І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі icon

І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі




Скачати 100.13 Kb.
НазваІ. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі
Дата04.04.2013
Розмір100.13 Kb.
ТипДокументи

І.О.Фоменко


ПРИНЦИПИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

У статті подано характеристику принципів підготовки студентів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі. У роботі обґрунтовано зміст поняття “принципи педагогічного процесу”, визначено доцільність використання конкретних принципів у навчальному процесі вищого навчального при фаховій підготовці до проектної діяльності.

Ключові слова: проектна діяльність, підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей, принципи педагогічного процесу, принципи фахової підготовки.

Постановка проблеми. Проблеми професійної підготовки студентів педагогічних ВНЗ під час упровадження Болонської системи визначається, насамперед, соціальним замовленням: до чого повинні готувати їх за сучасних соціально-економічних умов і що повинно змінитись у змісті, структурі і функціях підготовки студентів до педагогічної діяльності. Досвід роботи в сучасній педагогіці показав, що здійснення актів переходу від теорії до практики, від потенційного до актуального вимагає діяльності особливого типу. Такою діяльністю є проектування і його головне концептуальне завдання – проект.

Науковий аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі передбачає визначення низки педагогічних принципів, які сприятимуть процесу формування вказаної підготовки.

Ступінь розробленості проблеми. У ході теоретичного аналізу останніх досліджень (Т. А. Газуки, І.Є Клак, Л. І . Медведєвої, Н. Подранецької, О. Полат, Н. Савенко, О. Садовнікова, В. Шуляр) з’ясовано, що сучасними принципами у фаховій підготовці майбутніх учителів до проектної діяльності є принципи демократизації (характеризується рівноправністю, партнерством, вибором); гуманізації (заснований на взаємодопомозі, взаєморозумінні та співпереживанні); інтенсифікації (забезпечується за допомогою застосування сучасних комп’ютерних, телекомунікаційних, мультимедійних, дистанційних, ігрових, проектних технологій); національної спрямованості (ґрунтується на традиціях нашого народу); інтеграції (забезпечується вивченням процесів і явищ через призму різних наукових теорій і течій; валеологізації (утверджується пріоритетність здорового способу життя); відкритості (забезпечується прозорість прийнятих рішень); інноваційності (утверджуються постійні зміни, що спрямовують соціальні системи на розвиток) тощо. Принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності потребують розгляду та точнішої характеристики як напрями та складові сучасного педагогічного процесу вищої школи.

Мета статті – характеристика педагогічні принципів як системи важливих орієнтирів, що визначають зміст, методи, організацію проектної діяльності та способи аналізу її результатів при підготовці студентів філологічних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу. Принципи педагогічного процесу (лат. principium — основа, начало) — система основних вимог до навчання і виховання, дотримання яких дає змогу ефективно вирішувати проблеми всебічного розвитку особистості.

Визначення єдиних принципів цілісного педагогічного процесу не виключає специфіки навчання і виховання, оскільки кожен із принципів зумовлений своєрідністю змісту, форм і методів педагогічної діяльності.

Як зазначає С. Ф. Клепко, “реалізація ідей інтеграції передбачає докорінну перебудову педагогічного мислення, що зумовлює передусім вихід викладачів за межі власного предмета” [5, 15]. Р. Б. Лотштейн [6] у власних дослідженнях визначає декілька типів інтегративних (міжпредметних) зв’язків,що можуть бути використані у системі вищої школи:

  1. Лінгво-теоретичний, що реалізує взаємозв’язок у межах рівнів рідної мови. Професійна функція цього типу полягає у формуванні нормативної усної та писемної комунікації студентів, а також у виробленні навичок логічного мислення.

  2. Функціонально-змістовий – передбачає засвоєння елементів знань з педагогічних дисциплін і профільних предметів. Цей тип інтегративних зв’язків сприяє розширенню та поглибленню педагогічних і специфічних знань, фактів, здобутих із текстів, пов’язаних зі спеціальністю та професією.

  3. Логіко-методичний (зв’язок на основі спільних аналітичних і синтетичних засобів навчальної діяльності). Функція цього типу зв’язку полягає в навчанні студентів професійних умінь, у розвиткові педагогічної вправності, педагогічного мислення.

У нашому дослідженні рівень інтеграції виходить за межі дидактики, набуває значення структурного компонента освіти взагалі та навчально-методичної організації зокрема.

Принципи навчання виконують регулятивну функцію з погляду моделювання дидактичних теорій і способів регулювання практики навчального процесу. Загальнодидактичні принципи лежать в основі вивчення всіх дисциплін, а також мають регулювати організаційні основи навчального процесу на різних рівнях.

Принципи тісно пов´язані із закономірностями навчання й відображають дидактичні закони.

У науковій літературі тривалий час робляться спроби визначити загальнопедагогічні принципи (Б.Т. Лихачов), або ототожнити принципи із закономірностями навчання (І.Ф. Харламов). Проте навряд чи можна погодитися з такими підходами. Принципи навчання спрямовані передусім на реалізацію закономірностей навчально-виховного процесу.

Особливе значення принципу науковості стосовно проектної діяльності студентів важко переоцінити. Однак важливо, що підкреслюється неодноразово в роботах М. М. Скаткіна, І. Я. Лернера, варіювати рівні проблемності, труднощі проектної діяльності заради того, щоб студент міг переважно самостійно виконувати завдання та творчо само реалізовувався [9, 234].

Збалансувати принцип науковості стає можливим, якщо в процесі організації проектної діяльності реалізується принцип евристичності. Так, принцип евристичності орієнтує викладача і студента на застосування евристик, евристичних прийомів, методів, яким необхідно навчити майбутніх спеціалістів так саме, як і відбувається навчання в межах предметних знань у навчальних дисциплінах.

Основу проблематизації змісту та процесу освіти складають три важливих взаємопов’язаних компонентів: проблема – одиниця навчального змісту; проблемна задача – одиниця навчального процесу; проблемна ситуація – одиниця відношення між проблемою та проблемною задачею як одиницями змісту та навчального процесу. Визначаючи проблемну ситуацію, як складову проектної діяльності, варто підкреслити, що при її розв’язанні студенти самостійно формулюють проблему (задачу); самостійно знаходять варіанти вирішення та контролюють правильність дій.

Ми спиратимемося на характеристику рівнів проблемності, розроблену І. О. Зимньою, з урахуванням труднощів розподілу уваги на зміст і форму мовлення [3, 73]. У процесі проектної діяльності пізнавальні задачі реалізуються через дослідницькі завдання. Розв’язуючи їх, студенти-філологи проходять декілька етапів:

  1. Визначення і формулювання задачі учасниками проекту, при цьому викладач є радником та консультантом.

  2. Особистісне осмислення задачі проекту.

  3. Пошук шляхів розв’язання.

  4. Позитивне емоційне налаштування на розв’язання задачі та бажання успішно виконати її.

Принцип науковості вимагає, щоб знання, якими оволодівають студенти, відображували досягнення сучасної науки та методи наукових досліджень. Студенти повинні засвоювати достовірні факти, явища, процеси, розуміти сутність науково обґрунтованих законів, особливості розвитку й становлення певних наукових відкриттів у їх історичному аспекті, бачити перспективи нових наукових пошуків. Важливо студентів навчити оволодівати доступними методами дослідницької роботи. Все це має сприяти формуванню наукового світогляду [10, 67].

Принцип систематичності та послідовності. У нашому дослідженні певною мірою він є похідним від принципу науковості, оскільки кожна наука має свою систему і послідовність викладання в навчальному процесі. Системою, за визначенням П. К. Анохіна, можна назвати тільки такий комплекс вибірково застосованих компонентів, у яких взаємодія та взаємозв’язок набуває характеру цілісності компонентів, спрямованої на отримання сфокусованого корисного результату [2, 145].

Принцип систематичності відносно розробки педагогічної концепції і відповідній педагогічній системі, може бути застосований як: системно-цільовий, системно-структурний, системно-функціональний, системно-кластерний (за В. Т. Воловим). Внаслідок цього студенти усвідомлюють структуру знань, з'ясовують логічні зв'язки між структурними частинами навчального предмета. Дотримання цього принципу забезпечує системність здобуття знань (відповідно і системність мислення) студентів [4,12].

Системно визначальною та провідною ланкою будь-якої діяльності є мета та мотиви. Вивченню різних аспектів поняття «мотив» (з лат movere – заводити, штовхати) присвячено багато досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців Б. Г. Ананьєв, О. А. Вербицький, І. А. Зимня, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та ін.).

Під мотивом до проектної діяльності (за О. М. Леонтьєвим) ми розуміємо осмислене спонукання студента до певної діяльності, що визначає спрямованість його дій в процесі роботи над проектом з метою досягнення запланованого результату.

Відповідно до характеристики організації професійної діяльності Г. М. Моргунова, системний підхід має певну важливу мету: забезпечення умов для становлення спеціаліста як гуманної, високоосвіченої, внутрішньо вільної та творчої особистості, Яка здійснює продуктивну професійну діяльність, переважно в предметній області об’єктів і систем для задоволення індивідуальних та соціальних потреб, з підвищеними рисами конкурентоспроможності та позитивної адаптації до зовнішніх змін та внутрішніх прагнень [7].

Принцип варіативності – один з базових у підготовці майбутніх учителів-філологів до проектної діяльності в основній школі, будує навчання на широкій різноманітності змісту та форм навчального процесу, вибір якого здійснює керівник проекту, ураховуючи мету розвитку кожного окремого студента.

Навчальний процес у вищій школі повинен організовуватися з урахуванням таких якостей, що дасть можливість забезпечити високий рівень пізнавальної активності студентів, досягти намічених результатів у навчанні. Педагог має створити оптимальні умови для розкриття можливостей особистості студента, зокрема шляхом довірливих стосунків між самими студентами та викладачем, що мобілізує їх творчий потенціал, формує впевненість у своїх силах і, таким чином, зумовить процес інтенсивного засвоєння матеріалу, викличе стійкий інтерес до вивчення навчальної дисципліни.

Студенти працюючи індивідуально, постійно зустрічатимуться з інформацією, яка має безпосереднє відношення до їх майбутньої спеціальності, то відповідно будуть достатньою мірою вмотивованими і матимуть досить міцний стимул до виконання поставлених завдань. Але дуже важливим є і характер самого завдання. Коли студенти впевнені, що виконують не просто звичайну навчальну роботу, а таку, якою вони будуть займатися в майбутньому, від якості виконання якої залежатиме рівень їх кваліфікації, професіоналізм, – підвищуватиметься їх зацікавленість, мотивація, відзначатиметься більш серйозне й відповідальне ставлення до самостійного навчання.

Ні вибір вправ, ні засобів і форм не забезпечить успіху, якщо не буде враховано, у яких стимулюючих формах педагогічного спілкування будуть викладатися студентам знання і як буде організований процес вироблення умінь і навичок [1, 29]. Провідним принципом розвитку індивідуальності під час підготовки майбутніх учителів-філологів до проектної діяльності в основній школі вважається принцип індивідуальності, сутність якого полягає у врахуванні та вивченні індивідуальних відмінностей студентів.

З метою активізації самостійної проектної діяльності студентів важливо дотримуватися певних правил: формувати пізнавальні мотиви навчання; залучати до різних видів самостійного опрацювання навчального матеріалу; озброювати учнів раціональними методами і прийомами навчання; заохочувати навчальну роботу; змінювати види навчальної діяльності; аналізувати навчальну працю вихованців з погляду її ефективності; навчати учнів розумових операцій; навіювати учням віру і впевненість у своїх пізнавальних можливостях.

Цей принцип відображається і в професійній спрямованості, у формуванні студентів умінь виконувати широкий комплекс мисленнєвих операцій, аналогічних тем, які виконуватимуться студентами у своїй майбутній професійній діяльності.

Висновки. Професійна підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі передбачає система у навчанні, що передбачає дотримання таких загальних (принцип науковості, систематичності, варіативності, професійної спрямованості) та конкретних принципів: врахування особливостей особистості та професійної діяльності майбутнього спеціаліста; базування на досвіді студента; індивідуалізація програми навчання, що зорієнтована на емоційно-психологічну підготовку майбутнього учителя до проектної діяльності; взаємодія у спільній діяльності; усвідомлення навчання та актуалізація навчання.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у загальній теоретичній характеристиці (з розробленням відповідної моделі) системи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі.

Література:

  1. Безруков В.И. Проектирование управления педагогическими системами // Педагогическое образование и наука. – 2006. – №5. – С.28-31.

  2. Гончаренко С. У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі. – Київ: Вища школа, 2003. – 323 с.

  3. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности. – М.: Московский психолого-социальный ин-т, Воронеж: НПО «МОДЭК», 2001. – 432с.

  4. Клак І. Є. Особливості реалізації проектної методики у процесі формування навичок іншомовного спілкування / І. Є. Клак // Іноземні мови. – 2005. – № 6. – С. 11–12.

  5. Клепко С. Ф. Інтегративна освіта і поліморфізм знання. – Полтава,1998. – 358 с.

  6. Лотштейн Р. Б. Межпредметные связи в подготовке учителя: Автореф. канд. филолог. наук / Алматинский государственный педагогический университет. – ЛОТ,1978. – 18 с.

  7. Моргунов Г. М. Социосинергетика и образование. – М. – 2005.

  8. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров/ Полат Е. С. и др. Под ред. Е. С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 272 с.

  9. Теоретические основы процесса обучения в советской школе / Под ред. В.В. Краевского и И.Я. Лернера. – М.: Педагогика, 1989. – 336 с.

  10. Хайруллина Э. Р. Принципы педагогической концепции проектно-творческой деятельности студентов // Высшее образование сегодня. – 2007. – № 9. – С.66 – 69.


В статье подана характеристика принципов подготовки студентов филологических специальностей к проектной деятельности в основной школе. В работе обосновано содержание понятия “принципы педагогического процесса”, определена целесообразность использования конкретных принципов в учебном процессе высшего учебного заведения при профессиональной подготовке к проектной деятельности.

Ключевые слова: проектная деятельность, подготовка будущих учителей филологических специальностей, принципы педагогического процесса, принципы профессиональной подготовки.


In the article description of principles of preparation of students of philological specialities is given to project activity at basic school. Maintenance of concept “Principles of pedagogical process” is in-process grounded, expedience of the use of concrete principles is certain in the educational process of higher educational establishment at professional preparation to project activity.

Key words: project activity, preparation of future teachers of philological specialities, principles of pedagogical process, principles of professional preparation.

Схожі:

І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconОсобистісно зорієнтоване навчання як один із шляхів формування предметних компетентностей майбутніх учителів філологічних спеціальностей
У статті розглянуто переваги особистісно зорієнтованого навчання під час процесу професійної підготовки майбутніх учителів-філологів,...
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconТехнологізація процесу формування дидактичної компетентності майбутніх філологічних спеціальностей засобами проблемного навчання
У статті розкрито шляхи формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних...
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconПедагогічне колекціонування – особлива форма діяльності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки
На основі проведеного експериментального дослідження автором визначено особливості і розкрито значення такої нетрадиційної форми...
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconТ. М. Мішеніна
Організація роботи з лінгво- та літературознавчодидактичною термінологією як засіб формування дидактичної компетентності майбутніх...
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconФормування предметних компетентностей майбутніх учителів філологічних спеціальностей засобами компетентнісного підходу
Ься питання компетентнісного підходу під час підготовки вчителів філологічних спеціальностей. Доведено, що застосування моделі реалізації...
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconПерова Світлана м. Луганськ Критерії сформованості ключових компетентностей майбутніх учителів-філологів
В свою чергу, переорієнтація змісту соціального замовлення на спеціалістів нового типу передбачає науковий пошук технологій навчання...
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconВельмишановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у V всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів»
Професійна підготовка майбутніх учителів у контексті інтеграції України до європейського освітнього простору
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconМетодичні рекомендації адресовані студентам очної, заочної та екстернатної форм навчання. Вони допоможуть подолати труднощі у навчально- та науково-дослідницькій діяльності,
Одним з ефективних шляхів підготовки майбутніх філологів, учителів-словесників є поліпшення організації самостійної та дослідницької...
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconТренінгові заняття як важлива умова формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації
У статті розглядаються питання застосування тренінгових занять під час вивчення дисциплін педагогічного циклу з метою формування...
І. О. Фоменко принципи підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Методика викладання української мови в початковій школі» для студентів 3-4 курсів факультету початкового навчання
Мета – забезпечити належний рівень теоретичних знань студентів з методики навчання української мови в початкових класах, а також...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи