Програма співбесіди з англійської мови icon

Програма співбесіди з англійської мови




Скачати 138.83 Kb.
НазваПрограма співбесіди з англійської мови
Дата11.09.2012
Розмір138.83 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Факультет іноземної філології

Кафедра перекладознавства


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

РЕКТОР ______________ В.Д.БУДАК

“ 22 ” ЛЮТОГО 2012 Р.


ПРОГРАМА СПІВБЕСІДИ

з англійської мови


напрям підготовки 0203 Гуманітарні науки

спеціальність 7.02030304 «Філологія. Переклад»


освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»


МИКОЛАЇВ – 2012

Розробники програми: к.п.н., доцент Лощенова І.Ф., викладач Нікішина В.В.


Затверджено на засіданні кафедри перекладознавства.

Протокол № 4 від «18» жовтня 2011 р.

Затверджено на засіданні Вченої Ради факультету іноземної філології.

Протокол № 2 від «27» вересня 2011 р.

^ 1.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступних випробувань з англійської мови відповідає вимогам теоретичної та практичної підготовки студентів з обраного фаху.

Вступні випробування зі спеціальності на факультеті іноземної філології є перевіркою якості професійної підготовки філолога-перекладача іноземної мови. Студент-бакалавр з фаху «Переклад», який бере участь у вступних випробуваннях зі спеціальності, повинен мати відповідний рівень філологічної, етичної та психологічної культури, мати чітко сформовані принципові засади світогляду як загального усвідомлення про навколишній світ і своє місце в ньому. Філолог-перекладач повинен мати належну мовну і перекладацьку компетенцію, широку ерудицію і культуру, розумітися на національних особливостях народу, мова якого вивчається, використовувати набуті знання у своїй професійній діяльності.


Студент повинен знати:

  • основні світоглядні теорії та концепції в галузі гуманітарних і соціально-економічних наук;

  • етичні та правові норми, які регулюють відносини між людьми, ставлення людини до навколишнього середовища;

  • сучасні наукові методи філологічних досліджень;

  • розуміти сутність мови як суспільного явища, її зв’язок з мисленням, культурою та суспільним розвитком народу; принциповий зв’язок мови і світу; походження та розвиток мови, її рівні; основні одиниці мови і мовлення;

  • функціональні властивості мови, лінгвокраїнознавчі особливості;

  • основні категорії та види перекладу;

  • особливості перекладацької діяльності;

  • особливості ділового мовлення та ведення ділової документації.



Студент повинен уміти:

Використовуючи методи гуманітарних та соціально-економічних наук у різних видах професійної і соціальної діяльності, студент-бакалавр, який бере участь у вступних випробуваннях зі спеціальності, повинен вміти:

  • формувати власні оцінки, позиції щодо ставлення до минулого, сучасного і майбутнього України;

  • творчо підходити до складних, суперечливих проблем сучасної соціальної дійсності;

  • аналізувати сучасні проблеми розвитку суспільства;

  • орієнтуватися в економічному середовищі, оцінювати стан і рівень макро- і мікроекономіки;

  • застосовувати досягнення національної та світової культури у вирішенні своїх професійних та життєвих завдань;

  • використовувати принципи історичного підходу при інтерпретації різних подій суспільного життя як минулого, так і теперішнього.

Використовуючи набуті знання з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, студент-бакалавр, який бере участь у вступних випробуваннях зі спеціальності, повинен вміти:

  • володіти розвиненою культурою мислення, вміти ясно і логічно висловлювати свої думки як усно, так і письмово; володіти навичками наукової організації праці, бути обізнаним з можливостями і методами застосування комп’ютерної техніки в своїй діяльності;

  • бути спроможним самостійно опанувати нові знання, критично оцінювати набутий досвід з позиції останніх досягнень філологічної науки та соціальної практики; розуміти основні проблеми своєї дисципліни, що визначають конкретну галузь його діяльності;

  • володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на базі достатнього обсягу знань з фонетики, граматики, лексики, орфографії, пунктуації та лінгвокраїнознавства;

  • перекладати, реферувати та анотувати державною та іноземною мовами різножанрові тексти;

  • застосовувати міжмовні еквіваленти (кліше);

  • враховувати системні міжмовні розбіжності в практиці перекладу;

  • використовувати у праці перекладу довідкову літературу, різнотипні словники, електронні бази даних;

  • вміти творчо підходити до процесу перекладу в різних ситуаціях.


^ 2.ЗМІСТ ЗАВДАННЯ

Вступні випробування зі спеціальності складаються з двох питань:

    1. Питання з теоретичної дисципліни (питання з теоретичних дисциплін включаються в білети приблизно у наступній пропорції: порівняльна граматика іноземної та української мов – 15%, порівняльна лексикологія іноземної та української мов – 15%, порівняльна стилістика іноземної та української мов – 10%, лінгвокраїнознавство – 30%, теорія перекладу – 30%)

    2. Завдання з практики перекладу з основної мови (студенти повинні зробити переклад запропонованого тексту одного з вивчених функціональних стилів з англійської мови на українську з елементами аналізу прагматичних аспектів тексту оригіналу та перекладацьких трансформацій)

^ Порівняльна граматика іноземної та української мов. Граматика в системі порівняння мов. Граматика як наука в системі лінгвістичних наук. Історичний розвиток граматики як науки. Загальна граматика. Часткові граматики окремих мов. Поняття формальної граматики. Мови світу. Поняття мовної сім’ї. Основні мовні сім’ї. Генеалогічна класифікація мов. Типологічна (морфологічна) класифікація мов. Основні засоби вираження граматичних значень. Поняття граматичного значення. Основні засоби вираження граматичних значень. Синтетичні та аналітичні засоби вираження граматичних значень. Змішаний (гібридний) тип вираження граматичних значень. Афіксація. Спосіб афіксації. Повтори (редуплікації). Чергування звуків у корні (внутрішня флексія). Інтонація. Наголос. Службові слова. Суплетивізм. Порядок слів. Морфологічні трансформації в умовах схожості форм мов, що порівнюються. Загальний огляд перекладацьких проблем в умовах схожості граматичних форм. Поняття повної і неповної ідентичності граматичних форм, їх функцій та значень. Функціональні трансформації граматичних форм. Морфологічні трансформації граматичних форм за типом тексту, жанру та стилю. Уподібнення. Шляхи застосування. Поняття перекладацької конверсії. Дієслівний та іменний способи вираження предикативних відношень у мовах, що порівнюються. Вживання граматичних трансформацій залежно від напрямку перекладу. Антонімічний переклад як лексико-граматична трансформація. Поняття мейозису. Морфологічні трансформації в умовах розрізнення форм мов, що порівнюються. Аналіз морфологічних трансформацій. Фактори, які впливають на засоби вираження граматичних значень: відмінність структури частин мови та структури морфологічних категорій. Основні засоби перекладу граматичних відмінностей у мовах, що порівнюються. Компенсація відсутніх граматичних еквівалентів у мовах, що порівнюються. Поняття нульового перекладу. Розширення. Функціональна заміна. Ускладнена конверсія. Структурна заміна (конверсія). Стиснення (основні засоби). Синтаксичні трансформації на рівні словосполучень. Фактори, які обумовлюють виникнення ускладнень перекладу граматичних значень. Засоби перекладу словосполучень. Повний переклад (шляхи застосування). Частковий переклад. Трансформації, що використовуються у випадках часткового перекладу. Стиснення. Засоби передачі граматичних значень специфічних груп англійських похідних словосполучень; іменникових словосполучень. Розширення (опис, перекладацький коментар). Функціональна заміна. Перестановка. Синтаксичні трансформації на рівні речення. Основні засоби перекладу компонентів речення. Засоби передачі граматичного значення підмету: нульовий переклад, функціональна заміна, транспозиція. Засоби передачі граматичного значення присудка: функціональна заміна, розширення, стиснення, перестановка. Засоби передачі граматичного значення обставини: транспозиція. Трансформаційні засоби, що використовуються для перекладу складнопідрядних та складносурядних речень. Розщеплення. Об’єднання. Антонімічний переклад. Добавлення. Випущення.

^ Порівняльна лексикологія іноземної та української мов. Фактори, що сприяють вивченню порівняльної лексикології англійської та української мов. Слова, семантичні класи слів та засоби словотворення. Лексико-семантичні групи слів у мовах, що порівнюються. Ідіоматичні вирази. Семіотична класифікація лексики. Ідентифікація семіотичних суперкласів слів. Класи слів, що розрізнюються за соціальними, стилістичними та функціональними показниками. Ономасіологічні та семасіологічні характеристики різних лексичних одиниць. Фонетичні, морфологічні та семантичні типи мотивації. Словотворення в англійській та українській мовах. Префіксальне та суфіксальне творення слів. Субстантивізація, ад’єктивізація, вербалізація в англійській та українській мовах. Типи словотворення, що специфічні для англійської мови. Ідіоматичні та сталі вирази в англійській та українській мовах.

^ Порівняльна стилістика іноземної та української мов. Поняття порівняльної стилістики. Предмет і завдання порівняльної стилістики англійської та української мов. Стилістична диференціація англійської та української мов. Поняття функціонального стилю. Класифікація функціональних стилів. Офіційно-діловий стиль. Класифікація ділової кореспонденції. Публіцистичний стиль. Стилістичні особливості статей різноманітної тематики. Стилістичні особливості мови реклами. Стилістичні особливості наукового стилю. Стилістичні особливості розмовного стилю. Стилістичні особливості художнього стилю. Лінгвокультурологічна складова стилю. Гендерний чинник стилетворення. Культура мовлення. Форми звертання. Сміхова культура. Лінгвістичний гумор. Стилістична семасіологія. Фонетичні виразні засоби та стилістичні прийоми. Рима. Ритм. Ономатопія. Алітерація. Асонанс. Графон. Слово та його семантична структура. Лексичні стилістичні прийоми. Гра слів. Іронія. Гіпербола. Літота. Оксюморон. Каламбур. Зевгма. Метафора. Метонімія. Персоніфікація. Синекдоха. Синтаксичні стилістичні прийоми. Стилістична особливість речення. Типи речень. Пунктуація. Лексико-синтаксичні стилістичні прийоми. Антитеза. Кульмінація. Антикульмінація. Порівняння. Перифраз. Стилістичний аналіз уривку.

Лінгвокраїнознавство. Предмет лінгвокраїнознавства. Загальні відомості про мову (структура та історія англійської мови). Основні поняття лінгвокраїнознавства. Розповсюдження англійської мови у світі. Культурокумулятивна функція мови. Особливості виражальних засобів національних мов. Функції англійської мови у сучасному світі. Групи національних варіантів англійської мови. Мова лінгва-франка, піджини та їх роль у процесі комунікації. Соціолінгвістична ситуація у Великій Британії та США. Британський та Американський варіанти англійської мови. Мови Великої Британії та США. Діалект кокні та “арпі”. Соціолінгвістична ситуація у Канаді, Австралії, Нової Зеландії. Канадський, Австралійський, Новозеландський варіанти англійської мови. Лексичні та орфографічні особливості. Регіональні та соціальні діалекти. Відображення національної своєрідності життя народу в лексиці мови. Фонові знання та їх мовні репрезентанти. Прогрес суспільства та його відбиття у мові. Лінгвокультурні чинники у міжкультурному спілкуванні. Інтернаціоналізація лексики у Європейських мовах. Культурно-історична мінливість мови і мовлення. Історія країн у етноспецифічній історичній лексиці. Вертикальний контекст як історико-філологічний аспект тексту.

^ Теорія перекладу. Предмет теорії перекладу. Визначення поняття “переклад”. Переклад як створення тексту, комунікативно рівнозначного оригіналу. Функціональні, смислові та структурні аспекти комунікативної рівнозначності. Інші види мовного посередництва: скорочений переклад, адаптований переклад, анотація, реферат, резюме. Загальна та спеціальна теорія перекладу. Порівняльний аналіз як основний метод перекладацького дослідження. Об’єктивна і суб’єктивна сторони перекладацької діяльності. Вивчення перекладацьких відповідностей та перекладацьких трансформацій (“засоби перекладу”). Види перекладу. Різноманітний характер перекладацької діяльності. Характерні особливості художнього та інформативного перекладу. Специфіка перекладу текстів різних функціональних стилів. Особливості письмового та усного перекладу. Переклад з листа. Поняття семантичної еквівалентності оригіналу і перекладу. Поняття типа еквівалентності. Комунікативно-ситуаційні і мовні аспекти змісту висловлювання. Різниця між визначенням ситуації у висловлюванні і способом її описання. Смислові функції мовних значень. Особливості досягнення еквівалентності перекладу на рівні різних типів еквівалентності. Залежність перекладу від характеру аудиторії та цілі перекладача. Поняття прагматичної еквівалентності перекладу. Поняття комунікативного ефекту перекладу та прагматичної адаптації перекладу. Методи оцінки якості перекладу. Поняття адекватності перекладу. Основні випадки порушення еквівалентності перекладу: буквальний та вільний переклад. Розуміння перекладу як перетворення тексту оригіналу в текст перекладу. Основні види перекладацьких трансформацій. Транскрипція і транслітерація. Перекладацьке калькування. Лексико-семантичні заміни: конкретизація, генералізація та модуляція значення мовної одиниці під час перекладу. Синтаксичне уподібнювання. Поділення та об’єднання речень при перекладі. Граматичні заміни одиниць різного рівня. Лексико-граматичні трансформації. Антонімічний переклад. Ексилікація та компенсація. Два етапи перекладу: розуміння оригіналу і вибір варіанта перекладу. Співвідношення цілого і частини при перекладі. Текст як одиниця перекладу. Поняття перекладацької відповідальності. Лексичні, фразеологічні та граматичні відповідності. Одиничні та множинні відповідності. Контекст і ситуація, їх роль у розумінні значення слова. Робота зі словниками різних типів. Поняття контекстуальної заміни. Безеквівалентні лексичні та граматичні одиниці, способи перекладу. Приклад деяких розрядів лексики. Переклад науково-технічних та суспільно-політичних термінів. Переклад власних імен, географічних назв, назв закладів, фірм і т.п. Переклад неологізмів. Переклад інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики. Питання перекладу фразеології. Збереження, заміна та втрата образності при перекладі фразеологічних одиниць. Вибір граматичної відповідності. Експресивно-стилістичні функції граматичних форм і структур. Порядок слів при перекладі. Особливості перекладу деяких типів вільних словосполучень. Передавання форм і структур, які не мають відповідностей в мові перекладу.

^ Прагматичний аналіз тексту в процесі перекладу передбачає висвітлення наступних питань:

      1. Комунікативно-прагматичні характеристики тексту та їх значення для адекватного перекладу тексту:

        1. Дейктичні параметри тексту: хто, кому, коли, де і з якою метою передає інформацію, що міститься в тексті; встановлення комунікативної інтенції (мети) повідомлення;

        2. Невербальні засоби впливу на адресата, які використовуються автором писемного чи усного тексту (малюнки, фотографії, формули, графіки, тощо);

      2. Трансформації та застосування інших перекладацьких методик:

        1. Граматичні, лексичні та семантичні перекладацькі трансформації (граматична трансформація і заміна, додавання, випущення, узагальнення, диференціація та конкретизація понять, логічний (змістовний) розвиток, антонімічний переклад, цілісне перетворення, компенсація втрат);

        2. Способи відтворення в перекладі власних імен та назв, інтернаціоналізмів, слів національного лексикону, термінів певної предметної галузі, неологізмів, сленгу та жаргону (застосування практичної транскрипції, транслітерації, перекладацької кальки, перекладу шляхом аналогій, описового перекладу тощо);

        3. Способи відтворення фразеологічних одиниць у перекладі (вживання абсолютних та приблизних еквівалентів, аналогій, описового перекладу).

3.Критерії оцінювання

Оцінка «відмінно» (180-200 балів) ставиться, якщо:

  • студент вичерпно і повністю засвоїв теоретичний матеріал відповідних курсів та вільно ілюструє вивчені мовні або перекладознавчі явища та закономірності практичними прикладами;

  • студент демонструє вміння вірного (допускає 1-3 незначні помилки) перекладу незнайомого письмового тексту з іноземної на українську мову та робить вичерпний прагматичний аналіз цього тексту.

^ Оцінка «дуже добре» (170--179 балів) ставиться, якщо:

  • студент дуже добре володіє теоретичними знаннями та без суттєвих труднощів ілюструє засвоєні мовні або перекладознавчі явища та закономірності практичними прикладами;

  • студент демонструє вміння вірного перекладу незнайомого письмового тексту з іноземної на українську мову, але допускає 4-5 незначних помилок, які суттєво не змінюють зміст, та робить достатньо вичерпний прагматичний аналіз цього тексту.

^ Оцінка «добре» (150-169 балів) ставиться, якщо:

  • студент добре володіє теоретичними знаннями та без суттєвих труднощів ілюструє засвоєні мовні або перекладознавчі явища та закономірності практичними прикладами;

  • студент демонструє вміння загалом вірного перекладу незнайомого письмового тексту з іноземної на українську мову, але допускає 6-7 незначних помилок, які суттєво не змінюють зміст, та робить недостатньо вичерпний прагматичний аналіз цього тексту.

^ Оцінка «задовільно» (140-149 бал) ставиться, якщо:

  • студент має певні прогалини у теоретичних знаннях з відповідних курсів та недостатньо ілюструє вивчені мовні або перекладознавчі явища та закономірності практичними прикладами;

  • студент демонструє навички задовільного перекладу незнайомого письмового тексту з іноземної на українську мову, тобто допускає пропуски та відхилення від змісту оригіналу, граматичні та стилістичні помилки (до 10 помилок) та робить поверхневий прагматичний аналіз цього тексту.

^ Оцінка «достатньо» (124-139 балів) ставиться, якщо:

  • студент має значні прогалини у теоретичних знаннях з відповідних курсів та недостатньо ілюструє вивчені мовні або перекладознавчі явища та закономірності практичними прикладами;

  • студент демонструє навички практично незадовільного перекладу незнайомого письмового тексту з іноземної на українську мову, тобто допускає пропуски та відхилення від змісту оригіналу, граматичні та стилістичні помилки (більше 10 помилок) та робить поверхневий прагматичний аналіз цього тексту.

^ Оцінка «незадовільно» (0-123 бали) ставиться, якщо:

  • студент не оволодів теоретичними знаннями відповідних курсів;

  • студент демонструє навички незадовільного перекладу незнайомого письмового тексту з іноземної на українську мову, тобто допускає багато пропусків та відхилень від змісту оригіналу, граматичні та стилістичні помилки, що спотворюють зміст тексту оригіналу, та не вміє робити прагматичний аналіз.

^ 4.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). – Л.: Просвещение, 1981. – 295 с.

  2. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. – М.: Наука, 1992. – 192 с.

  3. Брандес М.П., Проворотов В.И. Предпереводческий анализ текста. – М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2003. – 224 с.

  4. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 139 с.

  5. Казакова Т.А. Imagery in Translation. Практикум по художественному переводу. – СПб.: Изд-во «Союз», 2003. – 448 с.

  6. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. Частина 1 та 2. – К.: Політична думка, 1997, 1999. – 301 с.

  7. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. – К.: Юніверс, 2002. – 280 с.

  8. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). – Вінниця: Нова Книга, 2003. – 448 с.

  9. Кухаренко В.А. Практикум по интерпретации текста. – М.: Просвещение, 1987.

  10. Максімов С.Є. Практичний курс перекладу (англійська та українська мови). Теорія та практика перекладацького аналізу тексту для студентів факультету перекладачів та факультету заочного та вечірнього навчання: Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2006. – 157 с.

  11. Пелевина Н.Ф. Стилистический анализ художественного текста. – Л.: Просвещение, 1980. – 271 с.

  12. Попович А. Проблемы художественного перевода. – М.: Высшая школа, 1980. – 199 с.

  13. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. – М.: Р.Валент, 2004. – 240 с.

  14. Степанов Ю.С. В трёхмерном пространстве языка. – М.: Наука, 1985. – 335 с.

  15. Фёдоров Ф.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). – СПб.: Филологический факультет СпбГУ; – М.: ООО Издательский дом «ФИЛОЛОГИЯ ТРИ», 2002. – 416 с.

  16. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери / уклад. Єрмоленко С.Я. та ін. – К.: Довіра, 1998. – 783 с.

  17. Baker Mona. In other words. A coursebook on translation. – London, N.Y.: Routledge, 1992. – 304 p.

  18. Coats J. Women, men and language. – London: Longman, 1986.

  19. Halliday M.A.K. and Hasan R. Cohesion in English. – London: Longman, 1986.

  20. Hoey M. Patterns of Lexis in Text. – Oxford: Oxford Univ. Press, 1991. – 276 p.


Схожі:

Програма співбесіди з англійської мови iconПрограма вступних випробувань з іноземної мови (англійської) вступ
Програма співбесіди розроблена на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання з англійської мови (Наказ Міністерства освіти...
Програма співбесіди з англійської мови iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Херсонський державний університет
Упм англійської мови, «Лексикологія», «Стилістика», «Історія мови», «Практична граматика англійської мови», «Практична фонетика англійської...
Програма співбесіди з англійської мови iconПрограма співбесіди з англійської мови
Комплекс – висловлювання своєї думки англійською мовою стосовно проблемних ситуацій
Програма співбесіди з англійської мови iconПрограма в ступного фахового випробування з іноземної мови
Програму до вступного екзамену з англійської мови укладено з урахуванням вимог до обсягу знань, умінь і навичок, передбачених програмою...
Програма співбесіди з англійської мови iconПрограма співбесіди з іноземної мови (англійської) для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» Рівне – 2013 програма
Програма співбесіди з іноземної (англійської) для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»....
Програма співбесіди з англійської мови iconПрограма співбесіди з іноземної мови (англійської) для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» Рівне – 2012 програма
Програма співбесіди з іноземної (англійської) для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»....
Програма співбесіди з англійської мови iconПрограма співбесіди з французької мови окр “Бакалавр” 201 4 Пояснювальна записка
Програма співбесіди з французької мови призначена для абітурієнтів, які поступають на немовні спеціальності за освітньо-кваліфікаційним...
Програма співбесіди з англійської мови iconМетодичні рекомендації до підготовки до державного іспиту з дисципліни «Лексикологія англійської мови»
Курс лексикології англійської мови – складова частина теоретичного курсу англійської мови, метою якого є системний виклад основних...
Програма співбесіди з англійської мови iconПрограма вступного випробування з іноземної мови
Програму до вступного тестового випробування з англійської мови укладено з урахуванням вимог до обсягу знань, умінь і навичок, передбачених...
Програма співбесіди з англійської мови iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Загальне мовознавство: історія германських мов» для студентів І курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика"
Предметом курсу є історичний процес формування англійської мови, як складного мовознавчого явища. Формування І розвиток англійської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи