Програма вступного випробування з української мови І літератури icon

Програма вступного випробування з української мови І літератури




Скачати 246.95 Kb.
НазваПрограма вступного випробування з української мови І літератури
Дата12.09.2012
Розмір246.95 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО
ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

РЕКТОР _______________В.Д.БУДАК

“ 22 ” ЛЮТОГО 2012 Р.


Програма ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ


НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ:

06.020303. ФІЛОЛОГІЯ*. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА*


Спеціальність «Українська мова і література»


^ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ «БАКАЛАВР»


МИКОЛАЇВ 2012


Розробники програми канд. філол. наук, доцент Старовойт Л.В.,

канд. філол. наук, доцент Корнієнко І.А.


Затверджено на засіданні кафедри української мови та літератури

Протокол № 5 від 08 листопада 2011 року


Затверджено на засіданні вченої ради факультету філології та журналістики Протокол № 4 від 16 листопада 2011 року

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Вступне випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» спеціальності 6.010100 ПМСО «УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА» має форму індивідуальної співбесіди членів атестаційної комісії з фаху зі вступником. Вступникові пропонується 1 питання з української мови, 1 питання з української літератури, 1 практичне завдання з української мови чи літератури.

Програма складена на основі шкільних програм з української мови і літератури та програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, чинної у 2012 році.

Матеріал програми з української мови розподілено за розділами: „Фонетика”, „Графіка”, „Лексикологія”, „Фразеологія”, „Будова слова. Словотвір”, „Морфологія”, „Синтаксис”, „Стилістика”, „Орфографія”, „Розвиток мовлення”.

Матеріал програми з української літератури розподілено за розділами: «Усна народна творчість», «Давня українська література», «Література кінця XVIII — початку XX століття», «Література XX століття», «Твори українських письменників-емігрантів», «Сучасний літературний процес».

Основним завданням співбесіди є з’ясувати рівень знань та вмінь вступника з української мови і літератури.

^ З української мови абітурієнт повинен

знати:

- основні поняття, пов’язані з українською мовою та її фонетикою, графікою, орфографією, лексикологією, фразеологією, стилістикою, словотвором, морфологією та синтаксисом.

уміти:

  • визначати в словах голосні, тверді і м’які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні; звукове значення букв у слові; ділити слово на склади;

  • визначати місце букв в алфавіті, розташовувати слова за алфавітом; розпізнавати явища уподібнення приголосних звуків, спрощення в групах приголосних, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й;

  • пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні; знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів; пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів’їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні;

  • відділяти закінчення слів від основи, членувати основу на значущі частини, добирати спільнокореневі слова, слова з однаковими префіксами й суфіксами; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні; визначати спосіб творення слів;

  • розпізнавати іменники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні; визначати основні способи творення іменників; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостями;

  • розпізнавати прикметники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; розряди прикметників за значенням; утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників, повні й короткі форми якісних прикметників; розрізняти основні способи творення відносних і присвійних прикметників; відмінювати прикметники; відрізняти правильні форми прикметників від помилкових;

  • розпізнавати числівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди числівників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізняти правильні форми числівників від помилкових; добирати потрібні форми числівників і використовувати їх у мовленні; визначати сполучуваність числівників з іменниками;

  • розпізнавати займенники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди займенників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно добирати потрібні форми займенників і використовувати їх у мовленні;

  • розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова; визначати загальне значення дієслова, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, часи й способи дієслів, дієвідміни, особливості словозміни кожної дієвідміни; використовувати один час і спосіб у значенні іншого; розрізняти основні способи творення дієслів, зокрема видових форм, форм майбутнього часу недоконаного виду, форм умовного та наказового способу дієслів; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових;

  • розпізнавати дієприкметники та дієприслівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення, відмінювання; відрізняти правильні форми дієприкметників і дієприслівників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти, дієприслівники та дієприслівникові звороти в мовленні;.

  • розпізнавати прислівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди прислівників за значенням, ступені порівняння прислівників, основні способи творення прислівників; відрізняти правильні форми прислівників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні;

  • розпізнавати прийменники, сполучники й частки, визначати їхні морфологічні ознаки, групи за походженням і за будовою; правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні;

  • розпізнавати вигуки, визначати групи вигуків за походженням; правильно й комунікативно доцільно використовувати вигуки в мовленні;

  • розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й реченнями; визначати головне й залежне слово в підрядному словосполученні; визначати поширені й непоширені словосполучення, типи словосполучень за способами вираження головного слова;

  • розрізняти речення різних видів: за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за складом граматичної основи, за наявністю чи відсутністю другорядних членів, за наявністю необхідних членів речення, за будовою, за наявністю чи відсутністю однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання;

  • визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження підмета й присудка (простого й складеного), особливості узгодження присудка з підметом; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення;

  • розпізнавати види другорядних членів та їхні типи й різновиди, визначати способи вираження означень, додатків, обставин, роль порівняльного звороту; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні; правильно розставляти розділові знаки при непоширеній прикладці, порівняльному звороті;

  • розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні;

  • розпізнавати просте речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями, відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними, та правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них;

  • розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями. Добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті. Правильно розставляти розділові знаки, будувати схему такого речення;

  • розпізнавати складносурядні речення, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення; комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні;

  • розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними, відображати її в схемі складнопідрядного речення; визначати основні види підрядних речень, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами. Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування;

  • розпізнавати безсполучникові складні речення; визначати смислові відношення між їхніми частинами-реченнями (однорідними й неоднорідними), особливості інтонації безсполучникових складних речень; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні;

  • визначати структуру складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні;

  • визначати в реченні з прямою мовою слова автора й пряму мову, речення з непрямою мовою; замінювати пряму мову непрямою; правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати; правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою та діалогом;

  • розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування;

  • визначати особливості вимови голосних і приголосних звуків; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм;

  • розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила;

  • уважно читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне. Критично оцінювати прочитане;

  • аналізувати тексти різнихстилів, типів і жанрів. Будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, обраному стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікативної мети. Формулювати, добирати доречні аргументи і приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставин; правильно структурувати текст, використовуючи відповідні мовленнєві звороти. Знаходити й виправляти похибки та помилки в змісті, побудові й мовному оформленні власних висловлювань, спираючись на засвоєні знання.


З української літератури абітурієнт повинен

знати:

  • основні теоретико-літературні поняття:

  • художній образ,

  • прототип;

  • тема, ідея, мотив художнього твору;

  • проблематика та конфлікт у художньому творі;

  • сюжет і композиція літературного твору;

  • позасюжетні елементи;

  • сентименталізм, романтизм, реалізм, їхні ознаки;

  • епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману;

  • лірика, сонет, гімн, послання, поема, тематичні різновиди лірики;

  • драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія;

  • види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск, бурлеск, травестія;

  • український модернізм і його особливості;

  • модерністські напрями та течії: імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм;

  • поетичний синтаксис (інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіформа, паралелізм);

  • риторичні звертання і запитання, алітерація, асонанс;

  • різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах);

  • кіноповість;

  • усмішка.

знати та вміти визначати в літературному творі тропи:

  • епітет,

  • порівняння;

  • метафору,

  • алегорію,

  • гіперболу;

  • метонімію,

  • оксиморон.

знати характерні риси барокко; творчість письменників кінця ХУІІІ – ХХ століття, орієнтуватися в основних тенденціях функціонування української літератури за кордоном і творчості українських письменників –емігрантів, орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури, знати літературні угрупування 80-90-х років ХХ століття та їх найвизначніших представників.

уміти:

  • аналізувати літературний твір чи його уривок;

  • розрізняти види і жанри усної творчості;

  • розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень;

  • аналізувати зміст, образи, настрої суспільно-побутових і родинно-побутових пісень;

  • визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб;

  • визначати тематику й художні особливості балад і дум, пісень;

  • виділяти у фольклорних творах анафори, рефрени, постійні епітети, персоніфікацію, символи, гіперболу, визначати їхню художню роль;

  • визначати дво- і трискладові віршові розміри;

  • визначати місце і роль митця в літературному процесі;

  • пояснювати поняття: «Розстріляне відродження»; психологізм; асоціативність;

  • визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.


2.Зміст програми з української мови


1. Фонетика. Графіка

Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й не наголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.

^ 2. Лексикологія. Фразеологія

Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми.

^ 3. Будова слова. Словотвір

Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.

4. Морфологія.

4.1. Іменник

Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

4.2. Прикметник

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м’яка групи).

4.3. Числівник

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:

1) один, одна;

2) два, три, чотири;

3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ...

вісімдесят;

4) сорок, дев ‘яносто, сто;

5) двісті - дев ‘ятсот;

6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;

7) збірні;

8) дробові.

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

4.4. Займенник

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

4.5. Дієслово

Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

4.6. Прислівник

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання прислівників разом і через дефіс.

^ 4.7. Службові частини мови

Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).

Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні.

4.8. Вигук

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова.

5. Синтаксис

5.1. Словосполучення.

Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.

5.2. Речення

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю засобів ускладнення (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

^ 5.2.1. Просте двоскладне речення

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження.

^ 5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

^ 5.2.3. Односкладні речення

Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні.

^ 5.2.4. Речення з однорідними членами

Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки - непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнюючі члени речення.

^ 5.2.5. Складне речення

Ознаки складного речення. Засоби зв’язку простих речень у складному:

1) інтонація й сполучники або сполучні слова;

2) інтонація.

Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

^ 5.2.5.1. Складносурядне речення

Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

^ 5.2.5.2. Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами:

1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;

3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

^ 5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:

1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);

2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

^ 5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучни¬кового й безсполучникового зв’язку

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

^ 5.3. Способи відтворення чужого мовлення

Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.

6. Стилістика

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

7. Орфоепія

Відображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію. Відображення вимови приголосних звуків:

1) [дж], [де], [де’];

2) М;

3) [ж], [ч], [ш], [дж];

4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);

5) м’яких приголосних;

6) подовжених приголосних.

Вимова слів з апострофом.

8. Орфографія

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови. Особливості написання числівників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків).

^ 9. Розвиток мовлення

Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні засоби зв’язку речень у тексті. Типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.


^ 3.Зміст програми з української літератури (письменники, твори)

1. Усна народна творчість

Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки»

Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль»

Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Бондарівна»

2. Давня українська література

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів)

«Слово про похід Ігорів»

Григорій Сковорода. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень», афоризми

3. Література кінця XVIII — початку XX ст.

Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»

Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Тарас Шевченко. «До Основ’яненка», «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт», «Мені однаково»

Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Марко Вовчок. «Максим Гримач»

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн»

Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей»

4. Література XX ст.

Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків», «Intermezzo»

Ольга Кобилянська. «Земля»

Леся Українка. «Contra spem spero!», «Лісова пісня»

Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Олександр Олесь. «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..»

Володимир Винниченко. «Момент»

Павло Тичина. «О панно Інно», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Максим Рильський «Молюсь і вірю…»

Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Юрій Яновський. «Подвійне коло», «Шаланда в морі»

Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом»

Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Олександр Довженко. «Україна в огні», «Зачарована Десна»

Андрій Малишко «Пісня про рушник»

Василь Симоненко. «Лебеді материнства»

Олесь Гончар. «За мить щастя»

Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися!..»

Іван Драч. «Балада про соняшник»

Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай»

5. Твори українських письменників-емігрантів

Іван Багряний. «Тигролови»

Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

6. Сучасний літературний процес

Загальний огляд, основні тенденції

Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, "Нова дегенерація", "Пропала грамота", "ЛуГоСад"). Творчість Ю. Андруховича, О. Забужко, І. Римарука.

Утворення АУП (Асоціації українських письменників)

Література елітарна і масова

Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Сучасні часописи та альманахи.

^ 4.КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ


Максимальна кількість балів, що їх може набрати вступник, становить 200 балів. Відповіді на запропоновані під час співбесіди запитання й виконання відповідних завдань оцінюються такими балами (нижче наводиться максимальна кількість балів з кожного питання / завдання).


Запитання (завдання)

Максимальна кількість балів

Запитання з української мови

75

Запитання з української літератури

75

Практичне завдання з української мови чи літератури

50

Всього

200


«Відмінно» - (180-200 б.)

Вступник виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.

«Дуже добре» - (170-179 б.)

Вступник вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.

«Добре» - (150-169 б.)

Вступник вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.

«Задовільно» - (140-149б)

Вступник відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих.

«Достатньо» - (124-139 б.)

Вступник володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.

«Незадовільно» - (100-123 б.)

Вступник володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.

^ 5.Рекомендована література з української мови


  1. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Рівень стандарту. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2010.

2. Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Академічний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко, 2010.

  1. Плющ М.Я., Тихоша В.І., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Профільний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2010.

  2. Рідна мова: Підручник для 9 кл. гімназій, ліцеїв та шк. з поглиб. вивч. укр. мови / М.Я. Плющ, В.І. Тихоша, С.О. Караман, О.В. Караман. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2006. – 288 с.

  3. Українська мова. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови / С.О. Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша. – К.: Освіта, 2010.

  4. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови / С.О. Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша. – К.: Освіта, 2010.

7. Заболотний В.В., Заболотний О.В. Українська мова: Навчальний посібник для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Генеза, 2009. – 272 с.;


Електронні посібники, схвалені Міністерством освіти і науки України:

1. Практикум з української мови: 10-11 класи (автори Л.Скуратівський, Г.Шелехова, В.Новосьолова, Л.Плетньова), розробник „Квазар-Мікро-Техно”, 2006);

2. Педагогічний програмний засіб „Українська мова, 7 клас” ( автори – Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф, Л. Скуратівський), розробник ЗАТ „Мальва”, 2007);

3. Педагогічний програмний засіб „Українська мова, 8 клас” ( автори – Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф), розробник ЗАТ „Мальва”, 2008);


^ 6.Рекомендована література з української літератури


  1. Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2009.

  2. Міщенко О.І. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2009.

  3. Пахаренко В.І. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2009.

  4. Ткачук М.П., Сулима М.М., Смілянська B.JI. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Освіта, 2009.

  5. Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. - К.: Грамота, 2010.

  6. Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В., Гром'як Р.Т., Вашків Л.П., Плетенчук Н.С. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. - К.: Освіта, 2010.

  7. Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В., Гром'як Р.Т., Вашків Л.П., Плетенчук Н.С. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень. - К.: Освіта, 2010.

  8. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.1/ Авт. – уклад. Ю.Ф. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 608 с. (Енциклопедія студента).

  9. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.2 Авт. – уклад. Ю.Ф. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 624. (Енциклопедія студента).

  10. Українська література, 11 кл.: Підручник для серед. загальноосвіт. шк. / Р.В.Мовчан, Ю.І. Ковалів, В.Ф. Погребенник, В.Є. Панченко; за загал. Ред.. Р.В.Мовчан. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1999. – 496 с.


Схожі:

Програма вступного випробування з української мови І літератури iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 року Кафедра української мови та української літератури програма
Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до пнпу імені В. Г. Короленка...
Програма вступного випробування з української мови І літератури iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 року Кафедра української мови та української літератури програма
Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до пнпу імені В. Г. Короленка...
Програма вступного випробування з української мови І літератури iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 року Кафедра української мови та української літератури програма
Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до пнпу імені В. Г. Короленка...
Програма вступного випробування з української мови І літератури iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 року Кафедра української мови та української літератури програма
Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до пнпу імені В. Г. Короленка...
Програма вступного випробування з української мови І літератури iconМіністерство освіти І науки україни рівненський державний гуманітарний університет кафедра української мови ім професора Шульжука К. Ф. Кафедра української літератури
Програма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного...
Програма вступного випробування з української мови І літератури iconПриватний вищий навчальний заклад «донецький інститут соціальної освіти» програма фахового вступного випробування
Програму вступного фахового випробування з української мови І літератури для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» укладено...
Програма вступного випробування з української мови І літератури iconПрограма фахового вступного випробування Необхідний обсяг знань вступника, що має освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра з напряму підготовки «Українська мова та література»
«Українська діалектологія», «Історична граматика української мови», «Вступ до літературознавства», «Усна народна творчість», «Давня...
Програма вступного випробування з української мови І літератури icon“Затверджую”
«Сестринська справа», складають вступні випробування з української мови та літератури, біології або хімії. Абітурієнти, які вступають...
Програма вступного випробування з української мови І літератури icon«затверджую» ректор в. Д. Будак 2013 р. Програма вступного випробування з української мови освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»
Розробник програми: канд філол наук, доцент кафедри української мови та лінгводидактики Корнієнко І. А
Програма вступного випробування з української мови І літератури iconСтруктура інформаційного пакету для окр „бакалавр
України, з української мови та літератури, а також вступні випробування – виконання спортивних нормативів (2тури); на контракт: сертифікати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи