«затверджую» Голова приймальної комісії icon

«затверджую» Голова приймальної комісії




Скачати 436.06 Kb.
Назва«затверджую» Голова приймальної комісії
Дата19.09.2012
Розмір436.06 Kb.
ТипПояснювальна записка

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії

Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка,

ректор______________ О.М.Завальнюк

(підпис)


_____ _______________2012 р.


Програма співбесіди з історії України


для вступу на навчання

за напрямом підготовки 6.020302 Історія*


Укладачі програми:

професор кафедри всесвітньої історії, кандидат історичних наук, доцент

____________________ А.В.Опря;

доцент кафедри історії України, кандидат історичних наук, доцент

____________________ В.В.Газін


Кам'янець-Подільський - 2012


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступного випробування з історії України для абітурієнтів розроблена з урахуванням чинних програм з історії для 5-11 класів та на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання з всесвітньої історії (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.07.2011 р. № 791).

Метою співбесіди з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності абітурієнтів.

Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів з історії України від найдавніших часів до сьогодення.

Вона передбачає перевірку сформованих в абітурієнтів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння учнів:

– визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;

– локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;

– характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

– встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою;

– встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення;

– давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;

Програму співбесіди складено відповідно до програми ЗНО у вигляді таблиці, яка складається з двох колонок. У першій колонці викладено зміст історичного матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. У другій колонці програми вказані предметні вміння та навички, у яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище.

Програма вступного випробування включає:

  1. Перелік розділів і тем.

  2. Список рекомендованої літератури.

  3. Критерії оцінювання знань, умінь та навичок абітурієнта.



1. Стародавня історія України

Зміст

Предметні вміння та способи навчальної діяльності

Факти:

Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор'ї та Криму. Перші писемні згадки про давніх слов'ян (венедів, антів, склавинів).

Дати:

IVсередина III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України;

VVII ст. – Велике розселення слов'ян.

Поняття та терміни: «історичні джерела», «археологічна культура», «палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік», «колонізація».

Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, кіммерійців, скіфів, давніх слов'ян.

Визначати риси неолітичної революції, причини та наслідки занепаду Великої Скіфії, особливості грецької колонізації Північного Причорномор'я та Криму.




^ 2. Виникнення та розквіт Київської Русі

Факти:

Розселення східнослов'янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії.

Дати:

882 р. – об'єднання північних та південних руських земель Олегом;

988 р. – запровадження християнства як державної релігії;

1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві.

Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.

^ Поняття та терміни:

«племінний союз», «князь», «язичництво», «християнство».

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Пояснювати, у чому полягає значення та наслідки внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності князів доби.

Визначати передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії.




^ 3. Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Факти:

Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Об'єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.

Дати:

1097 р. – Любецький з'їзд князів;

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;

12381264 рр. – правління Данила Романовича;

1240 р. – захоплення Києва монголами.

Персоналії:

Володимир Мономах, Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.

^ Поняття та терміни:

«роздробленість».

Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського князівств, Галицько-Волинської держави, внутрішню та зовнішню політику Володимира Мономаха, його сина Мстислава, Данила Романовича, Юрія І Львовича, залежність українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського панування.

Пояснювати значення та наслідки Любецького з'їзду князів, причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі, особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинської держави.




^ 4. Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст.

Факти:

Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Дати:

1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;

1113 р. – укладення «Повісті минулих літ»;

1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім», перша згадка назви «Україна».

Персоналії:

літописець Нестор, митрополит Іларіон, іконописець Алімпій.

^ Поняття та терміни:

«бояри», «смерди», «ікони», «билини», «літопис», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра».

Характеризувати політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів, розвиток господарства та торгівлі, здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Пояснювати, у чому значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу та в загальноєвропейській історії.



^ 5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Факти:

Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав. Кревська унія. Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Виникнення українського козацтва. Соціально-економічне життя. Розвиток культури та освіти.

Дати:

1362 р. – битва на р. Сині Води;

1385 р. – укладення Кревської унії;

1449 р. –- утворення Кримського ханства;

1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;

1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

Персоналії:

Костянтин Острозький, Юрій Дрогобич.

^ Поняття та терміни:

«шляхта», «панщина», «магдебурзьке право».

Характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії, соціально-економічний розвиток українських земель, становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури.

Визначати особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського, причини та наслідки Кревської унії, причини виникнення українського козацтва.



^ 6. Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Факти:

Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорізької Січі. Повстання 90-х років ХVІ ст. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури й освіти.

Дати:

1556–1561 р. – створення Пересопницького Євангелія;

1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Малій Хортиці першої Січі;

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;

1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Персоналії:

Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.

^ Поняття та терміни:

«українська шляхта», «українське козацтво», «реєстрове козацтво», «Запорізька Січ», «старшина», «клейноди», «греко-католицька церква», «братство».

Характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства ХVІ ст., суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, здобутки в галузі освіти та науки; військово-політичну організацію козацтва; становище православної церкви.

Визначати причини та наслідки Люблінської унії, перших козацьких повстань.



^ 7. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Факти:

Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Дати:

1621 р. – Хотинська війна;

1637–1638 рр. – повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина, Дмитра Гуні;

1632 р. – утворення Києво-Могилянського колегіуму.

Персоналії:

Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Йов Борецький.

^ Поняття та терміни:

«покозачення».

Характеризувати соціально-економічне та політичне становище в українських землях, становище православної та греко-католицької церков.

Визначати наслідки «доби героїчних походів козацтва» перших десятиліть 17 ст., козацьких повстань 20–30-рр.



^ 8. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Факти:

Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Дати:

1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;

1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;

1652 р. – Батозька битва;

1654 р. – укладення українсько-російського договору.

Персоналії:

Б. Хмельницький, І. Богун.

^ Поняття та терміни:

«Національно-визвольна війна», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина».

Характеризувати відносини Війська Запорізького з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-російського договору 1654 р.

Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Пояснювати,  у чому наслідки та значення найважливіших битв війни у розгортанні національно-визвольної боротьби.



9. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Факти:

Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна. Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорізька Січ у складі Гетьманщини.

Дати:

1659 р. – Конотопська битва;

1667 р. – Андрусівський договір;

1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;

1686 р. – «Вічний мир».

Персоналії:

І. Виговський, П. Тетеря, П.Дорошенко, І. Брюховецький, І. Сірко, Ю.Хмельницький, Д.Многогрішний, І. Самойлович.

^ Поняття та терміни: «Руїна».

Характеризувати зовнішню та внутрішню політику гетьманів, зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Визначати причини та наслідки московсько-української війни 1658–1659 рр.; укладення гетьманськими урядами угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель; особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини.



^ 10. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Факти:

Гетьманування І. Мазепи, І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. Розвиток культури та освіти.

Дати:

1687–1709 рр. – гетьманування І. Мазепи;

1709 р. – Полтавська битва;

1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика;

Персоналії:

І.Мазепа, І Скоропадський, П.Полуботок, Д.Апостол, П.Орлик.

^ Поняття та терміни: «Конституція», «Малоросійська колегія», «козацьке бароко», «козацькі літописи».

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманів у зазначений період, діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманського уряду»; зміст Конституції Пилипа Орлика.

Визначати причини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни; наслідки Полтавської битви для українських земель.



^ 11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Факти:

Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Розвиток культури, науки, освіти.

Дати:

1764 р.– остаточна ліквідація гетьманства;

1768 р. – Коліївщина;

1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі;

Персоналії:

К.Розумовський, П.Калнишевський, Г. Сковорода.

^ Поняття та терміни:

«Нова (Підпільненська) Січ», «Задунайська Січ», «Коліївщина».

Характеризувати основні напрями політики Російської імперії щодо України, особливості гайдамацького та опришківського рухів.

Визначати причини гайдамацького та опришківського рухів, скасування гетьманства і ліквідації Запорізької Січі, наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, поділів Польщі.

Пояснювати, у чому значення Запорозької Січі й Гетьманщини в історії України.



^ 12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Факти:

Приєднання українських земель до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національного руху. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Дати:

1798 р. – вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського;

грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;

1830–1831 рр. – Польське повстання;

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Персоналії:

М.Гулак, І.Котляревський, М.Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко.

^ Поняття та терміни:

«промисловий переворот», «національне відродження», «декабристи».

Характеризувати політику Російської імперії щодо України, початок національного відродження, форми соціального протесту українського населення, програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства, економічний розвиток і соціальні відносини.

Визначати причини та пояснювати, у чому значення антикріпосницького руху в українських землях у складі Російської імперії, діяльності Кирило-Мефодіївського братства.



^ 13. Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Факти:

Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ й українські землі, діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради.

Дати:

1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;

1848 р. – скасування панщини в Галичині.

Персоналії:

М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця.

Характеризувати політику Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель, її наслідки, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ; початок національного відродження, форми соціального протесту населення.

Визначати причини, наслідки та пояснювати, у чому значення подій 1848–1849 рр., причини та значення антикріпосницького руху в західноукраїнських землях.



^ 14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Факти:

Національне відродження. Відкриття університетів. Поява «Історії русів». Розвиток літератури, мистецтва.

Дати:

1805 р. – відкриття університету в Харкові;

1834 р. – відкриття університету в Києві.

Персоналії:

П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ'яненко, М. Максимович.

Характеризувати основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.

Визначати умови та особливості розвитку культури кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст.



^ 15. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Факти:

Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

^ Дати:

1863 рр. – Валуєвський циркуляр;

1876 р. – Емський указ.

Персоналії:

В. Антонович, М. Драгоманов, Б. Грінченко, П. Чубинський.

^ Поняття та терміни:

«земства», «громадівський рух», «Братство тарасівців».

Характеризувати основний зміст реформ 1860–1870-х рр., особливості проведення та наслідки реформ на українських землях, національний рух на українських землях у складі Російської імперії, національну політику Росії.

Визначати наслідки промислового перевороту, здобутки національного руху в українських землях у складі Російської імперії.



^ 16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Факти:

Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

Дати:

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;

1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка);

1890 р. – створення РУРП;

1899 р. – створення УНДП.

Персоналії:

Ю. Бачинський, М. Павлик, І. Франко.

^ Поняття та терміни:

«українофіли», «москвофіли», «народовці», «нова ера».

Характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст., зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху (москвофіли та народовці); діяльність «Просвіт» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка, процес утворення українських політичних партій у Галичині.

Визначати причини трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху, особливості українського національного руху.



^ 17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Факти:

Піднесення української культури. Освіта. Розвиток науки. Розвиток літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.

Дати:

1865 р. – відкриття Новоросійського університету.

Персоналії:

С.Васильківський, С. Гулак-Артемовський, М. Заньковецька, І. Мечников, А. Кримський, Леся Українка, І. Карпенко-Карий, М.Кропивницький, М. Лисенко, М. Леонтович, М. Садовський, Д.Яворницький.

Поняття: «меценат», «професійний театр», «реалізм», «модернізм».

Характеризувати основні культурні явища, процеси другої половини ХІХ – початку ХХ ст., розвиток літератури, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, процес становлення професійного театру, діяльність меценатів та їхній вплив на розвиток культури.

Визначати умови розвитку культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.



^ 18. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Факти:

Утворення монополістичних об'єднань в Україні. Становлення й консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні в 1907–1914 рр. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Дати:

1900 р. – утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України.

Персоналії: Є.Чикаленко, М. Міхновський.

Поняття та терміни:

«монополія»

Характеризувати особливості економічного та соціального розвитку Наддніпрянської України (процес монополізації, розвиток сільського господарства, процес утворення українських політичних партій, розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі), національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр., діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах Росії, проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні.

Визначати основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст., причини та наслідки посилення національного гніту в 1907–1914 рр., напрями діяльності й здобутки діячів національного руху на українських землях у складі Російської імперії.



^ 19. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

Факти:

Становище промисловості та сільського господарства. Радикалізація українського політичного руху. Вплив Української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель. Боротьба політичних партій західноукраїнських земель за реформу виборчої системи.

Персоналії: А.Шептицький.

Характеризувати економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії, розвиток кооперативного руху, діяльність західноукраїнського політичного руху на початку ХХ ст.

Визначати роль А. Шептицького в піднесенні національного життя на західноукраїнських землях.



^ 20. Україна в Першій світовій війні

Факти:

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України. Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

^ Дати:

серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України.

Персоналії: К. Левицький.

Поняття та терміни:

«Світова війна», «Союз визволення України», «Головна українська рада».

Характеризувати територіально-політичні плани та наміри ворогуючих держав щодо українських земель, еволюцію позиції українських політичних сил у питанні війни, соціально-економічне та суспільно-політичне становище населення впродовж війни, динаміку змін у свідомості різних соціальних верств українського суспільства.

Визначати соціально-економічні та політичні наслідки війни для українського суспільства.




^ 21. Українська революція

Факти:

Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Політика Української Центральної Ради (УЦР) в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.

^ Дати:

березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради;

квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес;

червень 1917 р. – ухвалення І Універсалу УЦР;

липень 1917 р. – ухвалення ІІ Універсалу УЦР;

листопад 1917 р. – ухвалення ІІІ Універсалу УЦР;

січень 1918 р. – ухвалення ІV Універсалу УЦР.

Персоналії:

М. Грушевський, С. Єфремов, В.Антонов-Овсієнко.

^ Поняття та терміни:

«автономізація», «самостійники», «Універсали УЦР», «Генеральний секретаріат», «Народний секретаріат», «українізація армії».

Характеризувати процес утворення та еволюції Української Центральної Ради, діяльність українських партій, політичних діячів в історії періоду, основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV Універсалів УЦР, взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом, перебіг першої війни радянської Росії з УНР.

Визначати причини Української революції, її характер, місце різних політичних сил у подіях періоду; причини та наслідки першої війни радянської Росії з УНР, здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі; причини ухвалення Універсалів УЦР, пояснювати, у чому їхнє історичне значення.




^ 22. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.)

Факти:

Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Ухвалення Конституції УНР. Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР. Окупація військами Антанти півдня України. Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська війна. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України.

Дати:

січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;

29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;

14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;

листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР;

22 січня 1919 р. – Акт злуки;

квітень 1920 р. – Варшавська угода;

березень 1921 р. – Ризький мир;

Персоналії: В. Винниченко, Д. Вітовський, Н.Махно, С.Петлюра, Є.Петрушевич, Х.Раковський, П.Скоропадський.

^ Поняття та терміни:

«Директорія», «Українська Галицька армія», УСРР, «воєнний комунізм».

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана П. Скоропадського, Директорії, ЗУНР, УСРР, зміст Варшавської угоди між УНР та Польщею, Ризького мирного договору. Визначати причини гетьманського перевороту та падіння режиму гетьмана П. Скоропадського; особливості внутрішньої та зовнішньої ситуації в УНР часів Директорії; причини та наслідки українсько-польської війни та підписання С. Петлюрою Варшавського договору; причини поразки національно-визвольних змагань (національно-демократичної революції в Україні);

Пояснювати, у чому історичне значення відновлення української державності на східно- та західноукраїнських землях та об'єднання українських держав (Акт злуки).





^ 23. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Факти:

Входження УСРР до складу СРСР. Голод у південних губерніях УСРР. Неп в УСРР. Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Українське національне відродження 20-х рр.

Дати:

1922 р. – входження УСРР до складу СРСР;

1921 – 1923 рр. – голод в Україні;

1923 р. – початок політики «українізації»;

1925 р. – завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію.

Персоналії:

О. Шумський, М. Скрипник, М.Волобуєв, М. Хвильовий, Л.Курбас, О. Довженко.

^ Поняття та терміни:

«індустріалізація», «українізація», «автокефальна церква».

Характеризувати неп та її складові, процес стабілізації економічного й соціального життя в Україні, політику більшовиків щодо релігії та церкви в Україні, політику «українізації» та її наслідки, особливості розвитку української культури в цей період.

Визначати причини та наслідки «українізації», її вплив на українську культуру, вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні.





^ 24. Радянська модернізація України (1929 – 1938 рр.)

Факти:

Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Згортання українізації.

^ Дати:

1928–1938 рр. – період радянської модернізації в Україні;

1928 р. – Шахтинська справа;

1929 р. – справа «СВУ»;

1929 р. – рік «великого перелому», початок суцільної колективізації;

1932 – 1933 рр. – Голодомор в Україні;

1934 р. – перенесення столиці України з Харкова до Києва;

Персоналії:

О.Стаханов, П.Постишев, С.Косіор, Й.Сталін.

^ Поняття та терміни:

«форсована індустріалізація», «стаханівський рух», «колективізація», «розкуркулення», «закон про п'ять колосків», «голодомор», «розстріляне відродження».

Характеризувати сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні; взаємозв'язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація); особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду.

Визначати причини та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, зв'язки між радянською модернізацією та зміною соціальної структури українського радянського суспільства, масовими репресіями в Україні; причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.




^ 25. Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.)

Факти:

Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х роках.

Дати:

1929 р. – утворення ОУН;

1930 р. – проведення польською владою політики «пацифікації».

15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України.

Персоналії:

Є. Коновалець, С. Бандера, А. Мельник, А. Волошин.

^ Поняття та терміни:

«осадництво», «пацифікація», «русофільство», «русинство».

Характеризувати вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель, політику урядів Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в українських землях, стан економіки, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій західноукраїнських земель у 1930-х роках.

Визначати міжнародні фактори, що спричинили розподіл українських земель між іншими державами на початку 1920-х рр. та його наслідки для населення; причини та наслідки діяльності політичних сил у західноукраїнських землях за цього періоду.



^ 26. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Факти:

Початок Другої світової війни. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні.

^ Дати:

23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа);

1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни;

17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію західної України;

22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни;

грудень 1942 р. – початок звільнення України;

6 листопада 1943 р. – визволення Києва;

28 жовтня 1944 р. – визволення всієї території України;

9 травня 1945 р. – завершення Великої Вітчизняної війни, День Перемоги.

Персоналії:

С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, Р.Шухевич.

^ Поняття та терміни:

«план «Ост», «новий порядок», «Голокост», «колабораціонізм», «рух Опору», «депортація», «радянізація».

Характеризувати суть гітлерівського плану «Ост», нацистський «новий порядок» в Україні, діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.

Визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель, політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941 р., основні результати та наслідки війни для України й українського народу, внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.

Описувати процес окупації України, перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр., депортацію кримських татар та інших народів Криму.




^ 27. Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр.

Факти:

Зовнішньополітична діяльність УРСР. Адміністративно-територіальні зміни. Відбудова промисловості. Ідеологічі кампанії. Голод в Україні 1946–1947 рр. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН та УПА. Дати:

квітень 1945 р. – Україна стає співзасновницею ООН;

березень 1946 р. – «саморозпуск» УГКЦ;

1946–1947 рр. – голод в Україні;

квітень-липень 1947 р. – операція «Вісла».

Персоналії:

Й. Сліпий.

^ Поняття та терміни:

«операція «Вісла», «ждановщина», «лисенківщина».

Характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР у повоєнні роки та політику влади щодо економічного, соціально-політичного, релігійного, культурного життя населення, хід операції «Вісла», процеси радянізації західних областей України.

Визначати причини та наслідки проведення операції «Вісла», розгортання ідеологічних кампаній, голоду в Україні, «саморозпуску» УГКЦ.




^ 28. Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Факти:

Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Реформування управління економікою. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Дати:

лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР;

1956 р. – ХХ з’їзд КПРС;

Персоналії:

І. Світличний, І. Дзюба, Л. Костенко, Л. Лук'яненко, B. Симоненко.

^ Поняття та терміни:

«лібералізація», «політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники», «дисидентство».

Характеризувати сутність процесу лібералізації, реформи управління економікою в середині 1950–1960-х рр., сутність опозиційного руху.

Визначати наслідки процесу лібералізації, економічних реформ для українського суспільства, причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР, причини виникнення та значення опозиційного руху.




^ 29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Факти:

Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Конституція УРСР 1978 р. Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр. Русифікація. Опозиційний рух.

Дати:

1965 р. – реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська реформа»);

1976 р. – утворення Української Гельсінської групи.

Персоналії:

В. Марченко, С. Параджанов, М. Руденко, В. Стус, В. Чорновіл, П. Шелест, В. Щербицький.

^ Поняття та терміни:

«застій», «номенклатура», «дефіцит», «русифікація», «самвидав», «правозахисник».

Характеризувати зміни в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х рр., ключові положення Конституції УРСР 1978 р., стан промисловості та сільського господарства, основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр., політику русифікації.

Визначати прояви політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, причини активізації опозиційного руху.




^ 30. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України

Факти:

Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Чорнобильська катастрофа.

Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Політичні реформи. Формування багатопартійності, створення Народного руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

Ухвалення Декларації про державний суверенітет. Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

^ Дати:

квітень 1985 р. – початок «перебудови»;

26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильській АЕС;

вересень 1989 р. – створення Народного руху України за перебудову;

березень 1990 р. – перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР;

16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України;

24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою Акта проголошення незалежності України;

1 грудня 1991 р. – всеукраїнський референдум і вибори Президента України.

Персоналії: Л. Кравчук, І.Драч.

Поняття та терміни: «перебудова», «гласність», «плюралізм», «багатопартійність», «суверенітет», «інфляція», «ринкові відносини».

Характеризувати зміст та основні напрями політики «перебудови», розгортання соціального та національного рухів, падіння авторитету КПУ, формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності, особливості соціально-економічної ситуації в УРСР.

Визначати причини і наслідки поглиблення економічної кризи, розпаду СРСР і його наслідки для державотворення в Україні.



^ 31. Україна в умовах незалежності

Факти:

Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних Сил. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України. Ухвалення Конституції 1996 р. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа. Диференціація суспільства. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Соціально-економічне та культурне життя.

^ Дати:

6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України;

липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України;

1995 р. – Україна стає членом Ради Європи;

28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України;

грудень 2004 р. – обрання Президентом України В.Ющенка;

січень 2010 р. – обрання Президентом України В.Януковича.

Персоналії:

Л. Кучма, В. Ющенко, В.Янукович.

Характеризувати державотворчі процеси, соціально-економічні реформи в Україні та її інтеграцію у світове співтовариство, риси економічного, соціального, політичного, національного, культурного життя, здобутки України на шляху інтеграції у європейський, світовий гуманітарний та освітній простір. Визначати основні тенденції суспільного розвитку України за часів незалежності.











^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УСНОЇ ВІДПОВІДІ ПІД ЧАС СПІВБЕСІДИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Рівні навчальних

досягнень

^ Оцінка в балах

Критерії оцінювання

Початковий

(понятійний)



100-139

Виставляється за відповідь, якщо абітурієнт:

1. не засвоїв основного матеріалу шкільного курсу історії України в цілому, або одного з його розділів;

2. виявляє невміння аналізувати історичні факти і процеси, необізнаний з загальною історичною літературою;

3. допускає у своїй відповіді значну кількість помилок;

4. не спроможний аналізувати історичний процес.

Середній

(репродуктивний)



140-159

Виставляється за відповідь, якщо абітурієнт:

1. У своїй відповіді виявляє знання і розуміння основного матеріалу курсу історії України, хоч другорядних питань програми та окремих деталей курсу він не засвоїв;

2. Вміє аргументувати висловлені думки, проте не виявляє при цьому достатньої самостійності, а обмежується, головним чином, наслідуванням підручника;

3. Ілюструє деякі положення теоретичного матеріалу прикладами;

4. Спроможний аналізувати історичні факти і процеси, проте при цьому допускає певні помилки, а також відсутня чітка аргументація своїх висновків.

Достатній

(алгоритмічно-

дієвий)



160-179

Виставляється за відповідь, якщо абітурієнт:

  1. Відповідає на всі питання.

  2. Вміє самостійно аргументувати основні теоретичні положення, які він викликає у своїй відповіді;

  3. Ілюструє наведені у відповіді думки потрібними прикладами, підібраними самостійно і запозиченими з підручника;

  4. Спроможний аналізувати історичні факти і процеси, аргументує свої висновки.

^ Високий

(творчо-

професійний)



180-200

Виставляється за відповідь, якщо абітурієнт:

  1. Глибоко і докладно відповів на всі питання, в тому числі і додаткові;

  2. Вміє самостійно та чітко аргументувати основні теоретичні положення, які він викладає у своїй відповіді;

  3. Ілюструє наведені у відповідні думки потрібними прикладами, причому не тільки запозиченими з підручника, а й підібраними самостійно;

  4. Спроможний глибоко та всебічно аналізувати історичні факти і процеси, аргументує свої висновки. Спроможний здійснювати порівняльний аналіз розвитку історичного процесу в Україні з відповідними явищами світової історії.

Схожі:

«затверджую» Голова приймальної комісії icon«затверджую» Голова Приймальної комісії

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко

«затверджую» Голова приймальної комісії icon«Затверджую» Голова приймальної комісії О. Я. Чебикін

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую голова приймальної комісії пует, ректор

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую: Голова приймальної комісії Ступнік М.І. 2013р

«затверджую» Голова приймальної комісії iconЗатверджую голова приймальної комісії Ректор М.І. Звєряков “ ” 2014р. Програма

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи