Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ icon

Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ




Скачати 283.86 Kb.
НазваМетодичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ
Дата27.09.2012
Розмір283.86 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ





Методичні вказівки

до складання вступних іспитів та здачі

кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія»

для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей НМетАУ


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на засіданні Вченої ради НМетАУ

Протокол № 1 від 30.01.2012.


Дніпропетровськ, НМетАУ, 2012

УДК: 141.1/8


Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей НМетАУ / Укл. О.В. Халапсіс. – Дніпропетровськ, НМетАУ, 2012. – 23 с.


В Методичних вказівках зібрані питання для вступного та кандидатського іспиту з філософії, питання для вступного та кандидатського іспиту з філософії науки (для тих, хто йде в аспірантуру на кафедру філософії), а також теми рефератів з філософії, написання яких є необхідною умовою допуску для складання кандидатського мінімуму з філософії для аспірантів та пошукачів НМетАУ. Аспірантам та пошукачам пропонується також список рекомендованої літератури, який складається з двох блоків.

Призначено для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей НМетАУ.


Укладач О.В. Халапсіс, д-р філос. наук.


Відповідальний за випуск І.О. Аврахов, канд. філос. наук.


Рецензент В.І. Палагута, д-р філос. наук (НМетАУ).


Підписано до друку 26.03.2012. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский. Облік. вид. арк. 0,94. Умов. друк. арк. 0,93. Тираж 100 прим. Замовлення №


Національна металургійна академія України

49600, Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ

ВСТУП

Хоча Національна металургійна академія України є технічним вищим навчальним закладом, викладанню філософії в ній надається великого значення. Особливо це стосується підготовки аспірантів. По-перше, при прийомі в аспірантуру претендент здає вступний іспит з філософії. По-друге, відповідно до існуючих вимог до захисту кандидатських дисертацій, претендент повинен здати з філософії кандидатський іспит. По-третє, з якої б дисципліни не була би дисертація, вона обов’язково міститиме методологічний підрозділ, при написанні якого без філософії не обійтись.

Навіщо висунуті ці вимоги? Знання тих чи інших дисциплін зробить людину спеціалістом, але лише розуміння філософського підґрунтя відповідних наук зробить спеціаліста науковцем. Мабуть тому у деяких західних країнах аналогом нашого кандидатського ступеня є PhD., тобто, доктор філософії, а вже потім йде розшифровка – «доктор філософії по фізиці», «доктор філософії по економіці» тощо.

При кафедрі філософії існує аспірантура за спеціальністю 09.00.09 – філософія науки. Для вступу в аспірантуру по цій спеціальності крім складання іспиту з філософії та іноземної мови, треба скласти також іспит з філософії науки.

Мета цих методичних рекомендацій – допомогти тим, хто бажає вступити до аспірантури Національної металургійної академії України, а також тим, хто вже навчається в аспірантурі, підготуватись та скласти необхідні іспити з філософії. Тут зібрані питання для вступного та кандидатського іспиту з філософії, питання для вступного та кандидатського іспиту з філософії науки (для тих, хто йде в аспірантуру на кафедру філософії), а також теми рефератів з філософії, написання яких є необхідною умовою допуску для складання кандидатського мінімуму з філософії для аспірантів та пошукачів НМетАУ. Аспірантам та пошукачам пропонується також список рекомендованої літератури, який складається з двох блоків. В першому блоці представлені навчальні та енциклопедичні тексти, в другому – роботи класиків філософської думки та сучасних дослідників, що можуть стати в нагоді аспірантам, які бажають долучитись до більш ґрунтовного вивчення такої древньої та шляхетної науки, якою є філософія.


^ ВСТУП ДО АСПІРАНТУРИ

Вступні іспити в аспірантуру НМетАУ проводяться за трьома дисциплінами – спеціальності, іноземної мови та філософії. Іспит з філософії відбувається в такий спосіб. Для прийому іспиту наказом ректора призначається комісія у складі: голови – проректора з наукової роботи НМетАУ, та членів – трьох провідних фахівців кафедри філософії. Претендентові пропонується два питання і надається час для підготовки. Коли претендент підготувався, він в усній формі відповідає на питання членам комісії. Йому можуть бути задані додаткові питання.


Обсяг вимог для вступних іспитів в аспірантуру

1. Предмет філософського дослідження. Структура і функції філософського знання.

2. Світогляд і його структура. Історичні типи світогляду.

3. Співвідношення філософії та науки. Філософія як форма світогляду.  Основні напрями в філософії.

4. Соціально-історичні та культурні передумови виникнення філософської думки.

5. Особливості філософії Стародавнього Сходу (Китай, Індія). Даосизм, конфуціанство, буддизм.

6.  Антична філософія, її проблематика, школи й течії.

7. Проблема первоначала світу в давньогрецькій філософії. Діалектичні ідеї в Стародавній Греції.

8.  Класична філософія Античності: Сократ, Платон, Арістотель.

9.  Теоцентризм середньовічної філософії. Реалізм і номіналізм.

10. Проблема душі та тіла, добра та зла, віри та розуму в середньовічній філософії.

11.  Антропоцентризм філософії Відродження, її гуманістичні ідеї.

12. Наукоцентризм філософії Нового часу. Проблема наукового методу. Емпіризм і раціоналізм.

13. Вчення про субстанцію в філософії Нового часу (Р.Декарт, Б.Спиноза, Г.Лейбніц).

14. Філософія Просвітництва. Ідеали людини і справедливого суспільства.

15. Класична німецька філософія.

16. Теорія пізнання та етика  І. Канта.

17. Об’єктивно-ідеалістична система і діалектика  Г. Гегеля.

18. Антропологічний матеріалізм  Л. Фейєрбаха.

19. Філософія марксизму, її основні ідеї та революційна спрямованість.

20. Антираціоналістична філософія ХІХ століття (С. К’єркегор, А.Шопенгауер, Ф.Ніцше).

21. Особливості розвитку філософської думки в Україні, її історичні віхи.

22. Філософія в Києво-Могилянській академії.

23. Філософські погляди Г. Сковороди.

24. П. Юркевич про значення «серця» в духовному житті людини.

25. Російська релігійна філософія другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (В. Соловйов, Л. Толстой, М. Бердяєв).

26. Позитивізм та історичні форми його еволюції.

27. Екзистенціалізм. Проблема «справжнього» буття й свободи.

28. Неотомізм.

29. Філософська герменевтика.

30. Філософія психоаналізу.

31. Філософська категорія буття. Основні форми буття.

32. Категорія матерії. Матеріальне і духовне буття.

33. Свідомість, її походження і структура.

34. Простір і час як категорії філософії.

35. Рух і розвиток.

36. Сучасна діалектика та її альтернативи.

37. Принципи і категорії діалектики.

38. Закон як форма суттєвого зв’язку. Причинність і детермінізм.

39. Розвиток як поступальна зміна. Основні закони діалектики.

40. Проблема людини в філософії. Антропосоціогенез.

41. Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».

42. Аксіологічний зміст людського буття. Проблема сенсу життя та смерті людини.

43. Сутність і структура пізнання. Суб’єкт та об’єкт.

44. Рівні і форми пізнання.

45. Проблема істини у філософії та науці. Форми та критерії істини.

46. Наука та її місце в системі духовної культури.

47. Науково-технічний прогрес. Соціальні наслідки сучасної НТР.

48. Рівні, методи і форми наукового пізнання.

49. Практична діяльність людини. Види практики.

50. Суспільство як система. Філософські концепції суспільства.

51. Діяльність і суспільні відносини. Суспільні відносини і спілкування.

52. Соціальна структура суспільства. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

53. Духовне життя суспільства, його рівні та форми.

54. Природа, її роль в житті суспільства. Взаємодія суспільства і природи в історичному розвитку.

55. Матеріальне виробництво. Продуктивні сили і виробничі відносини в структурі способу виробництва.

56. Історична закономірність і проблема свободи людини. Фаталізм і волюнтаризм.

57. Культура і цивілізація. Проблема єдності глобальної цивілізації та унікальності локальних культур.

58. Цінності, їх соціальна природа. Самовизначення і розвиток особистості в світі культурних цінностей та смислів.

59. Історичний прогрес і глобальні проблеми сучасності.

60. Наукове передбачення і соціальне прогнозування.


^ КАНДИДАТСЬКИЙ МІНІМУМ З ФІЛОСОФІЇ

Необхідною умовою отримання допуску до складання кандидатського мінімуму є написання аспірантом (пошукачем) реферату. Реферат за обсягом повинен бути не менш як 18-20 сторінок основного тексту, включати план, список використаної літератури (15-20 джерел) та повністю розкривати відповідну тему. Якщо викладач, який перевірив реферат, його не зарахував, він пише коротку рецензію, в який вказує на недоліки. Для допуску до кандидатського іспиту аспірант, реферат якого не зарахований, повинен переробити реферат, усунувши вказані недоліки.

Прийом кандидатського іспиту з філософії проводиться в такий же спосіб, як і прийом вступного іспиту за виключенням того, що замість двох, аспірантові (пошукачеві) пропонується три питання, а відповіді повинні бути більш ґрунтовними. Крім того, претенденту обов’язково задаються два-три додаткові питання, які вносяться в протокол іспиту. Екзаменаційний протокол згодом підшивається до особистої справи пошукача наукового ступеня кандидата наук.


Тематика рефератів з філософії для аспірантів

1. Суспільно-історичний характер світогляду. Форми і функції світогляду.

2. Історичні типи світогляду, їх ціннісно-смислова орієнтація.

3. Світогляд, його структура і форми.

4. Виникнення філософії та особливості розвитку філософських вчень.

5. Міфологічний та емпіричний витоки філософського знання.

6. Гуманістична орієнтація філософії.

7. Філософія і наука: спільне та відмінне.

8. Філософія як методологія науки.

9. Особливості східного світогляду і його культурно-історичні передумови.

10. Конфуцій про проблему людини та виховання.

11. Конфуціанство та даосизм.

12. Буддизм як давньоіндійська філософія.

13. Космоцентризм античної філософії.

14. Теорія пізнання Демокрита.

15. Антропологічне вчення Сократа.

16. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Платона.

17. Концепція ідеальної держави Платона.

18. Метафізика Аристотеля.

19. Проблема співвідношення віри і знання в середньовічній філософії.

20. Фома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики.

21. Гуманізм філософії Відродження.

22. Натурфілософія Джордано Бруно і Миколи Кузанського.

23. Емпіризм і раціоналізм як головні методологічні напрямки у філософії ХVII-ХVIII століть.

24 Ф. Бекон та його проект нової науки.

25. Дуалізм Р. Декарта.

26. Варіанти теорії суспільного договору в філософії Нового часу.

27. Дж. Берклі і Д. Юм про можливості людського пізнання.

28. Ідеал людини і справедливого суспільства в просвітницької філософії ХVIII століття.

29. Теорія пізнання І. Канта.

30. Етичне вчення І. Канта.

31. Науковчення Й.Г. Фіхте.

32. Натурфілософія Ф.В. Шеллінга.

33. Система і метод в філософії Г.В.Ф. Гегеля.

34. Гегелівська філософія історії.

35. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

36. Філософія марксизму.

37. В. Ленін як теоретик та практик ортодоксального марксизму.

38. Філософія волі А. Шопенгауера.

39. Проблеми нової моралі та нової людини в філософії Ф. Ніцше.

40. Російська філософія ХІХ - початку ХХ століть: основні ідеї та напрямки.

41. Ідея всеєдності у філософії В. Соловйова.

42. Особливості формування світогляду Київської Русі.

43. Людина і світ у філософії Києво-Могилянської академії (1701 - 1818).

44. Філософські погляди Г. Сковороди.

45. Філософія серця П. Юркевича.

46. Інтегральний націоналізм Д. Донцова.

47. Філософські погляди революційних демократів і народників.

48. З.Фрейд про співвідношення свідомого і несвідомого.

49. Розвиток природознавства і позитивізм.

50. Проблема «справжнього буття» і свободи в екзистенціалізмі.

51. Релігійний напрям у філософії ХХ століття.

52. Герменевтика як філософсько-культурологічний напрям.

53. Універсальні зв’язки буття і принцип матеріальної єдності світу.

54. Основні форми руху матерії і принцип системної організації матерії.

55. Історична еволюція поглядів на простір і час.

56. Соціально-історична природа свідомості.

57. Свідомість і самосвідомість.

58. Форми суспільної свідомості та їх взаємозв’язок.

59. Розвиток як закономірність руху.

60. Догматизм, релятивізм і діалектика в теорії пізнання.

61. Закономірність зв’язку кількісних і якісних змін в розвитку.

62. Суперечливість процесу розвитку.

63. Заперечення заперечення як поступальність у розвитку.

64. Взаємозв’язок діалектичних законів.

65. Принцип детермінізму і основні категорії детермінації явищ матеріального світу.

66. Метафізика та діалектика: проблема співвідношення.

67. Філософські проблеми антропосоціогенезу.

68. Діяльність як спосіб опосередкованого ставлення людини до світу.

69. Взаємозв’язок практичної та пізнавальної діяльності.

70. Структура і види практичної діяльності людини.

71. Філософські аспекти технологічного освоєння природи людиною.

72. Основні принципи сучасної гносеології.

73. Пізнання як вид діяльності.

74. Науково-теоретичне освоєння світу і його особливості.

75. Структура наукового дослідження.

76. Теорія як форма організації наукового знання.

77. Пізнання і творчість.

78. Проблема істинності людського знання.

79. Специфіка соціального пізнання.

80. Потреби і способи самореалізації людини.

81. Духовні потреби суспільства і особистості.

82. Співвідношення понять розвитку, прогресу і регресу в розумінні історичного процесу.

83. Фаталізм, волюнтаризм і проблема свободи.

84. Технологічний прогрес і протиріччя сучасної цивілізації.

85. Взаємодія суспільства і природи в історичному розвитку.

86. Науково-технічний прогрес і моральність.

87. Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.

88. Традиції і новаторство в культурі.

89. Цінність життя і життєвий сенс.

90. Співвідношення понять культури та цивілізації.


Обсяг вимог для кандидатського мінімуму з філософії

1  Предмет філософії та її роль в суспільстві. Структура філософського знання.

2.  Поняття «світ». Світогляд і його структура. Історичні типи світогляду.

3.  Філософія як вчення і форма суспільної свідомості. Співвідношення філософії і науки.

4. Соціально-історичні та духовно-культурні передумови виникнення філософії.

5. Співвідношення матеріального і духовного як світоглядна проблема. Основні напрями в філософії.

6. Особливості філософії Стародавнього Сходу (Китай, Індія). Даосизм. Конфуціанство. Буддизм.

7.  Антична філософія, її проблематика, школи та течії.

8. Проблема рухомості буття в давньогрецькій філософії (елеати, Геракліт, Платон).

9.  Класична філософія Античності: Сократ, Платон, Арістотель.

10. Раціоналістична етика Сократа.

11. Політичні погляди Платона. Вчення про ідеальну державу.

12. Теоцентризм середньовічної філософії. Проблема співвідношення душі і тіла, добра і зла, віри і розуму. Реалізм і номіналізм.

13. Антропоцентризм філософії Відродження.

14. Філософія Нового часу. Проблема наукового методу. Емпіризм і раціоналізм.

15. Проблема істинності знань в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт, Д. Юм).

16. Вчення про субстанцію в філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г.Лейбніц).

17. Філософія Просвітництва. Ідеали людини і справедливого суспільства.

18. Теорія пізнання і етика І. Канта.

19. Об’єктивно-ідеалістична система та діалектика Г.Гегеля.

20. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

21. Філософія марксизму, її основні ідеї та революційна спрямованість.

22. Ірраціоналістична філософія ХІХ століття (С. К’єркегор, А. Шопенгауер. Ф. Ніцше).

23. Російська релігійна філософія другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Філософія «всеєдності» В. Соловйова і екзистенціалізм М. Бердяєва.

24. Особливості розвитку  філософської думки  в  Україні, її  історичні віхи.

25. Філософія в Києво-Могилянській академії.

26. Філософські погляди Г.С.Сковороди.

27. Соціальна проблематика в українській філософії ХІХ ¬ початку ХХ століть (Т.Шевченко, М. Драгоманов,  М.Костомаров, П. Куліш, І. Франко).

28. Філософія української діаспори (Д. Донцов,  О, Кульчицький, Д.Чижевський).

29. Сучасна світова філософія. Позитивізм та історичні етапи його еволюції.

30. Екзистенціалізм.

31. Неотомізм.

32. Філософська герменевтика.

33. Філософія психоаналізу.

34. Філософія постмодернізму.

35. Філософська категорія буття. Основні форми буття.

36. Категорія матерії. Матеріальне і духовне буття. Матерія як  субстанційна  єдність буття.

37. Свідомість, її походження і структура.

38. Простір і час як категорії філософії.

39. Рух і розвиток.

40. Сучасна діалектика та її альтернативи.

41. Принципи і категорії діалектики.

42. Закон як форма суттєвого зв’язку. Причинність і детермінізм.

43. Взаємозв’язок  кількості і якості як закон.

44. Закон єдності і боротьби протилежностей.

45. Закон заперечення заперечення.

46. Проблема людини у філософії. Антропосоціогенез.

47. Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»; їх  взаємозв’язок.

48. Аксіологічний  зміст людського буття. Проблема сенсу життя та смерті людини.

49. Сутність і структура пізнання. Основні принципи  сучасної теорії пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

50. Рівні і форми пізнання.

51. Проблема істини у філософії та науці. Форми і критерії істини.

52. Наука та її місце в системі духовної культури.

53. Науково-технічний прогрес. Соціальні наслідки сучасної НТР. Технократизм.

54. Рівні, методи і форми наукового пізнання.

55. Практична діяльність людини. Види практики.

56. Суспільство як система. Філософські концепції суспільства.

57. Соціальна структура суспільства. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

58. Духовне життя суспільства, його рівні та форми.

59. Природа, її роль в житті суспільства. Взаємодія суспільства і природи в історичному розвитку. Географічний детермінізм.

60. Проблема народонаселення. Демографічний детермінізм.

61. Суспільне виробництво. Продуктивні сили і виробничі відносини в структурі способу виробництва.

62. Історична закономірність і проблема свободи людини. Фаталізм і волюнтаризм.

63. Культура і цивілізація. Формаційний і цивілізаційний підходи в розумінні історичного розвитку.

64. Культурологічні концепції розвитку історії (М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі).

65. Цінності, їх соціальна природа. Самовизначення і розвиток особистості в світі культурних цінностей.

66. Історичний прогрес і глобальні проблеми сучасності.

67. Екологічна проблема розвитку сучасної цивілізації.

68. Наукове передбачення і соціальне прогнозування.

69. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991. – Лекция V. Необходимость философии. – С. 95-108.

70. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде // Сумерки богов. – М., 1989. – С. 222-318.

71. Сартр Ж.- П. Экзистенциализм – это гуманизм // Там же. – С. 319-344.

72. Бердяев Н.А. Воля к жизни и воля к культуре // На переломе. Филос. дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. – М., 1990. – С. 73-84.

73. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч.: 2-е изд. – Т. 42. – С. 41-174.

74. Энгельс Ф. Диалектика природы // Там же. – Т. 20.

75. Сорокин П. Проблема социального равенства // В кн.: Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С. 245-265.

76. Фромм Э. Душа человека. Свобода. Детерминизм // Душа человека. – М., 1992. – С. 83-108.

77. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста // Мир философии. Т. II. – М., 1991. – С. 497-512.

78. Печчеи А. Человеческие качества // Там же. – С. 493-496, 558-585.

79. Фома Аквинский. Сумма теологии // Там же. – С. 375-377.

80. Сковорода Г.С. Книжечка, що називається SILENUS ALCIVIADIS, тобто Ікона Алківіадська // Твори у 2-х т. – К., 1994. Т.2. – С. 7-33.

81. Юркевич П.Д. Серце і його значення у житті людини // Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.

82. Винниченко В. Відродження нації // Там же.

83. Костомаров М. Книга буття українського народу // Там же.

84. Франко І.Я. Мислі о еволюції в історії людськості // Вибр. сусп.- політ. і філос. твори. – К., 1956. – С. 187-244.

85. Шевченко Т.Г. Щоденник // Твори у 5-и т. – К., 1971. – Т.5. – С. 9-223.


^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Навчальна та енциклопедична література

  1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М., 1997.

  2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К., 1999.

  3. Антология мировой философии.– М.: Мысль, 1991.

  4. Введение в философию. В двух частях / Под ред. И. Т. Фролова. – М., 1989.

  5. Введение в философию: Конспект лекций / А.Г. Чичков, И.А. Аврахов. – Днепропетровск, 2004. – ЧЧ. 1-2.

  6. Мотрошилова  Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М.: Политиздат, 1991.

  7. Новейший философский словарь / Сост. А.А.Грицанов. – Минск, 1998.

  8. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: Навчал. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006.

  9. Рассел Б. Історія західної філософії. ­­– К., 1995.

  10. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – М., 1996.

  11. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Пер. с англ. – М.: ВЛАДОС, 2000.

  12. Спиркин А. Г. Философия. Уч. пособие. – М., 2002.

  13. Філософія. Навч. посібник / Під кер. І. В. Бичка. – К., 1991.

  14. Філософія: Навч. посібник/ За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1997.

  15. Філософія. Підручник / За ред. В. Г. Кременя. – К., 2002.

  16. Філософія. Підручник / За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1994.

  17. Философия: учебник для  высших уч. завед.- Ростов н/Д.: «Феникс», 1999.

  18. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф. Губский, Г.В. Кораблева, В.А. Лутченко. – М.: ИНФРА-М, 2002.



Додаткова література

  1. Августин Блаженный. Исповедь // Августин Блаженный. Творения: Пер. с лат. – СПб.-К., 1998. – Т. 1.

  2. Августин Блаженный. О граде Божием // Августин Блаженный. Творения: Пер. с лат. – СПб.-К., 1998. – ТТ. 3-4.

  3. Александров В.И. О соотношении философии и метафизики // Философские исследования. – М., 2002. – №. 3-4.

  4. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

  5. Аристотель. Категории // Аристотель. Соч.: В 4-х т.: Пер. с древнегреч. – М., 1978. – Т.2.

  6. Аристотель. Метафизика / Аристотель.: Пер. с древнегреч. – Ростов-на-Дону, 1999.

  7. Бердяев Н.А. Опыт эсхатологической метафизики. Творчество и объективация // Бердяев Н.А. Царство Духа и царство Кесаря. – М., 1995.

  8. Бердяев Н.А. Философия свободного духа // Бердяев Н.А. Диалектика божественного и человеческого. – М., 2003.

  9. Блох Э. Тюбингенское введение в философию: Пер. с нем. – Екатеринбург, 1997.

  10. Бычко А.К. Народная мудрость Руси: анализ философа. – К., 1988.

  11. Бичко І.В. Ментальна співзвучність української та європейської філософської традицій: “Кордоцентричні мотиви” // Київські обрії: історико-філософські нариси. – К., 1997.

  12. Вебер А. Принципиальные замечания к социологии культуры // Вебер А. Избранное: Кризис европейской культуры: Пер. с нем. – СПб., 1999.

  13. Вебер М. “Объективность” социально-научного и социально-политического познания // Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. – М., 1990.

  14. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. – М., 1989.

  15. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление // Вернадский В.И. О науке. – Дубна, 1997. – Т. 1.

  16. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики: Пер. с нем. – М., 1988.

  17. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии: Пер. с нем. – СПб., 1993. – Кн. 1.

  18. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории: Пер. с нем. – СПб., 1993.

  19. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: Пер. с нем. – М., 1974. – Т. 1. Наука логики.

  20. Гейзенберг В. Физика и философия: Часть и целое. – М., 1989.

  21. Гуссерль Э. Картезианские размышления: Пер. с нем. – СПб., 1998.

  22. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Гуссерль Э. Философия как строгая наука: Пер. с нем. – Новочеркасск, 1994.

  23. Декарт Р. Начала философии // Декарт Р. Избр. произв.: Пер. с фр. М., 1950.

  24. Декарт Р. Размышления о первой философии // Декарт Р. Соч.: В 2-х т.– М., 1994. – Т.2.

  25. Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Декарт Р. Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т.1.

  26. Дильтей В. Введение в науки о духе [предисловие] // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. – М., 1987.

  27. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология. ХХ век. – М., 1995.

  28. Ефимов Ю.И. Философские проблемы теории антропосоциогенеза. – Л., 1981. – 192 с.

  29. Кант И. Критика чистого разума: Пер. с нем. – М., 1994.

  30. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, которая может появиться как наука // Кант И. Соч.: В 8-ми т.: Пер. с нем.– М., 1994. – Т. 4.

  31. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. – М., 2003.

  32. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. – СПб., 2002.

  33. Корет Э. Основы метафизики: Пер. с нем. – К., 1998.

  34. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. – М., 2002.

  35. Лейбниц Г.-В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Лейбниц Г.-В. Сочинения в четырех томах. – М., 1983. – Т. 2.

  36. Лейбниц Г.-В. Рассуждение о метафизике // Лейбниц Г.-В. Сочинения в четырех томах. – М., 1982. – Т. I.

  37. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. В 3-х т. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч.: Пер. с нем. – 2-е изд. – М., 1960-1962, тт. 23-25.

  38. Ницше Ф. Так говорил Заратустра // Ницше Ф. Сочинения в 2 т.: Пер. с нем. – М., 1990. – Т. 2.

  39. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.

  40. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант: Пер. с англ. – М., 1999.

  41. Роулендс М. Философ на краю Вселенной: Пер. с англ. – М., 2005.

  42. Спенсер Г. Прогресс, его закон и причина // Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские: Пер. с англ. – Минск, 1998.

  43. Спиноза Б. Избранное: Пер. с голл. и лат. – Минск, 1999.

  44. Тейяр де Шарден П. Феномен человека: Пер. с фр. – М., 1987.

  45. Тойнби А.Дж. Постижение истории: Пер. с англ. – М., 1991.

  46. Тоффлер А. Футурошок: Пер. с англ. – СПб., 1997.

  47. Уитроу Дж. Естественная философия времени: Пер. с англ. – Изд. 3-е, стереотипное. – М., 2004.

  48. Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познания: Пер. с англ. – М., 2007.

  49. Фихте И.Г. Основные черты современной эпохи // Фихте И.Г. Сочинения в двух томах: Пер. с нем. – СПб., 1993. – Т. ІІ.

  50. Фома Аквинский. Сумма теологии: Пер. с лат. – К.- СПб., 2007. – Часть 1.

  51. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.

  52. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции: Пер. с англ. – М., 2004.

  53. Хайдеггер М. Бытие и время: Пер. с нем. – М., 1997.

  54. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М., 1993.

  55. Халапсис А.В. Постнеклассическая метафизика истории. – Днепропетровск, 2008.

  56. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций: Пер. с англ. – М., 2003.

  57. Хокинг С. Черные дыры и молодые вселенные: Пер. с англ. – СПб., 2001.

  58. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: Пер. с нем. – М., 1993. – Т. 1. Гештальт и действительность.

  59. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: Пер. с нем. – Минск, 1999. – Т. 2. Всемирно-исторические перспективы.

  60. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – М., 1961. – Т. 21.

  61. Эразм Роттердамский. Диатриба, или Рассуждение о свободе воли // Эразм Роттердамский. Философские произведения: Пер. с лат. и нем. – М., 1987.

Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нем. – М., 1991.


^ АСПІРАНТУРА ПРИ КАФЕДРІ ФІЛОСОФІЇ

Обсяг вимог для вступних іспитів

в аспірантуру за спеціальністю 09.00.09 – «Філософія науки»

  1. Основні сторони буття науки. Наука як система знань.

  2. Наука як соціальний інститут.

  3. Засоби і методи емпіричного пізнання.

  4. Засоби теоретичного пізнання.

  5. Форми організації науки.

  6. Сучасний стан науки в Україні. Перспективи розвитку.

  7. Неопозитивістська модель розвитку науки.

  8. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера.

  9. Концепція зміни наукових парадигм Т. Куна.

  10. Епістемологічний анархізм П. Фейерабенда.

  11. Еволюціоністська модель розвитку науки.

  12. Взаємозв’язок наукових та технічних революцій.

  13. Диференціація та інтеграція в науці. Методологічна єдність та різноманітність сучасної науки.

  14. Комп’ютерізація та інформаційні технології як фактор розвитку сучасної науки.

  15. Кібернетика: перспективи та наслідки автоматизації у виробництві та її вплив на суспільство у моделі НТР.

  16. Основні філософські проблеми біології – поява принципово нових технологій. Трансформація біосфери та людини.

  17. Проблема класифікації. Класифікація і теорія.

  18. Досвід, гіпотеза, теорія. Структура теорії. Типологія теорії.

  19. Мова науки. Поняття та види опису.

  20. Поняття і види пояснення та розуміння. Співвідношення пояснюючого та розуміючого підходів у різних науках.

  21. Проблема математизації науки.

  22. Єдність знання і проблема критеріїв вибору теорії.

  23. Проблема редукціонізму.

  24. Проблема причинності. Різноманіття причинно-наслідкових зв’язків. Еволюціонізм у сучасній науці.

  25. Сцієнтизм і антисцієнтизм.

  26. Класична і некласична наука. Особливості стилю мислення в науці ХХ-го ст.

  27. Загальна теорія відносності А. Ейнштейна. Теорії відносності Евкліда, Лобачевського, Рімана, Мінковського.

  28. Наукова та технічна раціональність. Історичні етапи розвитку раціональності. Сучасний стан раціональності.

  29. Поняття сутності. Співвідношення раціонального і чуттєвого в пізнанні.



Основні програмні питання для кандидатського мінімуму за спеціальністю 09.00.09 – «Філософія науки»

  1. Наука як система знань, соціальний інститут та форма суспільної свідомості.

  2. Основні тенденції розвитку наук. Принципи класифікації наук.

  3. Наука і філософія. Типологія філософсько-методологічних проблем науки.

  4. Науково-теоретичне мислення Античності (Піфагор, Демокріт, Платон, Арістотель).

  5. Світоглядні засади наукової революції ХVI-XVII століть.

  6. Проблема нескінченності в філософії Відродження (Микола Кузанський, Микола Коперник, Джордано Бруно).

  7. Наука Нового часу, її місце та роль в світогляді епохи.

  8. Проблема методу в філософії Нового часу.

  9. Природничо-наукове обґрунтування проблем людського буття в Просвітництві.

  10. Трансцендентальний спосіб обґрунтування наукового знання у І. Канта.

  11. Марксистська концепція науки.

  12. Моральні та правові регулятиви розвитку науки.

  13. Сучасний стан та перспективи розвитку науки в Україні.

  14. Неопозитивістська модель розвитку науки.

  15. Концепція розвитку науки К. Поппера.

  16. Концепція зміни наукових парадигм Т. Куна.

  17. Епістемологічний анархізм П. Фейерабенда.

  18. Еволюціоністська модель розвитку науки.

  19. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.

  20. Концепція історико-гуманітарного знання в герменевтичній філософії Х.Г. Гадамера.

  21. Прагматизм Ч.С. Пірса та В. Джемса.

  22. Співвідношення фактів та узагальнень. Проблема об’єктивності та відносності істини. Методологія конвенціоналізму.

  23. Класичний, некласичний та постнекласичний етапи розвитку науки. Особливості стилю мислення в сучасній науці.

  24. Проблема простору і часу в історії філософії та науки. Загальна теорія відносності.

  25. Сцієнтизм та антисцієнтизм. Раціоналізм та ірраціоналізм в науковій картині світу.

  26. Проблема причинності. Різноманіття причинно-наслідкових зв’язків. Еволюціонізм у сучасній науці.

  27. Наукова та технічна раціональність. Історичні етапи розвитку раціональності, її сучасний стан.

  28. Поняття сутності. Співвідношення раціонального і чуттєвого в пізнанні.

  29. Взаємозв’язок наукових та технічних революцій.

  30. Диференціація та інтеграція науки. Методологічна єдність та різноманітність сучасної науки.

  31. Філософські проблеми біології. Біотехнологія. Трансформація біосфери та людини.

  32. Біосфера і ноосфера. Глобальна екологічна проблема та можливості її розв’язання.

  33. Комп’ютерізація та інформаційні технології як фактор розвитку сучасної науки.

  34. Проблема класифікації. Класифікація та теорія.

  35. Досвід, гіпотеза, теорія. Структура і типологія теорії.

  36. Мова науки. Поняття та види опису.

  37. Пояснення та розуміння, їх співвідношення в різних наукових підходах.

  38. Єдність знання і проблема критеріїв вибору теорії.

  39. Проблема математизації науки.

  40. Синергетика як методологія наукового пізнання.


Рекомендована література

  1. Аристотель. Категории // Аристотель. Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т.2.

  2. Аристотель. Метафизика. – Ростов-на-Дону, 1999.

  3. Аршинов В.И. Синергетика как феномен постнеклассической науки. – М., 1999.

  4. Асмус В.Ф. Неокантианство // Буржуазная философия кануна и начала империализма. – М., 1977.

  5. Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы. – М., 1982.

  6. Баженов Л.Б. Строение и функции естественнонаучной теории. – М., 1988.

  7. Бэкон Ф. Великое восстановление наук // Бэкон Ф. Соч. в 2-х томах. – М., 1971. – Т.1.

  8. Бэкон Ф. Новый Органон // Бэкон Ф. Соч. в 2-х томах. – М., 1972. – Т.2.

  9. Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук // Бэкон Ф. Соч. в 2-х томах. – М., 1971. – Т.1.

  10. Вайнберг С. Мечты об окончательной теории: Физика в поиске самых фундаментальных законов природы. – М., 2008.

  11. Вайнберг С. Первые три минуты. – М., 1981.

  12. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. – М., 1989.

  13. Вернадский В.И. О науке. – Дубна, 1997. – Т. 1. Научное знание. Научное творчество. Научная мысль.

  14. Винер Н. Кибернетика и общество // Винер Н. Творец и Будущее. – М., 2003.

  15. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. – М., 1988.

  16. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. Становление и развитие первых научных программ. – М., 1980.

  17. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. – М., 1999.

  18. Гейзенберг В. Физика и философия: Часть и целое. – М., 1989.

  19. Гуссерль Э. Картезианские размышления. – СПб., 1998.

  20. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальна феноменология // Вопросы философии. – 1992. – №7.

  21. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – М., 1994.

  22. Декарт Р. Рассуждение о методе // Декарт Р. Соч. в 2-х томах. – М., 1989. – Т.1.

  23. Джемс У. Прагматизм. – К., 1995.

  24. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія. – К., 1996.

  25. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К., 1990.

  26. Егоров В.С. Постнеклассическая наука и современное миропонимание // Синергетическая парадигма. Человек и общество в условиях нестабильности. – М., 2003.

  27. Идеалы и нормы научного исследования. – Минск, 1981.

  28. Кант И. Критика чистого разума. – М., 1994.

  29. Кант И. Пролегомены ко всякой метафизике… // Кант И. Соч. в 6-и томах. – М., 1965. – Т.4., ч. 1.

  30. Карнап Р. Значение и необходимость. – М., 1959.

  31. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. – М., 1971.

  32. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. – СПб., 2002.

  33. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. – 1992. – №12.

  34. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. – К., 1983.

  35. Куайн В. Онтологическая относительность // Современная философия науки. – М., 1996.

  36. Кун Т. Структура научных революций. – М., 2002.

  37. Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции // Структура и развитие науки. – М., 1978.

  38. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. – М., 1995.

  39. Лекторский В.А., Швырев В.С. Методологический анализ науки (Типы и уровни) // Философия, методология, наука. – М., 1972.

  40. Леви-Стросс К. Структурная антропология. – М., 1983.

  41. Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеалы рациональности. – М., 1994.

  42. Методологические принципы физики. – М., 1975.

  43. Мельвиль Ю.К. Чарльз Пирс и прагматизм. – М., 1968.

  44. Моисеев Н.Н. Экология, нравственность, политика // Вопросы философии. – 1989. – №5.

  45. Мур Дж. Доказательство внешнего мира // Аналитическая философия ХХ века. – М., 1993.

  46. Наука и культура: гуманистический аспект. – Харьков, 1991.

  47. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М., 1998.

  48. Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. – М., 1990.

  49. Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике // Ортега-и-Гассет Х. Избранные труды. – М., 1997.

  50. Патнем Х. Философы и человеческое понимание // Современная философия науки. – М., 1996.

  51. Позитивизм и наука. – М., 1975.

  52. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

  53. Поппер К. Реализм и цель науки // Современная философия науки. – М., 1996.

  54. Пригожин И. От существующему к возникающему: Время и сложность в физических науках. – М., 1985.

  55. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. – М., 1986.

  56. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант. – М., 1999.

  57. Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.

  58. Рассел Б. Человеческое познание: Его сфера и границы. – К., 1997.

  59. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре // Культурология ХХ века. – М., 1995.

  60. Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск, 1997.

  61. Структура и развитие науки. – М., 1997.

  62. Спенсер Г. Синтетическая философия. – К., 1997.

  63. Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. – М., 1994.

  64. Степин В.С. Становление научной теории. – Минск, 1976.

  65. Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.

  66. Уитроу Дж. Естественная философия времени. – Изд. 3-е,. – М., 2004.

  67. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

  68. Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познания. – М., 2007.

  69. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции. – М., 2004.

  70. Хайдеггер М. Вопрос о технике // Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

  71. Хайдеггер М. Время картины мира // Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

  72. Хокинг С. Черные дыры и молодые вселенные. – С.-Пб., 2001.

  73. Цехмистро И.З. Холистическая философия науки. – Сумы, 2002.

  74. Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.

  75. Шлик М. О фундаменте познания // Аналитическая философия ХХ века. – М., 1993.


Схожі:

Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconМетодичні вказівки до написання реферату з дисципліни „Філософія для аспірантів усіх спеціальностей
move to 0-22302963
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconПрограма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки для складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських...
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconПитання з філософії для здачі екзамену кандидатського мінімуму
Філософія як вчення І форма суспільної свідомості. Співвідношення філософії І науки
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія»
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх напрямів / Укл. О. В. Халапсіс. – Дніпропетровськ, нметАУ,...
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Соціологія" для студентів усіх спеціальностей заочної
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни „Соціологія” для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Соціологія" для студентів усіх спеціальностей заочної
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни „Соціологія” для студентів усіх спеціальностей...
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Цивільна оборона" для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Цивільна оборона” призначені для студентів усіх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи