Омельченко тетяна григорівна icon

Омельченко тетяна григорівна




Скачати 484.33 Kb.
НазваОмельченко тетяна григорівна
Сторінка1/3
Дата31.03.2013
Розмір484.33 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет фізичного виховання і спорту України


ОМЕЛЬЧЕНКО ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА




УДК 796-057.874:616-053.2


КОРЕКЦІЯ ДОНОЗОЛОГІЧНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ


24.00.02 – Фізична культура,

фізичне виховання різних груп населення


Автореферат на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту





Київ – 2013

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


^ Науковий керівник доктор біологічних наук, професор

Коробейніков Георгій Валерійович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри біології спорту


^ Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор

Москаленко Наталія Василівна, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, проректор з наукової діяльності


кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент

^ Білецька Вікторія Вікторівна, Національний авіаційний університет, доцент кафедри фізичного виховання


Захист відбудеться «22» березня 2013 р. о 1230 годині на  засіданні спеціалізованої  вченої ради Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ -150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розісланий «15» лютого 2013 р.





В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Філіппов М. М.

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Особливості сучасних умов життя, перевага шкідливих звичок над здоровим способом життя, зростання обсягів інформації, стрімкий розвиток технічного прогресу, недостатня кількість рухової активності, екологічні та соціальні проблеми – все це негативно впливає на стан здоров’я дітей України. Стійка тенденція погіршення стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку –найактуальніша проблема сьогодення.

Майже 80 % дітей шкільного віку мають відхилення у стані здоров’я, що вказує на стрімкий розвиток наявних патологій у дітей різної нозології. У ряді досліджень (В.Г. Ареф’єв, 1999; Г.Л. Апанасенко, 2007; О.В. Давиденко, 2007;
В.О. Кашуба, 2010) зазначено негативні тенденції у стані здоров’я школярів України, які набувають епідемічного характеру. Перехід від стану здоров’я до стану хвороби, як правило, пов’язаний із зниженням адаптаційних можливостей організму і проходить через ряд донозологічних станів. У зв’язку з цим проблема ранньої діагностики виявлення і корекції донозологічних станів є ефективним засобом профілактики захворювань та зміцнення здоров’я дітей.

Збереження здоров’я практично здорових людей є одним з нагальних завдань нашого суспільства, про що йдеться у затвердженій наказом Президента України Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту (2004–2016 рр.) Наявність багатьох наукових досліджень у цьому напрямку підтверджує актуальність та підкреслює багатопрофільність даної проблеми.

Аналіз наукової літератури свідчить про різні підходи до вирішення цієї проблеми: переосмислення змісту фізкультурно-оздоровчої освіти (Т.Ю.Круцевич, В.М. Платонов, 2004; Л.П. Сущенко, Б.М.Шиян, 2006; О.Л. Благій, 2008;
М.Г. Михайлова, 2009; F. Brooks, 2010; Т.Є. Віленська, 2010; Н.В. Москаленко, 2011; І.В. Хрипко, 2012); удосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх школах і педагогічної підготовки спеціалістів (О.Ц. Демінський, Ю.Д. Желєзняк, С.Є. Єрмаков, Г.М. Максименко, В.І. Бабич та ін., 2006); підвищення рівня соматичного здоров’я в результаті запровадження контролю функціонального стану організму в процесі фізкультурно-оздоровчих занять
(С.Г. Кікіашвілі, 1991; Т.В. Глазун, 2006; T. Strong, 2008; S. Virgilio, 2011); дослідження рівня фізичного розвитку та властивостей нейродинамічних функцій як критеріїв діагностичного підходу до організації диференційованих фізкультурно-оздоровчих занять (О.А. Короткова, 2000; В.С. Лизогуб, 2001; М.В. Макаренко, 2005; Ю.Ю. Борисова, 2009; В.О. Пустовалов, 2009; В.М. Давиденко, 2009;
Н.В. Москаленко, 2011) та ін.

Однак, критичний рівень здоров’я сучасних школярів (В.П. Войтенко, 2003; О.Г. Осауленко, 2008; Н.В. Щурова, 2009) підтверджує неефективність існуючих підходів і вказує на необхідність запровадження превентивної діагностики захворювань, визначення факторів ризику та корекцію донозологічних станів організму засобами фізкультурно-оздоровчих занять. В процесі фізичного виховання практично здорові школярі віднесені до основної групи, проте вони суттєво відрізняються за адаптаційними можливостями організму. Існуюча система розподілу школярів на групи не виявляє дітей, які мають фактори ризику для розвитку захворювань, і не передбачає корекцію донозологічного стану організму.

Аналіз наукової літератури виявив незначну кількість досліджень донозологічних станів організму і практичну відсутність програм для їх корекції засобами фізкультурно-оздоровчих занять. Можливо, як вважають дослідники
(Р.М. Баєвський, О.П. Берсенєва 1991; А.І. Григор’єв, Р.М Баєвський,
В.В. Овчинніков, 1993; Р.М. Баєвський, Ю.М. Семенов, 1996 ) проблема полягає у розумінні змісту донозологічного стану організму, відсутності моделі донозологічного стану і потребує доопрацювання. У зв’язку з цим, запропонована тема дисертаційного дослідження є актуальною.

Зв’язок роботи з планами і темами. Роботу виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на
2006–2010 рр. у відповідності до теми 3.2.2. «Теоретико-методологічні засади формування системи оздоровчого фітнесу» (номер держреєстрації 0106U010787) та Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011–2015 рр. за темою 3.9. «Удосконалення наукових засад спорту для всіх, фітнесу та рекреації» (номер держреєстрації 011U001735).

Роль автора полягала в аналізі стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку, обґрунтуванні донозологічних станів організму молодших школярів з метою їх корекції у процесі фізкультурно-оздоровчих занять, залученні дитячого контингенту до рухової активності, оптимізації процесу фізкультурно-оздоровчої роботи у школі.

Мета дослідження – обґрунтувати структурно-функціональну модель донозологічного стану організму та розробити технологію корекції донозологічних станів організму дітей молодшого шкільного віку у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

^ Завдання дослідження :

  1. Проаналізувати та узагальнити дані фахової вітчизняної і зарубіжної літератури з проблеми виявлення та корекції донозологічного стану організму.

  2. Дослідити взаємозв’язок морфофункціональних і психофізіологічних показників організму дітей молодшого шкільного віку та визначити модель донозологічного стану організму.

  3. Обґрунтувати донозологічні стани школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

  4. Розробити технологію корекції донозологічних станів організму школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять та перевірити її ефективність.

Об’єкт дослідження – донозологічні стани організму дітей молодшого шкільного віку в процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

^ Предмет дослідження – структура і зміст технології корекції донозологічного стану організму дітей молодшого шкільного віку в процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

^ Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури та документальних матеріалів; соціологічні; педагогічні; антропометричні; фізіологічні; психофізіологічні; методи дослідження психічних станів; аналіз показників захворюваності; методи математичної статистики.

^ Наукова новизна отриманих результатів:

–  вперше теоретично сформульовано та експериментально обґрунтовано модель донозологічного стану організму молодших школярів, яка складається з антропометричних, фізіологічних (серцево-судинних), психофізіологічних показників, а також включає коефіцієнт фізичного розвитку (КФР) та психічні стани організму;

–  вперше проведено обґрунтування донозологічних станів організму молодших школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять (ФОЗ) з елементами фітбол-аеробіки, а також можливості їх корекції та усунення факторів ризику можливих захворювань;

–  визначено і обґрунтовано критерії діагностики донозологічного стану організму, які включають показники стану здоров’я, функціонального стану серцево-судинної системи, антропометричні, психофізіологічні та показники психічного стану організму;

–  доповнено дані про закономірності взаємозв’язку морфофункціональних і психофізіологічних показників організму дітей молодшого шкільного віку;

– розроблено і апробовано технологію для управління донозологічним станом організму школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять, що дає змогу його диференціювати та забезпечує профілактику донозологічного стану організму;  

– розширено теоретичні уявлення про значущість оцінювання донозологічних адаптаційних станів організму школярів для контролю стану здоров’я молодших школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

^ Практична значущість отриманих результатів полягає у визначенні та розробці технології управління донозологічним станом організму школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять, яка може бути використана в практичній діяльності вчителів фізичної культури.

Результати досліджень впроваджено у процесі організації і проведення фізкультурно-оздоровчих занять ліцею № 38 м. Києва; в навчальний процес студентів Національного університету фізичного виховання і спорту України, що підтверджується відповідними актами впровадження.

^ Особистий внесок автора в опубліковані у співавторстві наукові праці полягає в розробці та обґрунтуванні основних ідей та положень дослідження, проведенні аналізу та інтерпретації отриманих результатів.

^ Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати досліджень були представлені на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення» (Львів, 2008); ХІV Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2010); IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми теорії і методики фізичної культури, спорту і туризму» (Мінськ, 2011); IV Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Молодь і олімпізм» (Київ, 2011); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту і туризму» (Запоріжжя, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Фізична культура і здоров’я людини в українському суспільстві: історія, сьогодення, майбутнє» (Київ, 2012); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні проблеми в освітньому процесі» (Харків, 2012);
ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму», (Запоріжжя, 2012); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юнацького спорту» (Херсон, 2012); на щорічних науково-методичних конференціях кафедри здоров’я, фітнесу та рекреації (Київ, 2008–2012).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені
в 19 наукових працях, із них 5 – в спеціалізованих фахових виданнях (одноосібні), 14 – у наукових журналах та збірниках (з них 12 одноосібні).

^ Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота написана українською мовою, загальний текст якої викладено на 219 сторінках, з яких 164 основного тексту, цифрові дані представлені у 49 таблицях та ілюстровані 26 рисунками; у роботі використано 230 джерел наукової і спеціальної літератури.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, вказано на зв’язок роботи з науковим планом, темою; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, зазначено особистий внесок автора; подано інформацію про апробацію результатів дослідження та публікації автора за темою дисертації.

Перший розділ «Теоретичні основи вивчення донозологічного стану організму як провідного чинника профілактики захворюваності серед дітей молодшого шкільного віку» присвячений аналізу літературних джерел щодо визначення поняття «донозологічний стан» у системі класифікації функціональних станів організму на основі механізмів адаптації та гомеостазу.

У процесі вивчення наукової літератури, документів ВООЗ, МОЗ України, матеріалів мережі Internet з проблеми стану здоров’я дітей шкільного віку виявлено збільшення кількості дітей із різними захворюваннями за період навчання у школі. Тільки 10 % дітей закінчують школу умовно здоровими, 42 % мають хронічні захворювання, 48 % функціональні розлади у роботі органів та систем організму. Негативна динаміка показників стану здоров’я визначає необхідність запровадження донозологічної діагностики організму дітей молодшого шкільного віку з метою виявлення факторів ризику можливих захворювань та їх корекції в процесі фізкультурно-оздоровчих занять. Досвід розвинутих країн світу свідчить, що впровадження донозологічної діагностики населення, усвідомлення цінності здоров’я позитивно впливають на показники здоров’я дитячого контингенту.

У зв’язку з цим постає проблема цілеспрямованої корекції донозологічних станів організму школярів (удосконалення адаптаційних реакцій організму; зменшення тривалості періоду реконвалісценсії організму; нормалізації роботи серцево-судинної системи організму; активізації кровообігу; стабілізації роботи ЦНС, підвищення рівня стресостійкості організму, зменшення рівня тривожності організму школярів, профілактики захворюваності), що й обумовлює актуальність дисертаційного дослідження.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» відповідно до мети і завдань дослідження наведено застосований автором комплекс методів наукового пізнання, представлено організацію дослідження.

Захворюваність дітей молодшого шкільного віку визначали методом викопіювання з медичних карт з оцінкою класу захворювання (за методикою International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems), частоти та важкості захворювань. З метою визначення самооцінки здоров’я, ставлення учнів до здоров’я, рухової активності застосовували соціологічні методи дослідження, групове анкетування дітей у присутності батьків.

Педагогічні методи досліджень включали педагогічне спостереження і педагогічний експеримент, який проводився з метою визначення донозологічних станів організму дітей молодшого шкільного віку для обґрунтування технології корекції донозологічного стану організму.

З метою визначення показників фізичного стану організму дітей молодшого шкільного віку проводили антропометричні вимірювання: маси тіла (МТ), довжини тіла (ДТ), охвату грудної клітини (ОГК), а також їх співвідношення (перцентильний аналіз) для оцінки гармонійності фізичного розвитку, розраховували масово-ростовий індекс. Використовуючи результати кистьової динамометрії розраховували силовий індекс для правої та лівої руки. Стан постави та плоскостопість визначали візуально в сагітальній та фронтальній площинах разом з педіатром навчального закладу. Фізіологічні методи дослідження застосовували для оцінки стану серцево-судинної системи дітей молодшого шкільного віку (ЧССсп. – частота серцевих скорочень у стані спокою, АТ сист. – артеріальний тиск систолічний, АТ діаст. – артеріальний тиск діастолічний, індекс Руф’є, вегетативний індекс Кердо, індекс Робінсона, АП. – адаптаційний потенціал) і дихальної системи (ЖЄЛ- життєва ємність легень, проби Штанге, проби Генча). Коефіцієнт фізичного розвитку (КФР), що кількісно відображає ступінь біологічної зрілості організму, визначали використовуючи методику Л.Г. Коробейникової і Л.М. Козак. Оцінювання функціонального стану центральної нервової системи проводили використовуючи психофізіологічні методи досліджень. Рухову домінантність визначали за переважанням працездатності в тепінг-тесті правої чи лівої руки; рухливість нервових процесів визначали за модифікованою М.В. Макаренком методикою Хільченка. Увага визначалась за тестами Ландольта, Горбова, пам’ять – за запам’ятовуванням кількості розташування просторових червоних квадратів на фоні чорних. Психічні стани організму школярів характеризували шляхом визначення тривожності організму та рівня стійкості до стресу (стресостійкості організму).

Отримані результати досліджень обробляли за допомогою методів математичної статистики, застосовуючи метод середніх величин, дисперсійний, кореляційний, факторний, регресійний та перцентильний аналізи.

Дослідження проводилися на базі ліцею № 38 імені М.В. Молчанова м. Києва у період з 2010 до 2011 року. У дослідженнях на І етапі (констатуючому) брали участь 159 школярів віком 7–10 років І та ІІ групи здоров’я, на ІІ етапі (формуючому) – 87 школярів організм яких перебував у донозологічному стані. Дослідження було проведено у кілька етапів.

На першому етапі (вересень – жовтень 2010 р.) було здійснено критичний аналіз спеціальної фахової літератури з метою оцінювання можливостей корекції донозологічного стану засобами фізкультурно-оздоровчих занять. Відібрано та аргументовано основні методики досліджень, розроблено модель донозологічного стану, визначено послідовність проведення експериментальної частини дослідження. Результати цього етапу роботи покладено в основу для подальших етапів дисертаційного дослідження.

На другому етапі дослідження (жовтень – грудень 2010 р.) – проведено констатуючий педагогічний експеримент за участі 159 школярів віком 7–10 років в результаті чого було виявлено дітей, організм яких перебуває в донозологічному стані, визначено адаптаційний потенціал, визначено показники фізичного стану та інші життєво важливі індекси, розроблено спосіб визначення донозологічного стану дітей молодшого шкільного віку, обґрунтовано та розроблено технологію для управління донозологічними станами організму школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

На третьому етапі дослідження (грудень 2010 р. – травень 2011 р.) здійснювали апробацію та перевірку ефективності технології управління донозологічними станами організму школярів в процесі ФОЗ з елементами фітбол-аеробіки в основній групі; порівняльний аналіз результатів основної і контрольної груп дослідження, обговорення результатів, розроблення практичних рекомендацій для вчителів фізичного виховання та фітнес-тренерів. Сформульовано основні висновки за матеріалами проведеного дослідження, підготовлено дисертаційну роботу до апробації та офіційного захисту.

У третьому розділі «Характеристика фізичного стану дітей молодшого шкільного віку» подано дані констатуючого експерименту.

При оцінюванні поступальної (зі збільшенням віку) динаміки показників фізичного розвитку необхідно зазначити, що показники довжини і маси тіла
в усіх досліджуваних віково-статевих групах суттєво не відрізняються
від антропометричних стандартів‚ однак результати досліджень свідчать
про збільшення відсотку дітей з надлишковою та дефіцитом маси тіла
(табл. 1 і 2).


^ Таблиця 1

Показники фізичного розвитку хлопчиків 7–10 років



Показники

Значення показників (n = 67)

7 років

n =18

8 років

n =19

9 років

n =20

10 років

n =16



S



S



S



S

Довжина тіла, см

129,5

1,38

133,8

0,99

140,0

1,67

144,0

1,81

Маса тіла, кг

24,61

0,96

30,89

0,97

35,3

0,98

36,88

1,73

ОГК, см

39,17

0,54

58,11

1,06

52,6

1,32

55,25

1,50

Індекс Кетле, кг/м2

15,17

0,67

17,24

0,85

19,08

1,01

18,41

0,26

Силовий індекс П, ум.од

42,45

2,47

41,39

2,16

40,4

2,07

35,51

2,81

Силовий індекс Л, ум.од

38,87

2,07

34,11

1,88

31,56

1,68

29,20

2,32

Примітки: П – права рука, Л – ліва рука.


При аналізі силового індексу використовували кращий показник: у 64 % досліджуваних дітей – показники правої руки, у 27 % дітей показники динамометрії правої і лівої руки виявились ідентичними, і у 9 % досліджуваних – це показники лівої руки.

^ Таблиця 2

Показники фізичного розвитку дівчаток 7–10 років



Показники

Значення показників (n = 92)

7 років

n =26

8 років

n =25

9 років

n =25

10 років

n =16



S



S



S



S

Довжина тіла, см

127,3

1,40

131,2

1,06

137,2

0,76

144

1,81

Маса тіла, кг

23,88

0.69

29,48

0,76

34,04

0,92

36,88

1,73

ОГК, см

38,42

0,58

51,12

1,23

44,00

1,01

55,25

1,50

Індекс Кетле, кг/м2

16,03

0,51

16,64

0,30

19,08

1,01

18,41

0,26

Силовий індекс П, ум.од

38,68

1,78

36,39

2,17

38,14*

1,79

12,93

1,06

Силовий індекс Л, ум.од

37,63

1,31

33,02

1,56

31,54*

1,96

35,51

2,80


Примітки: * – різниця статистично достовірна при р<0,05 порівняно із хлопчиками; П – права рука, Л – ліва рука.


У процесі соматоскопії було здійснено візуальний скринінг постави тіла школярів і виявлено відхилення постави у фронтальній площині, а саме: сколіотичну поставу у 39,4 % досліджуваних школярів (у хлопчиків 7, 8, 9 років та дівчаток 7, 8, 9 і 10 років). У сагітальній площині виявлені відхилення постави розподілились таким чином: у 17,2 % досліджуваних школярів – округла спина (у дівчаток 7 і 9 років, хлопчиків 7, 8 і 10 років); у 6,2 % – округло-ввігнута ( у дівчаток 8 і 9 років, хлопчиків 7, 8 і 10 років); у 13,2 % – плоска ( у дівчаток 7 років, хлопчиків 8, 9 і 10 років). В ході дослідження було встановлено, що відсутність будь-яких порушень постави мають лише 23,7% досліджуваних школярів. Встановлено, що порушення постави молодших школярів мають тенденцією до зростання з віком.

Функціональний стан серцево-судинної системи дітей молодшого шкільного віку є індикатором стану організму‚ відіграє важливу роль в адаптації організму до фізичних та інтелектуальних навантажень. У досліджуваних школярів було виявлено тенденцію до підвищення артеріального тиску. При цьому слід зазначити, що скарг на стан здоров’я під час проведення експерименту від них не було. Результатами експерименту встановлено вищі значення показників ЧССспок. у досліджуваних дітей, порівнюючи з наявними даними в літературі. Можливо, це є особливістю гемодинаміки молодших школярів останніх років і причинами ряду серцево-судинних захворювань. Ймовірно, це одна із причин, яка ініціювала наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки (від 20.07. 2009 № 518/674), додаток 4 до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у ЗОШ. Середньостатистичні результати індексу Руф’є не мали достовірних відмінностей і оцінювались у всіх вікових групах як нижче за середній та низький рівні (табл. 3). Особливу увагу привертають діти 7- річного віку серед яких найбільший відсоток 62 % хлопчиків і 71 % дівчаток мають низький рівень, що необхідно враховувати при організації фізкультурно-оздоровчих занять.

^ Таблиця 3

Значення показників стану серцево-судинної системи

дітей молодшого шкільного віку



Досліджуваний контингент

Значення показників

індекс Руф`є,

ум.од

індекс Кердо,

ум.од

Індекс Робінсона, ум.од



S



S



S

Дівчатка 7 років, n = 26

12,58

0,56

40

7,46

93,95

0,67

Дівчатка 8 років, n = 25

14,19

0,67

41

8,76

92,22

0,79

Дівчатка 9 років, n = 25

19,79

0,70

48

10,59

96,11

0,88

Дівчатка 10 років, n =16

19,82

1,06

49

17,20

93,94

1,03

Хлопчики 7 років, n = 18

12,59

0,64

40

6,47

94,29

0,67

Хлопчики 8 років, n =19

14,21

0,96

43

8,76

94,72

1,16

Хлопчики 9 років, n = 20

19,85

0,69

48

5,50

81,53

0,79

Хлопчики 10 років, n =10

19,86

1,18

49

13,24

79,81

1,38



Аналіз результатів вегетативного індексу Кердо свідчить про зменшення впливів симпатичної нервової системи з віком, що підтверджується іншими дослідниками.

Системний підхід до оцінювання функціонального стану серцево-судинної системи як індикатора адаптаційних можливостей всього організму здійснювали на основі показників адаптаційного потенціалу. За результатами показників адаптаційного потенціалу виявлено, що майже половина дітей молодшого шкільного віку (42 %) мають напружений рівень адаптаційного потенціалу, тобто перебувають у донозологічному стані. Найвищий відсоток (15 %) виявлено серед дітей семирічного віку, що пояснюється початком навчання у школі, адаптацією організму до мікроклімату освітнього середовища. Слід зазначити, що кількість хлопчиків, організм яких перебуває в донозологічному стані, перевищує кількість дівчаток у всіх вікових групах, можливо, це пояснюється фізіологічними закономірностями розвитку організму.

Дослідження психофізіологічних показників молодших школярів отримало підтвердження ряду авторів (М.В. Макаренко, Т.І. Борейко, 1994; І.О. Іванюра,
2000) про динамічний фактор формування психофізіологічних функцій. Так,
у дітей 7 років коефіцієнт домінування становить ± S = 0,18±0,02 (ум.од.), тоді
як у дітей віком 10 років ± S = 0,16±0,02 (ум.од.), а ліворукість у порівнянні
з праворукістю з віком зменшується: у 7-річних дітей ± S (л) = -25,02±4,6
і ± S (п) = -22,1±2,2 (ум.од.), тоді як у 10-річних дітей ± S (л) = – 31,32±1,6
і ± S (п) = -19,02±1,8 (ум.од.), що обумовлюється навчанням у школі, яке більшою мірою враховує традиційні дії, що виконуються правою рукою.

Дослідження психічного стану виявили високий рівень реактивної тривожності (67 %), низький рівень стресостійкості, що негативно впливає на здоров’я, спричиняє донозологічні стани і є причиною низької успішності у школі.


У процесі дослідження антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних показників та психічного стану організму на основі факторного аналізу було виділено 5 груп факторів, які становлять 86,11 % загальної дисперсії (рис. 1).



Рис. 1. Загальний вклад факторів у структурі донозологічного стану молодших школярів:

– функціональні резерви серцево-судинної системи;

  • фізичний розвиток організму;

  • –  коефіцієнт здоров’я організму;

– функціональні резерви системи органів дихання;

– психофізіологічний розвиток організму

^ Перший фактор ми означили як функціональні резерви серцево-судинної та дихальної систем оскільки він включає комплекс взаємопопов’язаних серцево-судинних показників і має найбільший вклад у структурі донозологічного стану молодших школярів (37,74 %) і зумовлює донозологічний стан (1). Даний фактор виявив статистично значущі кореляційні зв’язки із ЧСС1 (r = 0,91 при р<0,05), із ЧСС2 (r =0,84) при р<0,05, із ЧСС3 (r =0,81 при р<0,05), індексом Руф’є (r =0,95 при р<0,05), індексом Робінсона (r =0,71 при р<0,05), індексом Кердо (r =0,69 при р<0,05), а також виявлено достовірно високу негативну кореляцію з коефіцієнтом фізичного розвитку – КФР (r =- 0,59 при р<0,05). Причому, чим менший КФР, тим більший фактор, і навпаки.

^ Другий фактор описується індикаторами, що характеризують фізичний розвиток організму має достовірні кореляційні зв’язки з віком (r = 0,83 при р<0,05), масою тіла (r = 0,79 при р<0,05), довжиною тіла (r = 0,70 при р<0,05), з поставою тіла (r = 0,67 при р<0,05), ОГК (r = 0,63 при р<0,05), ЖЄЛ (r = 0,8 при р<0,051), індексом Кетле (r = 0,77 при р<0,05) і визначає донозологічний стан (2).

^ Третій фактор виявив статистично значущі кореляційні зв’язки з АП (r = 0,92 при р<0,05), АТсист. (r = 0,89 при р<0,05), АТдіаст. (r = 0,93 при р<0,05), індексом Робінсона (r = 0,62 при р<0,05), високу негативну кореляцію з індексом Кердо
(r = -0,59 при р<0,05) і інтерпретується як коефіцієнт здоров’я організму,

^ Четвертий фактор має позитивну кореляцію з параметрами дихальної системи: пробою Генча (r = 0,88 при р<0,05), пробою Штанге (r = 0,65 при р<0,05),
а також високу кореляцію з КФР (r = 0,78 при р<0,05). Враховуючи дані цей фактор означений нами як показник функціональних резервів системи органів дихання.

^ П’ятий фактор виявив статистично значимі кореляційні зв’язки з динамометрією правої руки (r = 0,84 при р<0,05), силовим індексом правої руки
(r = 0,91 при р<0,05), кореляцію з динамометрією лівої руки (r = 0,68 при р<0,05), силовим індексом лівої руки (r = 0,69 при р<0,05) і психофізіологічними показниками організму: увага (r= 0,63 при р<0,05). Він визначений нами як показник психофізіологічного розвитку і зумовлює донозологічний стан (3).

Враховуючи результати факторного та кореляційного аналізу були виявлені найбільш інформативні показники, які включені у структуру моделі донозологічного стану організму (рис.2). Шляхом зіставлення фактичних значень виявлених показників із середньостатистичними віковими нормами і ступенем їх відхилень, детермінували стан здоров’я або донозологічний стан організму.

  1   2   3

Схожі:

Омельченко тетяна григорівна iconЖитомирський державний університет імені івана франка гуцан Тетяна Григорівна
Формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників
Омельченко тетяна григорівна iconСписок студентів І курсу спеціальність “Сестринська справа” (молодший спеціаліст)
Тетяна Володимирівна Дінис Валентина Мирославівна Дякон Ольга Іллівна Клепач Павліна Григорівна Козачук Юлія Степанівна Кушнір Анастасія...
Омельченко тетяна григорівна iconА. В. Омельченко програма та робоча програма навчальної дисципліни
Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Іноземна мова» (англійська мова) (для студентів 1-2 курсів денної та заочної форм...
Омельченко тетяна григорівна iconХарківська національна академія міського господарства а. В. Омельченко програма та робоча програма навчальної дисципліни
Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» (англійська мова) (для студентів...
Омельченко тетяна григорівна iconПартико тетяна Борисівна
Партико тетяна Борисівна (01. VІІІ. 1953, Рига, Латвія) – психолог, канд психол наук (Критичні інтервали відображення часу людиною,...
Омельченко тетяна григорівна iconАнишко Інна Григорівна відмінно за конкурс

Омельченко тетяна григорівна iconОмельченко Сергей Юрьевич
Внедрение концепции всеобщего управления качеством в условиях промышленности украины
Омельченко тетяна григорівна iconАнишко Інна Григорівна відмінно за конкурс
move to 1192-20660
Омельченко тетяна григорівна iconBiomedical and Biosocial Anthropology. – 2010. – №15
Марієвський Β.Φ., Жалко-Титаренко В. П., Кролевецька Η.Μ., Матошко Г. В., Рубан Η.Μ., Поліщук Л. В., Федорова Л.Μ., Брич Ο.Ι., Дяченко...
Омельченко тетяна григорівна iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №1/11-6230 від 15. 07. 11) Б 24
Л. Ф. Омельченко – доктор філологічних наук, професор Київського міжнародного університету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи