Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського icon

Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського




Скачати 142.55 Kb.
НазваГолова приймальної комісії Кам’янець-Подільського
Дата19.09.2012
Розмір142.55 Kb.
ТипПояснювальна записка

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії

Кам’янець-Подільського

національного університету

імені Івана Огієнка,


ректор ___________ О.М. Завальнюк

(підпис)


____ ________________ 2012 р.


Програма співбесіди

з української мови та літератури


для вступників на навчання

за освітньо-професійними програмами підготовки бакалавра


Укладачі програми:


завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор _______________ Л.М.Марчук;


професор кафедри історії української літератури та компаративістики, кандидат філологічних наук, доцент _______________ Г.Й.Насмінчук


Кам’янець-Подільський – 2012


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму з української мови і літератури (2012 р.) для вступників розроблено на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови (далі – програма ЗНО) з урахуванням чинних програм з української мови для 5–9 класів (лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень стандарту, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010 р.).

Матеріал програми розподілено за такими розділами: «Українська мова» («Фонетика. Графіка», «Лексикологія. Фразеологія», «Будова слова. Словотвір», «Морфологія», «Синтаксис», «Стилістика», «Орфоепія», «Орфографія», «Розвиток мовлення») і «Українська література» («Усна народна творчість», «Давня українська література», «Література кінця ХVIII - початку ХХ ст.», «Література ХХ ст.», «Творчість українських письменників-емігрантів», «Сучасний літературний процес»).

Програма складається з «Пояснювальної записки», «Основних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки вступників», «Переліку розділів і тем», «Переліку літератури», «Критеріїв оцінювання».


^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ВСТУПНИКІВ


Вступники повинні:

  • знати зміст мовних понять і термінів;

  • розпізнавати мовні явища й закономірності;

  • групувати і класифікувати вивчені мовні явища;

  • визначати істотні ознаки мовних явищ;

  • розуміти значення й особливості функціонування мовних одиниць;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки мовних явищ;

  • застосовувати знання з фонології, лексикології, фразеології, морфеміки, словотвору, морфології, синтаксису, лінгвістики тексту і стилістики в практичних ситуаціях;

  • розуміти фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, тему, основну думку і виражально-зображальні засоби прочитаного тексту;

  • оцінювати мовлення з погляду дотримання основних орфоепічних, лексичних, морфологічних, синтаксичних норм української мови;

  • оцінювати письмові висловлювання з погляду мовного оформлення й ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань;

  • відрізняти випадки правильного використання мовних засобів від помилкових;

  • створювати власні висловлення, чітко формулюючи тезу, наводячи переконливі аргументи, використовуючи доречні приклади, логічно й послідовно викладаючи думки та формулюючи відповідні висновки;

  • використовувати різноманітні виражальні засоби, граматичні конструкції, лексичне і фразеологічне багатство української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування;

  • оформлювати письмове мовлення відповідно до орфографічних, граматичних і пунктуаційних норм української мови.


^ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Вступники повинні:

знати особливості розвитку української літератури в різні історичні періоди;

  • знати імена представників того чи іншого літературного періоду;

  • знати авторів вивчених творів;

  • орієнтуватися в основних стильових тенденціях літератури того чи іншого історичного періоду;

  • знати основні літературні напрями, течії (угруповання, школи), їх представників;

  • розуміти ідейні та мистецькі засади, що об’єднали представників того чи іншого угруповання або школи;

знати основні відомості про життя й творчість письменників;

  • знати зміст художніх творів, що ввійшли до переліку;

  • ідентифікувати героя, подію тощо за авторською характеристикою, назвою твору, фрагментом з твору;

  • визначати місце й роль митця в літературному процесі доби;

  • знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою;

  • уміти визначати в запропонованих творах тропи, передбачені програмою;

  • аналізувати літературний твір чи його уривок;

  • визначати найхарактерніші ознаки літературних напрямів і течій;

  • визначати найхарактерніші особливості літературного процесу певного періоду та ознаки індивідуального стилю митця;

порівнювати літературні явища.


^ УКРАЇНСЬКА МОВА


Фонетика. Графіка


Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.


^ Лексикологія. Фразеологія


Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми.


^ Будова слова. Словотвір


Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.


Морфологія

Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови.

Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м’яка групи).

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників: 1) один, одна; 2) два, три, чотири; 3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ... вісімдесят; 4) сорок, дев’яносто, сто; 5) двістідев’ятсот; 6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд; 7) збірні; 8) дробові. Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Особливості правопису числівників.

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.

Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Правопис прийменників.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені). Правопис сполучників.

^ Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні. Правопис часток.

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова. Правопис вигуків.


Синтаксис


Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

^ Просте двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження.

^ Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні. Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

^ Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні.

^ Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні.

^ Складне речення. Ознаки складного речення. Засоби зв’язку простих речень у складному: 1) інтонація й сполучники або сполучні слова; 2) інтонація. Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

^ Складносу-рядне речення. Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

^ Складнопід-рядне речення. Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами: 1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю; 2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю; 3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

^ Безсполучникове складне речення. Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями: 1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними); 2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною). Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

^ Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

^ Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.


Стилістика


Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, конфесійний), їх основні ознаки, функції.


Орфоепія


Відображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію. Відображення вимови приголосних звуків: 1) [дж], [дз], [дз′]; 2) [ґ]; 3) [ж], [ч], [ш], [дж]; 4) груп приголосних (уподібнення, спрощення); 5) м’яких приголосних; 6) подовжених приголосних. Вимова слів з апострофом.


Орфографія


Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.


Розвиток мовлення


Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).


^ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА


Усна народна творчість


Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.

Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».

^ Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки».

Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Бондарівна».


^ Давня українська література


«Слово про похід Ігорів».

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів).

^ Григорій Сковорода. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень», афоризми.


Література кінця XVIII — початку XX ст.


Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся».

Тарас Шевченко. «До Основ’яненка», «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт», «Мені однаково».

^ Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Марко Вовчок. «Максим Гримач».

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей».


^ Література XX ст.


Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків», «Intermezzo».

Ольга Кобилянська. «Земля».

Василь Стефаник. «Камінний хрест».

^ Леся Українка. «Contra spem spero!», «Лісова пісня».

Микола Вороний. «Блакитна Панна».

Олександр Олесь. «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..».

^ Володимир Винниченко. «Момент».

Павло Тичина. «О панно Інно», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Максим Рильський «Молюсь і вірю…».

Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

^ Юрій Яновський. «Подвійне коло», «Шаланда в морі».

Володимир Сосюра. «Любіть Україну».

Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом».

^ Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Богдан-Ігор Антонич. «Різдво».

Олександр Довженко. «Україна в огні», «Зачарована Десна».

Андрій Малишко «Пісня про рушник».

^ Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Олесь Гончар. «За мить щастя».

Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися!..».

Іван Драч. «Балада про соняшник».

Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай».


^ Твори українських письменників-емігрантів


Іван Багряний. «Тигролови»

Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»


Сучасний літературний процес


Загальний огляд, основні тенденції. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, "Нова дегенерація", "Пропала грамота", "ЛуГоСад"). Творчість Ю. Андруховича, О. Забужко, І. Римарука. Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Література елітарна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи.








Схожі:

Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconКомплексний екзамен з мовознавчих та літературознавчих дисциплін І методик їх викладання
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconГолова редакційної колегії: С. А. Копилов – доктор історичних наук, професор, в о. ректора Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Відповідальний редактор
Рекомендовано до друку бібліотечною радою Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconВ. С. Прокопчук, Л. Ф. Філінюк Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету: роки становлення та розквіту Кам’янець-Подільський
Прокопчук В. С., Філінюк Л. Ф. Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету: роки становлення та розквіту. – Кам’янець-Подільський:...
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconУніверситету
К 17 Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янець-Подільського національного університету на 2009 рік. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський...
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconГолова приймальної комісії Кам’янець-Подільського
Огієнка. Вона включає дисципліни, що входять до циклу професійної та практичної (професійно-орієнтованої) підготовки освітньо-професійної...
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconГолова приймальної комісії Кам’янець-Подільського
Огієнка. Вона включає дисципліни, що входять до циклу професійної та практичної підготовки підготовки освітньо-професійної програми...
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconМіністерство освіти І науки україни кам’янець-подільський національний університет імені івана огієнка
Рекомендовано до друку вченою радою Кам’янець-Подільського національного університету, протокол №4 від 6 травня 2010 р
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconКалендар знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2010 рік
Рекомендовано до друку вченою радою Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протокол № ? від ?? червня...
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconКам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Поточний покажчик на 2013 рік
Рекомендовано до друку методичною радою наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка,...
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconКалендар знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2012 рік
Рекомендовано до друку вченою радою Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Голова приймальної комісії Кам’янець-Подільського iconКалендар знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2011 рік
Рекомендовано до друку вченою радою Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи