Молодших школярів у процесі фізичного виховання icon

Молодших школярів у процесі фізичного виховання




Скачати 383.04 Kb.
НазваМолодших школярів у процесі фізичного виховання
Дата11.09.2012
Розмір383.04 Kb.
ТипАвтореферат


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
І СПОРТУ УКРАЇНИ



Трачук Сергій Васильович


УДК 796-053. 2:372.3


МОДЕЛЮВАННЯ РЕЖИМІВ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


24.00.02 – Фізична культура,

фізичне виховання різних груп населення


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту




Київ – 2011


Дисертацією є рукопис


Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту


^ Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор

ПЛАТОНОВ Володимир Миколайович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, ректор


^ Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор

МОСКАЛЕНКО Наталя Василівна,

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, проректор з наукової роботи


кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент

^ КОГУТ  Ірина Олександрівна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри олімпійського і професійного спорту


Захист відбудеться «15» лютого 2011 р. о 1400 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розіслано «_14___» січня 2011 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. В. Коробейніков

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. В останні десятиліття в різних країнах світу фізичне виховання стало розглядатися як потужний засіб зміцнення здоров’я населення, забезпечення високої працездатності, якості життя. Сьогодні рекреаційно-оздоровча спрямованість превалює в передових системах фізичного виховання і є основою здорового способу життя населення (В.М. Платонов, 2006; И.А. Когут, 2006; C. Bouchard, S.N. Blair, W.L. Haskell, 2007; М.В. Дутчак, 2009). Поряд із відсутністю шкідливих звичок, сприятливою екологічною ситуацією, оптимальним співвідношенням праці і відпочинку, раціональним харчуванням вона також є чинником, що сприяє зміцненню здоров’я людей і запорукою продовження життя (Р.С. Паффенбаргер, Э. Ольсен, 1999; Э.Т. Хоули, Б.Д. Френкс, 2000; О. Бар-Ор, 2009).

На превеликий жаль, це не торкнулося системи фізичного виховання населення України, яка і нині базується на дещо модернізованих формах, які були встановлені ще в середині минулого століття. За даними М.М. Булатової, О.Т. Литвина (2004), Т.Ю. Круцевич (2006), Н.В. Москаленко (2010) діюча система фізичного виховання ні в кількісному відношенні, ні за якісними показниками не дозволяє досягти поставленої мети – зміцнення і збереження здоров’я населення, не відповідає потребам сучасного суспільства, що не могло не стати одним із чинників погіршення стану здоров’я й фізичної підготовленості населення України і перш за все молоді.

Згідно з даними наукових досліджень ВООЗ (2005–2010 рр.) за основними показниками здоров’я населення і в першу чергу підростаючого покоління, наша держава набагато відстає від передових європейських країн. Велика частина українських школярів має відхилення в стані здоров’я, лише 20 % дітей шкільного віку можна вважати здоровими (Т.Ю. Круцевич, Г.В. Безверхня, 2010). У перших класах до спеціальної медичної групи відносять 5–6 % дітей, у старших класах – кожного третього школяра, а серед студентів цей показник перевищує 40 % (Т.Ю. Круцевич, 2006). Серед дітей молодшого шкільного віку поширені різні захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, органів дихання, нервової системи (В. Земцова, 2006; В.А. Кашуба, Зияд Насраллах, 2008; В.П. Неділько, 2008).

Ситуація, що склалася обумовлена і тим, що сучасний рівень рухової активності більшості школярів України не відповідає фізіологічним нормам, що забезпечують належний рівень фізичного стану дітей і підлітків (Р. Масауд, 1998; Е.В. Андреева, 2002; И.А. Когут, 2006). Достатній рівень рухової активності оздоровчої спрямованості має кожна п’ята дитина шкільного віку і кожен десятий студент, що є одним із найнижчих показників у Європі (N. Cavill, 2006; R. Blom, H. Nikogosia, 2006). Це обумовлено низькою ефективністю уроків фізичної культури, відсутністю позакласної роботи й зацікавленості до самостійних занять фізичними вправами (М. М. Булатова, О. Т. Литвин, 2003; Т.Е. Виленская, 2005; Н.В. Москаленко, 2007).

При великій кількості комплексів фізичних вправ для розвитку рухових якостей, відсутні значення їх енергетичної вартості. Інтенсивність фізичних вправ для розвитку витривалості в кращому випадку визначається показниками ЧСС, а в вправах на розвиток сили, бистроти, координації – безпосередньо кількістю повторень, що не завжди дозволяє адекватно дозувати фізичні навантаження з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей тих, хто займається.

Створення відповідних комплексів фізичних вправ із режимами рухової активності, певними енерготратами, які можуть використовуватися в якості модулів фізичних вправ, дозволить оптимізувати рухову активність в урочний і позаурочний час і підвищити ефективність процесу фізичного виховання.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Роботу виконано згідно зі «Зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006–2010 рр.» в рамках теми 3.1.2. “Науково-методичні засади вдосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання»” (№ державної реєстрації 01064010782). Внесок автора при розробці теми полягає у визначені методологічного підходу до вдосконалення системи фізичного виховання молодших школярів і в створенні моделей рухової активності, що використовуються у якості модулів фізичних вправ в урочних і позаурочних формах організації фізичного виховання молодших школярів.

^ Мета роботи – розробити модулі фізичних вправ певної спрямованості й енергетичної вартості і визначити їх місце в системі фізичного виховання для забезпечення обсягу рухової активності молодших школярів відповідно до фізіологічних норм.

^ Завдання дослідження:

  1. Проаналізувати й узагальнити дані спеціальної літератури з проблем вдосконалення системи фізичного виховання молодших школярів і їх рухової активності у сучасному контексті.

  2. Виявити рівень рухової активності українських дітей молодшого шкільного віку і його відповідність фізіологічним нормам.

  3. Обґрунтувати і розробити підходи до формування модулів фізичних вправ різної спрямованості і енергетичної вартості в заняттях з молодшими школярами.

  4. Оцінити енергетичну вартість модулів фізичних вправ, спрямованих на розвиток фізичних якостей організму молодших школярів.

  5. Розробити практичні рекомендації з використання модулів фізичних вправ в різних формах занять фізичними вправами з молодшими школярами у процесі фізичного виховання.

^ Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – моделювання режиму рухової активності дітей молодшого шкільного віку.

^ Методи дослідження. Аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури з вдосконалення системи фізичного виховання молодших школярів і проблем рухової активності у сучасному контексті; фізіологічні методи (хронометрія, пульсометрія, ергометрія, газоаналіз) для визначення динаміки змін фізіологічних показників (серцево-сосудинної і дихальної систем) під час рухової активності; метод математичного аналізу варіабельності серцевого ритму для кількісного уявлення про адаптивні можливості організму в процесі систематичної рухової активності; визначення кількісних і якісних характеристик добової рухової активності для оцінки структурних компонентів, які її формують; математично-статистичні методи опрацювання результатів дослідження для опрацювання й інтерпретації великих масивів даних.

^ Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

  • обґрунтовані шляхи вдосконалення системи фізичного виховання молодших школярів в напрямку їх зацікавленості і в забезпечені відповідних фізіологічних норм рухової активності;

  • вперше на основі даних сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, практики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, а також результатів власних досліджень запропоновано систему оцінки енергетичної вартості комплексів фізичних вправ (модулів), спрямованих на цільовий розвиток рухових якостей;

  • вперше розроблено формулу розрахунку на основі отриманих даних лінійної залежності величини споживання кисню (мл·хвֿ¹) і частоти серцевих скорочень (уд·хвֿ¹), енергетичної вартості окремих фізичних вправ, спрямованих на розвиток рухових якостей, для хлопчиків молодшого шкільного віку;

  • сформована система оцінки енергетичної вартості фізичних вправ дозволяє обґрунтовано вибрати засоби їх дозування та методику проведення спеціально організованих занять із метою зменшення індивідуального дефіциту добової рухової активності молодших школярів;

  • доповнено дані про особливості рухової активності дітей 7–9 років в умовах навчання в школі і її вплив на функціональні можливості організму;

  • розширені теоретичні уявлення про спеціально організовану фізичну активність дітей молодшого шкільного віку в процесі сучасного фізичного виховання.

^ Практична значущість роботи полягає у формулюванні методичних засад та розробці на їхній основі модулів, що дозволяє обґрунтовано обирати структурні компоненти – для різних форм організованих занять фізичними вправами молодших школярів із метою зменшення дефіциту добової рухової активності. Для їх реалізації автором було розроблено оцінку енергетичної вартості фізичних вправ різної спрямованості. Використання розроблених модулів спеціалістами з фізичного виховання дозволить вирішувати проблему виховання рухових якостей і складати зміст уроків фізичної культури та інших фізкультурно-оздоровчих занять із заздалегідь відомою орієнтовною енергетичною вартістю.

Результати досліджень впроваджено в практику фізичного виховання середніх загальноосвітніх шкіл № 108 і № 130 г. Києва, а також у навчальний процес Національного університету фізичного виховання і спорту України. Впровадження підтверджено відповідними актами.

^ Особистий внесок здобувача полягає в теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень дисертаційного дослідження: виявленні актуальності обраної теми, аналізі і систематизації даних літературних джерел; організації та проведенні досліджень, а також у безпосередньому виконанні основного обсягу дослідницької роботи; статистичної обробки результатів дослідження та їх інтерпретації. У роботах, виконаних у співавторстві, автору належать організація і проведення експериментальних досліджень, їх статистичне опрацювання й інтерпретація.

^ Апробація результатів роботи. Результати дисертаційної роботи доповідалися на наступних конгресах, конференціях і семінарах: на V Міжнародній науково-практичній конференції «Спорт, духовність і гуманізм в сучасному світі» (Донецьк, 2007); на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2008); Strategii de dezvoltare a sportului pentu toti si bazele legislative ale domeniului cucturii fizice si sportului in tarile csi: Materialele Congresui Stiintific international (Молдова, 2008); на Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь – науці. Актуальні проблеми теорії і методики фізичної культури і спорту» (Мінськ, Білорусь 2009 ); на V Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2009); на ХІV Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2010); на ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2010); щорічних науково-методичних конференціях кафедри теорії і методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів НУФВСУ (2006 2010 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 15 наукових працях, з них 8 – у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, інші – в матеріалах наукових конгресів і конференцій.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків, списку літератури. Дисертацію викладено на 205 сторінках основного тексту, вона містить 31 таблицю і 30 рисунків. У роботі використано 211 джерела наукової і спеціальної літератури, з яких 176 – вітчизняних і країн СНД, 35 – зарубіжних.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи, особистий внесок автора, наведено дані апробації роботи і впровадження її результатів у практику, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі дисертації «Рухова активність як складова частина способу життя і чинник зміцнення здоров’я школярів» проаналізовано і узагальнено фактичні матеріали вітчизняних і зарубіжних авторів про значну роль рухової активності як складової частини здорового способу життя, особливо в дитячому і підлітковому віці, для повноцінного вікового розвитку (А.С. Солодков, Е.Б. Сологуб, 2001; В.К. Бальсевич, 2009; О. Бар-Ор, Т. Роланд, 2009), зміцнення і збереження здоров’я (В.Минарський, 2004; Е.А. Воронова, 2007), профілактики захворювань (Н.Ф. Гордон, 1999; L.B. Andersen, 2006), як сфери проведення «здорового відпочинку», профілактики шкідливих звичок, компенсації негативних змін, які мають місце і пов’язані зі способом життя (В.М. Платонов, 2006; R. Blom, H. Nikogosia, 2006; М.В. Дутчак, 2007 та ін.). Узагальнені дані зарубіжних авторів про передовий досвід організації фізкультурно-оздоровчої роботи в Європейському регіоні і країнах світу, для вдосконалення системи фізичного виховання молодших школярів у сучасному контексті (P. Edwards, A. Tsouros, 2006; N. Cavill, S. Kahlmeier, F. Racioppi, 2006).

Даний аналіз є важливим при перегляді змісту фізичного виховання, оптимізації обсягу і змісту рухової активності дітей, як засіб профілактики негативних змін викликаних малорухливим способом життя.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» описано та обґрунтовано систему методів дослідження, що взаємодоповнюють один одного і є адекватними об’єкту, предмету, меті й завданням даної роботи.

Дослідження проводили на базі загальноосвітньої школи № 130 м. Києва і лабораторії теорії і методики спортивної підготовки і резервних можливостей спортсменів НДІ НУФВСУ. У дослідженнях на різних етапах брали участь 122 школяра 7–9 років, серед них 86 хлопчиків і 36 дівчаток, які належать до основної і підготовчої медичних груп за результатами медичного огляду на початку навчального року.

На першому етапі (2006–2007 рр.) проводили аналіз і вивчення наукової літератури з проблеми дослідження рухової активності, загальної фізичної працездатності школярів та особливостей реакції серцево-судинної і дихальної фізіологічних систем на фізичні навантаження в лабораторних умовах. Також було узагальнено передовий зарубіжний досвід із фізкультурно-оздоровчої роботи.

На другому етапі (2007–2008 рр.) проведено констатуючий педагогічний і лабораторний експерименти з метою створення бази даних комплексного тестування функціональних можливостей організму молодших школярів, необхідного для вивчення вихідного рівня рухової активності. Його мета полягала у з’ясуванні ефективності використання у системі фізичного виховання молодших школярів засобів фізичного виховання, регламентації навантажень і критеріїв диференціації фізичних вправ різної спрямованості. Цей етап передбачав проведення формуючого експерименту відповідно до концепції практичного підвищення рухової активності. Він був спрямований на вивчення педагогічних умов, а також змісту, форм організації і методів реалізації цих умов для забезпечення фізіологічно необхідного рівня рухової активності молодших школярів і комплексного розвитку рухових якостей за допомогою модулів фізичних вправ різної спрямованості.

Під час проведення третього етапу (2008–2009 рр.) було проаналізовано результати формуючого експерименту, виявлено особливості організації різних модулів рухової активності. Також на цьому етапі відбувалася підготовка та написання четвертого і п’ятого розділів дисертаційної роботи, апробація результатів дослідження у провідних спеціалізованих журналах України, у доповідях на міжнародних та українських науково-практичних конференціях; написання практичних рекомендацій, висновків, підготовка та проходження обговорення й апробації, підготовка дисертаційної роботи до захисту.

У третьому розділі «^ Особливості рухової активності дітей молодшого шкільного віку» наведено дані констатуючого експерименту на основі досліджень змісту добової рухової активності дітей молодшого шкільного віку, зокрема ефективності і внеску в добову рухову активність традиційного уроку фізичної культури, особливостей прояву фізичної працездатності дітей 7–9 років на фізичні навантаження в широкому діапазоні й оцінці функціонального стану їхньої серцево-судинної системи з урахуванням вікових особливостей і рівня рухової активності.

Одним із найбільш значущих соціальних факторів, що впливає на добову рухову активність, є раціональний добовий режим школярів (рис. 1).



Для всебічної характеристики режиму рухової активності дітей, які взяли участь у констатуючому експерименті, відповідно до наявних у літературі даних про критерії його оцінки визначали рівень рухової активності (рис. 2).

Представлені дані, отримані в результаті проведених нами досліджень, формують уявлення про особливості діяльності молодших школярів у процесі фізичного виховання. В наших дослідженнях усі школярі за енерготратами на добу знаходилися в межах 1963–2310 ккал·добуֿ¹.




При порівнянні з нормативними показниками, представленими в науковій літературі дефіцит добової рухової активності становив 337–390 ккал·добуֿ¹. Аналіз і узагальнення результатів дослідження добового обсягу рухової активності школярів підтверджують дані Р. Масауда (1998), О.Д. Швая (2000), І.А. Когут (2006) і ще раз демонструють тенденцію, що намітилася в нашій країні.

У наших дослідження, як і в роботах Т.Ю. Круцевич (2006), М.М. Булатової, О.Т. Литвина (2003), Н.В. Москаленко (2009), відмічається також недосконалість програми фізичного виховання у школі, хоча вона й передбачає форми організації занять, які можуть деякою мірою компенсувати дефіцит рухової активності учнів молодших класів. У реальних умовах функціонує лише одна форма – урок фізичної культури, що проводиться тричі на тиждень.

Енерготрати молодших школярів становлять 117–130 ккал, що не може компенсувати дефіцит рухової активності й умови для створення функціональної індукції надлишкового анаболізму. Цей фізіологічний механізм забезпечує не тільки накопичення протоплазменної маси (довжина, маса тіла), а й накопичення структурно-енергетичних потенціалів у скелетних м’язах, що підвищує їхні робочі можливості. Згідно з енергетичним правилом скелетних м’язів І.А. Аршавского, обидві форми надлишкового анаболізму стосуються не тільки м’язів скелета, а й органів і систем, що забезпечують функцію руху (серцево-судинна, дихальна).

Підтвердженням цього факту є наші комплексні дослідження в лабораторних умовах функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем дітей 7–9 років у стані спокою і під час виконання дозованої м’язової роботи. Під час аналізу результатів варіаційної пульсометрії у спокої виявили напруження діяльності регуляції серцевого ритму (індексу напруження ІН=84,96 (51,1; 155,2), амплітуди моди кардіоінтервалів АМо= 51,23 (35,8; 59,1)), що свідчить про ознаки симпатотонії. Після виконання навантажень на тредмілі показники ЧСС (уд·хвֿ¹), VO2, (мл·хвֿ¹), (VT, л), VE, (л·хвֿ¹), дихального коефіцієнта (RER), що характеризують стан серцево-судинної і дихальної систем організму школярів, мали достовірні відмінності у хлопчиків 7 і 9 років на різних ступенях навантаження (за критерієм Манна–Уітні p<0,05).

Підтверджено дані представлені у науковій літературі (С.Б. Тихвинский, С.В. Хрущев 1991; В.Д. Сонькин 2007 и др.) про наявність кореляційного взаємозв’язку між ЧСС (уд·хвֿ¹) і VO2 (мл·хвֿ¹) у молодших школярів, зокрема у 7-річних (r = 0,87), 8-річних (r = 0,89) і 9-річних (r = 0,81) (p<0,01) дітей в умовах спокою і рухової активності. Дана тенденція дозволила вийти на модель розрахунку споживання VO2 від ЧСС під час виконання фізичних вправ для дітей молодшого шкільного віку (табл. 1).

^ Таблиця 1

Моделі споживання кисню хлопчиками 7–9 років


Вік, років

(n=36)

Лінійні рівняння регресії для визначення споживання кисню

Коефіцієнт кореляції, r

Коефіцієнт детермінації, r2

Стандартна похибка оцінки моделі, e

Рівень значущості,

p

VO2, мл·хвчерез середню ЧСС роботи

7

Y = -678,651 + 9,336×X1

0,87

0,76

-2,96

p<0,01

8

Y = -808,686 + 10,453×X1

0,89

0,80

-2,88

p<0,01

9

Y = -800,456 + 10,786×X1

0,81

0,66

-2,88

p<0,01

VO2, мл·хв через сумарну вартість ΣЧСС роботи

7

Y = -23,45+0,92×X2

0,75

0,52

1,70

p<0,01

8

Y = -26,91+ 0,98×X2

0,77

0,60

1,70

p<0,01

9

Y = -29,88 + 0,99×X2

0,79

0,65

1,70

p<0,01

Примітки:

Y– величина споживання кисню під час рухової активності (мл·хв);

X1– середня частота серцевих скорочень під час рухової активності (уд·хв);

Х2 – сумарна пульсова вартість під час рухової активності (уд.)


Абсолютні значення частоти серцевих скорочень (ЧСС), зазвичай використовують для оцінки функціонального стану людини. Вони відображають зміни у сфері аеробного енергетичного обміну лише в дуже вузькому діапазоні навантажень. За даними М.І. Волкова (2002, 2003), суттєво більшою інформативністю в цьому відношенні наділені показники сумарної пульсової вартості (ΣЧСС, уд.) вправ, що виводяться з аналізу динаміки ЧСС під час роботи і відновлення.

Отриманий у комплексних дослідженнях банк даних дозволив визначити ЧСС чи ΣЧСС як об’єктивний показник енерготрат для оперативного контролю стану тих, хто займається, у процесі занять фізичними вправами. Дані О. Бар-Ора (2009) свідчать, що на практиці для визначення енерготрат під час спеціально організованої рухової активності використовують метод безперервної реєстрації ЧСС і визначення пульсової «вартості» різних видів діяльності.

У четвертому розділі «^ Обґрунтування режимів рухової активності, що впливають на компенсацію її дефіциту у молодших школярів» представлено дані співвідношення ефективних форм і методів організації рухової активності дітей в урочний і позаурочний час як засоби профілактики негативних змін сучасного малорухливого способу життя. Обґрунтовано систему оцінки енергетичної вартості модулів рухової активності як засобів фізичного виховання, що впливають на компенсацію дефіциту рухової активності.

Узагальнення результатів чисельних досліджень вітчизняних і зарубіжних спеціалістів (Т. Бомпа, 2003; Дж. Х. Вилмор, Д.Л. Костилл, 2003; М.М. Безруких, 2003; М.Дж. Алтер, 2001; N. Cavill, S. Kahlmeier, F. Racioppi, 2006;Т.Ю. Круцевич, 2008; О.Бар-Ор, 2009) дозволило сформувати оптимальну модель рухової активності для дітей молодшого шкільного віку, де основним завданням є повноцінний віковий розвиток, проведення «здорового відпочинку», компенсація дефіциту рухової активності, профілактика захворювань, компенсація негативних змін, пов’язаних зі способом життя тощо.

Теоретичний аналіз досліджень спеціальної літератури останніх років (T. Jurimae, 2000; S.A. Plowman, D.L. Smith 2007; L.W. Haskell, M.E. Nelson, 2008) дозволяє дати досить обґрунтовані рекомендації з такого критерію оцінки ефективності системи фізичного виховання дітей як обсяг енерготрат тижневої спеціально організованої рухової активності. Оптимальною вважається організована рухова активність у зонах 60–70 і 70–80 % ЧССmax в межах
7–10,5 год на тиждень і енерготратами 2000–2500 ккал.

Із метою вдосконалення й оптимізації процесу шкільного фізичного виховання в системі урочних і позаурочних організованих формах запропоновано програму модулів (комплексів) вправ і врахування їхньої енергетичної вартості, орієнтованих на гармонійний розвиток і зміцнення основних функціональних систем організму, що сприяють підвищенню рівня фізичного здоров’я:

  • для розвитку витривалості (аеробної);

  • для розвитку сили;

  • для розвитку бистроти;

  • для розвитку гнучкості;

  • для розвитку координації (спритності).

Тривалість виконання кожного модуля становить 20 хв (активно використаного часу + на відновлення і загальні методичні вказівки), залежно від мети можлива деталізація на 5-, 10- і 15-хвилині модулі. Модулі рухової активності побудована так, щоб забезпечити всебічний гармонійний розвиток особистості. Крім вправ, спрямованих на розвиток рухових якостей, компенсацію дефіциту рухової активності, включено вправи, орієнтовані на профілактику плоскостопості, формування правильної постави, розвиток вестибулярної стійкості, що мають оздоровчий характер. Модулі можуть модернізуватися, змінюватися на розсуд вчителя фізичної культури, їх поєднання в різних формах занять буде залежати від завдань які вирішуються. Структура модулів визначається змістом фізичних вправ, а також змінами у функціональних системах організму в результаті їх виконання.

Схема використання модулів фізичних вправ у різних формах організації занять визначається спрямованістю рухової активності.

Рухова активність загальної фізичної спрямованості забезпечує всебічний гармонійний розвиток дитини, загальну фізичну підготовку. Вона має місце в таких формах як урок фізичної культури, заняття фізичними вправами з батьками, самостійно, в групах подовженого дня, секціях або гуртках загальної фізичної підготовки.

Рухова активність рекреаційно-оздоровчої спрямованості перш за все сприяє задоволенню особистих потреб, а також підвищенню рівня фізичної підготовленості, має комплексний характер і забезпечує певний рівень рухової активності. Реалізується у формі рекреаційних і фізкультурно-оздоровчих занять, рухливих перерв, рухливих ігор під час прогулянок, туристичних походів.

Рухова активність ігрової спрямованості реалізується на уроках фізичної культури, рухових перервах, заняттях фізичними вправами у групах подовженого дня, рухливими іграми під час прогулянок, сприяє підвищенню аеробної функції і силових якостей, а головне – заняття емоційні, розвантажують дітей.

Заняття в спортивних секціях, гуртках за видами спорту, групах початкової підготовки ДЮСШ, спортивний час у групах продовженого дня мають спортивну спрямованість, містять елементи змагання, пов’язані з набуттям важливих життєвих навичок, підвищенням рівня фізичної підготовленості і рівня добової рухової активності.

У результаті досліджень із використанням різних модулів рухової активності було визначено сумарні величини ЧСС, а непрямим методом, – величини споживання кисню у хлопчиків 7–9 років, що дає можливість вийти на енергетичну вартість модулів фізичних вправ. Показники «пульсової вартості» модулів, залежно від характеру вправ, значно відрізняються (табл. 2).


Таблиця 2

Пульсові і кисневі показники енергетичної вартості роботи під час виконання вправ різного характеру 7-річними школярами (n=36)


Модулі фізичних вправ для розвитку:

Статистичні

показники

∑ЧСС,

уд / за 5 хв

VO2/кг,

мл·кгֿ¹·хвֿ¹

VO2,

мл∙хвֿ¹

Е,

ккал∙хвֿ¹

Е/кг,

ккал·кгֿ¹∙хвֿ¹

витривалості

Ме

791

22

704

3,5

0,11

LQ

766

21

681

3,4

0,1

UQ

801

22

713

3,6

0,11

бистроти

Ме

702

19

623

3,1

0,09

LQ

686

19

608

3

0,09

UQ

709

19,8

629

3,1

0,1

сили

Ме

703

19

618

3

0,1

LQ

677

18

594

2,8

0,1

UQ

708

20

623

3,1

0,09

Продовження табл. 2

Модулі фізичних вправ для розвитку:

Статистичні

показники

∑ЧСС,

уд / за 5 хв

VO2/кг,

мл·кгֿ¹·хвֿ¹

VO2,

мл∙хвֿ¹

Е,

ккал∙хвֿ¹

Е/кг,

ккал·кгֿ¹∙хвֿ¹

координації

Ме

636

18

562

3

0,1

LQ

581

16

511

2,5

0,07

UQ

663

18,4

586

3,2

0,12

гнучкості

Ме

518

14,2

453

2,2

0,07

LQ

510

14

445

2,2

0,03

UQ

522

14,3

458

2,3

0,08

Примітки: Ме – медіана; LQ – нижній квартиль; UQ – верхній квартиль.


Також розроблено систему експрес–оцінки енерготрат на уроці за показниками ЧСС (рис. 3).



Рис. 3. Система експрес–оцінки енерготрат за показниками ЧСС


При порівнянні отриманих фактичних матеріалів із даними О. Бар-Ора (2009), де представлено калорійні еквіваленти різних видів рухової активності дітей, можна говорити про досить близькі показники енерготрат дітей у наших дослідженнях із даними наукової літератури. Можна констатувати: модулі (запропоновані нами: елементами тенісу, міні-тенісу, грою в футбол за спрощеними правилами, міні-баскетболу) з урахуванням маси тіла для дитячого контингенту 27–30 кг знаходилися в діапазоні 56–71 ккал, що відповідає даним, представленим в літературі.

Актуальність роботи підтверджується останніми даними ВООЗ (Global Recommendations on Physical Activity for Health, 2010), наші дані мають особливе значення, оскільки дають конкретний інструмент реалізації рекомендацій ВООЗ відносно обсягу рухової активності, співвідношення різних засобів і форм для конкретного контингенту.

Достовірність отриманих даних забезпечується надійною методологічною основою дослідження, відповідністю методів дослідження поставленим завданням, достатнім обсягом емпіричних даних, репрезентативністю вибірок обстеженого контингенту, коректністю використання методів математичної статистики, використанням сучасних високоінформативних технологій.

У п’ятому розділі «^ Аналіз і узагальнення результатів дослідження» узагальнено дані власних досліджень, що дозволило отримати три групи результатів: ті, що підтверджують, ті що доповнюють наявні дані інших авторів, і абсолютно нові результати з проблеми дослідження.

Наші дослідження підтверджують дані Р. Масауда (1998), О.В. Андреєвої (2002), І.О. Когут (2006), Н.В. Москаленко (2007), Т.Ю. Круцевич (2008) про низький рівень рухової активності, В.П. Неділько (2008) про незадовільний стан здоров’я українських школярів, В.М. Платонова (2006), М.М. Булатової (2007), М.В. Дутчака (2007) про роль рухової активності як складової здорового способу життя для профілактики захворювань та зміцнення здоров’я дітей. Підтверджують дані W.B. Kannel, P. Sorlie (1979), М.М. Безруких (2000), В.Д. Сонькина (1990), М.І. Волкова (2003) про кореляційний взаємозв’язок, що існує в даних вікових групах, між ЧСС (уд·хвֿ¹), VO2, (мл·хвֿ¹) та іншими функціональними показниками в умовах спокою і під час рухової активності.

Результати досліджень доповнюють дані С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева (1991), В. Минарського (2004), В.Д. Сонькина (2007), О. Бар-Ора (2009) про особливості рухової активності дітей молодшого шкільного віку і її вплив на функціональні можливості організму.

Абсолютно новою є концепція практичного підвищення рухової активності для забезпечення здорового повноцінного фізичного розвитку дітей шкільного віку. На основі даних сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, практики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, а також результатів власних досліджень із використанням високоінформативної апаратури запропоновано систему оцінки енергетичної вартості комплексів фізичних вправ (модулів), спрямованих на цільовий розвиток рухових якостей. Сформована система оцінки енергетичної вартості фізичних вправ дозволяє обґрунтовано вибрати засоби їх дозування та методику проведення спеціально організованих занять фізичними вправами з метою зменшення індивідуального дефіциту добової рухової активності молодших школярів. Запропоновано раціональні режими планування модулів у рамках організованих форм рухової активності. Розроблено формулу розрахунку на основі виявлених даних лінійної залежності VO2 (мл·хвֿ¹) і ЧСС (уд·хвֿ¹), енергетичної вартості окремих фізичних вправ, спрямованих на розвиток рухових якостей, для хлопчиків молодшого шкільного віку. Визначено енергетичну вартість модулів із метою раціонального планування рухових режимів школярів.


ВИСНОВКИ

  1. Дані проведеного нами дослідження показують, що стан здоров’я і рухова активність школярів стали одною із гострих проблем сучасного суспільства. Як показує аналіз літературних джерел, світової практики, передового досвіду зарубіжних країн, оптимізація рухової активності школярів в урочних і позаурочних формах організації системи фізичного виховання є одним із важливих факторів здорового способу життя і дозволяє усунути негативні процеси і явища, які на сьогодні посідають значне місце.

  2. Відповідно до практики, що склалася, за даними експертів ВООЗ, рухову активність прийнято поділяти на такі рівні: базовий, малий, середній, високий. Порівняно з прийнятими рекомендаціями ВООЗ рухова активність обстежених нами школярів не відповідає належним фізіологічним нормам. На всіх рівнях інтенсивності вона не відповідає прийнятим стандартам, а призводить до того, що загальні добові енерготрати знаходяться в діапазоні 2010–2380 ккал·добу, що на 20 % нижче відповідних фізіологічних норм.

  3. Відсутність оздоровчого ефекту у процесі фізичного виховання обумовлюється низькою ефективністю уроків фізичної культури, що базуються на застарілих підходах. Це не відповідає нинішній ситуації, що склалася в системі здоров’я – інтереси суспільства. Проведений моніторинг пульсової вартості уроку фізичної культури молодших школярів (фактично тривав 35 хв) визначив середні показники ЧСС, які знаходяться в діапазоні 141–150 уд·хв, що на 2–3 % нижче гігієнічних нормативів, і енергетичною вартістю, яка становила 117–130 ккал. За таких показників навіть три уроки фізичної культури на тиждень не здатні заповнити дефіцит рухової активності в молодшому шкільному віці без додаткових позаурочних форм занять.

  4. Комплексні дослідження функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем молодших школярів у лабораторних умовах мали велике значення для розуміння закономірностей функціонування регуляторних систем організму, що дозволило визначити ЧСС або ΣЧСС як один із показників, який може використовуватися для оперативного контролю енерготрат тих хто займається, в процесі занять фізичними вправами. Визначено ступінь кореляційного взаємозв’язку між ЧСС і VO2 ( r= 0,81–0,89) (р<0,05) для підтвердження достовірності використання даних моніторингу ЧСС в природних умовах. Запропоновано оцінку величини фізичних навантажень за різними зонами ЧСС для практичного використання.

  5. Обґрунтовано оптимальну модель спеціально організованої рухової активності дітей молодшого шкільного віку відповідно до інтересів, що включає: обсяг інтенсивності і змісту рухової активності, підбір форм занять різної спрямованості: рекреаційно-оздоровчої, загальнофізичної, спортивної, ігрової. Оптимізація фізичного виховання дітей можлива через співвідношення різноманітних засобів і повинна включати: модулі для розвитку витривалості (аеробного характеру), що сприяють підвищенню і підтриманню функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем; модулі силової і швидкісної спрямованості, що сприяють зміцненню рухового апарату, м’язової системи, кісткової системи, з’єднувальної тканини (зв’язок, сухожиль); модулі для розвитку координаційних здібностей; модулі, спрямовані на розвиток гнучкості, що сприяють покращенню стану м’язової і нервової систем, профілактиці захворювань опорно-рухового апарату. Оптимальною для дітей є організована рухова активність в зонах 60–70 і 70–80 % ЧССmax в межах
    7–10,5 год на тиждень з енерготратами в діапазоні 2000–2500 ккал.

  6. Дослідження енергетичної вартості запропонованих модулів показало, що залежно від їх спрямованості, форм організації, в яких вони використовуються, енерготрати коливаються від 50 до 100 ккал за 20 хв, що повинно враховуватися при формуванні комплексів і навантажень у процесі кожного окремого дня. Це повинно враховуватися при складанні програм щотижневої рухової активності школярів.

  7. У процесі педагогічного експерименту виявлено, що використання системи різноманітних модулів рухової активності, сприяє повноцінному віковому розвитку, забезпеченню енергетичних норм на спеціально організовану рухову активність, підвищення зацікавленості й активності, тих що займаються. Даний підхід організації занять дозволяє вибирати фізіологічно обґрунтовані й оптимальні для кожного, хто займається, засоби, методи, фізичні навантаження. Параметри навантаження для дітей із різними рівнями фізичного стану, фізичної підготовленості можуть варіювати, при цьому показником толерантності до фізичних навантажень буде частота серцевих скорочень. Даний експеримент підкреслює доцільність побудови фізичного виховання на основі модульної системи.

Перспективи подальших досліджень повинні бути спрямовані на вивчення питань оптимізації рухової активності підростаючого покоління, використання даної системи для інших контингентів школярів, студентів, а також вивчення і використання інструментальних методик контролю обсягу і інтенсивності фізичних навантажень у практиці фізичного виховання.


^ СПИСОК Опублікованих праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Трачук С. В. Стан здоров’я населення України і перспективи його збереження / С. В. Трачук // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. праць / за ред. С. С. Єрмакова. – Х. : ХХПІ, 2007. – № 11. – С. 269–271.

  2. Трачук С. Пошук підходів до компенсації дефіциту рухової активності молодших школярів в організованих формах занять фізичними вправами / С. Трачук // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. – Луцьк, 2008. – Т. 2. – С. 248–250.

  3. Трачук С. В. Рухова активність і збереження здоров’я дітей у процесі фізичного виховання / С. В. Трачук // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2008. – № 1. – С. 69–71.

  4. Трачук С. В. Структурна характеристика і метаболічна вартість компонентів добової рухової активності молодших школярів / С. В. Трачук // Спортивний вісник Придніпров’я. – Дніпропетровськ. – 2008. – № 3–4. – С. 86–89.

  5. Трачук С. В. Енергетична вартість уроку фізичної культури і її його внесок в структуру добової рухової активності / C. В. Трачук // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць. – Львів, 2009. – Вип. 13, т. 2. – С. 182–186.

  6. Трачук С. В. Спеціально організована рухова активність дітей в процесі фізичного виховання : рекоменд. / С. В. Трачук // Спортивний вісник Придністров’я. – 2009. – № 2–3. – С. 74–77.

  7. Трачук С. В. Фізична активність в сучасному фізичному вихованні школярів / С. В. Трачук // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2009. – № 3. – С. 21–33.

  8. Давиденко Е. В. Оценка энергетической стоимости суточной физической активности детей и подростков по методике экспертов ВОЗ / Е. В. Давиденко, C. В. Трачук // Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2009. – № 2. – С. 93–96.

Участь здобувача полягає у проведенні досліджень, інтерпретації отриманих даних та написанні окремих положень статті.

  1. Давиденко Е. В. Проблемні аспекти гендерної політики в сучасному фізичному вихованні школярів / Е. В. Давиденко, В. П. Семененко, C. В. Трачук // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Х. : ХХПІ, 2007. – Вип. 12. –С. 334–336.

Участь здобувача полягає в проведенні досліджень і інтерпретації результатів.

  1. Давиденко О. В. Енергетична характеристика режимів рухової активності молодших школярів / О. В. Давиденко, В. П. Семененко, С. В. Трачук // Матеріали міжнар. метод. конф. «Олімпійський спорт, фізична культура, здоров’я нації в сучасних умовах». – Луганськ, 2004. – 272 с.

^ Участь здобувача полягає у проведенні досліджень, обробці отриманих даних, аналізі результатів і формулюванні висновків.

  1. Трачук С. В. Двигательная активность и здоровье населения Украины / С. В. Трачук // XI Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и спорт для всех». – Минск, 2007. – С. 380–383.

  2. Трачук С. В. Подходы к повышению двигательной активности младших школьников в процессе физического воспитания / С. В. Трачук // XII Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и паралимпийский спорт и спорт для всех ». – М., 2008. – С. 297–298.

  3. Трачук С. В. Двигательная активность и физическое воспитание школьников в современном контексте / С. В. Трачук // Молодежь – науке. Актуальные проблемы теории и методики физической культуры и спорта : Междунар. науч.-практ. конф. – Минск, 2009. – С. 432–434.

  4. Давиденко Е. В. Влияние структурных компонентов двигательной активности на здоровье школьников и студентов / Е. В. Давиденко, К. А. Фарфур, С. В. Трачук // IX Міжнар. наук. конгр. «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – К., 2005. – С. 557.

Участь здобувача полягає у проведенні досліджень, інтерпретації отриманих даних та написанні окремих положень тез.

  1. Давиденко Е. В. Структурна характеристика и энергетическая стоимость компонентов суточной двигательной активности младших школьников / Е. В. Давиденко, C. В. Трачук // Strategii de dezvoltare a sportului pentu toti si bazele legislative ale domeniului cucturii fizice si sportului in tarile csi : Materialele Congresui Stiintific international. – Chisinau, 2008. – С. 470–472.

^ Участь здобувача полягає у проведенні досліджень та написанні тез.


АНОТАЦІЇ

Трачук С. В. Моделювання режимів рухової активності молодших школярів у процесі фізичного виховання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальностю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2011.

Дослідження присвячено вивченню проблем удосконалення режимів рухової активності молодших школярів і обґрунтуванню системи модулів фізичних вправ певної спрямованості й енергетичної вартості як складової процесу фізичного виховання для забезпечення обсягу рухової активності молодших школярів відповідно до фізіологічних норм.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі даних сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, практики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, а також результатів власних досліджень із використанням високоінформативної апаратури запропоновано систему оцінки енергетичної вартості комплексів фізичних вправ (модулів), спрямованих на цільовий розвиток рухових якостей. Сформована система оцінки енергетичної вартості фізичних вправ дозволяє обґрунтовано обрати засоби їх дозування та методику проведення спеціально організованих занять фізичними вправами з метою зменшення індивідуального дефіциту добової рухової активності молодших школярів. Основні результати дослідження впроваджено в процес фізичного вихрвання шкіл № 108 та № 130 м. Києва.

^ Ключові слова: рухова активність, молодші школярі, модулі, блоки фізичних вправ, енергетична вартість.


Трачук С. В. Моделирование режимов двигательной активности младших школьников в процессе физического воспитания. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2011.

Целью исследования являлось обоснование системы модулей физических упражнений определенной направленности и энергетической стоимости как составной процесса физического воспитания для обеспечения объема двигательной активности младших школьников соответственно физиологических норм.

Материалы диссертационной работы получены во время проведения исследований в средней школе № 130 г. Киева. Исследуемый контингент – 122 школьника в возрасте 7–9 лет. Комплексное тестирование функциональных возможностей организма школьников проводили на базе лаборатории теории и методики спортивной подготовки и резервных возможностей спортсменов НИИ НУФВСУ. В работе использованы следующие методы исследования: анализ и обобщение научно-методической литературы; физиологические методы исследования (хронометрия, пульсометрия, эргометрия, газоанализ); методы математического анализа особенностей вариабельности сердечного ритма; методы определения количественных и качественных характеристик суточной двигательной активности (методика экспертов ВОЗ); математико-статистические методы обработки результатов исследования.

В диссертации представлены результаты исследований двигательного режима, оценка двигательной активности младших школьников, функциональное состояние основных систем организма, а также реакции функциональных систем организма школьников на физические нагрузки разного характера.

Научная новизна роботы состоит в том, что на основе данных современных исследований отечественных и зарубежных ученых, практики физического воспитание детей младшего школьного возраста, а также результатов собственных исследований с использованием высокоинформативной аппаратуры предложена система оценки энергетической стоимости комплексов физических упражнений (модулей), направленных на развитие двигательных качеств. Сформированная система оценки энергетической стоимости физических упражнений позволяет выбирать средства их дозировки и методику проведения специально организованных занятий физическими упражнениями с целью уменьшения индивидуального дефицита двигательной активности младших школьников.

Практическая значимость диссертационной работы заключается в формулировке методических принципов и разработке на их основе модулей, что позволяет обоснованно выбирать структурные компоненты для разных форм организованных занятий физическими упражнениями младших школьников с целью уменьшения дефицита индивидуальной суточной двигательной активности. Для их реализации автором была разработана оценка энергетической стоимости физических упражнений разной направленности. Использование разработанных модулей специалистами по физическому воспитанию позволит решать проблему воспитания двигательных способностей и составлять содержание уроков физической культуры и других физкультурно-оздоровительных занятий с заранее известной ориентировочной энергетической стоимостью.

Основные результаты исследований внедрены в практику физического воспитания общеобразовательных школ № 108 и № 130 г. Киева, а также в учебный процесс НУФВСУ, что подтверждено соответствующими актами внедрения

^ Ключевые слова: двигательная активность, младшие школьники, модули, блоки физических упражнений, энергетическая стоимость.


Trachuk S. V. Modeling the regimens for junior schoolchildren’s motor activity in the physical education process. – Manuscript.

The dissertation work for competition of an academic degree “Candidate of Sciences in Physical Education and Sport” in Specialty 24.00.02 – “Physical culture, physical education at different population groups”. – National University of Ukraine on Physical Education and Sport, Kyiv, 2011.

The researches are directed to improve the motor activity regimens of junior schoolchildren and to develop a system of physical exercises modules of a particular direction and energy values as a component of physical education process in order to ensure the volume of junior schoolchildren’s motor activity in accordance with physiological standards.

The scientific novelty of the work is concluded in elaboration of a system for estimation of energy values of physical exercise complexes (modules) designed for motor abilities development – the system that is based on the results of the latest researches of native and foreign scientists and also on the indices of the own investigations conducted with a help of High Tech apparatuses. The created system intended for estimation of energy values of physical exercises makes it possible reasonably to select means of their dosage and teaching methods of specially organized physical exercise classes aimed towards minimization of individual deficit in daily motor activity at junior schoolchildren. The main research results are implemented into educational process at Secondary schools 108 and 130 in the city of Kyiv.

Key words: motor activity, junior schoolchildren, modules, physical exercises blocks, energy value.


____________________________________________

Підписано до друку 16.11.2010 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 12.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 414.

200-87-13, 200-87-15, 050-525-88-77



Схожі:

Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни хрипко інна василівна
Вплив програм з традиційними та інноваційними засобами фізичного виховання на фізичний стан молодших школярів
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconПрограма-семінару „Актуальні  проблеми фізичного виховання школярів: теорія та практика
Майстер-клас з інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій фізичного виховання школярів гімнастична та ігрова зали спортивного...
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconПитання до державного іспиту з теорії І методики фізичного виховання для студентів 4 курсу заочної форми навчання Інституту фізичного виховання І спорту спеціальності "фізичне виховання" розділ І. Загальна теорія фізичного виховання
Поняття про засоби фізичного виховання. Фізична вправа – основний І специфічний засіб фізичного виховання
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconНаціональне виховання молодших школярів під час уроків образотворчого мистецтва (на матеріалі творчості катерини білокур)
Національне виховання молодших школярів під час уроків образотворчого мистецтва
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни мартинюк оксана анатоліївна
Корекція порушень просторової організації тіла студенток у процесі фізичного виховання
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconПитання до державного іспиту з теорії І методики фізичного виховання для студентів 4 курсу заочної форми навчання Інституту фізичного виховання І спорту спеціальності "спорт" розділ І. Загальна теорія фізичного виховання
...
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconФізичного виховання І спорту україни саїнчук микола миколайович
Формування ціннісних орієнтацій в сфері фізичної культури І спорту учнів старших класів у процесі фізичного виховання
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconРозвиток фізичних якостей у школярів
Всебічне фізичне виховання є однією із важливих задач суспільства. Формування в процесі занять з фізичної культури і спорту міцного...
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconПитання до самостійної роботи для студентів ІV курсу Інституту фізичного виховання І спорту Спеціальність «Фізичне виховання»
Поняття про засоби фізичного виховання. Фізична вправа – основний І специфічний засіб фізичного виховання
Молодших школярів у процесі фізичного виховання iconФакультет фізичного виховання та спорту
Дисципліна «Теорія І методика фізичного виховання» є основною І профілюючою в навчальному плані підготовки фахівців з фізичного виховання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи