Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України icon

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України




Скачати 400.17 Kb.
НазваМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Сторінка1/2
Дата15.12.2012
Розмір400.17 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет фізичного виховання і спорту України


ЛЯСОТА ТЕТЯНА ІВАНІВНА


УДК:796.011.3 053.2: 373.31


ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту


Київ – 2012

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


^ Науковий керівник − кандидат педагогічних наук, доцент

КРИВЧИКОВА Олена Дмитрівна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання


^ Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

ШИЯН Богдан Михайлович,

Тернопільський Національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ та методики фізичного виховання;


кандидат педагогічних наук, професор

АРЕФЬЄВ Валерій Георгійович,

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Інститут фізичного виховання і спорту, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту


Захист відбудеться 14 грудня о 1200 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680) Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680) Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розісланий _____ 2012 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Коробейніков

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Одним із завдань початкової школи є формування у дітей позитивних мотивів навчання, зацікавленості та бажання вчитися. У процесі набуття знань, умінь та навичок відбувається формування особистості школяра, його поглядів, світогляду, поведінки. Від того, як дитина ставиться до тієї чи іншої діяльності, наскільки вона зацікавлена процесом навчання, залежить ефективність подальшої шкільної освіти.

Аналіз літературних джерел показав, що період навчання у початковій школі має велике значення для формування повноцінної особистості, тому що в цей період закладається підґрунтя подальшої освіти (Б.М. Шиян, 2007; Г.А. Єдинак, 2009).

Починаючи з 2003 року, в Україні впроваджуються системи організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах (наказ МОН України від 21.07.03 № 486) і системи організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах (наказ МОН України від 02.08.05 № 458).

Статистика свідчить про те, що захворюваність дитячого населення України має стійку тенденцію до зростання. Зниження рівня здоров’я характерне для всіх вікових періодів життя дитини. Сьогодні під час профілактичних оглядів у школярів виявляють удвічі більше, ніж двадцять років тому, порушень постави, захворювань органів слуху та зору (Н.М. Гончарова, 2009; О.М. Бондар, 2009; В.В. Петрович, 2010). Як свідчать дослідження, за час навчання у школі загальний стан здоров’я учнів погіршується (Л.А. Березіна, 2003; І.О. Когут, 2004; І.Є. Сапуга, 2007; С.В. Трачук, 2011; М.В. Чернявський, 2011).

Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується активним впровадженням у процес навчання різноманітних педагогічних інновацій без урахування індивідуальних психофізіологічних особливостей дітей, їх віку, стану здоров’я, особливостей індивідуальної адаптації до процесу навчання.

На сьогодні прослідковується тісний зв'язок між здоров'ям дитини, її фізичним розвитком та можливостями опанування освітньої програми з фізичного виховання сучасними школярами (А.В. Костенко, 2007; І.А. Тюх, 2009; Н.В. Москаленко, 2011; І.В. Хрипко, 2012). Підґрунтя фізичного та психічного здоров'я людини закладаються ще в дошкільному віці, а шкільний період є дуже важливий для виховання здорової, загартованої, фізично витривалої дитини та формування її характеру. Підвищення ефективності та якості фізичного виховання молодших школярів постійно знаходиться в центрі уваги вітчизняних та іноземних фахівців (В.Г. Арефьєв, 2007; Е.С. Вільчковський, 2005; О.Д. Дубогай, 2005; Ф.Р. Козицина, 2002; Т.Ю. Круцевич, 2005, 2011; Bar-Or, O., J. Foreyt, C. Bouchard, K.D. Browntll and B. Torun, 1998;О. Бар-Ор,Т. Роланд, 2009). Фізична активність є невід’ємною частиною поведінки людини. Вона визначається соціально-економічними та культурними чинниками, є поєднанням рухових, соціальних і духовних компонентів.

Формування, розвиток і збереження здоров’я дітей значною мірою залежить від впровадження здорового способу життя (ЗСЖ), що для України з високою захворюваністю та смертністю дітей є актуальною проблемою. Тому найперспективніший і економічно вигідний для суспільства шлях збереження здоров’я пов’язаний із широким впровадженням оздоровчих технологій (L.W.Haskell, M.E. Nelson, 2008; Ю.Ю. Борисова, 2009; Л.А. Хохлова, 2010;).

Загально відомою є роль фізичної культури у розвитку здоров’я людини. Чим раніше починається процес формування навичок у дітей до фізичної активності, занять фізичними вправами, тим міцнішими вони стають (Т.Ю. Круцевич, 2006; В.А.Романенко, 2005; С.А. Білітюк, 2006; О.В. Багінська,2008).

Критерієм оцінки комплексної дії фізичних вправ на навчальну діяльність є ступінь розвитку адаптивних можливостей дитини, що відображається у рівні здоров’я (Е.Г. Булич, І.В. Муравов, 2003; В.П. Семененко, 2005; Ю.А. Маковкіна, 2005; А.В. Костенко, 2007). Наукові дослідження свідчать, що значна частина дітей, які вступають до першого класу, має низьку успішність (Л.С. Роговик, 2003; О.П. Петрів, 2005; Л.В. Ковальчук, 2007). Відомо, що добра успішність при недостатній функціональній готовності організму досягається значним напруженням різних його систем, що може призводити до порушень нервово-психічної сфери дитини та до погіршення здоров’я.

Адаптивність індивіда проявляється через такі його властивості: працездатність, опірність організму до несприятливих умов довкілля, комунікабельність, сила волі та мужність, здатність до навчання, гармонія фізіологічних функцій та психологічних процесів. Постійна мінливість середовища вимагає оцінки і таких характеристик адаптивності людини, як динамічність, безперервність та пластичність адаптивних процесів (З.В. Блінова, 1969; О. І. Єрохіна, 2008; О.А. Новосьолова, 1999; Л.С. Роговик, 2003; О.О. Шумская, 2008).

Не дивлячись на актуальність та значимість вище згаданої теми, недостатньо розробленим є питання підвищення адаптаційних можливостей дітей 6-7 років до умов навчання засобами фізичного виховання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: роботу виконано відповідно до теми 3.1.2.Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. «Науково методичні засади вдосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання» (номер державної реєстрації 0106U010782) та теми 3.1. Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. «Вдосконалення програмно нормативних засад фізичного виховання в навчальних закладах» (номер державної реєстрації 0111U001733). Роль автора полягала у розробці програми, яка спрямована на скорочення термінів адаптації дітей 6-7 років до умов навчання в школі засобами фізичного виховання, і впровадження її у процес фізичного виховання першокласників.

Мета досліджень − обґрунтувати та розробити програму заходів, спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей дітей 6-7 років до умов навчання у школі засобами фізичного виховання.

^ Завдання досліджень:

  1. Дослідити фактори, що впливають на адаптацію молодших школярів до умов навчання в школі за даними літературних джерел.

  2. Визначити фізичний, функціональний, психоемоційний стан дітей 6-7 років та рівень їх адаптації до системного навчання у школі.

  3. Визначити чинники, які сприяють формуванню адаптаційних можливостей дітей 6-7 років до умов навчання у початковій школі.

  4. Розробити програму фізичного виховання спрямовану на покращення адаптації дітей до навчання у школі та визначити її ефективність.

Об’єкт дослідження − процес фізичного виховання дітей 6-7 років у початковій школі.

^ Предмет дослідження − вплив засобів фізичного виховання на адаптаційні можливості до умов навчання у школі дітей 6-7 років.

Методи досліджень: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової літератури; аналіз документальних матеріалів; педагогічні методи дослідження: опитування, спостереження, тестування, експеримент; фізіологічні методи; психофізіологічні методи; антропометричні методи; статистичні методи обробки отриманих даних.

^ Наукова новизна:

  • вперше визначені лімітуючі фактори способу життя, що впливають на адаптацію дітей 6-7 років, якими є: умови проживання, соціальний та культурний рівень батьків, наявність у них шкідливих звичок, взаємостосунки в сім’ї, організація дозвілля;

  • вперше виявлено найбільш вагомі чинники, що впливають на адаптацію дітей 6-7 років до умов навчання у школі якими є: фізичний розвиток, функціональний стан дихальної системи, обсяг рухової активності, фізична працездатність, фізична підготовленість, які лягли в основу комплексної програми з фізичного виховання;

  • вперше створено шкалу комплексної оцінки адаптаційних можливостей дітей 6-7 років за показниками фізичного розвитку, артеріального тиску, життєвої ємності легень, фізичної підготовленості, захворюваності, індексу Руф’є, психоемоційного стану, розумової працездатності;

  • доповненні дані про вплив засобів фізичного виховання, що впливають на протікання соціальної адаптації дітей 6-7 років до умов навчання у школі, які проявляються у бажанні вчитися, спілкуватися в колективі;

  • доповненні та розширені засоби і методи позаурочних форм занять фізичними вправами, що впливають на процес адаптації дітей 6-7 років до умов навчання в школі.

^ Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні ефективності комплексу заходів, спрямованих на адаптацію дітей 6-7 років до умов навчання і використання їх у процесі фізичного виховання загальноосвітньої школи та сім’ї.

Результати дослідження впроваджено у практику фізичного виховання гімназії №5 та ліцею №4 міста Чернівці, а також у навчальний процес студентів 3-4 курсів кафедр «Фізичне виховання» та «Здоров’я людини» факультету фізичної культури та здоров’я людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

^ Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні, самостійній розробці та апробуванні методів організації уроків фізичної культури, заходів організації позаурочної форми навчання, які спрямовані на скорочення термінів адаптації дітей 6-7 років до умов навчання в школі. У спільних публікаціях автору належить організація досліджень, проведення аналізу даних й інтерпретація отриманих результатів.

^ Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на XIV Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2010), на XIV Міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України», (Львів, 2010), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі» (Чернігів, 2008), на Міжнародній науково-практичній конференції «Фізична культура та спорт у навчальних закладах східноєвропейських країн» (Чернівці, 2010, 2011), на Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Молодь та олімпізм» (Київ, 2010, 2011).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, шість з яких – статті у фахових наукових журналах.

^ Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертаційну роботу викладено на 196 сторінках, що вміщують 32 таблиці, 35 рисунків. У роботі використано 201 джерело наукової та спеціальної літератури.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито новизну і практичне значення роботи, відображено особистий внесок здобувача; описано сферу апробації результатів, вказано кількість публікацій.

У першому розділі «Чинники, які впливають на адаптацію дітей 6-7 років до умов навчання у школі» проаналізовано і узагальнено дані, що характеризують адаптацію дітей молодшого шкільного віку, розкрито проблеми соціальної адаптації учнів перших класів, представлено шляхи підвищення та прискорення процесів адаптації молодших школярів до умов навчання у школі. Узагальнено характеристику показників фізичного стану молодших школярів та їх психоемоційного стану, виявлено соціальні, психомоторні чинники, що впливають на адаптацію дітей молодшого шкільного віку.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить про те, що виникла об’єктивна необхідність щодо впровадження у процес фізичного виховання дітей 6-7 років нових інноваційних програм і підходів, спрямованих на прискорення темпів адаптації до умов навчання, що буде сприяти зміцненню їх фізичного здоров’я.

У другому розділі «Методи й організація досліджень» описано і обґрунтовано систему методів дослідження, що використовувалися для вирішення поставлених завдань.

З метою визначення стану фізичного розвитку школярів, які взяли участь у дослідженні, проводили антропометричні вимірювання основних показників, що відображають рівень сформованості функціональних ознак підростаючого організму.

Оцінка фізичного здоров’я проводилися з визначенням таких показників у стані спокою: життєвої ємності легень (ЖЄЛ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ), маси тіла, довжини тіла, окружності грудної клітини (ОГК), життєвого індексу (ЖІ), фізичної працездатності, стану постави (поставу визначали візуально, а також при поверхневому огляді перевіряли висоту розміщення плечових ліній, нижніх кутів лопаток та відставання їх від грудної клітки, асиметрію лопаток „трикутник ” визначали за допомогою сантиметрової стрічки: від VII шийного хребця до нижнього кута лівої лопатки, так само до правої лопатки, ступінь кифотичної постави визначають розрахунком плечового індексу) і визначення типу стопи використовували плантоконтурографічний метод за Бохенеком.

Визначення обсягу добової рухової активності проводилися за допомогою методики Фремінгемського дослідження на підставі хронометражу різного рівня рухової діяльності дітей протягом доби.

Педагогічні методи досліджень включали педагогічне спостереження, педагогічне тестування фізичної підготовленості та педагогічний експеримент.

Психологічні методи досліджень включали оцінювання нервово-психічного статусу та оцінки розумової працездатності. В дослідженні прийняли участь школярі перших класів (6-7 років), що навчаються у гімназії №5 м. Чернівці, у кількості 64 особи, з них 30 хлопчиків і 34 дівчинки.

На першому етапі дослідження (жовтень 2006 – травень 2007) було проведено детальний аналіз сучасних літературних джерел, вивчено науково-теоретичні й методичні аспекти фізичного виховання в гімназії; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, розроблено програму дослідження, індивідуальні карти та протоколи обстеження, складено анкети.

На другому етапі дослідження (вересень 2007 – травень 2008) було організовано і проведено констатувальний експеримент, який передбачав отримання нових теоретичних та експериментальних даних про фізичний розвиток дітей 6-7 років, їх захворюваність протягом навчального року, рухову активність, функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем, психоемоційний та нервово-психічний стани; чинники, що впливають на адаптацію дітей до умов навчання у школі. Проведено експертну оцінку для визначення необхідності та шляхів впровадження експериментальної програми у процес фізичного виховання молодших школярів.

На третьому етапі дослідження (вересень 2008 – травень 2009) було проведено формувальний експеримент, який передбачав підбір засобів та методів, що впливають на скорочення термінів адаптації дітей до умов навчання у школі. Це дало змогу створити експериментальну програму. Результати, отримані під час досліджень, були оброблені методами математичної статистики.

На четвертому етапі дослідження (червень 2009 – червень 2011) обґрунтовано впроваждення експериментальної програми у практику фізичного виховання молодших школярів. Оформлено висновки, практичні рекомендації.

У третьому розділі «Характеристика психофізичного стану дітей 6-7 років» представлені дані констатувального експерименту на підставі дослідження чинників, що мають найбільший вплив на адаптацію дітей 6-7 років до умов навчання у школі.

Дані, отримані в результаті проведених нами досліджень, формують уяву про рівень фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Експериментально встановлено, що лише по 3,84% дівчаток і хлопчиків мають високий та вище середнього рівень фізичного розвитку.

Для характеристики дихальної системи дітей, які взяли участь у констатувальному експерименті, визначався життєвий індекс. У хлопчиків він становив 54,07% (нижче за середній), а у дівчаток - 51,35% (середній рівень).

При обстежені постави першокласників було виявлено порушення у більшості дітей, сколіотичну поставу мали 14,8% хлопчиків і 6,38% дівчаток, кифотичну поставу мали по 4,25% хлопчиків і дівчаток, 8,5% хлопчиків і 17% дівчаток мали деформацію грудної клітки, випуклість однієї з лопаток та сутулість була виявлена у 56% хлопчиків та 44,7% дівчаток. Під час обстеження виявлено школярів, які мають одночасно кіфотичну і сколіотичну поставу (кіфосколіотичну поставу) або кіфоз і сколіоз (кіфосколіоз), а також інші порушення ОРА це деформація грудної клітки (воронкоподібна, кулеподібна, асиметрична) та деформація нижніх кінцівок (Х-подібні нижні кінцівки, О-подібні нижні кінцівки). Аналіз показників плантограм стоп свідчить про те, що 27,7% хлопців і 33,3% дівчат відповідають першому типу і мають відповідно вигнуту стопу, 5,5% хлопців і 11,1% дівчат мають третій тип стопи – сплюснутий та 66,6% хлопців і 51,8% дівчат мають другий тип стопи – ідеальний.

Аналізуючи дані опорно-рухового апарату дітей виявлено, що у 82,9% хлопчиків і 72,4% дівчаток порушення постави. Можливо це пов’язане зі зниженням рухової активності та збільшенням статичного навантаження ще в дошкільний період.

Встановлено, що частота серцевих скорочень була вище норми лише у дівчаток (104 уд.хв.), а у хлопчиків вище норми були показники систолічного і діастолічного артеріального тиску (111,5/86,8 мм.рт.ст.). Низький рівень фізичної працездатності було виявлено у 40% хлопчиків і 46,5% дівчаток.

Проведені дослідження дозволили визначити рівень розумової працездатності учнів 6-7 років. Виявлено, що 42,8% хлопчиків і 33,3% дівчаток мають низький рівень, 33,3% хлопчиків і 28,5% дівчаток – середній, 23,8% хлопчиків і 38% дівчаток – високий.

Результати індивідуальних показників прогнозу соціальної адаптації свідчать про достатньо високий рівень дітей першого року навчання. Пояснюється це тим, що анкетування є суб’єктивним методом оцінювання показників. У хлопців і дівчат середній рівень однаково становить по 47,8%, відповідно високий рівень – 52,2%. Відсутність низького рівня обґрунтовується високим соціально-культурним станом сім’ї. Хоча під впливом несприятливих факторів (стану здоров’я, рівня фізичної підготовленості, фізичної працездатності) рівень соціальної адаптованості не є визначальним аспектом, у загальній шкільній адаптації.

Беручи до уваги комплексну дію несприятливих факторів, що впливають на стан дитини, у період перебування в школі можна передбачати прогресивне погіршення здоров’я за період навчання.

Для оцінки фізичної підготовленості першокласників були використані рухові тести. Жоден учень не показав високого і вище середнього рівнів розвитку швидкісних здібностей, натомість 54,8% хлопчиків і 32,1% дівчаток мали низький рівень, так само високого рівня швидкісно-силових здібностей не досяг жоден учень, проте низький рівень мали 29% хлопчиків та 28,6% дівчаток. Високий рівень у показниках розвитку гнучкості мали 19,3% хлопчиків і 7,1% дівчаток, але більшість хлопчиків (54,8%) мали низький.

Показник спритності свідчить про те, що більшість хлопчиків (45,2%) мали середній рівень, дівчаток − 28,6%, низький і нижче середнього рівні − по 35,7% дівчаток відповідно, та нижче середнього та низький рівні спритності − по 32,2% і 6,4% хлопчиків відповідно.

Молодший шкільний вік характеризується різкою зміною настрою. Тому нами досліджувалися особливості психоемоційного стану дітей, середньостатистичні показники яких свідчать, що після уроку фізичної культури зросла кількість дітей з підвищеним настроєм, і майже вдвічі збільшилася кількість дітей зі станом крайнього незадоволення, що пояснюється невідповідністю поставлених завдань уроку та засобів фізичного виховання, що використовуються під час уроку.

Всі досліджені показники було оброблено методом факторного аналізу для виявлення найбільш значущих факторів, що впливають на адаптацію дітей до умов навчання. Було визначено п’ять значущих чинників, які пояснюють 72,2% дисперсії у хлопчиків і 78,5% у дівчаток.

Серед чинників, які мають найбільш значний вплив на адаптацію хлопчиків до умов навчання в школі, є життєвий індекс, фізичний розвиток, рухова активність, фізична підготовленість (швидкісні здібності), фізична працездатність, стан серцево-судинної та дихальної систем. У дівчаток фізичний розвиток, ЖІ, фізична працездатність, стан здоров’я, фізична підготовленість (швидкісно-силові здібності та спритність), стан ССС, рухова активність, соціальна адаптація, функціональний стан дихальної системи (ДС). Найбільш значущими чинниками, що впливають на адаптацію дітей цього віку, є фізичний розвиток і життєвий індекс у 28,0% хлопчиків і у 27,5% дівчат відповідають внеску у загальну дисперсію. Згідно цього було розроблено шкалу об’єктивних показників адаптаційних можливостей дітей 6-7 років.

У четвертому розділі «Засоби фізичного виховання, спрямовані на скорочення термінів адаптації дітей 6-7 років до умов навчання у школі» представлена комплексна програма заходів, спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей дітей 6-7 років. Вказана програма складалася з п’яти блоків, кожен з яких мав на меті певні завдання та найбільш ефективні засоби, спрямовані на їх вирішення (рис.1).

Перший блок спрямований на формування навички правильної постави: профілактика порушень постави та плоскостопості; виховання стійкості до статичних зусиль; гармонійний розвиток опорно-рухового апарату.

Другий блок має на меті оволодіння школою рухів: оволодіння технікою виконання вправ; навчання вмінню правильно виконувати рухи у процесі життєдіяльності.

Третій блок вирішує завдання розвитку рухових якостей: швидкості, сили, спритності, гнучкості; підвищення функціональних можливостей кардіореспіраторної системи, працездатності; виховання відчуття ритму.

У четвертому блоці передбачено підвищення психоемоційної стійкості: удосконалення функцій нервової системи; навчання методам психо-регулювальних вправ.

П’ятий блок характеризує формування поняття «здоров’я», його складових, значення фізичних вправ для показників здоров’я, навичок самоконтролю.



Формування поняття «здоров’я»

Підвищення психоемоційної стійкості, удосконалення функцій нервової системи


Розвиток рухових якостей

Опанування школи рухів


Формування навички правильної постави












Рис. 1. Структура комплексної програми заходів, спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей

дітей 6-7 років

Програма передбачала демонстрацію загально-розвивальних вправ у підготовчій частині уроку, проведення естафет, ігор в основній частині уроку, демонстрацію вправ на відновлення в заключній частині, участь батьків при проведені ігор та естафет разом з учнями. Широко використовувалися дихальні та пальчикові вправи, що сприяють нервово-психічному розвитку. Все це сприяло скороченню строків адаптації першокласників до умов навчання в школі.

У процесі виховання фізичних якостей під час уроку фізичної культури значне місце посідали вправи з інноваційних видів спорту (скелелазіння, йога, ушу, карате, скейтбординг, городки, боулінг тощо), які дуже популярні в місті, державі та у світі в цілому.

Особливості підбору цих вправ полягають в тому, що діти використовують вправи видів спорту, якими займаються в позанавчальний час.

Розроблена методика використання інноваційних видів спорту ґрунтувалася на загальних вимогах (відповідність віку, фізичній та технічній підготовленості дитини, поступове ускладнення завдань, їх повторюваність і т.д.) і з обов'язковим урахуванням деяких специфічних вимог до розвитку фізичних якостей.

Проведені в ігровій формі заняття мали освітньо-виховний ефект: діти опановували у великому обсязі вміння і навички, у них інтенсивніше розвивалися фізичні якості, а високий ступінь взаємозв'язку фізичного і психічного розвитку сприяв творчій активності дітей та скороченню термінів адаптації до нового середовища. Завдання, пов'язані зі вдосконаленням фізичної підготовленості, передбачали широкий спектр засобів і методів їх вирішення.

У ході розробки стратегії педагогічного обстеження та експерименту увага зверталась, в першу чергу, на вирішення основних завдань:

а) покращення фізичного стану дітей; б) покращення психоемоційного стану для прискорення адаптації дітей 6-7 років.

Для вирішення першого завдання був розроблений план проведення фізкультурно-оздоровчих заходів. На підставі лікарсько-педагогічного контролю за необхідності були запропоновані рекомендації щодо проведення корегувальної гімнастики. Дихальну гімнастику об'єднали із загально розвивальними та спеціально розвивальними вправами. Вправи дихальної гімнастики виконувались за системою йоги (повне дихання, «ха» - дихання, затримка дихання). Запропоновані комплекси вправ діти виконували з великим бажанням.

Особлива увага приділялася правильній організації самостійної рухової діяльності як невід'ємній частині фізкультурно-оздоровчої роботи. При цьому дотримувалися таких вимог:

- збільшення часу для самостійної рухової діяльності;

- відповідності приміщень або майданчиків санітарно-гігієнічним вимогам та правилам техніки безпеки;

- використання під час занять фізичними вправами стандартного і нестандартного обладнання.

Вся робота проводилася в тісному контакті з родиною. На початку навчального року після анкетування батьків з урахуванням особливостей розвитку їхньої дитини складався індивідуальний план роботи для кожної родини, надавалися конкретні рекомендації щодо проведення спільних заходів.

Наприклад, після сну і гігієнічних процедур дітям пропонувалось ходити босоніж по підлозі, після чого вони виконували комплекс дихальних вправ, а потім − біг на місці (умова: добре провітрене приміщення). У теплу пору року оздоровчий біг пропонували проводити на свіжому повітрі. Дозована ходьба, як чинник оздоровлення, використовувалася протягом цілого року.

Система загартувальних процедур в зимову пору року передбачала повітряні ванни при підготовці до сну, а також під час проведення фізкультурних заходів: миття рук до ліктів (вдягання «рукавичок» - намилювання рук до ліктів і змивання мильної піни) та шиї прохолодною водою під час гігієнічних процедур; ігри з водою у довільній діяльності (кожна дитина повинна грати два-три рази на тиждень з використанням іграшок, пальчикових вправ); ходьба босоніж на фізкультурних заняттях; прогулянки двічі на день.

У теплу пору року система оздоровчих процедур доповнювалася сонячними ваннами, ходьбою босоніж по землі, мокрій траві, іграми в літньому басейні тощо.

Друге завдання – покращення психоемоційного стану, що сприяє успішності навчання дітей у школі, – вирішувалося шляхом використання переважно ігрового матеріалу.

Рухливі ігри використовувалися у всіх формах організації занять фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку:, на уроках фізкультури, під час активного відпочинку, на, перервах і в самостійній рухової діяльності.

На початку дослідження за підсумками констатувального експерименту були сформовані дві групи: експериментальна (ЕГ) і контрольна (КГ). До КГ методом випадкової вибірки увійшли діти 1 Б класу, до ЕГ – учні 1А класу. Учні ЕГ протягом навчального року займалися за названою програмою, а учні КГ займалися за традиційною програмою. Експериментальна програма передбачала збільшення часу на рухливі і народні ігри, забави і естафети на 5 годин, введення елементів з інноваційних видів спорту: скелелазіння, йога, спортивні танці, ушу, карате, городки, боулінг, − за рахунок годин відведених на тестування стану фізичної підготовленості, що викликає позитивне ставлення дітей до уроків фізичної культури.

Порівняльний аналіз даних формувального експерименту показав, що цілеспрямована та довільна рухова активність на високому рівні була до експерименту у 4,7% дітей, після експерименту - у 8,5% в експериментальній групі, в контрольній – 1,4%.

Після експерименту у дітей ЕГ показники функціонального стану підвищилися, що дає можливість краще переносити психофізичне напруження під час навчання. Так, у хлопчиків ЕГ показники частоти серцевих скорочень у спокої знизились на 14,7 уд·хв−1. (Р<0,01), а у дітей КГ − всього на 5,5 уд. ·хв−1. (Р<0,05), після навантаження у дітей ЕГ – на 9,8 уд·хв−1. (Р<0,01), у дітей КГ навпаки збільшився на 12,3 уд·хв−1.(Р<0,01). АТ систолічний в ЕГ зменшився на 9,2 мл.рт.ст. (Р<0,01), у КГ – збільшився на 5,6 мл.рт.ст., (Р<0,05), АТ діастолічний в ЕГ зменшився на 3,7 мл.рт.ст., а в КГ збільшився на 4,3 мл.рт.ст. Життєва ємність легень в ЕГ збільшилась на 67,9 мл. (Р<0,01), в КГ – на 40,5 мл. (Р<0,05). Показники серцево-судинної та дихальної систем знаходяться в граничному стані у дітей КГ, що неодмінно призводить до утрудненого пристосування організму до умов навчання. У дівчаток ЕГ частота серцевих скорочень у спокої зменшилась на 6,3 уд·хв−1. (Р<0,01), в КГ – збільшилась на 3,3 уд·хв−1., після навантаження в ЕГ зменшилась на 3 уд·хв−1. (Р<0,05), в КГ – збільшилась на 12 уд·хв−1. (Р<0,05), АТ систолічний в ЕГ зменшився на 4,9 мл.рт.ст., а в КГ збільшився на 4,45 мл.рт.ст. АТ діастолічний в ЕГ зменшився на 0,7 мл.рт.ст., а в КГ збільшився на 3,9 мл.рт.ст. Життєва ємність легень в ЕГ збільшилась на 70,4 мл. (Р<0,01), в КГ – на 40,6 мл. (Р<0,05).

Збільшилась з 18,2% до 30,7% кількість хлопчиків ЕГ, що мають добрий рівень фізичної працездатності, у КГ цього показника не мав жоден учень. У дівчаток високий рівень мали 6,6% після експерименту, у КГ високого та доброго рівня не мала жодна учениця. Зменшилась з 45,4% до 7,8% кількість хлопчиків ЕГ, що мали низький рівень фізичної працездатності, а в контрольній групі − з 50% до 26,6%. У дівчаток ЕГ низький рівень в кінці експерименту мали в 4 рази менше учениць, а в КГ тільки в 2 рази менше.

Порівняльний аналіз рівня фізичної підготовленості експериментальної та контрольної груп на початку та після експерименту характеризує програму, як ефективну, тому що спостерігається позитивна динаміка показників більшою мірою в ЕГ, ніж у КГ. Комплексне тестування фізичної підготовленості учнів перших класів показало, що до експерименту 59,3% дітей, за загальним середнім показником, віднесені до низького рівня компетентності з фізичної підготовленості та 40,7% - до нижче середнього рівня.

Під дією формуючого експерименту в ЕГ високий рівень мали 7,7%, вище середнього – 30,4%. До експерименту цього рівня не досягав жоден учень. Середній рівень мали 46,1%, нижче середнього – 15,3% хлопчиків, що значно відрізняється від попереднього результату. Низького рівня в ЕГ не показав жоден учень, порівняно з результатом на початку експерименту.

Високий та вище середнього рівня показників не показав жоден учень КГ. Середнього рівня досягли 40%, нижче середнього – 53,3%, низького – 6,6%.

Серед дівчаток ЕГ високий рівень показало 6,6%, рівень вище середнього -26,6%, середній та нижче середнього рівень по 33,3%, низький рівень не мала жодна учениця. В КГ середній рівень мали 25%, нижче середнього – 58,3%, 16,6% – низький рівень.

Дані фізичної підготовленості в експериментальній групі свідчать про позитивну дію формуючого експерименту, а діти контрольної групи ймовірно будуть відчувати напруження механізмів адаптації.

Аналіз психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку свідчить, що дітей з гарним настроєм які очікують урок фізичної культури на початку навчального року було 2,9% в ЕГ, 11,4% в КГ натомість в кінці року в ЕГ їх стало – 23,5%, КГ – 17,1%. Після уроку фізичної культури веселий настрій мали 5,8% дітей ЕГ і 8,5% КГ, наприкінці навчального року ЕГ – 20,5%, а КГ – 17,1%. Повне незадоволення на початку навчального року мали 11,7% учнів ЕГ і 5,7% КГ, після уроку фізичної культури повне незадоволення мали 2,9% дітей ЕГ і 11,4% дітей КГ. В кінці року повне незадоволення мали тільки 11,4% дітей КГ, як до, так і після уроку фізичної культури (табл.1).


^ Таблиця 1

Кольородіагностика психоемоційного стану учнів

за період з 2006 до 2007 р.


Колір

Етап експери-

менту

Кількість дітей з різним емоційним станом,%

до уроку фізичної

культури

після уроку фізичної культури

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

Червоний – настрій веселий, активний

вересень 2006

2,9

11,4

5,8

8,5

грудень 2006

5,8

11,4

14,7

14,2

травень 2007

23,5

17,1

20,5

17,1

Оранжевий – радість, тепло

вересень 2006

2.9

8,5

11,7

11,4

грудень 2006

17,6

8,5

14,7

8,5

травень 2007

20,5

11,4

23,5

8,5

Жовтий – світлість, приємність

вересень 2006

5,8

5,7

52,9

11,4

грудень 2006

20,5

11,4

55,8

14,2

травень 2007

29,4

8,5

52,9

17,1

Зелений – спокій, рівність емоцій

вересень 2006

17,6

20

11,7

17,1

грудень 2006

11,7

14,2

2,9

17,1

травень 2007

11,7

8,5

2,9

11,4

Синій – печаль, сум


вересень 2006

23,5

17,1

11,7

17,1

грудень 2006

14,7

14,2

2,9

17,1

травень 2007

5,8

17,1

-

20

Фіолетовий – тривога, сум

вересень 2006

35,2

28,5

8,5

22,8

грудень 2006

23,5

25,7

5,5

20

травень 2007

8,5

22,8

-

14,2

Чорний – повне незадоволення

вересень 2006

11,7

5,7

2,9

11,4

грудень 2006

5,8

11,4

2,9

8,5

травень 2007

-

11,4

-

11,4


Примітки: ЕГ – експериментальна група; КГ – контрольна група


Встановлено зміни в показниках оцінки рівня адаптації: по 8,8% дітей ЕГ на початку експерименту мали високий та низький рівень, 8,5% дітей КГ мали високий рівень, низький − 5,7% дітей. Наприкінці експерименту в ЕГ високий рівень мали 23,5%, низький – 2,9% дітей і 8,5% дітей контрольної групи. В КГ наприкінці високий показник залишився без змін (8,5%), низький збільшився до 17,1%, що свідчить про напруження функціональних систем першокласників (рис.2, 3).

Рис. 2. Оцінка рівня адаптації до умов навчання дітей експериментальної групи:

-прямоугольник 73прямоугольник 72прямоугольник 71прямоугольник 70 високий; - середній; - нижче середнього; - низький

Рис. 3. Оцінка рівня адаптації до умов навчання дітей контрольної групи:

-прямоугольник 73прямоугольник 72прямоугольник 71прямоугольник 70 високий; - середній; - нижче середнього; - низький

На основі кореляційного та факторного аналізу, а також даних, які були отримані в ході дослідження створена шкала оцінки адаптаційних можливостей дітей 6-7 років. Кількість набраних балів за всіма показниками дає можливість визначити стан адаптаційних можливостей дітей 6-7 років і створити уяву про хід адаптації до умов навчання в початковій школі (табл.2).


Таблиця 2

  1   2

Схожі:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни пацалюк костянтин григорович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерства освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту України
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи