Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки icon

Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки




Скачати 135.3 Kb.
НазваПрограма Співбесіди з теорії та історії політичної науки
Дата11.09.2012
Розмір135.3 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут історії та права

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Ректор __________________В.Д.Будак

“ 22 ” ЛЮТОГО 2012 Р.


Програма Співбесіди

З ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ


напрям підготовки 0301 сОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАУКИ

спеціальнІстЬ 7.03010401 Політологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Спеціаліст»


Миколаїв 2012

Програма співбесіди з курсу теорії та історії політичної науки для абітурієнтів за напрямом підготовки 0301 «Соціально-політичні науки» для спеціальності 7.03010401 "Політологія".


Розробник: к.п.н., ст. викладач кафедри політології Ворчакова І.Є.


Затверджено на засіданні кафедри політології

протокол № 9 від 17 січня 2012 р.


Затверджено на засіданні вченої Ради інституту історії та права

протокол № 4 від «21» грудня 2011 р.

^ 1.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Політологія - це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства. Дана дисципліна зайняла чільне місце в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер суспільного життя. Вона надає можливість студентам отримати уявлення про політику як важливу підсистему суспільства, яка є автономною, але не ізольованою від інших підсистем суспільства: економічної, соціальної та духовної.

Метою вивчення курсу «Політологія» є озброєння студентів знаннями та уміннями орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах і напрямках, навчитися вирізняти теоретичні, духовні, прикладні, інструментальні компоненти політичного життя, надання уявлень про політичні явища та процеси у світі, геополітику, геополітичний статус України, формування у студентства навичок політичного аналізу, вміння застосовувати політичні знання у своїй професійній, громадській та політичній діяльності.

Курс «Політологія» базується на таких основних засадах, зміст яких відображає сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання:

1.Політика і політологія: концептуальні засади та понятійно-категоріальний апарат.

2.Основні етапи розвитку світової політичної думки.

3.Політичні інститути та процеси.

4.Людина та політика. Політична свідомість і політична культура.

5.Світовий політичний процес.

Наукову базу курсу становлять праці вітчизняних та зарубіжних дослідників даної проблематики.


В результаті вивчення курсу студенти мають знати:

  • орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристику українським політичним вченням;

  • мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкт і об'єкт політики;

  • знати сутність і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

  • знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів, функціонування держави та громадянського суспільства.

Крім того, студенти мають набути таких навичок як:

  • вміти прогнозувати наслідки процесів, що відбуваються у політичній сфері: глобалізації, політичних конфліктів тощо;

  • визначати актуальні проблеми розвитку політичної сфери суспільства на сучасному етапі;

  • тлумачити причинно-наслідкові зв’язки в політиці, визначати роль суб’єктивних факторів;

  • вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції у підготовці політичних рішень, забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;

  • мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі.

^ 2.Перелік питань

до вступних випробувань на денну та заочну форму

спеціальність «Політологія»

освітньо-квалійікаційний рівень - спеціаліст


  1. Політична теорія як форма наукового знання про владу і суспільство.

  2. Політичний режим: типологія, ознаки та риси.

  3. Поняття політичної влади, її джерела та ресурси.

  4. Політична система суспільства: особливості і структура.

  5. Політичний процес і політична діяльність.

  6. Поняття суб‘єкта та об‘єкта політики. Класифікація суб‘єктів політики.

  7. Політичні рішення: суть і види.

  8. Конституційні норми як регуляція політичного процесу.

  9. Мораль і політика: проблеми взаємозв‘язку норм та цінностей.

  10. Політична соціалізація, її етапи та механізми.

  11. Політична участь та її форми.

  12. Політичне лідерство: поняття та види.

  13. Суспільні моделі взаємодії і захисту групових інтересів.

  14. Політичні конфлікти: типи та функції.

  15. Основні виборчі системи.

  16. Суть і функції політичних партій.

  17. Демократія: поняття та виникнення.

  18. Класифікація політичних партій: визначення підходів.

  19. Поняття та особливості процесу політичної модернізації.

  20. Поняття та структура політичної свідомості.

  21. Політична культура: типи та функції.

  22. Нація та шляхи націогенези.

  23. Національний суверенітет і політичне самовизначення націй.

  24. Сучасна елітарна теорія та її основні напрями.

  25. Сутність та ознаки соціально-правової держави.

  26. Соціальна структура суспільства та політичні інтереси.

  27. Політична онтологія та її проблеми.

  28. Політика як предмет теорії політичного пізнання.

  29. Політична герменевтика, її сутність та значення.

  30. Людський вимір політики.

  31. Методологія політичного пізнання.

  32. Політична антропологія та її місце в системі пізнання.

  33. Етичні максими політичної стабільності суспільства.

  34. Етика гегемонізму та партнерства в політиці.

  35. Поняття та сумірність цілей та засобів в політиці.

  36. Політична етика та її основні проблеми.

  37. Політична культура та цивілізаційна модель міжнародних відносин.

  38. Поняття, структура та функції політичної ідеології.

  39. Групи інтересів та демократія.

  40. Виникнення політичних партій, їх ознаки та функції.

  41. Виникнення, сутність та функції держави.

  42. Сутність та структура політичної влади: механізми її реалізації.

  43. Багатопартійність в Україні: основні тенденції розвитку.

  44. Типологія держав та механізм розвитку державної влади.

  45. Політична демократія більшовизму.

  46. Типологія партійних систем. Партійна система України.

  47. Політична концепція неоконсерватизму.

  48. Сучасні неотехнократичні концепції політологів західних країн.

  49. Системний аналіз та структурний функціоналізм в політології США (ХХ ст).

  50. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини: основні підходи до визначення.

  51. Теорія раціонального вибору в політичній науці.

  52. Зміни політичної системи в умовах кризи ( концепція Ендрейна, США).

  53. Політична модернізація в теоріях закордонних політологів ( друга половина ХХ ст.).

  54. Модернізм та постмодернізм в західній політології.

  55. Політична соціалізація та політична участь в сучасному суспільстві.

  56. Предмет та метод історії політичних вчень.

  57. Політичні ідеї Платона та Аристотеля.

  58. Теократичні теорії політики: А. Августін, Ф. Аквінський.

  59. Доктрина політичного реалізму Н.Макіавеллі.

  60. Теорія державного суверенітету Ж.Бодена ( Франція).

  61. Політичне вчення Дж.Локка. Основні засади лібералізму.

  62. Концепція держави в німецькій класичній філософії (І.Кант, Г.Гегель).

  63. Політичні вчення США (ХVIII ст.).

  64. Концепції політичного радикалізму в Росії (ХІХ – ХХ ст.).

  65. Політичне вчення марксизму (ХІХ ст.).

  66. Поняття та особливості політичної комунікації.

  67. Тоталітарні політичні теорії «лівого» та «правого» спрямування.

  68. Політичні погляди Ш-Л. Монтеск‘є.

  69. Політичне вчення Ж.Ж.Руссо.

  70. Проблема державності України в науковій спадщині М.С.Грушевського.

  71. Політичні ідеї Д.Донцова.

  72. Політичні ідеї української еміграції ( перша половина ХХ ст.).

  73. Партійні системи. Становлення партійної системи в Україні.

  74. Розвиток політичної думки незалежної України ( 1991 - 2010 р.р.).

  75. Теорії політичного розвитку.



^ 3.Критерії оцінювання


Оцінка «відмінно» (180-200 балів) ставиться, якщо абітурієнт:

  • показав повне знання фактичного матеріалу;

  • повністю розкрив і строго довів всі твердження питань білету;

  • вільно володіє понятійним і термінологічним апаратом;

  • показав вміння розв’язувати навчальні задачі.


Оцінка «добре» (150-179 балів) ставиться, якщо абітурієнт показав:

  • показав повне знання фактичного матеріалу, але з деякими неточностями;

  • повністю довів всі твердження питань білету, але з деякими неточностями;

  • в цілому володіє понятійним і термінологічним апаратом;

  • показав вміння розв’язувати навчальні задачі за стандартним алгоритмом.



Оцінка «задовільно» (124-149 балів) ставиться, якщо абітурієнт показав:

  • неповне знання фактичного матеріалу;

  • задовільне володіння базовою термінологією;

  • вміє пояснити способи розв’язування навчальних задач зі сторонньою допомогою.


Оцінка «незадовільно» (100-123 бали) ставиться за умови, що абітурієнт:

  • має уяву щодо змісту фактичного матеріалу, але відповідь не наповнюється реальним змістом;

  • не володіє понятійним і термінологічним апаратом;

  • не може пояснити способи розв’язування навчальних задач навіть зі сторонньою допомогою.

^ 4.Рекомендована література до співбесіди

Базова

  1. Бебик В. М. Базовi засади полiтологiї: iсторiя, теорiя, методологiя, практика. – К., 2000.

  2. Горлач М.І., Кремень В.Г. Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М.І.Грибан, В.Г.Кремень. – К.: Центр учбової літератури, 2009.

  3. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби: Посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2003.

  4. Кирилюк Ф. М. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

  5. Піча В. М., Хома Н. М. Політологія. Навч. пос. для студ. вищих заклад. освіти – Львів: «Новий Світ-2000», 2003.

  6. Погорілий Д. Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової культури. Фірма «Інкос», 2008.

  7. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна – К.: Генеза, 1997.

  8. Політологія: Підручник / За ред. М. М. Вегеша – 3 вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008.

  9. Політологія в запитаннях і відповідях / За заг. редакцією К.Левкiвського. – К.: Вища школа, 2003.

  10. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і суспільство / А. Колодій, В. Харченко, Л. Климанська, Я.Косміна – К.: Ельга – Н, Ніка-центр, 2000.

  11. Політологія: Підручн. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл./ ПановМ.І. / Кер. автор. кол., Л. М. Герасіна, В. С. Журавський – 2 вид., перероб. і доп. – К.: Концерн “Видавничий дім “ІнЮре”, 2005.

  12. Політологія: Підручник / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – 3-тє вид., перероб., доп. – К.: ВЦ “Академія”, 2006.

  13. пос. для студ. высш. учебн. заведений – 2-е изд. М.: Аспект-Пресс, 1995.

  14. Рудич Ф.М. Полiтологiя. / Підручник для студ. вузів – К.: Либідь, 2005.

  15. Сучасний словник із суспільних наук / За ред. О. Г. Данильяна, М. І. Панова. – Х.: Прапор, 2006.

  16. Шевчук О. В. Політологія: Навч.-метод. посібник. – К.: Міленіум, 2006.

  17. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002.


Додаткова література

  1. Азроянц Э.А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? Современные тенденции мирового развития и политические амбиции. – М., 2002.

  2. Александров Ю. Социал-демократия и социализм. – М., 1999.

  3. Алексеева Т.А. Либерализм как политическая идеология // Полития. – 2000. – № 1.

  4. Бабенко К. Системні основи закріплення правового статусу людини в Конституції України // Віче. – 2008. - №3.

  5. Бабкіна О. Демократичні детермінанти трансформацій українського суспільства // Персонал. – 2007. – № 2.

  6. Баталов Э.Я. Политическая культура современного американского общества. - М., 1990.

  7. Баталов Э.Я. Политическая культура: понятие и феномен. Политика: проблемы теории и практики. – Ч.I. – М., 1990.

  8. Белов Г.А. Генезис политических идей и истоки политологии как науки // Кентавр. – 1993. – № 3.

  9. Белов Г.А. Функции политической системы // Кентавр. – 1995. – № 3.

  10. Бергер Д.М. Модернизация и традиция в современном Китае // Полис. – 1995. – №5.

  11. Василенко И.А. Политическая глобалистика. – М., 2000.

  12. Володин А.Г., Широков Г.К. Глобализация: начала, тенденции, перспективы. – М., 2002.

  13. Гаджиев К..С. Методологические принципы политологии // Вестник МГУ. Серия 12. Социально политические исследования. – 1994. – № 3.

  14. Гаджиев К.С. Эпоха демократии? // Вопросы философии. – 1996. – № 9.

  15. Головченко В., Потьомкін А. Конституційно-правова культура як чинник стабілізації державного правопорядку // Віче. – 2008. - № 9-10.

  16. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной кампании // Полис. – 1993. – № 4.

  17. Глухова А.В. Типология политических конфликтов. – Воронеж, 1997.

  18. Гринберг Т.Э. Политическая реклама: Портрет лидера. М., 1995.

  19. Дембицкая О.Ю. Электоральная активность молодежи // Социс. – 1996. – № 12.

  20. Диманис М.Д. Социал-демократическая концепция государства // Политические исследования. – 1992. – № 4.

  21. Дмитренко М. А. Ідеологія та її вплив на суспільство // Трибуна. – 2005. – № 11.

  22. Ильин В.В., Мельвиль А.Ю., Федоров Ю.Е. Демократия и демократизация (Раздел учебного пособия) // Полис. –1996. – № 5.

  23. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг, или как «продать» вождя // Полис.- - 1997. - № 5.

  24. Каменская Г.В., Родионов А.В. Политические системы современности. – М., 1994. Гл.I.

  25. Карасев В. Успешные украинские партии – не что иное, как гибриды с множеством дефектов в конструкции // Корреспондент. – 2007. - № 30.

  26. Каря Т. П. Размышления по поводу применяемости транзитологической парадигмы при изучении посткоммунистических трансформаций // Полис. – 2004. – № 4.

  27. Касатонов А.В. Методологические аспекты проблемы легитимности политического господства в социологической модели Макса Вебера //Вестн. МГУ. Сер. 18. Социология и Политология. 1998. № 1.

  28. Катаєв С. Л. Сучасне українське суспільство: Навч. пос. Для вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

  29. Кисель В.Я., Рибери В.В. Галерея античных философов: В 2 т. – М., 2002.

  30. Кондратьєв Р. Соціальна держава в теоретичних і філософських дослідженнях // Право України. – 2005. – № 2 .

  31. Консерватизм как течение общественной жизни и фактор общественного развития // Полис. – 1995. – № 4.

  32. Кочубей Л. О. Виборчі технології. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2008. – 332с.

  33. Краснов Б.И. Теория власти и властных отношений // Социально-политический журнал. – 1994. – № 3-6; 7 8.

  34. Лiсовий В. Поняття полiтичної культури. Полiтична культура українцiв // Феномен української культури: методологiчнi засади осмислення. – К., 1996.

  35. Либанова Э. Бедность в Украине: диагноз поставлен – будем лечить // Зеркало недели. – 2001. – № 13.

  36. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця // Україна: аспекти праці. – 2003. –№ 7.

  37. Марченко М.Н. Политическая система общества / Политология. Курс лекций. М., 1993.

  38. Матвієнко А. Місцеве самоврядування як ключовий суб’єкт децентралізації влади // Віче. – 2008. - № 9-10.

  39. Мощелков Е.Н. Переходные процессы в России: опыт ретроспективно-компаративного анализа социальной и политической динамики. М., 1996.

  40. Мухаев Р.Т. Политология: Учебник для вузов. М., 1997. Тема II.

  41. Назаров М.М. Политический протест: опыт эмпирического анализа // Социс. – т 1995 – .№ 1.

  42. Ольков С. Г. Теория политических режимов // Политика и общество. – 2005. – № 3.

  43. Павко А. Місцеве самоврядування в структурі політичних систем: вітчизняний і зарубіжний досвід // Віче. – 2008. - № 12.

  44. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование. – М., 2000.

  45. Парето В. О применении социологических теорий // Социс. – 1995. – № 10.

  46. Пасічник М. С. Історія України: державницькі процеси, розвиток культури та політичні процеси. / Навч. пос. – К.: Знання, 2005. – 735 с.

  47. Переосмысливая грядущее. Крупнейшие американские экономисты и социологи о перспективах и противоречиях современного развития // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 11.

  48. Петраков Н. Демократия и новый передел мира // Свободная мысль. – 2006. – № 9. Пивоваров Ю.С. Политическая культура Руси: от Владимира Святого до Петра Великого // Политическая культура России. – М., 1990.

  49. Поляков Л.В. Методология исследования российской модернизации // Полис. –1997. – № 3.

  50. Попов А. А. Государство «Всеобщего благосостояния»?: Мифы и реальность современной Америки – М.: Изд-во полит. лит, 1995.

  51. Потульницький В. Історія української політології. – К., 1992.

  52. Примуш М. Політична партія та її соціальна база // Віче. – 2008. - № 21.

  53. Примуш М. Політичні режими і партійні системи: історичний аспект // Трибуна. – 2002.- № 9-10.

  54. Пшеворский А. Переходы к демократии // Путь. –1993. – № 3.

  55. Пшизова С.Н. Какую партийную систему воспримет наше общество? // Политические исследования. – 1998. – № 4.

  56. Россия: партии, выборы, власть / Под общ. ред. В.Н. Краснова. М., 1996.

  57. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы / Под ред. Д.М. Гвишиани. – М., 1997.

  58. Родионова И.А. Глобальные проблемы современности. – М., 1995.

  59. Рудич Ф. Чи справді політологія в Україні перебуває в глибокій кризі ? // Трибуна. – 2003. – № 7-8. – С. 23-25.

  60. Рыбаков А.В. Избирательное право и избирательные системы // Социально-политический журнал. – 1998. – № 2.

  61. Санистебан Л. Государство и общество // Диалог. – 1993. – № 5-6.

  62. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине: Учебник для вузов. – 3 изд. перераб., доп. – Х.: Одиссей, 2003.

  63. Сіленко А. Основні теоретико-методологічні підходи зарубіжної і вітчизняної політичної науки до понять «держава загального добробуту» і «соціальна держава» // Людина і політка. – 2001. – № 6.

  64. Старинець О. Громадянин і громадянське суспільство (до 420-річчя від дня народження Томаса Гоббса) // Віче. – 2008.- № 7-8.

  65. Тоталитаризм в Европе ХХ века. Из истории идеологий, движений, режимов и их преодоления. – М., 1996.

  66. Тупиця О. Профспілки та політичні партії: способи взаємодії в сучасній політичній системі // Віче. – 2008. - № 13-14.

  67. Уайт С. Еще раз о коммунистической транзиции // Социс. – 2003.-№ 11.

  68. Украинская государственность в ХХ веке. / Под ред. Дергачева А. – К., 1996.

  69. Уткин А.И. Глобализация: процесс и осмысление. – М., 2002.

  70. Фесенко М. Міраж «золотого століття». Трансформація системи міжнародних відносин і формування нової конфігурації світу // Політика і час. – 2006. – № 3.

  71. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или переговоры без поражения – М., 1990

  72. Халипов В.Ф. Введение в науку о власти. – М., 1996.

  73. Халипов В.Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997.

  74. Харченко О. Напівпрезидентське правління: за і проти // Віче. – 2008. - № 9-10.

  75. Хенкин С. Переходные периоды: слагаемые гражданского мира // Свободная мысль. –1994. – № 12-18.

  76. Холодковский К.Г. Как выбирают парламент в странах Европы, Америки, Азии... – М., 1993.

  77. Циганков П.А. Міжнародні відносини як особливий різновид суспільних відносин // Політологічні читання. – 1992. – № 2.

  78. Цыганков П.А. Политическая социология международных отношений. – М., 1994. Гл. VII. § 3.

  79. Цыганков П.А. Теория международных отношений. – М., 2002.

  80. Черешнюк В. Україна – ЄС: проблеми співробітництва та шляхи їх вирішення // Право України. – 2004. – № 2.

  81. Чумиков А.Н. Управление конфликтом и конфликтное управление как новые парадигмы мышления и действия // Социологические исследования. – 1995. – № 3.

  82. Шабров О.Ф. Политическая система: структура, типология, устойчивость. – М., 1993.

  83. Шангина Л. Народ золотой середины? Эскиз социально-психологического автопортрета // Зеркало недели. – 2000. – №№ 9, 37, 51.

  84. Шмачкова Т.В. Теории коалиций и становление российской многопартийности (Методики рационализации политического процесса) // Полис. – 1996. – № 5.

  85. Шмиттер Ф. Размышления о гражданском обществе и консолидации демократии // Полис. –1996.– № 5.

  86. Штомина П. Понятие социальной структуры: попытка обобщения // Социс. – 2001. – № 9.

  87. Эволюция партийных систем стран Европы и Америки в 80-е годы. – М., 1990.

  88. Эмин В. Региональные конфликты в международной организации. – М., 1992.


Схожі:

Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconПрограма Співбесіди з теорії та історії політичної науки
Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconНавчально-методичний посібник для студентів філософського факультету Львів 2009 Рекомендовано до друку кафедрою Теорії та історії політичної науки
Денисенко В. М. доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconНавчально-методичний посібник для студентів філософського факультету Львів 2009 Рекомендовано до друку кафедрою Теорії та історії політичної науки
Денисенко В. М. доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconНавчально-методичний посібник для студентів філософського факультету Львів 2009 Рекомендовано до друку кафедрою Теорії та історії політичної науки
Денисенко В. М. доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconПрограма конференції «Методологія політичної науки»
Денисенко Валерій, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconКафедра теорії та історії політичної науки
Кафедра теорії та історії політичної науки створена у 2007 р як підрозділ філософського факультету. З 2007 р завідувачем кафедри...
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconМiнiстeрство освiти I науки україни львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра теорії та історії політичної науки Програма навчальної дисциплiни
Зокрема через підвищення політичної культури оволодіння методами і підходами з метою проведення об'єктивного аналізу функціонування...
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconВ. О. Сухомлинського навчально-науковий інститут історії та права кафедра політології "затверджую" Ректор В. Д. Будак "26" лютого 2013 Р. Програма
Програма співбесіди з курсу «Теорія та історії політичної науки» для абітурієнтів за напрямом підготовки 0301 «Соціально-політичні...
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconЗвіт з теми, яка виконувалась в межах робочого часу викладачів Найменування роботи Теорії політики: форми політичної рефлексії
Денисенко Валерій Миколайович, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки
Програма Співбесіди з теорії та історії політичної науки iconФорма № н 04 Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра теорії та історії політичної науки “затверджую
Тології. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки, напряму підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи