Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна




Скачати 401.19 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Сторінка1/2
Дата15.12.2012
Розмір401.19 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2




Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет фізичного виховання і спорту України


СКОМОРОХА ОЛЬГА СТАНІСЛАВІВНА


УДК: 796-055.2:618.11-006-085+613.25


ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

З АЛІМЕНТАРНО-КОНСТИТУЦІОНАЛЬНОЮ ФОРМОЮ

ОЖИРІННЯ ТА СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ


24.00.03 – фізична реабілітація


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту


Київ – 2012

Дисертацією є рукопис


Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


^ Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Владимирова Наталія Іванівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри фізичної реабілітації


^ Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Шахліна Лариса Генріхівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри спортивної медицини


кандидат медичних наук, доцент

^ Андріяшек Юрій Іванович, ДУ «Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського», доцент кафедри фізіотерапії факультету післядипломної освіти


Захист відбудеться 14 грудня 2012 р. о 14 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розіслано 13 листопада 2012 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. В. Коробейніков

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Останніми десятиліттями в економічно розвинених країнах світу рівень захворюваності населення на ожиріння стрімко зріс, у зв’язку з чим Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) проголосила його глобальною епідемією. Кількість хворих на ожиріння у переважній більшості країн Європи перевищує 30 %, причому жінки хворіють удвічі-утричі частіше, ніж чоловіки. Зокрема, 40 % жителів Великої Британії мають надлишкову масу тіла, у 25 % жителів Франції відзначено несприятливі показники частотності ожиріння, особливо його динаміки. У Німеччині захворювання виявлено майже у 50 % дорослого населення (М.О. Бєляков, 2003; О.М. Лобикіна, 2011), в Угорщині на ожиріння страждає до 38 %, у Польщі – 31 % жінок. У США, за даними NHANES (National Health and Nutrition Examination Survey), кількість хворих на ожиріння зросла від 64,5 % (1999–2000 рр.) до 66,3 % (2003–2004 рр.). У Росії 30 % людей працездатного віку страждають на ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) перевищує 30 кг∙м-2) і 25 % – мають надлишкову масу тіла (ІМТ перевищує 25 кг∙м-2). В Україні цей показник становить 45 % (П.М. Боднар, 2007; З.А. Калмиков, 2009).

За прогнозами експертів ВООЗ, при збереженні таких темпів зростання до 2025 р. у світі буде налічуватися більше 300 млн. людей із ожирінням, а до 2037 р. у США з надлишковою масою тіла становитиме 100 % населення (Д.Г. Бессен, 2004; Н.А. Бєляков, 2005; О.М. Біловол, 2009).

У клінічній медицині ожиріння розглядають як поліетіологічне захворювання, при цьому первинне ожиріння аліментарно-конституціональної природи є найпоширенішим і зустрічається у 70–85 % випадків. За даними фахівців (S.J. Kay, 2006; П.Н. Боднар, 2007; Г.Ф. Генделека, 2012; Ю.І. Андріяшек, 2012), підтвердженими упродовж десяти років, на поширеності ожиріння особливо позначився науково-технічний прогрес, що спричиняє зниження обсягу рухової активності та порушення режиму харчування.

Деякі дослідники (С.С. Попова, 2007; П.М. Веропотвелян, 2008; Л.Г. Шахліна, 2012) підкреслюють, що при аліментарно-конституціональному ожирінні порушення овуляторно-менструального циклу буває за типом гіпоменструального синдрому з гіперпролактинемією і гіперандрогенною ановуляцією та подальшим формуванням синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який є найпоширенішою ендокринопатією у жінок репродуктивного віку як в Україні, так і за кордоном, становлячи гетерогенну групу порушень із широкою клінічною і біохімічною варіабельністю (М.І. Балаболкін, 2008; І.Ю. Ганжій, 2012; E. Cardas Costa, 2012). Як зазначають Р.А. Манушарова (2008), Л.Г. Тумилович (2009), Л.В. Калугіна (2012), частотність цієї патології серед гінекологічних хворих різних етнічних груп варіює від 4 до 15 %: в Україні – 0,6–11 %, в країнах ближнього зарубіжжя – 1,8–11 %, в Європі – 15–20 %, у США – 6–10 %. У спеціальній науковій літературі зазначено, що у 31–75 % випадків СПКЯ переважно є причиною ендокринного безпліддя, а враховуючи особливості демографічної ситуації в Україні, безпліддя, зумовлене ожирінням і СПКЯ, є серйозною медико-соціальною та економічною проблемою сучасного суспільства (R. Pasquali, 2003; І.А. Гілязутдінов, 2006; І.Б. Манухін, 2006). На думку багатьох дослідників (В.М. Прилепська, 2003; E. Diamanti-Kandarakis, 2007; Б.Б. Пінхасов, 2011; В.К. Чайка, 2012), для відновлення циклічності оваріально-менструальної функції у жінок фертильного віку необхідне зниження маси тіла на 1015 %.

Водночас сучасний стан проблеми корегування маси тіла при ожирінні залишається незадовільним, незважаючи на значну кількість запропонованих методик, що зосереджують основну увагу на збалансованому низькокалорійному харчуванні (В.І. Пономаренко, 2001; В.І. Миркін, 2009; З.А. Калмиков, 2009) чи медикаментозному лікуванні (Г.Є. Чернуха, 2006; П.В. Попова, 2011), хоча відомо, що коригуючий ефект значно зростає при комплексному поєднанні дієтотерапії та фізичних навантажень (О.О. Мороз, 2011). Однак рекомендації щодо характеру та оптимальних режимів фізичних навантажень для нормалізації маси тіла при ожирінні недосконалі й фрагментарні, а наукові підходи до технології зниження маси тіла жінок репродуктивного віку з урахуванням СПКЯ – недостатньо обґрунтовані, що зумовлює актуальність роботи, спрямованої на розробку комплексної програми та визначення найбільш раціональних режимів, застосування різних методів та засобів реабілітації для жінок репродуктивного віку з ожирінням
і СПКЯ.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України,
а також Зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006–2010 рр. за темою: 4.3.1. «Удосконалення оздоровчо-реабілітаційних програм профілактики і корекції дисфункцій, зумовлених порушеннями в різних системах організму» (номер державної реєстрації 0106U0107794) та Зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011–2015 рр. за темою: 4.4. «Удосконалення організаційних і методичних основ програмування процесу фізичної реабілітації при дисфункціональних порушеннях у різних системах організму людини» (номер державної реєстрації 0111U001737). Внесок автора полягає у розробці комплексної програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ.

^ Мета дослідження – обґрунтувати, розробити та апробувати комплексну програму фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ.

^ Завдання дослідження:

1. Систематизувати та узагальнити сучасні науково-методичні знання і результати вітчизняного та зарубіжного практичного досвіду щодо застосування засобів і методів фізичної реабілітації для корегування надлишкової маси тіла та відновлення оваріально-менструальної функції, з якою пов’язані метаболічні зміни.

2. Вивчити гормональний статус, показники фізичного стану, а також індивідуально-психологічні особливості та власне реагування на захворювання жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ.

3. Обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації, яка сприяла б зниженню надлишкової маси тіла жінок із СПКЯ.

4. Визначити ефективність впливу запропонованих засобів і методів фізичної реабілітації на корегування маси тіла і компонентного складу тіла, оваріально-менструальну функцію жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ.

Об’єкт дослідження – система фізичної реабілітації жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ.

^ Предмет дослідження – комплексна програма фізичної реабілітації, спрямована на покращання функціонального стану організму, корегування маси тіла і відновлення репродуктивної функції жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ.

^ Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічний експеримент; клініко-анамнестичні методи дослідження; опитування та анкетування; антропометричні методи; функціональні методи дослідження; психологічні тести; лабораторні методи дослідження (гормональний, вуглеводний і ліпідний профіль); інструментальні методи: визначення складу маси тіла «Omron BF–511», ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза з використанням апарата «Voluson–730 Expert» за участі лікаря акушера-гінеколога вищої категорії, кандидата медичних наук ТОВ «Інституту Генетики Репродукції» Ю.Й. Геревича; методи математичної статистики.

^ Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

– вперше на підставі даних, що характеризують особливості компонентного складу тіла жінок (кількість жирової маси, вісцерального жиру, м’язової маси й особливості розподілу жирової маси в організмі) науково обґрунтовано програму фізичної реабілітації для жінок із аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ;

– вперше розроблено комплексну програму фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння
I–II ступеня і СПКЯ, відмінною рисою якої є одночасне використання різних видів рухової активності як аеробної, так і силової спрямованості, що максимально ефективно впливають на зниження маси тіла жінок репродуктивного віку;

– розширено теоретичні уявлення про вплив запропонованих засобів і методів фізичної реабілітації на компонентний склад тіла жінок із аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ;

– доповнено інформаційну базу даних щодо особливостей фізичного стану жінок із аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ.

^ Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці комплексної програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ, яка сприяла зниженню надлишкової маси тіла та відновленню оваріально-менструальної функції у значної кількості пацієнтів, що суттєво доповнює і збільшує ефективність медикаментозного лікування у терапевтичній практиці. Все це дозволяє рекомендувати розроблену програму фізичної реабілітації для широкого використання у лікувальних і санаторно-курортних установах.

Представлену програму було впроваджено в лікувальну практику роботи ТОВ «Інституту Генетики Репродукції», відділень реабілітації репродуктивної функції жінок і планування сім’ї ДУ «Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», спортклубу «XL», а також спеціалізованого відділення хворих шлунково-кишковими захворюваннями клінічного санаторію «Жовтень». Отримані матеріали результатів дослідження подано на лекційних та практичних заняттях із дисципліни «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології» для студентів п’ятого курсу, які навчаються за спеціальністю 8.01020302 «Фізична реабілітація» Національного університету фізичного виховання і спорту України, що підтверджено відповідними актами впровадження.

^ Особистий внесок здобувача полягає у виборі напряму дослідження, теоретичній розробці й обґрунтуванні основних ідей і положень дисертаційного дослідження: визначенні актуальності обраної теми, аналізі й систематизації даних спеціальної наукової літератури, організації та проведенні досліджень, розробці й впровадженні комплексної програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння
I–II ступеня і СПКЯ, статистичній обробці результатів дослідження, формулюванні висновків. У спільних публікаціях авторові належить аналіз й інтерпретація теоретичних і емпіричних матеріалів.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в доповідях на III–V Міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених «Молодь та олімпізм» (Київ, 2010, 2011, 2012); XIV Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми розвитку теорії та практики з фізичної культури» (Молдова, 2010); XIV Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2010); XV Міжнародній науково-практичній конференції «Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія–2010» (Одеса, 2010); III (65) Міжнародному науково-практичному конгресі студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Фізичне виховання різних груп населення: стан, проблеми та перспективи» (Дніпропетровськ, 2011); XVI Міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2012); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання вищої професійної освіти» (Донецьк, 2012); V Міжнародній науково-практичній конференції «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві» (Луцьк–Світязь, 2012), а також на щорічних науково-методичних конференціях кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України (2010, 2011, 2012).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено
в 14 наукових працях, з яких 11 – у фахових наукових виданнях України.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 337 найменувань, представлено 23 таблиці та 15 рисунків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 212 сторінок, з яких 176 сторінок основного тексту.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету й завдання роботи, показано зв’язок дослідження з науковими планами і темами, визначено об’єкт, предмет, наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, вказано на особистий внесок автора, подано інформацію про апробацію отриманих результатів дослідження, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі «Сучасні уявлення про методи і засоби фізичної реабілітації жінок репродуктивного віку з надлишковою масою тіла і синдромом полікістозних яєчників» розглянута класифікація, основні причини та патофізіологічні механізми розвитку ожиріння, яке є глобальною медико-соціальною та економічною проблемою сучасного суспільства. Науковий інтерес у літературі представляють відомості про порушення оваріально-менструального циклу, асоційовані з дисфункцією статевих гормонів, що неминуче призводить до СПКЯ, що розвивається на тлі ожиріння, а, отже, і до безпліддя ендокринного генезу.

Проведено аналіз та узагальнено дані спеціальної літератури, наукових знань у цьому напрямі, аргументовано доцільність застосування засобів і методів фізичної реабілітації щодо зниження надлишкової маси тіла.

Нез’ясованими залишаються питання щодо ефективності різних видів фізичного навантаження, практично відсутні чіткі рекомендації щодо методик і дозування рухової активності, спрямованої на зниження маси тіла жінок репродуктивного віку. Зважаючи на наявність суперечливих даних у спеціальній науковій літературі при призначенні реабілітаційних заходів, постала необхідність уточнення предмета вивчення та уточнення загальної спрямованості експериментальної частини роботи.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» описано й обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів відповідно до об’єкта, предмета, мети та завдань дослідження.

Матеріали роботи отримано при проведенні досліджень в ТОВ «Інституті Генетики Репродукції», у відділеннях реабілітації репродуктивної функції жінок і планування сім’ї ДУ «Інституті педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», спортклубу «XL», а також у спеціалізованому відділенні хворих шлунково-кишковими захворюваннями клінічного санаторію «Жовтень» у динаміці, протягом двох років. Дослідження ґрунтується на результатах спостереження 105 жінок із аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ, з них – 44 мали I ступінь ожиріння і 61 – II ступінь ожиріння. Відповідно їх було розподілено на дві групи за ступенями ожиріння: до першої (I) групи ввійшли жінки з I ступенем ожиріння, ІМТ яких знаходився в межах від 30,0 до 34,99 (кг∙м-2) а, відповідно, до другої (II) – з II ступенем ожиріння, ІМТ яких становив
35,0–39,99 (кг∙м-2). Надалі в кожній групі було сформовано по дві підгрупи – основну та контрольну. Зокрема, I групу було розподілено на ОГ 1 і КГ 1 по
22 особи в кожній та II групу – на ОГ 2 і КГ 2 у складі осіб 30 і 31 відповідно. Віковий діапазон обстежуваних жінок становив від 25 до 35 років.

Дослідження проводилися в три етапи.

Перший етап – 2009–2010 рр. – було проведено аналіз сучасної наукової літератури, що дозволило в цілому оцінити стан проблеми та розробити карти обстежуваного контингенту, освоєно й апробовано методи дослідження; було узгоджено і встановлено терміни проведення досліджень; обґрунтовано мету та завдання; визначено контингент хворих.

Другий етап – 2010–2011 рр. – було проведено констатуючий експеримент, в результаті чого отримано дані, що дозволяють об’єктивно оцінити функціональні можливості жінок із аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ, а також розробити комплексну програму фізичної реабілітації для даного контингенту. Було проведено первинну обробку отриманих даних.

Третій етап – 2011–2012 рр. – було проведено формуючий експеримент, визначено ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації за допомогою статистичної обробки отриманих даних, узагальнено результати дослідження та зроблено висновки.

У третьому розділі «Особливості фізичного стану жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння III ступеня і синдромом полікістозних яєчників» представлено дані констатуючого експерименту.

В результаті вивчення анамнезу, аналізу та узагальнення отриманих даних на попередньому етапі дослідження, було виявлено, що на розвиток ожиріння впливає переважно поєднання конституціональних і соціальних факторів.

Вивчення антропометричних показників жінок із аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ (табл. 1) свідчать про наявність статистично значущих відмінностей у показниках довжини тіла (р<0,05) і ключових параметрів тіла (кількість жирової маси, вісцерального жиру, м’язової маси і особливості розподілу жирової маси в організмі (р<0,01)) у жінок з різними ступенями ожиріння.

^ Таблиця 1

Антропометричні показники обстежуваних жінок з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і

синдромом полікістозних яєчників, n=105


Показник

Значення показника

I група

(n=44)

II група

(n=61)



S



S

Довжина тіла, см

168,66*

5,48

165,26

8,64

Маса тіла, кг

92,01

7,57

97,58

14,11

ІМТ, кг∙м-2

32,65**

1,45

36,26

1,36

Обхват талії, см

94,57

6,63

98,05

7,05

Обхват стегон, см

115,91

4,95

117,89

5,70

Обхват талії / обхват стегон, ум. од.

0,82**

0,06

0,83

0,04

Жирова маса, %

45,16**

3,47

49,48

4,28

Вісцеральний жир, %

7,25**

0,81

8,39

1,20

М’язова маса, %

24,11**

1,67

22,48

2,60

Примітки:

*   – відмінності статистично значущі з показниками жінок II ступеня ожиріння при р<0,05;

** – відмінності статистично значущі з показниками жінок II ступеня ожиріння при р<0,01.


Встановлено, що підвищені показники частоти серцевих скорочень у стані спокою (ЧССс) і артеріального тиску (АТ) є відхиленням від вікової норми, оскільки порушення у діяльності серцево-судинної системи прямо пропорційні розвитку ожиріння. Так, при I ступені ожиріння тільки 11 % (n=4) жінок мали значення ЧССс вище норми, а при II ступені ожиріння – 18,03 % (n=11), статистично значущих відмінностей між досліджуваними групами не спостерігалося (р<0,05). У жінок
із I ступенем ожиріння систолічний артеріальний тиск (АТсист.) становить (; S) 136,11; 3,36 (мм. рт. ст.), що було статистично значуще нижче значень цього показника у жінок із II ступенем ожиріння (; S) 138,59; 4,30 (мм. рт. ст.) при p<0,01. Значення діастолічного артеріального тиску (АТдіаст.) є вищими у жінок
із I ступенем ожиріння (; S) 82,95; 4,23 (мм. рт. ст.), порівняно зі значенням цього показника у жінок із II ступенем ожиріння (; S) 80,82; 3,54 (мм. рт. ст.), хоча ці відмінності були статистично незначні.

Проведені дослідження також дозволили визначити рівні фізичної працездатності й адаптаційного потенціалу досліджуваних жінок, які свідчать про переважно низькі їх значення.

З метою вивчення порушень оваріально-менструальної функції було вивчено гінекологічний анамнез: у групі жінок із I ступенем ожиріння стійкі порушення менструального циклу діагностовано у 75 % (n=33), а у жінок із II ступенем ожиріння – у 93,44 % (n=57) випадків. Особливу увагу привертає аналіз даних відносно частотності ановуляції в обстежених, враховуючи її прямий вплив на репродуктивну функцію жінок цього контингенту. Слід зазначити, що частотність цього порушення переважала частотність усіх порушень менструального циклу та зустрічалося у всіх жінок із ожирінням II ступеня і в 95,45 % (n=42) жінок із I ступенем ожиріння. Згідно з даними гормонального дослідження, співвідношення їх з референтними значеннями свідчать про те, що у всіх досліджуваних групах виявлено диспропорцію рівнів гонадотропних і статевих гормонів та виражену яєчникову гіперандрогенію. Отримані результати дослідження ліпідного профілю вказують на те, що у жінок переважає дисліпідемія, а вуглеводного профілю – порушення толерантності до глюкози, причому її вираженість знаходиться в прямій залежності від ступеня ожиріння.

Аналіз даних харчової поведінки жінок із ожирінням свідчить, що енергоцінність добового калоражу перевищувала припустимі норми, а тому спостерігалася тенденція до незбалансованості щоденного раціону харчування.

Отримані дані щодо індивідуально-особистісних характеристик жінок репродуктивного віку і їхнього власного реагування на захворювання дозволили стверджувати про високий ступінь соціальної значущості цієї нозології, яку важливо враховувати при плануванні реабілітаційних заходів, а спрямованість і вплив повинні здійснюватися й на психоемоційному рівні.

Представлені результати стали підставою для розробки комплексної програми фізичної реабілітації, що сприяє зниженню маси тіла з урахуванням виявлених порушень і нормалізацію оваріально-менструальної функції у жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння
I–II ступеня і СПКЯ.

Четвертий розділ «Комплексна програма фізичної реабілітації для жінок з аліментарно-конституціональною формою ожиріння III ступеня і синдромом полікістозних яєчників» містить детальний опис засобів і методів, застосованих
у комплексній програмі фізичної реабілітації для даного контингенту.

Запропоновану нами програму фізичної реабілітації від стандартних програм відрізняв комплексний підхід до вирішення проблеми реабілітації жінок із ожирінням і СПКЯ. Головне завдання розробленої програми полягає не тільки в зниженні маси тіла, а й у відновленні оваріально-менструальної функції, що спричиняє метаболічні зміни, так як у сучасній системі реабілітації гінекологічних та ендокринологічних хворих відсутні комплексні програми для осіб із поєднаною патологією – ожиріння і СПКЯ. Згідно з рекомендаціями ряду авторів (R. Brathena, 2007; О.М. Юзько, 2008; О.О. Мороз, 2011), пропонуються комплекси або лікування «власне» ожиріння, або медикаментозне лікування СПКЯ і ожиріння.

Відмінною особливістю розробленої програми є одночасне використання різних видів рухової активності як аеробної, так і силової спрямованості, що володіють максимально ефективно впливають на зниження маси тіла жінок репродуктивного віку.

Розроблена комплексна програма фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ передбачала поетапне впровадження реабілітаційних заходів за трьома етапами (клінічний, постклінічний і санаторно-курортний етап), які відрізнялися завданнями, рівнем рухової активності, спрямованістю і засобами фізичної реабілітації (рис. 1).

^ Клінічний етап (тривалість – 30 днів). Щадний руховий режим. Заняття кінезитерапії проводилися у формі ранкової гігієнічної гімнастики (РГГ) та лікувальної гімнастики (ЛГ). Застосовувалися також фізіотерапія (ендоназальна гальванізація за методикою Кассіля у модифікації В.М. Стругацького); аутогенне тренування («психом’язового» тренування за А.В. Алексєєвим і метод словесно-образного емоційно-вольового управління станом (СОЕВУС) за Г.М. Ситіним) і дієтотерапія, що застосовувалася на всіх етапах.

^ Постклінічний етап (тривалість – 4 місяці). Руховий режим – щадно–тренувальний (1 місяць) і тренувальний (3 місяці). На даному етапі використовувалися заняття кінезитерапії у формі РГГ, ЛГ, були запропоновані засоби оздоровчого фітнесу, гідрокінезитерапія (аквафітнес), а також етап передбачав проведення процедур масажу.

^ Санаторно-курортний етап (тривалість – 24 дня). Руховий режим – тренувальний. Заняття кінезитерапії проводилися у формі РГГ, ЛГ. Значне місце серед форм кінезитерапії відводилося лікувальній дозованій нордичній ходьбі за Ю.І. Андріяшеком. Режим припускав застосування гідрокінезитерапії (аквафітнес), бальнеотерапії й гідротерапії (скипидарні ванни, підводний душ-масаж і питне вживання мінеральної води «Нафтуся» або «Березовська»).

Представлені засоби і методи комплексної фізичної реабілітації використовувалися з метою взаємного впливу упродовж програми і призначалися відповідно до правил їх застосування та врахування протипоказань і методичних вказівок.





Всі етапи фізичної реабілітації були однаковими для жінок основних і контрольних груп. Основна відмінність між основними й контрольними групами полягала в наповненні програм фізичної реабілітації запропонованими нами засобами, що сприяють не тільки зниженню маси, зміні компонентного складу тіла й відновленню фертильності жінок, а також у методичній побудові занять.

У п’ятому розділі «Ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і синдромом полікістозних яєчників» представлено результати формуючого експерименту.

Ефективність застосування розробленої комплексної програми фізичної реабілітації позначився на показниках маси тіла обстежуваних, так у жінок груп ОГ 1 і ОГ 2 за період впровадження програми реабілітації відбулося статистично значуще зниження маси тіла, дані зміни були статистично значущі більш виражені, порівняно зі значеннями показників жінок контрольних груп (p<0,05).

Характеризуючи динаміку зміни компонентного складу тіла після комплексної програми реабілітації, в ОГ 1 відсоток жирової маси в організмі жінок знизився на 7,7 %, в той час як в КГ 1 на 3,8 % (p<0,01). В ОГ 2 кількість жирової маси в організмі жінок знизилася на 7,07 %, що було статистично значуще вище змін, які спостерігалися у КГ 2 – 3,99 % (p<0,01). Під впливом програми реабілітації в ОГ 1 і ОГ 2 відбулося статистично значуще зниження кількості вісцерального жиру в організмі жінок (p<0,05), на відміну від КГ 1 і КГ 2, де зниження було статистично незначне. Середні значення показників м’язової маси жінок зросли у всіх досліджуваних групах, зокрема у жінок ОГ 1 – від (; S) 23,96; 1,61 (кг) до (; S) 29,35; 1,91 (кг) (p <0,05), що було статистично значуще вище, ніж у жінок КГ 1, у яких значення зросли від (; S) 24,27; 1,76 (кг) до (; S) 27,94; 2,20 (кг) (p<0,05). Статистично значуще зросла м’язова маса і в жінок ОГ 2 від (; S) 22,67; 2,82 (кг) до (; S) 27,77; 3,21 (кг) (p<0,05), що статистично значуще більш виражено, порівняно з КГ 2, де м’язова маса зросла з (; S) 22,29; 2,40 (кг) до (; S) 26,03; 2,86 (кг) (p<0,05).

Відповідно до отриманих даних спостерігається статистично значуще зниження показника ЧССс на 6,16 % у жінок ОГ 1 і на 4,34 % – у жінок ОГ 2 за цей період (р<0,05). Це свідчить про позитивну тенденцію економізації роботи серцево-судинної системи загалом і в досягненні значень фізіологічної норми, на відміну від КГ 1 і КГ 2, де даних змін не відбулося. У ОГ 1 і ОГ 2 за період експерименту, відбулася нормалізація значень АТсист. і АТдіаст., що були статистично значущі (р<0,05).

У процесі програми реабілітації відбулися зміни рівня фізичної працездатності жінок. Зокрема, в ОГ 1 за період програми реабілітації знизилася кількість жінок, віднесених до рівня фізичної працездатності «задовільна» на 18,18 % (n=4) і «посередня» на 4,55 % (n=1), що сприяло підвищенню рівня фізичної працездатності жінок до «доброго» – 22,72 % (n=5). Ця тенденція була властива і для жінок КГ 1, але зміни були менш виражені. Зниження кількості жінок із «задовільним» рівнем фізичної працездатності жінок – на 9,09 % (n=2) і «посереднім» – на 4,55 % (n=1) сприяло появі жінок із «добрим» рівнем фізичної працездатності – 13,64 % (n=3). Динаміка зміни рівня фізичної працездатності жінок із II ступенем ожиріння мала загальну тенденцію підвищення та була більш виражена у жінок ОГ 2, порівняно з рівнем цього показника у жінок КГ 2. Слід зазначити, що тільки у 3,33 % (n=1) жінок ОГ 2 за період дослідження спостерігалася наявність «доброго» рівня фізичної працездатності.

Аналіз даних дослідження гормонального статусу у жінок після проведення комплексної програми фізичної реабілітації свідчить про нормалізацію в гіпоталамо-гіпофізарній-яєчниковій системі. Причому більш виражений ефект спостерігався в ОГ 1 і ОГ 2 групах, порівняно з показниками у КГ 1 і КГ 2. Відзначається нормалізація показників фолікустимулюючого і лютеінізуючого гормону, зниження рівня вільного й загального тестостерону, андростендіону і прогестерону (р<0,05), при цьому в КГ 1 і КГ 2 групах відмінності з показниками до проведення реабілітаційних заходів були незначущі. Також було відзначено істотне зниження частоти порушення толерантності до глюкози, відповідно до ОГ 1 групі з 54,55  % (n=12) до 18,18 % (n=4) і в ОГ 2 – з 76,67 % (n=23) до 33,33 % (n=10) (р<0,05),
у жінок КГ 1 і КГ 2 досягти зниження частоти порушень толерантності до глюкози не вдалося. Статистично значуще зниження рівня холестерину спостерігалось у показниках тригліцеридів і ліпопротеїдів низької щільності в ОГ 1 і ОГ 2. У КГ 1 і КГ 2 також відзначено зниження цих показників, але зміни статистично незначущі (р<0,05).

Таким чином, вище зазначені зміни підтверджуються також при клінічному спостереженні й ультразвуковому моніторингу, за результатами яких у переважній більшості жінок відзначається відновлення регулярного менструального циклу, a в значної частини – й овуляції. Taк, відповідно в ОГ 1 менструальна функція відновлена в 85 %, в ОГ 2 – у 72 % випадків. Спонтанне відновлення овуляції відзначене в 72 % жінок в ОГ 1 і 52 % – ОГ 2. Водночас відновлення регуляції менструальної функції вдалося досягти 35 % жінкам КГ 1 і лише 10 % – КГ 2. Овуляція також відновлена у 15 % жінок КГ 1, а в КГ 2 у жодної із жінок не вдалося досягти відновлення регулярної овуляції.

При порівнянні результатів індивідуально-психологічних характеристик жінок і їх власного реагування на захворювання після завершення реабілітаційної програми спостерігалася тенденція до істотного зниження показника тривожності в основних групах – 30,77 % (різниця становить 13,46 %) і в контрольних 35,85 % (різниця – 5,66 %).

У шостому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» охарактеризовано вирішення завдань дослідження, що дало можливість отримати три групи даних: підтверджуючі, доповнюючі та абсолютно нові результати з проблеми дослідження.

У дослідженнях підтверджено дані наукових робіт В.М. Сєрова (2004), В.В. Тіканової (2006), Б.Б. Пінхасова (2011), Л.Г. Шахліної (2012), про вплив ожиріння на репродуктивну функцію жінок.

Результати досліджень рівня біохімічних і гормональних показників при цій нозології підтверджують дані А.В. Чайки (2003), К.С. Рубан (2008).

Аналіз фактичного харчування жінок підтвердив результати дослідження Н.М. Товрик (2006).

Наші дані підтверджують висновки Т.М. Гумницької (2004), Ю.Л. Савчикової (2004), О.Г. Старостиної (2005), про те, що самооцінка впливу ожиріння на різні сфери соціального статусу є важливим компонентом при розробці програми фізичної реабілітації, спрямованість і вплив якої повинні здійснюватися і на психоемоційному рівні пацієнтів, оскільки всі хвороби соматичного характеру тісно взаємопов’язані із психічним станом і здоров’ям людини.

Доповнюючими даними є результати впровадження Н.І. Цицкішвілі (2000), Н.О. Крапивиної (2005), О.О. Мороз (2011) про програми корегування надлишкової маси тіла у жінок репродуктивного віку.

До нових даних відносимо обґрунтування і розробку комплексної програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з аліментарно-конституціональною формою ожиріння I–II ступеня і СПКЯ на основі виявлених змін фізичного стану.

  1   2

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни пацалюк костянтин григорович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерства освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту України
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи