Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет




Скачати 287.29 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет
Дата11.09.2012
Розмір287.29 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Миколаївський національний університет

імені В.О.Сухомлинського

Факультет філології та журналістики

Кафедра загального та прикладного мовознавства


«Затверджую»

Ректор_____________В.Д.Будак

“ 22 ” ЛЮТОГО 2012 Р.


ПРОГРАМА


екзамену зі спеціальності

7.02030303 «Філологія. Прикладна лінгвістика»


для студентів

напряму підготовки “Філологія”

спеціальності 7.02030303 “Прикладна лінгвістика”

за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”


^

Миколаїв – 2012


Розробник програми к.ф.н., доцент кафедри загального та прикладного мовознавства Бабій Ю.Б.


Затверджено на засіданні кафедри загального та прикладного мовознавства

Протокол № 3 від 03 листопада 2011 року.


Затверджено на засіданні вченої Ради факультету філології та журналістики

Протокол № 4 від 16 листопада 2011року.


І. Пояснювальна записка

Найважливішим завданням вищої освіти в Україні на сучасному етапі є підготовка висококваліфікованих, конкурентноспроможних фахівців, що забезпечуватимуть нагальні потреби вітчизняного ринку праці. Значення напряму прикладна лінгвістика в сучасному суспільстві важко переоцінити, тому що мова є найважливішим засобом комунікації в суспільстві і тісно пов’язана з мисленням і свідомістю.

Технологізація суспільства, розширення функцій мови в ньому, поява нових можливостей застосування знань про мову в нелінгвістичних дисциплінах та різних сферах діяльності людини зумовлюють посилення уваги до фахової підготовки майбутніх фахівців у галузі прикладної лінгвістики.

Загальновідомою є думка, що основи професійної майстерності майбутнього філолога формуються під час вивчення всіх дисциплін у вищому закладі освіти. Проте провідна роль у системі підготовки лінгвіста-прикладника належить прикладним дисциплінам мовознавчого циклу.

В останні десятиріччя, коли мовознавство та інші науки набули антропоцентричної спрямованості, найбільш актуальними стали питання, пов’язані з моделюванням штучного інтелекту, процедурами вербального кодування та декодування інформації і реалізацією регулятивної функції мови; мовленнєвого впливу та мовленнєвої діагностики. Необхідним стало дослідити засоби мовленнєвого трансформування світу (прикладні можливості когнітивної лінгвістики, психолінгвістики), мовленнєвого впливу (практичне застосування теорії і практики вербальної комунікації, сугестивної лінгвістики), поставити на відповідний науковий рівень мовленнєву діагностику, підвищити ефективність мовної політики, розробити відповідні методи парламентської лінгвістики, тобто тих галузей знання, що сформувалися на межі лінгвістики, семіотики, психології, соціології, інформатики та когнітології. У ХХ столітті серед прикладних проблем мовознавства на перший план вийшли завдання автоматичної обробки усних та письмових текстів, упровадження математичних методів у дослідження й опис мовних процесів. Чинні в Україні програми й навчальні плани спеціальності та спеціалізації “Прикладна лінгвістика” орієнтовані саме на ці напрями.

Державний кваліфікаційний екзамен зі спеціальності є важливим завершальним етапом у підготовці фахівця-філолога. Він має на меті виявити рівень підготовки майбутніх лінгвістів-прикладників до професійної діяльності в умовах сучасного ринку праці, тобто рівень їх професійної компетентності; з’ясувати, наскільки глибоко студент засвоїв знання із фундаментального та прикладного мовознавства, як він розуміється на особливостях та можливостях функціонування мови в суспільстві, обізнаний із сучасними мовними технологіями та новими методами розв’язання практичних завдань у різних сферах застосування мовних знань; уміє використовувати набуті знання у своїй професійній діяльності.

На екзамені важливо з’ясувати засвоєння студентами-випускниками системи знань із загального та прикладного мовознавства та професійних умінь, що допоможуть їм реалізувати свій фаховий потенціал.

Рекомендована програма складена з урахуванням тих вимог, які повинні бути поставлені студенту на державному екзамені, щоб виявити, наскільки різнобічними й глибокими є його знання із загального мовознавства та прикладної лінгвістики.

Мета програми полягає у

  • визначенні єдиних вимог до державного кваліфікаційного екзамену для випускників спеціальності 6.030500. „Прикладна лінгвістика” за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”;

  • осмисленні основних концептуальних засад професійної філологічної освіти в Україні;

  • перевірці теоретичних знань і практичних умінь із найважливіших тем фундаментальної та прикладної лінгвістики:

  • про історію прикладного мовознавства;

  • про змістову структуру прикладної лінгвістики;

  • про предмет, завдання, методи та актуальні проблеми напрямів прикладної лінгвістики;

  • про міжпредметні зв’язки прикладного мовознавства;

  • про методи прикладної лінгвістики та сфери їх застосування;

  • про можливості оптимізації функціонування мови в суспільстві;

  • про можливості застосування сучасних мовленнєвих технологій;

  • про впровадження інформаційних технологій у процес дослідження та навчання мови;

  • про теорію і практику перекладу;

  • про розв’язання практичних завдань, пов’язаних із застосуванням мовних знань;

  • про діяльність та функціональні обов’язки лінгвіста-прикладника.

Рівень професійної сформованості визначається наявністю у студентів основних професійних вмінь, що визначаються специфікою функціонування мови:

  • володіти розвиненою культурою мислення, вміти ясно й логічно висловлювати свої думки як усно, так і письмово;

  • володіти навичками наукової організації праці, бути обізнаним із можливостями та методами застосування комп’ютерної техніки у своїй професійній діяльності;

  • самостійно опановувати нові знання, критично оцінювати набутий досвід із позиції останніх досягнень філологічної науки та соціальної практики;

  • здійснювати науково-дослідну роботу, наукову інтерпретацію дібраного матеріалу, будувати чітку структуру наукової роботи (курсової, бакалаврської тощо);

  • володіти навичками техніки мовлення для подальшої професійної діяльності на посаді диктора, ведучого радіо та телевізійних передач;

  • аналізувати актуальні проблеми прикладної лінгвістики, що визначають конкретну галузі фахової діяльності;

  • вміти творчо підходити до розв’язання проблемних завдань у процесі професійної діяльності;

  • орієнтуватися в тенденціях розвитку прикладної лінгвістики та окремих її напрямів в Україні і світі;

  • диференціювати напрями прикладної лінгвістики, їх об’єкт, предмет, актуальні проблеми й завдання;

  • визначати перспективи оптимізації кожної із функцій мови в різних напрямах прикладного мовознавства;

  • займатися розробкою мовних технологій та нових методів розв’язання практичних завдань у галузі використання мови;

  • виконувати завдання відповідно до практичного застосування лінгвістичних знань для оптимізації комунікативної, епістемічної, когнітивної тощо функцій мови;

  • уміти співвідносити понятійний апарат дисциплін теоретичної та прикладної лінгвістики з реальними фактами та явищами професійної діяльності; застосовувати наукові знання про будову й функціонування мови в нелінгвістичних дисциплінах;

  • вміти застосовувати теоретичні знання для вирішення професійних практичних завдань у галузі використання мови, а саме – аналізувати основний об’єкт теоретичної та прикладної лінгвістики – природну мови та штучні мови; одержувати, зберігати, обробляти й передавати вербальну інформацію; виконувати автоматичну обробку природної мови: аналіз, синтез, розпізнавання звукової мови, морфологічний і синтаксичний аналіз тексту;

  • діагностувати усне й писемне мовлення; проводити атрибуцію текстів;

  • працювати з банками даних і базами знань, текстовими процесорами;

  • користуватися інформаційно-пошуковими системами та інформаційно-пошуковими мовами;

  • володіти вміннями та навичками перекладу;

  • самостійно орієнтуватися в мовних проблемах людини й суспільства, знаходити оптимальні рішення; обіймати посади, що передбачено проектом освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра;

  • проводити порівняльні дослідження структурних і функціональних властивостей мов незалежно від характеру генетичних відношень між ними.

Програму складено на основі чинної предметної програми:

Програми та навчальний план спеціальності “Прикладна лінгвістика”. Випуск I. – Одеса: “Астропринт”, 2002.

ІІ. Перелік питань

з основ прикладної лінгвістики

  1. Теоретичне та прикладне мовознавство. Прикладна лінгвістика як наука й навчальна дисципліна (Історія прикладної лінгвістики; об’єкт, предмет, завдання й методи дослідження в прикладній лінгвістиці).

  2. Функції мови в суспільстві та проблема їх визначення. Змістова структура та напрями прикладної лінгвістики як наукової дисципліни. Міжпредметні зв’язки прикладної лінгвістики.

  3. Комп’ютерна лінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання комп’ютерної лінгвістики. Моделювання спілкування. Гіпертекстові технології представлення тексту.

  4. Актуальні проблеми та напрями комп’ютерної лінгвістики (машинний переклад, автоматична обробка природної мови, автоматичне анотування, реферування, моделювання спілкування тощо).

  5. Системи автоматичної обробки тексту (загальні принципи створення систем автоматичної обробки тексту, приклади систем автоматичної обробки тексту, лінгвістичні процесори та принципи їх будови).

  6. Машинний переклад. Характеристика досвіду та проблем розробки систем машинного перекладу.

  7. Аспекти дослідження мови. Мовний матеріал у лінгвістичних дослідженнях.

  8. Психолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи психолінгвістики. Мовленнєва діяльність, її види та структура.

  9. Психолінгвістика. Психолінгвістичні теорії породження, сприймання та засвоєння мовлення.

  10. Прикладні аспекти психолінгвістики (судова психолінгвістика, психолінгвістика допиту, ідентифікація мовлення, мова і гендер, технології мовленнєвого впливу, техніка НЛП).

  11. Квантитативна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи квантитативної лінгвістики. Основні поняття квантитативної лінгвістики.

  12. Корпусна лінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання й методи корпусної лінгвістики. Корпуси текстів та їх типи.

  13. Лексикографія як прикладна лінгвістична дисципліна. Об’єкт, предмет і завдання лексикографії. Історія лексикографії.

  14. Комп’ютерна лексикографія. Напрями комп’ютерної лексикографії. Комп’ютерні словники та їх типи.

  15. Словник. Базові параметри типологізації словників. Словникова стаття та її будова.

  16. Лінгводидактика як прикладна лінгвістична дисципліна. Об’єкт, предмет і завдання лінгводидактики. Методи навчання іноземної мови (граматико-перекладний, прямий, аудіолінгвальні та аудіовізуальні методи). Сучасні підходи до навчання іноземних мов (комунікативно-діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи).

  17. Термінознавство, термінографія. Їх напрями. Термін як основна одиниця термінознавства. Ознаки термінів. Лінгвістична термінологія як особлива терміносистема. Лінгвістична термінографія. Державні стандарти термінів і визначень.

  18. Мова та етнос. Етносоціальні функції мови. Етнолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання та напрями етнолінгвістики.

  19. Основні поняття етнолінгвістики (етнос, етнічна самосвідомість, рідна мова, національна мова, національно-мовна картина світу тощо). Поняття мовної картини світу. Концепти та їх типи.

  20. Мова і культура. Лінгвокультурологія. Предмет, завдання та методи лінгвокультурології.

  21. Мова і суспільство. Функції мови в суспільстві. Соціолінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання соціолінгвістики. Методи соціолінгвістичних досліджень.

  22. Актуальні проблеми соціолінгвістики. Мовна ситуація, її типи та складові. Характеристика мовної ситуації в Україні.

  23. Мова й держава. Політична лінгвістика, її об’єкт, предмет, завдання та методи. Методики контент-аналізу та когнітивного картування.

  24. Політичний дискурс. Жанри політичної комунікації.

  25. Основні поняття політичної лінгвістики (мовна політика, мовне будівництво, мовне планування). Характеристика мовної політики в Україні.

із загального мовознавства

  1. Мова та її зв’язок із мисленням.

  2. Предмет семіотики. Знакова природа інформації. Знаковий характер мови. Типи мовних знаків та їх характеристика.

  3. Мова, мовлення і мовна діяльність.

  4. Системно-структурна організація мови (мова як система і структура, мовні рівні та їх ієрархія).

  5. Фонетика і фонологія. Класифікація звуків мови. Вчення про фонему, її варіанти і функції.

  6. Лексикологія і семасіологія. Слово і поняття.

  7. Лінгвістика тексту.

  8. Виникнення науки про мову та її розвиток до початку XIX ст. (мовознавство у Стародавній Індії, Греції та Стародавньому Римі; арабське, китайське, японське мовознавство; європейське мовознавство середніх віків та епохи Відродження).

  9. Філологічна наука в Україні, Білорусі та Московській державі XV-XVIII ст. Мовознавство в Західній Європі та Росії XVII-XVIII ст.

  10. Проблема походження мови у працях філософів та мовознавців XIII-XIX ст.

  11. Розвиток порівняльно-історичного та загального мовознавства в першій половині XIX ст. Порівняльно-історичний (генетичний) метод дослідження мов.

  12. Філософсько-лінгвістична концепція Вільгельма фон Гумбольдта. Загальне мовознавство.

  13. Мовознавство в другій половині XIX ст. Розробка основ наукової етимології та лінгвістичної палеонтології.

  14. Натуралізм у мовознавстві (Август Шлейхер). “Теорія хвиль” Йоганн Шмідта.

  15. Лінгвістичний психологізм (Штейнталь). Харківська лінгвістична школа О.О.Потебні.

  16. Молодограматизм, його критика та пошуки нових шляхів дослідження мови.

  17. Розвиток лінгвістичної думки в Росії кінця XIX-початку XX ст.

  18. Соціологізм у мовознавстві. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.

  19. Лінгвістичний структуралізм. Американський структуралізм. Лондонська лінгвістична школа. Празька школа функціональної лінгвістики. Казанська лінгвістична школа.

  20. Проблеми акцентології, етимології та лексико-семантичної системи мови.

  21. Типологія мов та мовні універсалії.

  22. Актуальні напрями розвитку сучасного мовознавства.


з теорії і практики перекладу

  1. Теоретичні та методологічні аспекти перекладу. Завдання лінгвістичної теорії перекладу. Види перекладу. Типи перекладу. Переклад у навчанні іноземної мови.

  2. Загальна та часткові теорії перекладу. Адекватність і точність перекладу. Типи відповідників при перекладі.

  3. Лексичні аспекти перекладу. Передача власних імен та географічних назв при перекладі. Національно фарбовані лексичні компоненти та методи їх перекладу. Мовні лакуни.

  4. Інтернаціоналізми. Методи перекладу інтернаціоналізмів.

  5. Переклад ідіоматичних, фразеологічних та стійких словосполучень. Трансформування ідіоматичних словосполучень у процесі перекладу. Крилаті вирази, приказки та прислів`я.

  6. Лексико-граматичні аспекти перекладу. Трансформація у процесі перекладу. Граматичні та стилістичні трансформації у перекладі.

  7. Синтаксичні аспекти перекладу. Слово і речення. Залежність перекладу слова від контексту. Порядок слів і структура речення при перекладі. Переклад синтаксичних комплексів.


теоретичні питання із загальної та прикладної фонетики

      1. Сегментні одиниці мовленнєвого потоку. Теорії складу. Склад та його типи. Проблема визначення меж складу. Артикуляційна характеристика голосних і приголосних звуків.

      2. Артикуляційна база. Основні методи вивчення артикуляції звуків.

      3. Транскрипція, її різновиди (фонетична, фонематична, практична). Система транслітерації. Міжнародний фонетичний алфавіт.

      4. Прикладні аспекти фонетики. Фоніка і фоносемантика.

      5. Основи автоматичного розпізнавання та розуміння мовлення.

      6. Фонологія. типи фонологічних систем. Фонологічні школи.

із загальної і прикладної семантики

  1. Семантика як лінгвістична дисципліна. Місце семантики в інтегральному описі мови.

  1. Лексична семантика. Лексико-семантична парадигматика. Принципи і методи опису лексичного значення слова. Лексична синтагматика.

  2. Граматичне значення. Типи граматичних значень. Взаємодія лексичного і граматичного значення.

  3. Словотвірне значення. Відсильна і формантна частини похідного слова.

  4. Синтаксична семантика. Компоненти синтаксичного значення. Предикативність. Семантичні компоненти категорії предикативності. Семантика простого і складного речення. Семантика надфразових єдностей: текст, дискурс, період, блок.

  5. Прикладні аспекти семантики. Автоматичний логіко-семантичний аналіз тексту. Основні напрями дослідження у сфері формалізації семантики.


із загальної і прикладної морфології

  1. Граматичне значення. Способи вираження граматичних значень. Граматична форма. Граматична парадигма.

  2. Граматичні категорії та їх типи.

3. Частини мови як основні морфологічні одиниці. Принципи класифікації частин мови. Актуальні питання визначення частин мови в сучасній граматиці. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві.

4. Граматична категорія відмінка. Значення відмінків.

5. Граматична категорія часу. Система часових форм у сучасній українській мові. Значення і творення форм теперішнього, минулого та майбутнього часу. Асиметричні явища категорії часу.

6. Машинна морфологія. Машинна морфологія, предмет і завдання машинної морфології. Напрями морфологічного аналізу. Методи автоматичного морфологічного аналізу тексту. Сучасний стан морфологічного аналізу.


із загального і прикладного синтаксису

  1. Словосполучення як непредикативна одиниця синтаксису. Типи словосполучень. Проблеми визначення словосполучення у сучасній науці.

  2. Теорія членів речення (головні та другорядні члени речення: семантика та способи їх вираження).

  3. Складнопідрядне речення. Проблема класифікації СПР. Принципи класифікації.

  4. Складносурядне речення. принципи класифікації і дефініція, структура, формальні і семантичні ознаки.

  5. Обробка лінгвістичної письмової інформації на рівні словосполучень, речень, тексту.

  6. Автоматичний синтаксичний аналіз тексту.



До складу білету входять практичні завдання:


з основ прикладної лінгвістики

  1. Визначте, які елеметнти гіпертексту наявні в тексті підручника: Баранов В.М. Введение в прикладную лингвистику. – М., 2003.




  1. Які мовні засоби створення національних характерів застосовуються в художній літературі? Проілюструйте на прикладі будь-якого твору української літератури.




  1. Відомо, що звичайний текст містить деякі компоненти, що характеризують гіпертекст. Н., назва, апарат посилань, - все це засоби створення нелінійності тексту, забезпечення системи нелінійних переходів. Які елементи гіпертексту можна виявити в названих текстах:

  • у тексті біблії та євангелій;

  • у газетній, журнальній та щитовій рекламі;

  • у словниках та енциклопедіях;

  • у ділових та інформаційних довідниках (н., телефонний довідник).




  1. Які методи належать до методики польового дослідження? Розробіть анкету для соціолінгвістичного дослідження статусу української мови в південному регіоні України.

  2. Які мовні засоби створення національних характерів застосовуються в художній літературі? Проілюструйте на прикладі будь-якого твору української літератури.




  1. Доберіть систему завдань (5) для ілюстрації комунікативно-орієнтованого підходу до навчання іноземної мови.




  1. Який метод слід застосувати, щоб з’ясувати: в одному чи в різних значеннях ужито дієслово грати в поданих реченнях Учень грає на скрипці і Учень грає на нервах. Які прикладні можливості застосування даного методу?




  1. Прокоментуйте подану модель комунікації. Хто є її автором?

Контекст

повідомлення

Адресант Адресат

Контакт

Код

  1. Проаналізуйте подані фразеологізми російської та української мов, що вони означають? Які специфічні риси національної культури російського та українського народів у них відображені?

Смех без причины – признак дурачины, жить на хлебах у кого-то, волчья хватка, принимать близко к сердцу, посыпать голову пеплом.

Чистої води, у вогонь і воду, ділити хліб-сіль, діставати зорі, мишача душа, як мед, то й ложкою, працювати як бджілка.

  1. Створіть структуру запису бази даних для фіксації контекстів вживання слова, що містила б інформацію про слово, приклад вживання, автора, джерело прикладу, а також попередній опис значення.

  2. Проаналізуйте поданий словник. Яку структуру мають у ньому словникові статті? Проілюструйте на прикладі однієї із статей.

Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: енциклопедичний словник. – Київ: “АртЕк”, 1998. – 336с.

  1. Визначте, в яких галузях прикладної лінгвістики і з якою метою можливе застосування даних методів: анкетування, інтерв’ю, статистичні методи, порівняльно-історичний, зіставний, спостереження, дистрибутивний метод, метод моделювання, конвент-аналіз, когнітивне картування, асоціативний експеримент, методика доповнення.. . Проілюструйте на прикладі можливості застосування одного з поданих методів.


Прокоментуйте схему “Ідеальна структура процесу автоматичного перекладу”, автором якої є М.Алефіренко.


вихідний текст мовою Х

аналіз

текст мовою внутрішнього представлення Х

перетворення Х Перетворення Y

отриманий текст мовою Х

синтез

текст мовою внутрішнього представлення Y


зміст тексту

з теорії і практики перекладу


  1. Зробити художній переклад тексту.

^ ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ – ВИДАТНИЙ ПОЛКОВОДЕЦЬ

Петро Конашевич Сагайдачний народився поблизу Перемишля в православного шляхтича. Він пройшов повний курс навчання у знаменитій Острозькій школі. Здобув високу на той час освіту, адже відомо, що тут вивчався так званий «курс семи наук»: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Серед викладачів – чудові педагоги-вчені Герасим Смотрицький і Кирило Лукаріс. Атмосфера цього навчального закладу, високий рівень викладання різних предметів залишили невитравний слід у душі юнака, який ступив на трудний життєвий шлях.

Життєві дороги незабаром привели його у Військо Запорізьке. Розумний, високоосвічений, обізнаний у політичній обстановці, він швидко зажив авторитету серед козацтва.

Десь на початку XVII століття Сагайдачний одержав гетьманську булаву. Першою головною справою молодий, енергійний гетьман вважав організацію походів проти султанської Туреччини. За документами простежується одна з найважливіших сторін його діяльності – внесок у боротьбу українського народу проти турецько-татарських поневолювачів. За блискучі походи запорожців під його орудою, Сагайдачний здобув славу удачливого ватажка козацтва, яке захищало рідну землю від ненависних бусурманів.


2. Зробити художній переклад тексту.

^

AMERICAN ENGLISH


Also significant beginning around 1600 AD was the English colonization of North America and the subsequent creation of a distinct American dialect. Some pronunciations and usages "froze" when they reached the American shore. In certain respects, American English is closer to the English of Shakespeare than modern British English is. Some "Americanisms" that the British decry are actually originally British expressions that were preserved in the colonies while lost at home (e.g., fall as a synonym for autumn, trash for rubbish, frame-up which was reintroduced to Britain through Hollywood gangster movies, and loan as a verb instead of lend).

The American dialect also served as the route of introduction for many native American words into the English language. Most often, these were place names like ^ Mississippi, Roanoke, and Iowa. Indian-sounding names like Idaho were sometimes created that had no native-American roots. But, names for other things besides places were also common. Raccoon, tomato, canoe, barbecue, savanna, and hickory have native American roots, although in many cases the original Indian words were mangled almost beyond recognition.


  1. Зробити художній переклад тексту.

^ СОФІЯ КИЇВСЬКА

У центрі Києва, на Софієвському майдані, понад дев’ять століть височить пам’ятка давньоруського мистецтва - славетний Софіївський собор.

Важко уявити, скільки подій відбувалося у цих стінах, скільки людей побувало. Собор був свідком блискучих злетів і поразок, гіркоти між князівських уособиць. Так багато могли б розповісти ці давні стіни! Та як змусити їх розкрити свої таємниці?

Тепер Софія – музей. На її місці, за словами літописця, було колись поле поза містом. Ярослав Мудрий звів цей собор на честь перемоги над кочовими племенами – печенігами. В’їздом до нього були Золоті ворота, споруджені у вигляді башти.

Перед тими, хто входив до головного храму Стародавньої Русі, відкривалася величезна, з золотими переливами мозаїчна композиція головного вівтаря з шестиметровою фігурою Марії-Оранти (“тієї, що молиться”) у центрі. Для середньовічного киянина вона була захисницею міста, держави, його особистого щастя і майна.

На південній, північній, західній стінах був зображений Ярослав Мудрий із сім’єю, як засновник храму. Збереглися лише фрагменти фрески.

Слава про Софію поширилася далеко за межами Русі.


  1. Зробити художній переклад тексту.

^ BASIC ENGLISH

A simplified form of the English language based on 850 key words was developed in the late 1920s by the English psychologist Charles Kay Ogden and publicized by the English educator I. A. Richards. Known as Basic English, it was used mainly to teach English to non-English-speaking persons and promoted as an international language. The complexities of English spelling and grammar, however, were major hindrances to the adoption of Basic English as a second language.

The fundamental principle of Basic English was that any idea, however complex, may be reduced to simple units of thought and expressed clearly by a limited number of everyday words. The 850-word primary vocabulary was composed of 600 nouns (representing things or events), 150 adjectives (for qualities and properties), and 100 general “operational” words, mainly verbs and prepositions. Almost all the words were in common use in English-speaking countries; more than 60 per cent were one-syllable words. The abbreviated vocabulary was created in part by eliminating numerous synonyms and by extending the use of 18 “basic” verbs, such as make, get, do, have, and be. These verbs were generally combined with prepositions, such as up, among, under, in, and forward. For example, a Basic English student would use the expression “go up” instead of “ascend”.

  1. Зробити художній переклад тексту.


^ ТАТАРСЬКЕ ЗІЛЛЯ

Татари залишили на нашій землі багато різних слідів, серед них і один зелений: татарське зілля. Цю рослину – родом вона з Китаю та Індії – татари брали з собою в походи й розводили у завойованих землях, бо вона очищає водойми. Їхня віра в це зілля, виявляється, мала глибокі наукові підстави: корені татарського зілля виділяють фітонциди, які згубно діють на мікроорганізми.

Зілля так швидко розросталося, що вже в XIII столітті було добре відоме в Україні, Литві та Польщі.

У Західну Європу татарське зілля потрапило пізніше і прийшло іншим шляхом. Там цю рослину побачили лише в XVI столітті. Я к ласощі їх завозили з Константинополя до німецьких князівств. Зілля добре акліматизувалося, і на кінець XVII століття здичавілий зелений гість поширився по всій Європі. Сьогодні це звичайна рослина для берегів водойм усієї Північної півкулі.

Офіційна, наукова назва рослини – аїр тростинний (назва запозичена з турецької мови).

На батьківщині в татарського зілля дозрівають дрібні червоні плоди, проте ні в Україні, ні в Європі жодному не вдалося їх побачити.


  1. Зробити художній переклад тексту.



^

UKRAINIAN BALLET


Ukrainian ballet has old traditions dating from folk dances in Kyiv Rus ( lO th-11th cc.) on to music-and-dance scenes of the school theater ( 17th-18th cc.). Ukraine's first ballet performances were staged in Kharkiv in 1780. Starting in 1801, ballet renditions appeared in Kyiv.

Now Ukrainian ballet is known on every continent. The Kyiv Ballet troupe has toured the USA, Canada, Japan and other countries. In 1964 the Kyiv Opera's ballet group won the Gold Star, the highest award of the International Dance Festival in Paris. Audiences were bewitched by the virtuoso techniques and dramatic talent of such Ukrainian ballerinas as V.Kalinovska, O.Potapova, A.Havrylenko, N.Rudenko, A.Kalchenko and A.Lahoda. Solo dancers I. Lukashova and V.Parsegov won the Anna Pavlova and Waslaw Nijinsky international prizes. Their traditions are uphold and developed by modern Ukrainian ballet stars, of whom there are many.

National ballets occupy a place of honor in the repertoires of Ukrainian ballet companies. Among them are such well- known ballets as N.Skorulsky's “Forest Song”, a key attraction on the Kyiv stage for some 40 years; K. Dankevych's “Laleia”, V.Kureiko's “Shadows of Forgotten Ancestors”, Ye.Stankovych's “Stonemasons”, “Olha” and “The Night Before Christmas”. It was in these ballets that the original skill of Ukrainian performers and dance instructions was revealed, in full measure ( P.Virsky, V.Vronsky, N.Skorulska, and A.Shekera).


7.Зробити художній переклад тексту.


^ SEVEN WONDERS OF THE WORLD

In ancient times, long before there were great machines to help him, man showed that he was a clever builder. Some of the things built long ago were so remarkable that they are called the Seven Wonders of the Ancient World. The Seven Wonders were the Great Pyramid, the Hanging Gardens of Babylon, the statue of Zeus at Olympia, the temple of Diana, the Tomb of King Mausolus, the Colossus of Rhodes, and the Lighthouse of Alexandria.

First to be built of the Seven Wonders was the Great Pyramid. The Pyramid was a tomb which King Khufu of Egypt had built for him- self. It was made of more than 2 million huge blocks of limestone, each weighing about 3 tons. The Pyramid was as high as a 40-storey building. Many thousands of slaves worked to pull the big blocks to their proper places. After the blocks had all been set in place, the Pyramid was covered with a facing of fine white limestone.

Although it was the first of the Seven Wonders to be built, the Great Pyramid is the only one of the seven still standing. A large part of the limestone facing has been removed, but the main part of the Pyramid is as solid as when it was built more than 4,500 years ago. It is at Giza, not far from the present big city of Cairo.


  1. Зробити художній переклад тексту.
^
UKRAINIAN MUSICAL CULTURE

Ukrainians are known popularly as a musical people. During the Middle Ages in Ukraine, three kinds of music developed. The first was music making at the courts of the princes and boyars. Groups of musicians performed during festivals and banquets, praising the prince and entertaining the guests. Wandering musicians and actors, the skomorokhy, entertained their listeners with the songs and acrobatic tricks. At that time such musical instruments were in use: stringed harps, metal and wooden trumpets and horns, wooden pipes, drums, and kettle drums.

The third major type of music consisted of folk songs. Songs were connected with ritual calendar changes: the New Year carols (koliadky and shchedrivky), rusalka songs and so on. A large number of the repertoire was made up of songs associated with everyday life as well as love songs and historical songs.

The 14th and 17th centuries saw the development of polyphonic singing. The "musical grammar" written by the musicologist and composer M.Dyletsky in 1675, was a complete description of the theory of polyphonic music. The book became one of the basic texts of music theory throughout Eastern Europe.

The 18th century witnessed a paradoxical situation in which Ukrainian music was absorbed by Russian musical development. The musical talents of Ukraine usually did not remain in Ukraine; they were drawn in the Russian musical life. This tendency was practiced by the 19th century. The provincial state of Ukrainian musical life began to change only in the late 19th century.


  1. Зробити художній переклад тексту.
^ THE HISTORY OF UKRAINIAN THEATRE

Elements of theatricality can be traced in Ukrainian folk customs and rites, games, folk oral literature, and folk dances back to pre-Christian pagan traditions and rituals. They are especially evident, even today, in the spring vesnianky-hahilky, the summer Kupalo festival, and the winter carols and above all in the ceremony of the Ukrainian wedding. Theatrical entertainment and participation in many rituals was provided by skomorokhy. With the acceptance of Christianity in Ukraine, the Divine Liturgy took on elements of theatricality, and the church adopted or converted many pagan rituals for its own purposes. The recorded history of nonritual Ukrainian theater begins in 1619 with two intermedes staged between the acts of religious drama. The further development of Ukrainian theater was influenced by European medieval theater, the Renaissance, and classicism in the court and in school drama, particularly at the Kyiv Mohyla Academy, vertep puppet theater.

Ukrainian secular theater became popular during the 19th century, beginning with the staging of the first Ukrainian- language plays of I.Kotliarevsky and H.Kvitka-Osnovianenko by the Poltava Free Theater in 1819. From the end of the 18th century, Ukrainian landlords organized serf theaters at their estates, where Ukrainian plays were sporadically performed. The pioneering Ukrainian actors were K.Solenyk, M.Shchepkin, and L.Mlotkovska. In Western Ukraine, amateur secular performances began at the end of the 1840s in Kolomyia, Peremyshl, and Ternopil.


  1. Зробити художній переклад тексту.
^
HISTORY OF RUNIC ALPHABET

Modern linguists think that runes posses another kind of meaning, which we cannot find in ideograms, hieroglyphs or in modern exotic alphabets – this meaning exists in subconsciousness level. Runes were the personification of the surrounding world, essence of outlook. With the help of special links between runes a man could express nearly everything, compiling them (so called combined runes). In different times runes could change their meaning, so we can say this adjusting system created dozens of meanings of one and the same symbol. Linguists find confirmation of this theory in the following example – every rune in different languages had separate and original meaning, which didn’t fully coincide with another one in the second language.

Like all others components of language, runes endured numerous changes: in form, style of writing, system of sounds and letters, which expressed them. We can say, that these alphabets took wide spreading not only among Scandinavian and German tribes, but we can also trace its penetration in Celtic and Slavonic languages. Now runes keep their main original meaning - in the beginning they were the symbols of fortunetelling lore with sacred sense and mystic signs. Even the word “rune” corresponds as “secret” (compare old Celtic “run”, middle welsh “rown”, modern German “raunen”). In Anglo-Saxon England the hours of king council were called “runes”.


  1. Зробити художній переклад тексту.



^

HISTORY OF NORTHERN IRELAND


Ulster was part of Catholic Ireland until the reign of Elizabeth I (1558–1603) when, after suppressing three Irish rebellions, the Crown confiscated lands in Ireland and settled the Scots Presbyterians in Ulster. Another rebellion in 1641–1651, brutally crushed by Oliver Cromwell, resulted in the settlement of Anglican Englishmen in Ulster. Subsequent political policy favoring Protestants and disadvantaging Catholics encouraged further Protestant settlement in Northern Ireland. Northern Ireland did not separate from the South until William Gladstone presented, in 1886, his proposal for home rule in Ireland. Industry, moreover, was concentrated in the North and dependent on the British market. When World War I began, civil war threatened between the regions. Northern Ireland, however, did not become a political entity until the six counties accepted the Home Rule Bill of 1920. This set up a semiautonomous Parliament in Belfast and a Crown-appointed governor advised by a cabinet of the prime minister and 8 ministers, as well as a 12-member representation in the House of Commons in London.

When the Republic of Ireland gained sovereignty in 1922, relations improved between North and South, although the Irish Republican Army (IRA), outlawed in recent years, continued the struggle to end the partition of Ireland. In 1966–1969, rioting and street fighting between Protestants and Catholics occurred in Londonderry, fomented by extremist nationalist Protestants, who feared the Catholics might attain a local majority, and by Catholics demonstrating for civil rights. These confrontations became known as “the Troubles.”


  1. Зробити художній переклад тексту.


^ ARTISTIC AND CULTURAL LIFE IN BRITAIN

Artistic and cultural life in Britain is rather rich. It passed several main stages in its development.

The Saxon King Alfred encouraged the arts and culture. The chief debt owed to him by English literature is for his translations of and commentaries on Latin works. Art, culture and literature flowered during the Elizabethan age, during the reign of Elizabeth I; it was the period of English domination of the oceans.

It was at this time that William Shakespeare lived.

The empire, which was very powerful under Queen Victoria, saw another cultural and artistic hey-day as a result of industrialisation and the expansion of international trade.

Immigrants who have arrived from all parts of the Commonwealth since 1945 have not only created a mixture of nations, but have also brought their cultures and habits with them. Monuments and traces of past greatness are everywhere. There are buildings of all styles and periods. A great number of museums and galleries display precious and interesting finds from all parts of the world and from all stage in the development of nature, man and art. London is one of the leading world centres for music, drama, opera and dance. Festivals held in towns and cities throughout the country attract much interest. Many British playwrights, composers, sculptors, painters, writers, actors, singers and dancers are known all over the world.


із загальної та прикладної фонетики:

1. Охарактеризуйте кожен звук у словах друзі, парк, thing.

2. Затранскрибуйте російські та українські слова фонетичною транскрипцією. Назвіть фонетичні процеси, які в них відбуваються:

рос: суд, поздний, укр: кожух.


3. В уривках з текстів, підготовлених для радіопередач, виділіть співзвучні слова, розмежовувавши тавтологію і випадкові звукові повтори. Перекладіть українською мовою. Виправіть речення, усуваючи недоліки фоніки і мовленнєві помилки: Последний взнос внесли в копилку совет­ского спорта наши шашисты.


4. Вкажіть звуконаслідувальні та звукообразні слова, визначте стилістичну роль їхнього фонетичного оточення:

^ По холмам, по лесам, над долиной

Птицы севера вьются, кричат,

Разом слышны ― напев соловьиный

И нестройные писки галчат.


із загальної і прикладної семантики

  1. Складіть лексико-семантичне поле із значенням «працювати», використовуючи синонімічні, антонімічні кореляції і кореляції семантичної похідності.

  1. Визначте граматичне, лексичне і словотвірне значення слів: у підручнику, поквапся, випраний.

  2. Визначте синтаксичне значення і засоби його вираження у реченнях:

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів. Чи то мені здається, чи то справді свист тихішає? Завойовник знущається з підкореного народу, а підкорений з себе. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом. Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.

  1. Побудуйте парадигму будь-якого речення з усіма можливими засобами вираження:

    1. реальної об’єктивної модальності;

    2. ірреальної об’єктивної модальності;

    3. суб’єктивної модальності.


із загальної і прикладної морфології

  1. Чим відрізняється категорія відмінка в українській та російській мовах? Утворіть всі можливі відмінкові форми від слів теля, ми, надежда, свой. Визначте в утворених формах типи граматичного значення і засоби його вираження.

  2. Визначте препозиційні і постпозиційні морфеми у словах: виконав, розпочав, несподіванка, веснянка, Великдень, навесні, напровесні, надвечір’я, ліс, пролісок, працювати, бачитися, сільськогосподарський, read, reader, friend, friendship, books, writes, beautiful, прекрасный, комбинированный, сверхгениальность.

  3. Як виражається категорія часу в дієсловах української, російської та англійської мов. Проілюструйте на прикладах, подавши повну парадигму часових форм дієслова з кожної мови.


із загального та прикладного синтаксису:

1. Знайдіть у тексті 3 словосполучення та зробіть їх повний синтаксичний аналіз.

^ Заросли шляхи тернами

На тую країну,

Мабуть, я її навіки,

Навіки покинув...


2. Виділіть у тексті складнопідрядні речення, дайте характе­ристику їх на основі сучасних визначень і класифікацій.

^ Прозорого серця висока погода

сьогодні пустила над світом плисти

тонесенькі хмари, відбивши їх в водах

баварських озер, мов з латаття листи.


^ Налиті живицею сосни рожеві

малої гіллячки не рушать ніде,

бо тиша у лоно щасливому дневі

від Альпів далеких незримо іде.

І кожного дерева стовбур порою

дзвенить, мов струна, що зачула смичок,

коли відривається тільки вагою

і падає вниз крізь гілляки сучок.

Т. Осьмачка


3. Розгляньте будову поданих складних синтаксичних конструкцій. Вкажіть на ознаки, що характеризують їх як період. Визначте тип складного речення.

^ Як ударили в підбори трактористи з ланковими,

Як війнули ті дівчата спідничинами новими,

Як лягли на плечі хлопцям молоді дівочі руки,—

Вся земля застугоніла від Полтави до Прилуки.

^ Л. Первомайський


4. Зробіть повний синтаксичний аналіз речення.

Вогнища то згасали, то знов спалахували, жахаючи собою темряву, і тоді здавалося, що на яр налетіли якісь фантастичні чорні птахи, які кружляють над ним, махаючи велетенськими крилами, і все намагаються викрасти ті вогні.

ІІІ. Критерії оцінювання (200-бальна система)


Низький рівень (100-123 бали)

Початковий рівень (124-140). Студент може:

Розрізняти ключові поняття дисципліни, визначати їх місце в тій чи іншій галузі лінгвістики, виділяти напрями прикладного мовознавства, коротко характеризувати історію становлення дисципліни, частково обґрунтувати практичне завдання.

Давати визначення основним поняттям дисципліни, встановлювати логічні взаємозв’язки між ключовими одиницями прикладного мовознавства, формулювати предмет, завдання, методи та актуальні проблеми напрямів прикладної лінгвістики, встановлювати міжпредметні зв’язки прикладного мовознавства, характеризувати змістову структуру прикладної лінгвістики, частково обґрунтувати практичне завдання.


II Середній (140-149 балів). Студент може:

Визначати структуру прикладної лінгвістики, презентувати знання, базові для подальшої фахової підготовки з прикладної лінгвістики, характеризувати поняттєво-термінологічну базу для вивчення професійно спрямованих дисциплін, володіти основами лінгвістичного моделювання, формальною будовою мови, основними одиницями мови й мовлення.


III Достатній (150-179). Студент може:

володіти розвиненою культурою мислення, вміти ясно й логічно висловлювати свої думки як усно, так і письмово, володіти навичками наукової організації праці, бути обізнаним із можливостями та методами застосування комп’ютерної техніки у своїй професійній діяльності; самостійно опановувати нові знання, критично оцінювати набутий досвід із позиції останніх досягнень філологічної науки та соціальної практики


IV Високий (180-200 балів). Студент може:

Володіти розвиненою культурою мислення, вміти ясно й логічно висловлювати свої думки як усно, так і письмово; володіти навичками наукової організації праці, бути обізнаним із можливостями та методами застосування комп’ютерної техніки у своїй професійній діяльності;самостійно опановувати нові знання, критично оцінювати набутий досвід із позиції останніх досягнень філологічної науки та соціальної практики;здійснювати науково-дослідну роботу, наукову інтерпретацію дібраного матеріалу, будувати чітку структуру наукової роботи (курсової, бакалаврської тощо);володіти навичками техніки мовлення для подальшої професійної діяльності на посаді диктора, ведучого радіо та телевізійних передач;аналізувати актуальні проблеми прикладної лінгвістики, що визначають конкретну галузі фахової діяльності;вміти творчо підходити до розв’язання проблемних завдань у процесі професійної діяльності.


IV. Список рекомендованої літератури із дисципліни

Основи прикладної лінгвістики”:


  1. Абрамович С.Д., Чикаліна М.Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. – К., 2004.

  2. Аверина С.А., Азарова И.В., Алексеева Е.Л. и др. Прикладное языкознание. – СПб., 1996.

  3. Актуальные проблемы современной лингвистики: учеб. пособие / Сост. Л.Н.Чурилина. – 2-е узд., испр. – М.: Флинта: Наука, 2007. – 416с.

  4. Алефиренко Н.С. Современные проблемы науки о языке: Учебное пособие / Н.Ф.Алефиренко. – М.: Флінта: Наука, 2005. – 416с.

  5. Баранов А. Введение в прикладную лингвистику. – М., 2003. – с.8-13.

  6. Баранов А.Н. Категории искусственного интеллекта в лингвистической семантике. Фреймы и сценарии. – М., 1987.

  7. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К., 2004.

  8. Бєлянин В.П. Психолингвистика. – М., 2004.

  9. Бенвенист Э. Общее языкознание. – М., 1974.

  10. Білецький А.О. про мову і мовознавство: Навч. посібник для студентів філол.. спец. вищ. навч. закладів. – К.: “АртЕк”, 1996. – 224с.

  11. Блумфилд Л. Язык. – М., 1968.

  12. Бородіна Н.С., Супрун А.П. Основи прикладної лінгвістики: методичні рекомендації. – Миколаїв: Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, 2008.

  13. Выготский Л. Мышление и речь. – М.: Лабиринт, 1996. – 416с.

  14. Волошин В.Г. Комп’ютерна лінгвістика: Навчальний посібник. – Суми: “Університетська книга”, 2004. – с.11-22, 154-165, 286-325.

  15. Горелов И.Н., Седых К.Ф. Основы психолингвистики. – М.: Лабиринт, 2004. – 316с.

  16. Гумболшьд В., фон. Избранные труды по языкознанию. – М., 1984.

  17. Єрмоленко С.Я. та ін. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К., 2001.

  18. Жинкин Н. Речь как проводник информации. – М.: Наука, 1982. – 160с.

  19. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М., 1999.

  20. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. – М., 1968. – с.9-13, с.186-284.

  21. Зимняя И. Лингвопсихология речевой деятельности. – Москва-Воронеж, 2001.- 432с.

  22. Зубкова Л.Г. Общая теория языка в развитии. – М., 2003. – с. 30-31.

  23. Зубов А.В., Зубова И.И. Информационные технологии в лингвистике: Учебное пособие для вузов по специальности 021800 "Теоретическая и прикладная лингвистика". – М.: ИЦ "Академия", 2004. – 205 с.

  24. Карпов В.А. Язык и система. – 2-е изд., испр. – М: Едиториал УРСС, 2003. – 298 с.

  25. Катфорд Джорж К. Лингвистическая теория перевода: об одном аспекте прикладной лингвистики / Пер. с англ. В.Д.Мазо. – М.: Эдиториал УРСС, 2004. – 207 с.

  26. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність: (Від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму) – Львів: Літопис, 2002. – 304 с.

  27. Конобродська В. Курсова і дипломна робот з етнолінгвістики: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Житомир: Полісся, 2003. – 236 с.

  28. М.П.Кочерган. Загальне мовознавство. – К., 2003. – с.7-22, 355-405.

  29. М.П.Кочерган. Вступ до мовознавства. – К., 2000.

  30. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – Одеса, 1991.

  31. Кибрик А.Е. Очерки по общин и прикладным вопросам языкознания. – М., 1992 (2-е изд: 2000).

  32. Ковшиков В.А. Психолингвистика. Теория речевой деятельности / В.А.Ковшиков, ВП.Глухов. – М.: АСТ: Астрель, 2007. – 318с.

  33. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине XX века // Язык и наука конца 20-го века. – М., 1995.

  34. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. – 3-е изд. - М., 2003. – 287с.

  35. Молдован О.М. Комп’ютерне відтворення слов’янських рукописних пам’яток та його завдання // Мовознавство. – 2006. - №2-3.

  36. Налимов В.В. Верпоятнгостная модель языка: Оо соотношении естественных и искусственных языков. – М., 1979.

  37. Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 12. Прикладная лингвитика. – М., 1983.

  38. Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 14. Компьютерная лингвитика. – М., 1989.

  39. Партико З.В. Прикладна і комп’ютерна лінгвістика: Вступ до спеціальності. – Львів, 2008.-

  40. Пономарев В.В. Концептуальная модель комплекса средств лингвистического и программного обеспечения экспертно-поисковой системы с элементами социопсихолингвистической детерминации: [Монография]. – М.: Диалог-Мифи, 2004. – 175 с.

  41. Потапенко О.І., Кожуховська Л.П., Товкайло Т.І., Чубань Т.В. Лінгводидактика: Курс лекцій. – К., 2005.

  42. Потапова Р.К. Новые информационные технологии и лингвистика: Учебн. пособие для вузов по специальности 021800 "Теоретическая и прикладная лингвистика" направление 620200 "Лингвистика и новые информационные технологии / Московский государственный институт: 2-е изд. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 317 с.

  43. Речевое общение: проблемы и перспективы. – М., 1983.

  44. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М., 1993.

  45. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К., 1999.

  46. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.

  47. Філіпова Н.М. Вступ до прикладної лінгвістики. Моделювання у мові: Навчальний посібник / Національний університет кораблебудування ім. Адмірала Макарова. – Миколаїв: Вид-во НУК, 2004. – 32 с.

  48. Фрумкина Р.М. Психолингвистика: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений, обучающихся по направлению и специальностям психологии. – М.: Академия, 2003. – 320.

  49. Хомский Ноам, Миллер Джордж Введение в формальный анализ естественных языков / Пер. с англ. Е.В. Падучевой. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 62 с.

  50. Щерба Л.В. Опыт общей теории лексикографии // Щерьа Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – М., 1974.

  51. Штерн І.Б. Вибрані топіки і лексикон сучасної лінгвістики: енциклопедичний словник. – К., 1998. – с.15-18, 330-333.


Періодичні видання:

  1. Горбунова Н.В. Чому без мови не буде розуміння (Інтелектуально-лігвістичний аспект проблеми формування лінгвістичної логосфери) // Гуманітарні науки. – 2005. - № 1. – с. 41-46.

  2. Дадов И.А. Развитие национальных языков и культура межнациональных отношений // Педагогика. – 2000. - № 4. – с. 26-30.

  3. Дудок В.І. Системність і структурність мови // Мовознавство. – 2003. - № 5. – с. 26-33.

  4. Єрмоленко С.Я. Лінгвостилістика: основні поняття, напрями і методи дослідження // Мовознавство. – 2005. - № 3-4. – с. 112-126.

  5. Жила Т. „На майдані біля церкви революція іде! ..” (Мова Помаранчевої революції) // Українська мова. – 2005. - № 4. – с. 88-94.

  6. Іващенко В.Л. Типологічна диференціація концептуальних структур як одиниць ментального простору / В.Л.Іващенко // Мовознавство. – 2004. - № 1. – с. 54-61.

  7. Кононенко В.І. Мова і народна культура // Мовознавство. – 2001. - № 3. – с. 62-70.

  8. Кононенко П. Мова і майбутнє народу // Освіта. – 2005. – 19-26 жовтня.

  9. Левченко Т. Мова і духовність нації // Українська мова і література в школі. – 2003. - № 5. – с. 67-70.

  10. Лінгвістика і антропологія / Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., Осн Марчук Ю.Н., Потапова Р.К. Речь: коммуникация, информация, кибернетика // Вопросы языкознания. – 2003. - №6.

  11. Масенко Л. Мова і політика // Українська мова і література в школі. – 2004. - № 2. – с. 74-80.

  12. Мова і суспільство / Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., Основа, 2000. – с. 57-68.

  13. Мова як „домівка буття” / Філософія. Світ людини. – К., 2004. – с. 379-394.

  14. Палійчук О. Мова і нація // Літературна Україна. – 2005, 10 листопада.

  15. Петренко О.Д. , Ісаєв Є.Ш., Петренко Д.О. Мова чоловіків і жінок як одиниця соціолінгвістичного дослідження // Мовознавство. – 1999. - №1.

  16. Пономаренко Е.В. О развитии системного подхода в лингвистике // Филологические науки. – 2004. - № 5. – с. 24-33.

  17. Радченко О.А. Диалектная практика мира как идиоэтнический феномен // Вопросы языковедения. – 2004. - № 6. – с. 25-49.

  18. Семеног О. Етнолінгводидактична культура педагога: шляхи її формування в умовах вищої школи // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. - № 9. – с. 47-53.

  19. Слово. Язык. Речь. / Ительсон Л. Лекции по общей психологии. – М., 2000. – с. 596-652.

  20. Ставицька Л. Дискурс помаранчевої хвилі (Мова Помаранчевої революції) // Дивослово. – 2006. - № 1. – с. 42-46.

  21. Степанов Е.М. Монолінгвізм і полінгвізм міста в минулому і сучасному // Мовознавство. – 2001. - № 4. – с. 20-28.

  22. Тищенко О. Мова Помаранчевої революції // Українська мова. – 2005. - № 4. – с. 77-88.

  23. Ткаченко О.Б. До соціолінгвістичної класифікації мов у її слов’янській специфіці і динаміці // Мовознавство. – 2005. - № 3-4. – с. 63-69.

  24. Харитонова И.В. Философско-методологический подход к определению места языка в системе образования / Наука и школа. – М., 2004. - № 3. – с. 44-48.

  25. Шаляпіна З.М. Автоматический перевод: эволюция и современные тенденции // Вопросы языкознания. – 1996. - №2.

  26. Швейцер А.Д. Некоторые актуальные проблемы социолингвистики. Предмет социолингвистики и методы социолингвистического анализа // Методическая мозаика. – 2006. - № 4. – с. 15-27.


Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconАграрної політики та продовольства україни миколаївський національний аграрний університет
Згідно з наказом Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України №46 від 23. 01. 2013 року Миколаївський національний аграрний...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни миколаївський національний університет
Шифр. Спеціальность: 020303 «філологія мова І література (англійська,німецька)*»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України лахно олена геннадіївна
Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України арєшина юлія борисівна
Роботу виконано в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Міністерство...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни миколаївський національний університет імені в. О. Сухомлинського
Затверджено на засіданні кафедри української літератури і методики навчання (протокол №4 від 27 листопада 2012 р.)
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни миколаївський національний університет імені в. О. Сухомлинського
Затверджено на засіданні кафедри української літератури і методики навчання (протокол №4 від 27 листопада 2012 р.)
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Максимова Алла Василівна
Робота виконана на кафедрі банківської справи Криворізького економічного інституту двнз «Криворізький національний університет» Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерствО освіти І науки, молоді та спорту України бердянський університет менеджменту І бізнесу нагаєць ірина Юріївна
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Миколаївський національний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи