритму, %;

ПАПР - показник адекватності процесів регуляції, %.


Позитивною дією впровадженої програми також є зменшення кількості вагітних з гіперсимпатикотонічною та асимпатикотонічною вегетативною реактивністю відповідно на 11,2 % та 6,6 %. За отриманими даними у вагітних експериментальної групи після проведення розробленої програми допологової фізичної реабілітації відмічено статистично достовірне збільшення показника миттєвих осциляцій на 22,0 % (р<0,05) який характеризує гуморальний канал регуляції та недостовірне зменшення амплітуди миттєвих осциляцій (р>0,05) який відображає стан симпатичної вегетативної нервової системи. При цьому спостерігалося достовірне зростання активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи за збільшеним на 53,5 % за показником діапазону коливань значень кардіоінтервалів - ΔХ (р>0,05). Індекс напруження у вагітних експериментальної групи після реабілітації був достовірно зниженим на 46,9 % (р<0,05), що свідчило про зниження активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи та центрального контуру регуляції серцевого ритму.

У експериментальній групі не виявлено достовірної різниці показників адекватності процесів регуляції та вегетативного показника ритму (р > 0,05). При виконанні загальної програми підготовки вагітними групи порівняння мало місце лише статистично значиме зростання показника миттєвих осциляцій, який свідчить про активність симпатичної нервової системи. У вагітних групи порівняння не було відмічено достовірних змін інших показників вегетативної системи після проведення загальної програми підготовки.

Щодо аналізу оцінки стану фізичних можливостей, то у вагітних експериментальної групи відбулося значиме зменшення показників частоти серцевих скорочень та подвійного добутку, що свідчить про покращення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи. При цьому стандартна реабілітаційна програма відділення не мала суттєвого впливу на підвищення економічності роботи серця. Істотним моментом аналізу дослідження толерантності до фізичного навантаження у вагітних експериментальної групи був приріст подоланої дистанції на 45,7 м (рис. 2).




Рис. 2. Дистанція, подолана вагітними при виконанні тесту шести хвилинної ходьби:

- до реабілітації;

- після реабілітації.


Аналіз клінічних спостережень доводить зниження кількості ускладнень перебігу вагітності у третьому триместрі у експериментальні групі. Так, анемія знизилася – у 1,6 разів, дистрес плода – у 1,8 разу, набряки вагітних у – 2,5 рази.

Щодо показників ускладнення пологів, то дистрес плода у вагітних експериментальної групи знизився – у 2,5 рази, травми пологових шляхів – у 1,4 рази, ускладнені пологи зменшилися у 1,2 рази, зменшилася кількості кесаревого розтину, так кожні треті пологи закінчувалися цією операцією на відміну від групи порівняння, де кожна друга жінка народжувала шляхом операції. Фізіологічні пологи у експериментальні групі підвищилися у 3 рази.

Релаксація у поєднанні з ритмічним диханням, та музикотерапія дозволили зняти нервову напругу перед пологами, сприяли гарному сну і спокою. Кількість вагітних з високим рівнем стресостійкості була вищою у експериментальній групі, що підтверджує достатній рівень адаптації жінки до процесу пологів. Збалансоване харчування сприяло зменшенню ваги тіла у вагітних, що в свою чергу позитивно вплинуло на перебіг пологів і призвело до зменшення травм м'яких тканин пологового каналу.

Запропонована програма сприятливо позначилася на масі немовлят. Жінки експериментальної групи мали лише 20 % немовлят із зайвою вагою, а цей показник був значно вищий – майже на 15 % – у жінок групи порівняння. Припускаємо, що основними етіологічними факторами у жінок групи порівняння, які призвели до народження немовлят із надмірною вагою, були нераціональне харчування під час вагітності та гіподинамія. Вагітність у всіх обстежених жінок закінчилася народженням дитини.

Усього народилося 111 дітей з них 57 хлопчиків та 54 дівчинки. Аналізуючи оцінку народжених дітей за шкалою Апгар встановлено, що більшість дітей, які народилися від жінок експериментальної групи, що займалися за розробленою програмою допологової фізичної реабілітації, мали середню (7-8 балів – 44,4 % дітей) та високу оцінки (8-9 балів – 44,4 % дітей).

В групі порівняння оцінка новонароджених за шкалою Апгар була меншою. Так, 8,7 % нованароджених мали 5–6 балів. Ці діти народилися шляхом операції кесаревого розтину, мали ознаки дистресу плоду. Крім того, у жінок групи порівняння середня та висока оцінки були нижчими у середньому на 11,8 % порівняно з експериментальною групою.

Таким чином, застосування програми допологової фізичної реабілітації дозволило найбільш раціонально підійти до рішення проблеми реабілітації вагітних з ожирінням в стаціонарних умовах.

У шостому розділі дисертації «Аналіз і узагальнення результатів досліджень» представлена повнота рішення поставлених завдань. У процесі досліджень були отримані дані, які: підтверджують вже існуючу думку; доповнюють вже наявні розробки; отримано вперше; дістали подальший розвиток.

Підтверджено результати досліджень (Ф.М. Абдурахманова, 2006; В.І. Брутмана, 2002; Н.І. Тофан, 2004), що психоемоційний стан впливає на перебіг та закінчення вагітності. Авторські дослідження підтверджують думку вчених (Е.А. Карлової, 2006; І.М. Меленої, 2008, В.М. Астахова, 2010), що в етіології та патогенезі аліментарно-конституційної форми ожиріння лежить незбалансоване харчування та гіподинамія.

Рядом авторів (S. Deane, 2006; C. Lovelady, 2000) підтверджено висновки, які стосуються стану системи дихання під час вагітності, а саме збільшення частоти дихання, та зменшення загальної життєвої ємності легенів.

Порівнюючи авторські дані з даними інших дослідників (С.В. Хлибова, 2007), можна стверджувати, що у вагітних відбувається зниження варіабельності серцевого ритму, що вказує на підвищення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Автором істотно доповнені дані (Н.І. Луценко, 2000), які стосуються поєднаного впровадження засобів збалансованого раціонального харчування та дозованих фізичних навантажень у вагітних з аліментарно-конституційним ожирінням з метою зменшення маси тіла та активації загального обміну речовин.

Доповнені дані (В. Фонтем, 2000; О.А. Владимиров, 2004; М.Ф. Грищенко, 2002), щодо активного впровадження засобів фізичної реабілітації під час вагітності з метою покращення адаптаційних можливостей і профілактики перинатальних і материнських ускладнень.

Новими даними є:

• вперше вивчена толерантність до фізичного навантаження у вагітних з аліментарно-конституційною формою ожиріння напередодні пологів;

• вперше науково – обґрунтована, розроблена і впроваджена програма допологової фізичної реабілітації для вагітних з ожирінням в умовах стаціонару в залежності від ступеня ожиріння, яка спрямована на зниження частоти ускладнень перебігу вагітності та пологів у даного контингенту вагітних.

Отримали подальший розвиток нові підходи до реабілітації вагітних в умовах стаціонару та вивчення віддалених результатів щодо фізичного стану матері та дитини протягом року після пологів.


ВИСНОВКИ

1. Аналіз спеціальних науково-методичних джерел та проведені особисті дослідження свідчать про те, що фізична реабілітація вагітних є невід’ємною складовою комплексного процесу лікування та підготовки до пологів у спеціалізованих медичних закладах акушерської допомоги. Незважаючи на повні досягнення в цій галузі багато важливих питань залишається не вирішеними. Відсутні дослідження з вивчення адекватності організму вагітної та її плода на фізичне навантаження в залежності від ступеню ожиріння. В доступній літературі не знайшли відображення і до цього часу не розроблено патогенетичного обґрунтованих програм фізичної реабілітації вагітних з аліментарно-конституційним ожирінням. Тому даний науковий напрямок є принципово новим і надзвичайно актуальним.

2. Виявлено, що у вагітних із різним ступенем ожиріння мають місце порушення показників зовнішнього дихання, за відсутності суттєвих змін життєвої ємкості легень, який у середньому дорівнював = 3,74; S = 0,14 л, спостерігався перерозподіл реґіонарних об’ємів вентиляції, зміни яких зростали зі збільшенням ступеня ожиріння. Не було відзначено змін частоти дихання і показників хвилинного об’єму дихання у перших двoх підгрупах, але зафіксовано збільшення показника хвилинного об’єму дихання у вагітних 3 підгрупи на 23,8 %. Показники легеневої вентиляції кривої «потік – об’єм» у вагітних із ожирінням усіх трьох ступенів залишалися сталими. Відмічалися зміни вегетативної системи: як правило, переважав симпатикотонічний вихідний вегетативний тонус. Залежно від збільшення ступеня ожиріння, збільшувалася кількість гіперсимпатикотонічних і асимпатикотонічних варіантів вегетативної реактивності: у вагітних третьої підгрупи гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність становила 46,2 %.

3. На основі даних 6-ти хвилинного тесту, встановлено, що показники пройденої дистанції у вагітних 1 підгрупи дорівнювали = 442,0; S = 13,1 м, у 2 підгрупі – = 375,4; S = 9,2 м, у 3 підгрупі – = 234,4; S = 12,7 м, що свідчить про залежність ступеня ожиріння від гемодинамічного забезпечення.

У здорових вагітних показники дистанції становили = 505,6; S = 9,7 м проти

= 356,9; S = 12,5 м у вагітних із ожирінням (р<0,05). Найчисельнішою 45,6 % була група жінок яких віднесено до ІІ класу ходьби. Адекватний тип реакції на фізичне навантаження мали – 45,5 % вагітних, а неадекватну – 55,5 % вагітних. Виявлене зниження економічності роботи серця та недостатня адаптація до фізичних навантажень зумовлює до необхідності більш активного використанням засобів фізичної реабілітації перед пологами.

4. Визначено, що при аліментарно-конституційній формі ожиріння притаманне значне підвищення апетиту у всіх підгрупах вагітних відповідно у 40,0 %, 44,1 % та 53,8 % жінок першої, другої та третьої підгруп. Середня добова кількість білка була недостатньою – 41,3 %, визначено також значне перевищення споживання жирів на 33,2 % та вуглеводів на 24,8 %; що сприяло набору зайвої маси переважно за рахунок легкозасвоюваних вуглеводів. Аналіз вивчення стану харчування підтвердив аліментарний шлях ожиріння у тематичних жінок, саме тому до програми допологової фізичної реабілітації було включено збалансоване харчування.

5. Розроблена програма допологової фізичної реабілітації у комплексному лікуванні вагітних з ожирінням в умовах стаціонару, крім збалансованого харчування включала: ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику при різному ступені ожиріння, аутотренінг, музикотерапію, дихальну гімнастику, лікувальну дозовану ходьбу, прогулянки.

6. Доведено, що у 35,6 % жінок після проведення програми допологової фізичної реабілітації переважала нормальна вегетативна реактивність, а у групі порівняння вона була вдвічі меншою. При аналізі дослідження толерантності до фізичного навантаження у вагітних експериментальної групи істотним був приріст подоланої дистанції, який збільшився на 11 %, на відміну від групи порівняння. За основними показниками кардіотокографії відзначалося значне покращання стану плода після виконання запропонованої програми. Раціон низькокалорійного харчування передбачав споживання білків не більше 120 г/добу, води до 0,8–1 л та солі до 4–5 г на добу, що сприяло зменшенню набряків у вагітних і в цілому поліпшувало діяльність серцево-судинної системи. Різниця у зменшенні маси у вагітних з І ступенем ожиріння становила як мінімум 3,2 кг, у вагітних з ІІ ступенем ожиріння – 4,1 кг, у вагітних з ІІІ ступенем ожиріння – 5,3 кг. Травми м’яких тканин пологового каналу зменшилися у 1,7 раз. Високий індекс стресостійкості відзначено у 30 % вагітних експериментальної групи, тривожність перед пологами в обстежених експериментальної групи була найнижчою, відповідно до групи порівняння.

7. Встановлено, що ступінь ожиріння не впливає на частоту виникнення загрози передчасних пологів, однак при ожирінні ІІІ ступеня ускладнення спостерігаються частіше саме перед пологами, ніж у вагітних з І ступенем ожиріння. Відзначено зниження кількості ускладнень перебігу вагітності у жінок експериментальної групи, порівняно з групою порівняння. Так, дистрес плода у вагітних експериментальної групи змінився у бік покращення – у 2,5 рази, травма пологових шляхів зменшилася – у 1,4 рази, ускладнені пологи зменшилися – у 1,2 рази, кесарів розтин відбувся – у 2,2 рази рідше. У жінок експериментальної групи лише кожні треті пологи закінчувалися цією операцією на відміну від групи порівняння, де кожна друга жінка народжувала шляхом операції кесаревого розтину.

8. Висока ефективність розробленої програми допологової фізичної реабілітації у комплексному лікуванні вагітних з ожирінням в умовах стаціонару, дає підставу рекомендувати її до широкого впровадження в практику з метою зниження материнської та перинатальної патології при аліментарно-конституційні формі ожиріння.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації


1. Коваленко Т. М. Реабілітація жінок з ожирінням під час вагітності із застосуванням немедикаментозних заходів / Т. М. Коваленко, І. А. Жабченко,

Ю. О. Лянной // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2009. –№2–3. – С. 205–209.Особистий внесок дисертанта полягає у плануванні роботи, проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків.

2. Коваленко Т. М. Толерантності до фізичного навантаження у вагітних з ожирінням / Т. М. Коваленко // Теорія і методика фізичного виховання. – 2010.–№4.– С. 44–48.

3. Коваленко Т. М. Вегетативний баланс та стан адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у вагітних із ожирінням при розробці профілактично-реабілітаційного комплексу / Т. М. Коваленко // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць в галузі фізичної культури та спорту. – Львів, 2010. – №14. – Т. 3.– С. 90–94.

4. Коваленко Т. М. Програма комплексної реабілітації вагітних із аліментарно - конституційним ожирінням у третьому триместрі / Т. М. Коваленко, І.А.Жабченко, Ю. О. Лянной // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /за ред. С. С. Єрмакова. – 2011.– №3. – С. 79–83. Особистий внесок дисертанта полягає у плануванні роботи, проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків.

5. Коваленко Т. М. Рівень стресостійкості у вагітних з аліментарно-конституційним ожирінням у третьому триместрі під час проведення фізичної реабілітації / Т. М. Коваленко // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць в галузі фізичної культури та спорту. – Львів, 2011. – №15.– Т. 3. – С. 143 –148.


Опубліковані роботи апробаційного характеру

6. Коваленко Т. М. Підготовка вагітних з ожирінням до пологів засобами фізиопсихологічної реабілітації / Т. М. Коваленко, М. В. Похитун // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених «Медична наука: сучасні досягнення та інновації». – Харків, 2007. – С. 36 – 37.Особистий внесок дисертанта полягає у плануванні роботи, проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків.

7. Коваленко Т. М. Реабілітація в профілактиці акушерських ускладнень у жінок з ожирінням / Т. М. Коваленко, І. А. Жабченко // Медичний форум-2009, м. Київ, 26–29 травня 2009 р.– С. 49–50.Особистий внесок дисертанта полягає у плануванні роботи, проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків.


^ Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

8. Коваленко Т. М. Характеристика фактичного харчування вагітних жінок з ожирінням / Т. М. Коваленко, Ю. В. Невишна // Проблеми харчування. – 2009.–№1 – (20). – С. 22–25. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі впливу збалансованого харчування на прогресування аліментарно-конституційного ожиріння під час вагітності.

9. Коваленко Т. М. Особливості функції зовнішнього дихання у вагітних з ожирінням / Т. М. Коваленко // Фізична активність, здоров’я і спорт. – 2010.–№1. – С. 55–60.

10. Коваленко Т. М. Фізична реабілітація в профілактиці акушерських ускладнень у жінок з аліментарно-конституційним ожирінням / Т. М. Коваленко,

Ю. О. Лянной // Матеріали ХІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнародною участю «Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України». – Суми: Сум.ДПУ, 2011. Т. 1. – С. 255–259. Особистий внесок дисертанта полягає в обґрунтуванні теми й актуальності дослідження, розробці програми фізичної реабілітації, аналізі результатів, формулюванні висновків.

11. Патент UA 47946, МПК А61К 31/00. Спосіб реабілітації вагітних жінок з ожирінням на етапі підготовки до пологів. / Т.М. Коваленко, І.А. Жабченко,

Ю.В. Невишна (UA). – №200910400; заявл. 14.10.2009; опубл. 25.02.2010, Бюл. №4.

Особистий внесок дисертанта полягає в обґрунтуванні теми й актуальності дослідження, розробці програми фізичної реабілітації, аналізі результатів, формулюванні висновків.


АНОТАЦІЇ

Коваленко Т. М. Фізична реабілітація при комплексному лікуванні вагітних з ожирінням. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 – Фізична реабілітація. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2012.

У дисертаційній роботі висвітлено й науково обґрунтовано програму допологової фізичної реабілітації для вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням, спрямовану на загальне зміцнення здоров’я, поліпшення функціонального стану дихальної та серцево-судинної системи, підвищення та адаптації до фізичного навантаження, поліпшення психоемоційного стану жінок перед пологами. Вперше визначено особливості вмісту і спрямованості програми допологової фізичної реабілітації для вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням на стаціонарному етапі лікування з урахуванням індивідуальних особливостей контингенту жінок, наявності ожиріння різного ступеню та супутніх акушерських ускладнень.

^ Ключові слова: фізична реабілітація, аліментарно-конституційне ожиріння, вагітні.


Коваленко Т.Н. Физическая реабилитация при комплексном лечении беременных с ожирением. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.03 – Физическая реабилитация. – Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2012.

Диссертация посвящена вопросам реабилитации беременных с алиментарно-конституционным ожирением на этапе подготовки к родам в условиях стационара. В ходе работы установлено, что у беременных с разной степенью ожирения преобладает симпатикотонический вегетативный тонус при І ст. ожирения – 46,7 % женщин, ІІ ст. – 41,2 % женщин, ІІІ ст. – 57,7 % женщин. Увеличение количества гиперсимпатикотонических вариантов вегетативной реактивности характерно при увеличении степени ожирения. У беременных основной группы отмечается повышенная активность центрального контура регуляции сердечного ритма. Допускаем, что у беременных с ожирением отмечается перенапряжение адаптационно-приспособительных механизмов вегетативной нервной системы.

Отмечается перераспределение регионарных объемов вентиляции, изменения которых отмечается с увеличением степени ожирения. Изучение толерантности к физической нагрузке показывает, что чем меньше степень ожирения, тем више гемодинамическое обеспечение. Анализ сocтояния фактического питания, подтверждает алиментарный путь возникновения заболевания, а показатели психоэмоциональной системы проявляються высоким уровнем тревоги и низким уровнем адаптации.

Реабилитационные мероприятия, проводимые беременным, были направлены в первую очередь на снижение частоты осложнений в родах и антенатальную охрану внутриутробного плода, а также на общее укрепление здоровья; улучшение функционального состояния дыхательной и сердечно-сосудистой системы; адаптации беременной к физической нагрузке; улучшение психоэмоционального состояния. Основными отличиями в предложенной нами программы от стандартных имеющихся программ в том, что соблюден дифферинцированный подход к реабилитации беременных, программа предусматривает и учитывает степень ожирения, адекватность на физическую нагрузку, средства и методы направлены как на укрепление и адаптацию к нагрузке в родах так и на улучшение общего состояния матери и плода, а также направлены на профилактику осложнений течения родов и улучшение психоэмоционального состояния перед родами.

Таким образом, полученные результаты свидетельствуют об эффективности программы дородовой физической реабилитации для беременных с ожирением, которая предусматривает выполнение в стационаре.

^ Ключевые слова: физическая реабилитация, алиментарно-конституционное ожирение, беременные.


Kovalenko T.M. Physical rehabilitation for obese pregnant woman. – Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of sciences from physical education and sport after specialty 24.00.03 is the Physical rehabilitation. it is the National university of physical education and sport of Ukraine, Kyiv, 2012.

In dissertation work it is reflected and scientifically grounded program of predelivery physical rehabilitation for pregnant from alimentary-constitutional type of obesity, directed on the general strengthening of health, improvement of the functional state of the respiratory and cardio-vascular system, increase of adaptation, to the improvement physical and psychoemotional state of women before births.

The features of content and orientation of the program of predelivery physical rehabilitation the first certain for pregnant with alimentary-constitutional type of obesity on the inpatient stage of treatment taking into account the individual features of contingent of women, presence of obesity of different degree and concomitant obstetric complications.

Key words: physical rehabilitation, alimentary–constitutional obesity, pregnancy.
1   2

Схожі:

Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconПитання до державного іспиту з теорії І методики фізичного виховання для студентів 4 курсу заочної форми навчання Інституту фізичного виховання І спорту спеціальності "фізичне виховання" розділ І. Загальна теорія фізичного виховання
Поняття про засоби фізичного виховання. Фізична вправа – основний І специфічний засіб фізичного виховання
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНаціональний університет фізичного виховання та спорту україни маслова Олена Володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання та спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни чернявський максим вікторович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconФізичного виховання І спорту україни радченко юрій анатолійович
Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconПитання до державного іспиту з теорії І методики фізичного виховання для студентів 4 курсу заочної форми навчання Інституту фізичного виховання І спорту спеціальності "спорт" розділ І. Загальна теорія фізичного виховання
...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту України
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни
Работа виконанана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconАціональний університет фізичного виховання І спорту україни лі Бо
...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconНауковий керівник доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Кашуба Віталій Олександрович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Фізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна iconЗєнкова анна миколаївна удк 796. 42. 092 Організаційні основи проведення легкоатлетичних змагань в умовах комерціалізації
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти та науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи