Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович icon

Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович




НазваНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович
Сторінка1/4
Дата20.09.2012
Розмір0.83 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4
1. /2009/Автореферат Дутчак(1).doc
2. /2009/Автореферат_Жирнов.doc
3. /2009/Автореферат_Колос.doc
4. /2009/Автореферат_ПОДЛЕСНИЙ .doc
5. /2009/Автореферат_Турчина.doc
6. /2009/автореф_Байрачний..doc
7. /2009/автореф_Бондарь..doc
8. /2009/автореф_Гончарова.doc
9. /2009/автореферат_БОГУСЛАВСЬКА.doc
10. /2009/автореферат_Бринзак.doc
11. /2009/автореферат_Данько.doc
12. /2009/автореферат_МОСКАЛЕНКО.doc
13. /2009/автореферат_РУСАНОВА.doc
14. /2009/автореферат_СИШКО.doc
15. /2009/автореферат_ТЮХ.doc
16. /2010/Автореферат Ляшенко.doc
17. /2010/Автореферат_ Го Пенчен.rtf
18. /2010/Автореферат_Безмилова М.М..doc
19. /2010/Автореферат_Корд Махназ.doc
20. /2010/Автореферат_Совенко.doc
21. /2010/Автореферат_Єдинак.doc
22. /2010/автореферат Марценюка.doc
23. /2010/автореферат_Артеменко.doc
24. /2010/автореферат_Виноградов.doc
25. /2010/автореферат_Матвиенко.rtf
26. /2010/автореферат_Островського М.В.doc
27. /2010/автореферат_Спичак.doc
28. /2010/автореферат_Усиченко.doc
29. /2010/автореферат_Шевчук.doc
30. /2010/автореферат_ЄРМОЛОВА .doc
31. /2010/автореферет_ПРОЦЕНКО .doc
32. /2011/Avtoreferat_Kozina_ukr[1].doc
33. /2011/aref Бардашевский.doc
34. /2011/Автореферат Максименка _ Г.doc
35. /2011/автореферат_ Маслова.doc
36. /2011/автореферат_Заморський Т.В..doc
37. /2011/автореферат_Криворученко.doc
38. /2011/автореферат_Лях-Породько.doc
39. /2011/автореферат_Мороз О.О..doc
40. /2011/автореферат_Трачук.doc
41. /2011/автореферат_Чернявский.doc
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович
Національний університет фізичного виховання І спорту україни жирнов Олександр Валерійович
Дніпропетровський державний інститут фізичної культури І спорту
Подлесний олександр іванович
Національний університет фізичного
Спортивного амплуа футболістів
Національний університет фізичного виховання І спорту україни бондар олена МихайлІвна
Національний університет фізичного виховання І спорту україни гончарова Наталія Миколаївна
Національний університет фізичного виховання І спорту україни богуславська вікторія юріївна
Національний університет фізичного виховання І спорту україни
Національний університет фізичного виховання І спорту україни
Москаленко наталія василівна
Національний університет фізичного виховання І спорту україни русанова ольга михайлівна
Вестибуловегетативних реакцій у спортсменів
Фізичної підготовленості молодших школярів
Національний університет фізичного виховання І спорту україни ляшенко валентина миколаївна
Национальный университет физического воспитания и спорта Украины Го Пенчен
У команду
Національний університет фізичного виховання І спорту україни корд махназ
Національний університет фізичного виховання І спорту україни
Фізичного виховання І спорту україни єдинак геннадій анатолійович
Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання І спорту Київ-2010 Дисертацією є рукопис
Національний університет фізичного Виховання І спорту України артеменко тарас григорович
Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор Булатова Марія Михайлівна, Національний університет фізичного виховання І спорту України, професор кафедри здоров'я, фітнесу І рекреації Офіційні опоненти
Матвієнко ірина сергіївна
Державний науково-дослідний інститут фізичної культури І спорту островський Максим Васильович
Національний університет фізичного виховання І спорту україни спичак Наталія Петрівна
НацІональнИй унІверситет фІзичного виховання та спорту україни
Національний університет фізичного виховання І спорту україни шевчук Олена Миколаївна
Національний університет фізичного виховання І спорту україни єрмолова валентина михайлівна
Стиль спілкування тренера як фактор успішності сумісної діяльності у спортивній команді (на прикладі юних волейболісток)
Козіна жаннета леонідівна
Бардашевський юрій валерійович
Теоретико-методичні основи багаторічної підготовки юних спортсменів у спортивних іграх
Національний університет фізичного виховання та спорту україни маслова Олена Володимирівна
Національний університет фізичного виховання І спорту україни
Національний університет фізичного виховання І спорту україни
Початку XX століття (на матеріалі території сучасної україни)
Засобами оздоровчого фітнесу
Молодших школярів у процесі фізичного виховання
Національний університет фізичного виховання І спорту україни чернявський максим вікторович

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ДУТЧАК МИРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ

УД К 796.034.2 (477)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ

СПОРТУ ДЛЯ ВСІХ В УКРАЇНІ

24.00.02 — Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту


Київ — 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Науковий консультант:

доктор педагогічних наук, професор Булатова Марія Михайлівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри здоров’я, фітнесу і рекреації

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук Литвиненко Світлана Миколаївна, Південний федеральний університет Російської Федерації, професор кафедри теоретичних основ фізичного виховання;

доктор біологічних наук, професор Магльований Анатолій Васильович, Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання та валеології;

доктор педагогічних наук, професор Сущенко Людмила Петрівна, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичної реабілітації

Захист відбудеться 28 жовтня 2009 р. о 12 год 30 хв на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розіслано 25 вересня 2009 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В. І. Воронова



1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Ідея спорту для всіх інтенсивно реалізується у світі, почина-ючи з 1960-х років як реакція суспільства на необхідність пошуку ефективних кон-цепцій зміцнення здоров’я людей та профілактики хронічних захворювань в умовах зростаючої гіпокінезії та підвищення рівня життя населення.

В основних документах ООН (резолюції Генеральних Асамблей “Спорт як за-сіб сприяння вихованню, здоров’ю, розвитку і миру”), ЮНЕСКО (Міжнародна хартія фізичного виховання і спорту), Всесвітньої організації охорони здоров’я (Глобальна стратегія з харчування, рухової активності та здоров’я), Ради Європи (Європейська спортивна хартія), Європейського Союзу (Біла книга про спорт) підкреслюється значу-щість спорту для всіх у вирішенні важливих соціально-економічних питань та у спри-янні здоров’ю, вихованню, освіті, загальному розвитку особи та зміцненню миру. Між-народний олімпійський комітет велику увагу приділяє координації зусиль спортивних організацій у використанні можливостей спорту для всіх, що стосується профілактики різних захворювань шляхом використання доступних форм рухової активності.

Системний аналіз світового масиву наукових знань та міжнародного досвіду розвитку спорту для всіх свідчить про певне опрацювання теоретичних засад цьо-го процесу, особливостей формування та реалізації відповідної державної політики, нормативно-правових, соціальних та економічних аспектів функціонування системи спорту для всіх (№ Вег§8§агсі, 2007; А. СЬакег, 2004; М. Мека, 2004; К. НуІЇоп, 2008; I Раіт, 2004; I Рапу, 2005). У провідних країнах світу більше половини населення залучено до спорту для всіх, що в поєднанні з раціональним харчуванням, бороть-бою зі шкідливими звичками, відповідними екологічними умовами забезпечує на-лежний рівень здоров’я та високу тривалість активного життя громадян.

Разом із цим в аналітичних матеріалах Всесвітньої організації охорони здоров ’я (2002) зазначається, що в Європі спосіб життя кожної п’ятої людини характеризуєть-ся ще незначним рівнем або повною відсутністю рухової активності. Ця проблема найбільш актуальна для країн східної частини континенту і передусім для України.

В українському суспільстві через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин не-дооцінюються можливості рухової активності у веденні здорового способу життя та зміцненні здоров’я громадян, профілактиці шкідливих звичок, передусім серед молоді, та у вирішенні інших важливих соціально-економічних проблем. Принципо-вим моментом є приведення у відповідність до реалій сьогодення системи залучен-ня населення до рухової активності оздоровчої спрямованості та відхід від твердо вкорінених стереотипів, характерних для часів Радянського Союзу (В. М. Платонов, 1999, 2006; М. М. Булатова, 2001, 2007; Т. Ю. Круцевич, 2000, 2008).

Відмічаючи значне наукове і практичне значення розглянутих докумен-тів міжнародних організацій, наукових праць зарубіжних та вітчизняних учених, доцільно зауважити, що дуже важливими є подальше узагальнення та адаптація

2

наявних знань відповідно до вимог сучасного етапу розвитку України. Практика фізкультурно-оздоровчої роботи потребує напрацювання нових підходів з ураху-ванням політичних та соціально-економічних викликів перед сучасною Україн-ською державою та зумовлені внутрішніми причинами й інтеграцією у міжнародне співтовариство в контексті світової глобалізації. Актуальним видається отримання принципово нових знань про особливості залучення населення до рухової активнос-ті, які б відповідали конкретному середовищу та специфіці України (високі темпи скорочення тривалості життя людей, низький рівень рухової активності населення, відсутність традицій здорового способу життя, недосконале фізичне виховання в на-вчальних закладах, відсталість матеріально-технічної бази сфери фізичної культури і спорту).

Для сучасного українського суспільства винятково важливого значення набу-ває вивчення особливостей зняття авторитарних обмежень на шляху впровадження в діяльність різних груп населення рухової активності на основі гуманізації цього процесу, орієнтування його на інтереси конкретної людини з урахуванням її потреб, можливостей, нахилів, мотивів та ціннісних настанов. Це викликає нагальну потре-бу проведення досліджень проблем формування в Україні якісно нової системи за-лучення населення до рухової активності — спорту для всіх, що стане складовою системи вищого порядку — здорового способу життя.

Актуальність зазначеної вище проблеми, її важлива соціальна значущість обу-мовили вибір теми дисертаційного дослідження та визначили його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота вико-нувалась відповідно до теми 2.3.1. “Теоретико-методичні та прикладні аспекти за-стосування ринкових технологій фізкультурно-спортивними організаціями України” “Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури та спорту на 2001—2005 рр.” Дер-жавного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, номер державної реєстрації 0101U006319 (автор брав участь у розробці вказаної теми як співвикона-вець). Здобувачем здійснюється керівництво темою 1.3.1. “Управлінські та педаго-гічні засади гуманізації масового спорту в Україні” “Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури та спорту на 2006—2010 рр.” Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, номер державної реєстрації 0107U000493.

Мета дослідження полягає в розробці та реалізації концепції гуманізації про-цесу залучення населення до рухової активності як методологічної основи форму-вання системи спорту для всіх (складової здорового способу життя) з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку України, а також у науковому обґрунтуванні теоретико-методичних засад та технологій удосконалення державного управління й підготовки кадрів для сфери фізичної культури і спорту.

Завдання роботи:

1. Визначити сутність спорту для всіх, історичні передумови його формуван-ня та особливості сучасного розвитку у світовому контексті.

3

  1. Охарактеризувати систему залучення населення до рухової активності в Україні у другій половині ХХ ст

  2. Здійснити теоретичне обґрунтування концепції гуманізації процесу залу-чення населення до рухової активності як основи формування системи спорту для всіх в Україні.

  3. Визначити цілі, функції та структуру системи спорту для всіх в Україні.

  4. Розробити технології державного управління спортом для всіх в Україні.

  5. Обґрунтувати теоретико-методичні засади кадрового забезпечення управ-ління спортом для всіх в Україні.

  6. Розробити комплекс заходів для впровадження концепції гуманізації про-цесу залучення населення до рухової активності та формування системи спорту для всіх в Україні.

Об’єкт дослідження — система спорту для всіх.

Предмет дослідження — процеси формування системи спорту для всіх в Україні.

Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження стано-вили діалектичні закономірності розвитку соціальних явищ і процесів, розгляд системи спорту для всіх як складової вищого порядку — здорового способу жит-тя — та адаптація накопичених знань до реальних умов України, що знаходиться на сучасному історичному етапі свого розвитку, а також філософські положення про гуманізм як систему поглядів на людину як найвищу цінність, що характери-зується такими ознаками: повага до свободи та гідності кожної людини; враху-вання інтересів, потреб та індивідуальних особливостей кожної людини; благо-получчя людини; турбота про щастя людини; надання людям рівних можливостей для розвитку та самовдосконалення особистості; високоморальні відносини між людьми.

У роботі здійснено теоретичне обгрунтування методології формування систе-ми спорту для всіх в Україні. Визначено, що діяльність українського суспільства в цілому та окремих соціальних інститутів у формуванні системи спорту для всіх як складової здорового способу життя має базуватися на концепції гуманізації процесу залучення населення до рухової активності. Ця концепція розглядається як система поглядів на напрями впровадження гуманізму та подолання авторитаризму вітчизня-ної системи фізичного виховання різних груп населення.

Методологія дослідження базувалася на поєднанні загальнотеоретичних знань і практичного досвіду з проблематики: теорії спорту (В. М. Платонов, 1994, 2004; Л. П. Матвєєв, 1999, 2004), теорії і методики фізичного виховання (М. М. Бу-латова, 2007; Т. Ю. Круцевич, 2008; Б. М. Шиян, 2004), зокрема їхньої гуманістичної складової (В. М. Кряж, 2004; В. І. Столяров, 2006; Р. ВооЙі, 2006) та спорту для всіх (С. М. Литвиненко, 2005; \¥. Вашпапп, 2008; I Раіт, 2006; У. Уата§испі, 2007); філософії людиноцентризму (В. П. Андрущенко, 2006; В. Г. Кремень, 2007); основ

4

здорового способу життя (К. 8. РагГепЬаг§ег, 1999; 8. 8сшо8Ьег§, 2000; публіка-ції ВООЗ, 2002—2008); менеджменту та економіки фізичного виховання і спорту (В. І. Жолдак, 2003; Ю. П. Мічуда, 2008; І. І. Переверзін, 2002; К.. Іаскзоп, 2005); тео-рії державного управління (Г. В. Атаманчук, 2002; В. І. Луговий, 1997; Ю. П. Сурмін, 2007); підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту (С. М. Бегідова, 2001; Л. П. Сущенко, 2003; Ю. М. Шкребтій, 2004).

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи було засто-совано такі методи дослідження: метод системного аналізу; метод поєднання логіч-ного та історичного аналізу; аналіз наукової літератури та документів, передового вітчизняного та зарубіжного досвіду; метод порівняння та зіставлення; метод функціонально-структурного аналізу; соціологічне опитування; методи математич-ної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці наукових поло-жень та отриманні нових висновків у сфері фізичної культури і спорту, які в сукуп-ності вирішують важливу наукову проблему з формування системи спорту для всіх з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку України та мають цінність для суспільної практики (підвищують рівень залучення населення до рухової активності як складової здорового способу життя).

У результаті наукових досліджень у дисертації вперше:

  • сформовано новий науковий напрям, що передбачає вивчення спорту для всіх як складової системи вищого порядку — здорового способу життя — з ураху-ванням відповідних внутрішніх та зовнішніх звязків, що розкриває широкий спектр функцій використання можливостей спорту для всіх стосовно адекватної реакції на сукупність сучасних викликів перед українським суспільством загалом та конкрет-ною людиною зокрема;

  • узагальнено значний масив наукових знань та передового світового досвіду та адаптовано його до специфічних умов України, і на цій основі науково обгрун-товано концепцію гуманізації процесу залучення населення до рухової активності в умовах держав, що проходять етап подолання наслідків авторитаризму суспіль-них відносин у сфері фізичної культури і спорту. Сформульовані концептуальні за-сади становлять методологію формування системи спорту для всіх — сукупності суб’єктів, які взаємопов’язані та діють між собою для досягнення визначеної мети та реалізації відповідних функцій;

  • визначено ієрархію цілей системи спорту для всіх від мети до проміжних і далі до первинних цілей, показано критерії рівня їх реалізації. Науково обгрунтовано класифікацію функцій системи спорту для всіх із урахуванням значення цієї системи для збалансування показників життя особистості — рівня здоров’я, соціальних, по-літичних, духовних, культурних, моральних, економічних та виробничих. Визначе-но, що людина та її інтерес до рухової активності є головними об’єктом і суб’єктом структури системи спорту для всіх в Україні;

5

  • обгрунтовано провідну роль держави у формуванні системи спорту для всіх у країнах, що характеризуються активною роллю органів влади в управлінні сферою фізичної культури і спорту. Розроблено та на законодавчому рівні закріплено стратегію формування системи спорту для всіх в Україні. Проведено розробку та впровадження соціального проекту створення та функціонування центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” як бюджетних організацій або комунальних підприємств. Розроблено інструментарій соціального моніторингу рівня залучення населення до спорту для всіх із метою надання органам управління сферою фізичної культури і спорту повної, своєчасної та достовірної інформації про оцінку та прогноз соціальної ситуації із залучення населення до рухової активності під час дозвілля для зміцнення здоров’я, механізмів підтримки прогресивних тенденцій, шляхів за-побігання та усунення негативних процесів;

  • розроблено теоретико-методичні засади для забезпечення підготовки май-бутніх менеджерів спорту для всіх в Україні. Науково обґрунтовано запровадження дворівневої системи підготовки відповідних фахівців у вищих навчальних закладах (бакалавр, магістр) за напрямом “Здоров’я людини” в галузі знань “Фізичне вихован-ня, спорт і здоров’я людини”.

Практична значущість одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути застосовані у різних практичних сферах, пов’язаних із формуванням системи спорту для всіх в Україні. Основні теоретичні положення роботи доведено до рівня конкретних пропозицій, технологій і рекомендацій до формування системи спорту для всіх в Україні на основі гуманізації процесу залучення населення до ру-хової активності, що підверджено відповідними актами впровадження.

Результати дослідження використано під час підготовки проектів таких нормативно-правових актів, розроблених за безпосередньої участі автора, як:

  • Указ Президента України від 28 вересня 2004 року № 1148 “Про Національ-ну доктрину розвитку фізичної культури і спорту”;

  • Указ Президента України від 2 серпня 2006 року № 667 “Про національ-ний план дій щодо реалізації держдавної політики у сфері фізичної культури і спорту”;

  • Указ Президента України від 21 липня 2008 року № 640 “Про пріоритети розвитку фізичної культури і спорту в Україні”;

  • постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 49 «Про утворення центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”»;

  • постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року № 1594 “Про затвердження Державної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2007—2011 роки”.

Матеріали наукових досліджень використовуються у діяльності Комітету Верховної Ради України у справах сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, профільного сектору Управління гуманітарної політики Секретаріату Кабінету

6

Міністрів України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Всеукра-їнського центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”.

Сформульовані у дисертації висновки та пропозиції стали підґрунтям для за-провадження навчальної дисципліни “Загальна теорія спорту для всіх” та вдоско-налення навчальної дисципліни “Державне управління сферою фізичної культури і спорту” в Національному університеті фізичного виховання і спорту України.

Особистий внесок здобувача в розробку досліджуваної наукової проблеми полягає у визначенні власного методологічного підходу до наукового аналізу фор-мування системи спорту для всіх як складової здорового способу життя з урахуван-ням конкретного середовища та специфічних проблем, котрі виникають в Україні, що ґрунтується на концепції гуманізації процесу залучення населення до рухової активності, в організації та проведенні досліджень, обробці та інтерпретації отри-маних результатів, у формуванні теоретичних і методичних підходів, розробці про-ектів нормативно-правових актів та здійсненні заходів із державного управління роз-витком фізичної культури і спорту в Україні. У спільних публікаціях автору нале-жить формулювання наукової проблеми, визначення мети та завдань дослідження, аналіз і інтерпретація теоретичних та емпіричних матеріалів.

Апробація результатів дослідження. Матеріали роботи та результати дослі-дження оприлюднено:

а) на міжнародному рівні — на наукових конгресах “Олімпійський спорт і
спорт для всіх” (Київ, Україна, 2000, 2005; Варшава, Польща, 2002; Гданськ, Поль-
ща, 2006; Мінськ, Республіка Білорусь, 2007; Москва, Російська Федерація, 2008); на
ХVІ засіданні Європейської спортивної конференції (Дубровник, Хорватія, 2003); на
міжнародних “круглих столах”, де розглядалися теми: “Проблеми масового спорту
і туризму у ХХІ ст.” (Астана, Казахстан, 2003); “Європейські перехрестя: спорт від-
криває двері до демократії” (Страсбург, Франція, 2004) та “Нове спортивне партнер-
ство в Європі” (Буркас, Болгарія, 2005); на міжнародному форумі “Наукові принци-
пи, історія та культура народного спорту” (Тегеран, Іран, 2004); на Х Всесвітньому
конгресі “Спорт для всіх” (Рим, Італія, 2004); на ІІ Всесвітньому форумі TAFISA
“Формування політики в спорті для всіх” (Рига, Латвія, 2007); на міжнародних семі-
нарах “Проблеми і перспективи політики у сфері спорту для всіх у країнах Європи”
(Київ, Україна, 2005) та “Здоров’я людини, фітнес і спорт для всіх” (Київ, Україна,
2007);

б) на всеукраїнському рівні — на форумі “Здорова нація” (Київ, 2007); на
науково-практичних конференціях “Концепція розвитку галузі фізичного виховання
і спорту в Україні” (Рівне, 1999, 2001, 2003, 2005); “Молода спортивна наука Украї-
ни” (Львів, 2000, 2001, 2003), “Роль фізичної культури і спорту в здоровому способі
життя” (Львів, 2001), “Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контек-
сті європейської інтеграції України” (Тернопіль, 2004, 2007); “Реалізація здорового
способу життя — сучасні підходи” (Дрогобич, 2005, 2007); “Здорова нація — запо-

7

рука майбутнього України” (Київ, 2007); “Актуальні проблеми розвитку фізично-го виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві” (Івано-Франківськ, 2007); “Спорт, духовність та гуманізм у сучасному світі” (Донецьк, 2007); “Здоров’я у жит-ті та спорті: фактори ризику та зберігаючі технології” (Київ, 2007); на “круглому столі” Академії педагогічних наук України: “Сучасні проблеми фізичного виховання і розвитку учнівської та студентської молоді” (Київ, 2009).

Окремі результати дослідження знайшли відображення в проведенні колегій Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту (2002—2004) та Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (2005—2006, 2008—2009), І Спортивного конгресу України (2004), засідань Національної ради з питань фізич-ної культури і спорту (2006, 2008—2009) та Національної ради з питань охорони здоров’я населення (2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в моногра-фії “Спорт для всіх в Україні: теорія та практика” (2009) та в 44 наукових працях за темою дисертації, в тому числі в 24 статтях у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 457 сторінках, вона складається зі вступу, семи розділів, практичних рекомендацій, висновків, до-датків та списку використаних джерел (457 найменувань), ілюстрована 11 рисунка-ми і 33 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, вказано на зв’язок роботи з науковими планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методологію та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість одержа-них результатів, а також визначено особистий внесок здобувача, подано інформацію про апробацію результатів дослідження та публікації автора за темою дисертації.

Перший розділ “Формування системи спорту для всіх як наукова пробле-ма” присвячений аналізу літературних джерел для визначення сутності спорту для всіх, історичних передумов його формування та особливостей сучасного розвитку у світовому контексті, а також для характеристики системи залучення населення до рухової активності в Україні у другій половині ХХ ст.

Проведене дослідження засвідчило, що формування сучасної міжнародної системи спорту для всіх розпочалося в Європі у 1960-х роках і детерміновано таки-ми чинниками: 1) зростанням негативного впливу на здоров’я людини гіпокінезії, зу-мовленої впровадженням автоматизованого виробництва, збільшенням частки розу-мової праці у структурі трудової діяльності, а також через підвищення комфортності транспортних засобів, побутової техніки, комунальних послуг; 2) подоланням осно-вних причин інфекційних захворювань населення та необхідністю впровадження ефективних механізмів профілактики хронічних захворювань, що стали основною

8

причиною смертності людей; 3) низьким рівнем залучення європейців до рухової активності: спортом до зазначеного періоду здебільшого займалися лише юнаки та молоді чоловіки, а жінки, інваліди, пенсіонери, соціально незахищені громадя-ни (емігранти, безробітні та інші категорії населення) були позбавлені такої мож-ливості, що суперечило загальним процесам розвитку цивілізації та не відповідало основним положенням Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.; 4) потребою зниження порога “великого спорту” для залучення до спортивної діяльності нових учасників та впровадження плюраліз-му в тодішній спортивний рух; 5) виникненням нових видів зброї масового знищен-ня, як наслідок — зменшується роль домінуючого до того часу військового спряму-вання фізичного виховання різних груп населення; 6) стрімким розвитком економіки в багатьох країнах Європи після Другої світової війни, який дозволяв значно збіль-шити обсяги інвестицій у покращання якості життя громадян.

Аналіз наукової літератури показав, що поняття “спорт для всіх” неоднознач-но трактується вченими, а це актуалізує проведення теоретичного дослідження да-ної дефініції. Спорт для всіх, який зародився як спортивний рух (нестійке соціальне утворення), завдяки важливості та корисності для суспільства, зростаючій популяр-ності, соціальному визнанню та певній типовості в реалізації оформився як соціаль-не явище (закономірна тенденція життєдіяльності суспільства) з відповідними влас-тивостями та ознаками. Саме останні як видові характеристики відрізняють спорт для всіх від іншого соціального явища спортивного характеру — спорту вищих до-сягнень. Визначено такі видові ознаки спорту для всіх: наявність доступної рухової активності, яка є визначальною ознакою цього соціального явища; здійснення у віль-ний від навчання або трудової діяльності та побутових турбот і транспортних по-слуг час, тобто під час дозвілля; заняття у формальних та/або неформальних групах, самостійно; спрямованість на збереження здоров’я людини та покращання якості її життя. Слід особливо підкреслити, що тільки повна наявність цих ознак характери-зує таке суспільне явище, як спорт для всіх. Відсутність будь-якої з них, передусім визначальної, є свідченням про іншу соціальну реальність, яка не має відношення до об’єкта нашого вивчення. Проведений теоретичний аналіз дозволив автору запропо-нувати науково обґрунтоване сучасне визначення поняття “спорт для всіх”.

Розвитку спорту для всіх на міжнародному рівні сприяють міжурядові органі-зації — ООН, ЮНЕСКО, Всесвітня організація охорони здоров’я, Рада Європи, Єв-ропейський Союз та громадські організації — МОК та Міжнародна асоціація спорту для всіх. Вони відіграють провідну роль у питаннях формування базових принци-пів, визначенні пріоритетних напрямів політики розвитку спорту для всіх, а також здійснюють постійний моніторинг ситуації та дають рекомендації урядам і громад-ським організаціям до забезпечення доступності занять спортом для різних груп населення з метою використання його можливостей для вирішення таких проблем: 1) покращання якості життя людей; 2) забезпечення гармонійного розвитку особис-

9

тості; 3) прискорення соціальної інтеграції та підвищення соціальної згуртованості, особливо серед молоді; 4) виховання взаємної поваги, солідарності, правдивості та толерантності у суспільних відносинах; 5) зміцнення миру та активного залучення громадян до розвитку та демократизації суспільства; 6) підвищення ефективності впровадження здорового способу життя, профілактики захворювань, зміцнення ін-дивідуального та громадського здоров’я.

Технології підтримки спорту для всіх з боку зазначених організацій базують-ся на врахуванні інтересів, побажань, здібностей та індивідуальних особливостей громадян, а також культурних традицій, соціально-економічних, кліматичних та гео-графічних умов країн. Основу організаційних форм становить одночасне (у визна-чений день) проведення масових спортивних заходів у значній кількості населених пунктів із залученням широких верств населення за активної підтримки засобів ма-сової інформації.

Для забезпечення системного аналізу розвитку спорту для всіх у світовому контексті охарактеризовано сучасну систему його організації та функціонування у Фінляндії, Німеччині, Франції, Японії та Канаді — країнах із високим рівнем за-лучення населення до рухової активності. У цих країнах розробляються, прийма-ються та реалізуються загальнонаціональні програми сприяння розвитку спорту для всіх. Головне завдання держави та місцевого самоврядування у системі спорту для всіх — створення сприятливих умов для його розвитку (нормативно-правова база, підготовка кадрів, наукова робота, будівництво та утримання спортивних споруд, встановлення необхідних економічних та інших преференцій тощо), а безпосередня організація занять привабливими видами рухової активності — це завдання спортив-них організацій різних форм власності. Основну відповідальність за розвиток спорту для всіх беруть на себе органи місцевого самоврядування. Високий рівень залучення населення до рухової активності оздоровчої спрямованості обумовлений належним рівнем забезпечення їх спортивними майданчиками, плавальними басейнами та за-лами різного профілю, а також кваліфікованими кадрами і волонтерами. Через засо-би масової інформації здійснюється вплив на суспільну свідомість про доцільність і необхідність занять спортом для всіх. В Канаді та Фінляндії для громадян та їхніх дітей встановлено податкові заохочення до рухової активності.

В Україні у період 1960—1990-х років, коли у світі впроваджувався спорт для всіх, функціонувала малоефективна система залучення населення до рухової актив-ності. На початку ХХІ ст. в Україні створено передумови для формування системи спорту для всіх, зокрема: накопичено значний практичний досвід та зафіксовано на-укові результати безперспективності збереження традиційної авторитарної моделі розвитку фізичного виховання різних груп населення; забезпечено участь вітчизня-них фахівців у роботі міжнародних організацій та світових наукових форумів, кон-гресів і семінарів із проблем спорту для всіх; узагальнено науково-практичний ма-теріал із питання забезпечення доступності рухової активності для широких верств

10

населення у провідних країнах світу; накопичено достатні теоретичні та емпіричні знання з фізичного виховання різних груп населення та із впровадження досягнень науки в практику залучення до рухової активності людей різного віку та соціального статусу, що слугує підґрунтям для осмислення існуючих проблем, формування ори-гінальних ідей, постановки актуальних цілей та завдань подальших перспективних досліджень; вітчизняними філософами обґрунтовано високу ефективність теорії лю-диноцентризму у подоланні авторитаризму радянського періоду розвитку України та перших років формування нових соціально-економічних відносин у незалежній державі; висунуто наукову гіпотезу про формування вітчизняної системи спорту для всіх на основі гуманізації процесу залучення населення до рухової активності.

У зв’язку із зазначеним та з метою підвищення в Україні рівня залучення населення до рухової активності як важливого чинника здорового способу життя, визначено головні напрями дисертаційного дослідження теоретико-методологічних засад формування системи спорту для всіх в Україні, зокрема: розробка та впрова-дження концепції гуманізації процесу залучення населення до рухової активності; обґрунтування цілей, функцій та структури системи спорту для всіх; удосконалення державного управління сферою фізичної культури і спорту в контексті формування системи спорту для всіх; вирішення проблем підготовки кадрів для системи спорту для всіх.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” відповідно до мети та завдань дослідження наведено застосований автором комплекс методів наукового пізнання. Дослідження здійснювалось у Національному університеті фізичного ви-ховання і спорту України та охоплювало три етапи.

На першому етапі (2000—2002 рр.) здійснено інформаційний пошук, аналіз літературних та документальних джерел, що дозволило обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження, окреслити об’єкт та предмет дослідження, сфор-мулювати мету, завдання, визначити конкретні методи дослідження.

Другий етап (2003—2005 рр.) було присвячено формуванню концепції гумані-зації процесу залучення населення до рухової активності як методологічної основи формування системи спорту для всіх в Україні. Зокрема, було проаналізовано сут-ність гуманізму, його еволюцію та технології застосування різних видів соціальної активності. Виявлено та охарактеризовано протиріччя та особливості гуманізації фізичного виховання та спорту, сформульовано основні положення концепції гума-нізації процесу залучення населення до рухової активності в Україні. На цій осно-ві здійснювалося теоретичне осмислення змісту та структури системи спорту для всіх в Україні, обґрунтування технологічних засад стратегічного планування з метою формування системи спорту для всіх, а також соціальне проектування закладів сис-теми спорту для всіх. У 2003 р. організовано проведення та узагальнення результатів всеукраїнського соціологічного опитування, що стосувалося спортивної діяльності населення України, яке, відповідно до розробленого нами інструментарію, було здій-

11

снено Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України (1800 рес-пондентів). Результати досліджень, проведених на цьому етапі, було використано для підготовки ряду проектів нормативно-правових актів, розроблених за нашої без-посередньої участі.

На третьому етапі (2006—2009 рр.) проведено дослідження теоретичних засад державного управління спортом для всіх в Україні, а також обґрунтовано технологію соціального моніторингу рівня залучення населення до спорту для всіх в Україні. З використанням цієї технології у квітні-травні 2008 р. компанією Кезеагсп & Вгапсііп§ Огоир проведено всеукраїнське соціологічне опитування (1207 респондентів) та екс-пертне оцінювання рівня залучення населення до спорту для всіх (100 експертів). Нами проводено аналіз та інтерпретацію отриманої інформації в ході цих опиту-вань.

На цьому етапі сформовано теоретико-методичні засади кадрового забезпе-чення управління спортом для всіх в Україні. У процесі досліджень було здійснено ретроспективний аналіз підготовки організаторів фізкультурно-спортивної роботи в Україні та у зарубіжних країнах (Великій Британії, Франції, Німеччині, Росії). Про-ведено соціологічне анкетування студентів (1504 особи) та викладачів (510 осіб) 16 вищих навчальних закладів України, а також керівників і спеціалістів організацій фізкультурно-спортивної спрямованості (587 осіб), що дало змогу визначити пріо-ритетні напрями реалізації розробленої концепції гуманізації процесу залучення на-селення до рухової активності, а також з’ясувати головні проблеми підготовки май-бутніх менеджерів спорту для всіх в Україні на сучасному етапі та обґрунтувати нові підходи до удосконалення змісту підготовки фахівців відповідних професій.

У третьому розділі “Концепція гуманізації процесу залучення населення до рухової активності як методологічна основа формування системи спорту для всіх в Україні” розглянуто сутність, еволюцію та технології гуманізму, протиріччя та особливості гуманізації фізичного виховання та спорту, а також сформульовано основні положення концепції гуманізації процесу залучення населення до рухової активності з урахуванням сучасного етапу розвитку України.

Аналіз особливостей багатовікової трансформації гуманістичної тенденції розвитку суспільства дозволяє зробити висновок про її універсальність та актуаль-ність на всіх історичних етапах утвердження загальнолюдських цінностей заради суспільного прогресу Діалектика соціального розвитку переконує, що кожне су-спільство має як гуманні, так і антигуманні риси. У різних історичних умовах пере-важає той або інший напрям розвитку

На сучасному етапі Україна повинна активніше прямувати шляхом розбудови суспільства, в якому гуманістичні ідеали мають посідати домінуюче місце в системі людських орієнтирів, а принципи гуманізму, людяності, поваги до особистості та її гідності стануть безумовними пріоритетами та нормами як офіційної політики, так і повсякденного життя. Визначальна ознака вітчизняної гуманістичної політики, її

12

світоглядна основа — це визнання людини вищою цінністю суспільства, а турботу про неї — головною функцією держави. Методологічну основу гуманізації різних сфер життєдіяльності сучасного українського суспільства становлять теорія “лю-диноцентризму” та концепція “сталого людського розвитку”. В. Г. Кремень (2005) зазначає, що світоглядна позиція людиноцентризму як філософії гуманістично орі-єнтованої політики і практики державотворення повинна бути спрямована на по-долання внутрішньої порожнечі, фактичної руйнації свідомості та світогляду. Це філософія творення людини — конкретної, живої, сповненої енергії, діяльність якої обумовлена єдністю розуму і душі. Людиноцентризм повинен стати основним виміром державної політики в новітній історії України. Л. В. Губерський, В. П. Ан-друщенко, М. І. Михальченко (2002) підкреслюють, що концепція сталого людського розвитку спрямована на збалансування всіх показників життя — виробничих, соці-альних, політичних, духовних, культурних, моральних. Людина в ній представлена як цілісна істота; суспільство — як система відносин, кожен вид яких має гармоній-но доповнювати одне одного.

Здійснено аналіз соціальних та педагогічних аспектів дегуманізації та гумані-зації фізичного виховання різних груп населення. У фізичному вихованні з античних часів до сьогодення спостерігаються діалектична єдність та протистояння гуманіс-тичної та дегуманістичної орієнтації розвитку. Домінування того чи іншого напряму залежить від багатьох чинників, серед яких провідне місце посідають соціально-економічні відносини у суспільстві та цілі, які ставляться перед системою фізичного виховання. В умовах тоталітарного суспільства характерним є підпорядкування за-значеної системи інтересам держави. Зокрема, в Радянському Союзі людина сприй-малася як “гвинтик” бюрократичної машини, що забезпечує “будівництво комуніз-му”. Пріоритетним був основний принцип дегуманізації: людина — засіб, а не мета системи.

Спорт володіє значним гуманістичним потенціалом, що приваблює широ-кі верстви населення, робить його популярним. Особливо це стосується спорту для всіх, який використовується для зміцнення здоров’я, відпочинку, розваги та спілкування між людьми. У цьому різновиді сучасного спорту, розповсюдженість якої зростає в багатьох країнах, містяться чималі можливості для впливу не тільки на здоров’я та фізичне вдосконалення, а й на духовний світ, на культуру людини — її відчуття, емоції, моральні принципи, естетичні смаки. Проблема подолання автори-тарних проявів як загальнодоступного спорту, так і спорту вищих досягнень набуває особливої гостроти в перехідних соціально-економічних умовах, коли суспільству необхідно мобілізувати наявні ресурси для саморозвитку на основі загальнолюд-ських цінностей.

Представлено концепцію гуманізації процесу залучення населення до рухо-вої активності, розроблену з метою визначення методологічних засад формування системи спорту для всіх в Україні. Ця концепція подається як система поглядів на

13

напрями впровадження гуманізму та подолання авторитаризму вітчизняної системи фізичного виховання різних груп населення. Детально охарактеризовано напрями гуманізації процесу залучення населення до рухової активності як методологічної основи формування системи спорту для всіх в Україні.

Державна політика, спрямована на залучення населення до рухової актив-ності на гуманістичних засадах, має, передусім, зупинити тенденцію до погіршення здоров’я нації та депопуляції соціуму, сприяти якісному покращанню людського ре-сурсу, формуванню здорового способу життя, вихованню неприязні до шкідливих звичок (наркоманії, куріння, зловживання алкоголем, асоціальної поведінки).

Гуманізація залучення населення до рухової активності передбачає визнання кожної особи головною діючою фігурою цього процесу, що за допомогою інструк-торів, тренерів та менеджерів спрямовується на розвиток особистості та вирішення важливих соціальних завдань: 1) соціалізації, 2) активного дозвілля, 3) зміцнення здоров’я та 4) покращання якості життя.

Основу сучасних технологій оздоровчої роботи гуманістичної спрямованості становить індивідуалізація діяльності з використання рухової активності для веден-ня здорового способу життя, її максимальне наближення та специфікація відповід-но до потреб кожної особистості. З метою задоволення різних інтересів, потреб та здібностей людей спортивна індустрія перманентно продукує нові види та форми рухової активності.

Один із напрямів гуманізації процесу залучення населення до рухової актив-ності проявляється у плюралізмі. Невиправданим є намагання підвести всіх під єди-ні стандарти та програми. Кожна людина повинна мати можливість вибрати ту фор-му та вид рухової активності, від яких вона отримує “радість м’язової діяльність” та задоволення. Примус та обмеження свободи призводять до відчуження людини від рухової активності оздоровчої спрямованості. Залучення населення до такої діяль-ності має відбувається на засадах добровільності та усвідомлення ними важливості таких занять для збереження здоров’я, активного дозвілля та загалом — покращання якості життя.

Впровадження ринкових механізмів у сферу фізичної культури і спорту, її ко-мерціалізація невідворотно ведуть до розподілу суб’єктів цієї сфери за рівнем умов та якості надання відповідних послуг. Світова практика свідчить, що уникнути такої диференціації практично неможливо. Одна з тенденцій гуманізації процесу залу-чення населення до рухової активності проявляється у створенні необхідних умов для соціально незахищених верств населення. Основна відповідальність за надання можливостей для кожної людини у доступності занять руховою активністю поклада-ється на державні інституції та органи місцевого самоврядування.

У вітчизняній системі фізичного виховання різних груп населення нагальною є потреба у подоланні статусно-функціонального розподілу ролей у процесі залучен-ня населення до рухової активності, який протягом тривалого часу впроваджувався

14

на основі авторитарного підходу. Відносини між інструктором, тренером, менедже-ром та особами, які залучаються до рухової активності, мають перейти зі сфери формально-організаційної у сферу неформальної комунікації. Взаємовідносини на засадах партнерського співробітництва повинні замінити ще домінуючі менторські стосунки.

У процесі самовдосконалення особистості під час занять різними видами ру-хової активності важливим є не тільки тілесний компонент, а й духовний. Видатний представник німецької класичної філософії Г. Гегель в цьому контексті зазначав, що істинно культурні люди, які здатні фізичною працею вигідно змінити свою фігуру та які вміють тримати себе гарно та незалежно зовні, мають внутрішнім джерелом таких проявів високу духовну культуру.

Реалізація розробленої концепції гуманізації процесу залучення населення до рухової активності забезпечила формування системи спорту для всіх з урахуванням конкретного середовища та специфічних проблем, що виникають в Україні.

У четвертому розділі “Цілі, функції та структура системи спорту для всіх в Україні” визначено та науково обґрунтовано головні характеристики системи спор-ту для всіх в Україні.

У соціальних системах здійснюється декомпозиція основної цілі на ряд скла-дових, що дозволяє сформувати ієрархію цілей від найвищої до найнижчої. Супід-рядність цілей для наочності подається у вигляді так званого “дерева цілей”, яке до-зволяє системно показати порядок руху до мети шляхом досягнення цілей нижчого рівня.

Проведене дослідження дало змогу визначити, що основна ціль (або мета) системи спорту для всіх — це залучення людей до рухової активності під час до-звілля для зміцнення здоров’я. Критерієм рівня реалізації цієї мети є показник спів-відношення кількості людей, які мають достатню рухову активність під час дозвілля для збереження здоров’я, до загальної кількості населення. Для визначення шляхів досягнення вказаної мети системи спорту для всіх її необхідно диференціювати на проміжні та первинні цілі, суть яких зводиться до відповіді на запитання: яким чи-ном залучити та утримати кожну людину на відповідному рівні рухової активності під час дозвілля для зміцнення здоров’я?

На основі проведеного теоретичного дослідження інтересу людини до рухової активності та відповідно до обґрунтованої концепції гуманізації процесу залучення населення до рухової активності можна стверджувати, що проміжними цілями для досягнення мети системи спорту для всіх є: сформованість інтересу людини до ру-хової активності та наявність можливостей для підтримання та задоволення цього інтересу.

Формування інтересу людини до рухової активності, як усвідомленого моти-ву, відбувається через пізнання та розуміння значущості відповідних індивідуальних та соціальних причин такої діяльності. Для появи у людини пізнавального потягу


15

(бажання) здійснювати рухову активність під час дозвілля для зміцнення здоров’я необхідно досягти таких первинних цілей (відповідно до номерів на рис. 1): 1 — за-безпечення інформованості населення про користь рухової активності та про мож-ливі шляхи зміни поведінки людини для ведення здорового способу життя; 2 — здій-снення пропаганди різних форм та видів спорту для всіх.

Створення можливостей для підтримання та задоволення інтересу людини до рухової активності передбачає такі первинні цілі системи спорту для всіх (від-повідно до номерів на рис. 1): 3 — оптимальне планування кожною людиною свого вільного часу та передбачення в ньому періоду для рухової активності для зміцнення здоров’я; 4 — володіння кожною людиною комплексом спеціальних знань та вмінь ефективно використовувати рухову активність для зміцнення здоров’я під час само-стійних занять та занять у неформальних групах; 5 — формування та дотримання соціальних стандартів рівня забезпечення населення доступними спортивними спо-рудами та професійними кадрами і волонтерами; 6 — проведення соціального моні-торингу рівня залучення населення до рухової активності та оцінки рівня фізичного здоров’я населення; 7 — запровадження технологій для об’єктивного вимірювання рівня рухової активності людини (крокоміри, аксерометри тощо); 8 — організація масових спортивних заходів та фестивалів; 9 — розгалужена мережа закладів, уста-нов та організацій із надання фізкультурно-оздоровчих послуг; 10 — здійснення міського планування і будівництва, яке б спонукало людину до рухової активності для здоров’я; 11 — заохочення у сфері транспорту фізично активних способів пере-сування (ходьба, їзда на велосипеді).

Запропонована декомпозиція цілей системи спорту для всіх дозволяє класифі-кувати та систематизувати їх на основі внутрішнього взаємозв’язку та ієрархічного принципу (розташування частин або елементів цілого в певному порядку від вищо-го до нижчого). Наведені цілі реалістичні, досяжні та вимірювані, що дає можли-вість застосовувати їх у практичній роботі як чіткі орієнтири. Подане “дерево цілей”



Рис. 1. “Дерево цілей” системи спорту для всіх (умовні позначення в тексті)

16

безумовно має наукове та практичне значення для суб’єктів системи спорту для всіх та відповідних фахівців (менеджерів, інструкторів, волонтерів, аматорів тощо), оскільки дозволяє концентрувати зусилля на головному, раціонально використовува-ти наявні ресурси, ставити адекватні завдання та підбирати необхідні технології для їх успішної реалізації.

Функціями системи спорту для всіх визначаються об’єктивно присутні мож-ливості цієї системи впливу на людину для формування та задоволення її інтересу до рухової активності. Функції системи спорту для всіх реалізуються не самі по собі, а лише шляхом відповідної активної діяльності людини. Отже, вони є безпосереднім наслідком діяльності як конкретної людини, так і суб’єктів системи спорту для всіх.

Система спорту для всіх характеризується поліфункціональністю, що зумов-лює її вплив на різні сторони життєдіяльності людини. Але неприпустимо наді-ляти її функціями, які мають відношення і до інших соціальних систем. Як кри-терії виділення функцій системи спорту для всіх виправданим буде використання об’єктивності (врахування лише тих властивостей, які детерміновані змістом, фор-мами і структурою цієї системи) та людиноцентризму (роль системи спорту для всіх у збалансуванні показників життя особистості — виробничих, соціальних, політич-них, духовних, культурних, моральних). Потрібно враховувати, що система спорту для всіх є структурним елементом системи вищого порядку — здорового способу життя — та забезпечує реалізацію окремих її функцій.

У результаті проведеного автором теоретичного дослідження виявлено, що система спорту для всіх має три групи функцій: 1) оздоровчі; 2) соціальні; 3) еконо-мічні (табл. 1).

Запропонована класифікація функцій носить умовний характер, спричине-ний необхідністю їх детального аналізу, оскільки неможливо виділити ту чи іншу функцію в чистому вигляді. Всі функції мають взаємнопроникаючий характер, допо-внюють одна одну і проявляються в єдності, але разом з цим для них характерною є певна домінуюча ознака, за якою їх відносять до однієї з наведених груп функцій.

Реалізація функцій системи спорту для всіх здійснюється завдяки організацій-ній структурі цієї системи, що передбачає функціонування сукупності відповідних еле-ментів, які певним чином пов’язані між собою та впливають один на одного (рис. 2).

Таблиця 1

Функції системи спорту для всіх



Оздоровчі

Соціальні

Економічні

• компенсаційна

• профілактична

• розвиваюча

• відновлення працездатності

• гуманістична

• активного дозвілля

• соціалізації

• інформаційно-просвітницька

• виробнича

• розширення ринку праці

• сприяння економічному
зростанню



17



  1   2   3   4

Схожі:

Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни чернявський максим вікторович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconНаціональний університет фізичного виховання та спорту україни маслова Олена Володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання та спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни
Работа виконанана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту України
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconФізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна
...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Підвищення адаптаційних можливостей дітей 6-7 років до умов навчання в початковій школі засобами фізичного виховання
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни хрипко інна василівна
Вплив програм з традиційними та інноваційними засобами фізичного виховання на фізичний стан молодших школярів
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни пацалюк костянтин григорович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерства освіти І науки, молоді та спорту...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни мартинюк оксана анатоліївна
Корекція порушень просторової організації тіла студенток у процесі фізичного виховання
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка факультет фізичного виховання
Програма вступних випробувань з загальної фізичної підготовленості та обраного виду спорту для абітурієнтів факультету фізичного...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни дутчак мирослав васильович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка факультет фізичного виховання
Програма вступних випробувань з загальної фізичної підготовленості та обраного виду спорту для абітурієнтів факультету фізичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи